Ми обговоримо, як розпочати процедуру та що для цього потрібно в таких ситуаціях.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Кодекс України з процедур банкрутства – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1453

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Згідно зі статтею 51 Кодексу “до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин”.

Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджував, що оспорювані приписи Кодексу порушують конституційний принцип недискримінації (стаття 24 Конституції України) та унеможливлюють застосування до фізичної особи-підприємця принципу зворотної дії в часі законів та інших нормативних актів в аспекті пом’якшення відповідальності особи (частина перша статті 58 Конституції України).

Суд дійшовши висновку, що приписи статті 51 Кодексу відповідають Конституції України (є конституційними), водночас акцентував, що основою юридичного статусу фізичної особи є гарантовані Конституцією України людські права і свободи. У випадку реалізації фізичною особою конституційного права на підприємницьку діяльність, її юридичний статус додатково набуває правомочностей, які випливають зі статусу підприємця. Відтак юридичний статус підприємця не обмежує фізичну особу щодо обсягу її людських прав і свобод, гарантованих Конституцією України. 

Конституційний Суд України наголосив також, що дотримання конституційних гарантій вільного розвитку підприємництва є значущим не лише для ефективного розвитку ринкової економіки, самозайнятості осіб і наповнення державного бюджету, а й також для зміцнення таких основоположних цінностей конституційного порядку України як демократія та правовладдя (верховенство права). 

На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що тлумачення та застосування приписів статті 51 Кодексу мають бути сутнісно узгодженими з принципами та нормами Конституції України (конституційно-конформний спосіб) задля того, щоб рівень конституційних гарантій прав і свобод людини в умовах реалізації нею права на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (частина перша статті 42 Конституції України), не було знижено. Суддя-доповідач у цій справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак. 

Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 19 грудня ц.р.

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про санкції – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

У сотень iнших вкладникiв, якi свого часу довiрили банку власнi заощадження в доларах, також з’явилася надiя на справедливий перерахунок.

Про деталi цiєї гучної справи розповiдають генеральний директор компанiї «Гранд Iншур» Андрiй Степаненко та адвокат Ростислав Кравець.

— Нагадайте, будь ласка, предмет позову.

Р. Кравець: — У липнi 2014 року особа поклала на депозит у «Надра Банк» 2 тисячi доларiв на три мiсяцi пiд 12,5% рiчних. Пiсля закiнчення строку дiї договору вкладник звернувся до банку з вимогою про виплату депозиту.

20 жовтня сума вкладу (2 тисячi доларiв iз процентами в розмiрi $ 54,32) була перерахована на поточний банкiвський рахунок позивача. Однак у подальшому кошти виплачували частинами — з 20 жовтня 2014 року до 6 сiчня 2015-го. Банк обгрунтовував це тим, що немає належної до видачi суми готiвки. За вказаний перiод людинi виплатили лише 578 доларiв.

Iз 6 лютого в «Надра Банку» запровадили тимчасову адмiнiстрацiю. А 24 квiтня 2015-го позивачевi виплатили вiдшкодування в розмiрi 26 тисяч 573 гривень, що в еквiвалентi за курсом НБУ становило 1 148,87 долара США. Вкладник вирiшив, що ФГВФО йому недоплатив.

— Чому?

Р. Кравець: — По-перше, ФГВФО не нарахував та не виплатив вкладниковi процентiв за користування вкладом та 3% рiчних за несвоєчасне повернення депозиту за перiод вiд 20 жовтня 2014-го до 5 лютого 2015 року. Хоч ця норма передбачена в статтi 625 Цивiльного кодексу України.

По-друге, того дня, коли в «Надра Банку» була запроваджена тимчасова адмiнiстрацiя, тобто 6 лютого, до 14-ї години дiяв офiцiйний курс — 17,99 гривнi за долар, опiсля — 23,13 гривнi за долар. Фонд гарантування вкладiв перерахував вкладниковi депозит за курсом, що дiяв до обiду, тобто по 17,99.

ВСУ дiйшов висновку, що вкладниковi справдi неправильно нарахували депозитнi кошти. Адже курс 17,99 гривнi до долара був встановлений напередоднi, 5 лютого, про що свiдчать данi Системи пiдтвердження угод на мiжбанкiвському валютному ринку. А поточного робочого дня, коли в банку була запроваджена тимчасова адмiнiстрацiя, НБУ встановив саме курс 23,13 гривнi за долар.

Нагадаю, що ФГВФО виплачує компенсацiю вкладiв лише в нацiональнiй валютi та на суму не бiльше 200 тисяч гривень. Валютнi депозити — долари i євро — перераховують у гривнi за курсом на день запровадження в банку тимчасової адмiнiстрацiї.

— Скiльки вкладниковi недоплатили через такi курсовi хитрощi?

Р. Кравець: — 341,44 долара США, з яких: 327,45 долара — це сума вкладу та проценти за договором (7573 гривнi) та 13,99 долара — 3% рiчних за прострочення повернення вкладу (323 гривнi).

А. Степаненко: — ФГВФО давно домовився з НБУ щодо встановлення грабiжницьких, тобто занижених курсiв iноземної валюти, коли йому треба виконувати свої зобов’язання перед вкладниками. Зрозумiло для чого — щоб зменшувати виплати. У цiй справi вiн недоплачував людям по 5 гривень за долар.

— Чи багато валютних вкладникiв «Надра Банку» постраждали через такi курсовi манiпуляцiї ФГВФО та НБУ?

Р. Кравець: — Тисячi. Йдеться про мiльйони гривень, якi Фонд гарантування вкладiв фiзичних осiб цинiчно недоплатив людям. Пiсля цього рiшення суду ФГВФО мав би автоматично зробити перерахунок усiм доларовим вкладникам «Надра Банку». Але вiн уже повiдомив, що вiдреагує тiльки на це конкретне рiшення ВСУ i що автоматичного перерахунку не буде. ФГВФО намагатиметься вiдправляти всiх вкладникiв до суду.

— Чи можуть тепер iншi вкладники звертатися до суду з такими заявами?

Р. Кравець: — Для того щоби повернути недоплаченi грошi, вкладникам «Надра Банку» варто об’єднуватися i подавати груповi позови до уповноваженої особи — лiквiдатора банку. I обов’язково писати заяви у правоохороннi органи на шахрайськi дiї ФГВФО.

— Якi в них шанси на успiх?

А. Степаненко: — Україна не є правовою державою, ВСУ постiйно змiнює свої правовi позицiї, як флюгер. До того ж суди нижчих iнстанцiй не завжди прислуховуються до правових позицiй ВСУ. Але, як то кажуть, великий шлях починається з першого кроку…

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Колекторська компанiя подала до суду, намагаючись визнати незаконним розпорядження №231 вiд 3 квiтня 2009 року тодi ще Державної комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України в частинi, що заборонено продавати за договорами факторингу заборгованостi фiзичних осiб, — розповiдає Ростислав Юрiйович. — Бо в цiй постановi було чiтко зазначено, що продавати за такими договорами можна суто борги юридичних осiб.

Суд першої iнстанцiї задовольнив цю вимогу, апеляцiйний суд її скасував. Банки намагались в касаційному порядку оскаржити рішення апеляційного суду. Фiзичнi особи у свою чрегу подали до Вищого адмiнiстративного суду свої заперечення на касацiйну скаргу, яка там була близько двох рокiв. I от не так давно ВАСУ залишив в силі рішення апеляційної інстанції, зазначивши, що постанова Нацкомпослуг законна.

Тому я вважаю, що продаж боргiв фiзичних осiб банками колекторським i факторинговим компанiям, якi були до березня 2014 року, незаконнi. Чому до того часу? Бо опiсля були внесенi змiни в законодавство, якi власне дозволяють передавати банкам борги фiзичних осiб колекторським i факторинговим компанiям. Але 95% оцих боргiв було продано банками до 2014 року».

Як зазначив Ростислав Кравець, загальна сума таких переданих колекторським або факторинговим компанiям проблемних (чи не дуже) кредитiв (не тiльки iпотечних, а й iнших) за курсом гривнi до долара, який склався на початок 2014 року, становить 10 млрд. грн.

«Це i валютнi, i гривневi заборгованостi, кредити, якi видавали без застави. Якщо вони були переданi до 2014 року, тобто була друга, третя перепоступка, то такi дiї незаконнi. Банки продавали часом i не такий уже безнадiйний кредит колекторськiй компанiї, i та, звертаючись до «чорних» нотарiусiв або у виконавчу службу без додаткових рiшень суду, силовим способом забирала заставне житло в клiєнта фiнустанови. За моїми пiдрахунками, з 2009 року по цей момент таких проданих кредитiв було до 2 мiльйонiв. А кiлькiсть потерпiлих у ходi вибивання iпотечного житла, виходячи з даних рiзних реєстрiв, я оцiнюю в близько декiлька тисяч клiєнтiв банкiв», — зазначив він.

Зі слів правника, рiшення ВАСУ для боржникiв означає, що у споживачiв фiнансових послуг з’явилася можливiсть оскаржити всi цi перепоступки й домогтися м’яшких умов погашення своїх кредитiв.

Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры