— 15 грудня минулого року набув чинності Закон України, яким були викладені в новій редакції Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний, Кримінальний процесуальний кодекси, Кодекс адміністративного судочинства, а також внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», — розповідає юрист Євген Власов. — Крім цього, внаслідок прийняття бюджету на 2018 рік, переглянутий розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу — його збільшено з 1 січня до 1762 грн, що загалом вплинуло на зростання ставок судового збору.

— То як змінилися ставки судового збору?

— У середньому вони зросли на 16% через підвищення прожиткового мінімуму, — додає адвокат Ростислав Кравець. — Наприклад, у разі подання позовної заяви про розірвання шлюбу, ініціатор розлучення змушений буде заплатити 704,80 гривні судового збору (0,4 прожиткового мінімуму). У 2017 році ця сума становила 640 гривень.

— Які ще нововведення?

Є. Власов: — Обмежено максимальний розмір судового збору за подання позовної заяви для юридичних осіб до 350 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу (616 тисяч 700 грн). Для фізичних осіб у цивільному та адміністративному процесах все залишилося, як і раніше — 1% ціни позову, але не менше як 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше як 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 704,80 грн. до 8810 грн.).

Беручи до уваги зміни в ЗУ «Про судовий збір», були збільшені ставки за подання апеляційної та касаційної скарг — до 150% та 200% ставки. Тобто апеляція зросла більше, аніж на 40%, а касація — майже вдвічі.

Щоправда, законодавець зробив деяке послаблення — якщо до 15 грудня 2017 року доводилося розраховувати судовий збір із усієї суми позову при оскарженні судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, то відтепер допускається брати в розрахунок частину судового рішення, з якою не погоджується скаржник, і, саме виходячи з цієї частини, розрахувати судовий збір.

Нововведенням також є те, що при поданні позову в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Проте цим можна буде скористатися лише тоді, коли в судах запровадять відповідне програмне забезпечення, а цього слід очікувати впродовж року-півтора.

— Тобто судитися стане значно дорожче?

Р. Кравець: — Так. У більшості випадків ставки судового збору в Україні вже перевищили відповідні ставки у європейських країнах та США.

Є. Власов: — Новим законом встановлені більш чіткі критерії, що дозволяють відтермінувати або зменшити розмір судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не на довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Скажімо, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік. Або ж, якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї.

— Нагадайте, будь ласка, хто звільняється від сплати судового збору?

Є. Власов: — Пільги при сплаті судового збору залишилися такими, як і раніше, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення. Також звільняються від сплати судового збору інваліди І та ІІ груп інвалідності, чорнобильці І та ІІ категорій.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры