Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Такі дії Угорщини свідчать, що вони шукали спосіб, як помстися Україні за те, що не працює нафтопровід Дружба та Угорщина не отримує дешеву російську нафту. Вважаю, що історії угорського уряду, що Україна перевозила гроші мафії, а також про використання коштів для втручання у парламентські вибори, які відбудуться в країні у квітні, є вигаданими. Наразі немає жодного підтверджуючого документу. Все це нагадує досі великий абсурд. Україна воюю з рф та витрачає кошти на виборі в Угорщині? Однак чомусь на рівні дипломатичних каналів чомусь угорський уряд не висунув жодної ноти протесту, щодо втручання України в угорські вибори. Адже на початку була заява представника угорського МЗС, що це гроші мафії. Все це нагадує таке ж словоблуддя міністра МЗС рф Лаврова та постійного представника рф в ООН Небензі», — каже Р. Кравець.

За його словами, у міжнародному праві мають бути надані відповідні оцінки діям Угорщини щодо затримання українських інкасаторів.

«З цієї ситуацією врешті решт розберуться. Головне питання — затримання інкасаторів Ощадбанку, з якими за даними НБУ немає жодного зв’язку. Саме тому україснське консульство в Угорщині має надати їм належну правову допомогу», — наголошує адвокат.

Він підкреслив, що за даними Нацбанку, на ці кошти є відповідні документи, що вони належать Ощадбанку. А щодо компенсації, то в Україні є угорський ОТР-банк, за рахунок якого можна компенсувати всі витрати понесені Україною.

«Тому шкода, що така позиція керівництва Угорщини до відношенню до України, призводить до відповідних наслідків. А щодо постачання російської нафти, то в Угорщині мають розуміти — Україна знаходиться у стані війни з рф. А те, чому Угорщина отримує російську нафту з території України ще з 2014 року, дуже дивна історія. Адже Угорщина, таким чином, прямо спонсорує війну проти України. А всі ці політичні ігри між Угорщиною та Україною, шкодять іміджу обох країн. Сподіваюся, що Орбан прийде до тями та зрозуміє, що підтримка Угорщиною фашизму під час Другої світової не дає йому права підтримувати у 21 столітті рашизм. А це наступає відповідальність. Зокрема, Гаазький трибунал», — каже адвокат.

Він підкреслив, що Україна має залучати консульства, суди та звертатися до відповідних міжнародних інструментів.

«Це потрібно для повернення конфіскованих Угорщиною коштів та повернення наших громадян. А також покарати осіб, які створили цю ситуацію з боку угорської сторони, замість того, щоб вирішувати все дипломатичним шляхом», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що у Будапешті затримали українських інкасаторів. Орбан погрожує Україні силою, блокує 90 млрд євро та вимагає відновити транзит російської нафти.

Угорські спецслужби заблокували два інкасаторські автомобілі українського державного «Ощадбанку». Вони виконували регулярний рейс між австрійським «Райфайзен банком» та Україною. Всі незаконно затримані Угорщиною співробітники Ощадбанку працюють в ньому від 3 до 21 року, а всі цінності належать фінансовій установі.

А цінності, які знаходились у викрадених автівках, належать державному Ощадбанку.

«Це кошти, що були довірені банку громадянами та бізнесом України. Вони транспортувались з Австрії для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку України. Загальний обсяг коштів Ощадбанку, доля яких наразі невідома, становить 40 млн доларів США, 35 млн євро, 9 кг золота. Ощадбанк вимагає негайного звільнення своїх співробітників і повернення затриманих автівок та цінностей державного банку», — наголошується у документі НБУ.

Вказано, що подібні рейси здійснюються інкасаторськими машинами Ощадбанку щотижня. Банк має відповідну ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті. З початку повномасштабного вторгнення рф перевезення іноземної валюти та банківських металів відбувається виключно наземним шляхом.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Національний банк не розпочав перевірок інкасаторської служби Акордбанку у відповідь на затримання поліцією, прикордонниками та СБУ на місці злочину двох інкасаторів цієї фінустанови та через початок досудового розслідування щодо організації незаконного трансферу спецтранспортом цих інкасаторів і переправлення через кордон військовозобов’язаних. 

Про це “Телеграф” в ексклюзивній відповіді повідомили в Нацбанку.

Кому належить банк

Більша частина Акордбанку належить родині радниці президента Зеленського з питань відбудови України та інвестицій, нашої експосланниці в США Оксани Маркарової: 74,8% акцій Акорду належить її чоловікові Данилу Волинцю. Банкіри нині багато розповідають про турботливість і активні переговори пані Маркарової з цього питання. Розповідають, що вона докладає багато зусиль, щоб запевнити правоохоронні та наглядові органи, що гучний інкасаторський злочин — прикрий поодинокий випадок і аж ніяк не поширене явище в інкасаторській службі Акордбанку. Задіяні всі зв’язки та політико-економічний вплив.

Не виключається сценарій, за яким інцидент з інкасаторами Акордбанку просто “замнуть”.

НБУ відмовився навіть анонсувати перевірку інкасації Акордбанку та зберіг цій фінустанові інкасаторську ліцензію — ця структура може й надалі перевозити гривню, валютні цінності, надавати інші послуги. Окремо Нацбанк зазначив, що не мусить реагувати на звинувачення силових органів.

“Національний банк уважно стежить за перебігом розслідування зазначеного випадку. Водночас додамо, що рішення, у тому числі про заходи впливу, ухвалюються Національним банком за результатами нагляду за діяльністю банків, а не за результатами розслідування правоохоронними органами”, — йдеться в ексклюзивній відповіді НБУ для “Телеграфу”.

Що сталося

Нагадаємо, що понад три тижні тому співробітники Берегівського районного відділу поліції спільно з працівниками 27-го прикордонного загону та СБУ викрили двох працівників Акордбанку (мешканців Львівщини) у незаконному використанні інкасаторського (службового) автомобіля. Працівники банку вивозили в захисній капсулі (де мають перевозити готівку та інші матеріальні цінності) цього транспорту чоловіка призовного віку через державний кордон.

У Нацбанку відмовилися пояснювати своє небажання зараз перевіряти Акордбанк.

Хоча водночас регулятор визнав, що інкасаторська служба Акорду, як і інших установ з відповідною ліцензією, мусить виконувати чіткі вимоги НБУ з перевезення гривні та валютних цінностей. Тобто спецтранспорт не має права за бажанням окремих інкасаторів і без нагляду та звітів роз’їжджати де завгодно з ухилянтами на борту замість готівки чи банківських металів. Функціонування таких авто суворо регламентовано та описано в нацбанківській Інструкції №29.

Перше — інкасаторський спецтранспорт має бути обладнаний пристроями стеження.
Друге — інкасаторські авто не просто відстежуються, але й мають вивід/сповіщення на пульт чи підрозділ контролю. Коли спецтранспорт кудись прямує згідно із затвердженим банком маршрутом, за ним мають стежити. Кожне авто має тривожну кнопку для надзвичайних ситуацій, сигнал з якої надходить у тому числі до правоохоронних органів, приміром, у випадку нападу чи пограбування.
Третє — інкасаторські машини обладнані камерами спостереження (внутрішніми та зовнішніми).
Четверте — дані з систем (стеження, сповіщення тощо), якими облаштований спецтранспорт, мають зберігатися й архівуватися банками щонайменше протягом двох років. У тому числі інформація щодо зміни місцезнаходження цих авто та їх маршрутів.
П’яте — мінімальний склад екіпажу інкасаторів складається з трьох осіб: водій, охоронець, інкасатор.

“Національний банк здійснює контроль за виконанням банками вимог Інструкції №29 під час проведення планових та позапланових перевірок”, — підтвердила пресслужба Нацбанку.

Знали чи ні?

Описаний ретельний контроль у самому банку та з боку регулятора доводить лише одне — жоден інкасаторський автомобіль не може безконтрольно вештатися лісами біля кордону без будь-якого контролю, чи то незаконно транспортуючи людей, чи щось інше.

Саме з цього нині виходить версія про те, що про вивезення ухилянтів через кордон за допомогою інкасаторів знали не тільки в окремій філії/філіях Акордбанку, а й у центральному апараті. “Знали” в цьому випадку означає “покривали”, оскільки йдеться про порушення щонайменше профільної Інструкції Нацбанку №29. Вона передбачає перевезення банківськими інкасаторами лише валютних та інших цінностей, і точно не людей у захисній спецкапсулі, що було зафіксовано правоохоронними органами під час затримання в Закарпатській області.

Та всі інкасаторські порушення мають фіксуватися не тільки силовими органами, а й Національним банком, який, згідно з Інструкцією №29, мусить контролювати “дотримання правил і порядку проведення операцій з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей”. Це його прямий обов’язок. Коли НБУ почне буквально виконувати його у випадку з Акордбанком — точно невідомо.

Невідомо також, чи скоювали працівники інкасаторської служби Акорду аналогічні порушення в інших регіонах (окрім Закарпаття). Нацбанк не повідомив про відповідні перевірки Акордбанку з цього боку.

Інспекційні перевірки

НБУ розповів, що протягом повномасштабної війни (2022–2025 років) здійснив планові інспекційні перевірки 11 банків з власними підрозділами інкасації:

2023 рік — Банк ¾;
2024 рік — Приватбанк, Ощадбанк, Банк Восток, Радабанк, Індустріалбанк і згаданий Акордбанк;
2025 рік — Сенс Банк, Укргазбанк, ПУМБ і Банк Південний.

За цей же час було здійснено 12 перевірок небанківських установ, що займаються інкасацією.

Нацбанк здійснює планові перевірки інкасаторів кожного банку щонайменше раз на три роки, а позапланові — коли вважає за потрібне.

“Позапланові перевірки проводяться за наявності обґрунтованих підстав на підставі рішення правління Національного банку, а також за дорученням голови Національного банку, його першого заступника або заступника, який за розподілом функціональних обов’язків здійснює загальне керівництво процесами грошового обігу”, — відповів НБУ, не пояснюючи, що саме вважає “обґрунтованими підставами”.

Про виявлені за останні чотири роки порушення під час інкасаторських перевірок НБУ у жодному випадку не повідомив. Водночас видно, що банки не втрачали інкасаторські ліцензії Нацбанку. На поточний момент їх мають 20 банківських установ із 59 чинних. НБУ надав “Телеграфу” повний список:

Приватбанк;
Ощадбанк;
Сенс Банк;
А-Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк;
Райффайзен Банк;
Акордбанк;
Банк “Кліринговий дім”;
Індустріалбанк;
Банк Південний;
Радабанк;
Банк ¾;
Банк Альянс;
Банк “Грант”;
Кредобанк;
Кристалбанк;
Полтава-Банк;
МТБ Банк;
Банк Восток.

Загальний транспортний парк цих банків складає близько 1,5 тисячі оперативних автомобілів. Ще понад 130 одиниць спецтранспорту мають 11 небанківських установ, що також займаються інкасацією за дозволами Нацбанку.

Тобто, якщо НБУ все ж здійснить перевірку Акордбанку й вирішить позбавити його інкасаторської ліцензії за її результатами, то ринок цих перевезень зможе оперативно перебудуватися й пристосуватися до інших учасників та умов. Жодних прогалин виникнути не має.

Та в об’єктивні інкасаторські перевірки Нацбанку та застосування до Акордбанку заходів у вигляді штрафів чи позбавлення ліцензії — мало хто вірить. У тому числі через політичну впливовість Оксани Маркарової, родина якої володіє Акордом. Навіть під загрозою відповідальності вже самого Національного банку, який нині зволікає з елементарною перевіркою Акордбанку після гучного інциденту.

Коментар юриста

Якщо правоохоронці виявлять повторення зловживань у тому ж Акорді, то керівництво Нацбанку можуть звинуватити за ст. 367 Кримінального кодексу — службова недбалість, що передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі.

Водночас і у такий сценарій зараз мало хто вірить.

“Не вірю в об’єктивну реакцію Національного банку на порушення службою інкасації Акордбанку, навіть якщо такі порушення будуть встановлені та доведені правоохоронними органами. У якісь безпристрасні перевірки НБУ, тим паче у відкликання ліцензії з інкасації, теж не вірю. На мою думку, від голови Нацбанку Андрія Пишного можна очікувати лише політично мотивованого рішення, на яке повпливають акціонери Акордбанку, й чогось навіть схожого на справедливість ми не побачимо. Навіть за умови притягнення окремих працівників Акорду до кримінальної відповідальності”, — прокоментував “Телеграфу” ситуацію старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»