В Міноборони вже відповіли, що в ТЦК працює 36 тисяч осіб, з яких майже 7 тисяч – цивільні та близько 3 тисяч – жінки. Про що говорить ця дискусія – це більше схоже на хайп чи справді може бути прийнято рішення по ліквідації ТЦК? Чи зможуть їх замінити рекрутингові центри? Видання “Коментарі” з цими питаннями звернулося до експертів.

ТЦК, як структура, себе дискредитувала Політолог, кандидат політичних наук Денис Гороховський так прокоментував ситуацію:

“Питання роботи ТКЦ та СП є одним з найбільш дискусійних в українському суспільстві. С одного боку, усі розуміють про необхідність ротації на фронті та, відповідно, мобілізації. З іншого – ми буквально щодня бачимо новини про мільйонні незаконні статки керівників ТЦК, отримані за надання можливості військовозобов’язаним уникнути мобілізації, бусифікацію, яка порушує базові права людини тощо”.

Експерт підкреслює, важливо розуміти, що дії ТЦК кидають тінь на усіх захисників України. Безліч військових скаржаться на те, що цивільні почали інакше на них реагувати, побоюватися, уникати контакту. Хоча ми всі пам’ятаємо, що ще у 2022 році військові були, мабуть, найшановнішою верствою населення. Тепер же в них бачать не захисників, а працівників ТЦК.

“Відповідно ТЦК, як структура, себе дискредитувала. Потрібен, умовно кажучи, ребрендинг. Це, звичайно, не збільшить кількість добровольців, але це покращить ситуацію з відношенням до військових у суспільстві, адже вони як ніхто заслуговують на повагу”, – зазначив Денис Гороховський.

Щодо створення бригад з них, то, наголошує експерт, це питання суто військове, тому коментувати ініціативу з погляду воєнної раціональності, було б не коректно.

“Але ж, з погляду, досвіду того ж самого ТЦК, які мобілізують буквально усіх, хто до них потрапляє, переконаний, що значна кількість з 36 тисяч осіб, які там працюють, зможуть посилити ряди українських захисників. Тим більше, що серед них є люди, які мають відповідну освіту, звання та досвід роботи в армійських структурах. Звичайно ж, потрібно, в першу чергу, керуватися принципом здорового глузду, тому що важливо змінити принцип мобілізації, а не просто змінити назву установи, яка за неї відповідає”, – підсумував Денис Гороховський.

Працівників ТЦК варто направити на посилення ЗСУ Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зауважив, що стосується дискусії щодо направлення працівників ТЦК до Збройних сил України, то в даному випадку вона, наголосив експерт, демонструє повну професійну необізнаність двох сторін цього безглуздого спору.

“З одного боку, ТЦК намагається маніпулювати цифрами, намагається маніпулювати, як працівник Полтавського ТЦК, щодо наявності там більшості цивільних осіб, хоча ми бачимо всі, що особи знаходяться у військовій формі, а на якій тоді підставі вони її носять незрозуміло. Тому що це є фактично адміністративним правопорушенням – незаконне носіння військової форми. Тому об’єктивно ми розуміємо, що вони є військовослужбовцями.

Звичайно, більшість з них є військовослужбовцями так званих рот охорон територіальних центрів комплектування. Тому, якщо дивитись саме на роти охорон ТЦК, то потрібно від цього і відштовхуватись – скільки осіб там потрібно чи можна охорону ТЦК передати органам Національної поліції, як це в свій час відбулось з судами. А потім створити якусь там спеціальну службу.

Думаю, що на сьогоднішній день органи Національної поліції зможуть ефективно охороняти, а ті особи, які знаходяться в ротах охорони і мають, відповідно, бойовий досвід можуть ефективно використовуватись вже у Збройних силах України при виконанні конкретних бойових завдань, а не, на мій погляд, перевищенням своїх повноважень”, – зазначив експерт. Він додає, на сьогоднішній день те, що ми бачимо на вулицях і щоденно в соціальних мережах у виконанні військовослужбовців – це прямо протирічить нормам Конституції України, а саме 17-й статті, де прямо заборонено використання Збройних сил України й інших озброєних формувань для обмеження прав і свобод громадян України.

“Тому ці захоплення, так звана “бусифікація” — це пряме порушення норм Конституції і, в тому числі, звичайно Кримінального Кодексу в частині перевищення службових повноважень. З огляду на ці обставини звичайно, як це 30 років й здійснювалось, співробітники ТЦК – це, в більшості своїй, повинні бути цивільні особи і їх завдання – фактично налагодити і вести належним чином військовий облік, а не хапати і не шукати військовозобов’язаних осіб. Це завдання зовсім інших органів.

В першу чергу Національної поліції, в разі, якщо особа ухиляється від військової служби. Тому, якщо до цього питання підійти професійно, то, звичайно, всі військовозобов’язані особи і військовослужбовці, які зараз знаходяться в ТЦК чи підпорядковуються ТЦК чи знаходяться в так званих ротах охорон ТЦК, можуть бути направлені до Збройних сил України, щоби їх підсилити”, – говорить адвокат.

Тим більше, продовжує Ростислав Кравець, ЗСУ не завадять фахівці, які мають бойовий досвід. Жодної шкоди роботі ТЦК це не завдасть. “Що стосується ТЦК, то, звичайно, саме розформування чи перейменування їх нічого доброго не дасть. Це абсолютно безглузда ідея. Краще просто направити ті ресурси, які хочуть виділити на перейменування чи розформування ТЦК, на належну організацією роботи з військового обліку і мобілізації.

Без застосування “бусифікації” і без перевищення службових повноважень. Що, на мій погляд, дасть значно більший ефект, ніж намагання постійно проводити реформи, про що я неодноразово звертав вже увагу, з єдиною метою – не нести відповідальність за наслідки своїх дій. Тому що завжди можна сховатися за реформами у відповідь на питання: чому, все ж, не працює система? А так, я вважаю, що потрібно просто дійсно направити військових на проходження служби і посилення Збройних сил України. І належним чином організувати роботу цивільних, які там залишаться. А лише перейменування ТЦК чи щось інше нічого доброго не дасть, окрім витрат держбюджету і, знову ж таки, уникнення відповідальності за свою повну професійну нездатність належним чином виконувати свої обов’язки”, – підсумував співрозмовник порталу “Коментарі”.

Джерело: comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

Важлива та перевірена інформація від адвоката Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

12 січня Богданові Покітку вручили повістку на автобусній зупинці в Тернополі. Наступного дня він пішов у військкомат. За словами близьких, 16 січня, у день свого народження, він розпочав службу в Тернопільському міському ТЦК СП, у роті охорони. А вже 16 лютого Богдан Покітко загинув біля населеного пункту Роздолівка, що в Бахмутському районі.

“Богдан працював на різних роботах — на меблевій фабриці, на складі. В армії не служив, — розповідає Мар’яна Яцкевич, двоюрідна сестра загиблого. — Отримавши повістку, не шукав шляхів, щоб “відкосити”. Він був готовий служити, проходити навчання, щоб набратися досвіду й захищати Україну”.

За словами сестри, до 11 лютого Богдан служив у роті охорони в Тернополі (бойових задач, очевидно, не виконував), а у неділю 12 лютого виїхав на навчання.

“Був на них лише один день, — продовжує сестра. — І опинився у 10-й гірсько-штурмовій бригаді, яку відправляють на фронт”.

“Рідний брат Богдана, Михайло, який теж пішов служити, написав мені, що брата треба укомплектувати, бо його кидають у гарячу точку на донецькому напрямку. Казав, що Богдан у шоці — як так швидко і без підготовки опинився під Бахмутом? — каже Оксана Огородник, подруга загиблого, волонтерка. — Я одразу ж почала збирати для нього все необхідне. Та через деякий час Михайло написав мені зупинити збір, бо Богдана вже немає…

Рідні кажуть, що напередодні виїзду на схід Богдан лише один раз був на полігоні, відстріляв не більше одного магазину. Іншої підготовки не було. Чому в такому разі його відправили в гарячу точку?..”

Оксана розповідає, що Богдан був людиною принципу й честі. “Він був спокійним, не революціонером. Хтось інший відстоював би себе, вимагав навчань, але не він. Якщо йому дали наказ — він не міг з цим сперечатись, — каже волонтерка. — Був дуже добрим, безкорисливим, чесним…

Мама бійця вимагає справедливості. Їй дуже важко…

Сподіваюсь, що випадок Богдана і розголос цієї історії врятує життя іншим. Випадок Богдана — не єдиний. Тепер у соцмережах мені багато людей розповідають страшні історії — про те, як мобілізованих без підготовки кидають на фронт. Так не можна робити. Ми — не Росія!”

Тим часом у Тернопільському ОМТЦК призначено службову перевірку, за результатами якої буде встановлено осіб, які відповідали за підготовку та навчання особового складу.

“Військкомат вразив мене своїм цинізмом, — каже Оксана. — Вони замовчують те, що Богдан служив у штурмовій бригаді. А як він там опинився? Також вони пишуть, що величезну увагу приділяють навчанню бійців… Якщо один день на полігоні — це належне проходження навчань, то у мене немає слів. Ми переконані: винні у загибелі Богдана мають бути покарані”.

Якщо один день на полігоні — це належне проходження навчань, то у мене немає слів.

У Тернопільській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону вже встановлюють причетність осіб, ймовірна недбалість яких призвела до загибелі військовослужбовця Богдана Покітка.

“Кримінальне провадження зареєстрували за статтею 425 ККУ (недбале ставлення до військової служби), — розповідає Юлія Шевченко, речниця Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону. — Санкція статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі”.

“Вина за те, що сталось, передусім покладається на командира частини, до якої було зараховано бійця. Той командир, який підписав бойовий наказ, направив його на виконання бойового завдання, знаючи, що особа не підготовлена, і є винним у ситуації, — каже адвокат Ростислав Кравець. — Вважаю, що слід посилювати відповідальність для командирів, які порушують приписи, внутрішні статути.

Скільки б мали тривати навчання? Усе залежить від підготовки бійця для бойових завдань, він має здати відповідні тести, нормативи. Зазвичай вони тривають упродовж трьох місяців”.

Юлія Голодрига, ЕКСПРЕС

АО «Кравец и Партнеры»

3 декабря, авиакомпания подала жалобу в Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) на «Международные авиалинии Украины» (МАУ), а также на действия Государственной авиационной службы. Об этом «Капиталу» сообщил старший юрист юрфирмы Marchenko Danevych Андрей Гук, защищающий интересы Atlasjet Ukraine. Копия жалобы имеется в распоряжении «Капитала». Гук также добавил, что Atlasjet Ukraine завершает подготовку соответствующей жалобы в Еврокомиссию, документ планируется подать через три-четыре недели.

АМКУ должен вынести свое решение в течение двух месяцев. Это станет прецедентом для украинского авиационного рынка. В случае если АМКУ полностью примет сторону Atlasjet Ukraine, МАУ может быть оштрафована на общую сумму до двух годовых доходов перевозчика.

Жалоба на жалобе

В жалобе Atlasjet Ukraine около 20 обвинений. В декабре 2012 г. МАУ получила около 80 % прав на эксплуатацию воздушных линий, которыми ранее владела авиакомпания «АэроСвит».

По мнению Atlasjet Ukraine, МАУ и Госавиаслужба нарушили законодательство, потому что не обратились за соответствующим разрешением в АМКУ. Также компания обвиняет МАУ в злоупотреблении «монопольным (доминирующим) положением на соответствующих рынках пассажирских воздушных перевозок путем влияния на решения и действия Госавиаслужбы относительно выдачи и аннулирования прав на эксплуатацию воздушных линий».

В жалобе сказано, что новый порядок предоставления и аннулирования прав на эксплуатацию воздушных линий, который в октябре приняла Госавиаслужба, является дискриминационными по отношению к другим авиакомпаниям и закрывает рынок пассажирских воздушных перевозок для всех новых авиаперевозчиков — конкурентов МАУ. Еще одно обвинение Atlasjet Ukraine в том, что МАУ осуществляет согласованные действия с другими иностранными авиакомпаниями по код-шеринговым соглашениям, не получив на то разрешение АМКУ.

Atlasjet Ukraine просит комитет обязать Госавиаслужбу отменить новый порядок, выдать ему соответствующие документы на выполнение полетов по международным линиям, обязать Министерство инфраструктуры аннулировать права на эксплуатацию воздушных линий, полученные МАУ от «АэроСвита» в декабре 2012 г., и передать эти права другим авиаперевозчикам.

За каждое нарушение Atlasjet Ukraine просит ведомство оштрафовать «Международные авиалинии Украины» и «всех лиц, связанных с компанией МАУ отношениями контроля», на максимально допустимые суммы — до 10 % от дохода за предыдущий год. Согласно отчету о финансовых результатах за 2013 г., чистый доход от реализации продукции лидера авиаперевозок составил 5,9 млрд грн.

Долго будет тянуться

Некоторые обвинения Atlasjet Ukraine экспертов удивили. «Первый раз слышу о необходимости согласования [договоров код-шеринга] с антимонопольщиками. Ни в одной стране мы такого не делали», — недоумевает заместитель гендиректора белорусской авиакомпании «Белавиа» Игорь Чергинец.

В практике Антимонопольного комитета еще не было рассмотрения столь серьезных обвинений в авиационной отрасли, говорит исполнительный директор авиакомпании «Аэроджет» Анатолий Мазуренко. Поэтому он затруднился дать прогноз, на чью сторону станет АМКУ.

У Atlasjet Ukraine есть шансы на удовлетворение жалобы, полагает партнер юрфирмы Rabomizo Денис Рабомизо. Но, как добавляет старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец, даже если АМКУ поддержит Atlasjet Ukraine, решение этого ведомства в дальнейшем может быть обжаловано в судебном порядке.

Получить комментарии в МАУ, Гос­авиаслужбе и АМКУ не удалось. Не предоставили комментарий и в юрбюро «ECOVIS Бондарь и Бондарь», которое обслуживает лидера авиаперевозок.

Дмитрий Уляницкий, Капитал

Адвокатская компания Кравец и Партнеры