Якщо відео Вам сподобалось, буду дуже вдячний за ваші коментарі, поширення та підписку 🔔✊✌️💙💛

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова ВП ВС щодо цивільної юрисдикції для встановлення юридичного факту перебування на утриманні для отримання одноразової грошової допомоги – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16345-postanova-vp-vs-shhodo-civilnoyi-jurisdikciyi-dlja-vstanovlennja-juridichnogo-faktu-perebuvannja-na-utrimanni-dlja-otrimannja-odnorazovoyi-groshovoyi-dopomogi/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Україна входить до топ-5 країн, за кількістю громадян, які займаються благодійністю. Про це свідчить свіже глобальне опитування про благодійність, волонтерство та допомогу тим, хто її потребує, від Gallup. Згідно з опитуванням, 65% українських респондентів повідомили, що займаються такою діяльністю, що поставило Україну на 4 місце у рейтингу.

Підтримати жертводавців депутати вирішили податковими стимулами. Як зазначив голова профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відповідний закон відкриває нові можливості для розвитку благодійної діяльності у країні. Тобто, за ідеєю, і люди, і бізнес тепер почнуть донатити ще більше.

Що зміниться для бізнесу та волонтерів

Законопроєкт № 1238-д, яким встановлюються нові правила сплати податків для благодійників, наразі перебуває на підписі у Президента. Йдеться про досить великі суми. Наприклад, лише 50 найбільших компаній країни на допомогу армії та постраждалим від російського вторгнення громадянам спрямували близько 60 млрд грн.

Але нинішні податкові правила дуже обмежують можливості бізнесу збільшувати пожертвування. Наразі без сплати податків з цією метою можна спрямовувати лише 4% від прибутку підприємства. Законопроєкт збільшує цю частину до 8%. При цьому не сплачувати податок на прибуток із сум, що перераховуються на благодійність, компанії зможуть лише в тому випадку, якщо одержувачами виступають благодійні організації, внесені до спеціального реєстру.

«Простіше кажучи, тепер юрособи матимуть змогу надавати допомогу благодійним організаціям у розмірі 8% свого прибутку за минулий рік без негативних податкових наслідків для свого бізнесу. Таке правило діятиме до кінця календарного року, в якому скасують військовий стан», — пояснив «Мінфіну» керівник практики податкового права ПФ «Ілляшев та партнери» Іван Маринюк.

«Багато компаній в Україні зареєстровані платниками податку на прибуток. Під час його сплати вони використовують спеціальні коригування. За загальним правилом, такий бізнес може передавати на безоплатній основі свої гроші та інші активи неприбутковим організаціям, у тому числі благодійним фондам, тобто займатися благодійністю.

Така передача визнається витратами бізнесу, за рахунок яких він має право зменшувати податок на прибуток. Але щоб уникнути зловживань, законодавством обмежена можливість визнання таких витрат у межах певного ліміту. Все, що вище, — не визнається витратами.

Донедавна такий ліміт становив 4%, у новому законі його підвищили до 8%. Але таке збільшення буде доступне лише бізнесу, який понад 4% із цих 8% передав благодійним фондам”, — каже керівний юрист практики податково-транзакційного та міжнародного оподаткування юридичної компанії Arzigner Денис Єрсой.

Водночас певні обмеження все ж таки залишилися.

«Якщо платник податку на прибуток минулого року отримав збитки, ліміт на благодійні витрати буде нульовим. Винятки — щодо надання допомоги армії (ЗСУ, Нацгвардії та інших військових підрозділів) — вона враховуватиметься у витратах без обмежень», — додав голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Є ще одне важливе нововведення. «Це стосується волонтерів, які збирають донати. У законі прописано, що такі кошти не оподатковуватимуться. Це великий плюс, оскільки фактично виводить волонтерів із-під ризиків роками позиватися щодо податків за зібрані на благодійність кошти», — уточнює адвокат Ростислав Кравець, старший партнер ЮФ «Кравець і Партнери».

Для одержувачів допомоги

Також, за словами Забловського, новий закон зрівняв підходи до оподаткування благодійної допомоги у грошовій та не грошовій (товарами та послугами) формах. Ця зміна прописана для отримувачів благодійної допомоги.

За словами Дениса Єрсоя, за чинними правилами не потрібно сплачувати податок із допомоги, наданої в грошовій формі благодійними організаціями, Товариством Червоного Хреста, а також за рахунок державного та місцевих бюджетів на користь громадян, які постраждали від збройної агресії рф. Новим законом уточнено, що не повинна оподатковуватись також благодійна допомога, надана громадянам у не грошовій формі, та спрямована на відновлення втраченого житла, вирішення житлових, соціальних та побутових проблем.

«Наприклад, якщо цивільні особи, які постраждали від ракетного удару чи атаки дронів, отримали допомогу від громадських організацій чи благодійних фондів, то грошова допомога не оподатковується, відповідно до чинного законодавства. Раніше будь-яка допомога у натуральній формі, скажімо, забезпечення фанерою для тимчасового закриття вікон, оподатковувалася», — пояснила суть новації депутатка Галина Васильченко.

Таким чином, отримані пересічними українцями від благодійників будматеріали або, наприклад, нові квартири (а така практика теж існує) вже не вважатимуться доходом, відповідно, з їхньої вартості не потрібно буде віддавати до скарбниці 18% ПДФО.

При цьому певна недомовленість щодо цієї частини все ж таки залишилася. «Закон не уточнює, чи має оподатковуватись така благодійна допомога, надана до набуття ним чинності», — зазначив Денис Єрсой.

Більше донатів чи податкова оптимізація

Чи почне український бізнес справді донатити ще більше після набуття чинності нових податкових правил?

Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук каже, що прописані в законі нововведення — «це загалом непогано». І багатьох вони дійсно простимулюють допомагати ще більше.

«Можна за рахунок них заощаджувати на податках, особливо на товарному еквіваленті. Благодійність стає цікавішою в рази. Але, з іншого боку, втратить бюджет щодо недоотриманих податкових відрахувань. Не зовсім зрозуміло, навіщо це робиться, особливо за умов війни. Можливо, для великих прозорих підприємств, зокрема, іноземних, яким нововведення дозволять легально „оптимізувати“ податки», — каже Барсук.

Ростислав Кравець також говорить про те, що нові податкові пільги можуть стати «схемою».

“У частини великих компаній є свої благодійні фонди. Тобто, проганяючи через них кошти, вони зможуть вдвічі збільшити економію на податках. Тим паче, що в законі не прописано, як контролюватимуть витрати цих благодійних внесків і припинятимуть зловживання.

Також не надано економічних розрахунків — скільки втратить бюджет. Щодо волонтерів, то теж залишаються питання. Наприклад, не прописано ані спеціального статусу для рахунків, куди збирають донати, ані спеціального режиму витрачання цих коштів. Для несумлінних людей такі послаблення можуть стати можливістю ухилення від сплати ПДФО”, — додав юрист.

Втім, певний контроль, звісно ж, буде.

«У новому законі зазначено, що у разі надання допомоги громадянам податковий агент (компанія — ред.) має відображати вартість такої допомоги у податковій звітності та надсилати її до податкової служби. Не виключено, що Міністерство фінансів таким чином хоче відслідковувати, які суми не обкладаються податком, та оцінювати потенційні “втрати” бюджету», — каже Денис Єрсой.

Але як надалі контролюючі органи можуть використовувати таку інформацію, і чи не піде вона на шкоду бізнесу, поки що незрозуміло.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Жінка перебувала на обліку в органах соціального захисту й отримувала від держави відразу два види допомоги — як малозабезпечена і як мати-одинак.

За даними верифікації, яку провів департамент соціальної політики міської ради, з’ясувалося, що за 12 місяців перед зверненням по допомогу вона здійснила фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Але цього не зазначила в декларації про доходи. Як наслідок — отримала понад 41 тисячу гривень виплат. Департамент соцполітики повідомив її про порушення і запропонував добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак вона цього не зробила. Тому довелося стягувати гроші через суд.

Під час розгляду судової справи жінка стверджувала, що жодних фінансових операцій з оплати послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, не проводила. Виправдовувалася, що просто повернула борг знайомому — переказала 54 тисячі гривень на його банківську картку. Це підтвердив чоловік, який свого часу нібито позичав їй гроші. Так сталося, що йому терміново треба було погасити кредит, тому скинув реквізити своєї банківської картки жінці на вайбер. А отримавши кошти, боргову розписку порвав.

“Але таких доказів суд не взяв до уваги і поставився до них критично, — коментує Олена Кузменко, прессекретарка Рівненського апеляційного суду. — Ні мати-одиначка, ні свідок, який виступав на її боці, не змогли документально підтвердити факт позички грошей, бо не було розписки. Тим паче, що, за даними банку, жінка переказала не 54 тисячі, як обоє стверджували, а фактично 57 306 гривень”.

Відтак Рівненський міський суд задовольнив позов департаменту і стягнув з матері-одиначки 22 122 гривні надмірно виплаченої допомоги малозабезпеченій сім’ї та 19 046 гривень допомоги на дітей одиноким матерям. Крім того, жінку зобов’язали сплатити 2684 гривні судових витрат. З таким вердиктом вона не погодилася й оскаржила його в апеляції. Однак справу програла.

А от матір-одиначку з Кривого Рогу не тільки зобов’язали повернути надмірно виплачені державою кошти, а й притягли до кримінальної відповідальності. У липні 2021 року жінка звернулася до місцевого відділу соцзахисту щодо призначення соціальної допомоги як малозабезпеченій. На основі поданої декларації про доходи їй призначили 8016,93 гривні на місяць. Однак згодом виявилося, що за пів року перед зверненням по допомогу жінка купила житловий будинок площею 45,2 квадратного метра за 92 486 гривень. Та цього факту в декларації не вказала. І протягом п’яти місяців їй надмірно виплатили 40 084 гривні соціальної допомоги. На судовому засіданні мати-одинак розповіла, що не повідомила про купівлю будинку, бо тоді їй не дали б соцдопомогу. Вироком Жовтневого районного суду жінку визнано винною у шахрайстві, їй призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік. Також вона має повернути всю надмірно сплачену допомогу.

За шахрайство з державною виплатою судили й пенсіонера з Тернопільщини. Наприкінці минулого року чоловік звернувся із заявою про призначення допомоги до Лановецького відділу соцзахисту. Але не задекларував придбання магазину вартістю 80 332 гривні. У підсумку протягом п’яти місяців він незаконно отримав 11 537 гривень державної соціальної допомоги малозабезпеченим. На суді пенсіонер свою вину визнав лише частково. Зазначив, що, заповнюючи декларацію, свідомо не вказав витрати на придбання магазину. Але згодом добровільно повернув неправомірно отриману допомогу від держави. Зважаючи на це, суд призначив пенсіонерові м’якше покарання, ніж передбачене законом, — оштрафував на 11 560 гривень.

— Останнім часом у реєстрі судових рішень помітно зросла кількість справ, у яких надмірно отриману допомогу від держави змушують повертати не тільки одиноких матерів та малозабезпечені сім’ї, а й одержувачів субсидій, — коментує Богдан Горшер, юрист. — Чому так відбувається… За загальним правилом, державна соціальна допомога не виплачується, якщо особи, котрі входять до складу родини, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням здійснили покупку, оплатили послугу або провели іншу фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Це може бути придбання земельної ділянки, квартири, будинку, транспортного засобу, будівельних матеріалів чи інших товарів довгострокового вжитку.

Дані осіб, які одержують той чи інший вид підтримки, звіряються з реєстрами податкової служби, Пенсійного фонду, центру зайнятості та інших державних органів, проводяться обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Верифікацію та моніторинг виплат, що здійснюються за рахунок коштів держбюджету, проводить Міністерство фінансів за допомогою інформаційно-­аналітичної платформи. Система автоматично порівнює дані отримувачів допомог в електронних ресурсах різноманітних державних служб і банках із документами, наданими для отримання державних виплат. Якщо виявлено розбіжності, то проводиться повторна перевірка. І в разі підтвердження порушення соціальні виплати припиняються, а одержувачів допомоги змушують повернути до бюджету надмірно отримані кошти. Коли ж людина відмовляється добровільно це робити, то органи соцзахисту чи ПФУ звертаються до суду. Однак система перевірки та верифікації потребує вдосконалення. Будь-які недостовірні відомості, порушення чи неточності в заповненні декларацій, на мою думку, повинні виявлятися заздалегідь, ще перед призначенням виплат, а не опісля.

— Часто одинокі матері спеціально не реєструють шлюб з чоловіками, з якими фактично проживають і ведуть спільне господарство, — додає Леся Гродовська, адвокатка. — У документах про народження дитини в графі “батько” ставлять прочерк. Цей статус дозволяє отримувати відразу два види соціальних виплат: допомогу малозабезпеченій родині та на дітей одиноким матерям. А позаяк доходи батька не враховуються, то така сім’я має право ще й на субсидію. Виплати можуть отримувати роками, аж доки факт проживання разом з батьком дитини не виявлять соціальні інспектори. Саме заради отримання щомісячно однієї чи двох тисяч гривень допомоги від держави жінки дедалі частіше відмовляються реєструвати шлюб, кажуть, що це не вигідно. За останніх 15 років в Україні число матерів-одиначок зросло більш ніж у 20 разів! Судячи із судових реєстрів, випадків неправомірного отримання виплат одинокими матерями — тисячі.

— А в якому випадку настає кримінальна відповідальність за неправомірно отримані виплати від держави?

— Якщо людина, звертаючись по соціальну допомогу, навмисно не показала в декларації наявність майна чи здійснення фінансової операції на суму понад 50 тисяч гривень, то є підстави притягнути її не тільки до цивільної відповідальності, а й до кримінальної за шахрайство, — зауважує адвокат Ростислав Кравець, правозахисник. — Але насамперед потрібно з’ясувати, чи є в її діях склад злочину. Загалом за шахрайство з державними допомогами покарання може становити від 34 тисяч гривень штрафу до п’яти років обмеження або трьох років позбавлення волі. Це залежить від суми незаконно отриманих коштів. Але суди зазвичай замість ув’язнення призначають умовне покарання з випробувальним терміном.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

Міністерство фінансів України розробило нову Методику верифікації допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Ця ініціатива покликана підвищити ефективність та достовірність надання допомоги тим, хто її потребує. Детально про це пише Sud.ua.

Згідно з проектом наказу, оприлюдненого на веб-порталі Федерації профспілок України (ФПУ), верифікація допомоги внутрішньо переміщеним особам буде здійснюватися шляхом зіставлення даних, наданих реципієнтом для призначення допомоги, з інформацією, що надається Міністерством соціальної політики та іншими джерелами.

«У процесі верифікації будуть використовуватися дані з автоматизованих інформаційних систем, реєстрів та баз даних. Передача даних в рамках цього процесу, за виключенням інформації з обмеженим доступом, здійснюватиметься через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»», – пояснюють в ФПУ.

Одним із ключових аспектів верифікації буде перевірка достовірності персональних даних реципієнта, який отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. Цей крок спрямований на запобігання можливим випадкам зловживання або недобросовісному використанню допомоги.

Ця ініціатива дозволить уряду краще контролювати процес надання допомоги та забезпечити її максимальну ефективність та спрямованість на тих, хто потребує підтримки найбільше.

Хто з ВПО повинен декларувати допомогу, як дохід

За словами голови профспілки “Українська незалежна фундація правників”, голови АО “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, обов’язок декларувати кошти від допомоги ВПО стосується осіб, які за законом зобов’язані подавати декларації.

• держслужбовці;
• особи, зайняті на кількох роботах;
• особи, що працюють в органах місцевого самоврядування.

Такі особи мають зазначати в деклараціях отримані кошти. Це стосується не лише виплат для ВПО, але й інших соціальних виплат, наприклад, коштів отриманих у декретній відпустці.

Це стосується грошової допомоги, яка виплачується державою внутрішньо переміщеним особам, в тому числі за заявками, поданими через платформу “єДопомога”. Також до таких виплат належать:

• виплати на покриття витрат за житло для ВПО;
• компенсація витрат на безоплатне тимчасове розміщення ВПО;
• фінансова підтримка цивільного населення, що евакуюється;
• грошова допомога для населення деокупованих регіонів;
• допомога українцям, які залишилися без роботи внаслідок військових дій та інше.

У декларації рекомендовано вказувати як джерело доходу Кабінет Міністрів України, при цьому заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ.

Інформатор

АО «Кравець І Партнери»

Раніше для отримання допомоги ВПО достатньо було довідки про взяття на облік, тобто мав значення сам факт внутрішнього переміщення. Та віднедавна в уряді та парламенті почали розробляти чіткий перелік підстав для відмови у призначенні чи скасування допомоги на основі майнових критеріїв. Що це означатиме для тих, хто через агресію РФ став біженцем у власній країні?

Українці, які через бойові дії змушені були покинути домівки, мають право на допомогу від держави. Умови надання державної допомоги цим категоріям населення з часу початку широкомасштабного вторгнення зазнавали змін. Крім того, у Раді зареєстрували новий законопроєкт №9653, що також пропонує відкоригувати критерії скасування виплат переселенцям. Фокус дізнався, як зараз відбувається призначення допомоги, що зміниться в разі ухвалення ініціативи та яка допомога від держави дійсно покращить життя тим, хто опинився в складній життєвій ситуації.

Хто в Україні має право на отримання виплати ВПО

Державна допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання регламентуються постановами КМУ від 20 березня 2022 року № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” та від 11 липня 2023 № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”. Виплата допомоги на проживання надається тим ВПО, які

• перемістилися з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;
• тимчасово окупованих Російською Федерацією;
• мають зруйноване або непридатне для проживання житло.

“Щоб отримати цю допомогу, перш за все, потрібно мати докази факту внутрішнього переміщення, які засвідчуються довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб“, — каже юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова Фокусу.

• для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень;
• для інших осіб – 2 000 гривень.

Згідно з постановою №709, з 1 серпня виплати допомоги ВПО автоматично продовжили тим, хто її вже отримував, на один шестимісячний період, за винятком тих, хто:

• перебував за кордоном понад 30 календарних днів поспіль;
• відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджений за окремі види злочинів проти основ національної безпеки або оголошених в розшук;
• повернувся до покинутого місця проживання.

Крім того, ця постанова передбачила верифікацію за “майновими критеріями”. “Стало важливо враховувати майновий стан отримувача при призначенні допомоги. Це означає, що фінансова ситуація особи тепер впливає на рішення про надання допомоги”, — сказала Катерина Голубцова.

• діти з інвалідністю;
• особи, які доглядають за особою з інвалідністю;
• особи пенсійного віку;
• особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
• неповнолітні та малолітні діти, які прибули без супроводу законного представника;
• якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів (на 1 січня 2023 — 10 356 грн).

Закріплення критеріїв та збільшення лімітів на покупки: що пропонує законопроєкт №9653

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкту №9653, його метою є закріплення на рівні закону України основних критеріїв для отримання внутрішньо переміщеними особами допомоги на проживання. Загалом ідея закріпити критерії в законодавстві раціональна. “Адже закон не можна так швидко змінювати в ручному режимі, як це роблять в Кабінеті міністрів. Це певна гарантія стабільності у визначенні підстав відмови у наданні допомоги”, — сказав Фокусу юрист Ростислав Кравець.

Крім того, нині не враховується можливість допомоги громадянам, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС, оскільки частина територій Херсонської області є деокупованою. Проєктом закону пропонується внести зміни до ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, зокрема:

• доповнити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, особами, які перемістилися з територій техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією РФ проти України;
• визначити, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру;
• не враховувати розмір отриманої допомоги під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Отже, депутати пропонують закріпити такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

Так, законодавець пропонує не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Консолідація даних та переїзд за вимогою ринку праці: як уряд може покращити підтримку переселенців

Загальна кількість ВПО в країні — 4,9 млн, зокрема 3,6 млн — з початку широкомасштабного вторгнення. З них 2,6 млн отримують виплати. Загалом цьогоріч на фінансування програм для підтримки ВПО було виділено понад 82,7 мільярда гривень, на наступний рік сума приблизно така ж. Формування критеріїв для непродовження виплат продиктоване потребою попередити зловживання серед отримувачів допомоги — з одного боку, а також актуалізувати перелік осіб, які дійсно потребують підтримки.

На думку економіста Бориса Кушнірука, чинні та запропоновані майнові критерії не показові. “В умовах проблем з фінансуванням державного бюджету, намагаємося скоротити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних виплат. Але за великим рахунком, 200 тисяч гривень – це невеликі кошти, як і 100 тисяч. Наприклад, 100 тисяч лежить на депозиті під 15% річних. Ці 15 тис. гривень забезпечують покриття людині на рік? Навряд. Думаю, потрібно “танцювати” не від суми депозиту, а від доходу людини“, — сказав він Фокусу.

При цьому, експерти наголосили: дохід варто співставляти з реальним прожитковим мінімумом та обраховувати не один показник інфляції, а три – для трьох соціальних груп. “Бо структура споживання у малозабезпечених людей геть інша, ніж загалом. Для них окремо потрібно розраховувати індекс споживчих цін і виходячи з цього переглядати прожитковий мінімум”, — розповів у коментарі Фокусу економіст Борис Кушнірук.

• громадам — створити адекватний реєстр ВПО з даними про те, хто ці люди, з якими спеціальностями;
• співставляти їх профілі з потребами на ринку праці в громаді і рекомендувати переїзд у регіони, де в них є потреба;
• уряду — запровадити квоти на працевлаштування ВПО.

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 5 вересня 2023 р. № 953 Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/953-2023-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 20 листопада 2003 р. № 1807 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1807-2003-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 28 січня 2004 р. № 86 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/86-2004-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 09.12.2022 №1378 Про перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-2022-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В Україні триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2022 року повідомляє АНТИРЕЙД. На подачу декларацій залишилося всього кілька днів: зробити це потрібно до 1 травня. Серед доходів, про які варто сповістити податкову, є й грошова допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

У Національному агентстві з питань запобігання корупції уточнюють, що декларувати необхідно лише допомогу, отриману від українського Уряду, а ту, що надійшла від міжнародних організацій та благодійників — ні.

Тож у деклараціях мають бути зазначені такі види виплат:

—  допомога на проживання ВПО;

—  компенсація витрат, пов’язаних із безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) переселенців;

—  грошова допомога при евакуації;

—  виплати мешканцям деокупованих населених пунктів тощо.

Джерелом доходу цих коштів рекомендується вказувати Кабінет Міністрів України, заблокувавши поле для введення коду ЄДРПОУ.

Чи значить це, що абсолютно всім отримувачам перелічених видів грошової допомоги необхідно терміново заповнювати та подавати декларації? За роз’ясненням Донбас24 звернувся до старшого партнера адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислава Кравця.

«На сьогодні в Україні немає норми обов’язкового декларування для всіх категорій населення. Декларацію мають подавати особи, уповноважені на виконання функцій держави (держслужбовці), ті, хто працювали за сумісництвом та отримували дохід не тільки за основним місцем роботи, та деякі інші. Вони в будь-якому випадку декларують доходи та мають зазначати матеріальну допомогу, яку отримали від держави», — зазначив юрист.

Ростислав Кравець також додав, що в разі неподання декларації держслужбовцям може загрожувати навіть кримінальна відповідальність, а іншим категоріям осіб — виключно адміністративна. Необхідність заповнення такого документу у зв’язку з воєнним станом не скасована.

Сорокіна Наталія, ДОНБАС 24

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Найменше, що для них зараз може зробити держава – це забезпечити виплату допомоги членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого.

На даний час дії воєнного стану урядом України було прийнято спеціальний нормативно-правовий акт, який регулює питання виплат загиблим військовослужбовцям – постанова КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року. При цьому, варто зазначити, що зберігає свою чинність і загальний закон – Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

В той же час, постанова КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року містить застереження про те, що якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

В чому ж різниця між виплатами за цими двома актами спробуємо розібратись.

Отже, як видно з таблиці порівняння, постанова КМУ має ширший перелік підстав, більші розміри виплат та навіть більше видів виплат, однак дана постанова стосується тільки питання загибелі під час воєнного стану. В ній також є і певні видимі недоліки, по-перше, це відсутність спеціального порядку, який би чітко визначав перелік документів та органи, до яких слід звертатися за отриманням таких виплат, по-друге, має місце неточне формулювання кола отримувачів – з одного боку тільки сім’я загиблого, а з іншого – вказується, що вони отримують такі виплати як отримувачі по закону, однак коло отримувачів по закону є не тільки сім’я, що може призвести до проблем в реалізації права отримання даних виплат.

В той же час, з огляду на те, що як зазначалося відсутній окремий спеціальний порядок, який би регулював порядок здійснення одноразових виплат за поставною КМУ, то цілком ймовірно, що буде застосовано аналогію і виплат будуть здійснюватися згідно Постанови КМУ «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» №975 від 25.12.2013 року, яка в свою чергу визначає наступне:

Таким чином, варто заначити, що в першу чергу отримання виплат залежить від самих отримувачів, адже виплати не призначаються автоматично, в свою чергу варто і державі пам’ятати про виконання своїх обов’язків перед тими, хто зберіг державність, незалежність та суверенітет України.

З вірою в перемогу з найменшими втратами!!! Віримо в ЗСУ!!!

Адвокати Анна Мартиненко, Ростислав Кравець АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»