10 жовтня Верховна Рада прийняла закон про внесення змін та доповнення до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини. Цей документ під номером 9665 було внесено на розгляд парламенту ще у вересні 2023-го. Один з авторів – заступник голови комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк.

Згідно з пояснювальною запискою, документ ініційований для наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу і націлений на боротьбу з нелегальною вирубкою деревини. Зокрема, автори документу нарікають на погано прописану ст. 246 ККУ (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу), оскільки…

кваліфікація кримінальної відповідальності за цією статтею залежить не від факту незаконного вирубування дерев, а від місця, де їх зрубано;
замало встановити факт, що дерева або чагарники перевозяться без документів – необхідно попередньо довести, що їх зрубано незаконно (тобто встановити місце рубки). Тож приписи закону в цій частині застосовуються лише коли правопорушників затримано “на гарячому”.

“Мізерні адміністративні санкції, які в багато разів нижчі заподіяної природі шкоди, також не сприяють превентивній функції та попередженню вчинення адмінправопорушень у цій сфері”, – сказано в пояснювальній записці.

Тож, законопроєкт посилює державний контроль за обігом деревини. Проте окрім збільшення санкцій для тих, хто вирубує ліс у промислових масштабах, зачіпає інтереси домогосподарств. Зокрема, він передбачає покарання для осіб, які мають справу з деревиною без документів. Так, якщо вартість деревини понад 30 280 грн, штрафи – від 34 до 51 тис. грн, а якщо вона перевищуватиме 90 240 грн, штраф становить від 170 тис. до 425 тис. грн або позбавлення волі від 5 до 7 років.

Пенсіонери в селах занепокоїлися: чи не надумані побоювання

По суті закон зобов’язує купувати дрова у тих продавців, що видають квитанцію/чек чи приймають оплату безготівковим розрахунком, каже “Апострофу” адвокат Станіслав Ліфлянчик. Документом походження деревини буде документ, що підтверджує придбання дров – квитанції, чеки. Із цим можуть бути проблеми.

“Багатьом сільським мешканцям доводиться купувати дрова у місцевих лісорубів або самостійно заготовляти їх на своїх земельних ділянках. Потреба у документах на власноруч заготовлену деревину може створити додаткові адміністративні складнощі та збільшити фінансове навантаження на сім’ї, особливо якщо їм загрожують значні штрафи”, – коментує “Апострофу” юристка АО “Віннер Партнерс” Фатима Гюлалієва.

Проте Станіслав Ліфлянчик звертає увагу “Апострофа” на те, що санкції застосовується виключно в тому випадку, якщо вартість деревини, що зберігається перевищує 30 тис. грн. “Якщо пошукати в Інтернеті оголошення з продажем дров, то вартість дорівнює 300 – 350 грн за метр кубічний, – пояснює він. – Тобто для кримінальної відповідальності у вас повинно бути більше 90 кубів дров без жодного документу про їх законне походження. Чи багато ви бачили приватних домоволодінь, де на подвір’ї лежить така кількість лісу?”.

За підрахунками нардепа Максима Павлюка, документ дозволяє українцям зберігати 30 куб м соснових дров або 15 куб м дубових. Такого об’єму дров домогосподарству має вистачити. “Як правило, я купую на зиму близько шести кубів дров твердих порід. Цього досить, щоб обігрівати хату площею 39 квадратних метрів по березень-квітень, – розповідає “Апострофу” Галина Салюк, пенсіонерка, яка мешкає на Полтавщині. – Щоразу купуємо у різних людей, шукаємо їх за оголошенням. Документів ніхто ніколи не надавав”.

Ті, хто вже заготували на зиму дров понад ці об’єми, не повинні хвилюватися, додав Павлюк. “Закон не має зворотної сили в часі, відтак державні органи, зокрема й поліція, не має права вимагати документи на наявну деревину, яка придбана до набрання законом чинності”, – запевнив нардеп.

Проте можливі складнощі з доведенням, що дрова були заготовлені до набрання чинності законом. Разом з тим документ містить низку корупційних ризиків. “Я не дуже розумію, яким чином буде встановлюватись факт правопорушення. Як поліціант буде визначати вартість деревини, яку він побачив? Для цього ж повинно бути проведена експертиза. А як її провести? Ви можете собі уявити організацію процесу перевезення складованої деревини до експертної установи? Це абсурд. По-друге, тепер у поліції виникає можливість для маніпуляцій і зловживань, щоби створювати незручне середовище для власників складів і перевізників, що буде їх спонукати давати хабар, щоб “закрити питання”, – застеріг Ліфлянчик.

Є й інша інтрига, пов’язана із документом. Вона виходить за межі проблеми збереження лісу.

Прогалини в Конституції: чому закон не підписав президент і яка тепер його доля

Важливим моментом є те, що цей закон президент України досі не підписав. Згідно з Конституцією України, президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі, якщо президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Проте Основний Закон України не дає чіткої відповіді на питання, яка доля документу, який президент не ветував і не підписав після спливу 15-денного терміну.

“Об’єктивно цей законопроєкт просто може померти в надрах Офісу президента і там бути похованим, – прокоментував “Апострофу” адвокат Ростислав Кравець. – Таких законопроєктів сотні. Думаю, головною метою його було відволікти увагу суспільства від виборів у США, від того, що відбувається на фронті. На сьогодні його мета вичерпана. Сподіваюсь, президент його не підпише, бо, зважаючи на ту кількість мемів, цим законопроєктом із президента зробили посміховисько”.

Цікаво, що так само президент не підписав ініціативу спікера парламенту Руслана Стефанчука про скасування переведення годинників, який чекає цього з 21 серпня. “Президент не підписує ті рішення, бо вони видаються значній частині суспільства одіозними, – зауважив “Апострофу” політолог Петро Олещук. – Підозрюю, що там може бути і лобізм, і приватні інтереси. А у випадку із переведенням годинників відчуття, що це якийсь особистий піар спікера”.

Так чи так, очевидні щонайменше дві проблеми. Перша – прогалина в законодавстві, яка даэ змогу президенту зарубати будь-яку ініціативу парламенту. Друга – відволікання депутатського ресурсу на роботу над другорядними завданнями, які з одного боку не приносять суспільству позитивних змін, а з іншого – позбавляють важливі законопроєкти шансів стати законами. У часи війни це особливо небезпечно.

Джерело: apostrophe.ua

АО «Кравець І Партнери»

Проект Закону №9665 від 01.09.2023 про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за правопорушення у сфері лісокористування та протидії незаконному обігу деревини – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42658

Важлива та перевірена інформація від адвоката

Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Оскільки замість документів, має лише пеньки від зрубаних дерев на подвір’ї, розповіла пані Катерина Суспільному.

78-річна пенсіонерка Галина Данько цьогоріч самотужки заготовляє дрова на зиму. Розповіла, що пиляє стару шовковицю з власного подвір’я.

“Ну це все з двору тут. Не купувала, а торік як похолодало, то я газ включила”, — розповіла пані Галина.

Пенсіонерка живе в будинку одна, як і її сусідка — 75-річна Катерина Петраш, яка під час холодів теж рятується теплом з печі.

“На піч поліз, так тепленько тобі на рядні отому. Дуже приємно так полежать погрітись”, — розповіла пані Катерина.

Додала, що дрова для обігріву хати заготовляє теж самотужки, як і її сусідка:

“Абрикос гарненький був, на три великих гілки. Упав до сусіда, то я дерево порубала, це було весною”.

А ще горіх, шовковиця, слива та вишня — ці дрова із дерев, які росли на її подвір’ї, розповіла Катерина Петраш:

“Для того, щоб розігріти кров, я беру оце колун, такий він важкий і ото ще й розминаюся і от пеньків з десять рубаю”.

Розповіла, що купувати дрова не планує, адже для неї це задорого.

“Ми так зараз живемо, що та нещасна пенсія — це аптечка, лікарня і в крайньому разі в магазин”.

Та тепер переймається, аби за свої дрова не довелося платити штраф.

“Хай вони трошки подивляться отам, де йде деревина: дуб, де ще яке великими може об’ємами випилювалося. Ну тільки не село, не нас нещасних людей під цей закон підводить. Ну документи, я не знаю. У нас в селі дрова — це оте, що в дворі десь”.

Законопроєкт, у якому йдеться про зберігання дров без документів, Верховна рада ухвалила 10 жовтня 2024 року. Нині він чекає на підпис президента. Та адвокат Ростислав Кравець сподівається, що законопроєкт не підпишуть:

“Я сподіваюся, що не буде підписаний з огляду на його абсурдність як з погляду адміністративної відповідальності, так і з погляду кримінальної відповідальності. Адміністративні штрафи там будуть від 34 тисяч гривень, а кримінальна відповідальність може бути від п’яти до семи років в’язниці”.

Таке покарання закон передбачає за перевезення, зберігання чи збут деревини без документів про їх законне походження, пояснив Ростислав Кравець:

“Ми усі розуміємо, що за дрова ніхто не надає документи, тим більше у разі, якщо намагаються перекласти відповідальність на кінцевого споживача. Це все одно, що купівля краденої речі. Ми бачимо, що законопроєкт призвів до ще більшого підриву довіри суспільства до влади і це дуже погано під час війни. Він наносить більше шкоди, чим дозволяє зберегти ті ж самі зелені насадження”.

Джерело: suspilne.media

АО «Кравець І Партнери»