Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Парад підозр і викриттів НАБУ — це тиск на президента України з боку США. Спочатку — перед підписанням угоди про надра, згодом — для тиску щодо передачі росії територій і погодження інших поступок. Дії НАБУ дивним чином збігаються з підозрами, обшуками та «розслідуваннями» корупційних дій в оточенні президента. Зокрема, це стосувалося ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова.

Колишнього посадовця підозрювали в легалізації незаконно набутих коштів та прийнятті пропозиції щодо одержання хабара. Але чи чути сьогодні щось про цю справу? Чомусь вона вже нікого не цікавить. Так само нічого не чути про справи Деркача чи Коболєва”, — каже Р. Кравець.

За його словами, складається враження, що для НАБУ головне — створити медійну картинку, а не довести справи до логічного завершення.

«НАБУ загралося в шоу, втративши головну мету свого створення. Саме тому більшість громадян сприймає НАБУ не як незалежний орган, а як палицю в руках президента США Дональда Трампа проти Володимира Зеленського», — зазначає адвокат.

На його думку, НАБУ демонструє повну абсурдність дій у багатьох резонансних провадженнях.

«Навіть справа «Мідас» це підтверджує. Детективи заявляють, що два роки стежили за Міндічем та іншими фігурантами. Але чому кримінальне провадження було зареєстроване лише в лютому? Що ви робили всі ці два роки? Слухали, як крадуть гроші та працюють схеми? Поки вони «слухали», бюджет розкрадали на мільярди гривень, а Тимир Міндіч спокійно виїхав за кордон.

Те саме стосується й справи Шурми. Невже НАБУ тільки зараз дізналося про його компанії та «зелений тариф», а також про виведення коштів на окуповані території?” — наголошує Кравець.

На завершення адвокат підсумував, що всі ці гучні справи НАБУ свідчать про спроби впливу на державну владу з метою ухвалення політичних рішень на користь іноземних держав.

Нагадаємо, що що НАБУ і САП викрили схему розкрадання коштів для виплат за «зеленим» тарифом, на якій заробляли енергогенеруючі підприємства, розташовані на тимчасово окупованій території Запорізької області. У справі дев’ять підозрюваних, серед яких — ексзаступник керівника Офісу президента України. Слідчі не повідомляють ім’я, але за даними ЕП, йдеться про ексзаступника голови адміністрації президента Ростислава Шурму.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

По-перше, що стосується підстав для проведення атестації, визначених ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Наведені у ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв’язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв’язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов’язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Наприклад, за змістом наказу ГУ НП в Київській області від 23.11.2015 року №16 «Про проведення атестування та створення атестаційний комісій» судами неодноразово встановлено, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

З пояснень представників ГУ НП в Київській області, які надавалися в судових засіданнях, випливає, що атестування було проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ НП в Київській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар’єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону ГУ НП в Київській області.

Однак, мета атестування, визначена у частині 1 згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв’язку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію». Цей Закон не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Такі правові висновки були неодноразово обґрунтовані в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду у справах №810/809/16 від 07.07.2016 року, №810/780/16 від 21.06.2016 року, №810/581/16 від 07.07.2016 року, №810/637/16 від 06.07.2016 року, №810/936/16 від 23.06.2016 року.

Отже, проведення атестації можливе лише у разі наявності виключно тих підстав, які визначені ч. 2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» і не може бути виправдано чи призначено на підставі «світлої і благородної» мети.

По-друге, що стосується проведення атестації, відносно осіб, які були прийняті на службу в поліції на підставі п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Судами зазначалося, що вказаним Законом України «Про Національну поліцію» передбачена альтернатива вибору для працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Отже, п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Такі правові висновки були неодноразово обґрунтовані в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду у справах №810/809/16 від 07.07.2016 року, №810/780/16 від 21.06.2016 року, №810/581/16 від 07.07.2016 року, №810/637/16 від 06.07.2016 року, №810/936/16 від 23.06.2016 року.

Варто додатково зазначити ще й про те, що відповідно до ст. 58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов’язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Крім того, варто нагадати, що поряд із Законом України «Про Національну поліцію» правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначаються також положеннями Закону України «Про професійний розвиток працівників».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестації не підлягають працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Дане положення стає особливо актуальним, оскільки саме на жовтень місяць 2015 року припадає найбільша кількість заяв, поданих на підставі п. 9розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», а вже в листопаді-грудня 2015 року почалась масова атестація цих осіб, в порушення річного строку, визначеного ч. 1 ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників».

По-третє, що стосується негативних результатів тестування та встановлення службової невідповідності з цієї підстави.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі — органи поліції) визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 року №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за № 1445/27890 (далі — Інструкція № 1465).

При цьому, відповідно до п. 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов’язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Разом з тим, згідно положень Інструкції №1465 результати тестування обов’язково враховуються Атестаційною комісією, однак, вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.

Саме з цих підстав суди зазначали про те, що кількість набраних поліцейським балів з тесту на знання законодавчої бази та тесту на загальні здібності і навички в межах проведеного атестування не є вирішальним критерієм для визначення службової відповідності особи, оскільки мають враховуватися всі критерії, передбачені п. 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Такі правові висновки містяться в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду у справі №810/809/16 від 07.07.2016 року.

Отже, є цілком очевидним черговий популізм, який врешті решт призводить до того, що атестація здійснюється лише з метою відібрання «перевірених» кадрів і в той час, коли суддів масово звільняють через порушення присяги в результаті винесення, на погляд «атестувальників», невмотивованого рішення, органи, які відповідальні за проведення атестації поліцейських дозволяють собі не лише не зазначати мотивів прийнятого рішення, а й навіть здійснювати цю атестацію всупереч законодавства.

Адвокат,
Адвокатська компанія «Кравець і Партнери»
Анна Мартиненко

Адвокат, Старший партнер
Адвокатська компанія «Кравець і Партнери»
Ростислав Кравець

Адвокатская компания Кравец и Партнеры