Відповідне розʼяснення щодо неприпустимості використання матеріалів НСРД у дисциплінарному провадженні щодо адвоката дала Рада адвокатів України під час засідання 12 – 13 грудня.

РАУ відзначила, що це питання набуває особливої актуальності саме з огляду на гарантії адвокатської таємниці, закріплені в Конституції та Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також існують гарантії таємниці кореспонденції, визначені ст. 31 Основного Закону.

Відповідно до Кримінального процесуального кодексу НСРД проводяться виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо (ст. 246). При цьому інформація, отримана внаслідок втручання у спілкування, не може бути використана інакше як для вирішення завдань кримінального провадження (ст. 14). Інформація про приватне життя особи, отримана в порядку, передбаченому КПК України, також не може бути використана інакше як для виконання завдань кримінального провадження (ст. 15). Якщо ж у результаті проведення НСРД виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді (ст. 257).

Жодна норма законодавства не передбачає можливості передання результатів НСРД, отриманих унаслідок втручання у приватне спілкування, для їх використання в дисциплінарному провадженні щодо адвоката.

Натомість на практиці для легалізації таких дій використовуються письмові дозволи слідчого або прокурора, які посилаються на ст. 222 КПК.

Нагадаємо, згідно з цією статтею відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Але до таких «дозволів» варто ставитися критично, констатувала РАУ. Бо ст. 222 КПК не надає слідчому чи прокурору права передавати результати НСРД, отримані внаслідок втручання у приватне спілкування, для їх використання в дисциплінарному провадженні. Положення цієї статті необхідно тлумачити в системному зв’язку іншими нормами КПК, які однозначно забороняють використання результатів НСРД поза межами кримінального провадження.

На підставі проведеного аналізу, РАУ розʼяснила, що передання результатів НСРД, отриманих унаслідок втручання у приватне спілкування, та їх використання в дисциплінарному провадженні щодо адвокатів не має відповідної правової основи в національному законодавстві України.

Використання таких даних у дисциплінарному провадженні щодо адвоката суперечить статті 31 Конституції, а також порушує право на повагу до приватного життя та кореспонденції, гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З іншого боку, КДКА, якщо використовує матеріали НСРД як докази, порушує право особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції.

І якщо дії адвоката є настільки ганебними та суспільно небезпечними, що виправдовують втручання у право на таємницю кореспонденції, адвокат, за наявності для цього підстав, повинен постати перед судом, уповноваженим законом установити істину у кримінальній справі, у належній правовій процедурі.

Джерело: unba.org.ua

АО «Кравець І Партнери»