Зокрема, Бойко зазначив, що Шабунін, маючи підроблений військовий квиток, формально перебував у складі 207-го батальйону ТрО з лютого 2022 по листопад 2023 року. Звинувачений фіктивно обіймав посаду стрільця та розвідника, хоча фактично перебував у Києві.

За словами журналіста, протягом цього часу Шабунін отримував на банківську картку військові виплати, включаючи грошове забезпечення та “бойові” за нібито участь у бойових діях. Бойко також заявив, що Шабунін привласнив автомобіль, переданий волонтерами для потреб 207-го батальйону ТрО.

“Наказом Генерального штабу ЗСУ Шабуніна призначили бойовим медиком із присвоєнням звання молодшого сержанта, хоча він не складав військової присяги, не пройшов базової підготовки та не перебував у зоні бойових дій”, – наголосив Бойко.

Журналіст вважає це призначення незаконним і таким, що відбулося з порушенням вимог українського законодавства.

Бойко повідомив, що його адвокат Ростислав Кравець подав скаргу щодо порушень з боку Шабуніна ще в червні 2024 року. Однак, за його словами, слідство тривалий час блокувалося внаслідок вказівок Олега Татарова, одного з посадовців Офісу Президента, який, як стверджує Бойко, заборонив розслідування справи Шабуніна.

“Завдяки впливу Татарова, слідчі фактично ігнорували мої заяви, але ситуація змінилася після виборів у США. Тепер очікуємо на активні дії з боку ДБР”, – зазначає Бойко.

За словами журналіста, кримінальні провадження тепер розглядаються за фактами підробки військового квитка, сприяння ухиленню від військової служби з боку посадовців НАЗК та незаконного призначення Шабуніна бойовим медиком. Бойко сподівається на об’єктивне розслідування і прозорість у цій справі, зазначаючи, що справа є важливою для боротьби з корупцією та зловживанням владою серед посадовців і військовослужбовців.

Джерело: mezha.net

АО «Кравець І Партнери»

Нову пенсійну схему прописано в законі, який наприкінці минулого року ухвалила Рада. Головне нововведення, яке в ньому прописали — можливість сплати внесків інших людей. Також змінили правила, за якими людина може докуповувати собі страховий стаж. Раніше така опція також була, її пропонували, зокрема, заробітчанам. Але потрібно було підписувати договір з Пенсійним фондом, як мінімум, на рік. Плюс регулювалися норми відрахувань. внески стане набагато простіше”, — каже нам керівник управління соціального страхування та пенсійного забезпечення Федерації профспілок Володимир Максимчук.

У Пенсійному фонді повідомили, що можна робити будь-які внески – хоч 100 гривень на місяць. І вже ця сума збільшує розмір зарплати, з якої рахуватимуть пенсію, на 455 гривень. Тобто якщо платити по 200 гривень, розрахункова база для пенсій зростає вже майже на тисячу гривень тощо.

Але зарплата, від якої вважають пенсію — це ще не сама пенсія. Формула для розрахунку пенсійних виплат складна, і враховує, крім зарплати майбутнього пенсіонера, ще й її співвідношення до середньої зарплати по країні, страховий стаж, статус людини (чи він працював на “брудних” виробництвах, чи має право на пільги тощо).

Але за середнім пенсійним калькулятором виходить, що якщо, приміром, ваш середній заробіток 10 тисяч гривень, страховий стаж – 35 років і ви йдете на заслужений відпочинок на загальних підставах, то пенсія буде 3930 гривень. Якщо ж пенсію порахують із зарплати в 10500 гривень, то вона становитиме. 4127 гривень. Тобто реально внесок у 100 гривень на місяць, що збільшує розмір середньої зарплати для нарахування пенсії на 455 гривень, дасть надбавку до самої пенсії в 197 гривень.

Що, як вважає Максимчук, все одно вигідно для певної категорії українців, скажімо, для людей передпенсійного віку.

“При цьому незрозуміло, чи варто накопичувати таким чином на пенсії тим, кому до заслуженого відпочинку ще далеко. Пенсійний фонд не індексує внески з урахуванням інфляції, тобто через кілька років заявлене збільшення середнього заробітку для нарахування пенсій може просто з’їсти інфляція “, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, що добровільні пенсійні доплати, які запускає ПФ, не скасовують ідею накопичувальних пенсій. Ми вже писали про законопроекти, які передбачають обов’язкові відрахування на персональні пенсійні рахунки і з працюючих українців, і з їхніх роботодавців. “Модель накопичувальної системи зараз активно обговорюється, іде консультації”, — повідомив нам президент Конфедерації роботодавців  України Олексій Марошниченко. Але, швидше за все, накопичувальну систему запускатимуть уже після війни. “На роботодавців зараз і таке високе навантаження”, — каже Мірошниченко.

Розбиралися, що буде з пенсіями українців і чи варто їх “докуповувати”.

Покупка стажу та благодійні пенсії

Ми вже детально писали про законопроект № 7649, який наприкінці минулого року ухвалила Рада.

Тоді його називали якимось компромісом між варіантом обов’язкового пенсійного страхування (який з порядку денного все одно не знімають) та добровільним накопиченням пенсій (яке пропонують переважно недержавні пенсійні фонди).

Сутність у тому, що людина може щомісяця відраховувати кошти до Пенсійного фонду – паралельно з ЄСВ, який за нього вже платить роботодавець, або замість нього (якщо немає офіційного місця роботи).

Такі внески зараховуватимуться до страхового стажу та безпосередньо впливатимуть на розмір майбутньої пенсії.

Зазначимо, що докуповувати стаж можна було і до цього. Таку опцію пропонували, зокрема, заробітчанам,  підприємцям та тим, кому не вистачало стажу для виходу на пенсію за віком. Але процедура була заплутанішою, скажімо, передбачала, як мінімум, річні договори з ПФ, певний розмір внесків тощо.

Новий закон цю схему спростив.

Страховий стаж можна буде швидко докуповувати, просто кинувши на рахунок суму коштів. “Це особливо актуально для осіб передпенсійного віку, які у війну залишилися без роботи (отже, і ЄСВ за них ніхто не платить)”, – додав голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Ще одне нововведення, прописане в законі — так звані “благодійні” пенсії”. Їх суть у тому, що кожен українець віком від 16 років може перераховувати внески на пенсію будь-якій іншій людині або декільком на свій розсуд. 70% цієї суми йде безпосередньо пенсіонеру, решта – Пенсійному фонду (тобто в загальний котел, на забезпеччення виплат за солідарною пенсійною системою).

Відразу цей пункт викликав чимало питань в експертному середовищі. “Не було прописано, чи мають право на такі “благодійні” внески особи системи державного управління, чи будуть якось перевіряти конфлікт інтересів, джерела походження “внесків” тощо. Тобто, з’являється корупційна лазівка, коли замість хабара чиновнику можна просто перерахувати певну суму “на пенсію”, – зазначає Ростислав Кравець.

З цього приводу обурювався і Мінфін, зазначаючи, що Держфінмоніторинг не отримуватиме інформацію про перерахування політично значимим особам, навіть якщо суми будуть вищими за поріг у 400 тисяч гривень (який підпадає під верифікацію та перевірку походження коштів. Але у підсумковій версії закону внесли зміни щодо фінансового моніторингу та перевірки перерахувань політично значимих та пов’язаних осіб.

“Благодійні пенсії” можуть бути і знеособленими, тобто людина просто робить внесок “на пенсії” – і 100% коштів ідуть до Пенсійного фонду.

У законі також прописано можливість перерахування додаткових пенсійних внесків через “Дію”. Для цього потрібно укласти договір із використанням кваліфікаційного електронного підпису, електронної ідентифікації, Bank ID або іншого способу ідентифікації людини. Але поки що такого функціоналу в “Дії” ще немає.

“Платиш 100 гривень – отримуєш 455 до зарплати”

Закон набрав чинності ще наприкінці минулого року. Але тільки днями пенсійний фонд оприлюднив перші інструкції щодо додаткових внесків.

Згідно з ними, добровільна участь у державному пенсійному страхуванні для себе або третіх осіб можуть приймати українці віком від 16 років, як ті, хто вже застрахований (тобто платить ЄСВ), так і не застраховані (хто офіційно не працює).

Щодо анонсованих договорів у “Дії” Пенсійний фонд жодної інформації не дає. Бажаючим робити внески пропонується укласти договір із Пенсійним фондом. Зробити це можна на електронному веб-порталі  електронних послуг ПФ. Людина просто приєднується до Типового договору добровільної сплати страхових внесків. Але потрібно авторизуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису, Дія підпису або gov.id.

Щоб укласти договір, потрібно на офіційному сайті ПФ зайти до розділу “Комунакації з ПФУ” та вибрати вкладку “Договір про добровільну участь”. Потім – дати дозвіл на обробку персональних даних та підтвердити їх. Або ж, якщо платитимете за іншу людину, вибрати відповідну опцію і внести її дані.

Після цього можна вибрати одну з опцій платежу – заплатити через Portmone, сформувати платіжне доручення  (що дозволяє сформувати платіжку та заплатити через банк

Розмір внесків, періодичність та строки їх сплати  людина може регулювати сама.

Внески будуть враховуватися автоматично, після надходження на рахунок ПФ, а інформація про зарахування надходитиме до електронного кабінету застрахованої особи.

У Пенсійному фонді також пояснили – як працюватиме схема із добровільними внесками.

Суть така:

• Суми внесків зараховуються на місяць, у якому вони надійдуть. Для не застрахованих   осіб (тобто тих, хто офіційно не платить ЄСВ) цей місяць йде  до стразового стажу і за нього буде враховано заробітну плату, з якої потім порахують пенсію. А для застрахованих осіб (які працюють і за яких відраховують ЄСВ) додаткові внески збільшать плату для нарахування пенсії
• Як монітизуються добровільні внески? ПФ наводить такі приклади. “Якщо за договором за певний місяць сплачено, наприклад, 2 тисячі гривень, то для застрахованої особи місячний заробіток, який буде врахований при нарахуванні пенсії, збільшиться більш ніж на 9 тисяч гривень. Фактично кожні 100 гривень добровільного внеску збільшують місячну плату, яка буде враховано для призначення пенсії майже на 455 гривень”, — пояснюють у ПФ.

“Сплачені внески – це придбаний страховий стаж або збільшена заробітна плата для майбутньої пенсії”, — резюмують до ПФ.

“У Пенсійного фонду просто немає іншого виходу, окрім як шукати “додаткові внески” по ринку. Дефіцит ПФ просто величезний – більше 200 млрд гривень. Серйозною удалею по Фонду стала індексація пенсій цього року. “Дірку”, що утворилася, потрібно терміново закривати “Зрозуміло, що добровільні внески повністю дефіцит не перекриють, але якісь кошти принесуть”, — каже Пензін.

Тобто для Пенсійного фонду вигоди очевидні — гроші можна отримати вже зараз, а пенсії за цими внесками нараховуватимуть лише з часом.

Що отримають ті, хто погодиться “накопичувати на пенсії” через державний Пенсійний фонд?

Анонсовані ПФ 455 гривень збільшення зарплати за 100 гривень внесків не означають, що ваша пенсія у майбутньому зросте на 455 гривень Формула підрахунку пенсій включає кілька складових. Розберемо її докладніше.

Який додаток до пенсії можна отримати

Пенсія в Україні розраховується за такою формулою: розмір середньої зарплати помножити на коефіцієнт зарплати та коефіцієнт страхового стажу.

Розмір середньої зарплати — це сума, у якій сплачувались страхові внески. Для визначення її показника підсумовується заробітна плата за кожен місяць протягом трьох років до виходу на пенсію. Цю цифру ділять на кількість календарних днів за цей період. і отримують у такий спосіб середній заробіток за день. Його слід помножити на кількість відпрацьованих за останні три роки днів.

Саме цей показник Пенсійний фонд пропонує регулювати за рахунок добровільних внесків. Тобто, за фактом, анонсована формула “збільшення зарплати на 455 гривень за кожні 100 гривень внеску” означає, що на 455 гривень збільшиться ваша середня зарплата за конкретний місяць, за який внесено добровільний веном у 100 гривень.

Тобто, якщо ваша зарплата за місцем офіційної роботи становить 10 тисяч гривень, то щоб за підсумками року вона зросла до 10 455 гривень, потрібно робити внесок у 100 гривень щомісяця, а не разово. А це вже не 100 гривень, а 1200.

Тобто потрібно заплатити набагато більше, ніж отримаєш прибавку до середньої зарплати. Але середня зарплата — тільки одна складова у формулі розрахунку пенсій.

Є ще індивідуальний коефіцієнт зарплати – співвідношення вашої зарплати за місяць та середньої зарплати по країні. Скажімо, якщо ваша зарплата 10 тисяч гривень, а середня країною – 14000, то коефіцієнт буде близько 0,7. Що цей коефіцієнт, то краще для пенсіонера. Якщо ваша зарплата вища за середньоринкову, то коефіцієнт буде більше одиниці, тобто він підвищуватиме, а не знижуватиме розмір пенсії. У цьому плані збільшення середнього заробітку для нарахування пенсії, яке пропонує Пенсійний фонд, спрацює у плюс пенсіонеру. Але якщо внесків вистачить, щоб дотягнути середню зарплату, наприклад, до 15 000 на місяць. Для цього доведеться платити вже не по сотні на місяць, а близько тисячі гривень.

Ще одна складова — коефіцієнт страхового стажу – стаж роботи помножений на величину оцінки одного року стажу та поділений на 12. Для більшості пенсіонерів ця величина становить 0,01. Щоб вирахувати свій коефіцієнт, потрібно помножити роки страхового стажу на 0,01. Наприклад, якщо ви відпрацювали 30 років, то коефіцієнт складе 0,3.

Додатково враховуються “пільгові” періоди, наприклад, коли людина працювала на шкідливих виробництвах і т.д.

Загалом формула досить складна, оскільки аналізують зарплату та її співвідношення до середньої країни за кожен місяць (а остання від місяця до місяця змінюється), потім виводять усереднений показник.

Але, якщо порахувати майбутню пенсію приблизно – за пенсійним калькулятором, то виходить, що за середньої зарплати у 10 тисяч гривень жінка, яка вийшла на пенсію у 60 років  на загальних умовах, може розраховувати на пенсію 3930 гривень.

Якщо ж середня зарплата для нарахування пенсії 10455 (щоб збільшити реальну зарплату в 10 000 до 10455 потрібно, нагадаємо, щомісячно платити по 100 гривень внеску протягом року), то пенсія буде 4109 гривень або на 179 гривень на місяць якщо взагалі не робити жодних відрахувань.

Якщо пенсію нараховуватимуть із зарплати в 15 тисяч (для цього тим, у кого реальна зарплата 10 тисяч, доведеться відраховувати близько тисячі гривень на місяць добровільних внесків) то пенсія буде 5895 гривень, або на 1965 гривень більше, ніж якщо не буде; робити жодних внесків.

Але, щоб вийти на пенсію у 5895 гривень, доведеться робити добровільні відрахування три роки (саме за цей період враховується середня зарплата), тобто заплатити близько 36 тисяч гривень.

Якщо покласти цю суму до банку під 15% річних у гривні можна заробити понад 6 тисяч гривень на рік лише на відсотках. “Крім того, незрозуміло, що буде з курсом. Наприклад, ті, хто купив долари минулого року, вже змогли заробити близько 30% за рахунок різниці курсів. Пенсійний фонд внески з валюти не прив’язує і на відсоток інфляції їх не індексує. Тому особливого сенсу відкладати на пенсії тим, кому до заслуженого відпочинку ще далеко не бачу”, — каже Кравець.

Водночас, за словами Пендзіна, нова схема має сенс для тих, кому не вистачає стажу для виходу на пенсію за віком прямо зараз або через рік-два.

Як каже Мірошниченко, додаткові внески за своїх співробітників можуть вносити і роботодавці, “якщо потрібно когось раніше відправити йому на пенсію або як “золотий парашут”. Але, зрозуміло, що цей процес навряд чи буде масовим.

При цьому, як каже Кравець, у законі не прописано додаткових гарантій для майбутніх пенсіонерів. “Ніхто не дає гарантій, що законодавство на той час, коли вам доведеться виходити на пенсію, в черговий раз не змінять. Скажімо, не обмежать розмір пенсій, що може поставити хрест на платах тих людей, які будуть відраховувати великі внески в надії отримувати гідні виплати на заслуженому віддачі”, – підсумував він.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Як зазначили представники НБУ, робиться це для підвищення прозорості системи. Згідно з повідомленням, банки зобов’язані ретельно перевіряти клієнтів за цими ознаками, чітко все документуючи, та повідомляти про все НБУ, якщо таких осіб буде ідентифіковано, коли ті звернуться до банку з окремим запитом для отримання відомостей. Йдеться як про юросіб (компанії), так і фізосіб.

Торкнеться навіть тих росіян, які мають вид на проживання в Україні

На практиці цей документ став постановою, ухваленою “заднім числом”: при встановленні відносин з потенційним клієнтом банки і так визначають, чи має він відношення до держави-агресора. Прямої заборони на співробітництво з такими особами (звісно, якщо ті не перебувають під санкціями) не існує. Але банк кілька разів подумає перед тим, як зав’язати стосунки з таким клієнтом.

Проблема у тому, що сьогодні в Україні справді багато осіб, які хоч і є громадянами РФ, але, наприклад, мають посвідку на проживання в Україні. Тож, їм необхідно мати банківський рахунок. Тому банки не можуть не співпрацювати з такими особами, але прискіпливо їх перевіряють: де вони перебувають, що вони виробляють (якщо мова йде про бізнес), хто їх контрагенти, чи не під санкціями вони тощо.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ TELEGRAM КАНАЛ

І навіть коли банк відмовляє таким особам у ділових відносинах, все одно цей факт фінустанова документує разом з причинами. У своїй же постанові НБУ прописав 15 ознак згаданих осіб, по яких банки мають надавати йому інформацію. Звісно, ще першим пунктом йдеться про наявність російського громадянства у клієнтів або про їх постійне проживання в РФ.

“Мова насамперед про формалізацію. Аби якийсь банк потім не сказав, що в Україні не було конкретно визначених критеріїв стосовно таких осіб, тому хтось там всередині фінустанови вирішив, що з подібною особою можна працювати без ризиків, не звітуючи перед НБУ”, – пояснює в коментарі delo.ua керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Про кого банки змушені будуть звітувати НБУ

Окрім згаданих фізосіб з російським громадянством чи постійним проживанням в РФ, у постанові НБУ згадуються також і юрособи, які створені та зареєстровані відповідно до російського законодавства. Не оминув увагою регулятор, логічно, і компанії, учасником (акціонером) яких є держава-агресор.

Українські банки мають звітувати НБУ і про юрособи, де кінцевим бенефіціарним власником або акціонером лишається громадянин РФ або він постійно там проживає. Щоправда, у цьому випадку в документі є уточнення: постанова не стосується громадян РФ, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року.

Також постанова стосується і деяких осіб з українським громадянством, які до того ж можуть постійно проживати в Україні. До переліку осіб, які банки мають прискіпливо перевіряти, правління віднесло і тих клієнтів, які є тільки учасниками (акціонерами) компаній спільно з громадянином РФ та/або особою, що постійно проживає (зареєстрована) в РФ. Втім, і в цьому випадку Нацбанк не маэ на увазі росіян, які отримали статус УБД після 14 квітня 2014 року.

Під пильне око регулятора, серед іншого, потрапили і компанії, які мають ділові відносини з юрособою, де частку в статутному капіталі понад 10% включно має РФ як держава та/або її громадянин чи той, хто там проживає. Але з тією ж обмовкою про наявність статусу УБД тощо.

Можливі наслідки для банків за порушення вимог щодо моніторингу клієнтів

У розмові з delo.ua керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець взагалі висловив думку, що цією постановою Нацбанк хоче перекинути відповідальність і зайву роботу безпосередньо на банки. Адвокат звертає увагу, що йдеться саме про вибірковий, а не комплексний підхід.

“Я гадаю, що цей документ приймався для того, щоб перекласти всю ситуацію з адмініструванням цього питання саме на банки. У НБУ база осіб є, вони самі мають цим займатись. Регулятор і так отримує усю цю інформацію, але йому просто лінь нею займатись. Тому він і каже банкам, щоб вони опрацьовували дані і надавали їх на вимогу”, – каже він.

Втім, Віктор Мороз притримується протилежної думки і вважає, що в НБУ на обробку всієї цієї інформації просто “не вистачило б рук”.

“Нацбанк справді теоретично може займатися цим блоком сам. Але чи вистачить йому навіть людського ресурсу, я глибоко сумніваюсь. Банку загалом простіше усе відслідкувати, бо транзакції проходять через нього. Банки все бачать швидше, тому відповідно швидше і реагують на порушення, коли йдеться, скажімо, про роботу з підсанкційними особами”, – пояснює Віктор Мороз.

До речі, у постанові НБУ не сказано, які для банків передбачені санкції за порушення документа. Однак, найвірогідніше, йтиметься просто про штрафи або попередження.

“Звісно, що у банки ніхто не вводитиме тимчасову адміністрацію. Передусім, йдеться про штрафи за несвоєчасне подання або взагалі неподання інформації чи неналежне ведення фінансового моніторингу. Гадаю, це будуть виключно штрафи на уповноважених осіб фінустанови. Можливі і попередження. Це вже на розсуд самого регулятора”, – припускає Кравець.

ДЕЛО

АО «Кравець І Партнери»

Виплати діючим військовослужбовцям

Так, постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 (з подальшими змінами та доповненнями) Уряд встановив умови та категорії службовців, яким належать виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно.

Зокрема, мова йде про такі категорії осіб:

• військовослужбовців ЗСУ (за винятком строковиків), СБУ, СЗРУ, ГУР МО, ДПС, УДО, Національної гвардії, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту;
• військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,
• особам рядового і начальницького складу ДСНС,
• співробітникам Служби судової охорони,
• особам начальницького складу управління спеціальних операцій НАБУ,
• поліцейським,
• особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

У разі, якщо вищеперераховані особи (в т.ч. військовослужбовці-строковики) беруть безпосередню участь у бойових діях або здійснюють заходи з національної безпеки і оборони безпосередньо в цих районах у період здійснення зазначених заходів, – вони мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Право на додаткову виплату в розмірі 100 000 грн ці військовослужбовці мають також:

– у разі їх поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, якщо ці особи перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у т.ч. закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК або ЛЕК;

– якщо вони захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

– якщо вони загинули або померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм, – виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Ці кошти виплачуються за наказом командира частини, в якій військовослужбовець виконує (виконував) свої службові обов’язки.

Оскільки ця постанова КМУ від 28.02.2022 р. № 168 в березні-квітні 2022 року була змінена шляхом розширення переліку осіб, які мають право на виплату в розмірі 100 000 грн, розглянемо детальніше, яким чином підтверджуються факти поранень, загибелі та інших обставин, внаслідок яких у військовослужбовців та членів їх сімей виникає право на отримання таких виплат.

Станом на сьогодні уряд поки-що не ухвалював додаткових нормативно-правових актів, які б визначали особливий порядок та механізм отримання цих виплат, відмінний, від загального. Тому для підтвердження права на їх отримання повинні застосовуватись раніше прийняті діючі постанови КМУ та інші законодавчі акти.

Підтвердження факту поранення/контузії/травми та встановлення причинного зв’язку

Для одержання цих (та інших) виплат військовослужбовцю/членам його сім’ї необхідно насамперед підтвердити причинно-наслідковий зв’язок такого поранення (травми, контузії)/смерті військовослужбовця з виконанням ним обов’язку по захисту Батьківщини та його участю у бойових діях.

Адже якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) або смерть військовослужбовця настали з інших підстав, не пов’язаних з участю в бойових діях та виконанням свого військового обов’язку (наприклад, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; навмисного самокаліцтва або самогубства і тд), то в такому випадку у військовослужбовця/членів його сім’ї відсутнє право на отримання цих виплат.

Так, зокрема, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, а також Наказу МОЗ № 402 та Інструкції МОУ від 06.02.2001 року №36:

– військовослужбовець самостійно повинен звернутися до командира військової частини (усно або шляхом подання письмового рапорту) за довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою законодавством,

– з метою складання такої довідки командир військової частини повинен видати наказ про проведення розслідування та скласти відповідний акт;

– військовослужбовець разом з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) повинен отримати від командира направлення на ВЛК, яка встановлює причинний зв’язок між пораненням та участю у бойових діях;

– ВЛК за результатами проходження лікарської комісії встановлює придатність до військової служби та приймає постанову про причинний зв’язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з формулюванням: «Поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини»; при чому прийняття таких постанов ВЛК без вищеперерахованих документів забороняється.

Поки військовослужбовець перебуває на військовій службі та не звільнений з неї за станом здоров’я або з інших підстав, всі виплати здійснюються за наказом командування військової частини (чи іншого органу сил оборони, в якому він несе службу) за рахунок коштів Міністерства оборони України.

У разі, якщо під час комісії була винесена постанова ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням  військового обліку, такий військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби, в т.ч. в умовах воєнного стану.

Вищеперераховані документи мають дуже важливе значення для подальшого вирішення питань стосовно соціального забезпечення військовослужбовця та членів його сімей. Адже в подальшому військовослужбовець має право звернутись до МСЕК, яка встановлює групу інвалідності та ступінь втрати працездатності.

Встановлення групи інвалідності військовослужбовцю

Для проходження військовослужбовцем МСЕК потрібно:

– отримати направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, яке надає або військова частина (якщо військовослужбовець ще перебуває на службі), або військомат (якщо він звільнений з військової служби);

– надати комісії, окрім документів, що посвідчують особу, також виписний епікриз, свідоцтво про хворобу (за місцем проходження стаціонарного лікування), постанову ВЛК про встановлення причинно-наслідкового зв’язку.

МСЕК може уточнювати необхідний перелік документів.

У разі відмови у видачі цих документів або внесення до них недостовірних, на думку військовослужбовця, відомостей, він має право оскаржувати такі дії командира військової частини до адміністративного суду, а дії/бездіяльність ВЛК та МСЕК – до вищестоящих ВЛК та МСЕК або також до суду.

Встановлення групи інвалідності, в подальшому, дає військовослужбовцю право на одноразову грошову допомогу у розмірі:

– 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2 481 грн станом на 1 січня 2022 року), – у разі інвалідності I групи,

– 300-кратного прожиткового мінімуму – у разі інвалідності ІІ групи,

– 250-кратного прожиткового мінімуму – у разі інвалідності ІІІ групи;

та  можливість оформити, в подальшому, статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Для отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю особа подає до військомату такі документи:

– заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

– завірену копію довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

– постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

– документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

– документа, що посвідчує особу;

– ідентифікаційний код.

Грошова допомога членам сім’ї у разі загибелі військовослужбовця

У випадку загибелі службової особи, яка належить до однієї з категорій, визначених постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, одноразова грошова допомога членам сім’ї в такому разі становить 15 000 000 грн.

На таку одноразову допомогу можуть претендувати родичі загиблого також у випадку, якщо смерть настала протягом 1 року після отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану.

Ця одноразова допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів (членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого).

Для отримання одноразової грошової виплати у зв’язку із загибеллю військовослужбовця, члени його сім’ї повинні зібрати такий пакет документів:

– заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги про виплату одноразової грошової допомоги;

– витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

– витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця;

До заяви додаються копії:

– документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (про що зазначалось вище);

– свідоцтва про смерть військовослужбовця;

– свідоцтва про народження військовослужбовця – для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

– свідоцтва про шлюб – для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

– документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім’ї, з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

– свідоцтва про народження дитини – для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

– документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

– рішення місцевої держадміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);

– рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

– постанови ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Визначення причинного зв’язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.

Ці документи члени сім’ї подають за місцем проходження служби військовослужбовця або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів. 

Грошова допомога у разі потрапляння військовослужбовця в полон

Необхідно зазначити, що Кабінетом Міністрів України врегульоване також питання механізму призначення виплат сім’ям військовослужбовців, які були:

– захоплені у полон;

– стали заручниками;

– інтерновані у нейтральних державах;

– безвісно відсутні.

Так, у постанові КМУ від 30.11.2016 № 884 зазначено, що за такими особами зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення, за винятком з’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо:

– добровільної здачі військовослужбовця в полон,

– самовільного залишення військової частини (установи, організації),

– самовільного залишення місця служби,

– дезертирування.

Такі грошові виплати здійснюються членам їх сімей:

– до дня їх звільнення з полону включно;

– до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Виплата здійснюється за заявою членів сім’ї на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються:

– копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);

– довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);

– копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);

– копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);

– копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.

У разі безпідставної відмови таке рішення командира може бути оскаржені в судовому порядку.

Допомога особам та членам їх сімей, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи

Варто звернути увагу також на ще один нещодавно підписаний президентом України Закон України від 26.01.2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набирає чинності через півроку (з 19.11.2022).

Цей закон поширює свою дію не лише на осіб, які належать до складу сил безпеки та оборони України та яких держава-агресор позбавила особистої свободи, про яких зазначалось вище, але також і на цивільне населення, якщо такі цивільні особи, зокрема:

– здійснювали діяльність, спрямовану на вираження поглядів, цінностей, позицій, а також професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність щодо відстоювання державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України,

– якщо були підстави вважати, що здійснення такої діяльності становило реальну або потенційну небезпеку для незаконного переслідування особи державою-агресором.

Встановлюватиме такі факти позбавлення державою-агресором особистої свободи осіб спеціально створена Комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Порядок та механізм грошових компенсацій (одноразових та щомісячних) в таких випадках перебуває на етапі розробки Урядом України.

Аліна Сидор, АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»