Наскільки ефективним може бути даний спосіб збільшення особового складу ЗСУ, чому його не можна порівнювати з вербуванням зеків в ЗС РФі які ризики він в собі несе, “Телеграф” запитував у військових та правознавців. Про це розповідає адвокат Ростислав Кравець.

Вбивць, корупціонерів і педофілів не стосується

Згідно з положеннями нового закону, засуджені можуть стати до лав армії виключно на добровільній основі, підписавши контракт з ЗСУ і отримавши за це умовно-дострокове звільнення. Захищати державу дозволять лише тим, хто скоїв нетяжкі злочини.

Зокрема, в ЗСУ не прийматимуть засуджених за:

• вбивства двох або більше осіб або вбивства, пов’язані із сексуальним насильством
• згвалтування, розбещення малолітніх, статевий зв’язок з неповнолітніми
• скоєння ДТП в стані наркотичного або алкогольного сп’яніння
• злочини проти національної безпеки України, терористичні акти
• особливо тяжкі корупційні правопорушення
• посягання на життя правоохоронців.

Також закон не стосуватиметься тих, хто на момент скоєння злочину займав особливо відповідальне положення: міністрів, депутатів, їх заступників і помічників.

Ще однією умовою є залишок більш ніж трьох років перебування у в’язниці до завершення відбування покарання на момент мобілізації.

Мобілізовані цієї категорії будуть проходити службу в спеціальних підрозділах, а нагляд за ними здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють. Він же повинен буде дати згоду на прийняття такого бійця до лав армії після отримання відповідного рішення суду.

Всі засуджені, що виявлять бажання укласти контракт із ЗСУ, проходитимуть первинний медичний огляд в пенітенціарному закладі, а потім ВЛК.

За ухилення від служби цій категорії громадян загрожуватиме позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Рішення вірне, але не рятівне

Про те, що засуджені громадяни повинні мати право спокутувати провину перед державою і суспільством не лише шляхом “відсидки”, а й захищаючи Батьківщину від окупантів, військові говорили давно.

Так, за словами офіцера ЗСУ, керівника благодійного фонду “Мир і Ко” Мирослава Гая, мобілізація засуджених – єдиний досвід збільшення чисельності армії, який Україна вже давно мала б частково перейняти у РФ, адже це не лише дозволить поповнити нестачу в підрозділах, а й знизить навантаження на пенітенціарну службу.

– Звісно, ми не можемо сліпо повторювати дії росіян, зганяючи на фронт гвалтівників і людожерів. Крім того, мобілізація засуджених дійсно обов’язково повинна бути добровільною, адже служба в Збройних Силах України – не покарання, а конституційний обов’язок.

Втім, ідея правильна: замість того, щоб роками утримувати за державний кошт людей, які хочуть і можуть приносили користь країні, ми могли б дати їм можливість виконати свій конституційний обов’язок. Мені відомі випадки, коли ув’язнені писали звернення з проханням мобілізувати їх, але отримували відмову, – каже Мирослав Гай в коментарі “Телеграфу”.

З правильністю ідеї мобілізувати українців, що відбувають покарання, погоджується й ветеран війни Євген Дикий. За його словами, найбільшою прогалиною у цьому питанні є заборона на службу в армії для тих, хто має погашену судимість. Якщо громадянин відбув покарання за ненасильницький злочин і має мотивацію захищати свою країну, відмовляти йому у цьому в умовах тотального дефіциту людей на фронті – просто нелогічно.

– Водночас, і цей спосіб поповнення особового складу ЗСУ не стане вирішенням проблеми з мобілізаційною кампанією. Справа в тому, що на відміну від Росії, яка має у розпорядженні мільйонний ГУЛАГ, в Україні покарання відбувають близько 60 тисяч ув’язнених.

Якщо відняти жінок, непридатних за станом здоров’я чи віком чоловіків, а також засуджених за тяжкі злочини, призвати в армію вдасться близько 6 тисяч осіб, що не матиме суттєвого впливу на обороноздатність ЗСУ, – зазначає Євген Дикий в коментарі “Телеграфу”.

Проблем може бути більше, ніж користі

За підрахунками авторів закону, кількість потенційних службовців з числа ув’язнених все ж дещо більша. Так, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що станом на сьогодні загальний ресурс засуджених, які можуть підпадати під визначені критерії, складає 15-20 тисяч осіб.

Втім, враховуючи, що далеко не всі з них вирішать підписувати контракт із ЗСУ, підрахунки Євгена Дикого все ж можуть відповідати дійсності.

Ефективність нововведення — не єдине запитання, що хвилює українців у зв’язку з ухваленням норми. Одним з принципових моментів є й корупційні ризики, пов’язані зі звільненням ув’язнених.

За словами Арахамії, саме для того, аби запобігти можливим порушенням, в закон й додали положення про неможливість заміни відбування покарання на проходження служби для осіб, що вже були пов’язані з корупційними злочинами, а також тих, хто до засудження займав посаду при владі.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»