Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Хто може претендувати на статус учасника бойових дій?

Статус учасника бойових дій (УБД) можуть отримати усі ті, хто брав участь у воєнних діях на стороні України. При цьому мова йде не лише про представників Збройних Сил України чи Нацгвардії, але також і прикордонники, поліцейські, рятувальники та навіть податківці.

“Ключовою умовою є, щоб ці особи захищали суверенітет та незалежність нашої країни та брали безпосередню участь при виконанні бойових завдань терміном не менше ніж 30 днів”, – розповів адвокат Юрій Мельник.

Правозахисник зазначив, що умова в 30 днів не застосовується, якщо при виконанні бойових завдань особа отримала поранення, каліцтво чи інвалідність. Тоді статус учасника бойових дій надають незалежно від кількості днів, які ця людина провела на передовій.

Водночас адвокат Ростислав Кравець уточнив, що в одній військовій частині можуть бути військові, які перебували на передовій, так і ті, хто були в тилу. Учасника бойових дій отримають лише перші.

Перед повномасштабним військовим вторгнення Росі до України, станом на лютий 2022 року в Україні було 500 тисяч учасників бойових дій. Це ті люди, які воювали за Україну з моменту окупації Криму та Донбасу у 2014 році – спочатку як учасники АТО, а згодом ООС.

Які пільги гарантує держава учасникам бойових дій

Держава передбачила чимало пільг та безкоштовних послуг для тих, хто отримав статус учасника бойових дій. Серед таких пільг:

• першочергове забезпечення житлом, якщо є потреба;
• 75% знижки на комунальні послуги;
• безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів;
• безоплатне санаторно-курортне лікування;
• першочергове безплатне зубопротезування;
• безкоштовні ліки та вироби медичного призначення;
• пільги зі сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету та інші;
• захист від скорочення на роботі;
• право на отримання земельної ділянки для будівництва, садівництва та городництва;
• право на ремонт житла.

Як отримати статус учасника бойових дій

Зазвичай документи на отримання статусу учасника бойових дій подає командир військової частини. При цьому він повинен протягом місяця з моменту бойового зіткнення подати необхідні документи комісії. Серед них і відповідні підтверджуючі матеріали – журнали, направлення, накази. За словами Ростислава Кравця, в пригоді стануть і покази свідків, які можуть підтвердити участь в бойових діях.

“Саме подання документів від військової частини на практиці є більшою гарантією отримання такого статусу учасника бойових дій. Якщо командир не подає такі документи, особа може звернутися самостійно”, – розповів Юрій Мельник.

Однак адвокат одразу уточнив, що у випадках АТО чи ООС, якщо особа самостійно зверталася по статус учасника бойових дій, то, зазвичай, отримувала відмову.

У разі відмови можна подати документи ще раз, або й оскаржити в суді. Головне – усунути всі помилки в документах. і за змоги долучити фотографії чи відео перебування на передовій.

Посвідчення УБД видають у військовій частині або у відповідній комісії, якщо документи подавалися особисто.

24tv.ua телемарафон “Єдині новини”

АО «Кравец и Партнеры»