Третий по счету конкурс читательских симпатий оказался более интригующим, чем за два предыдущие. Как ведется в таких случаях, все решилось в последний момент. Точнее — после выхода в свет последнего номера, принимавшегося во внимание, в котором собственно и было обнародовано интервью-победитель.

Рік інтерв’ю

Так, цього року вперше в спір за лідируючі позиції втрутився матеріал у жанрі інтерв’ю, що взагалі-то доволі складно, оскільки «великі» публікації в електронному вигляд традиційно важче сприймаються читачами (особливо тими, хто послуговується мобільними версіями). Проте минулого року саме цікаві співрозмовники раз у раз збирали численну аудиторію на сайті «ЗіБ».

У підсумку абсолютним переможцем ІІІ рейтингу «Читацьке визнання» й водночас найцікавішим співрозмовником виявився голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. В останньому числі листопада (№47) він дав оцінку перспективам матеріального забезпечення судової системи, що, безумовно, не могло не зацікавити широку аудиторію: понад 35 тис. переглядів. Адже гроші — одна з трьох одвічних тем, здатних зачепити читача. Та й прогноз, що вітчизняній Феміді цьогоріч не вистачатиме 9,7 млрд грн., також не міг залишити байдужим.

Не менш цікавою для наших читачів була й розмова з адвокатом, д.ю.н., заступником глави Адміністрації Президента (2010—2014 рр.) Андрієм Портновим (№14), що й засвідчило загальне 4-те місце в рейтингу та 2-ге — у номінації «Найцікавіший співрозмовник». Незадовго до першого туру президентських виборів він висловив припущення, що після зміни влади в країні «ситуація зміниться із жахливої на просто погану. І це можна буде вважати позитивною тенденцією». Чи справдилися його прогнози — судіть самі, але принаймні він повернувся в Україну, як і обіцяв на початку квітня минулого року.

Третє місце в зазначеній номінації дісталося судді Шостого апеляційного адміністративного суду, к.ю.н. Оксані Епель. В інтерв’ю (№35) вона наголосила, що «за тією непередбачуваною процедурою, що сьогодні існує в Україні, кваліфоцінювання не повинне продовжити своє існування». Напевне, чимало суддів із цим погодиться.

Переможці тижня

Загалом серед найпопулярніших сторонніх авторів 2019 року, а їх було 48 — за кількістю випусків «ЗіБ», що вийшли за цей період, кожне третє — інтерв’ю, що є унікальним показником. Водночас не менш популярними, а подекуди й абсолютними рекордсменами за переглядами були матеріали судової практики — постанови Верховного Суду.

Так, найчастіше — більше ніж 100 тис. разів — юристи зверталися до позиції Касаційного адміністративного суду щодо порядку засвідчення копій документів, викладеної в постанові від 8.05.2019 (№24). Але документи, як і статті штатних авторів «ЗіБ» участі у складанні рейтингу не беруть.

Він формується впродовж року за результатами показників переглядів упродовж місяця після розміщення статті чи інтерв’ю на сайті «ЗіБ». Так визначаються півфіналісти рейтингу, що забезпечує рівні умови для всіх авторів, оскільки показники фіксуються через однакові проміжки часу. До рейтингу потрапили й матеріали, які вийшли в грудні 2018-го, адже ці статті набирали перегляди вже в році минулому.

Автор, стаття якого набирала найбільше переглядів понад один раз, потрапляв у список із найвищим показником (із повним списком тих, чиї статті визнані переможцями кожного номера, можна ознайомитися нижче).

У фіналі всі автори розподілялися на 4 номінації — за статусом та жанром публікації, обиралася трійка кращих у кожній та вже для них обчислювався повний рейтинг як добуток унікальних переглядів та їх середньої тривалості. Ці показники визначаються системою Google Analytics, що дозволяє стверджувати про об’єктивність підсумкового результату.

Минулого року відразу троє авторів набрали понад 1000 балів, що також є своєрідним досягненням. І лише з незначною перевагою, насамперед за рахунок більшої кількості переглядів, перемогло інтерв’ю З.Холоднюка.

Найпопулярніший правник

Звання найпопулярнішого автора виборов старший партнер АО «Могильницький та партнери» Олексій Калінніков. Він перший, кому вдалося тричі за рік стати «переможцем номера». За правилами конкурсу було визначено матеріал, що отримав найбільшу кількість балів — «Під ковпаком і без підозри» (№30), який дозволив йому посісти загальне друге місце в рейтингу та перемогти в зазначеній номінації. Як бонус за таку перемогу в цьому числі «ЗіБ» знайомить читачів із О.Калінніковим як особистістю (див. «ЗіБ»— Прим. ред.).

Другий результат виявися в статті «Необов’язковий обов’язок» (№20). Її автор — адвокат Віктор Оніщук — доводить, що суд не може залишити без розгляду скаргу на слідчого або прокурора з підстав відсутності особи, яка її подала, чи її представника.

Третю позицію в цій номінації посів тандем у вигляді завідувача кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професора Миколи Погорецького та юриста Олени Міцкан. Їхня стаття «Стандарт доказування» (№10) стосувалася критеріїв обґрунтованості підозри як підстави тривалого тримання під вартою.

Перо і мантія

Торік саме автор у мантії виборов абсолютну перемогу в нашому рейтингу. Цього разу переможець у номінації «Найпопулярніший автор у мантії» — заступник голови Господарського суду Миколаївської області Олександр Ткаченко — теж посів доволі високе 5-те місце в загальному рейтингу. У статті «Перехідні» маніпуляції» (№21) він теж звернув увагу на проблему кваліфікаційного оцінювання, зазначивши, що така підстава для звільнення судді, як непроходження оцінювання, «є наругою над Конституцією з ознаками злочину».

Не набагато відстала від нього за показником рейтингу суддя Великої палати Верховного Суду, к.ю.н. Наталія Антонюк зі статтею «Дилеми тлумачення» (№6). Вона проаналізувала низку важливих рішень ВП ВС, ухвалених за результатами розгляду кримінальних проваджень, які викликали найбільший інтерес в юридичній спільноті.

Третім у цій номінації став Михайло Білинський з Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області. Його обурила «Нерівність у винагороді» (№19), та й, будемо відверті, не його одного. Утім, із цього року таку нерівність для тих, хто пройшов або не встиг пройти кваліфоцінювання, із закону прибрали.

Працівники з натхненням

Ще одна номінація нашого рейтингу передбачена для юристів і працівників апарату судів. Часу на дописи в них, напевне, не так багато, але й вони активно вели боротьбу за перемогу.

Ба більше, начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду Оксана Присяжна тривалий час лідирувала в загальному рейтингу — починаючи з березня. Стаття «Без обмежень, у межах розумного» (№11) не могла не зацікавити насамперед адвокатів. Адже стосувалася надання правничої допомоги та стягнення витрат на неї в розрізі правозастосовної практики. Не дивно, що її рейтинг теж перетнув позначку в 1000 балів, що в підсумку забезпечило загальну «бронзу» й перемогу в номінації «Найпопулярніший автор — працівник апарату».

Друге місце (і 6-те в загальному рейтингу) посіла юрист Леся Зуєвич. У статті «Проблема-33» з погляду ВС» (№31—32) вона проаналізувала практику найвищого судового органу щодо розгляду спорів про поновлення договору оренди землі. Напевне, до цього матеріалу читачі ще не раз звертатимуться, аби звірити свої позиції.

На жаль, інші дописувачі — працівники апарату не змогли скласти конкуренції іншим юристам та не ввійшли до перших 15 в рейтингу. Проте сподіватимемося, що новий рік додасть їм, а також усім правникам натхнення для написання цікавих матеріалів.

Наразі від імені редакції «ЗіБ» вітаємо переможців і бажаємо їм нових перемог, міцного здоров’я та творчого натхнення. Нехай цей рік принесе всім читачам нові здобутки та професійні злети!

НАШІ ЛАУРЕАТИ

Переможці рейтингу «Читацьке визнання — 2019»

Лауреат у номінації «Найцікавіший співрозмовник»

Зеновій ХОЛОДНЮК,
голова Державної судової адміністрації України, заслужений економіст України

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор»

Олексій КАЛІННІКОВ,
старший партнер Адвокатського об’єднання «Могильницький та партнери»

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор — працівник апарату»

Оксана ПРИСЯЖНА,
начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду 

Лауреат у номінації «Найпопулярніший автор у мантії»

Олександр ТКАЧЕНКО,
заступник голови Господарського суду Миколаївської області

ПЕРЕМОЖЦІ-2019

Найпопулярніші автори та співрозмовники ІІІ рейтингу «ЗіБ» «Читацьке визнання»

Грудень 2018 року

48 Анна МАРТИНЕНКО, адвокат;
Ростислав КРАВЕЦЬ, старший партнер, АК «Кравець і партнер» *

49 Станіслав КАРПОВ, адвокат, старший юрист ADER HABER

50 Директор Вищої школи адвокатури Савва КУЗЬМЕНКО **

51 Голова Вищого адміністративного суду (2014—2017 рр.) Олександр НЕЧИТАЙЛО

52 Олег ТАТАРОВ, д.ю.н., професор

Січень — березень 2019 р.

1 Голова Господарського суду Одеської області Володимир ПЕТРОВ

2 Заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав ЩОТКА

3 Ірина ГЛОВЮК, адвокат, науковий радник Barristers

4 Голова Асоціації адвокатів України Зоя ЯРОШ

5 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Олександр ДРОЗДОВ

6 Наталія АНТОНЮК, суддя Великої палати Верховного Суду, к.ю.н.

7 Богдан ПОШВА, суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України

8 Ірина ОДИНЕЦЬ, адвокат

9 Наталія КОЗАЄВА, нотаріус

10 Микола ПОГОРЕЦЬКИЙ, завідувач кафедри правосуддя КНУ ім. Т.Шевченка, д.ю.н., професор, адвокат;
Олена МІЦКАН, юрист

11 Оксана ПРИСЯЖНА, начальник відділу узагальнення судової практики Сьомого апеляційного адміністративного суду

12 Олег АНІСІМОВ, суддя-спікер Чернівецького окружного адміністративного суду

Квітень — червень 2019 р.

13 Ігор БАГНЮК, старший юрист ЮФ Evris; Юлія ШИШКА, адвокат ЮФ Evris

14 Заступник глави Адміністрації Президента (2010—2014 рр.), д.ю.н. Андрій ПОРТНОВ

15 Заступник голови НААУ, РАУ, керуючий партнер ЮФ GOLAW Валентин ГВОЗДІЙ

16 Ірина БАКУТА, начальник відділу аналітично-статистичної роботи Сьомого апеляційного адміністративного суду

17—18 Ігор Глушко, адвокат, партнер, керівник практики кримінального права та захисту GOLAW

19 Михайло БІЛИНСЬКИЙ, суддя Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області

20 Віктор ОНИЩУК, адвокат

21 Олександр ТКАЧЕНКО, заступник голови Господарського суду Миколаївської області

22 Ольга ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, адвокат ЮК «Інколанс»

23 Борис ПОЛЯКОВ, суддя Київського апеляційного господарського суду, д.ю.н., професор

24 Дмитро НІКОЛОВ, юрист ADER HABER

25 Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна ФАЗИКОШ

Липень — вересень 2019 р.

26 Керуючий партнер АО «Татаров, Фаринник, Головко» Олег ТАТАРОВ

27 Володимир ШПОНЬКА, суддя у відставці Апеляційного суду Запорізької області

28 Заступник голови РСУ, суддя Фастівського міськрайонного суду Вадим БУТЕНКО

29 Людмила КОЗЛОВСЬКА, д.ю.н., доцент

30 Олексій КАЛІННІКОВ, старший партнер АО «Могильницький та партнери»

31—32 Леся ЗУЕВИЧ, юрист

35 Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, к.ю.н. Оксана ЕПЕЛЬ

36 Ольга Гончарук-Аліфанова, суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області

37 Віктор ВОВНЮК, керівник секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, адвокат

38 Олександр АТАМАНОВ, адвокат

Жовтень — листопад 2019 р.

39 Володимир БАБІЧЕВ, юрист ADER HABER

40 Лауреат почесної відзнаки Асоціації правників України-2019 Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ

41 Олександр ДРОЗДОВ, президент Спілки адвокатів України;
Олена ДРОЗДОВА, директор АБ «Дроздова та партнери»

42 Сергій ЧЕРДАКЛІЄВ, адвокат, радник АО «Могильницький та партнери»

43 Богдан ЗАДОРОЖНИЙ, юрист Jurimex

44 Заступник голови Київського апеляційного суду Ганна КРИЖАНІВСЬКА

45 Сергій ВАЩЕНКО, суддя у відставці

46 Начальник Територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області Василь БІЛИК

47 Голова Державної судової адміністрації України Зеновій ХОЛОДНЮК 

* Посади зазначені на момент публікації.

** Якщо йдеться про інтерв’ю, то посада вказана перед прізвищем.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Введенная в 2016 году адвокатская монополия на представительство граждан в судах скоро вновь будет отменена для всех типов дел, кроме уголовных. После вынесения положительного заключения по данному вопросу Конституционным судом, президентский законопроект №1013 предварительно одобрили и в Верховной Раде во вторник, 14 января. Таким образом, если на следующей сессии ВР 2/3 депутатов подтвердят свое решение, не имеющий юридического образования украинец вновь сможет защищать физ- и юрлиц перед Фемидой. 

Потеря адвокатами исключительного права на защиту граждан разделила правовое сообщество. Часть юристов приветствовали данное решение из-за фактического отсутствия в Украине достаточного числа адвокатов, способного удовлетворить общественный запрос, в то же время указывая на наличие множества юристов, имеющих компетенцию, но лишенных правовой возможности осуществлять адвокатскую функцию.

В свою очередь, сторонники сохранения принятой в 2016 году монополии назвали ее отмену шагом назад в развитии отечественного права. По их мнению, ликвидация данной нормы приведет к росту числа правовых аферистов, которые будут заманивать клиентов низкими ценами и 100% заверениями успешного разрешения их дела.

Правда, преимущество адвокатов перед рядовыми юристами дает не только полученное образования, но и адвокатский статус как таковой, а значит, отмечают эксперты, заменить их другими специалистами и удешевить юруслуги, во многих случаях не получится.

Сняли нагрузку с бюджета и с адвокатов

Первоначально идея отменить адвокатскую монополию появилась в связи с тем, что с 2020 года она должна была распространиться и на госорганы, которые до этого времени имели привилегию осуществлять защиту штатными силами. Если бы прибегать к их услугам пришлось бы и властям, то это привело бы к дополнительной нагрузке на бюджет. К примеру, по оценкам Минюста, на юридическое сопровождение дел только данного ведомства понадобилось бы не менее 40 млн грн.

Однако после публикации текста законопроекта, где уже четко было указано, что новация коснется всех граждан, о своем неодобрении отменой монополии заявили все адвокатские ассоциации, в том числе и в крупнейшей Национальной ассоциации адвокатов Украины (НААУ). Там сочли, что граждане лишатся гарантированного Конституцией права на получение квалифицированных юридических услуг.

Раскритиковавший ликвидацию адвокатской монополии адвокат Иван Либерман среди немногих положительных последствий реформы выделил появившийся у официальных властей повод отчитываться перед международным сообществом относительно увеличения числа трудоустроенных граждан.

«После утверждения и во время действия адвокатской монополии много юридических фирм, субъектов предпринимательской деятельности по оказанию не адвокатских юридических услуг позакрывали свои предприятия. Теперь они смогут снова начать работать», – отметил Либерман.

Также благодаря этому с адвокатского сообщества, которое, по данным НААУ, за годы действия монополии разрослось с 35 до 50 тысяч человек, спадет увеличенная нагрузка.

«В регионах существует нехватка адвокатов, это правда. Я езжу по всей Украине, и вижу, что в Киеве и крупных городах концентрация адвокатов намного выше, нежели в районных центрах, где, несмотря на более низкие гонорары, при этом намного больше работы», – делится наблюдением Либерман.

Берегитесь мошенников

Однако минусов новации, по мнению Либермана, намного больше. Так, те граждане, которые в целях экономии будут заказывать услуги обычных юристов, и даже лиц, не имеющих образования, могут стать жертвами мошенничества.

«Теперь в судах смогут принимать участие лица, которые даже не являются субъектами предпринимательской деятельности. Они могут просто взять доверенность на право представлять интересы клиента в суде у нотариуса, затем получить деньги черным налом, и в итоге, в случае обмана, не понести никакой ответственности: ни дисциплинарной, которой подвержены адвокаты перед представительскими организациями, ни даже финансовой, потому что нет никаких доказательств, что они получали оплату», – комментирует Либерман.

Дополнительной наживкой для доверчивых граждан также могут являться гарантии от недобросовестных защитников в положительном для клиентов решении суда. Адвокатам, объясняет Либерман, это делать запрещено. 

Кроме того, он отметил и другие негативные аспекты отмены эксклюзивного права адвокатов на судебную защиту, в частности, выделив отсутствие необходимости для обычных юристов оплачивать налоги и повышать свою квалификацию через сдачу адвокатского экзамена.

Адвокатская монополия – конвейер для зарабатывания денег

Правда, не все юристы солидарны с данной позицией. В комментарии UBR.ua кандидат юридических наук и адвокат АО Jurvneshservice Екатерина Цират назвала тезис о том, что отмена адвокатской монополии повлечет за собой защиту клиента неквалифицированными специалистами, «мягко говоря, преувеличенным».

«Сам факт успешной сдачи адвокатского экзамена, прохождения стажировки (или работы помощником адвоката) и получения адвокатского свидетельства автоматически не влечет за собой превращение юриста в гуру, который будет знатоком во всех сферах права и сможет защищать клиента в суде по любым вопросам», – говорит Екатерина Цират.

Желание адвокатскими ассоциациями сохранить данные им привилегии юристы также объясняют финансовыми причинами. Как указывал ранее в комментарии UBR.ua старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец, ежегодный взнос адвоката в НААУ, с 2020 года составляющий 2102 грн., может являться дополнительным мотивом для сохранения монополии.

«Конечно, введение адвокатской монополии для всех категорий дел в свое время было вдохновлено западным опытом. Но на практике оказалось, что адвокатское самоуправление в некоторой степени превратило процесс подготовки адвокатов и повышения их квалификации в конвейер для зарабатывания денег, что не может не вызывать скепсис и разочарование», – подтвердила данную точку зрения адвокат Екатерина Цират.

В любом случае, по мнению эксперта, именно рынок определяет качество консультанта, а не наличие у него свидетельства адвоката.

«Пример медиаторов и арбитров – специалистов, от которых требуется не меньшая, если не большая, по сравнению с адвокатами квалификация, но которые работают без каких-либо обязательных сертификатов и свидетельств, показывает, что формальные звания на самом деле второстепенны», – констатирует Екатерина Цират.

Адвокатов не заменить

Как рассказал Иван Либерман, у адвокатов все равно останется правовое преимущество перед другими юристами в части защиты интересов клиента и расследовании дел. Юристы не могут сделать ни адвокатский запрос, ни провести расследование так, как это позволяет закон Украины об адвокатуре.

«К примеру, если я нашел какого-то свидетеля по делу, я, как адвокат, имею право взять пояснение у этого человека, опираясь на законодательство. Обычный юрист таких полномочий не имеет», – отметил Иван Либерман.

«Только адвокат может сделать адвокатский запрос, ответ на который является, с одной стороны, одним из самых эффективных способов защиты, а с другой — обязательным для всех органов власти, ведомств, управлений и министерств, в том числе, и на международном уровне. Обычный юрист может также подать запрос в ведомство, однако его госорганы будут рассматривать согласно закону об обращениях граждан в течениие 14 дней. Даже если они не предоставят ответ, по большому счету, ответственности никакой не понесут. Непредоставление адвокату ответа на адвокатский запрос – это уже криминальная ответственность», – рассказал Либерман.

UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

NEWSONE

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Кроме этого, более половины опрошенных украинцев (54%) считают, что для борьбы с коррупцией среди должностных лиц в стране следует законодательно разрешить использование метода провокации взятки. И если уж создавать антикоррупционные суды, то доверить их следует представителям антикоррупционных общественных организаций (42%) или экспертам из западных стран (41%), так как на сегодня успехи в борьбе с коррупцией видят только 15% респондентов.

По мнению юристов, данный опрос появился неслучайно. Опять планируются изменения в законодательстве в угоду грантоедам и Западу. Более того, провокация взятки, за легализацию которой якобы выступает население, чревато серьезными последствиями.

«Выводы соцопроса я бы связывал с тем, что поступил заказ от грантовых организаций, связанных с США, о том, чтобы правоохранительные органы получили возможность пользоваться провокацией взятки и у них появилась бы возможность уже любого чиновника, даже того, кто не имел мыслей брать взятки, привлекать к коррупции. Социологи манипулируют, они некорректно поставили вопрос. Приведенные цифры, доверие новосозданным органам говорят о проблеме грантоедов, которые столкнулись со сложностями в отчетах — деньги потрачены, а результатов никаких. Они хотят показать, что в Украине громадный уровень коррупции, нужны еще деньги для борьбы. На самом деле, уровень коррупции в стране не превышает 15-20% и находится в пределах разумного, как в развитых европейских странах», — комментирует РИА Новости Украина старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

А легализация провокации взятки приведет вообще к катастрофе, сажать будут каждого неугодного чиновника, считает юрист.

«Они планируют открыть ящик Пандоры. Сейчас они собирают мнение, как отнесется к этой идее население. А население, которое атаковали статьями и выступлениями о повальной коррупции, это дело уже одобряет. По сути, грантоеды получат деньги, а на самом деле это приведет к еще большей узурпации власти в стране и борьбе с теми, кто не подвластен действующей верхушке. Любого чиновника можно будет обвинить в том, что он требовал и брал взятку. Если будут предлагать миллион долларов, мало кто откажется. То, что они замыслили сделать, не поможет в борьбе с коррупцией и коррупционерами», — подчеркивает Кравец.

К слову, Верховная Рада в 2018 году увеличила расходы на НАБУ почти на 10% — до 857 000 000, на Назка — более 11% — до 683,5 миллиона, СБУ — на 17% — до 8,2 миллиарда, на Нацагентство по вопросам выявления, поиска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений, — в шесть раз — до 253 миллионов. Но КПД у этих органов самое низкое.

Дарья Егорова, РИА Новости Украина

Адвокатская компания Кравец и Партнеры