Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«З огляду на те, що державні інституції не повідомляють прозоро про те, що відбулося, можна тільки здогадуватися, що ж насправді відбулося. Під кінець дня в Мін’юсті з’явилося повідомлення з якого можна зробити висновок, що там дійсно під час тестування виникла ситуація, коли реєстрі довіреності, заповітів та спадщини, виявилися доступними одночасно всім нотаріусам. А з огляду на повідомлення про те, що нотаріуси мають зберігати нотаріальну таємницю, то теоретично з одного боку нічого страшного не відбулося. І іншого боку, дуже скоро, побачимо, чи відповідає ця версія дійсності. Якщо інформація з цих реєстрів з’явиться в так званому Даркнеті, і буде пропонуватися для продажу, тоді звичайно, можемо зробити висновок, що відбувся витік інформації назовні. Тобто хтось з нотаріусів, або хакерів цю інформацію зміг отримати», — каже Р. Кравець.

Він нагадав ситуацію з Дією, коли 13 млн записів персональних даних перед повномасштабним вторгненням були вкрадені. До цього часу немає інформації, хто саме поніс за це відповідальність.

«Тому в ситуації з тестуванням е-нотаріатом, скоріш за все, також ніхто не понесе покарання та відповідальності. Це не правильно. Адже в черговий раз ситуація з витоком персональних даних свідчить про те, що діджиталізація повинна бути розумною, а не дикою, як відбувається у нас. Добре, що за допомогою е-реєстрів спрощуються певні процедури. Однак, настільки глибока диджатилізація суспільства веде к дуже великим загрозам Нацбезпеки. До речі, інші країни дуже обережно відносяться до діджиталізації. Крім того, у нас є рішення Європейського суду з прав людини, коли особа має право прибрати по себе інформацію з різних реєстрів та не давати її розповсюджувати»,-підкреслив Р. Кравець.

Він підкреслив, що в Україні працює Єдиний державний реєстр, який збирає данні з інших реєстрів та при цьому не потребує жодного дозволу суб’єктів персональних даних.

«Таке рішення було прийнято декілька років назад нардепами. Це жахлива ситуація. Зокрема, те, що наші персональні дані зберігаються на серверах іншої країни, яка може у будь-який момент припинити доступ до цих серверів. Тому за такі рішення винні мають нести відповідальність. Адже з одного боку можна говорити про підрив національної безпеки, а з іншого, про певні корупційні ризики. А все тому що сервера, на якій зберігається інформація належать комерційним структурам. І може бути таке, що ці комерційні структури це якраз і лобіюють. А це сотні мільйонів доларів за адміністрування та підтримку серверів», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що Нотаріальна палата України (НПУ) звернулася до Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та Міністра юстиції Германа Галущенка з вимогою захистити нотаріальну таємницю та зупинити тестування системи е-нотаріату. Відповідний лист № 41/3 датований 18 вересня 2025 року.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»