Залишайте свої коментарі та підписуйтесь, щоб бути в курсі своїх прав! 🔔✊✌️💙💛

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ПЕРЕЛІК документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n362

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«В перший же день призначення Федорів скоїв злочин — повідомив про безпосередню кількість СЗЧ. Тобто засекречену інформацію. Він у публічному повідомленні зазначив, що кількість СЗЧ дорівнює 200 тисяч. То про що можна говорити? Ми бачили, що у нас відбувається з Дією. Зокрема її злам. Те ж саме буде відбуватися з обороною. Адже людина не маючи професійного досвіду та відповідних знань намагається керувати міністерством оборони. А це велика загроза для національної безпеки. Адже людина вступивши на посаду не розібралася, яка інформація є чутливою та забороненою. Він взяв та повідомив цю інформацію, яка була секретною. Однак Федоров вирішив, що це не має суттєвого значення. Хоча на сайті Генпрокуратури вся інформація, яка стосується статей 407, 408 та 409 Кримінального кодексу була прибрана», — каже адвокат.

За його словами, дії М. Федорова на посаді міністра оборони можуть привести до катастрофи та непоправних наслідків. А головне до втрати людей.

«Якщо людина орієнтується в канцелярській роботі, то це абсолютно не означає, що ця людина може належним чином організувати роботу міністерства оборони», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Верховна Рада України призначила Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Додаток № 6 до порядку надання статусу учасника бойових дій – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text

🔸Бланки заяв – https://drive.google.com/drive/folders/1AWmRqo2tIpnJ6onCx1UjbYhIjHpBsUEv

🔸Адреси комісій – https://social.mil.gov.ua/uchasnyky-bojovyh-dij/otrymannia-statusu-ubd-viiskovosluzhbovtsem-zsu.html

🔸Адреса електронної пошти: zvernmou@post.mil.gov.ua

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

За його словами, працівники ТЦК перевищили повноваження, адже не мали ані юридичних підстав, ані документального оформлення для таких дій. Про це адвокат Ростислав Кравець повідомив в ефірі Вечір.LIVE у п’ятницю, 7 листопада. 

Адвокат розкритикував дії представників ТЦК

Ростислав Кравець пояснив, що сам факт примусової доставки чоловіка без складання протоколу й без участі поліції є грубим порушенням прав громадянина. Він наголосив, що навіть у межах мобілізаційних заходів такі дії можуть кваліфікуватися як перевищення службових повноважень. За словами адвоката, закон вимагає дотримання процедури, яка передбачає виклик за місцем реєстрації.

“Ви хочете його мобілізувати? Будь ласка, за місцем його реєстрації мобілізуйте. Чому в Миколаївській чи Херсонській області ви його затримуєте? Він показав вам військово-обліковий документ. В розшуку він не знаходиться. Офіцер запасу. Чому він повинен був кудись їхати?” — зазначив Ростислав Кравець.

Кравець підкреслив, що дії посадовців не відповідають чинному законодавству, оскільки офіцерів запасу можуть мобілізовувати виключно тільки за місцем реєстрації.

Нагадаємо, що чоловік із кортежу Анджеліни Джолі, Дмитро Пищиков, оприлюднив нове відео, з якого видно, що його вже відпустили з ТЦК.

Раніше ми також інформували, що інцидент із затриманням водія акторки спричинив обурення серед чиновників, і зараз триває службова перевірка, покликана з’ясувати, чому ледь не зірвали гуманітарну місію.

Джерело: news.novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

Читайте в матеріалі:

1. Людей атакують посиленим фінмоніторингом
2. Які банки найчастіше блокують рахунки
3. Нові обмеження банків з фінмону
4. За що банки блокують рахунки
5. Що робити при блокуванні рахунку
6. Вимагайте готівку з закритого рахунку
7. Люди частіше виграють суди проти банків

При цьому поширеним явищем стає відмова видавати людині її гроші готівкою чи запровадження лімітів на такі операції. Як, приміром, у випадку Райффайзен Банку — на рівні 30 тис. грн. Фінансисти роблять все, щоб накопичення клієнтів перерахувати безготівковим переказом і наразити їх на нові блокування коштів, а люди дедалі частіше подають судові позови на банки. Що робити громадянину після блокування рахунку та як повернути свої гроші, “Телеграф” з’ясовував у профільних юристів. 

Людей атакують посиленим фінмоніторингом

Ключова причина активізації блокувань банківських рахунків українців, їх примусового закриття та замороження грошей людей — посилення фінансового моніторингу банків через відповідний тиск на них з боку Нацбанку. Юристи визнають, що цьогоріч відчувається новий пік таких дій, орієнтуючись на збільшення звернень до них.

“Два пікових моменти звернень щодо блокувань рахунків, їх блокування та відмови видачі грошей готівкою припали на два часових проміжки. Це середина 2023 року та весна-літо 2025-го. У відсотковому співвідношенні ми б сміливо казали, що попит в ці проміжки збільшився на 70-80%. Це прямо пов’язано із внесенням відповідних змін до правил фінансового моніторингу та фактичними посиленнями контролю”, — повідомив “Телеграфу” юрист адвокатського об’єднання Mitrax Федір Колосов.

Його колеги підтверджують тенденцію та пояснюють все тиском Нацбанку: регулятор активніше штрафує банки, а ті починають активніше прискіпуватися до людей.

“У 2025 році кількість звернень громадян щодо блокування/закриття рахунків чи відмов у видачі готівки зросла приблизно на 50-70% у порівнянні з кількістю звернень у 2023 році. Пік фіксувався навесні – початку літа 2025 року, коли банки масово оновили політику фінмоніторингу, адаптувавшись до нових вимог НБУ. Головна причина: посилення контролю з боку банків під тиском регулятора, жорсткі “автоматичні” блокування невідповідних/неверифікованих операцій та зменшення готівкового ринку. Плюс Україна підтримує тренд в бік розвинутих країн, щодо зменшення обігу готівки”, — зазначив “Телеграфу” керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Зазвичай власників рахунків мало заспокоюють пояснення банків після таких блокувань, коли їх лишають без власних грошей. Особливо коли жорсткі вимоги застосовують тільки до пересічних громадян, а привілейованим (зі зв’язками у владі, Нацбанку чи на фінансовому ринку) дозволяється робити що завгодно, про що пишуть ЗМІ. “Клієнту ж з вулиці” ніколи не вдається зворушити банк історіями про те, що в нього немає інших коштів для існування, аніж заблоковані на рахунку.

Ігор Ясько перелічив нам юридичні послуги, найпопулярніші у постраждалих від банківського фінмоніторингу:

• перше місце — консультації та супровід пояснень до банку;
• друге місце — підготовка письмових відповідей/апеляцій;
• третє місце — подача судових позовів: менша частка звернень, але значний зріст у 2024—2025 роки.

“Найбільше звернень (понад 60%) стосується блокувань рахунків і вимог до роз’яснення джерел походження коштів. Часто запитують про незаконне закриття рахунку, особливо якщо у клієнта залишалися власні кошти чи виникає відмова у видачі готівки через касу”, — уточнив він.

Якщо простим людям ще вдається якось викручуватися без рахунків, переходячи на готівку, то фізособи-підприємці без них як без рук, тож намагаються вирішити проблему максимально оперативно.

“ФОПи замовляють юридичний супровід стосовно розблокування банківських рахунків частіше за звичайних фізичних осіб. Це пов’язано із прямою залежністю фізичної особи-підприємця від конкретного відкритого банківського рахунку”, — підтвердив Федір Колосов.

Які банки найчастіше блокують рахунки

Найчастіше рахунки блокують великі роздрібні банки.

“Лідерами серед банків, на які скаржаться клієнти за фінмоніторинг, стабільно залишаються, звичайно, великі банки: як приватні, наприклад Райффайзен Банк, так і з державним капіталом, серед яких Приват, Ощадбанк. Це пов’язано не з тим, що фінмоніторинг в цих установах є жорсткішим, ніж в інших, а з тим, що ці банки обслуговують найбільшу кількість клієнтів”, — запевнив “Телеграф” керуючий партнер адвокатського об’єднання Eternix Олександр Ромасєв.

З числа фінустанов з найбільшим числом блокувань і примусового закриття рахунків юристи виокремлюють такі:

Приватбанк;
Райффайзен Банк;
А-Банк;
Ощадбанк;
Універсал Банк (monobank);
Сенс Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк.

“У 2024—2025 роках найбільше звернень на юридичні послуги (щодо фінмоніторингу) надходить на Приватбанк, Ощадбанк, monobank (Універсал Банк) та Райффайзен Банк. Причина: найбільша частка клієнтів і широке охоплення фізосіб. З початку 2025 до списку долучились приватні середні банки — А-Банк, ПУМБ. Приватбанк — абсолютний лідер за кількістю скарг всі роки, останніми місяцями наростає частка скарг на Райффайзен Банк і Ощадбанк”, — навів приклади Ігор Ясько.

Нові обмеження банків з фінмону

Федір Колосов з Mitrax перелічив “Телеграфу” такі нові практики фінмоніторингу щодо українців:

• Посилення ідентифікації та верифікації клієнтів, регулярне оновлення їх даних. Зниження лімітів операцій без підтвердження доходів чи джерел коштів.
• Більше уваги до ознак ризику: транскордонні перекази, часті дрібні перекази, зміна місця проживання чи контактів, нерегулярне джерело доходу тощо.
• Автоматизація і алгоритми ризику в банках: використовують програмні рішення, щоб виявляти потенційно підозрілі операції.
  Ідентифікація переказів як “дропів”.

Після того, як Національний банк оголосив тотальну боротьбу проти дропів і подав у Верховну Раду законопроект про створення реєстру дропів, у банків розпочалась справжня манія з цього приводу.

Попервах дропами називали людей, які передали свої картки стороннім, порушуючи банківський договір (на законодавчому рівні це не заборонено у разі відсутності подальших злочинів — відмивання коштів, фінансування тероризму тощо). Утім згодом в цю категорію почали потраплять й інші порушники правил, в тому числі податкових. Поняттям “дроп” вже розкидаються зовсім вільно, так називають і дрібних торгівців з ринків, яким покупці картоплі чи сала закидають гроші на картку.

Здавалося б людям не дуже важливо, як їх кваліфікують банкіри у внутрішній кухні. Та коли буде прийнятий відповідний законопроект Нацбанку й запрацює реєстр дропів, є ризик того що в нього потраплятимуть не тільки злочинці/терористи чи справжні дропери/шахраї, а й будь-які порушники фінансового моніторингу, яким колись блокували рахунки з різних причин. Тексту нацбанківського законопроєкту ще не публікували, та НБУ заздалегідь анонсував, що порушників суттєво обмежуватимуть у фінансових послугах і це дійсно може стати проблемою.

“Торік головними причинами блокувань рахунків були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 році частіше блокують і при невеликих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — відзначив ключові тенденції Ігор Ясько.

Ще одною популярною практикою банків з фінмоніторингу стало застосування додаткових комісій при перерахуванні грошей на інші рахунки чи знятті готівкою після примусового закриття рахунку. Не звична комісія в 1% чи 2% суми, а 15—30 разів більше, що банки застосовують, не питаючі клієнтів.

“Найбільш резонансна ситуація — це з А-Банком, де відома публічна комісія 30% суми. Час від часу тимчасово запроваджували певні утримання і деякі інші банки (у межах 5-30%), пік припав на осінь 2023 — весну 2024 років. Під суспільним тиском більшість приватних банків відмовились від такої практики на початку 2025 року. Якщо банк наполягає на комісії — варто вимагати договір та письмове роз’яснення її розміру й підстав (часто це суперечить закону/регуляторці, і суди стають на бік клієнта)”, — підкреслив Ігор Ясько.

“Фактично, це залежить від внутрішньої політики банку. З подібними позиціями ми стикались в А-Банку та Банку “Південний”. Подібні великі відсотки — це не штрафи, а частина тарифної політики. Нацбанк з цього питання висловлює досить стриману позицію, зазначаючи, що до них як до регулятора було всього пару звернень з питань застосування подібних великих відсотків”, — додав Федір Колосов.

Інша практика — це категорична відмова банку видати людині її кошти готівкою в повному обсязі після примусового закриття рахунку, попри наявність такої можливості в постанові Нацбанку №65 від 19 травня 2020 року. По соцмережах розійшовся відповідний лист Райффайзен Банку, який відмовлявся видати кешем понад 30 тис. грн і в якості альтернативи пропонував безготівковий переказ в інший банк на власний рахунок чи на благодійність. А коли клієнт погодився на ці 30 тис. грн і з’ясувалось, що на рахунку більше грошей, то в Райффайзені відмовили навіть у цій сумі. Хоча логіка дуже дивна: якби на рахунку було лише 30 тис. грн чи менше, то віддали б все, а якщо більше — не дамо нічого. Що підтвердив “Телеграфу” постраждалий клієнт.

Є й додаткові неприємні моменти: приміром, треба бути готовим, що банк запитає та підніме не тільки ваші податкові/зарплатні довідки, але й виписки по рахунках, причому в ретроспективі за 2— 5 років. Приміром, маєте білу зарплатню на картку в 500 тис. грн, чи 1 млн грн на рік, і все чудово — документи всі під це маєте. Та коли забажаєте розмістити депозит, скажімо, на 300—800 тис. грн, то банк подивиться не тільки на довідки, але й на виписки по рахунках і побачить, скільки вами було витрачено й скільки лишилось по витраті грошей. Часто-густо лишаються крихти, бо поточні зарплати уходять на життя. Тоді банк може заявити, що насправді у вас вже не має тих грошей, бо ви все витратили, й депозит не відкриє. Розповіді про те, що ви збирали гроші роками й це довгі накопичення, не спрацюють.

За що банки блокують рахунки

Вищезгадана постанова НБУ №65 з фінмоніторингу надає банкам широкі можливості щодо перевірки операцій клієнтів, блокувань рахунків і примусового закриття. Та, за словами юристів, на практиці вони роблять це з таких причин:

Невідповідність операцій профілю клієнта. Наприклад, під час відкриття рахунку ви повідомили про середньомісячний дохід на рівні 50 тис. грн, й тривалий час стільки в середньому й отримували на карту. Та раптом з часом почали надходити вже по 80-100 тис. грн, а ви не попередили банк про збільшення вашого доходу й не принесли відповідну довідку.
Підозрілі, на думку банку, операції. Поширений нині варіант — це на рахунок починають надходити регулярні чи численні перекази від різних осіб. Вони можуть бути навіть невеликими, скажімо, в районі 500-1000 грн. Та банк одразу підозрює, що ви отримали халтурку, десь підробляєте і його основна версія — підприємницька діяльність. А коли гроші надходять на приватний рахунок (рахунок фізособи), а не на рахунок фізособи-підприємця, то це незаконна підприємницька діяльність.
Будь-які операції, де банк може запідозрити торгівлю криптовалютою (з біржею, брокерами тощо), яку досі остаточно не легалізували в Україні. Не прийнятий законопроєкт щодо оподаткування, регулювання й інших моментів, хоча відповідні зобов’язання є в Меморандумі МВФ.
Нетипові для фізосіб операції чи активний обнал: коли маленькі суми потрапляють на рахунок щодня (по 100-200 грн) чи взагалі пачками, де банк відразу підозрюють незаконну підприємницьку діяльність, шахрайство чи залучення дропів. Або коли на рахунок часто (чи не через день) заходять, чи знімаються великі суми готівки. Поняття “великих” може відрізнятися в різних банках — від 10-20 тис. грн до 50 тис. грн і більше.
Призначення платежів, які вказують клієнти при переказах, які банки сприймають як підозрілі. Слова тригери можуть бути такими: “за крипту”, “обмін валют”, “за товар/послугу”, якщо надходження не на рахунок ФОПа, а на приватний, чи “повернення боргу”, коли перекази регулярні — щодня чи 1—2 разів на тиждень.
Неможливість офіційно підтвердити доходи на суму операцій по картці. Передусім банки вимагають податкові декларації, довідки з податкової (ОК-5, ОК-7), також приймають зарплатні довідки з місця роботи. Ще підходять документи про отримання спадщини, про продаж майна — квартири, машини тощо.
Ігнорування інформаційних запитів банків чи подання їм неправдивої/неповної інформації. Для ФОПів ще дуже важливо два рази на рік завантажувати у свій профіль (через інтернет-банкінг, мобільний застосунок) податкову декларацію, без якої може відбутися автоматичне блокування рахунку.

Це ключові моменти, та можуть виникати й додаткові.

“Основними причинами блокування є непідтверджене джерело коштів, невідповідність операцій фінпрофілю клієнта, регулярні надходження від великої кількості різних платників, які банки розцінюють як підприємницьку діяльність без реєстрації. Ще можна додати операції, що мають ознаки криптоактивності (конвертація криптовалют у фіатні кошти через p2p або неідентифікованих посередників), а також великі разові надходження готівкових коштів без попередньої історії подібних операцій”, — узагальнив “Телеграфу” керівник практики податкового права юрфірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.

При цьому варто розуміти, що банкіри не відстежують клієнтські операції вручну. Немає в банку людей за моніторами, які в онлайні стежать за вашим рахунком. Перелічені критерії внесені в налаштування програмних/комп’ютерних систем банків (роботів), які спрацьовують автоматично й людині відрубають доступ до рахунку. Це робить програма. Часто клієнтів про це не попереджають, і виходить неприємний сюрприз.

“Торік головними причинами блокувань були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 частіше блокують і при малих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — пояснив Ігор Ясько.

“Раніше в більшості випадків після надання пояснень та документів рахунки розблокувались і клієнти отримували доступ до грошей. З урахування жорсткого контролю зі сторони НБУ наприкінці минулого року на початку 2025 року позитивна тенденція розблокування пішла на спад, але ситуація поступово вирівнюється: банки відпрацювали внутрішні процедури фінмоніторингу, клієнти стали більш обізнаними і почали швидше реагувати на запити банку або готуватися до операцій завчасно”, — при цьому додав Маринюк.

Що робити при блокуванні рахунку

Юристи хором радять завчасно думати про фінмоніторинг, ще під час відкриття рахунку та під час користування (до блокувань). Приміром, Федір

Колосов дав такі поради:

При відкритті рахунку або при підозрі на блокування одразу питати в банку ризики/категорії фінмону, щоб розуміти, чи треба підтвердження доходів/джерел коштів.
Зберігати максимально можливий документообіг: копії договорів, платіжних доручень, виписок, контактів, підтвердження діяльності.
Не тримати всі кошти на одному рахунку чи в одному банку, якщо можливі ризики, коли ви не маєте великих офіційних доходів. Мати запасні, резервні рахунки, краще в декількох банках.
Якщо доходи невеликі, вести їх максимально прозоро, не використовувати складні схеми або серії переказів, які можуть виглядати підозріло.
Звертатись до адвоката чи фахівця одразу, якщо банк надсилає лист чи повідомлення про підозру або про блокування. Бо часто можна вирішити питання на стадії консультації чи пояснень, без суду.

Якщо маєте довідок (зарплатних, податкових тощо), скажімо, тільки на 30 тис. грн (решту доходів не можете довести офіційно), то по рахунку не варто проводити переказів більш ніж на 50-60 тис. грн. А ще краще мати два-три рахунки в різних банках і в кожному не тримати понад 30 тис. грн. За потреби зможете в кожний надати довідку на 30 тис. грн. Один банк не знає, на яку суму ви здійснюєте операції в іншому.

“Якщо фізична особа не має офіційних доходів, але отримує певні зарахування на банківську картку, то про це необхідно зазначити в своєму профілі, який надаєте банку. Наприклад, зазначити такі можливі виплати, як допомогу від родичів, стипендію тощо. Також треба бути готовим пояснити кожний платіж, тому необхідно зберігати відповідні документи, чеки, боргові розписки (якщо вам винні кошти) та інші виписки”, — підказав Олександр Ромасєв з Eternix.

Та все ж юристи під різноманітні підробітки радять оформляти ФОП (фізособу-підприємця), і в рамках цієї діяльності отримувати кошти виключно на рахунок ФОПу. В жодному разі не на рахунки фізособи.

“Не використовувати особисті рахунки для ведення господарської діяльності. Касаційний цивільний суд Верховного суду чітко встановив, що у разі, якщо клієнт порушив банківське законодавство, зокрема використав рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності, то дії банку щодо встановлення клієнту високого рівня ризику легалізації (відмивання) доходів та розірвання ділових відносин є правомірними. Отже, суди всіх інстанцій будуть дотримуватися цієї позиції Верховного суду при прийняті рішень”, — уточнив Ромасєв.

Коли ж блокування рахунку все ж відбулось, керуючий партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Боярчуков порадив такий алгоритм дій:

Зв’яжіться з банком: негайно зателефонуйте на гарячу лінію або відвідайте відділення. Зберігайте спокій.
З’ясуйте точну причину: запитайте, що саме стало причиною блокування — фінансовий моніторинг, арешт виконавчою службою чи щось інше. Попросіть офіційне письмове пояснення.
Зберіть документи: підготуйте вичерпний пакет документів, що підтверджують законність операції та джерело походження коштів (довідки про доходи, договори, декларації тощо).
Надайте офіційні пояснення: подайте до банку зібрані документи разом із письмовим поясненням, де чітко і без емоцій опишіть суть операції.
Подайте скаргу до НБУ: якщо банк не реагує або його відповідь вас не влаштовує, подайте офіційну скаргу до Національного банку України. Це можна зробити онлайн на сайті Нацбанку, електронною поштою або телефоном.
Зверніться до суду: якщо всі попередні кроки не допомогли, звертайтеся до суду з позовом проти банку. На цьому етапі варто залучити юриста.

Звичайно, не факт, що Нацбанк стане на бік людини. Скоріше, навпаки: в останньому роз’ясненні (№14-0005/77674 від 9 жовтня 2025 року) він вказав, що банки можуть вигадувати власні правила фінмоніторингу й слідувати ним. Та для тих, хто планує судитися в майбутньому краще мати на руках офіційну відповідь НБУ.

Вимагайте готівку з закритого рахунку

Попри все, треба продовжувати відстоювати власні права. Найперше, якщо банк заблокує рахунок та примусово його закриє, треба вимагати видачу грошей з нього готівковою.

Загалом, за вищезгаданою постановою НБУ №65, в людини є дві можливості:

1. Безготівковий переказ на рахунок цієї людини (не іншої) в інший банк.
2. Видача готівкою через касу.

Перший варіант дуже небезпечний і його радять лише в крайньому разі, оскільки після такого переказу рахунок в іншому банку теж зазвичай блокують.

“Це “отруєний” переказ, який створює серйозні проблеми на майбутнє. Ставиться “чорна мітка” у призначенні платежу. Банк, що закриває рахунок, у призначенні платежу вкаже щось на кшталт: “Переказ залишку у зв’язку з розірванням відносин на підставі закону про фінмоніторинг”. Виникає миттєвий статус високоризикового клієнта: система моніторингу нового банку миттєво побачить, і розцінить вас як клієнта, від якого вже відмовилася інша фінансова установа через високі ризики. Новий банк одразу присвоїть вам високий рівень ризику. Це означає посилений контроль, низькі ліміти операцій та високу ймовірність повторних блокувань вже на новому місці”, — підтвердив Максим Боярчуков.

Та якщо вже погодились на безготівковий переказ, постарайтеся оперативно зняти гроші в іншому банку. Краще навіть у банкоматі й того ж дня. Будьте готові до блокування й цього рахунку, одразу підшукуйте інший банк.

Отримати всі гроші готівкою з примусово закритого рахунку — справжня проблема останнім часом. Банки або навідріз відмовляють людям в цьому, або лімітують видачу готівки — віддають не всю суму, а лише частину. Як, приміром, вищезгаданий Райффайзен Банк в розмірі 30 тис. грн. Чи взагалі відмовляють у видачі будь-яких сум кеша. Тому, коли суми на рахунках значні, то варто звернутися до суду, й, як запевнюють юристи, цілком реально в банку виграти.

Люди частіше виграють суди проти банків

Юристи розповіли “Телеграфу” про щорічне збільшення судових позовів з фінмоніторингу, Ігор Ясько з Winner навів таку заокруглену динаміку:

2021 рік — 250 позовів;
2022 рік — 350 позовів;
2023 рік — 900 позовів;
2024 рік — 1300-1350 позовів;
2025 рік — вже понад 1500 позовів.

“Цьогоріч пік подачі позовів припав на травень-липень, коли йшлося про масові блокування дрібних рахунків. Що було спровоковано у тому числі й відсутністю діалогу з банками, зростанням компетентності громадян у захисті своїх прав, роботою юристів із мас-медіа”, — зазначив Ясько.

Юристи визнають, що звернення до суду — досить серйозний крок, що вартує додаткових витрат. Оформлення одного позову в юриста може коштувати 12-15 тис., а перший етап (районний суд) судового розгляду, з адвокатськими запитами та представництвом на засіданнях тощо, — не менше 50 тис. грн (залежно від обраної юрфірми).

Водночас правознавці визнають, що банки нерідко припускають помилки і провадять непрозорий фінмоніторинг, тож і виграти судовий процес цілком реально. Приміром Федір Колосов з Mitrax підкреслив, що фінустанови порушують такі процедурні моменти:

1. Порушення строків при проведені перевірок;
2. Неповідомлення клієнтів або ненадання можливості клієнту надати відповідь на відповідний запит;
3. Необґрунтованість самого блокування.

“Всі зазначені аспекти випливають через завантаженість банків та не чіткі правила фінансового моніторингу”, — сказав Колосов.

А Ігор Ясько дав таку оцінку щодо частки виграшів клієнтами банків судових справ з питань фінансового моніторингу:

2021 рік — близько 25%;
2023 рік — до 40%;
2025 рік — вже 45–50% (майже кожен другий).

“Найкраще рахунки відновлюють через суд із приватними та невеликими банками. Привілейоване положення у спорах з держбанками рідкісне, проте останнім часом суди часто стають на бік клієнта за умови “надмірно суворих” або недостатньо обґрунтованих дій банку”, — уточнив Ясько.

Та пояснив, що найчастіше судові справи проти банків виграють, коли:

Позов поданий за “безпідставне” блокування, бо клієнт має всі документи і підтвердження походження коштів.
Відбулось порушення процедури розірвання договору або не повідомлення про закриття рахунку.

А програють:

1. Справи, коли рахунки використовувались для підприємницької діяльності всупереч призначенню.
2. Якщо клієнт не зміг надати підтвердження джерел коштів.

Потроху формується судова практика, є конкретні приклади.

“Відновити примусово закритий банком рахунок через суд цілком реально. Й ми вже маємо відповідні кейси, зокрема, у справі проти ПУМБ (справа №758/7993/23), коли людині в 2024 році повернули рахунок й вона ним досі користується. Ми виграли апеляцію, до Верховного суду справа поки не дійшла, і рахунок працює (апеляційне провадження №22-ц/824/9822/2024). Коли пощастить, то судовий розгляд справ триватиме близько пів року, залежно від регіону. Хоча більшість судів завантажена й розгляди можуть затягуватися на роки”, — розповів “Телеграфу” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Чого не варто робити — це опускати руки й лишати кошти банкам. Це ваші кошти, й якщо не доведені факти відмивання чи фінансування тероризму, їх мають повернути за 30 днів, попри всі перепони. Інколи навіть можна повернутися на обслуговування в конкретний банк, бо там належним чином не підтримують внутрішні бази даних і просто безлад.

“Бувають навіть курйозні випадки, коли одного року в конкретному банку людині примусово закривають рахунок, називаючи її злісним порушником фінансового моніторингу. А коли наступного року вона наче вперше приходить у відділення, то той же банк без проблем відкриває їй рахунок, а потім нормально обслуговує. Без зайвих питань і нарікань. По-різному буває”, — підкреслив Кравець.

Через постійне підвищення вимог банків з фінансового моніторингу юристи прогнозують подальше збільшення випадків блокувань рахунків українцям і судових спорів з цього приводу.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text

🔸ст. 261 КУпАП. Адміністративне затримання – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n539

🔸ст. 20 ЗУ Про правовий режим воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n181

🔸Контакти управлінь ДБР – https://dbr.gov.ua/kontakti

🔸Повідомлення про кримінальне правопорушення – https://dbr.gov.ua/pov-crime

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»

Важлива та перевірена інформація від адвоката Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Як в Україні знайти зниклого військового та що робити його родичам чи друзям, дізнавалися Факти ICTV.

Пошук зниклого військового

В Україні існує певний алгоритм дій, яким можуть користуватися рідні військовослужбовця, який зник. На цьому наголошує адвокат та юрист Ростислав Кравець.

– Є певний алгоритм дій, який мають виконати родичі чи друзі військового, який не виходить на звʼязок, – каже Кравець.

• Першочергово експерт радить звертатися до Територіального центру комплектування (ТЦК) та до військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу.

– Там родичам мають повідомити, що відбувається з особою, чому вона не виходить на звʼязок, який статус в особи (полонений чи зниклий безвісти) та де зараз знаходиться людина, – додає Кравець.

• За словами адвоката, далі можна звертатися у Національне інформаційне бюро (НІБ) з відповідним повідомленням, яке зафіксується.
• Можна звернутися до Національної поліції України із відповідною заявою, надіслати лист на електронну пошту rozshuk_znyklyh@police.gov.ua або зателефонувати на гарячу лінію (0894) 200-18-67 або 0 800 212 151. За кожним фактом зникнення поліція відкриває справу. Вона реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Треба обов’язково зафіксувати реєстраційний номер заяви та зберегти витяг із ЄРДР, де буде зазначено ПІБ слідчого.
• Також можна звернутися до Червоного Хреста та Служби безпеки України, яка передасть інформацію до спеціальної комісії стосовно військовополонених.
• Ще можна звертатися до Міністерства оборони, а саме до Управління розвідки, якому надані відповідні повноваження щодо повернення полонених, – зазначає Кравець.

Юрист також радить українцям усе робити почергово, а не одночасно.

– Спочатку все ж варто звернутися до ТЦК та військової частини. У випадку, що буде проведене службове розслідування та зʼясується, що військовий полонений чи безвісти зниклий, то далі вже потрібно звертатись до інших установ. Це потрібно для того, щоб у цих службах було усе зафіксовано про конкретну особу, – радить Кравець.

Алгоритм пошуку зниклих безвісти під час війни

Якщо ви втратили звʼязок зі своєю рідною людиною та не можете її самостійно знайти, Національне інформаційне бюро (НІБ) пропонує скористатися таким алгоритмом дій:

• Щоб повідомити про зникнення рідної людини, зверніться до НІБ за телефоном гарячої лінії 1648 та +38 (044) 287-81-65.
• Зверніться до Національної поліції із заявою про зникнення людини.
• Здайте генетичний матеріал для ДНК з метою пошуку людини.
• Зверніться до ОЦ СБУ.
• Зверніться до делегації МКЧХ.

Якщо ви не змогли додзвонитися на гарячу лінію НІБ, повідомити про зникнення можна:

• на сайті, обравши відповідну форму для звернення (Полон, Зникнення, Депортація/примусове переміщення дорослого чи дитини тощо);
• у Telegram-бот – @nib_uncp_bot;
• у Viber-бот –  nib_uncp_bot.

НІБ приймає звернення про:

• полон;
• зникнення;
• депортацію/примусове переміщення дорослого;
• депортацію/примусове переміщення дитини;
• примусову мобілізацію на ТОТ;
• загибель.

Щоб знайти зниклого військового:

• Спершу варто зібрати всі можливі факти й докази, необхідні для розшуку військовослужбовця.
• Повідомте до НІБ, у будь-який зручний для вас спосіб — зателефонувати на гарячу лінію за номером 16-48 або ж (044) 287-81-65, чи скористатися чат-ботом (шукайте вище).
• Зверніться до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ за телефонами (067) 650-83-32, +38(098)321-11-21, або ж надішліть листа на електронну адресу: united_center@ssu.gov.ua.
• Зателефонуйте на гарячу лінію Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, за коротким номером: 1698, або за номером 0-800-339-247, +38(095)-896-04-21 (для дзвінків з-за кордону через месенджери Viber, WhatsApp, Signal).
• Подайте заяву до територіального підрозділу поліції. Обовʼязково зафіксуйте реєстраційний номер заяви, а також заберіть витяг із ЄРДС, де буде зазначено ПІБ слідчого. За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон відкривається кримінальне провадження.
• Дізнайтеся ПІБ слідчого, який веде досудове розслідування, можна у СБУ.
• Здайте біологічний зразок для виведення ДНК-профілю для можливого подальшого їхнього порівняння.

– Я раджу не гаяти часу. Якщо ваша рідна людина завжди виходила на звʼязок, але зараз її телефон мовчить, відразу телефонуйте у військкомат та військову частину. Після цього можна розпочинати пошуки, – радить юрист.

Кравець додає, що грошові нагороди, які виплачувались військовому, будуть отримувати його родичі, поки процес пошуку триватиме.

Крім того, родичі військовослужбовців Сил оборони України, які вважаються зниклими безвісти, можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для того, щоб здійснити портретне експертне дослідження.

Тобто, якщо на фото чи відео з полоненими українськими військовими ви помітили людину, схожу на вашого родича, можна провести спеціальне дослідження з ідентифікації військовополоненого за ознаками зовнішності.

Таке дослідження здійснює Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Для цього рідним необхідно звернутись до Уповноваженого із письмовим  зверненням та надати фото та відеоматеріали. Проте мають бути виконані обовʼязкові умови:

1. Знайдені зображення обличчя на фото та відео полонених мають бути чіткими та якісними (не розмитими й придатними для встановлення індивідуальних ознак зовнішності).
2. Якщо у кадрі зафіксовано декілька осіб рідним необхідно чітко вказати, яку саме особу необхідно дослідити (вказати місце розташування у кадрі або ознаки одягу).
3. Порівняльні зразки (фото військовослужбовця до зникнення безвісти) мають бути якісні, чіткі, нові та у кількох варіантах.
4. Обличчя особи у порівняльних зразках має бути в тому ж самому ракурсі (нахилі), що й на знімку чи відеозаписі.

Куди звертатися, якщо військовий кілька днів не виходить на звʼязок

Якщо ваш родич чи близька людина долучилася до лав ЗСУ, вам необхідно занотувати дані про місце служби рідного воїна. Ця інформація стане в пригоді у випадку виникнення запитань.

Основна інформація, яку ви повинні зібрати:

• Номер військової частини, де проходить службу ваш захисник.
• Посада, рота, батальйон.
• Військове звання.
• Прізвище, імʼя, посада та номер телефону безпосереднього командира.
• Прізвище, імʼя командира військової частини, його номер телефону чи номер гарячої лінії бригади.
• Прізвище, імʼя та номер телефону заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.
• Контакти ТЦК та СП, яким призивався військовий.
• Контакти бойових побратимів вашого захисника.

Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр спільно ГО Громадський рух Жіноча сила України та Службою психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців розробили посібник Родинам захисників.

Він допоможе родинам, рідний воїн яких довго не виходить на звʼязок, зрозуміти, що відбувається.

• Якщо з військовим немає звʼязку понад три дні без попередження – рідні мають звернутися до безпосереднього командира.
• Якщо звʼязок з командиром відсутній – ви маєте звертатися до командира частини чи його заступника з морально-психологічного забезпечення.
• Якщо з військовослужбовцем відсутній звʼязок понад 10 днів без попередження, а звʼязку з командиром у рідних немає – рідні мають звернутися до ТЦК та СП за місцем призову військового.
• Якщо є додаткові питання, або проблемні питання не вирішуються, звертайтесь на гарячу лінію Міністерства оборони України –  0 800 500 442.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

🔸Отримання статусу учасника бойових дій (УБД) – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15309-otrimannja-statusu-uchasnika-bojovih-dij-ubd/

🔸Адреса пошти для направлення заяви – zvernmou@post.mil.gov.ua

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Служба безпеки України (СБУ) розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз з висловлювань та публікацій колишнього народного депутата, лінгвістки Ірини Фаріон. Через її різкі випади на адресу російськомовних бійців ЗСУ, а також “зливу” російським спецслужбам проукраїнськи налаштованого студента з Криму, Фаріон наказом ректора Національного університету “Львівська політехніка” звільнили з посади професора кафедри української мови. На що вона заявила, що через суд оскаржуватиме своє звільнення. Про що говорить ситуація, що виникла з Фаріон та навколо Фаріон? Як події можуть розвиватись далі? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Ситуація, що склалася, говорить про низку важливих моментів

Засновник соціологічної компанії Active Group, політичний експерт Андрій Єрьоменко так коментує ситуацію:

“Під час “Пульсу тижня” невдовзі після того, як пролунала скандальна заява Фаріон на адресу російськомовних військовослужбовців, які захищають Україну, ми запитали, чи чули респонденти про її висловлювання. Як з’ясувалося, чули про це 82%. Це дуже багато. Тобто скандал – на всю країну. Лише 4% були однозначно згодні з позицією Фаріон, скоріше згодні – 3%. Однозначно проти висловилися 76%, скоріше ні – 8,9%. Тобто для майже 90% опитаних позиція Фаріон виявилася неприйнятною. Довести студентів, щоби вони бунтували не проти ректора, а проти конкретного викладача – це прецедент. І у своєму ФБ я бачу основний лейтмотив, що Фаріон – агент Росії. Їй згадують і комуністичні минуле, і багато її скандальних висловлювань, які працюють на розкол суспільства”.
Експерт звертає увагу, що сама ситуація говорить про низку важливих моментів.

По-перше, наголошує Єрьоменко, мовна проблема існує, є запит на українізацію, але не на радикальну. Жорстка українізація, позиція типу Фаріон – категорично непопулярна, викликає відторгнення та працює на розкол. По-друге, незважаючи на те, що у нас воєнний стан, який передбачає прикручування певних свобод, у нас працює система зворотного зв’язку.

“Нагадаю, що перша реакція “Львівської політехніки” була у стилі – Фаріон не до кінця зрозуміли, слова вирвані з контексту тощо. Але під тиском суспільства Фаріон звільнили. Причому з негарним для неї формулюванням. Тобто, незважаючи на досить жорстку систему управління через війну, у нас все одно працює демократія, механізми зворотних зв’язків. І це характеризує українське суспільство – як істинно демократичне навіть за нинішніх складних умов, що може лише тішити”, – підсумував експерт.

Дії “Львівської політехніки” є абсолютно обґрунтованими

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився такою думкою:

“На мій погляд, Фаріон неодноразово вже вчиняла кримінальні злочини щодо розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Відповідно до Конституції України, перед законом – усі рівні. І тут немає значення національність, статус, зростання, вага, мова спілкування. Це ж, до речі, прописано в Конвенції прав та основних свобод, в інших міжнародних актах, ратифікованих Україною”.

При цьому, продовжує експерт, Фаріон чомусь дозволяє собі безпідставні, образливі, зневажливі, загрозливі випади на адресу тих самих російськомовних українців. На її думку, вони якісь “неповноцінні”, менш цінні, мало не мають права на проживання в нашій країні.

“Подібні заяви Фаріон завдають величезної репутаційної шкоди тим закладам, де вона викладає. До того ж, образа захисників України – це ще одна стаття до інших, які вона порушує”, – наголошує Ростислав Кравець.

Виходячи із сказаного вище, він вважає дії “Львівської політехніки” – абсолютно обґрунтованими, законними.

“Щодо заяв Фаріон, що вона оскаржуватиме це рішення в суді – це її право. Втім, я вважаю, що шансів при такій поведінці, що демонстративно йде врозріз із законом, Фаріон (причому це для неї швидше практика, ніж виняток) – вкрай мало шансів на задоволення такого позову, – зазначає експерт. – Але, якщо вона, все ж таки, зважиться звернутися до суду я як адвокат готовий представляти там інтереси “Львівської політехніки” безкоштовно”.

СБУ цілком справедливо розпочала кримінальне провадження за висловлюваннями Фаріон

Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб наголошує, що скандали за участю Ірини Фаріон не є чимось унікальним для українського політикуму. Але останні випадки – це вже не рецидив, а системне знущання зі здорового глузду, впевнена вона.

“Коли публічна особистість прагне уваги і цитування за будь-яку ціну, це ставить на чашу терезів не лише її особисту кар’єру, а й безпеку її прихильників, що, власне, і сталося зі студентом із Криму. Те саме – в історії з українськими захисниками. Коли публічна особа намагається хайпувати та піаритися на долях людей, це може мати трагічні наслідки. Напевно, настав час Фаріон нарешті почати ретельно стежити, за тим, що вона виносить у публічний простір”, – зазначає нардеп.

Отже, продовжує вона, Служба безпеки України цілком справедливо розпочала кримінальне провадження за висловлюваннями Фаріон.

“До речі, велику роботу щодо її звільнення зі Львівської політехніки провели тамтешні студенти, – наголошує Вікторія Гриб. – Це означає, що в Україні підростає демократичне, прекрасне покоління. Ніхто не має права порушувати рівноправність громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної приналежності! І нехай історія Фаріон стане уроком для всіх, хто намагається хайпувати на чутливих для українського суспільства темах”.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»