Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Сергій Хребет, юрист АО «Кравець і Партнери»

Загальні положення

Постановою запроваджено карантинні заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Також введені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню вірусу й на рівні територіальних одиниць.

Варто зазначити, що через впровадження таких заходів, тимчасово припинилися міжміські перевезення на громадському транспорті та обмежено внутрішньоміські. Це, звичайно, стало проблемою для багатьох працівників, які добираються до місця своєї роботи громадським транспортом.

Можливість працювати дистанційно

Одразу необхідно наголосити, що роботодавець не може примусово відправити співробітника у відпустку за свій рахунок або в оплачувану відпустку, для цього необхідна ініціатива працівника. Зокрема, якщо йому не надається можливість працювати віддалено, одним із варіантів є відпустка.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 153 Кодексу, на всіх підприємствах мають створитися нешкідливі та безпечні умови для роботи. Їх забезпеченням займається власник.

Якщо працівники хочуть, щоб їх перевели на дистанційний режим роботи, потрібно колективно звернутися до роботодавця і найкраще, якщо таке звернення буде письмовим. Адже у разі відмови роботодавця у такому переведенні, наступні кроки матимуть більше результату для захисту трудових прав працівників.

Звернення до роботодавця щодо переведення на дистанційний режим роботи є актуальним, оскільки забезпечення безпечних умов праці є обов’язком працедавця.

Водночас заробітна плата працівникам повинна сплачуватись, оскільки карантин не звільняє працедавця від такого обов’язку.

Актуальні зміни

Верховна рада 30 березня поточного року ухвалила Закон, яким було внесено зміни у низку нормативно-правових актів, зокрема, у Кодекс.

Статтю 21 викладено по-новому, виключено словосполучення «підлягання внутрішньому трудовому розпорядку» (ВТР).

Отже, трудовий договір – угода між співробітником і працедавцем, відповідно до якої, співробітник повинен займатися виконанням роботи, а роботодавець – платити йому зарплату і надавати умови для її виконання. Тобто співробітник не підлягає ВТР, що дає можливість гнучкості виконання робіт.

Крім цього, ч. 1 ст. 24 Кодексу доповнено новим пунктом 6-1. Укладається трудовий договір, зазвичай, письмово. Дана умова є обов’язковою, зокрема, якщо йде мова про дистанційну/надомну працю.

Гнучкий режим роботи

Варто також зазначити, що стаття 60 Кодексу тепер має назву: «Гнучкий режим робочого часу» (ГРРЧ). Якщо працедавець і співробітник не проти, для останнього можна встановити ГРРЧ на певний термін/безстроково (це можна зробити під час працевлаштування або пізніше).

На час, коли існує загроза поширення епідемії, пандемії, умова про надомну працю та ГРРЧ зазначається у наказі працедавця (укладати письмово трудовий договір не є обов’язком).

Цією ж статтею визначено, що ГРРЧ допускає впровадження режиму праці, який може відрізнятися від того, який зазначений у ПВТР.

Надомна праця

Статтею 60 Кодексу визначено, що дистанційна/надомна робота – форма організації праці, за якої роботу співробітник виконує там, де проживає, зокрема, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології.

Співробітники самі розподіляють час роботи, ПВТР на них не поширюються. У сумі тривалість робочого часу не має бути вищою норм, які передбачені ст. 50 і 51 Кодексу.

Трудові права співробітників не обмежуються, вони можуть розраховувати на повноцінну зарплату у зазначені строки.

Зарплата під час простою та карантин

У статті 113 Закону, зокрема, в ч. 1, йдеться про те, що в період простою підприємства не з вини співробітника, зокрема в карантинний період, працівник повинен отримувати зарплату (не менше від двох третин тарифної ставки встановленого окладу).

Звернення до суду

Статтю 113 доповнили Главою XIX в якій говориться, що в карантинний період, терміни, визначені ст. 233 Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Зі свого боку ст. 233 Кодексу передбачає строки, в які можна звернутися в суди, щоб вирішити трудові спори.

Поки в Україні запроваджено карантин, у разі порушення трудових прав співробітника в цей період позовна давність за зверненням до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у трудових спорах продовжується.

Отже, внесення змін в законодавство безумовно матиме позитивний вплив для працівників та надасть гарантії здійснити належний захист своїх трудових прав. Але досі постає питання щодо впливу таких законодавчих змін на економіку країни та ділову активність, оскільки роботодавець повинен мати прибуток для виплати заробітної плати працівникам, оплати податків. А в умовах карантину деякі види робіт не можуть здійснюватись дистанційно, що нанесе шкоду бізнесу, а відповідно й економіці.

The Point

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Gazeta.ua запитала в експертів про наслідки позбавлення гарантій валютних вкладів та яких змін потребує робота самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Олександр Сєдих, 32 роки, фінансовий директор «Простобанк консалтинг»:

Восени курс почне знову зростати. Тому треба зменшувати попит на долар, зокрема зі сторони населення. Крім цього, значення має низький рівень резервів Фонду гарантування вкладів у порівнянні до зобов’язань банків України. Відмова від відшкодування по валюті покращить фінансову ситуацію у Фонді. Однак, на мою думку, цей сценарій може призвести до негативних тенденцій. Адже населення навряд чи перестане купувати валюту. Просто менше зберігатимуть її у банках, а більше -«під матрацом». Таким чином, валюта випадатиме з банківської системи України і менше працюватиме на економіку.

Сьогодні сума гарантування вкладів складає 200 тисяч гривень. Її треба збільшити в 1,5-2 рази. Щоправда не впевнений, що у Фонду достатньо резервів для такого зростання.

Олексій Лупоносов, 38 років, фінансовий експерт:

Якщо гарантії по валютних вкладах відмінять, люди почнуть забирати вклади з банків. Водночас зараз і так не багато депозитів. Адже виходячи з курсу національної валюти, сума у 200 тисяч гривень, яку гарантує Фонд, замала. У Європі гарантують від $ 200 до $ 500 тисяч. Зараз всі говорять про захист інвесторів. Справжні ж інвестори — це вкладники. А не банки, які у борг дають не власні кошти, а гроші людей, що залучили раніше. Тому збільшення гарантій, збільшить кількість грошей, які прийдуть в економіку у вигляді депозитів.

Крім того, Фонд гарантування вкладів формувався як страхова компанія, яка може витримати банкрутство максимум 5 банків. Зараз бачимо, що можуть банкрутувати 80-90 банків. Принцип такої страхової поруки не відповідає дійсності. Фонд потрібно закривати і змінювати розуміння того, як його наповнювати. Це можна зробити за рахунок податку на депозити. Щоб була якась страхова сума, яку кожен відраховував би у новий фонд гарантування.

Ростислав Кравець, 44 роки, адвокат:

Якщо поглянути на портфель українських банків, то там переважають валютні вклади. Лише у голови Нацбанку практично 90 відсотків заощаджень знаходиться у валюті. Водночас на Фонд гарантування вкладів покладені обов’язки підвищення довіри громадян до банківської системи. У діях же пана Ворушиліна я вбачаю не лише непрофесіоналізм, а й навмисні дії, які підривають стабільність та економічну безпеку України. Без гарантій, люди відмовляться від депозитів. Крім того, за словами заступниці голови Фонду, вартість активів, які були передані Фонду, складає 500 мільярдів гривень. Фактично їх продали з дисконтом 87 відсотків. Заборгованість Фонду гарантування перед міністерством фінансів і Нацбанком — 72 мільярди гривень. Крім того, до 2031 року Фонд має сплатити 85 мільярдів гривень відсотків за кредитами, які отримав від мінфіну та НБУ. Очевидно, що Фонд гарантування вкладів — банкрут. Щоб зняти із себе відповідальність і призвести до ще більшої кризи в банківській системі, його керівництво виголошує подібні заяви.

В Україні потрібно ввести 100 відсоткове гарантування як гривневих, так і валютних вкладів. Це дозволить залучити більше коштів від населення. Крім того, необхідно припинити постійні позики у Міжнародного валютного фонду. Ввести більш жорстку відповідальність для акціонерів банку, чиновників Нацбанку, Фонду гарантування. Адже 90 відсотків банків, яких віднесли до категорії неплатоспроможних за останні 4 роки, фактично такими були з 2009 року. Тобто Нацбанк безпосередньо їм давав кошти, які в подальшому виводили за кордон. Це призвело до різкої девальвації і підриву економічної ситуації в Україні. Якщо у Білорусі банк отримує рефінансування від Національного банку, то його акціонерам забороняють виїжджати за кордон. Щоб ті не могли втекти з країни і уникнути відповідальності.

Олексій Кущ, 43 роки, фінансовий експерт:

Якщо розглядати ситуацію за стабільної фінансової системи, то ідея позбавити валютних вкладників гарантій заслуговує на увагу. Умовно кажучи у 2005-2006-му чи 2010-2012 роках це можна було робити. Сьогодні подібні ідеї свідчать, що держава немає належних ресурсів, щоб гарантувати валютні вклади у випадку паніки на фінансовому ринку. Зараз у банках знаходиться близько $ 8 мільярдів депозитів. Половина — у державних банках. Якщо почнеться криза, держава не зможе надрукувати стільки грошей, щоб виплатити людям еквівалент у гривнях.

Сьогодні Фонд гарантування обіцяє абсолютно мізерну суму відшкодування — 200 тисяч гривень. Враховуючи інфляцію та девальвацію гривні, її необхідно підвищити до 500-600 тисяч гривень. Це можна зробити, якщо матимемо ринкову деконцентровану банківську систему. Вона працювала під час кризи 2014-2016 років, коли збанкрутіли близько 100 банків. Тоді за кожним рахувалися виплати, а Фонд гарантування встановлював певні графіки. Зараз маємо іншу ситуацію. Близько 60 відсотків депозитів сконцентровано у трьох державних банках. Так, криза 2008 року була амортизована банками з іноземним капіталом. Криза 2014-2016 років — банками з українським капіталом. Наступна торкнеться державних банків. Декілька років тому пропонував, щоб Нацбанк половину свого прибутку направляв у Фонд гарантування вкладів. Зараз цей прибуток надходить у дохідну частину держбюджету. Далі не можемо прослідкувати ефективність його використання. Кожного року ця сума дорівнює близько 20 мільярдів гривень. За три-чотири роки мали б 60-80 мільярдів гривень. За рахунок цих грошей підняти гарантовану суму вкладів навіть до 1 мільйона гривень.

Олександр Охріменко, 54 роки, президент Українського аналітичного центру:

Якщо в Україні відмінять гарантії за валютними вкладами, то однозначно отримаємо відтік валютних депозитів. З точки зору теорії, це зробити можна. Але тоді в банків може виникнути проблема з валютою. Це небезпечно. Крім того, бажано, щоб Фонд гарантував 500 тисяч гривень. Однак він не витягне цю суму. Тому гарантії потрібно піднімати поступово. Спочатку хоча б до 300 тисяч гривень.

Борис Кушнірук, 52 роки, економічний експерт:

При рівних правилах до страхування депозитів у гривні та доларах ми фактично стимулюємо суспільство тримати власні кошти в іноземній валюті. Держава має бути зацікавлена, щоб громадяни і бізнес не мали звички зберігати гроші у валюті. Більш того, якщо згадати кризу 2008 року, то одна із ключових причин — гривневі депозити були значно дорожчі. Люди брали валютні кредити. Обвал курсу автоматично підрізав можливість повернення кредитів. Взагалі я прихильник політики низьких відсоткових ставок. Населення не повинно сприймати депозити, як джерело доходів. Банки — лише місце зберігання грошей. Ставки мають бути не більше 4-5 відсотків річних. При цьому валютні депозити не в один день, але з перехідним періодом, потрібно позбавляти гарантій. Щоб взагалі зменшити їх кількість.

Майже 90 тис. українців у банках на депозитах сумарно зберігають 161,833 млрд грн. Депозити на суму понад 500 тис. грн мають 89,8 тис. українців. Загальна сума їх заощаджень складає 161,8 млрд грн. У середньому це 1,8 млн грн на особу. Найбільше, 23,4 млн вкладників з депозитами 10-100 тис. грн. Це 58% від усіх вкладників. Щоправда на депозитах вони тримають менше, ніж заможні українці — 100 млрд грн проти 161,8 млрд грн.

Автор: Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры