Це стосується роботи судів та забезпечує права для громадян.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸 Постанова ВС-КЦС про неправомірність дій банку з блокування суми на рахунку понад суми стягнення (виконавчого документу) – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16389-postanova-vs-kcs-pro-nepravomirnist-dij-banku-z-blokuvannja-sumi-na-rahunku-ponad-sumi-stjagnennja-vikonavchogo-dokumentu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал адвоката Ростислава Кравця.

☄️Приєднатись можна завтра о 10:00 за посиланням – https://us06web.zoom.us/j/88433347038?pwd=fLi9NjLQYDtbukj736egMgefOJs1hB.1

Не зовсім розумію яким чином НАЗК до реформи адвокатури. Схоже, що голова НАЗК ексдетектив НАБУ Павлущик В.В,, який досі не притягнутий до кримінальної відповідальності завдяки бездіяльності ДБР та Офісу Генпрокурора вирішив замість відновлення довіри після повного провалу у справі Мідас, де до НАЗК за його керівництва, ймовірно носили від Міндіча хабарі по 20 тис доларів США вирішив в синхрон з шнурками та ФОПами Жернакова зайнятись реформою адвокатури.

З точки зору фахівців НАЗК з сумнівною експертністю, про що я нещодавно писав після заходу з темою: Корупційні ризики в сфері правосуддя твердо прослідковується підтримка активістів не адвокатів, що хочуть зайнятись реформою заради реформи.

Яким чином озвучені в антикорупційній стратегії реформи взагалі стосуються НАЗК не зрозуміло від слова зовсім. НАЗК в свій час вже займалось не своєю справою з визначення спонсорів російської агресії, що закінчилось міжнародним скандалом та так званими консультаціями аби якось вийти з ситуації.

Схоже попередній досвід нічому не навчив і намагання втрутитись в конституційну інституцію заради відмивання через купку ФОПів мільйонів євро іноземних платників податків переважає здоровий глузд та повагу до незалежності адвокатури.

І так питання, які НАЗК чомусь вважає їй потрібно регулювати, а не адвокатам, перетворюючи адвокатуру на повністю залежну й неспроможну до захисту прав людини в Україні:

Проблема 2.3.1. Недостатній рівень прозорості, обмежена технологічна модернізація, низька конкурентність системи обрання органів адвокатського самоврядування та незбалансована інституційна архітектура зумовлюють концентрацію, централізацію влади та порушення балансу в системі стримувань і противаг.

Проблема 2.3.2. Процедура складання кваліфікаційного іспиту на здобуття права на заняття адвокатською діяльністю характеризується недостатнім рівнем прозорості та технологічної адаптованості та актуальності, що зумовлює збереження підвищених ризиків недоброчесних практикі негативно впливає на рівень суспільної довіри до інституту адвокатури.

Проблема 2.3.3. Система підвищення професійного рівня адвокатів характеризується наявністю суттєвих структурних недоліків, що призводить до її фактичної монополізації та зниження якості професійного розвитку адвокатів.

Проблема 2.3.4. Дисциплінарна процедура щодо адвокатів характеризується відсутністю прозорості, нечітким визначенням дисциплінарних проступків та обмеженим, жорстким переліком санкцій, що звужує спектр можливих реакцій на неетичну поведінку, створює ризики зловживання цим інструментом і продукує інші негативні наслідки.

Проблема 2.3.5. Система фінансового управління в органах адвокатського самоврядування характеризується відсутністю прозорості та підзвітності перед спільнотою, що спричиняє зниження ефективності використання коштів, підвищені ризики неконтрольованого використання внесків адвокатів і потенційні фінансові зловживання.

☄️Приєднатись можна завтра о 10:00 за посиланням – https://us06web.zoom.us/j/88433347038?pwd=fLi9NjLQYDtbukj736egMgefOJs1hB.1

Аби не бути голослівним щодо намагання просто заробити на реформах треба ж розуміти кого запросило НАЗК для обговорення реформи адвокатури, окрім самих співробітників НАЗК, які невідомо яке відношення мають до адвокатури взагалі:

Дар’я Писаренко – не адвокат, директорка ГО «Адвокат майбутнього», що отримує гранти від іноземців та одна з авторок так званого Тіньового звіту, оцінку якому професійною спільнотою надано.

Анна Клименко – адвокатка, експертка Вестмінстерської фундації за демократію, Дата видачі свідоцтва: 16/9/2024. Про її діяльність як адвоката я інформації не знайшов. Щодо фундації, яку вона представляє – то вона заснована у 1992 році, зареєстрована як компанія з обмеженими гарантіями. Фонд отримує фінансування від Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності та Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії.

Дмитро Остапенко – адвокат, ексчлен Громадської ради доброчесності на та що шнурки Жернакова, Дата видачі свідоцтва: 28/3/2017, Відповідно до декларацій, ще і кандидат на посаду судді антиконституційного Вищого антикорупційного суду.

Андрій Слюсар – адвокат. Таких є два адвокати – Слюсар Андрій Миколайович Дата видачі свідоцтва: 24/12/2019 та Слюсар Андрій Адамович Дата видачі свідоцтва: 15/2/2018 експрокурор, Керував антикорупційним проєктом Transparency International Ukraine, зараз працює в АО Назар Кульчицький і партнери. Скоріше всього це другий, з огляду на те, що його ще запрошують міжнародні ГО на кшталт корупційного проекту ЄС Право Justice.

Едуард Трегубов –адвокат, кандидат юридичних наук. Дата видачі свідоцтва: 10/4/2017 Керуючий партнер ЮФ САЛКОМ.

Тобто від адвокатури презентацію здійснюють чотири адвоката зі стажем від 1 року до 8 років. Більшість з яких пов’язана з грантососними організаціями з досить сумнівною репутацією в Україні, діяльність яких вже призвела до кризи в прокуратурі та судах, як на мене.

Думаю, варто всім пригадати ст. 131-2 Конституції України – Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зверніть увагу ні слова про НАЗК та якісь там стратегії від грантососів, що неспроможні нічого робити окрім як красти гроші у іноземних платників податків.

До речі, жодних вимог Євросоюзу щодо адвокатури немає, навпаки є вимоги щодо її незалежності та припинення тиску державних органів та псевдогромадських організацій.

Тому, всім адвокатам варто не пропустити цей захід і ще раз нагадую:

☄️Приєднатись можна завтра о 10:00 за посиланням – https://us06web.zoom.us/j/88433347038?pwd=fLi9NjLQYDtbukj736egMgefOJs1hB.1

А адвокатам зі стажем від 1 року до 8 років, експрокурорам та іншим учасникам варто, як на мене, подумати про майбутнє суверенної та незалежної України й про незалежність адвокатури від іноземців та професійних громадських активістів.

Адвокат АО Кравець і партнери

Ростислав Кравець

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

27 лютого 2019 року на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України розміщено для обговорення проект постанови правління регулятора щодо зменшення лімітів на розрахунки готівкою.

Нацбанк повідомив, що зауваження й пропозиції до проекту приймають до 27 березня 2019 року на поштову або електронну адресу регулятора. Отже, будь-яка юридична чи фізична особа може долучитися до обговорення.

Експерти зазначають, що анонсоване НБУ зменшення лімітів щодо розрахунків готівкою значно погіршить ситуацію суб’єктів господарської діяльності під час готівкових розрахунків із фізичними особами. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які позитиви й негативи можуть виникнути на ринку після набуття чинності такого документа і які пропозиції та зауваження щодо якісної його зміни можуть надати аналітики.

Запобігти незаконним трансакціям

Сам Нацбанк на запит «Урядового кур’єра» повідомив, що з огляду на вимоги статей 6 та 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право витребувати, а клієнт зобов’язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення такого аналізу.

Норма щодо права банку витребувати в суб’єкта господарювання підтвердні документи є в інших нормативно-правових актах Національного банку, зокрема в частині здійснення фінансового моніторингу. Тож начебто в цих вимогах немає нічого нового й дивного.

Зрозуміти Нацбанк можна, принаймні оглянувши статистику, яку він нещодавно оприлюднив на своєму сайті. Так, згідно з даними, частка розрахунків платіжними картками в торговельній мережі знизилася 2018 року на 2,6% (із 31,9% до 29,3%) порівняно із 2017м. Це погано, і з цим треба боротися.

Проте регулятор наводить інші позитивні трендові цифри: кількість безготівкових операцій за цей період зросла майже на 33,0% та становила 3,1 млрд шт., а обсяг — на 55,4% та досяг 1,297 млрд грн (порівняно з 2017 роком). Мабуть, усе це й надихає його на такі нововведення, щоб ще більше розвинути позитивну тенденцію.

Як вважає юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Ніна Бец, анонсоване зменшення лімітів стосується тільки розрахунків суб’єктів господарювання з фізичними особами, але не навпаки: «Тобто фізичні особи й надалі зможуть оплачувати готівкою в межах 50 тисяч гривень. Крім того, безготівкові розрахунки суб’єктів господарювання можуть бути без будь-яких обмежень, і банки зобов’язані забезпечити безготівкові перерахування на вимогу клієнтів у повному обсязі. Такі зміни скеровано на те, щоб мінімізувати можливість оптимізації оподаткування та для здійснення фіскальними органами контролю за всіма операціями суб’єктів господарювання».

Алгоритм операцій та звітності

Однак пані Бец зазначає, що фізичні особи, які отримуватимуть дохід від здійснення певних операцій, уже не зможуть приховати його від оподаткування, оскільки всі операції йтимуть через банк.

Це означає, що в разі додаткових заробітків, які громадяни отримуватимуть не за головним місцем роботи, потрібно буде вказувати їх походження та обов’язково сплачувати податки.

Алгоритм дій та контролю за операціями такий. Фізична особа — підприємець під час виконання трансакцій має надати банку (ці вимоги буде вказано на онлайн-сторінці, де відбуватимуться такі перекази) первинні документи — договір, акт виконаних робіт тощо. І бізнесмен повинен буде сплатити податки. За певний звітний період фінансова установа надаватиме звітність щодо трансакцій особи-підприємця, і якщо він не сплатив податків, фіскальні органи вимагатимуть від нього зробити це із накладанням штрафу за прострочення.

Однак і тут невелике доповнення: це не новина, адже, як зазначають у Нацбанку, норма щодо права банку витребувати в суб’єкта господарювання підтвердні документи є в інших нормативно-правових актах регулятора, зокрема в частині здійснення фінансового моніторингу.

Зрозуміти Нацбанк і тут можна: він виявляв випадки переведення безготівкових коштів у готівку («обготівковування»), що не пов’язано з веденням реальної господарської діяльності, а іноді взагалі було частиною здійснення масштабних схемних операцій.

Отже, регулятор пропонує механізм унеможливлення таких готівкових операцій. Запропоновані зміни, як твердять в НБУ, стосуються виключно операцій юридичних осіб, які знімають готівку для подальших розрахунків з фізичними особами (придбання у фізичних осіб товарів тощо). Зміни лімітів не стосуються операцій фізичних осіб зі зняття коштів з рахунків і придбання фізичними особами товарів і послуг у юридичних осіб.

Не буде жодного позитивного зростання

Як зазначив «УК» юрист Ростислав Кравець, насправді від значного зменшення обсягів готівкових операцій кількість безготівкових не зросте. «Навпаки, як підтверджує досвід, після введення в практику таких обмежень обсяги безготівкових операцій навіть ставали значно меншими, а бізнес і надалі йшов у «тінь». Нацбанк про це не дуже любить розголошувати, але це доведений практикою та часом факт. Адже податки з таких трансакцій, кажуть, не за українськими, а за високими європейськими розмірами. Підприємцям нічого не залишатиметься, як уникати прозорості». До речі, з ним згодна і Ніна Бец.

А пересічні українці, які не звикли довіряти українським банкам і надають перевагу заощадженням у готівковій формі, тепер змушені будуть терпіти обмеження й отримувати кошти в безготівковій формі на свої банківські рахунки.

Проте деякі юристи впевнені: не можна казати, що встановлення таких лімітів спричинить кардинальні проблеми. Це скоріше труднощі, бо отримання коштів буде дещо відтерміновано в часі у зв’язку зі здійсненням банківських транс­акцій.

Також експерти стверджують, що під забороною можуть опинитися кредити, які надають готівкою в банках та ломбардах. Чи так це?

Нацбанк відповідає «УК», що вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не поширюються на банки. Тож і обмеження на розрахунки між суб’єктами господарювання та фізичними особами, встановлені вимогами цього положення, не поширюються на банки.

Щодо кредитів готівкою, які видають ломбарди, то нині на такі розрахунки поширюються обмеження, встановлені вказаним вище положенням (50 тисяч гривень). Проектом, винесеним на обговорення, граничну суму пропонують знизити з 50 тисяч гривень до 15 тисяч. Слід сказати, що зростає кількість громадян України, які користуються цілодобовими послугами ломбардів, дуже полюбляють брати кредити на значні суми саме готівкою, бо так для них зручно (не треба оплачувати великі відсотки під час зняття частково або повністю великих сум, якщо вони надходять на картку клієнта).

Остаточне рішення Національний банк ухвалить за результатами громадського обговорення. А як бачимо, питань до цих змін справді більше, ніж відповідей. Тож усьому українському загалові треба брати активну участь в обговоренні, доки є час.

Олег Громов, УК

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Допоможіть розтлумачити, що ж це за податкова знижка? Від чого вона залежатиме? 

Ростислав Кравець: Насправді ця ситуація вже давно існує в Україні. Тобто за навчання і раніше держава відшкодовувала ті витрати, які несуть батьки особи. В даному випадку були внесені відповідні зміни, де цю знижку розповсюдили на дошкільні навчальні заклади, гуртки для дітей, і такий чином батьки мають можливість відшкодувати певну частину коштів, яку вони сплачують за навчання дітей. Є відповідна ставка цієї податкової знижки. Батьки збирають документи, які потрібно надати до податкової інспекції, подають їх, і, відповідно, частину тих коштів, які вони сплатили, тобто там не вся сума, що була сплачена за навчання, а частина, яка розраховується за відповідною формулою — приблизно 45 — 50 відсотків від суми — батькам відшкодовують безпосередньо грошима на їхні особисті рахунки. Я вважаю, що це досить позитивна ситуація.

Давайте нагадаємо алгоритм дій батьків?

Ростислав Кравець: У першу чергу, треба бути в тому навчальному закладі, де здійснена оплата, взяти необхідні квитанції. Приміром, приходите в бухгалтерію дитячого садка і берете квитанцію скільки грошей сплачено за рік. З цією довідкою йдете безпосередньо до податкової інспекції за місцем своєї реєстрації. Подаєте той перелік документів, які там нададуть. Даєте рахунок, на який треба повернути кошти, і ці кошти повертаються.

Прослухати повну версію програми.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры