Невтомна «слуга народу» Мар’яна Безугла, яка в щоденному режимі генерує резонансні дописи в соцмережах, днями відмітилася черговою скандальною ініціативою. Політикиня влаштувала соцопитування у своїй соцмережі з приводу того, як діяти з громадянами, які підлягають призову, але виїхали за кордон. У разі їхнього неповернення у визначений термін депутатка запропонувала своїм підписникам обрати з двох опцій, причому обидві «драконівські» – позбавити таких осіб громадянства або арештувати активи (плюс – інші обмеження на вибір).

Безугла є заступником голови парламентського оборонного комітету і саме такий її статус не дозволяє пропускати повз вуха будь-які її ініціативи, пов’язані з мобілізацією.

За добу з двох тисяч реакцій-емодзі на цей пост в «фейсбуці» майже половина були обурливими, 400 з гаком – іронічними, і решта – з піднятим вгору пальцем.

Тобто такі кардинальні заходи підтримала лише чверть підписників нардепки.

Більшість коментарів (якщо відсіяти численні персональні випади на адресу самої пані Мар’яни) були, м’яко кажучи, скептичними.

Екстравагантну ідею Безуглої можна було б списати на її особисту ініціативу, проте намагання щось зробити з «закордонними» українцями давно не давало спокою владі. Так, на самому початку великої війни колега Безуглої по комітету з безпеки та національної оборони Федір Веніславський зареєстрував законопроєкт, згідно з яким осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, пропонувалося карати позбавленням волі на строк від 5 до 10 років за неповернення в Україну. А наприкінці літа цього року голова монобільшості Давид Арахамії заявив, що люди, які під час війни незаконно втекли за кордон, відповідатимуть за давання хабаря, підробку документів та ухилення від мобілізації. До відповідальності їх пропонувалося притягати через екстрадицію з тих країн, де вони зараз перебувають.

Але швидко стало зрозуміло, що наразі зрозумілого та швидкого механізму для примусового повернення тисяч ухилянтів на Батьківщину не існує, так само, як і списків військовозобов’язаних, що вирушили за межі держави. «Коли з’явиться відповідна законодавча база для повернення українців з-за кордону, тоді можна буде більш предметно поговорити з цього приводу», – розводять руками співрозмовники «Главкома» в одному з європейських посольств. Юристи з Офісу президента також пояснили Арахамії безперспективність такої затії, і це питання зависло на рівні прожекту.

Тепер за українських чоловіків, що втекли від війни за кордон (за даними Євростату, в країнах ЄС, Швейцарії, Ліхтенштейні та Норвегії перебуває 650 тис. біженців призовного віку), пропонується взятися з іншого боку.

Депутатка від «Слуги народу» Мар’яна Безугла, яку пов’язують безпосередньо з Офісом президента, останнім часом є головним генератором «хайпу» у Верховній Раді

фото з відкритих джерел

Російськими слідами?

Очевидно, що сама згадка про позбавлення громадянства не витримує критики і такий підхід не можна виправдати навіть реаліями воєнного часу. Стаття 25 Конституції чітко твердить, що «громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство», а стаття 22 додає, що «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Приналежність активів захищає стаття 41 Основного Закону: «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». Хоча тут є нюанси. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, але за умови попереднього і повного відшкодування їхньої вартості. А в умовах воєнного чи надзвичайного стану допускається примусове відчуження таких об’єктів з їхнім відшкодуванням постфактум (наприклад, після завершення воєнного стану). У Конституції зафіксовано також розповсюджене в кримінальних провадженнях поняття як «конфіскація майна» – цей захід може бути застосований виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Щоправда, у тій же Росії, де об Конституцію давно витерли ноги, був прийнятий закон про те, що позбавляти громадянства, попри заборону в Конституції, в особливих випадках все-таки можна. І вже навіть були перші прецеденти застосування нової норми. Але навряд чи це – той приклад для наслідування, на який варто рівнятися, особливо в світлі наших нових європерспектив. До того ж, вносити зміни до української Конституції під час воєнного стану забороняє сама Конституція.

«На жаль, двотижневі курси Трускавецької школи права не дали депутатам від «Слуги народу» можливість усвідомити таку норму Конституції, що особу не може притягати до відповідальності двічі за одне й те ж порушення, – каже старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. – Наприклад, якщо особа незаконно перетнула кордон поза пунктами пропуску, за це передбачена адміністративна відповідальність і запровадження ще якихось додаткових санкцій буде порушенням Конституції та міжнародних норм. Це саме стосується й ухилення від мобілізації».

Крім того, правник Кравець вважає, що, занурившись у пошуки закордонних ухилянтів, депутати можуть вийти самі на себе: «В березні 2022 року, вже після початку широкомасштабної війни, депутати прийняли зміни до закону, якими забороняється їхня мобілізація. До речі, закон цей був про звільнення від військової служби осіб, які доглядають за хворими дітьми. Чи є це голосування ухиленням від служби з точки зору стороннього спостерігача? Я вважаю, що є. І обмежувальні норми, якими депутати можуть обмежити чиїсь права, можуть торкнутися них самих».

Запровадити більш м’які обмеження, ніж явно неконституційне позбавлення громадянства, для осіб, які зараз перебувають за кордоном та таким чином уникають мобілізації, цілком можливо. Наприклад, може йтися про заборону займати державні посади протягом певного терміну, як це вже було з «жертвами» закону про люстрацію. Проте тоді така суб’єктивна вибірковість викликала жорстку критику західних партнерів і тепер, коли Україна увійшла в початок переговорів про вступ в ЄС, гратися з подібними нормами буде зовсім «не комільфо».

Політтехнологія чи зайва балакучість?

Під резонансним постом Безуглої в дискусію вступила її колега із монобільшості Юлія Яцик, яка іронічно поцікавилась: «Які ще рейдерські способи захоплення майна може запропонувати комітет нацбезпеки?». Нардепка вважає, що подібні історії будуть тривати, аби стравлювати пар суспільства.

«Але всі ці позбавлення громадянства, примусове вилучення майна, примусове притягнення назад до України – неконституційні речі, які юридично просто не можуть бути проголосовані Радою, – впевнена Яцик. – Звісно, жоден нардеп не обмежений правом зареєструвати якусь дурню, але її винесення в зал, я впевнена, не відбудеться. Думаю, Мар’яна діє більше як рупор Офісу президента, який намагається таким чином якось знизити градус незадоволення суспільства. Яке обурене, що «ми тут працюємо, волонтеримо, а хтось десь за кордоном відпочиває». І це все й далі однозначно буде виноситися на публіку, в ЗМІ, в соцмережі, щоб люди могли виговоритися, а потім якось їхньою думкою маніпулювати. Можливо, навіть якийсь законопроєкт зареєструють, який зал ніколи не побачить. Принаймні мені це схоже на таке загравання».

Нардепка від «Слуги народу» Юлія Яцик вважає, що через Безуглу Офіс президента намагається знизити градус невдоволення суспільства. Часом, чи не виходить навпаки?

фото з відкритих джерел

 

Політтехнологічну версію у «соцдослідженнях» Безуглої бачить й політичний експерт Андрій Золотарьов. Проте у дещо іншому ракурсі. Політтехнолог нагадує старий анекдот про рабина, який порадив єврею купити козу, а потім виселити і порівняти, як полегшилося його життя. «Тобто максимально налякати жахами мобілізації, щоб потім, коли доведеться йти на якісь «зрадницькі» мирні перемовини, вони не вважалися абсолютно неприйнятними та неприємними і були «меншим злом», – припускає Золотарьов. – Інакше настане інша реальність: «всіх мобілізують», «імпорт перекриють», «айфони» будуть по $ 5 тис»… Але зрозуміло, що мотивацію захищати Батьківщину заяви Безуглої руйнують сильніше, ніж будь-яка російська пропаганда».

Варто згадати, що зараз у Верховній Раді обговорюється великий законопроєкт про мобілізацію. І чим більше подібних екзотичних пропозицій з’являтиметься в ході підготовки, тим компроміснішим і м’якшим можна буде явити світу остаточний варіант, звідки всі вони будуть викинуті.

Втім політолог Володимир Фесенко не вірить в хитрі комбінації і вважає, що проблеми влади – зокрема, через надмірну самостійну балакучість її спікерів, яких вона не може вгамувати. І Безугла – №1 в цьому хіт-параді.

«Кожна нова заява Безуглої – це новий рекорд шкоди для країни, – емоційно каже Фесенко. – Зараз проблема не в ухилянтах, а в тому, як провести ефективну мобілізацію. А такі заяви не тільки не вирішують цю проблему, а ще й створюють додаткову соціальну напругу і посилюють недовіру до влади».

Політолог радить владі на певний час ізолювати Безуглу від інтернету і ЗМІ, це, на його думку, пішло би всім на користь. «Я взагалі не поділяю версію, що Банкова робить це спеціально: помилок там багато, але там же не вороги собі робити речі, які прямо б’ють по владі і тільки зменшують рейтинги президента, – впевнений Фесенко. – Звісно, якщо це не свідома диверсія. Припускаю, що у випадку з критикою Залужного Мар’яна, яка любить всіх повчати, навіть генералів, просто відчула настрої в Офісі президента і вирішила надягти на себе лавровий вінок за те, що зняла самого Залужного. Але у випадку з ініціативами щодо мобілізації і ухилянтів, думаю, це суто її ініціатива. Своїми шкідливими заявами про мобілізацію жінок Мар’яна лише створює ланцюгову реакцію негативних емоцій, зокрема, і стосовно президента».

А тим часом невгамовна Мар’яна Безугла влаштувала у себе на сторінці нове опитування. Тепер її зацікавило, чи готові чоловіки задля уникнення мобілізації самостійно відмовитися від українського громадянства…

Павло Вуєць, «Главком»