Тож до другого читання продовжується пошук балансу між інтересами військового командування, бізнесу та громадян. Які норми збираються доопрацьовувати й чому – розбиралась Олена Логінова.

Олена Логінова, кореспондентка:

Без законопроєкту про посилення мобілізації рухатися далі у боротьбі з ворогом просто неможливо. Про це говорять і урядовці, і народні обранці, і громадськість. А найважливіше – самі військовослужбовці…

Іван, військовослужбовець ЗСУ:

В армії не хватає людей взагалі, чесне слово.

Дмитро, військовослужбовець ЗСУ:

Я вважаю що держава повинна змотивувати людей. Дати мотивацію дуже просто – грошове забезпечення, пільги і хоч якийсь відпочинок – це три слони, на яких тримається вся ланка військових.

Як же мотивує і що саме передбачає законопроєкт? Торкнемося головних пропозицій. Скасувати строкову службу, а замість неї запровадити обов’язкову базову військову підготовку, знизити призовний вік з 27 до 25 років. А щодо вручення повісток, розсилати їх через електронний кабінет військовозобов’язаного. Прописано в документі також причини для неявки в ТЦК, відповідальність для ухилянтів. І найважливіше – демобілізація: за бажанням після 36 місяців безперервної служби.

Денис Попович, військовий оглядач:

Мобілізація – це обов’язок законодавство повинно бути таким, щоб максимально сприяти проведенню мобілізаційних процедур для того, щоб не викликати збурення, для того, щоб не було цих питань з представниками ТЦК.

Поки що питання до законопроєкту є у всіх! Омбудсмен Дмитро Лубінець взагалі знайшов у законопроєкті щонайменше 5 дискусійних норм, які за його словами порушують Конституцію та права людини. Про спірні питання говорять і народні обранці…

Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

З моєї точки зору в цьому проєкті в першу чергу не вистачає питань саме мотивації – там є питання обмеження прав, питань норм, які не б’ються з Конституцією. Але там немає ніякої мотивації. Там прописано було чітко – навіть 36 місяців – ми не завжди були з цим згодні. Але 36 – це була норма, зараз її розмили – 36, але за рішенням “Ставки”.

Єгор Чернєв, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

Питання щодо використання для роздачі повісток електронний кабінет військовозобов’язаного, то яким чином вони мають працювати? Чи це є обов’язок? Чи це є альтернатива того, щоб людина могла піти в ТЦК оновити дані або кабінеті, тому що якщо це все ж таки обов’язок, то ми маємо надати людині можливість доступу до Інтернету і девайсу, через який цей доступ надається. Тобто ми хочемо почути тут позицію Міністерства оборони. Є спірні питання щодо аспірантів на контрактній формі навчання, які за новою редакцією цього законопроєкту позбавляються права на відстрочку по мобілізації.

І от якраз щодо питання освіти. У законопроєкті пропонується забрати відстрочку від мобілізації для аспірантів які навчаються за контрактом, а от для бюджетників навпаки залишити.

Що з цього приводу думають самі аспіранти, нам розказав Назарій Перепічка з Івано-Франківська. Торік він подав документи й вступив до аспірантури за спеціальністю математика. Для написання наукової роботи дається чотири роки. Добровільно обрав контрактну форму, навчання сплачує за нього працедавець.

Назарій Перепічка, аспірант:

Я пішов на платний. За мене сказала що буде платити компанія, на яку я працюю. Я – ФОП, працюю на європейську компанію, мені це ніяк не заважає навчанню.

Згідно з новим урядовим законопроєктом, щодо таких як Назарій, котрі вчаться за контрактом, діятиме норма про призов без можливості відстрочки. І це – вважає чоловік – несправедливо.

Назарій Перепічка, аспірант:

Це є дискримінація по критерію того, на якій формі вони навчаються – за державні кошти чи за власні – буде дискримінація по факту надання їм відстрочки. Це момент прописаний тільки для аспірантів. Для бакалаврату, магістратури це не прописано в цьому законопроєкті. Але навіть якщо для них це буде прописано – це все одно дискримінація по тому, за чиї кошти вони навчаються.

Крім того, будь-яке переривання навчання в аспірантурі – недопустиме, вважає Назарій.

З тим, що ця норма дійсно порушує право людини на освіту погоджуються і юристи.

Ростислав Кравець, юрист:

Взагалі питання, що стосується освіти прямо передбачено заборону обмежувати право на освіту навіть під час воєнного чи особливого стану.

Наступна дискусійна норма – обов’язкова реєстрація військовозобов’язаного в електронному кабінеті призовника. Повістки пропонують вручати не лише особисто або як це подекуди трапляється в громадських місцях, а безпосередньо надсилати до “Електронного кабінету призовника”

Денис Попович, військовий оглядач:

Стосовно електронного кабінету – були питання, яким чином це можна провести. Бо людина може “знести” електронний кабінет, до нього не звертатися – це одна крайність. А друга крайність – у людини його може не бути взагалі, і інтернетом він може не оперувати так, як ми це робимо ми. А виявляється про повістку він дізнається, коли йому заблокують рахунки або поліція його спіймає на цьому.

Багато суперечок викликає і заходи щодо потенційних ухилянтів: блокування банківських карток військовозобов’язаних та заборона на керування автотранспортом.

Ростислав Кравець, юрист:

Сама відповідальність встановлюється за нереєстрацію електронного кабінету протягом 60 днів – виглядати це буде наступним чином, тобто спочатку представник ТЦК буде звертатися до суду, наприклад, про блокування рахунків, заборону виїзду за кордон. Однак я не думаю, що це якимось чином реально вплине на ситуацію з мобілізацією, військовим обліком.

Нині законопроєкт чекає внесення правок протягом двох тижнів – до 21 лютого. І потім – друге читання. Якщо все піде за планом, то імовірно документ приймуть в цілому в останній тиждень лютого.

Подробиці

АО «Кравець І Партнери»