Помилки найчастіше спливають у свідоцтвах про народження та паспортах. При цьому у паперових варіантах документів, зазвичай, все гаразд.

Якими можуть бути наслідки таких «друкарських помилок»? Адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко каже: оскільки в Україні електронні версії документів у реєстрах та додатку «Дія» прирівняні до паперових, будь-які помилки можуть суттєво ускладнити життя власникам.

«Наприклад, можуть виникнути проблеми при обслуговуванні в банках, оформленні відстрочки від мобілізації, виїзді за кордон та й загалом під час здійснення будь-яких операцій, що вимагають документальної ідентифікації клієнта. Тому, якщо ви виявили помилку в документах, наприклад, у „Дії“, краще не зволікати з її виправленням», — зазначила Аніщенко.

«Владислава стала юнаком Владиславом. Тепер на повістку чекати?»

У додатку «Дія» постійно розширюється функціонал, підтягуються все нові документи. Скажімо, нещодавно почали відображатися свідоцтва про народження, шлюб, дипломи тощо. У міру того, як розширюється перелік документів, українці виявляють дедалі більше помилок.

«У свідоцтві про народження, яке підтяглося у „Дію“, з подивом побачила, що, виявляється, у мене чоловіча стать. При цьому всі інші дані, зокрема, ім’я, відображаються коректно», — розповіла «Мінфіну» киянка Марина.

Мешканка столиці Тетяна каже, що у свідоцтві про народження її доньки Владислави змінили не лише стать — з жіночої на чоловічу, а й ім’я — дівчина стала «Владиславом».

«З огляду на воєнний стан, такі помилки не здаються кумедними. Тепер як? — на повістку чекати», — обурюється Тетяна.

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець розповів, що вони у своїй практиці стикаються з різними неточностями в електронних версіях документів досить часто.

«З останніх випадків — людина у паспорті в „Дії“ мала помилку у прізвищі. Тому її не змогли затримати, хоч вона була у розшуку. Ще один „кейс“ — до добропорядного громадянина нагрянули з обшуком через нібито неправильно вказану адресу в документах із електронного реєстру», — розповідає Кравець.

За словами Катерини Аніщенко, вони не змогли оформити броню для свого клієнта, хоча для її отримання були всі підстави. «У „Реєстр плюс“ було допущено помилку у по батькові чоловіка, тому в ТЦК сказали, що не можуть оформити відстрочку, оскільки людина взагалі вважається померлою», — каже адвокат.

Є випадки, коли помилки спрацьовують для людини в плюс. Киянин Артур, який має двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, а дитина від попереднього шлюбу декілька років тому померла, з початку війни вільно виїжджав за кордон як «багатодітний батько», а нещодавно зміг залишити країну і переїхати до Франції.

«У реєстрах, які перевіряли на кордоні, не було вказівок про смерть третьої дитини», — розповів нам Артур.

Чому виникають помилки у «Дії»

«Мінфін» звернувся до Мінцифри із запитанням: чому з’являються помилки у «Дії».

Валерія Ткач, заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації, пояснила, що помилки в документах, які користувачі можуть бачити в додатку «Дія», здебільшого виникають через те, що є неточності або некоректні дані в державних реєстрах, із якими інтегровано застосунок.

«Дія» не створює та не змінює ці дані, а лише відображає інформацію, яка вже є у реєстрах. Часто помилки можуть з’являтися у таких документах, як свідоцтво про народження, паспорт, ідентифікаційний код тощо. Це може бути пов’язано з технічними збоями чи неточностями при первинному внесенні даних чи невідповідностями між різними державними базами”, — пояснила Валерія Ткач.

«Основних причин дві — «людський фактор», коли помилки припустилися при первинному внесенні документів, а воно відбувалося власноруч, або технічний збій. Але ключова — саме перша. При формуванні реєстрів до них вносили величезний масив даних, не завжди їх коректність перевіряли.

Тому й так багато помилок. Теоретично, всі випадки таких «друкарських помилок» повинні ретельно розслідуватися — хто, коли і на якому етапі припустився помилки. Та чи не мало місце навмисне внесення неправильної інформації за «замовленням» власника документів”, — вважає Кравець.

Наслідки «друкарських помилок» у документах

За словами Катерини Аніщенко, оскільки електронні версії документів у державних реєстрах та «Дії» законодавчо прирівняні до паперових, різного роду помилки та неточності можуть суттєво ускладнити життя власнику.

«Наприклад, людині можуть відмовити в обслуговуванні в банку або не випустити за кордон», — говорить Аніщенко. Загалом, за її словами, можуть виникнути проблеми під час будь-якої процедури, пов’язаної з пред’явленням документів, включаючи оформлення соцдопомоги, угоди купівлі-продажу тощо.

Навіть якщо людина має при собі паперові версії документів, але вони не збігаються з даними в електронних варіантах із реєстрів, операції чи угоди можуть поставити на «стоп» — до з’ясування обставин.

Найсерйозніші наслідки — при виявленні помилок у паспортах, оскільки саме ці документи потрібно пред’являти в різних інстанціях найчастіше.

Якщо «друкарська помилка», наприклад, у свідоцтві про народження, то для повнолітнього українця вона не є такою проблемною, оскільки основним документом все ж таки є паспорт. Але ось, скажімо, при оформленні дозволу на виїзд за кордон дитини можуть виникнути складнощі.

Щодо банківського обслуговування, то в пресслужбі «Глобус банку» «Мінфіну» сказали: «Дія» не замінює оригінальні (паперові) документи, хоча задум спочатку і був частково саме таким. Усі банківські продукти потребують оригіналів документів. Тому проблем із обслуговуванням за наявності оригіналів документів бути не повинно”. Але там все ж таки порадили — якщо помилку в електронних версіях документів буде виявлено, краще не тягнути з її виправленням.

Аніщенко також каже, що будь-які неточності, виявлені в електронних документах у «Дії» чи реєстрах, краще оперативно виправляти. «Інакше, можуть виникнути проблеми при ідентифікації та верифікації, навіть якщо у вас є при собі „правильні“ версії паперових документів», — додав Кравець.

Як виправити помилки у «Дії»

За словами Валерії Ткач, для виправлення помилок та неточностей людині потрібно звернутися до органу, відповідального за ведення відповідного реєстру, наприклад, до відділу реєстрації актів цивільного стану або іншої держустанови (Мін’юст та його територіальні органи, виконкоми сільських, селищних, міських рад, районні держадміністрації, Центри надання адміністративних послуг за місцем проживання). «Там можуть допомогти перевірити та виправити дані у реєстрі. Після того, як внесуть зміни, коректна інформація автоматично відобразиться у додатку «Дія», — уточнює вона.

У «Дії» дають такий алгоритм:

У разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, граматичної, арифметичної тощо), допущеної суб’єктом державної реєстрації, заявник має повідомити про це суб’єкт держреєстрації. Він перевіряє відповідність відомостей ЄДР інформації, що міститься у документах, на підставі яких внесли інформацію.

Для цього потрібно подати письмову заяву про виявлення помилки та оригінальний документ.

Якщо факт невідповідності підтверджено, суб’єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку у день отримання заявки.
Якщо помилку допущено не з вини суб’єкта державної реєстрації, заявник сплачує 30% від адміністративного збору, передбаченого частиною першою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (87,6 грн). У цьому випадку до письмової заявки на виправлення помилки варто додати ще й документ, що підтверджує внесення плати. Якщо такий не надано, у виправленні помилки можуть відмовити.
Якщо у виправленні помилки вам відмовили, можна подати скаргу до Мін’юсту чи Окружного адміністративного суду.

Основна проблема, з якою стикаються українці, які намагаються виправити помилки в електронних документах, — черги у держорганах. Скажімо, киянка Тетяна, яка виправляла помилки у свідоцтві про народження доньки, провела у РАГСі декілька годин.

«Сама процедура виправлення була швидкою. Я написала заяву і надала „правильне“ паперове свідоцтво. Але щоб потрапити до кабінету, довелося почекати декілька годин», — розповідає Тетяна.

Для виправлення помилок можна звернутися і безпосередньо до служби підтримки «Дії», хоча там подібні заявки й не надто вітаються.

«Ми скрізь комунікуємо, говоримо про те, що „Дія“ не зберігає дані, а підтягує їх із реєстрів», — пояснила Ткач.

Водночас киянка Марина, яка звернулася до служби підтримки «Дії» безпосередньо, змогла виправити помилку у свідоцтві про народження.

Для цього вона подала заявку, надіслала копії паспорта та оригіналу свідоцтва про народження, а також ідентифікаційний код. Після цього їй повідомили, що самі подали звернення до Державного відділу реєстрації актів цивільного стану. Того ж дня помилку виправили, хоча спочатку попереджали, що процес може тривати до трьох днів. При цьому всі питання вдалося вирішити в електронному режимі — нікуди ходити не довелося.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

«Документы» неподконтрольного Донбасса: что принимается во внимание

Официальный Киев не признаёт никаких «документов» псевдореспублик, фактическое руководство которыми осуществляют кремлевские кураторы. Согласно требованиям статьи 2 Закона Украины «Про особенности государственной политики и обеспечение государственного суверенитета Украины на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях» (действует с февраля 2018 года и известен как «Закон о реинтеграции Донбасса»), деятельность администраций на оккупированных территориях является незаконной. Рано как любой выданный ими «документ», но есть нюансы, которые касаются бумаг, подтверждающих факт рождения или смерти на временно оккупированной части Донбасса.

Эксперт программы «Советник по вопросам ВПЛ» Ирина Лоюк поясняет: «Справки, выданные на оккупированных территориях, не являются основанием для любых действий органов, осуществляющих регистрацию рождения или смерти. В своей деятельности органы регистрации актов гражданского состояния руководствуются Правилами госрегистрации актов гражданского состояния (приказ Минюста №52/5 от 18.10.2000). А эти Правила предусматривают, что в случае установления факта рождения лица на временно оккупированной территории Украины основанием для внесение ведомостей является соответствующее решение суда. Точно так судом должен быть установлен факт смерти лица на временно оккупированной территории». Как видим, на подконтрольной территории принимают во внимание свидетельства о рождении или смерти, выданные в «ЛДНР». Но лишь для того, чтобы на основании решения суда в итоге выдать украинские, а не «республиканские» свидетельства. Главный советник по вопросам предоставления правовой помощи населению Благотворительного фонда «Право на защиту» Юлия Трало подчеркивает, что «документы» с неподконтрольных территорий не «узакониваются». Речь о том, что с учетом их судами принимаются соответствующие решения, но основании которых госорганами предпринимаются определенные действия (например, осуществляется государственная регистрация рождения или смерти, назначается пенсия и т.д.).

В случае с абитуриентами, поступающие в украинские учебные заведения, принимаются во внимание аттестаты и дипломы (для первичной оценки уровня знаний). Кроме того, 22 октября прошлого года Верховный суд Украины указал принимать во внимание архивные справки, полученные в «ЛДНР».

«Документы» неподконтрольного Донбасса: признавать нельзя

«С точки зрения соблюдения суверенной политики государства, Украина не может признавать любые формы «документов», выданных на временно оккупированных территориях, — подчеркивает в комментарии МаркерУА финансовый эксперт Алексей Кущ. — Они могут быть использованы только как косвенные доказательства при установлении тех или иных граждански фактов, но их должен рассматривать суд. Речь не о признании, а том, чтобы в суде для установления того или иного гражданского факта (рождения, смерти), судья рассматривал ряд косвенных доказательств и условных документов для подтверждения того или иного факта. То есть, «документ», выданный «властями» из «ЛДНР», рассматривается на одном уровне с публикациями в прессе, объявлениями и т.д. Что ни в коем случае не способствует его легитимизации. Судья может принимать или не принимать их во внимание. Всё зависит от конкретной ситуации, а в какой-то мере и от конкретного судьи».

В Министерстве по вопросам временно оккупированных территорий и внутреннее перемещенных лиц недавно провели круглый стол «Рождение и смерть на временно оккупированных территориях: вызовы для государства и гражданского общества». В рамках мероприятия был представлен разработанный МинВОТ законопроект «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно внедрения административной процедуры государственной регистрации фактов рождения и смерти, которые произошли на временно оккупированных территориях Украины». Его целью называлось «существенное упрощение получения жителями с временно оккупированных территорий Украины документов о фактах рождения и смерти путем введения административной процедуры государственной регистрации фактов рождения и смерти, которые произошли на временно оккупированных территориях Украины».

Законопроект предусматривает:

— устранения системного нарушения прав граждан Украины с неподконтрольной территории;
— получения документов о рождении и смерти в короткие сроки;
— экстерриториальность регистрации фактов рождения и смерти;
— ведение учета документов, выданных оккупационными «властью»;
— учета фактов из документов, но не их признания;
— выполнения государством Украина своих международно-правовых обязательств и рекомендаций международного сообщества.

В свете нарастающих разговоров о важности реинтеграции, «углубления сотрудничества» и проявления гуманности, звучат предложения признавать также:

— медкарты, выписки из больниц о лечении (когда человек с подконтрольной территории, например, поехал к родственникам в «ЛДНР», попал в больницу);
— командировочные документы;
— документы об усыновлении в «ЛДНР»;
— свидетельства о браке, расторжении брака.

«Популистически мы не признаем ни один документ, подписанный т.н. «органами госвласти» оккупированной части Донбасса («ОРДЛО») и аннексированного Крыма. Однако на практике существует ряд документов, которые суды принимают во внимание при установлении тех же фактов рождения, смерти и др. юридических фактов, которые происходят на временно неподконтрольной части Украины, — прокомментировал изданию МаркерУА ситуацию вице-президент Всемирного юридического альянса, старший партнер в Адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. — К сожалению, мы так и не определили юридического статуса ни операции, которую мы проводим на Донбассе, ни самих временно неподконтрольных территорий. С одной стороны, мы их признаём Украиной, с другой, тех же крымчан признали нерезидентами, а для жителей «ЛДНР» максимально усложняем жизнь. Нужно определиться с четким юридическим статусом оккупированной территории. Юридически война не объявлена, фактически же она происходит, о чем мы говорим, требуя применять Женевскую конвенцию. Мы говорим, что у нас война и военнопленные, но при этом продолжаем вносить изменения в Конституцию, вести торговлю со страной-агрессором».

«Документы» неподконтрольного Донбасса: границы дозволенного

Многие эксперты подчеркивают опасность даже завуалированного признания «документов», выдаваемых на оккупированных территориях. «Украина вообще не может признавать документы, выданные «республиками», которые не признаны, — подчеркивает в комментарии МаркерУА политолог Кирилл Сазонов. — В противном случае, получается юридический абсурд. Так что любые исключения из этого правила исключениями и являются». Логика украинской власти — помочь гражданам Украины, оказавшимся в безвыходной ситуации, поясняет Сазанов.

То есть свидетельства о смерти или о рождении — вынужденный шаг. Справки из архивов — такая же ситуация, мы не можем предоставить их на подконтрольной государству Украина территории. «Остальные документы можно и нужно получать на территории Украины, — уверен Сазонов. — Паспорт,  на основе свидетельства о рождении. Аттестат об украинском среднем образовании, на основании результатов ВНО, пройденного в Украине. О дипломах, полученных в ОРДЛО, и говорить не стоит. Если ты решил получать высшее образование в ОРДЛО, будь готов к тому, что диплом будут признавать только в ОРДЛО. То же самое касается трудового стажа, полученного во время работы на оккупированных территориях. Если сотрудник работал на оккупанта и не платил налоги и пенсионный сбор в украинский бюджет, его стаж за это время для Украины значения не имеет».

Исполнительный директор в Центре прикладных политических исследований «Пента» Александр Леонов также уверен, что никаких документов, которые утверждают субъектность, созданных РФ образований признавать нельзя. «В том числе речь об аттестатах. Вполне возможно, что с т.зр. сдачи ВНО в Украине возможен некий компромисс, когда будет признаваться, например, средний бал или как-то законодательно будет закреплено, что ребята с той стороны линии разграничения, которые хотят сдать ВНО, могут это сделать без предъявления аттестата. Но сдавать они должны на общих основаниях, получая объективную оценку», — уверен Леонов.

«Документы» неподконтрольного Донбасса: российские атаки и украинская пассивность

Еще один опаснейший «документальный» момент – развернутая РФ операция по упрощению процедуры получения российского гражданства жителями оккупированных районов Донецкой и Луганской областей. Соответствующий указ, подписанный Путиным, осудили Украина, США, ряд стран ЕС. 5 июня на встречи с высоким представителем ЕС по иностранным делам и политике безопасности Федерикой Могерини президент Украины Владимир Зеленский обсудил с ней возможность введения ограничительных мер против лиц, причастных к незаконному предоставлению российского гражданства украинцам, проживающим во временно оккупированных районах Донбасса.

А пока ведутся звучат осуждения и идут обсуждения, главарь «ДНР» Денис Пушилин сообщил, что около 6 тыс. пакетов документов местных жителей, желающих стать россиянами, уже отправлено в РФ. Подобная ситуация наблюдается и в «ЛНР». «Мне кажется, в Украине неверно интерпретируют эту операцию Кремля, — отмечает финансовый эксперт Алексей Кущ. — Она связана с началом построения в «ЛДНР» новой квазигосударственной экономической модели. Такой себе патерналистской индустриальной витрины. Направлена эта операция не только на условную легитимизацию государственной надстройки в виде админаппарата, правоохранительной системы, силового блока.

Речь идет также о создании стимулов для возврата мигрантов, которые выехали с оккупированных частей Донетчины и Луганщины на территорию РФ, осев в Ростовской, Белгородской областях. Это, как правило, шахтеры, металлурги, которых Россия пытается «втолкнуть» обратно в Донбасс, где они могли бы работать на шахтах и заводах, которые могут сейчас запускаться». Не возвращаются они, по словам Куща, т.к. не имеют легальных документов. «Остановить процесс с той политикой, которая проводилась украинскими властями ранее, будет сложно, — уверен Кущ. — И то, что США грозит не признавать российское гражданство, полученное жителями оккупированных территорий, мало кого волнует. Мне кажется, жители Донбасса не особо готовы гонять в США на экскурсии и бизнес-ланчи». Эксперт подчеркивает, что у РФ есть модели и проекты по созданию закрытых условногосударственных непризнанных никем, кроме нее, образований. «Кремль потренировался на Приднестровье, Южной Осетии, Абхазии.

Теперь вот оттачивает навыки на части Украины, — продолжает Кущ. – И, несмотря на международное давление (которое могло бы быть куда более ощутимым), РФ создает свои модели, переходя от одного этапа к другому». При этом, подчеркивает эксперт, успех РФ во многом развивается благодаря вакууму со стороны Украины, которой еще вчера нужно было запускать проекты реинтеграции временно неподконтрольных территорий. «Запуск любых украинских проектов экономической реинтеграции (те же демилитизованные свободны экономические территории) мог бы создать серьезные проблемы для РФ в части реализации ее планов. Но мы не видели и не видим ни одной ценной модели экономической реинтеграции. Всё направлено на замораживание ситуации, сохранение достигнутого статус-кво. И люди, проживающие по ту сторону линии разграничения, принесены в жертву ситуации», — резюмирует Кущ.

Эксперт по вопросам сектора обороны и безопасности, полковник СБУ в отставке Олег Стариков уверен: «Наша задача, чтобы их молодежь получала наши паспорта, а не РФ. Поэтому молодежь с оккупированных территорий нужно сюда привлекать. Нужно делать всё, чтобы наши паспорта были для них нужнее. И безвиз тут в помощь. Но не только он. Важна и информационная война, в том числе перенесенная на территорию противника. Раньше этого не наблюдалось. Возможно, что-то изменится после смены власти».

Оксана Тесленко, МАРКЕР.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры