📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Закон України від 19 грудня 2024 року № 4170-IX (законопроект №12178 від 04.11.2024) Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4170-IX

🔸Постанова КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text

🔸Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1999-24#n16

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Раніше трирічний термін подання документів на отримання одноразової грошової допомоги рахувався від дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Це призводило до того, що близькі родичі військових, яких суд оголошував померлими після тривалого періоду відсутності, могли втратити право на допомогу через сплив термінів ще до моменту ухвалення самого судового рішення.

Тепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих захисників та захисниць.

Також Уряд запровадив позачергову виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю І групи. Це зумовлено тим, що такі люди потребують невідкладного та вартісного лікування. Нерідко, через тривалий термін очікування в загальній черзі, вони не встигають отримати допомогу за життя.

Зміни вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Джерело: mod.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Не виключаю, що на момент встановлення інвалідності ці прокурори мали певні вади здоров’я. Можливо документи не були підроблено. Все це мають встановити правоохоронні органи, які не є інвалідами і не отримали інвалідність. Тобто чи дійсно прокурори у Хмельницькій області незаконно отримали інвалідність. Чи проходили вони відповідні обстеження. Також вони можуть пройти це обстеження зараз. З огляду на те, що українське повітря має цілющі властивості, як доводять десятки висновків ВЛК, не виключаю, що частина з цих прокурорів одужала і може втратити групу інвалідності. Однак довести, що на момент отримання інвалідності, вони не мали вад здоров’я буде дуже важко. Якщо не були явно підроблені документи і ці прокурори реально проходили медичне обстеження, реально знаходилися у лікарнях, проходили обстеження, то існує ймовірність, що на той час вони були інвалідами. Однак завдяки диханню українським повітрям, з цілющими властивостями, це призвело до їх одужання. Це є підставою для міжнародних досліджень», — підкреслює адвокат.

На його думку, ситуацію, яка складається з хабарями у МСЕК і скандалами з інвалідністю прокурорів, треба міняти в корні.

«З одіозною Тетяною Крупою та їй подібний треба боротися іншим способом. Зокрема, перевірити всіх осіб, яким було відмовлено в наданні інвалідності. Тоді ми зможемо подивитися на обсяг цієї проблеми. Чи дійсно особи, які мають підстави отримати інвалідність її не отримали, а також побачимо роботу медичної системи після реформи Супрун та іноземців. Зокрема, до чого вони призвели та до якого рівня охорони здоров’я довели Україну. В іншому випадку треба буде перевіряти всіх громадян, яким надали інвалідність, і встановлювати, чи вона була отримана законним шляхом. Після чого робити висновки, щодо очільників МОЗ та реформаторів. А також нарешті взятися за здоров’я нації», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що керівник Хмельницької облпрокуратури, де 50 прокурорів оформили інвалідність, звільнився за власним бажанням.

16 жовтня журналіст Юрій Бутусов оприлюднив інформацію, що 49 прокурорів Хмельниччини «на чолі з обласним прокурором Олійником оформили інвалідність, „дахуючи“ корупційну схему слуги народу Крупи у МСЕК та ПФ». Бутусов зазначив, що майже всі прокурори виявились інвалідами другої групи згідно з рішенням колишнього головного лікаря МСЕК Тетяни Крупи. Вони багато років отримували і продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність згідно з рішеннями начальника Пенсійного фонду, яким був син Крупи.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

У червні цього року чоловіку встановили ІІІ групу інвалідності та внесли дані у відповідний реєстр Міністерства охорони здоров’я. Він сподівався, що ТЦК візьме дані з реєстру, тому й не повідомив військкомат у семиденний строк, як цього вимагає закон. А коли через місяць звернувся в обласний ТЦК та СП, то його оштрафували на 17 тисяч гривень за порушення правил військового обліку. Закарпатець намагався оскаржити це рішення в суді. Але Феміда виступила не на його боці і залишила постанову про накладення штрафу в силі.

У своєму вердикті Ужгородський міськрайонний суд зазначив, що в законі “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” є перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують відповідну інформацію, але Міністерство охорони здоров’я в цей список не внесено. А до Пенсійного фонду чи органів соціального захисту, з реєстрів яких ТЦК міг би почерпнути відкриті дані, чоловік для призначення пенсії або соціальних виплат не звертався. Тож у даному випадку норма КУпАП стосовно того, що ТЦК не може оштрафувати особу, якщо є можливість одержати відповідні дані з інших державних реєстрів, — не працює. Бо налагодити електронний обмін між реєстрами стосовно осіб з інвалідністю поки що не вдалося.

У дещо іншій ситуації опинився мешканець Житомира, якому встановили І групу ще в 1996 році. Після набрання чинності нового закону про мобілізацію в травні цього року він як законослухняний громадян прибув у колісному кріслі до ТЦК, щоб уточнити свої дані й одночасно знятися з військового обліку, оскільки в застосунку “Резерв+” не міг цього зробити. Однак співробітник ТЦК відмовився прийняти документи, мотивуючи тим, що замість особи з інвалідністю І групи їх повинна принести довірена особа з нотаріально засвідченим дорученням. Лише через три години після численних консультацій з юристами та дзвінка на “гарячу лінію” обласного ТЦК документи прийняли й вибачилися.

— Військовозобов’язані з інвалідністю — це категорія, яка потребує особливого підходу, — коментує Тарас Боровський, військовий юрист. — Адже не всі вони мобільні й за станом здоров’я часто не можуть годинами простоювати в чергах у ТЦК, аби уточнити чи оновити дані. Завдання електронного обігу між реєстрами якраз і полягає в тому, щоб спростити цим людям життя. У законі “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів” є перелік державних органів, від яких держателі Реєстру одержують інформацію в електронній формі. Однак у цьому списку справді чомусь немає Міністерства охорони здоров’я. А Міноборони не поспішає цифровізувати обмін даними для цієї категорії людей. Відтак особа у разі встановлення інвалідності має самостійно прийти до ТЦК протягом семи днів, бо в іншому разі їй випишуть штраф і оскаржити його буде досить важко.

— Чому?

— Бо обов’язок повідомити про зміну своїх облікових даних, зокрема про стан здоров’я, передбачений законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку” ще від 30 березня 2021 року. А також — Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабміну №1487 від 30 грудня 2022 року. Але при ухваленні рішень суди часто не вникають у ситуацію. За сухими нормами законів вони просто не бачать конкретної людини. На мою думку, стосовно чоловіка із Закарпаття варто було б скасувати постанову ТЦК про накладання штрафу як таку, що несе в собі надмірне покарання за малозначністю правопорушення. Адже за станом здоров’я чоловік не підлягає мобілізації, відправити на службу його можуть тільки з добровільної згоди. А призначений у такому великому розмірі штраф — досить великий фінансовий тягар для особи з інвалідністю, котрій, вочевидь, потрібно витрачати ще й чималі кошти на придбання медикаментів.

— Суд ухвалив завідомо неправосудне рішення, — додає адвокат Ростислав Кравець, правозахисник. — Адже про призначення чоловікові групи інвалідності ТЦК мала б сповістити медико-соціальна експертна комісія (МСЕК). Громадянин не повинен нести відповідальність у випадку проблем з документообігом усередині державних установ. Про це неодноразово наголошував Верховний Суд. У цьому випадку міськрайонний суд фактично толерував бездіяльність представників ТЦК і намагався відгородити їх від кримінальної відповідальності за перевищення влади чи службових повноважень.

— Постанову про притягнення людини до відповідальності за неоновлення військово-облікових даних можуть скласти лише після того, як працівник ТЦК перевірить, чи міститься ця інформація в інших реєстрах, — зауважує юрист Сергій Старенький. — Ще в червні заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко анонсувала, що найближчим часом оборонне відомство роз’яснить, які відомості є у реєстрах, а яких бракує. Однак до цього часу інформації не оприлюднено. Немає чітко прописаного алгоритму дій, за яким працівник ТЦК має перевіряти дані про особу в реєстрах, хто має контролювати процес і яку відповідальність передбачено за бездіяльність. Цим і користуються недобросовісні співробітники ТЦК, які замість того, щоб надіслати запити у відповідні реєстри чи самим пошукати у них інформацію, ставлять галочку про відсутність даних і на підставі цього притягують військовозобов’язаного до відповідальності. Та й, скажу відверто, далеко не всі співробітники ТЦК мають достатні навики роботи з комп’ютером, аби знайти необхідну інформацію. А за кожним їхнім промахом — людські долі.

Також зауважу, що інформація про стан здоров’я людини конфіденційна і захищена законом. Аби її отримати чи передати третім особам, потрібно, щоб людина сама дала на це згоду або треба мати відповідне рішення чи ухвалу суду. Щоб не ускладнювати життя чоловікам з інвалідністю збиранням довідок і документів, як на мене, простіше було б вилучити їх з військового обліку, позаяк більшість з них і так не підлягають мобілізації. Це зменшило б навантаження на працівників ТЦК. Адже в Україні проживає приблизно три мільйони осіб з інвалідністю, 53% з яких — чоловіки. На вирішення цієї проблеми якраз і спрямований законопроєкт №11219 щодо особливостей військового обліку осіб з інвалідністю (зокрема з дитинства) І та ІІ груп, який поданий до парламенту ще в квітні цього року. Однак він досі так і не розглянутий. Це призводить до того, що людей з інвалідністю змушують регулярно оновлювати свої дані й викликають повістками в ТЦК. А якщо вони цього не зроблять, то штрафують.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

🔸ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420

🔸ст. 26 ЗУ Про військовий обов’язок і військову службу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240519#n469

🔸ст. 157 Сімейного кодексу України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Деякі люди завдяки такому шлюбу вирішували житлові питання або перебирали спадщину. Однак під час воєнного стану ця “послуга” стала ще більш популярною, адже таким способом можна спробувати ухилитися від мобілізації, звільнитися з лав ЗСУ чи навіть виїхати за кордон.

Інтернет рясніє оголошеннями про фіктивний шлюб, бо якщо є попит, то є й пропозиція. Для зручності пошуку такої “послуги” у соцмережах існує безліч тематичних спільнот. Адміністратори навіть не докладають особливих зусиль до маскування, називаючи групи просто “Фіктивний шлюб”, іноді додаючи назву міста чи області.

Заходжу в одну з таких спільнот і одразу бачу кілька пропозицій. Наприклад, жінка з II групою інвалідності пише: “Одружуся за винагороду з чоловіком від 45 до 58 років, з виїздом за кордон. Усі деталі у приват”. На питання про вартість такої “послуги” скромно відповідає: 5000 доларів.

Натрапляю й на таке оголошення: “Дівчина, 28 років. Маю інвалідність з дитинства, ІІІ група (важке захворювання). Укладу шлюб з чоловіком для звільнення від мобілізації або відстрочки на довготривалий термін під час воєнного стану. Тільки реальні пропозиції. Неадекватні чоловіки, будь ласка, мене не турбуйте”. Також додає, що третя група інвалідності дружини підходить для відстрочки або звільнення з війська за спеціальним переліком хвороб.

Користувачі соцмереж одразу закидають такі дописи шквалом запитань: яка область, яка хвороба, на який термін можна укласти шлюб тощо. Деякі оголошення скидаються на рекламу на базарі: “Фіктивний шлюб. Є дівчатка І і ІІ групи. Кому цікаво, пишіть у приват!”

До речі, “тарифи” на фіктивний шлюб різні, і залежать від групи інвалідності, віку “нареченої” тощо. Звісно ж, такий попит на фіктивні шлюби — ласий шматок для інтернет-шахраїв. Вони можуть прикинутися дівчиною чи жінкою з інвалідністю, попросити передоплату за фіктивний шлюб, а потім зникнути. Ось, бачу, пише чоловік, що шукає дівчину з інвалідністю І або ІІ групи для фіктивного шлюбу. Обіцяє тимчасовій дружині одноразову оплату, а також щомісячні виплати на період шлюбу. При цьому зауважує, що шукає для себе і не є посередником.

Хоч посередники в таких справах — не рідкість. Наприклад, на Житомирщині СБУ викрила цілу схему виїзду чоловіків за кордон. “Потенційні ухилянти укладали фіктивний шлюб із жінкою з інвалідністю для перетину державного кордону у статусі “супроводжувальної особи”, — розповідають в управлiнні Служби безпеки України в Житомирськiй областi. — До організації схеми причетна очільниця однієї з громадських організацій Житомира. Вона підшуковувала “наречену” з І чи ІІ групою інвалідності та пропонувала їй “вийти заміж” за чоловіка призовного віку. “Додатковим бонусом” для такої жінки було оформлення термінового закордонного паспорта і виїзд за кордон коштом замовника. Вартість пакета послуг становила 1,5 тисячі доларів”.

Є й значно вищі ціни. “За грошову винагороду в сумі п’ять тисяч доларів підозрювана, 43-річна мешканка Київської області, жінка з інвалідністю третьої групи, уклала фіктивний шлюб з військовозобов’язаним чоловіком, який мав намір незаконно виїхати за кордон, — розповідає Світлана Добровольська, речниця ГУ Нацполіції України у Львівській області. — Правоохоронці затримали жінку під час одержання коштів. Їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 ККУ (незаконне переправлення осіб через державний кордон України). Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на строк від семи до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна”.

Інколи охочих укласти фіктивний шлюб не зупиняє навіть велика різниця у віці. Торік на Одещині, щоб виїхати за кордон у “весільну подорож”, чоловік одружився з жінкою, старшою на 24 роки, з інвалідністю. Того ж дня він намагався перетнути кордон. “Під час прикордонного контролю у правоохоронців виникла підозра щодо щирості подружжя. Різниця у віці між “молодятами” була чимала. Жінка виявилася старшою за чоловіка на понад двадцять років. А дата одруження збігалася з днем “весільної” подорожі за кордон”, — пояснюють у Державній прикордонній службі. Як виявилося, 32-річний чоловік знайшов оголошення в інтернеті про можливість одружитися з жінкою, яка має інвалідність. Така послуга вартувала нареченому 8000 гривень.

Є випадки, коли подібні справи доходять до суду. Так, жителька Полтавської області, маючи інвалідність ІІІ групи (загальне захворювання), у червні 2023 року уклала з чоловіком фіктивний шлюб. Вже у грудні пара попрямувала на автомобільний пункт пропуску Грушів — Будомеж з метою незаконного переправлення через державний кордон, де їх і затримали. У суді обвинувачена визнала свою вину. Яворівський районний суд призначив їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, однак звільнив від основного покарання, встановивши рік іспитового терміну.

Таке ж покарання призначив Мостиський районний суд Львівської області іншій жінці, яка уклала фіктивний шлюб із 21-річним сином своєї товаришки. Жінка зізналася, що такий шлюб уклали, щоб хлопець зміг супроводжувати її як чоловік під час виїзду з України для лікування в Німеччині, оскільки вона потребує догляду і піклування.

Тим часом у Житомирі до іспитового терміну засудили студентку третього курсу з І групою інвалідності. Як йдеться у матеріалах справи, дівчина погодилась на пропозицію своєї знайомої вийти заміж за чоловіка, щоб той міг виїхати за кордон. За це студентці пообіцяли заплатити 1500 доларів. Після одруження обвинувачена отримала 800 доларів, а решту їй мали заплатити після перетину кордону. Однак усіх фігурантів справи затримала поліція.

“Об’єктивно довести такий злочин можна лише в тому разі, якщо особи зізналися, що справді укладали фіктивний шлюб задля перетину кордону, — коментує адвокат Ростислав Кравець. — У таких справах, найімовірніше, на осіб здійснювався тиск і вони були змушені зізнатися. Наприклад, на кордоні пару можуть зачинити в окремих кімнатах і опитувати, вимагати спільні фото та інші докази, що вони давно зустрічалися тощо. Але якщо особи не будуть визнавати свою провину, то шансів довести, що шлюб був фіктивний, в органах досудового розслідування практично нема”.

За словами адвоката Руслана Ружицького, в Сімейному кодексі зазначено, що шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

“Якщо дві сторони будуть заперечувати, що шлюб був фіктивний, то довести протилежне нереально, — пояснює Руслан Ружицький. — Навіть якщо жінка робить оголошення, що одружиться за 10 тисяч доларів з чоловіком, щоб він міг виїхати за кордон. Адже потім вона може сказати, що коли я побачила чоловіка вживу, то відразу закохалася і захотіла стати його дружиною. Сімейний кодекс також каже, що шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю. Тобто якщо в суді сторони скажуть, що ми полюбили одне одного і хочемо сім’ю, то такий шлюб фіктивним уже не визнають”.

“І, до речі, в Україні саме за укладення фіктивного шлюбу не передбачено ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності”, — додає адвокат Роман Сімутін. Але чому ж тоді карають жінок, зокрема, за статтею 332 ККУ?

“Такі вироки є лише тому, що підсудні укладають з прокурором угоду про визнання винуватості або визнають вину в суді. У нас змагальний процес, і, коли прокурор каже, що злочин є, а підсудна з цим погоджується, суд законно ухвалює обвинувальний вирок, — зазначає адвокат Руслан Ружицький. — Насправді ж у діях жінок складу злочину, а саме — незаконного переправлення особи через державний кордон — нема. По-перше, незаконне переправлення — це переправлення поза пунктом пропуску чи у пунктах пропуску, але з приховуванням від прикордонного контролю. Або переправлення без документів чи з підробленими документами. У таких справах жінки та чоловіки їдуть у пункт пропуску і там пред’являють для перевірки достовірні документи. Навіть якщо шлюб був фіктивний, свідоцтво про шлюб є чинним, достовірним і непідробленим.

По-друге, правоохоронці неправильно розуміють зміст статті 332 Кримінального кодексу. Відповідно до цієї статті, злочин може вчинятися у таких формах: незаконне переправлення; організація незаконного переправлення; керівництво незаконним переправленням; сприяння незаконному переправленню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. В усіх таких справах прокуратура каже, що жінка мала умисел щодо сприяння у незаконному переправленні або перетині кордону. Але як видно з цієї статті, злочином є сприяння незаконному переправленню, а не перетину кордону. Тобто сприяти в незаконному переправленні можна особі, яка переправляє, а не перетинає”.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-provedennia-pryzovu-hromadian-na-viiskovu-sluzhbu-pid-chas-mobilizatsii-na-osoblyvyi-period-560-160524

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Чи можуть чоловіки з інвалідністю перетинати кордон у 2023 році, читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Перетин кордону для осіб з інвалідністю 2023

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що в Україні немає законів, які б забороняли виїзд чоловіків, навіть під час воєнного стану.

– На сьогодні конкретної заборони на виїзд чоловіків за кордон немає. Так, у статті 33 Конституції України зазначено, що під час дії воєнного стану може бути обмежено виїзд чоловіків, однак ці обмеження встановлюються законом. А такого закону в Україні наразі немає, – каже юрист.

Відповідно, певні обмеження щодо виїзду чоловіків за кордон є.

Втім, адвокатка, юристка Ario Law Firm Надія Грищенко зазначає, що згідно з пунктом 2¹ Правил перетинання державного кордону громадянами України, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю.

Тому чоловіки, які мають інвалідність І, ІІ, ІІІ групи, можуть вільно перетинати кордон.

Проте тут є нюанс – свою інвалідність потрібно підтвердити відповідними документами.

– Що стосується чоловіка з інвалідністю, то він повинен бути знятий з військового обліку. Тобто на кордоні вимагатимуть документи, які підтверджують інвалідність, та документи, що підтверджують зняття з військового обліку. Це може бути довідка з військкомату, відмітка у військовому квитку тощо, – каже юрист.

За словами Кравця, навіть наявність відповідних документів не дає чоловікам з інвалідністю 100%-ві шанси на виїзд за кордон.

– Рішення про те, чи дозволять чоловіку з інвалідністю перетнути кордон, приймають у пункті пропуску прикордонники, які повинні вивчити всі документи особи та з’ясувати усі обставини. Тому прикордонники можуть не пропустити чоловіка за певних причин, навіть якщо він має усі документи, – каже Кравець.

Які документи знадобляться для перетину кордону 2023

Надія Грищенко зазначає, що це мають бути документи, які підтверджують певну групу інвалідності чоловіка:

• посвідчення, яке підтверджує відповідний статус;
• пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України;
• довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

– Додатково зауважу, що нещодавно довідку МСЕК як підставу для підтвердження інвалідності для виїзду інваліда скасували. Тому необхідно оформити саме ті документи, які передбачені вищезазначеним пунктом, – зазначає Грищенко.

Раніше у цьому переліку документів також була довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації №157-1/о). Однак документ було виключено. Так, 28 жовтня Кабінет міністрів України прийняв постанову №1212, якою вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до цих змін, довідка №157-1/о не дає можливості перетинати кордон.

Також не варто забувати про документи, які б підтвердили зняття чоловіка з військового обліку.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Чинне законодавство забороняє мобілізувати військовозобов’язаного з будь-якою групою інвалідності без його згоди.

АО «Кравець І Партнери»