Ми обговоримо, як захистити ваші права, навіть якщо немає остаточно рішення національного суду.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Формуляр заяви українською мовою – https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/application_form_ukr

🔸Нотатка для заповнення формуляру заяви – https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/application_notes_ukr

🔸Як подати заяву до Суду – https://www.echr.coe.int/web/echr/apply-to-the-court-other-languages?filter_category_9115490=1675246

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Розглянемо останнє рішення ЄСПЛ, яке має важливе значення для правозастосування. Це важлива інформація для всіх, хто цікавиться ситуацією щодо виїзду за кордон.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸CASE OF BABYCH v. UKRAINE (Application no. 2393/17) – https://hudoc.echr.coe.int/#{%22fulltext%22:[%222393/17%22],%22itemid%22:[%22001-248394%22]}

🔸ст. 6 (Підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України) ЗУ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n34

🔸Постанова КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text

🔸ст. 33 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267

🔸Комунікована справа ЄСПЛ 16877/23 and 29499/23 KUZMENKO v. UKRAINE and DORONDOV v. UKRAINE – https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-230040%22]}

🔸Судова практика щодо оскарження заборони виїзду за кордон в умовах воєнного стану, мобілізація та військова служба, оскарження штрафів ТЦК – https://forum.antiraid.com.ua/forum/28-viyizd-za-kordon-v-umovah-vojennogo-stanu-mobilizacija-ta-vijskova-sluzhba-oskarzhennja-shtrafiv-tck/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Зрушення у питанні запобіжного заходу відбулося тільки на початку цього року. Київський апеляційний суд 6 січня 2026-го призначив альтернативу — заставу 33 млн 280 тис. гривень. 

На рішення вплинуло те, що 4 грудня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Шуфрича на надмірну тривалість тримання під вартою. ЄСПЛ дав Україні час до 2 квітня 2026 року підготувати зауваження по скарзі, а також звернув увагу на можливість дружнього врегулювання. Апеляційний суд призначив заставу, щоб сприяти саме такому дружньому врегулюванню.

Минуло більше місяця, але Шуфрич досі залишається у СІЗО. Виявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо.

Адвокатові Віктору Карпенку Приватбанк дав офіційну відповідь, що платежі по заставі блокуються через персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.

Для прийняття рішення про блокування банк використовує програмне забезпечення, яке підтягує всю інформацію про особу, виключаючи особистий фактор, — тобто вмовляти банківського працівника провести платіж немає сенсу.

Закон дозволяє третім особам внести заставу за обвинуваченого. Родичі і знайомі пробували скидати невеликі суми з різних банківських карток. Деякі платежі спочатку ніби пройшли, але через тиждень-другий гроші повернулися. А далі платники вже самі попали під внутрішній моніторинг банку — тепер вони не можуть вільно розплачуватися банківською картою, адже будь-які їхні трансакції по кілька годин перевіряються банком.

Наразі захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.

Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.

У листопаді 2025-го Кравець отримав відповідь від Нацбанку, що «третя особа може сплатити кошти як заставу за санкційну особу за таких умов:

1) кошти не є коштами санкційної особи, до якої застосована санкція ’’блокування активів’’;

2) кошти сплачуються не від імені такої санкційної особи;

3) сплата застави будь-яким чином не призведе до виконання економічних та фінансових зобовʼязань на користь санкційної особи».
Прокурори зникли з приміщення суду

У засідання 11 лютого адвокати Шуфрича подали до Шевченківського районного суду клопотання про зміну запобіжного заходу на неповʼязаний із триманням під вартою. Але судове засідання не змогли провести, тому що в засідання без пояснення причин не прибув жоден із прокурорів, хоча раніше їх завжди приходило двоє. Суд оголосив перерву на місяць і повідомив, що направить листа до Офісу генпрокурора для зʼясування причин неявки прокурорів.

Проте Шуфричу і його захисникам було необовʼязково чекати місяць. Тому що скаргу на запобіжний захід міг вже 12 лютого розглянути Київський апеляційний суд. Але вранці перед самим судовим засіданням там замінили склад суду. Замість колегії суддів Мосьондз, Тютюн і Шроль справу розподілили на колегію суддів Сітайло, Дрига і Яковлева.

Офіційно причин заміни складу суду учвсникам не повідомляли. У звіті повторного авторозподілу справи зазначено про настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Івана Мосьондза. В очікуванні судового засідання журналістові вдалося почути, як секретар судового засідання повідомляла учасника іншої справи, що суддя Мосьондз відсутній, тому що «поїхав на нараду до Верховного суду».

12 лютого після тригодинного очікування засіданння тривало декілька хвилин — нова колегія суддів повідомила, що не встигла вивчити апеляційні скарги. Тому розгляд відклали на 16 лютого. Прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов сказали, що будуть зайняті в іншому судовому процесі в Броварах. Але головуюча суддя Олена Сітайло сказала, що група прокурорів велика і «це питання може бути вирішено».

16 лютого до суду зʼявилися прокурори Ігор Іванцов і Петро Невірець. Засідання затрималося майже на годину. Близько 14.45, коли Шуфрича конвоювали в зал засідань, зʼясувалося, що прокурори вже пішли. Прокурор Іванцов, начебто, зіслався на вказівку керівництва «їхати в Верховний суд».

— Десь о 14.20-14.30 прокурори Невірець та Іванцов були в приміщенні апеляційного суду. Ми з ними спілкувалися. Потім, коли запросили в зал суду захист і був доставлений наш клієнт, прокурори дивним чином зникли кудись. Ми дзвонимо, пишемо — вони не відповідають. Старшому групи прокурорів Потапенку повідомлено, що прокурори його групи залишили приміщення суду. Він теж не відповідає. Ми вже зіткнулися з таким під час минулого судового засідання у Шевченківському районному суді — жоден прокурор не прийшов у суд і не повідомив про причини неявки… — пояснював у суді адвокат Віктор Карпенко.

Вже після початку засідання стало відомо, що на пошту суду надійшли листи від прокурорів, що вони перебувають у Броварському міськрайонному суді Київської області.

Адвокат Дмитро Савицький вважає, що прокурори показали неповагу до суду. Адже Офіс генпрокурора інформували про судове засідання завчасно.

— Прокурори Невірець та Іванцов прийшли і раптом зʼявляються власноруч подані заяви про те, що є накладка з іншими засіданнями. Я так розумію, що ці заяви ситуативні і штучно створені. Якщо в них були судові засідання, то чому вони зʼявлялися сюди. Коли людина знає, що в неї є судове засідання, така заява подається завчасно і фізично прокурор не не зʼявляється. Це вияв неповаги до суду, обмеження нашого права на апеляційне оскарження і права доступу до правосуддя. Я прошу суд належним чином відреагувати, — сказав Савицький.

Шуфрич прочитав листи прокурорів і назвав їх поясненням жорсткою маніпуляцією

— Вони скористалися тим, що вчасно не розпочався суд. В Офісі генерального прокурора сотні прокурорів. Але як можна планувати свою роботу так, щоб на 15.30 зобовʼязати себе кудись в інший процес (у Броварах — ред.). Не знаючи скільки з 14.00 буде тривати наш процес (…) Наступний крок їх буде протидія, щоб мене доставили в суд. Системно зривають засідання, особливо після ЄСПЛ, після відповідних реакцій, які вже є. Наступне засідання, якщо мене не буде, я довіряю адвокатам розглянути без моєї присутності.

Головуюча суддя підтвердила, що обвинувачений має таке право, але має бути його письмова заява. І зʼясувалося, що така заява вже заздалегідь підготовлена на випадок недоставки Шуфрича.

Адвокат Карпенко говорив, що, на його думку, апеляційну скаргу можна було розглянути без участі прокурорів.

— Формально ми вважаємо, що це відмова від обвинувачення і можна слухати без них. Якщо Офіс генпрокурора може порушувати всі засади Кримінального процесуального кодексу відносно діючого народного депутата, то ми можемо собі уявити, що відбувається в інших справах. Якщо розглянути справу без них, хай кричать, що це було незаконне рішення суду. Я сміюся, розумію, що порушення закону буде не може. Але хотілося би раз їх «наказати», щоб вони на майбутнє знали, що там поступати не можна.

Шуфрич наголосив, що наразі в його справі у Швченківському райсуді Києва тільки встановлено порядок дослідження доказів. Достроково допитали тільки свідка захисту — сина Шуфрича, який воює на передовій, а раніше був помічником адвоката Литвиненка, який вів справи родини. Син свідчив, що батько не мав відношення до договору охорони майна в Криму. А дід як власник майна, коли дізнався про залучення МВД РФ, наказав розірвати цей договір, який у підсумку діяв тільки один місяць.

— У них нема доказів, тому вони і не спішать, тому і зривають засідання. У Шевченківському суді зірвали засідання, де ми мали почути, хто свідки і хоч один документ із кримінальної справи розглянути. Не був допитаний мій батько. В січні [2025 року] він уже помер. І ще непохований, тому що чекає, що син і онуки зберуться його поховати по-людськи, а не з конвоєм. Взяли ми такий гріх на душу, щоб по-людськи було все зроблено.

Суд відклав розгляд апеляційної скарги на початок березня.

Нагадаємо, що Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.

У першій частині обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич, нібито, погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.

В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в анексованому Криму.

Джерело: sudreporter.org

АО «Кравець І Партнери»

Це підтвердив Європейський суд з прав людини у справі «Вихор проти України» (заява №36618/14). Рішення від 22.01.2026 оприлюднено на офіційному сайті ЄСПЛ.

У травні 2013 року проти адвоката розпочали кримінальне провадження через те, що він нібито підбурював клієнта передати гроші, які, за версією обвинувачення, «вимагали» судові та поліцейські органи за сприятливе вирішення кримінальної справи.

Слідчий суддя двома ухвалами дозволив застосувати до адвоката негласні слідчі (розшукові) дії. Йшлося про прослуховування двох його мобільних телефонів, а також про аудіо- та відеоконтроль. Суддя зазначив, що є достатні підстави вважати, що під час НСРД може бути отримана інформація, яка матиме істотне значення для запобігання, раннього виявлення та припинення кримінальних правопорушень. Також він повторив аргумент поліції, що отримати цю інформацію іншим способом неможливо.

Адвокат дізнався, що ключові докази у його справі були здобуті саме внаслідок цих негласних заходів. У матеріалах обвинувачення містилися розшифровки його телефонних розмов і запис зустрічі з колишнім клієнтом, зроблений правоохоронними органами на підставі дозволів суду. Копії цих дозволів були долучені до матеріалів провадження.

Адвокат неодноразово подавав різні кримінальні, дисциплінарні та цивільні скарги, заперечуючи законність і пропорційність застосованих до нього негласних заходів. У цих зверненнях він, зокрема, наполягав, що дозволи були надані без належної оцінки підстав, а втручання зачіпало конфіденційність його приватного спілкування.

Він також намагався оскаржити самі дозволи, однак Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відмовився розглядати його скарги, вказавши, що такі ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають.

Тоді він подав заяву до Європейського суду з прав людини, зокрема стверджуючи, що НСРД, застосовані до нього (перехоплення мобільних комунікацій та візуальне, аудіо- і відеоспостереження у публічних місцях) порушили його право на повагу до приватного життя.

Суд у Страсбурзі відхилив доводи представника України про те, що заявник не вичерпав національних засобів юридичного захисту, та констатував, що оскаржувані дії становили втручання у права, захищені статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оцінюючи обставини справи крізь призму своїх підходів до заходів спостереження, ЄСПЛ звернув увагу насамперед на зміст ухвал слідчого судді, якими санкціонували негласні дії. Євросуд зазначив, що ці ухвали були сформульовані розпливчасто: без конкретики щодо обставин кримінального провадження і фактично зводилися до загального твердження про можливу «істотну значущість» інформації для розслідування та повторення позиції поліції про неможливість отримати її іншим способом.

Окремо Суд підкреслив, що в тексті ухвал немає жодних ознак того, що слідчий суддя застосував критерій «необхідності в демократичному суспільстві» або перевірив пропорційність втручання з огляду на легітимну мету. У цьому контексті ЄСПЛ прямо врахував, що заявник був практикуючим адвокатом (такі комунікації забезпечуються підвищеними стандартами конфіденційності – прим. ред.).

За таких умов ЄСПЛ дійшов висновку, що процедура надання дозволу в цій справі не забезпечила ефективних гарантій того, що спостереження справді було необхідним і пропорційним.

Крім того, Суд констатував відсутність доступного судового контролю post factum щодо законності або необхідності застосованих негласних заходів.

З огляду на це все, ЄСПЛ визнав, що втручання у право заявника на повагу до приватного життя і кореспонденції не було «згідно із законом», констатував порушення статті 8 Конвенції та присудив заявнику 4800 євро як відшкодування моральної шкоди,

Нагадаємо, відповідно до ч. 2 ст. 8 Конвенції органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Джерело: unba.org.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це заявив правозахисник Богуслаєва адвокат Ростислав Кравець. За його словами, прокурори та судді діяли узгоджено, щоб не дати розглянути апеляцію.

За словами адвоката, двоє представників Офісу генпрокурора прийшли в суд, але за десять хвилин до початку засідання отримали дзвінок і пішли. На виклики секретаря суду вони не відповідали. Судді скористалися цим і відклали розгляд, хоча за законом могли продовжити без прокурорів. Інформацію підтверджує і моніторингова місія IAC ISHR, яка сприяє дотриманню права на справедливий суд.

Місія ISHR підтвердила: прокурори були в будівлі суду, але за десять хвилин до засідання залишили приміщення без пояснень. Захисники припустили, що це була спроба навмисно затягнути розгляд, щоб не дати ухвалити рішення вчасно.

Адвокати наголосили: прокурори знали про дату засідання та читали скаргу, тому суд міг розглянути справу без них. Однак колегія суддів на чолі з Рудніченко вирішила інакше.

Наступне засідання призначили на 27 жовтня. До того часу закінчиться термін дії рішення про арешт, і суд встигне обрати новий строк тримання під вартою. Попередню апеляцію досі не розглянули, хоча строки давно минули.

Три апеляції без розгляду: чому систематично зривають розгляд справи

У цій справі апеляційні скарги на продовження арешту вже тричі розглядали із порушенням строків. Зараз накопичилися дві нерозглянуті апеляції на попередні рішення, а суд встиг призначити новий арешт.

Захисники планують звернутися до Європейського суду з прав людини, комісарів з прав людини ЄС та ООН, президента та Верховної Ради. Вони вимагають відновити право на захист і звільнити генпрокурора через неналежну організацію роботи.

Моніторингова місія IAC ISHR зазначила: “Ця ситуація набуває особливої гостроти, враховуючи тривале перебування Богуслаєва В.О. під вартою (понад 1000 днів), його похилий вік і критичний стан здоров’я. Відсутність належної оперативності з боку апеляційного суду може свідчити про формалізований підхід до розгляду скарг і нівелювати саму суть права на апеляційне оскарження. Це, у свою чергу, підриває ефективність судового контролю як механізму запобігання свавільному обмеженню свободи. Подібні зволікання створюють ризик системного порушення принципу розумних строків і права на свободу, що є одним із базових стандартів справедливого судового розгляду”.

Міжнародні спостерігачі рекомендують продовжити моніторинг цієї справи.

Нагадаємо, раніше адвокат підсудного Ростислав Кравець говорив, що держава перейшла вже до прямих дій по вбивству Богуслаєва. Йдеться про грубе порушення Європейської конвенції з прав людини.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Те, що Україна є демократичною країною, і кількість звернень до і Європейського суду з прав людини, свідчить, що ми знаходимося у паралельній реальності. Країна демократична, однак це не враховують органи виконавчої влади. Тому найближчим часом у нас є всі шанси потрапити не у п’ятірку лідерів за кількістю заяв до і Європейського суду з прав людини, а стати лідером за кількістю скарг, пов’язаних з порушенням прав людини та норм й конвенцій про захист прав», — каже Р. Кравець.

На його думку, так відбувається, бо ніхто не несе відповідальності за порушення прав людини.

«Ніхто не несе відповідальності за порушення прав людини. Законодавство базується таким чином, щоб мати безкарне порушення, а громадяни України завдяки судовій реформі партнерів, фактично втратили можливість захищати свої права», — підкреслює Р. Кравець.

На питання чи відбувається це тому, що Україна повідомила про зміну переліку винятків із власних зобов’язань за документами, у тому числі Європейською конвенцією з прав людини.

Адвокат відповів наступне:

«Це жодним чином не знімає відповідальності з України. Це край ганебно, коли українці не можуть захистити свої права в Україні та їм приходиться звертатися до Європейського суду з прав людини. Цього немає бути у демократичній країні. А 8 тисяч скарг до Європейського суду з прав людини — якраз оцінка судовій реформі, а також реформі прокуратурі та поліції, яку в Україні проводять наші партнери», — зазначає Р. Кравець.

На його думку, для того, щоб українці масово не скаржилися до ЄСПЛ, всім потрібно дотримуватися закону.

«Виплачувати пенсії у повному обсязі, притягати до відповідальності осіб, які порушують закон, в частині недотримання прав людини, виконувати закони, і тоді ми одразу побачимо, хто винен у тисячах скарг до Європейського суду з прав людини», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що суддя ЄСПЛ від України Микола Ігнатовський повідомив, що Україна у п’ятірці лідерів щодо кількості заяв проти неї на розгляді Європейського суду з прав людини — 8 тисяч скарг. Каже, загалом скарги «досить типові» і стосуються тих «системних проблем, які не вирішуються десятиліттями».

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸Корупційні схеми та ризики під час виїзду з України в умовах воєнного стану, НАЗК – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15217-korupcijni-shemi-ta-riziki-pid-chas-viyizdu-z-ukrayini-v-umovah-vojennogo-stanu/

🔸Комунікована справа ЄСПЛ 16877/23 (https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22appno%22:[%2216877/23%22]}) and 29499/23 (https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22appno%22:[%2229499/23%22]}) KUZMENKO v. UKRAINE and DORONDOV v. UKRAINE – https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-230040%22]} (https://hudoc.echr.coe.int/ukr#{%22itemid%22:[%22001-230040%22]})

🔸ст. 33 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4267

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Рішення Великої палати щодо Німеччини

АО «Кравець І Партнери»

Рішення щодо Німеччини

У справі Bild GmbH & Co. KG проти Німеччини Суд постановив, що мало місце порушення свободи слова.

Справа стосувалася рішення суду, яке зобов’язувало bild.de, великий новинний веб-сайт, зняти записи з камер відеоспостереження поліцейського арешту в нічному клубі в Бремені, якщо вони не розмили обличчя одного з поліцейських.

Суд встановив, що міркування німецьких судів щодо другого та будь-якого майбутнього використання відзнятого матеріалу були недостатніми, і що аргументація могла призвести до неприйнятної заборони будь-якої майбутньої публікації невідредагованого матеріалу без згоди відповідних осіб. зображення поліцейських, які виконують свої обов’язки.

Рішення щодо Словацької Республіки

У справі «Плехло проти Словаччини» Суд постановив, що мало місце порушення права на повагу до приватного та сімейного життя.

Справа стосувалася прослуховування та запису деяких телефонних розмов заявника в контексті кримінального розслідування за підозрою в корупції у Фонді національного майна (агентство приватизації країни). На той час заявник був високопосадовцем НПФ; однак кримінальне розслідування не стосувалося його безпосередньо. Згодом у 2016 році частину перехопленого матеріалу було включено до матеріалів іншого кримінального провадження про зловживання активами, у якому заявник був одним із головних підозрюваних.

Суд встановив, що заявник, як особа, випадково постраждала від заходів з прослуховування телефонних розмов, не скористався необхідними гарантіями щодо запису, зберігання та тривалого зберігання матеріалів перехоплення.

Рішення щодо Республіки Молдова

У справі « Стояногло проти Республіки Молдова» Суд постановив, що мало місце порушення права на доступ до суду.

Справа стосувалася стверджуваної неможливості Генерального прокурора оскаржити своє відсторонення, яке було спричинене кримінальним провадженням, порушеним проти нього.

Суд встановив, що заявнику не було надано будь-якої форми судового захисту у зв’язку з його відстороненням, яке завадило йому виконувати свої обов’язки та позбавило його відповідної заробітної плати протягом більш ніж двох років.

Рішення щодо Польщі

У справі « Пайонк та інші проти Польщі» Суд постановив, що мало місце порушення права на доступ до суду щодо всіх заявників, а також порушення заборони дискримінації в поєднанні з правом на повагу на приватне життя щодо трьох заявників, які подали скарги відповідно до цих положень.

Справа стосувалася чотирьох суддів, які скаржилися на поправки до законодавства, згідно з якими пенсійний вік для суддів було знижено з 67 до 60 років для жінок і до 65 років для чоловіків, а продовження виконання обов’язків судді після досягнення пенсійного віку залежало від дозволу міністра. юстиції та Національною радою юстиції («НСЮ»).

Суд встановив, що рішення, прийняті щодо кожного заявника міністром юстиції та НКЮ, становили свавільне та незаконне втручання у сферу незалежності судової влади та захисту від звільнення з посади судді з боку представника виконавчої влади. орган і підпорядкований йому орган. Суд дійшов висновку, що таким чином право заявників на доступ до суду було порушено по суті.

Рішення щодо Албанії

У справі « Дурдай та інші проти Албанії » Суд визнав порушення процесуального аспекту права на життя.

Справа стосувалася вибуху на об’єкті, створеному державними органами для демонтажу списаного та застарілого озброєння, техніки та обладнання Збройних Сил. Загалом загинули 26 людей, понад 300 отримали поранення.

Суд встановив, що заявники були позбавлені можливості брати ефективну участь у кримінальному провадженні. Крім того, кримінальне провадження проти колишнього міністра оборони за зловживання службовим становищем все ще триває, тому заявники залишаються без остаточного висновку щодо його відповідальності через понад 14 років після вибуху.

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»