“Знімала у торговельному центрі готівку з банкомата і в цей час зникло світло. 10 тисяч гривень списало з картки, та банкомат не встиг видати гроші. Спершу я звернулася із запитом про повернення коштів до фінустанови, якій належить банкомат. Там мене “відфутболили” у мій банк, де заявку прийняли й сказали чекати два тижні. Чи можуть не повернути кошти? I як правильно діяти в такому випадку?”

Тетяна Сарнацька, м. Березань, Київська область

“Якщо кошти з рахунку власника картки списані, а готівку банкомат не видав, потрібно звертатися у службу підтримки або в чат-онлайн на офіційному сайті банку та подавати заявку на повернення коштів, — пояснили фахівці ПриватБанку у відповіді на наш запит. — Терміни опрацювання заявки — від 24 годин. У деяких випадках, якщо необхідна інкасація, — до 14 днів. Опісля кошти повертаються на рахунок власника, про що він отримує сповіщення”.

“У таких випадках варто зазначити адресу банкомата та час здійснення операції, — додає працівник інформаційної лінії КредоБанку. — Термін розгляду звернень різний, оскільки кожна ситуація аналізується окремо. Але зазвичай у нас подібні проблеми вирішують упродовж двох тижнів”.

“Коли мине два тижні після звернення, а грошей на рахунок так і не надійде, раджу контактувати з банком, якому належить банкомат, — каже адвокат Ростислав Кравець. — А якщо й це не допоможе, то слід звертатись до Нацбанку з відповідною скаргою”.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

Помилки найчастіше спливають у свідоцтвах про народження та паспортах. При цьому у паперових варіантах документів, зазвичай, все гаразд.

Якими можуть бути наслідки таких «друкарських помилок»? Адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко каже: оскільки в Україні електронні версії документів у реєстрах та додатку «Дія» прирівняні до паперових, будь-які помилки можуть суттєво ускладнити життя власникам.

«Наприклад, можуть виникнути проблеми при обслуговуванні в банках, оформленні відстрочки від мобілізації, виїзді за кордон та й загалом під час здійснення будь-яких операцій, що вимагають документальної ідентифікації клієнта. Тому, якщо ви виявили помилку в документах, наприклад, у „Дії“, краще не зволікати з її виправленням», — зазначила Аніщенко.

«Владислава стала юнаком Владиславом. Тепер на повістку чекати?»

У додатку «Дія» постійно розширюється функціонал, підтягуються все нові документи. Скажімо, нещодавно почали відображатися свідоцтва про народження, шлюб, дипломи тощо. У міру того, як розширюється перелік документів, українці виявляють дедалі більше помилок.

«У свідоцтві про народження, яке підтяглося у „Дію“, з подивом побачила, що, виявляється, у мене чоловіча стать. При цьому всі інші дані, зокрема, ім’я, відображаються коректно», — розповіла «Мінфіну» киянка Марина.

Мешканка столиці Тетяна каже, що у свідоцтві про народження її доньки Владислави змінили не лише стать — з жіночої на чоловічу, а й ім’я — дівчина стала «Владиславом».

«З огляду на воєнний стан, такі помилки не здаються кумедними. Тепер як? — на повістку чекати», — обурюється Тетяна.

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець розповів, що вони у своїй практиці стикаються з різними неточностями в електронних версіях документів досить часто.

«З останніх випадків — людина у паспорті в „Дії“ мала помилку у прізвищі. Тому її не змогли затримати, хоч вона була у розшуку. Ще один „кейс“ — до добропорядного громадянина нагрянули з обшуком через нібито неправильно вказану адресу в документах із електронного реєстру», — розповідає Кравець.

За словами Катерини Аніщенко, вони не змогли оформити броню для свого клієнта, хоча для її отримання були всі підстави. «У „Реєстр плюс“ було допущено помилку у по батькові чоловіка, тому в ТЦК сказали, що не можуть оформити відстрочку, оскільки людина взагалі вважається померлою», — каже адвокат.

Є випадки, коли помилки спрацьовують для людини в плюс. Киянин Артур, який має двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, а дитина від попереднього шлюбу декілька років тому померла, з початку війни вільно виїжджав за кордон як «багатодітний батько», а нещодавно зміг залишити країну і переїхати до Франції.

«У реєстрах, які перевіряли на кордоні, не було вказівок про смерть третьої дитини», — розповів нам Артур.

Чому виникають помилки у «Дії»

«Мінфін» звернувся до Мінцифри із запитанням: чому з’являються помилки у «Дії».

Валерія Ткач, заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації, пояснила, що помилки в документах, які користувачі можуть бачити в додатку «Дія», здебільшого виникають через те, що є неточності або некоректні дані в державних реєстрах, із якими інтегровано застосунок.

«Дія» не створює та не змінює ці дані, а лише відображає інформацію, яка вже є у реєстрах. Часто помилки можуть з’являтися у таких документах, як свідоцтво про народження, паспорт, ідентифікаційний код тощо. Це може бути пов’язано з технічними збоями чи неточностями при первинному внесенні даних чи невідповідностями між різними державними базами”, — пояснила Валерія Ткач.

«Основних причин дві — «людський фактор», коли помилки припустилися при первинному внесенні документів, а воно відбувалося власноруч, або технічний збій. Але ключова — саме перша. При формуванні реєстрів до них вносили величезний масив даних, не завжди їх коректність перевіряли.

Тому й так багато помилок. Теоретично, всі випадки таких «друкарських помилок» повинні ретельно розслідуватися — хто, коли і на якому етапі припустився помилки. Та чи не мало місце навмисне внесення неправильної інформації за «замовленням» власника документів”, — вважає Кравець.

Наслідки «друкарських помилок» у документах

За словами Катерини Аніщенко, оскільки електронні версії документів у державних реєстрах та «Дії» законодавчо прирівняні до паперових, різного роду помилки та неточності можуть суттєво ускладнити життя власнику.

«Наприклад, людині можуть відмовити в обслуговуванні в банку або не випустити за кордон», — говорить Аніщенко. Загалом, за її словами, можуть виникнути проблеми під час будь-якої процедури, пов’язаної з пред’явленням документів, включаючи оформлення соцдопомоги, угоди купівлі-продажу тощо.

Навіть якщо людина має при собі паперові версії документів, але вони не збігаються з даними в електронних варіантах із реєстрів, операції чи угоди можуть поставити на «стоп» — до з’ясування обставин.

Найсерйозніші наслідки — при виявленні помилок у паспортах, оскільки саме ці документи потрібно пред’являти в різних інстанціях найчастіше.

Якщо «друкарська помилка», наприклад, у свідоцтві про народження, то для повнолітнього українця вона не є такою проблемною, оскільки основним документом все ж таки є паспорт. Але ось, скажімо, при оформленні дозволу на виїзд за кордон дитини можуть виникнути складнощі.

Щодо банківського обслуговування, то в пресслужбі «Глобус банку» «Мінфіну» сказали: «Дія» не замінює оригінальні (паперові) документи, хоча задум спочатку і був частково саме таким. Усі банківські продукти потребують оригіналів документів. Тому проблем із обслуговуванням за наявності оригіналів документів бути не повинно”. Але там все ж таки порадили — якщо помилку в електронних версіях документів буде виявлено, краще не тягнути з її виправленням.

Аніщенко також каже, що будь-які неточності, виявлені в електронних документах у «Дії» чи реєстрах, краще оперативно виправляти. «Інакше, можуть виникнути проблеми при ідентифікації та верифікації, навіть якщо у вас є при собі „правильні“ версії паперових документів», — додав Кравець.

Як виправити помилки у «Дії»

За словами Валерії Ткач, для виправлення помилок та неточностей людині потрібно звернутися до органу, відповідального за ведення відповідного реєстру, наприклад, до відділу реєстрації актів цивільного стану або іншої держустанови (Мін’юст та його територіальні органи, виконкоми сільських, селищних, міських рад, районні держадміністрації, Центри надання адміністративних послуг за місцем проживання). «Там можуть допомогти перевірити та виправити дані у реєстрі. Після того, як внесуть зміни, коректна інформація автоматично відобразиться у додатку «Дія», — уточнює вона.

У «Дії» дають такий алгоритм:

У разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, граматичної, арифметичної тощо), допущеної суб’єктом державної реєстрації, заявник має повідомити про це суб’єкт держреєстрації. Він перевіряє відповідність відомостей ЄДР інформації, що міститься у документах, на підставі яких внесли інформацію.

Для цього потрібно подати письмову заяву про виявлення помилки та оригінальний документ.

Якщо факт невідповідності підтверджено, суб’єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку у день отримання заявки.
Якщо помилку допущено не з вини суб’єкта державної реєстрації, заявник сплачує 30% від адміністративного збору, передбаченого частиною першою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (87,6 грн). У цьому випадку до письмової заявки на виправлення помилки варто додати ще й документ, що підтверджує внесення плати. Якщо такий не надано, у виправленні помилки можуть відмовити.
Якщо у виправленні помилки вам відмовили, можна подати скаргу до Мін’юсту чи Окружного адміністративного суду.

Основна проблема, з якою стикаються українці, які намагаються виправити помилки в електронних документах, — черги у держорганах. Скажімо, киянка Тетяна, яка виправляла помилки у свідоцтві про народження доньки, провела у РАГСі декілька годин.

«Сама процедура виправлення була швидкою. Я написала заяву і надала „правильне“ паперове свідоцтво. Але щоб потрапити до кабінету, довелося почекати декілька годин», — розповідає Тетяна.

Для виправлення помилок можна звернутися і безпосередньо до служби підтримки «Дії», хоча там подібні заявки й не надто вітаються.

«Ми скрізь комунікуємо, говоримо про те, що „Дія“ не зберігає дані, а підтягує їх із реєстрів», — пояснила Ткач.

Водночас киянка Марина, яка звернулася до служби підтримки «Дії» безпосередньо, змогла виправити помилку у свідоцтві про народження.

Для цього вона подала заявку, надіслала копії паспорта та оригіналу свідоцтва про народження, а також ідентифікаційний код. Після цього їй повідомили, що самі подали звернення до Державного відділу реєстрації актів цивільного стану. Того ж дня помилку виправили, хоча спочатку попереджали, що процес може тривати до трьох днів. При цьому всі питання вдалося вирішити в електронному режимі — нікуди ходити не довелося.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Тим паче, що зараз при примусовому закритті рахунку через непроходження фінмона банки все частіше знімають при видачі грошей до 20−30% від суми.

Мінфін з’ясував позицію банкірів, які забирають у клієнтів до третини грошей, думку Нацбанку на цю тему, а також запитав експертизу незалежних юристів.

НБУ: не штраф, а комісія

Новий імпульс історії з великими стягненнями з клієнтів банків у рамках фінансового моніторингу дав коментар Національного банку, в якому повідомлялося таке:

“Банки не мають права застосовувати до клієнтів фінансові покарання у вигляді штрафних санкцій за порушення правил фінансового моніторингу. Накладання банками на клієнтів штрафів за фінансовий моніторинг не відповідає дійсності, це фейк. Банк може стягувати з клієнта «стандартну комісію» при поверненні клієнту грошей після застосування фінансового моніторингу — або під час переказу коштів до іншого банку, або під час видачі їх готівкою через касу. Ключове слово тут — «стандартна», — така комісія в середньому на ринку зараз становить 1% суми, одиниці стягують 2%. У медіа та телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, що зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках. Національний банк зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності! Банк може стягувати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції”, — буквально йдеться у заяві НБУ від 28 серпня у його соцмережах.

У відповіді на офіційний запит «Мінфіну» в НБУ підкреслили, що з людей можуть стягнути тільки комісії, але не штрафи за фінмоніторинг.

«Наголошуємо: законодавством із питань фінансового моніторингу не передбачено застосування банками „будь-яких фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу“. Тобто за порушення правил фінансового моніторингу, банк не може накладати стягнення, штрафи або будь-яку іншу фінансову санкцію на клієнта».

У ньому також уточнюється, що українські банки розривають відносини зі своїми клієнтами не лише через порушення правила фінмоніторингу, а й з інших причин:

• Неплатоспроможність, незаконне використання картки або токена, надання недостовірної інформації та виникнення підозри у можливому незаконному використанні картки.
• Отримання інформації від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки.
  Порушення власником картки умов договору.
• Ненадання власником картки документів, згідно з договором.
• Припинення доручень (гарантій), наданих третьою особою за зобов’язаннями клієнта перед банком.
• Виникнення несанкціонованої чи простроченої кредитної заборгованості за рахунком, кредитом чи кредитною лінією.
• Отримання від клієнта повідомлення про втрату картки або телефону та підозра у їх незаконному використанні.
• Встановлення факту провадження протиправної діяльності на підставі офіційних документів, повідомлень правоохоронних органів та інших організацій.
• За наявності обґрунтованих підозр на підставі висновків служб банку щодо факту здійснення протиправної діяльності. Використання карток для переказу коштів, отриманих незаконним шляхом.
• Інші випадки, передбачені договором.

У чому проблема фінансового моніторингу

Пояснення НБУ зводиться до того, що безпосередньо за порушення правил фінмоніторингу банк 20−30% не стягує. Він проводить стягнення не за сам фінмон, а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Коли людина хоче повернути собі заблоковані кошти.

Річ у тім, що фінансовий моніторинг за своєю формою та суттю не є послугою, яку замовляє клієнт. Це обов’язкова процедура оцінки будь-якої фізособи/ФОП/юрособи, яку кожен український банк зобов’язаний проводити на підставі Закону № 361-IX від 6 грудня 2019 року та Постанови НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.

У нацбанківському документі перераховано близько 70 ознак підозрілих операцій, на підставі яких можна зупинити транзакцію/угоду. Причому цей перелік не є остаточним: НБУ офіційно зобов’язав банки самостійно додавати нові ознаки, і на практиці їх список давно перевищив сотню.

Головне тут, що всі ці ознаки не розголошуються, і клієнти банків навіть не уявляють собі мотивацію банку, який застосував до них покарання. Спершу заблокувати рахунок, а потім стягнути величезний відсоток на поверненні власних коштів. Це самостійно визначає кожен банк окремо і, по суті, може зробити з кожним клієнтом все, що завгодно.

У своїх офіційних відповідях на скарги клієнтів банкіри саме так і відповідають: ви порушили правила, які ми не можемо вам розголошувати, але доступ до рахунку/грошей закрито на невизначений термін.

Насправді перед великим стягненням є два кроки:

• банк в односторонньому порядку фіксує порушення у рамках фінмоніторингу та блокує клієнту рахунки, після чого може його закрити в односторонньому порядку.
• йде повернення коштів у рамках розрахунково-касового обслуговування (готівкою або переказом) за вирахуванням вищезгаданих 20−30% (залежно від банку), якщо не було зафіксовано відмивання грошей, фінансування тероризму чи іншого кримінального злочину.

Через причинно-наслідковий зв’язок люди сприймають це відрахування, як стягнення за фінмоніторинг, оскільки стандартна комісія за таку послугу становить 1%. Нацбанк у відповіді для «Мінфіну» каже таке: «Варто ще раз наголосити, що банки мають право самостійно визначати свою тарифну політику в рамках чинного законодавства». У Нацбанку також звернули увагу нашого видання на незначну кількість клієнтських скарг/звернень щодо комісій, які надійшли до нього від споживачів, та розібрали кейс Абанку.

«Щодо застосування Абанком 30% стягнення при примусовому закритті рахунку повідомляємо таке. За період з 01.01.2020 до 31.07.2024 з цього питання до НБУ надійшло лише два звернення, одне звернення надійшло у 2022 році та одне — у 2023 році. При цьому, згідно зі ст. 47 Закону від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» із змінами та доповненнями, «Банк самостійно встановлює відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом». Інформація про комісію за перерахування коштів при припиненні ділових відносин з ініціативи банку розміщена на офіційному сайті Абанку”, — наголосили нам у Нацбанку.

Що кажуть у банках

«Комісію у розмірі 30% було запроваджено банком з осені 2023 року», — підтвердила в коментарі для «Мінфіну» перша заступник голови правління Абанка Наталія Крашеніннікова, що видно в публічному договорі банку.

Крашеніннікова назвала нам дві причини впровадження цих 30% в Абанку:

• Зменшити появу нових дропів у банку, щоб використання Абанку в шахрайських операціях було невигідним. Основна мета запровадження комісії — загороджувальна для відсікання дропів.
• Компенсувати фінансові витрати банку на розробку рішень щодо фінансового моніторингу та антифроду (збільшення штату співробітників, ІТ-доопрацювання тощо).

Боротьбою з дропами пояснили «Мінфіну» високі комісії і у Південному.

«У вересні 2023 року банк «Південний» запровадив комісію у розмірі 30% за видачу/перерахування коштів у разі припинення ділових відносин із ініціативи нашого банку. Ця комісія — не штраф, це реакція на масове використання банківської інфраструктури для проведення нелегальних операцій за допомогою p2p-переказів влітку 2023 року, що зафіксував Національний банк загалом у системі. Комісія спрямована на боротьбу з таким явищем, як дропи — транзакційна інфраструктура для обслуговування тіньового сектора економіки в різних сферах (підпільний гральний бізнес, ухилення від оподаткування, легалізація кримінальних доходів тощо). Комісія виступає бар’єром для зазначених клієнтів у використанні банку «Південний» для проведення нелегальних операцій”, — йдеться у коментарі пресслужби банку «Південний» для «Мінфіну».

Там також відзначили роботу з фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії відмиванню доходів. При цьому жоден банк, із яким спілкувався «Мінфін», не надав рішень судів щодо клієнтів із заблокованими рахунками в рамках фінмоніторингу, і не назвав кількість таких постанов, що доводять скоєння злочину. Стягнення у людей 20−30% коштів при примусовому закритті рахунку банкіри визнають, але називають це саме комісією.

«Наприкінці 2023 року банком було переглянуто тарифи з обслуговування клієнтів, які користуються карткою izibank. Зокрема, було запроваджено комісію для клієнтів — фізичних осіб у розмірі не більше 20% від суми балансу після погашення кредитних зобов’язань (не більше 10 тис. грн) при знятті готівки або переказі коштів у нацвалюті за реквізитами на рахунки в інших банках при припиненні ділових відносин за ініціативи банку. Зазначена комісія не належить до штрафів і є складовою тарифної політики”, — наголошується в коментарі пресслужби Таскомбанку для «Мінфіну».

Незадоволеним клієнтам пропонують, як арбітра, залучати Нацбанк.

«Якщо клієнт вважає, що комісію стягнули несправедливо, він має право звернутися до Національного банку України. Щодо кожного випадку ми надаємо відповідні дані перевірки регулятору для підтвердження, що стягнення зроблено в рамках запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», — запевнили у пресслужбі банку «Південний».

Але, як видно з коментаря Нацбанку, регулятор вважає дії банків законними, тому навряд чи допоможе клієнтам.

Що в судах

Люди все частіше звертаються з цією проблемою до незалежних юристів, адвокатів та до суду.
«Справді, встановлення таких «штрафів» чи «комісій» на рівні договорів про надання послуг клієнтам є неординарним і, вочевидь, не може розглядатися як «стандартні звичайні комісії».

Проте жоден нормативно-правовий акт НБУ не обмежує банки у можливості встановлення таких умов, а особливо з огляду на готовність клієнтів приймати такі умови. Отже, єдиним реальним механізмом боротьби з «несправедливими» умовами договорів про надання послуг є лише оскарження таких положень у судовому порядку. Але тут є логічна проблема, адже діючі клієнти вже погодилися на відповідні умови, коли ухвалили умови договору та користуються послугами банку”, — визнав у коментарі «Мінфіну» радник юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олександр Руденко.

Більшість банків працюють за принципами відкритої оферти. Розміщують свої договори на сайтах, і там публікують зміни до них. Хоча не всі роблять це своєчасно і за формою, тому кожен випадок можна розглядати окремо.

Руденко також зазначив, що банки припиняють обслуговування на підставі «встановлення клієнту неприйнятно високого ризику», згідно з ч.1 ст. 15 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення», а також внутрішніх правил фінансового моніторингу. Він оцінив практику у таких справах, як неоднозначну. Його колеги запевняють, що виграти у банків суперечки та відсудити все за фінансовим моніторингом цілком реально. У тому числі й величезні комісії, стягнуті банками.

«За рішенням суду можна поновити обслуговування у банку. Це підтверджено рішенням Верховного суду (остання інстанція) у справі нашого клієнта, який зміг повернути усі свої гроші та рахунок. Разом із усіма банківськими комісіями. Процес тривав 5 років, але людина відстояла свої права», — повідомив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

Він вважає, що затягування справ у судах — на руку банкам.

«Вони розуміють, що судитиметься кожен сотий чи тисячний клієнт, уражений у правах, і вони трохи на цьому втратять. Хоча виграти справу з докорами щодо фінансового моніторингу реальніше, ніж здається, навіть завдяки тому, що банки додумують і «пишуть на коліні» багато своїх правил, за якими згодом і закривають рахунки. Ці правила не публічні, не виписані у законодавчій базі, і коли банк намагається до них апелювати під час процесу, судді частіше стають на бік саме клієнта, а не банку. Оскільки банк покарав людину за надуманим приводом, який не відображений у чинній нормативній базі, — це важливий аргумент”, — запевнив Кравець.

Він бачить вирішення проблеми у прозорішому застосуванні фінансового моніторингу в Україні, та у зрозумілому регулюванні. А також розраховує на активнішу участь Нацбанку, який міг би чітко регулювати відносини щодо цієї частини та карати банки за зловживання та перегини.
У самих же банках тиснуть на те, що вищезгадана Постанова НБУ № 65 дозволяє їм писати власні правила, не оприлюднюючи їх клієнтам, але караючи їх порушення.

Джерело: informator.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в ефірі “Апостроф TV” сказав адвокат Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання “Кравець і Партнери”. Він також розповів, що робити людям, які мають відстрочку, бронювання, або вже є військовослужбовцями, але отримали повістку. Фахівець зазначив, що військовослужбовці вже не є військовозобов’язаними і мають бути зняті з військового обліку.

Стосовно інших двох категорій осіб Кравець пояснив, що такі люди усе одно мають з’явитися до ТЦК та СП.

“Існує дуже велика проблема з цим, тому що черги великі. ТЦК просто завалені питаннями щодо відстрочки мобілізації, проходження ВЛК, належний військовий облік. В деяких ТЦК є черги до листопада”, – сказав він.

Адвокат нагадав, що в листопаді закінчується період мобілізації, а далі його, ймовірно, буде продовжено.

“Однак, у листопаді особи, які отримали відстрочки від мобілізації, не заброньовані…, повинні повторно її оновити. І ви розумієте, що станеться”, – зазначив Кравець.

Ті, хто займається військовим обліком, мають звернути на це увагу. “Щоб не 8-го листопада говорити, що “ні, не потрібно приходити”, а люди будуть записуватися, будуть створюватися черги. Тому що більшість громадян все ж таки законослухняні. Їм сказали, що треба прийти після закінчення відстрочки, – вони прийдуть. Але, що це дасть? Чергове просто створення ажіотажу в ТЦК? Черги на місяці?”, – сказав адвокат.

Мобілізація в Україні

Раніше Кабмін вніс зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних: тепер його можна отримати, якщо громадяни уточнили свої військово-облікові дані.

Так, уряд уточнив підстави для отримання бронювання. Тепер це можливо, якщо військовозобовʼязаний перебуває на військовому обліку та має військово-обліковий документ (у паперовій або електронній формі); уточнив дані щодо перебування на військовому обліку; не перебуває у розшуку.

Джерело: unian.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Минуло два тижні, а кошти так і не повернули”, — бідкається Галина Миронюк зі Львова. Через постійні вимкнення світла такі випадки непоодинокі. Що ж робити?

“Якщо банкомат не видав готівку, але списано кошти з рахунку, власникові картки потрібно звертатися за номером служби підтримки клієнтів банку або в чат-онлайн на нашому офіційному сайті, — відповіли на запит “Експресу” в Приватбанку. — Слід подати заявку про повернення коштів. Терміни опрацювання цих заявок становлять від 24 годин (банкомат може посилати в банк повідомлення про анулювання операції) до 14 днів (у випадках, якщо необхідна інкасація). Зрештою, власник картки отримає повідомлення з банку. Кошти йому повернуть на рахунок”.

Працівники банку запевняють: якщо банкомат вимикається, то видача готівки після відновлення його роботи технічно неможлива. Тому не слід хвилюватися, що хтось інший зможе забрати готівку з банкомата після того, як знову ввімкнеться живлення. А от якщо в банкоматі залишилася сама картка, то її слід заблокувати й повідомити у банк про те, що сталося.

Співробітники інформаційної лінії Кредобанку додають, що клієнтам, які телефонують їм чи надсилають повідомлення у мобільному додатку, слід вказати адресу банкомата, що не видав готівку через вимкнення електроенергії, та час здійснення операції.

“Отриману інформацію ми фіксуємо й передаємо у профільні підрозділи для аналізу, — кажуть у фінустанові. — Оскільки кожен випадок аналізується окремо, терміни повернення коштів можуть бути різними — але не пізніше ніж через 180 діб. Проміжна відповідь обов’язково буде надана не пізніше як через 45 діб. Якщо операція здійснена клієнтом нашого банку в нашій мережі, то термін вирішення питання зазвичай становить до двох тижнів”.

— А хто повертає гроші, якщо людина знімає готівку в банкоматі не своєї фінустанови?

— Звісно, найкраще знімати готівку в банкоматах банку, клієнтом якого є власник картки, — радить адвокат Ростислав Кравець. — Але не завжди така можливість є. Якщо світло вимкнулося, гроші списали з рахунку, але банкомат їх не видає, то найперше слід зателефонувати у службу підтримки свого банку, а потім — у банк, який є власником банкомата. Далі подається заява у свій банк, де має бути інформація про те, коли здійснювалася операція, яку суму знімав власник картки, де розташований банкомат (точна адреса) і якому банку він належить.

Не видані купюри залишаються у банкоматі. Під час інкасації, яка може проводитися, наприклад, раз на тиждень, касири обліковують суму, яка залишилася, і складають спеціальний акт. Оскільки власник картки подав заявку щодо повернення коштів, то гроші мають надійти на рахунок, з якого відбулося списання.

Служба банку-емітента картки надсилає запит у банк, який є власником банкомата. На складання запиту, його розгляд, підготовку відповіді можуть витратити місяць і більше часу. Все залежить від того, чи багато операцій проводиться через конкретний банкомат і як часто відбувається інкасація. У моїй практиці не було такого, щоб справа із поверненням коштів з банкомата доходила до суду. Зазвичай все вирішується у позасудовому порядку.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону від 3562-IX від 06.02.2024 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43452

🔸ЗУ від 11 квітня 2024 року № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3633-IX#Text

🔸ст. 20 ЗУ Про правовий режим воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n181

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Наказ МО від 14.08.2008 № 402 Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text

🔸ЗУ від 11 квітня 2024 року № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3621-20#n114

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»