Із 21 травня 2022 року своєю постановою №102 Нацбанк відпустив у вільне плавання готівковий курс валюти. Як писав Фокус, для операцій із платіжних карток банкам дозволено конвертувати гривню у валюту за ринковим курсом. Тобто з гривневих карток, якими розраховуються українці за кордоном або використовуються для зняття готівки, надалі може списуватися сума, скажімо, за курсом 37,0 UAH/USD, а не 29,25 UAH/USD, як раніше.

Удар по кишені можуть відчути мільйони українських біженців. Проте, як пояснюють у банках, це захід проти валютних спекулянтів. “Мета заходу — зменшити відтік валюти через зняття готівки з гривневих карток за кордоном, оскільки частина таких операцій була однією із складових чорного валютного ринку. Схема передбачала зарахування гривні на картки, а потім конвертацію в інвалюту шляхом зняття готівки в банкоматах за кордоном“, — пояснює Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій “Юнекс Банку”.

Як зазначає співрозмовниця Фокусу, коли розрив між офіційним курсом НБУ та курсом чорного ринку суттєво зріс, цей механізм став особливо вигідним, і тому НБУ скасував фіксований курс для таких операцій, а також знизив ліміт на зняття готівки з гривневих карток за кордоном.

За оцінками Нацбанку, щодня обсяг таких угод становив близько $ 100 млн, хоча далеко не всі вони були частиною чорного ринку.

Джерела Фокусу на чорному валютному ринку підтвердили, що, знімаючи з гривневих карток валюту за кордоном і перепродаючи її в Україні, на чорному ринку вдавалося заробляти не менше 5%, але тепер схема зруйнована.

Проте Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК “Кравець і партнери” за офіційним мотивом припинення схем зі спекуляцією валютою в прикордонних областях України бачить крок, спрямований на підтримку банків і надання їм можливості заробляти на різниці в курсах.

Водночас для власників валютних карток курс конвертації залишається затиснутим у межі 29,25 UAH/USD. “Валютні надходження від працівників і валютні заощадження українців є досить значними. Благодійна допомога також часто надходить у валюті, і ці гроші витрачаються в Україні на придбання речей першої необхідності та спорядження для армії. Але банкам учергове дають можливість заробляти”, — зазначає Кравець.

У ситуації, що склалася, програють і підприємці, які отримують виручку у валюті, зокрема представники IT, фрілансери тощо. “Продавати валюту ФОП ми не можемо, а купувати в них валюту можна тільки за курсом НБУ+1%. ФОП “щасливі”, — пише у своєму профілі у “Фейсбуці” співзасновник monobank Олег Гороховський. Він просить НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів і обговорити з банками, як зробити так, щоб були і вовки ситі, і вівці цілі.

Нагадаємо, від обмежень на валютному ринку продовжують відчувати незручності експортери. “Імпортери виграють від фіксованого курсу, тоді як експортери воліли б продавати виручку за курсом ближче до готівкового “, — зазначає Анна Золотько. Проте співрозмовниця Фокусу вважає, що поки що користі від фіксованого курсу більше, хоча у звичайному житті таке навряд чи можна було б вітати.

Як раніше повідомлялося, для операцій із платіжних карток українських переселенців банки тепер можуть переводити гривню у валюту за ринковим курсом, а не за курсом НБУ.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

Министерство экономического развития и торговли дало разъяснение, согласно которому все арендные ставки должны устанавливаться в гривне, без привязки к иностранной валюте. Исключение составляют только те объекты, собственники которых докажут наличие «импортной составляющей»: кредитов, импортных материалов при строительстве объектов и пр. Но даже в этом случае к иностранной валюте можно будет привязать только часть ставки — в зависимости от доли импортной составляющей в стоимости проекта.

Старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец поясняет, что Мин­экономразвития всего лишь разъяснило положение закона «О ценах и ценообразовании», в котором были прописаны эти положения, но они не соблюдались собственниками объектов коммерческой недвижимости.

Дополнительный аргумент

Разъяснение Минэкономразвития — дополнительный аргумент при переговорах с собственниками коммерческой недвижимости. Кравец рассказал о двух своих крупных клиентах, которые не смогли договориться с киевскими бизнес-центрами класса А о фиксации курса доллара при расчете платы за аренду. «Арендная ставка выросла на 40 %, а доходы компаний-арендаторов — нет», — говорит юрист. Собственники коммерческой недвижимости согласились на переговоры только после получения решения Минэкономразвития и подготовки иска в суд.

Управляющие торговых центров неохотно идут на уступки. С сентября многие объекты отменили действовавшие на протяжении лета скидки, поскольку посчитали, что в сентябре продажи в рознице должны вырасти

Управляющие торговых центров тоже неохотно идут на уступки. С сентября, как ранее писал «Капитал», многие объекты отменили действовавшие на протяжении лета скидки, поскольку посчитали, что в сентябре продажи в рознице должны вырасти. «Но этого не происходит», — констатирует совладелец компании Zeebra (сети Butlers, Six, I am, Glossip) Дмитрий Ермоленко. По его данным, с января по сентябрь продажи упали на 30-50% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Но руководство некоторых торговых центров, по его словам, на этот факт не обращает внимания. «Мы намерены использовать в переговорах с ними разъяснение Минэкономразвития, а в крайнем случае — подадим в суд», — подчеркивает Ермоленко.

Законодательные лазейки

Владельцы коммерческой недвижимости попытаются обойти требования министерства. Совладелец торгово-развлекательного центра Dream Town Александр Меламуд говорит, что такое решение его не устраивает — затраты объекта коммерческой недвижимости постоянно растут, в частности, дорожают коммунальные услуги. «Сейчас убытки несут все — и арендаторы, и арендодатели. Мы и так стараемся найти компромисс с каждой компанией, которая работает в нашем торговом центре», — поясняет бизнесмен.

Борясь со снижением арендных ставок, ритейлеры уделяют мало внимания маркетинговым инструментам, которые позволили бы повысить продажи, считают эксперты. «Не секрет, что цены на одежду и обувь в Украине на 15‑20 % выше по сравнению с европейскими. Оформление магазинов и сервис оставляют желать лучшего. В киевских магазинах можно встретить одежду прошлых коллекций, но по завышенным ценам», — возмущается директор крупного киевского торгового центра, пожелавший остаться неназванным.

Дмитрий Ермоленко признает, что собственники коммерческой недвижимости могут заключать краткосрочные договоры (на год-два) и установить гривневую ставку, но на 50-70% выше текущей.

Александра Некращук, Капитал

Адвокатская компания Кравец и Партнеры