📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Чернівецького ОАС про можливість направлення заяви пр відстрочку поштою та фактичної наявності підстав за обставин самостійного виховання та утримання дитини за рішенням суду – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16291-rishennja-cherniveckogo-oas-pro-mozhlivist-napravlennja-zajavi-pr-vidstrochku-poshtoju-ta-faktichnoyi-najavnosti-pidstav-za-obstavin-samostijnogo-vihovannja-ta-utrimannja-ditini-za-rishennjam-sudu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Макарівського райсуду Київської області про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15990-rishennja-makarivskogo-rajsudu-kiyivskoyi-oblasti-pro-stjagnennja-alimentiv-na-utrimannja-materi-ditini-do-dosjagnennja-ditinoju-tririchnogo-viku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸 Які сім’ї можуть отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок війни – https://antiraid.com.ua/news/yaki-sim-yi-mozhut-otrymaty-status-dytyny-yaka-postrazhdala-vnaslidok-vijny/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸ст. 23 ЗУ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420

🔸ст. 26 ЗУ Про військовий обов’язок і військову службу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240519#n469

🔸ст. 157 Сімейного кодексу України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n746

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Очевидно, що пріоритетним для батьків має ставати саме забезпечення цих умов, навіть в ситуації коли їх спільне проживання як подружжя є неможливим. Однак, якщо між людьми вже існує непорозуміння в тому, як вести спільний побут, скоріше за все, їхнє бачення виховання та формування дитини як особистості, закладення моральних і матеріальних цінностей та спосіб ведення життя будуть відрізнятись один від одного, що як наслідок, призведе до виникнення спору, який вирішити спільно мирним шляхом стає справжнім завданням із «зірочкою». Саме негативний вплив цих спірних відносин між батьками є головною підставою для звернення до Суду для вирішення спору даної категорії.

Зроблю акцент, що в подібній ситуації дуже влучною є норма закону, що передбачає залучення до участі у розгляді Служби у справах дітей, яка має оцінити умови проживання, які забезпечують обоє батьків, а також оцінити в цілому стан дитини, в якому вона перебуває на момент судового процесу.

В суспільстві існує досить стереотипна думка, що дитині, незалежно від статі, завжди краще бути біля матері. Однак, згідно чинного законодавства, і матір, і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини з урахуванням її найкращих інтересів. Цей принцип характерний для більшості правових систем європейських країн. Виокремивши загальні тенденції в Постановах Верховного Суду в цій категорії справ, існує маса аспектів та обставин, на які має звертати увагу Суд під час розгляду даної категорії справ, зокрема:

• особиста прихильність дитини до кожного з них;
• вік дитини, стан її здоров’я;
• сталі соціальні зв’язки дитини;
• місце навчання дитини, її оточення;
• її психологічний стан;
• власне бажання дитини на проживання з одним із батьків;
• ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків;
• особисті людські якості батьків, спосіб життя та відсутність шкідливих звичок;
• відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов’язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною);
• можливість створення дитині умов для виховання та розвитку;
• можливість належного матеріального забезпечення.

У Постанові від 23.02.2023 р. у справі № 188/1542/20 Верховний Суд зробив акцент на тому, що сім’я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину й забезпечити те, що їй потрібно, аби дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, у якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Дитина потребує уваги, підтримки й любові обох батьків. Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів.

Окрім цього, як важливий аспект хотілось би виділити ще забезпечення безпеки дитини в умовах воєнного стану в Україні, адже в нинішній ситуації це може стати визначним.

Саме цей фактор зіграв вагому роль при винесенні Постанови Верховного Суду від 09.02.2023 р. у справі № 753/572/20.

Київським апеляційним судом у своїй постанові було зазначено, що позивач не надав достатніх належних і допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами й бажаннями її батьків, з чим в свою чергу погодився і Верховний суд, зазначивши що в умовах воєнного стану в Україні дитині безпечніше залишатися з матір’ю в Румунії, оскільки зараз не можна стверджувати, з ким із батьків дитині буде краще через невизначений проміжок часу. Саме тому Суд відхилив доводи батька про те, що після поліпшення ситуації в Україні дитині буде краще з ним.

На противагу цьому, Верховний Суд у своїй Постанові від 22.03.2023 р. у справі № 757/13688/21-ц , навпаки, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, щодо визначення місця проживання сина з батьком.  Зазначено, що саме батько більш відповідально ставиться до належного виконання своїх батьківських обов’язків, забезпечуючи всі необхідні умови для виховання дитини, а інше рішення могло б суперечити інтересам самої дитини, оскільки середовище, у якому проживає мати є неспокійним та нестійким.

Водночас Верховний Суд наголосив, що у разі, якщо батьки зможуть налагодити взаємовідносини перш за все між собою, а також вирішити спільно питання щодо їхнього спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Підсумовуючи зазначене, можу впевнено зробити висновок, що справи даної категорії потребують деталізованого та кропіткого розгляду в судах усіх інстанцій, оскільки подібні рішення мають визначну роль для інститутів сім’ї та суспільства, оскільки наше майбутнє та майбутнє всього світу залежить саме від того, яким чином ми будемо ростити та виховувати наші наступні покоління.

Сітайло Владислав Миколайович

Адвокатське об’єднання «Кравець і партнери»

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Питання про місце проживання неповнолітніх дітей, як правило, визначається в позовній заяві про розірвання шлюбу. Якщо між батьками існує згода щодо цього, то ніяких ускладнень не виникає. Проте, досить часто на фоні конфліктів і суперечок, що власне, і потягло за собою розлучення, кожен з батьків вважає, що дитина має проживати з ним. В таких випадках вирішення спору здійснюється в судовому порядку.

Перш за все, слід наголосити, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 Сімейного кодексу України – далі – СК України). Незважаючи на законодавчо закріплену рівність прав батьків, судом в більшості випадків місце проживання дитини визначається з матір’ю. Така пріорітетність прав матері закріплюється Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 29.11.1959 року, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір’ю.

Проте, дану практику не можна вважати аксіомою.

При вирішення спорів у даній категорії справ суд має враховувати ряд факторів: ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Всі ці обставини в сукупності лягають в основу об’єктивного судового рішення.

Слід звернути особливу увагу на те, що батьки, які розпочали спір щодо місця проживання дитини, не дійшовши згоди поза судом, перебуваючи в тривалій конфліктній ситуації, намагаються довести кожен «свою правду», часто не звертаючи увагу на почуття та емоційний стан самої дитини. Складність полягає в тому, що суд має критично і об’єктивно сприймати та аналізувати надану йому інформацію.

Інтереси дитини – на першому місці

Важливим є те, що першочергове значення при ухваленні рішення надається інтересам дитини із врахуванням її думки. Пріорітетність прав дитини пронизує все національне законодавство, базуючись на основних нормах та принципах міжнародного права.

Стаття 3 Конвенції про права дитини проголошує: «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.»

Питання забезпечення інтересів дитини базується на розумінні, що розлучення батьків для дітей – це завжди тяжке психологічне навантаження. Дорослі, поринаючи у свої власні проблеми, скуті взаємними образами, почуття дітей і їх переживання за інерцією відсовують на другий план. Тоді ж як в більшості випадків кардинально змінюється саме життя дитини: це і нове оточення, часто нове місце проживання, неможливість спілкування з обома батьками одночасно тощо. Тоді ж як кожній дитині необхідне емоційно комфортне середовище для нормального фізичного, духовного та морального розвитку.

Національні суди при визначенні інтересів дитини як фактору, що впливає на винесення рішення у справі, враховують законодавчо закріплене положення, а саме:

— місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

— якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).

Тобто, дитина, яка досягла 10 років, має право висловити думку щодо місця свого проживання. Аналіз судової практики свідчить про реалізацію та забезпечення даного права дітей.

Разом з тим, суд, вислухавши думку самої дитини, повинен дати їй належну оцінку, правильно оцінити емоційний стан дитини та констатувати відсутність жодних сумнівів щодо розуміння дитиною ситуації та всіх обставин справи.

При цьому, необхідно враховувати той факт, що як стверджують психологи, адекватна реакція дітей на розлучення батьків, може бути віддалена в часі, і настати значно пізніше. Отже, у зв’язку з цим, суд повинен враховувати і ймовірність неправильного визначення пріорітетів дитиною, яка по суті травмована ситуацією щодо розлучення її батьків.

Ще одним важливим фактором при вирішенні даної категорії справ є ставлення батьків до виховання дитини.

Незважаючи на те, що більший відсоток рішень судів за результатом розгляду даної категорії справ все ж таки визначає місце проживання дитини за матір’ю, ряд спорів вирішуються на користь батька. Як правило, ключовими доказами при цьому є думка дитини та обставина неналежного ставлення матері до виховання дитини. Наявність таких конфліктів може стати підставою для визначення місця проживання дитини з батьком.

Участь третіх осіб при вирішенні спору

Відповідно до ч. ч. 4-5 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуюче вищенаведені положення законодавства ще одним фактором, що впливає на винесення рішення у даних справах, є також висновок органу опіки і піклування, який, зокрема, проводить обстеження умов проживання батьків дитини, про що складається акт, який долучається до матеріалів справи і оцінюється судом. Звичайно, що рекомендації, надані даним органом не мають наперед установленої сили для суду, але слід відмітити, що в багатьох випадках, суд враховує рекомендації, надані у даному висновку.

Окремо необхідно зауважити, що слід уникати ситуацій, коли суд, виходячи із доказів наявності у одного з батьків значно більших матеріальних можливостей забезпечення дитини, помилково приходить до висновку, що це є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини із цим з батьків. Проте матеріальний аспект повинен бути нерозривно пов’язаний з духовним аспектом, щоб забезпечило повноцінний розвиток дитини.

Варто відзначити, що жоден з наведених факторів (вік, умови проживання, ступінь прихильності дитини до матері або батька і т. д.) не може бути визначальним при вирішенні питання про місце проживання дитини – суд повинен оцінювати ці фактори у сукупності.

Слід звернути особливу увагу на те, що дитина в жодному випадку не може проживати з тим із батьків, хто не має постійного доходу, зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами або моральна поведінка якої може завдати шкоди розвитку дитині. При цьому, зловживання особою алкогольними напоями чи наркотичними засобами повинно бут підтверджене належними доказами.

Висновок

Підсумовуючи вищевикладене необхідно зазначити, що шляхи врегулювання спорів колишнього подружжя щодо місця проживання та подальшого виховання дітей можуть бути зовсім різними. Вони можуть як добровільно дійти згоди, так і регулювати подальші відносини з дитиною рішенням суду. Та все ж головним фактором є саме духовний стан дитини.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Таким чином, забезпечення інтересів дитини, недопущення порушення її прав є головним фактором при визначенні місця проживання дитини.

Юрист Адвокатської компанії Кравець і партнери
Яна Бабенко

Адвокатская компания Кравец и Партнеры