Розглядаються останні новини щодо використання програми у 2025 році і як це впливає на проходження військової служби.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Додаток АРМІЯ+ – https://aplus.mod.gov.ua/

🇺�✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Це грубе порушення Конституції, тому що в ній чітко та недвозначно зазначено про можливість Україні мати тільки єдине громадянство. А питання множинного громадянства для тих дітей, які народилися за кордоном, не вирішує це питання. Адже вони завжди можуть відмовитися від іншого громадянства або українського громадянства.

При цьому сама процедура передбачена законом, як в Україні так і в інших країнах, де дитина народилася і за народженням отримує громадянство іншої країни. Однак завжди можна відмовитися від громадянства будь-якої країни, а не намагатися під свої власні інтереси безпосередньо підстроїти це громадянство для того, щоб мати можливість сидіти на двох стільцях. І це не привід порушувати Конституцію України. Тому у лобіюванні цього закону є всі ознаки державної зради», — каже адвокат.

На його думку, наразі бачимо, що парламент не працює. Назвати це парламентською роботою та парламентаризмом навіть з великою натяжкою вже неможливо.

«Українці фактично позбавлені за контролем над парламентом і можливості дізнатися, що приймається. Тому об’єктивно прийняття цього закону залежить від політичної волі президента. Якщо вона буде, то закон буде прийнято, якщо ж не буде політичної волі, то цей закон так і помре у першому читанні», — зазначає адвокат.

На його думку, закон про множинне громадянство є одним із ланцюжков, щодо можливості іноземцям купувати українську землю.

«Крім того, в цьому законі нічого немає про заборону бути обраним, про заборону мати інше громадянство, про можливість приймати участь у виборах. Також немає параметрів, скільки людина повинна перебувати в Україні, щоб мати можливість бути обраним та приймати участь у виборах. Може виявитися ситуація, що люди, які проживають за кордоном, будуть вирішувати долю України. Тому не виключаю, що за законом про множинне громадянство стоять люди, які пролобіювали так званий ринок землі, який протирічить Конституції та міжнародним нормам. Тому що сільськогосподарська земля це багатство, яке належить кожному українцю. Вона не продається та не може продаватися. А з огляду на те, що влада намагається пролобіювати множинне громадянство, вважаю, що в цьому є певні зусилля осіб, які пролобіювали ринок землі», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила 17 грудня у першому читанні законопроєкт про запровадження множинного громадянства. Далі — документ доопрацюють після консультацій зі Світовим конгресом українців, повідомили парламентарі. Також його вивчать у Конституційному Суді.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Міністерство оборони анонсувало створення інституції військового омбудсмена. Міністр Рустем Умєров повідомив, що вже представив концепцію президенту. Він також уточнив, що вже створено Центральне управління захисту прав військовослужбовців, яке займається “реагуванням на скарги, виїздами на місця порушень, проведенням перевірок та забезпеченням відновлення прав наших воїнів”.

“Військовий омбудсмен має отримати всі необхідні інструменти для реальної та ґрунтовної роботи: захисту прав військовослужбовців, резервістів та членів їхніх сімей, а також аналізу системних проблем і їх вирішення”, – повідомив Умєров.

Посадовець пообіцяв незабаром внести відповідний законопроєкт на розгляд депутатів Верховної Ради. У профільному комітеті схвально ставляться до ідеї запровадження посади військового омбудсмена. “Військові – це такі ж звичайні люди. Якщо у звичайних людей є омбудсмен, який захищає їх права, то чому такого не повинно бути у військових? Не треба приховувати, що в нас у Збройних Силах й інших формуваннях інколи трапляється не зовсім толерантне ставлення керівництва до підлеглого”, – каже “Апострофу” голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

СЗЧ, грошові побори, перевищення повноважень: у яких випадках міг би допомогти омбудсмен

Чому відбуваються СЗЧ? Чи є у тому чи тому факті самовільного залишення частини провина командування? Було б добре, якби спеціальний уповноважений міг це встановити. “Я не знаю багатьох випадків, але те, що знаю, можливо, потрібно було б, щоб військовослужбовець мав можливість звернутися до військового омбудсмена. Ті ж СЗЧ відбуваються не тільки через страхи, а є питання, коли, наприклад, бунт військовий”, – продовжує нардеп.

Можливо, робота з причинами допомогла б краще викорінити проблему, ніж пом’якшення покарання за СЗЧ. Але не тільки це. У списку задач для військового омбудсмена мало би бути питання хабарів. Приміром, подейкують, що у відпустку військових просто так не відпускають – лише за певну суму. “Сьогодні наш військовослужбовець, як тільки підписав контракт з державою, – фактично безправна людина. Його ніхто не може захистити. Хто захистить солдата від свавілля командирів, від поборів, від морального, психологічного, фізичного знущання, відправки в наряд тощо? Це величезна проблема – захист прав військовослужбовців”, – коментує “Апострофу” військовий експерт Олег Жданов.

Військовий омбудсмен міг би докласти руку й до захисту прав зниклих безвісти військовослужбовців. “Особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України. Вона має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Держава зобов’язана вжити всіх можливих заходів для розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Близькі родичі та члени сім’ї такої особи мають право на отримання достовірних відомостей про місце її перебування, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме)”, – розповідає “Апострофу” адвокат, кандидат юридичних наук, керуюча “Адвокатського бюро Анни Даніель” Анна Даніель.

Проте на практиці все не так просто. “Від початку повномасштабного вторгнення адвокати нашого бюро і я працюємо із родинами зниклих безвісти за особливих обставин і полонених військовослужбовців, бо щоразу виникають нові питання, – розповідає адвокат. – Квест починається на етапі комунікації з військовою частиною, яка має провести службове розслідування за фактом зникнення військовослужбовця і надати акт службового розслідування. Однак часто не робить цього, якщо в ньому, наприклад, міститься інформація з обмеженим доступом. Тож може бути взагалі нічого не відомо про долю зниклого, крім самої дати і місця зникнення”, – каже співрозмовниця видання.

Рідні зниклих місяцями живуть у невідомості. Крім того, немає запобіжників від подачі неправдивої інформації в акті. Адже слідчі й прокуратура, які розслідують справу, часто просто чекають новин від бригади.

“Як показує досвід, КПК, на жаль, на слідчих практично не діє. Прокуратура фактично не здійснює належний нагляд за проведенням слідства, тому слідчі органи нічого не роблять і за це жодної відповідальності не несуть”, – зазначає “Апострофу” адвокат Ростислав Кравець.

Тож чи вживалися прийнятні заходи для евакуації потерпілих, чи не піддавалися військові надмірному ризику – відповіді на ці та інші питання навряд чи можна колись отримати.

“За нормами діючого Кримінального кодексу, статутів ЗСУ, командування несе відповідальність за фактично життя і здоров’я своїх підлеглих. Однак мені на сьогодні не відомі випадки, коли б не за політичних мотивів командирів притягали до відповідальності за втрату особового складу чи неналежне виконання своїх обов’язків, які призвели до втрати особового складу. У справі щодо Червінського знайшли [порушення], а в інших випадках чомусь питання не порушується”, – констатує Кравець.

Військовий омбудсмен – на зараз чи на після війни

Цікаво, що не всі військові погоджуються, що військовий омбудсмен потрібен під час війни. “У мирний час слід розбиратися, права військовослужбовця, все інше… А у військовий час – не можна грати в демократію. Це призведе до розпаду структури взагалі, – коментує “Апострофу” начальник служби зв’язків з громадськістю 110-ї ОМБр Іван Сєкач. – Є закон, статут, можна звернутися до юриста, якщо порушуються права по статуту й по закону”.

Іншої думки військовий експерт Олег Жданов. Він переконаний: у країні має бути створена система противаги і стримування у Збройних Силах України, бодай у вигляді інституту омбудсмена. “У США немає військового омбудсмена. У більшості армій світу система побудована таким чином, що є люди, повноваження яких дозволяють захистити військовослужбовця, – пояснює співрозмовник видання. – В Америці, приміром, є система капеланів, військових психологів, куди може звернутися військовослужбовець, є так би мовити солдатський клуб, комітет. Усі ці структури мають повноваження впритул до усунення командира від виконання службових обов’язків. У них своя вертикаль, яка не перетинається з командирською. Психолог може підійти до командира частини і сказати: треба провести розслідування, бо є факти порушення статуту й недотримання прав військовослужбовців. Те саме може зробити капелан, і солдатський комітет. А у нас сьогодні командир завжди правий”.

Тож, коли б в Україні не запроваджували інститут військового омбудсмена, головне – щоб він мав реальні важелі впливу на командування.

Джерело: apostrophe.ua

АО «Кравець І Партнери»

Моделі економічного бронювання

За повідомленнями нардепів, розглядаються такі дві моделі економічного бронювання від мобілізації. Одна з них – отримання громадянином заробітної плати у розмірі від 35 тис. грн, відповідно, сплата податків з неї.

Над іншою ще працюють, проте вже розглядають варіант сплати додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від посади, заробітної плати чи інших критерій, пояснив очільник Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Йдеться про військовий збір у розмірі 20 тис. грн щомісяця.

Чому виникли дискусії

За словами Дмитра Наталухи, перша модель, коли людина отримуватиме зарплату від 35 тис. грн, ймовірно, не розповсюджуватиметься на фізичних осіб-підприємців (ФОП) та стосуватиметься лише найманих працівників.

Так український уряд хоче спонукати підприємства платити більше коштів до державного бюджету. Посадовці зазначають, що частина з них платить зарплати “в конверті”, уникаючи офіційної сплати податків, з яких потім фінансується армія.

Народний депутат України Олексій Гончаренко зазначив, що у Кабінеті міністрів планують привʼязати бронювання від мобілізації до рівня заробітної плати.

За твердженням нардепа, обговорення моделі, яка дійсно працюватиме, ще триває. Але розглядалися варіанти бронювати:

• людей, які отримують зарплату від 35 тис. грн;
• громадян, які сплачують ПДФО у розмірі понад 6,3 тис. грн та/або ЄСВ більше ніж 7,7 тис. грн.

За його словами, подібне рішення вже обговорювали місяць тому, але його розкритикували. Гончаренко вважає, що за цією логікою чиновники та багатії не мають ризикувати життям. Це породило дискусії в суспільстві.

Виникає ще більше питань

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV заявив, що тему економічного бронювання від мобілізації вже піднімали в суспільстві. Однак цю ініціативу не було сприйнято.

– Насправді це пряме порушення норм Конституції України, а саме статті, яка передбачає рівність всіх громадян перед законом, незалежно від майнового стану та іншого. Я вважаю, що в такому вигляді не можна виносити цю пропозицію ні в парламент, ні ставити на голосування в уряді та ухвалювати як постанову Кабінету міністрів. З одного боку, це буде прямим порушенням, а з іншого, це стане певним підривом репутації державної влади та фактично поділом українців на якісь сорти, – вважає адвокат.

Він звернув увагу, що необхідність цих працівників для галузі національної економіки не вирішується під час бронювання залежно від рівня заробітної плати. Навпаки, це породжує більше питань щодо справедливості.

– Вирішується суто отримання державою податків без надання відповідної аргументації. Наприклад, не зможе бути заброньована особа, яка виробляє хлібну продукцію та отримує менше коштів, ніж співробітник маркетингової компанії, який постачає цей хліб до магазинів, де отримує значно більшу заробітну плату, – зазначив Ростислав Кравець.

Водночас він розповів, що на практиці велика кількість підприємств забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати кількох людей, то понад сотні громадян можуть фактично залишитися без роботи.

– Щоб забезпечити діяльність національної економіки та надходження коштів, потрібно брати на себе відповідальність керівникам військових адміністрацій і самостійно визначати підприємства, які потрібні для роботи в певному регіоні. На практиці існує велика кількість підприємств, які забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати одну чи двох осіб, то без роботи можуть залишитися 300-400 людей. На жаль, про це ніхто не говорить, намагаючись лише в загальному вигляді когось звільнити від мобілізації за сплатою податків. Це неправильно, – переконаний Ростислав Кравець.

Чи доцільно економічно

Економіст, інвестиційний банкір Сергій Фурса заявив Фактам ICTV, що держава завжди буде зацікавленою в тому, щоб людина, яка платить більше податків, з меншою ймовірністю опинилася на фронті.

– Це економічно доцільно, раціонально та ефективно з боку держави, яка потребує значного фінансування для ведення війни.

Зацікавлення в тому, що чим більше людина платить податків, тим менша ймовірність, що така людина опиниться на фронті, та навпаки. Держава завжди обиратиме між тими, хто служить, та частиною людей, які залишаються поза фронтом. Та людина, яка більше сплачує податків, приносить більше користі армії, – вважає Сергій Фурса.

Суспільне обурення

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі Фактам ICTV заявив, що бронювання має відбуватися за сферами, а не сплатою податків, інакше це погіршить внутрішню ситуацію в Україні через суспільне обурення.

– Треба пам’ятати, що згідно з українською Конституцією, всі рівні в правах і обов’язках. Звичайно, є перелік, коли не можуть виконувати певні обов’язки. Зокрема, це стосується мобілізації, оскільки є перелік, встановлений законом, коли стан здоров’я не дозволяє бути мобілізованим, – нагадав він.

На його думку, бронювання потрібно, коли людина задіяна в певних галузях, де вона має виконувати суспільно-важливі функції, щоб забезпечити функціонування критичної інфраструктури, правоохоронних органів та інших важливих об’єктів.

– Бронювання не може ґрунтуватися на тому, хто більше заплатив податків, а хто менше – той йде на війну. Це не можна, тому що ми отримуємо суспільне збурення в державі внаслідок реалізації цієї ідеї. Її не можна приймати за жодних обставин. Бронювання має базувати лише на сферах, де задіяна кожна конкретна людина. Жодного виключення щодо податків і платежів, тому що це погіршуватиме внутрішню ситуацію, – вважає він.

Олександр Мусієнко припустив, що подібну норму можуть запровадити, щоб знайти кошти на мобілізацію. Але тоді потрібно інакше вести комунікацію з суспільством, звернув увагу експерт.

– Тоді треба сказати, що запроваджується додатковий податок тим, хто не хоче бути мобілізованим, але готовий працювати та платити збори, утримувати інших мобілізованих, тому що державі потрібні кошти. Тоді можна про це говорити, тому що загалом така ініціатива буде негативно сприйнята суспільством, – переконаний Олександр Мусієнко.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років підтримає здатність української армії відновлювати та реконструювати наявні підрозділи та створювати нові. Втім, вирішальною для українців на фронті є західна допомога.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), зниження мобілізаційного віку є одним із багатьох заходів, які Україна розглядає в рамках зусиль, спрямованих на створення стійкого апарату генерування сил воєнного часу.

Водночас всіх мобілізованих військовослужбоців необхідно забезпечити зброєю. Тривалі дебати в США щодо військової допомоги Україні та затримки в наданні західної допомоги можуть вплинути на швидкість, з якою Україна зможе відновити виснажені та створити нові підрозділи.

Аналітики ISW зауважують, що західні матеріальні засоби залишаються найважливішим вирішальним фактором для здатності української армії відновлювати і нарощувати свою бойову потужність.

Зниження призовного віку в Україні

Як повідомляв УНІАН, в Україні знизили призовний вік з 27 до 25 років. Відповідний законопроект підписав президент України Володимир Зеленський 2 квітня. Закон набуває чинності на наступний день після публікації.

За даний закон парламент проголосував 30 травня 2023 року. 304 депутати підтримали тоді законопроект з реєстраційним номером 9281.

Законопроект ініціювало Міністерство оборони України. Вони зазначали, що під час дії правового режиму воєнного стану нема потреби в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років. Адвокат Тарас Никифорчук зазначав, що після зниження граничного віку призовників до 25 років з’явиться досить серйозна велика група молодих людей, яких можна буде призвати до Збройних Сил України.

В той же час адвокат Ростислав Кравець зазначав, що українців до 25 років, які не служили в армії та мають статус призовника, можуть мобілізувати лише за їхньою згодою. Він наголошував, що мобілізовувати примусово чоловіків до 25 років, які не проходили службу, заборонено.

Втім, якщо чоловік має статус військовозобов’язаного, то мобілізувати його до 25 років цілком мають право. Поняття “призовник” та “військовозобовʼязаний” часто плутають, вважаючи їх одним і тим самим. Проте це не зовсім так.

УНІАН

АО «Кравець І Партнери»

Моделі економічного бронювання

Наразі розглядають дві основні моделі економічного бронювання від мобілізації. Одна з них – отримання громадянином заробітної плати у розмірі від 35 тис. грн, відповідно, сплата податків з неї.

Над іншою ще працюють, проте вже розглядають варіант сплати додаткового військового збору за кожну заброньовану особу, незалежно від посади, заробітної плати чи інших критерій, пояснив очільник Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Чому виникли дискусії

За словами Дмитра Наталухи, перша модель, коли людина отримуватиме зарплату від 35 тис. грн, ймовірно, не розповсюджуватиметься на фізичних осіб-підприємців (ФОП) та стосуватиметься лише найманих працівників.

Так український уряд хоче спонукати підприємства платити більше коштів до державного бюджету. Посадовці зазначають, що частина з них платить зарплати “в конверті”, уникаючи офіційної сплати податків, з яких потім фінансується армія.

Народний депутат України Олексій Гончаренко зазначив, що у Кабінеті міністрів планують привʼязати бронювання від мобілізації до рівня заробітної плати.

Обговорення моделі, яка дійсно працюватиме, ще триває. Але все ж розглядають варіанти бронювати:

• людей, які отримують зарплату від 35 тис. грн;
• громадян, які сплачують ПДФО у розмірі понад 6,3 тис. грн та/або ЄСВ більше ніж 7,7 тис. грн.

За його словами, подібне рішення вже обговорювали місяць тому, але його розкритикували. Гончаренко вважає, що за цією логікою чиновники та багатії не мають ризикувати життям. Це породило дискусії в суспільстві.

Виникає ще більше питань

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV заявив, що тему економічного бронювання від мобілізації вже піднімали в суспільстві. Однак цю ініціативу не було сприйнято.

– Насправді це пряме порушення норм Конституції України, а саме статті, яка передбачає рівність всіх громадян перед законом, незалежно від майнового стану та іншого. Я вважаю, що в такому вигляді не можна виносити цю пропозицію ні в парламент, ні ставити на голосування в уряді та ухвалювати як постанову Кабінету міністрів. З одного боку, це буде прямим порушенням, а з іншого, це стане певним підривом репутації державної влади та фактично поділом українців на якісь сорти, – вважає адвокат.

Він звернув увагу, що необхідність цих працівників для галузі національної економіки не вирішується під час бронювання залежно від рівня заробітної плати. Навпаки, це породжує більше питань щодо справедливості.

– Вирішується суто отримання державою податків без надання відповідної аргументації. Наприклад, не зможе бути заброньована особа, яка виробляє хлібну продукцію та отримує менше коштів, ніж співробітник маркетингової компанії, який постачає цей хліб до магазинів, де отримує значно більшу заробітну плату, – зазначив Ростислав Кравець.

Водночас він розповів, що на практиці велика кількість підприємств забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати кількох людей, то понад сотні громадян можуть фактично залишитися без роботи.

– Щоб забезпечити діяльність національної економіки та надходження коштів, потрібно брати на себе відповідальність керівникам військових адміністрацій і самостійно визначати підприємства, які потрібні для роботи в певному регіоні. На практиці існує велика кількість підприємств, які забезпечують роботою невеликі міста. Якщо там мобілізувати одну чи двох осіб, то без роботи можуть залишитися 300-400 людей. На жаль, про це ніхто не говорить, намагаючись лише в загальному вигляді когось звільнити від мобілізації за сплатою податків. Це неправильно, – переконаний Ростислав Кравець.

Чи доцільно економічно

Економіст, інвестиційний банкір Сергій Фурса заявив Фактам ICTV, що держава завжди буде зацікавленою в тому, щоб людина, яка платить більше податків, з меншою ймовірністю опинилася на фронті.

– Це економічно доцільно, раціонально та ефективно з боку держави, яка потребує значного фінансування для ведення війни.

Зацікавлення в тому, що чим більше людина платить податків, тим менша ймовірність, що така людина опиниться на фронті, та навпаки. Держава завжди обиратиме між тими, хто служить, та частиною людей, які залишаються поза фронтом. Та людина, яка більше сплачує податків, приносить більше користі армії, – вважає Сергій Фурса.

Суспільне обурення

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі Фактам ICTV заявив, що бронювання має відбуватися за сферами, а не сплатою податків, інакше це погіршить внутрішню ситуацію в Україні через суспільне обурення.

– Треба пам’ятати, що згідно з українською Конституцією, всі рівні в правах і обов’язках. Звичайно, є перелік, коли не можуть виконувати певні обов’язки. Зокрема, це стосується мобілізації, оскільки є перелік, встановлений законом, коли стан здоров’я не дозволяє бути мобілізованим, – нагадав він.

На його думку, бронювання потрібно, коли людина задіяна в певних галузях, де вона має виконувати суспільно-важливі функції, щоб забезпечити функціонування критичної інфраструктури, правоохоронних органів та інших важливих об’єктів.

– Бронювання не може ґрунтуватися на тому, хто більше заплатив податків, а хто менше – той йде на війну. Це не можна, тому що ми отримуємо суспільне збурення в державі внаслідок реалізації цієї ідеї. Її не можна приймати за жодних обставин. Бронювання має базувати лише на сферах, де задіяна кожна конкретна людина. Жодного виключення щодо податків і платежів, тому що це погіршуватиме внутрішню ситуацію, – вважає він.

Олександр Мусієнко припустив, що подібну норму можуть запровадити, щоб знайти кошти на мобілізацію. Але тоді потрібно інакше вести комунікацію з суспільством, звернув увагу експерт.

– Тоді треба сказати, що запроваджується додатковий податок тим, хто не хоче бути мобілізованим, але готовий працювати та платити збори, утримувати інших мобілізованих, тому що державі потрібні кошти. Тоді можна про це говорити, тому що загалом така ініціатива буде негативно сприйнята суспільством, – переконаний Олександр Мусієнко.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

«Кожного дня він нормальна людина, але щойно сутеніє, стає наче монстр — примушує мене до сексу, а якщо я не погоджуюсь, то починає мене бити…»

Це одна з тисяч розказаних анонімно історій українських жінок, які страждають від домашнього насильства. Лише з початку 2017 року, за даними міністерства внутрішніх справ України, до поліції звернулися понад 50 тисяч людей. І ця цифра постійно зростає. Протидіяти цьому має новий проект МВС — «ПОЛІНА», який почав працювати в Україні 12 червня.

Пілотний проект

Мобільні групи з протидії насильству у сім’ях — пілотний проект, і поки діє лише у трьох містах — Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та Сєвєродонецьку на Луганщині. За місяць після старту правоохоронці отримали майже 400 звернень, а проти кривдників склали 115 адміністративних протоколів та відкрили чотири кримінальних провадження. «Результати нас вразили… Люди починають розуміти, що їм є до кого звертатися», — заявила в розмові з DW ініціаторка проекту, заступниця міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва.

До мобільних груп, за її словами, входять працівники різних підрозділів Нацполіції — патрульної поліції, ювенальної превенції, карного розшуку, а також дільничі офіцери. Усі вони пройшли спеціальну підготовку та знають, як говорити з жертвами домашнього насильства та як попередити його. Більшість з членів мобільних груп — жінки. «Жінки є природніми комунікаторами. Вони можуть деескалувати конфлікт без залучення спецзасобів, що також дуже важливо при конфлікті, який виникає в сім’ї», — пояснює Анастасія Дєєва.

Працює «ПОЛІНА» так: спочатку на виклик приїздять патрульні поліцейські, які мають попередити конфлікт і визначити, чи це домашнє насильство. І якщо так, то далі справа передається мобільним групам. Якщо конфлікт можна залагодити на місці, проводиться бесіда і з потерпілим, і з кривдником. Якщо ж жертвам насильства потрібна допомога, їх можуть відправити до реабілітаційних центрів.

У планах МВС до жовтня залучити до цього проекту і інші області, щоправда, які саме, поки не називають. До середини 2018 року мобільні групи «ПОЛІНИ» мають з’явитися по всій Україні.

Приховане насильство

Від домашнього насильства страждають близько 60% українців, більшість жертв — жінки та діти. Найбільше звернень, за даними МВС, — з Києва, Дніпропетровської та Одеської областей.

«Понад 70% дзвінків до нас надходять від жінок, 30% — від чоловіків. Звертаються жінки усіх вікових категорій, усіх соціальних груп, і з великих міст, і з селищ, і з районних центрів», — розповіла DW президентка Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко.

Звернень від постраждалих — дедалі більше, констатують правозахисники. Втім, це не обов’язково означає збільшення кількості порушень. Просто ті, хто страждає від насильства, більше не можуть тримати це вдома за зачиненими дверима та почали говорити про проблему відверто, сподіваючись на допомогу, каже Анастасія Дєєва.

Зараз до правоохоронців в Україні, за її словами, звертаються лише 10% жертв насильства в сім’ї. На це є різні причини — хтось боїться повторення насильства чи засудження з боку суспільства, а хтось зневірився у тому, що хтось може прийти на допомогу.

Обмежена «ПОЛІНА»

Втім, чи зможе їм реально допомогти «ПОЛІНА» — під питанням, адже мобільні групи попри готовність реагувати на домашнє насильство, зараз обмежені в своїх діях і навряд чи зможуть зробити більше, ніж звичайні поліцейські, попереджають юристи.

«Без ухвалення окремого закону, який би регулював питання стосовно домашнього насильства, а також дій поліції, фактично все це буде виключно піаром якоїсь нової програми. Тому що насправді поліцейські в даному випадку не можуть навіть зайти до житла, якщо там відбувається бійка», — каже юрист Ростислав Кравець.

Зокрема, досі не ратифікована Стамбульська конвенція та не ухвалене національне законодавство з протидії домашньому насильству, які розширюють повноваження поліцейських та чітко визначають, що воно є кримінальним злочином. Адже станом на сьогодні воно, у кращому випадку, класифікується як нанесення тілесних ушкоджень.

У МВС визнають, що проблеми є, однак сподіваються, що після таких ініціатив люди почнуть більше довіряти поліції та звертатися за допомогою.

DW.COM

Адвокатская компания Кравец и Партнеры