Статтю 481 Митного кодексу України Перевищення строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, або строку тимчасового вивезення товарів, чи втрата транспортних засобів — викладено в новій редакції.

Не сильно зосереджуючись на юридичних аспектах, конфіскація автомобіля тимчасового ввезеного на територію України можлива у випадках: перевищення строку такого тимчасового ввезення більше ніж на тридцять діб, а також втрата цих транспортних засобів у тому числі їх розкомплектування. При цьому слід зазначити, що конфіскація автомобіля є альтернативним видом стягнення у даному випадку.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 511 Митного кодексу України (в редакції відповідно до прийнятих змін), у разі виявлення порушень митних правил, передбачених у тому числі частиною шостою статті 481, цього Кодексу, тимчасове вилучення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, які підлягають конфіскації відповідно до цих статей, а також відповідних документів є обов’язковим.

Тобто, в разі притягнення особи до відповідальності за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, тимчасове вилучення транспортного засобу є обов’язковим.

Слід також додати, що ч. 1 ст. 522 Митного кодексу передбачає, що справи про порушення митних правил, передбачені зокрема частинами першою – п’ятою статті 481 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів, тобто, в даному випадку митними органами.

А справи щодо порушення ч. 6 ст. ст. 481 Митного кодексу, та частина, яка передбачає конфіскацію транспортного засобу — розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями).

Сама процедура притягнення до відповідальності також трохи змінена. Зокрема внесені також зміни до ст. 121 КУпАП – доповнено частина 8 і 9:

“8. Керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передача у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, —

тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

9. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною восьмою цієї статті, —

тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого».

Таким чином, якщо порушено ч. 8 ст. 121 КУпАП – органи поліції мають право розглядати такі справи, а, отже, і накладати штраф.

Якщо порушено ч. 9 ст. 121 КУпАП – справи розглядають виключно суди, тобто, органи поліції складають протокол про адмінправопорушення, а потім направляють до суду.

Щодо порушень норм Митного кодексу України в цій частині: ч. 3 ст. 558 Митного кодексу України доповнено словом «Зобов’язані», тобто, наразі вона виглядає так, Правоохоронні органи зобов’язані повідомляти органи доходів і зборів про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду.

Очевидно, що якщо органи Нацполіції виявляють порушення Митного кодексу України, зокрема, під час зупинки транспортного засобу (порушення ст. 481 Митного кодексу наприклад), то вони зобов’язані повідомити про це органи доходів і зборів, які вже в силу ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України мають право розглядати справи про порушення ч. ч. 1-5 ст. 581 Митного кодексу України та притягувати особу до відповідальності. Оскільки, органи Нацполіції не уповноважені притягувати особу до відповідальності за порушення даних норм Митного кодексу України.

Окремо, слід зазначити, що ст. 558 Митного кодексу України доповнено також частиною, яка вказує: «З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, органи доходів і зборів у автоматизованому режимі зобов’язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:

транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;

транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.»

Крім того, змінами встановлено, що поліцейський зобов’язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлених органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України, а саме порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту».

Що стосується можливості тимчасового вилучення транспортного засобу працівниками Нацполіції при виявленні відповідних правопорушень.

Тимчасове затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції передбачено ст. 265² КУпАП, де вказується за порушення яких статей чи частин статтей КУпАП та за наявності яких обставин можливе тимчасове вилучення транспортних засобів, а також ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію».

В Той же час, при аналізі змісту прийнятого Закону про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України не було виявлено внесення змін до вищезазначених статтей.

Щодо обов’язку тимчасового вилучення транспортного засобу вказується в разі порушення ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України — перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Але справи про притягнення до відповідальності за дані порушення розглядаються судами.

Таким чином можна зробити висновок, що при порушенні митних правил органи поліції буть вилучати транспортні засоби і в подальшому, саме питання їх конфіскації буде вже вирішуватись у суді.

адвокат, старший партнер АК Кравець і партнери

Голова ГО «Правова держава», Віце-президент Всесвітнього юридичного альянсу,

Віце-президент Світового конгресу українських юристів

Ростислав Кравець для Журналу «Деньги»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Я считаю, что людей просто используют. В большинстве случаев, силой движения по ситуации с «евробляхами» – это определенная группа людей, которые ввозили данные автомобили и продавали их», — сообщил Кравец.

По его словам, украинцы хотят жить спокойно, и понимать в какую сторону движется страна.

«Вопрос не в 2000-3000 долларов и не в олигархах. Вопрос политической справедливости, потому что людям надоела неопределенность. Нет стабильности и налоговой стабильности. Люди хотят спокойно жить», — отметил юрист.

Также юрист заявил, что при громких заявлениях власти, есть вероятность, что владельцы «евроблях» создадут еще один майдан.

«Вопрос в том, что на этом власть играется с огнем. Потому что любое не аккуратное движение, и «евробляхи» превратятся в очередной майдан. При чем, в майдан, не с требованиями касательно уменьшения налогов на автомобили, а с требованиями принципиального изменения власти», — заявил он.

Как сообщал NEWSONE ранее, лидер «АвтоЕвроСилы» заявил о прекращении протестов и поиске кандидата в президенты.

NEWSONE

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

По крайней мере, так истолковали решение Верховного суда по делу владельца авто на иностранной регистрации Михаила Козинца многие украинские СМИ и сами евробляхеры.

Напомним: недавно пресс-служба ВСУ обнародовала решение суда по скандальному делу гражданина Украины Михаила Козинца против таможенной службы. Его суть вкратце такова: еще в 2016 г Козинец завез авто из Эстонии, а, чтобы не растамаживать его, заявил режим «транзит». По истечению сроков, отведенных для вывоза транзитного автомобиля из страны, таможенники выписали водителю штраф за нарушение этого режима в сумме 8,5 тыс. грн. Водитель оказался настырным и вместо того, чтобы заплатить, начал судиться. Он выиграл суд первой инстанции, получил отмену этого решения после апелляции таможенников, снова выиграл в Конституционном суде и снова погорел на апелляции. Точку в этом деле должен был поставить Верховный суд. И он встал на сторону водителя — отменил штраф и признал, что эксплуатация собственного авто на еврономерах, ввезенного как транзитное, не является правонарушением, предусмотренным статьей 469 Таможенного кодекса. То есть пользоваться им можно.

И хотя в самом ВСУ позже пояснили — их решение вовсе не означает легализации евроблях, сами автомобилисты и даже многие юристы считают иначе. И собираются идти в суды.

Минфин разбирался что значит решение ВСУ на практике, и есть ли теперь у евробляхеров шансы узаконить свои авто через суд.

Ошибка таможни или шанс для евробляхеров?

Глава Всеукраинской ассоциации автомобильных импортеров и дилеров (ВААИД) Олег Назаренко настроен скептически. По его словам, вместо криков о «перемоге», стоит внимательно прочитать решение суда. В нем, в частности, говорится, что еще несколько лет назад Конституционный суд установил — ввоз евроблях действительно нельзя квалифицировать по статье 469 Таможенного кодекса. Но нарушение все равно есть, только по другим статьям — 470 и 485 (уклонение от уплаты налогов, неправомочное освобождение от уплаты таможенных платежей или уменьшение их размеров, предоставление ложных данных о договоре купли-продажи). То есть, таможенники просто ошиблись со статьей и теперь могут составить новый протокол и выписать новый штраф. Кстати, он может быть куда больше прежнего — до 300% от стоимости авто. Такие штрафы таможенники уже выписывали. В прошлом году в Одессе владелицу элитного авто на евробляхах оштрафовали на 3,6 млн. грн. В Чернигове водителю вручили квитанцию на 3,3 млн. грн.

Впрочем, некоторые юристы считают, что все не столь однозначно.

Юрист компании «Де-Юре» Владимир Данилин рассказал «Минфину», что решение Конституционного суда, которым впервые поставили под сомнение штрафы для евроблях, уже активно используется в судах низших инстанций.

«Если включить поиск в Едином государственном реестре судебных решений Украины по запросу 1-рп/2015 (номер решения КС, на который ссылается Верховный суд при рассмотрении кассационный жалобы), то получим 77 документов. Это значит, что украинские суды уже 77 раз ссылались на указанное решение КС. Более того, тот же поиск показывает, что первое аналогичное решение, тогда еще Высшего административного суда Украины вынесено 19.05.2016 г. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/57929841). Все это подтверждает — судебная система использует решение КС о том, что пользование и распоряжение транспортным средством для личных нужд не является предметом административного правонарушения, предусмотренного ч. 2 ст. 469 Таможенного кодекса», — говорит юрист.

Он считает, что последнее решение ВСУ — хорошая новость для евробляхеров. Оно убеждает людей продолжать ввозить автомобили и далее ими пользоваться без регистрации на территории Украины. Любой пользователь автомобиля на еврономерах может обратиться с обжалованием постановлений по ч. 2 ст. 469 Таможенного кодекса, имея на то полное основание и суд встанет на его сторону», — уверен Данилин.

Когда стоит идти в суд

Впрочем, есть и другое мнение, По словам старшего партнера адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислава Кравца, решение ВСУ действительно снимает штраф и признает правоту истца. «Но это решение касается исключительно конкретного человека и конкретного случая. Не факт даже, что если он передарит это же авто в управление другому лицу, того не оштрафуют. Это также не дает право на продажу авто и любые действия с ним. Только личное пользование. Другим водителям, чтобы получить такое же решение, придется пройти точно также все судебные инстанции. Причем, не факт, что этот путь будет успешным. Ведь в Украине нет прецедентного права и решение даже такого уважаемого органа как ВСУ не является обязательным для судей. Они могут брать его во внимание, а могут и проигнорировать», — пояснил Кравец.

Оправдательные решения судов не сильно впечатляют и таможенников. «Как показывает практика, органы таможенного контроля продолжают упрямо составлять протоколы», — отметил Данилин.

При этом Кравец уточнил, что попробовать добиться разрешения на пользование авто на евробляхах могут лишь те граждане, которые купили ее и ввезли на территорию Украины сами. Просто «забыли» растаможить. Для тех, кто покупал евробляхи, оформленные на заграничные фирмы эта лазейка не сработает. В любом случае походы по судам дорого обойдутся водителям, ведь им придется платить судебные сборы и оплачивать работу адвокатов. Причем, безо всяких гарантий на успех. В итоге можно потратить больше, чем стоит сама среднестатистическая евробляха. Такие расходы оправданы разве что в том случае, если речь идет о премиальных авто и миллионных штрафах, выписанных таможенниками.

Константин Сопрыкин, МИНФИН

Адвокатская компания Кравец и Партнеры