Ексголова ДСА Олексій Сальніков уперше після набрання вироком законної сили публічно розповідає свою версію подій: про фальсифікації НАБУ, роль «агента-провокатора» Гончара, тиск на ДСА, лобізм у судовій системі та можливе втручання в авторозподіл справ у ВАКС. У великому інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» він називає причини, які, на його думку, призвели до кримінального переслідування, та пояснює, чому вважає вирок політично мотивованим. 

Олексію, почніть з головного. Вас засудили за вчинення корупційного злочину – зловживання впливом. Чи Ви погоджуєтесь із вироком? І чому Ви вирішили дати інтерв’ю лише зараз?

Від самого початку кримінального переслідування я не визнавав себе винним. Вважав і вважаю справу проти мене замовною та сфальсифікованою. Мені шкода, що НАБУ було використано для досягнення суто приватних інтересів.

Зараз вирок щодо мене набрав законної сили. Тепер настав час, коли я можу розказати всю правду.

Розкажіть детальніше. В чому замовний характер справи?

Є декілька основних і декілька другорядних причин того, що відбулося.

На мою думку, перша основна причина – це бажання деяких впливових людей у судовій системі повернути собі владу, яку вони втратили після обрання головою Верховного Суду Всеволода Князєва. Для цього також будо необхідно і змістити мене з посади голови ДСА.

Були використані тісні дружні звʼязки цих людей з наразі вже колишнім керівництвом НАБУ. Саме ці впливові колишні керівники НАБУ організували ряд провокаторів, зокрема таких собі Олексія Гончара та Кирила Горбурова, з метою фабрикації кримінальної справи в першу чергу для Князєва, а в другу чергу – для мене.

Другою ймовірною причиною стало бажання так званих «грантових кіл» посилити свій вплив на судову систему взагалі та взяти до рук розподіл фінансів в ДСА. Для цього було необхідно взяти під контроль ДСА і Вищу раду правосуддя, які безпосередньо займалися цими питаннями. Але за умови слабкого номінального голови ВРП Григорія Усика для встановлення контролю над судовою системою, в тому числі над розподілом фінансів, необхідно було прибрати людей, що здійснювали реальне керівництво судовою системою – голову ВС Князєва та Голову ДСА.

В цьому і співпали інтереси і першої групи впливу і другої. Результат відомий. Перша група (хоч і тимчасово) повернула собі владу; а грантові організації отримали контроль над ВРП і розподілом коштів в судовій системі. Членів ВРП «потягали» на допити в НАБУ, і тепер, наскільки я розумію, фактичне керівництво ВРП здійснює як раз один із членів – колишній представник грантових кіл.

А щодо другорядних причин?

Як на мене, детективами НАБУ не просто так була обрана саме адміністративна справа для вчинення провокації. Адже було бажання передати хабар суддям Касаційного адміністративного суду. В подальшому планувалося «розкачати» цю ситуацію і взяти під контроль адміністративну юстицію – ті суди, що розглядають позови проти Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів тощо. Це дає контроль і над цими органами. Це мало стати додатковим аргументом для створення нових адміністративних судів, куди б відібрали суддів за участі міжнародних експертів. Ми розуміємо, про що йде мова.

На мою думку НАБУ керують приватні особи, які не є громадянами України, метою яких є встановлення контролю над прийняттям політичних рішень, та взяття під контроль органів влади, для чого потрібна саме адмінюстиція.

НАБУ працюють по схемі: спочатку дискредитують якийсь орган, фабрикують фейкову справу, а потім захоплюють контроль за цим органом шляхом проведення «прозорого» конкурсу на посаду з залученням їх експертів.

Доречі, в США, якщо громадянин США діє в інтересах інших країн, то він вважається іноземним агентом що тягне за собою позбавлення волі до 5 років.

Але в нашому випадку, іноземні агенти ще й хизуються своїми впливовими зв’язками.

Це призводить до того, що посадових осіб нашої держави постійно шантажують правоохоронні органи, якими керують приватні особи іноземних держав, щоб вони діяли в їх інтересах, нехтуючи інтересами України.

Друга причина на мою думку – це необхідність усунення будь-якою метою мене від посади з метою взяття під контроль грантових коштів.

Доречі, з цього приводу за моєю заявою порушено кримінальне провадження в США.

Була розроблена ціла схема: мене усунули з посади, USAID вимагало термінового проведення конкурсу на посаду ДСА з пріоритетним правом голосу міжнародних експертів. На конкурс мав податися начальник одного з відділів ВАКСу. Всі «проплачені» грантові організації роблять замовні статті, що є тільки один можливий кандидат…

Але після мого звернення до США цей кандидат знявся з конкурсу.

Вважаю що саме через наявність порушеної в США кримінальної справи наші «так звані антикорупційні органи» намагаються терміново мене десь «сховати куди подалі» та повністю дискредитувати, щоб я не міг дати свідчення.

Під час роботи на посаді голови ДСА чи було лобіювання питань щодо цифровізації судової системи. В чому це виражалося?

Так здійснювалося лобіювання конкретної фірми, яка б отримала багатомільйонний контракт на аудит використання в України ЄСІТС. Це – підприємство ТОВ «Сівітта» – фактично як на мене пилосмок грантових коштів.

Головним амбасадором процесу цифровізаціі є пан Маселко. Я вважаю, він міг би більше розповісти про це.

Чи були прямі вимоги чи рекомендації щодо залучення саме цієї компанії?

Необхідно було провести аудит Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи України, але я наполягав, щоб для цього залучили одну з компаній зі світовим іменем: Ernst&Young, Deloitte, PWC, KPMG, Baker Tilly. Це не влаштовувало певних осіб. Тому необхідно було позбутися мене, як перешкоди для «правильного» укладання багатомільйонного контракту на аудит. Врешті решт аудит провели, залучивши ТОВ «Сівітта Україна».

На вашу думку, з чим був пов’язаний такий інтерес до конкретного виконавця? Йшли мова про якість послуг, чи и інші мотиви?

На моє переконання, ця компанія з’явилась не випадково. Вважаю, що світові компанії, які ми пропонували для аудиту, виконали б цю роботу якісніше, а можливо і дешевше.

Чи є у вас докази цього лобізму – документи, листування, свідки?

Наразі за кордоном відкриті кримінальні провадження, за якими відбуваються відповідні слідчі дії і є вірогідність, що мене залучатимуть у якості свідка. Крім того, надання зараз мною певної інформації може зашкодити досудовому розслідуванню, яке триває. Тому зараз ще не можу це коментувати. Але пізніше обов’язково поговоримо про це детальніше.

Якщо можна, розкажіть, у чому суть кримінальної справи, порушеної проти вас, і які конкретно звинувачення вам інкримінуються?

Я розкажу коротко. НАБУ після обшуку у мене транслювало всім ролики про те, що я хотів дати хабар суддям Верховного Суду. Згодом мене обвинувачували що я хотів вкрасти ці кошти. Через два роки ВАКС встановив що ні одного злочину ні іншого не існувало але для рятування НАБУ та САП вигадав новий неіснуючий злочин та засудив мене за зловживання впливом. Правда так і не встановили на кого та яким чином я збирався впливати.

Судом встановлено, що я ні до кого не звертався, нічого не вирішував. На матеріалах НСРД є записи де я декілька разів кажу агенту – Гончару що не можу йому нічим допомогти, але суд відмовив у їх дослідженні, як і у задоволенні 99% поданих захистом клопотань, що наводить на думку, що задля рятування іміджу антикорупційних органів вони здатні на все.

Навіть сам Гончар в суді каже що я не збирався вирішувати якісь справи і він не бачить в моїх діях жодного корупційного діянні. На його думку я ніби –то взяв кошти і не хотів їх повертати.

Я завжди казав що не визнаю себе винуватим у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення. Вважаю, що справа проти мене повністю сфабрикована «вчорну».

Центральною фігурою у цій справі є так званий «агент НАБУ» на прізвище Гончар. Хто він такий? Яку роль він виконував у вашій справі?

Коли ми почали слухати справу у ВАКСі то дізнались що він громадян рф і знаходиться в міжнародному розшуку. Він намагався створити образ військово хоча на той час таким не був.

Гончар по підробленим документам через суд отримав громадянство України. Він відбував покарання за шахрайство у великих розмірах в росії. Отримавши громадянство України, Гончар неоднаразово змінював прізвища (Гончар, Шевченко, Карпенко). Навіть був Торопом та Топором.

На момент скоєння злочину, він знаходився під домашнім цілодобовим арештом із засобом електронного контролю – електронним браслетом. Але він вільно пересувався по місту Києву та області без жодних обмежувальних заходів (що підтверджено білінгом його телефону та нашими зафіксованими зустрічами). Прокурор в судовому засіданні пояснює це співпрацею з правоохоронними органами.

Нами було зібрано докази що він постійно телефонує на територію рф.

Також, на мою думку він перебуває «на зарплаті» у НАБУ, так як він є заявником і в інших кримінальних провадженнях НАБУ.

Треба розуміти, що він, як агент НАБУ, знаходився під постійним зовнішнім контролем, протягом фіксування нашого з ним спілкування при кожній зустрічі він намагався підбурити мене до якихось неправомірних дій – допомогти йому з “вирішенням” різних питань, але будь – якої реакції з приводу цього від антикорупційних органів нема.

Сам прокурор в процесі визнав що Гончар постійно тиснув на мене.

Гончар в суді вказав, що він якимось чином вплинув на моє призначення, але яким чином мені не зрозуміло. Однак, постійно шантажував мене вказуючи на те, що я йому щось винен.

На мою думку він виконував роль агента – провокатора, основна мета якого була дестабілізація Верховного Суду і саме головне – дискредитація адміністративної юстиції та Великої палати Верховного Суду, взяття її під контроль.

Не випадково ж була вибрана зі всіх справ, які розглядав на той час Верховний Суд саме справа адміністративного провадження. При цьому, що цікаво, представники компанії в інтересах якої Гончар ніби – то діяв були шоковані коли з засобів масової інформації дізнались як використали цю справу для фабрикування кримінального провадження, оскільки Гончара вони не просили щось вирішувати і тим паче не були обізнані про його знайомство зі мною.

Куди ж поділись гроші?

Вони дійсно передавались, але на придбання авто для ЗСУ, що підтвердили і свідки допитані в суді, у тому числі і водій Гончара та його дружина, хоча Гончар все заперечував і не впізнавав свого водія.

Якщо дуже коротко, Гончар звернувся до мене та повідомив що вирішив мобілізуватись до ЗСУ і йому потрібен автомобіль. Він просив мене з цим допомогти і акцентував на тому, що якщо саме я його «подарую» (передам військовій частині), авто закріплять за ним і він зможе його використовувати і буде хоча б водієм, що вже для нього буде краще.

До речі, таку ж саму схему він використовував з Орловим, справа якого слухається у ВАКСі. Наші справи з паном Орловим зроблено повністю за одним сценарієм.

В подальшому автівка не була придбана, оскільки Гончар надавав нібито контакти військових частин, але по факту військових частин там не було. Мій секретар намагалась зв’язатись з військовою частиною, щоб все узгодити, але не додзвонилась, а на аватарці цього абонента була якась оголена дівчина. До того ж для мене було дуже дивно, що мобілізований Гончар вільно пересувається по Києву, сидить постійно в ресторанах та зустрічається зі мною. Тому я вирішив ці кошти повернути аби уникнути халепи та не допомагати йому.

Професійний шахрай – агент НАБУ, якого так піарить Бігус, скористався історією яка була розміщена в мережі інтернет щодо моєї постійної допомоги ЗСУ, він знав на скільки для мене ця тема болюча після загибелі у полоні рідного брата у 2014 році.

Доречі, наскільки мені наразі відомо Гончар жодного дня не перебував у військовій частині і взагалі на теперішній час, за нашою інформацією, не є військовим. Відповідно до білінгу його телефону військову службу він мужньо проходив виключно у ресторанах міста Києва та за місцем свого проживання у с. Підгірці.

Судом було встановлено що гроші вкрав сам Гончар, що категорично не хоче замічати прокурор САП. Зникли гроші платників податків з бюджету країни і нікому не цікаво куди вони поділись, нема цивільного позову, нема потерпілого, все кримінальне провадження з однією метою, сховати мене куди подалі.

Чому Ви вважаєте, що Ваша справа пов’язана зі справою Князева?

Агент НАБУ у моїй справі – Олексій Гончар у судовому засіданні пояснив, що його головною метою було бажання надати хабар Голові Верховного Суду по справі Полтавського ГЗК, але Голова ВС відмовляв йому у зустрічах.

На матеріалах НСРД у моїй справи зафіксовано як агент НАБУ намагався підібратись до Князева з метою «втулити» йому хабар по цій справі.

Але ВАКС не досліджує ці матеріали посилаючись на те, що там «побутові розмови».

90% всіх розмов на матеріалах НРСД стосуються того, що Гончар з’ясовує в мене, як йому підібратись до Княвева. Потім він зазначає, що необхідно звернутися за допомогою до нотаріуса Горбурова, який врешті і стає заявником у справі Князева.

Всі ці засідання були закриті для ефіру, тож сховані від громадськості. Але я та мої захисники з радістю поділимось всіма записами з суспільством.

Чому Ви кажете про фальсифікацію справи?

Ось наприклад, стороною захисту було встановлено, що навіть протоколи допиту Гончара у справі є підробкою, оскільки він в цей час знаходився у іншому місці, що встановлено білінгом його телефону, але і тут суд знайшов виправдання найчеснішому органу досудового розслідування.

Як ви можете оцінити роботу ВАКСу?

Мені відразу на думку спала фраза пані Михайленко що мені ще пощастило що справу розглядає не російський суд, там би нас взагалі не слухали. Цікаве порівняння, оскільки тут приблизно така ж сама ситуація: у 99% клопотань сторони захисту нам відмовили, будь – яке клопотання прокурора беззаперечно задовольняється, мені заборонили в судовому засіданні навіть радитись з захисником, докази досліджуються тільки в об’ємі потрібному прокурору. Я багато читав про те що ВАКС не можна взагалі називати судом, але не хотів в це вірити, думав що ми живемо у правовій державі. Але те що я побачив це шок. Навіть засідання позакривали, щоб ніхто це не бачив. «Інспанський сором».

Окрім кримінального тиску, чи зазнавали ви інших форм впливу на себе як на голову ДСА? З боку представників влади, громадськості, окремих осіб?

Повноцінна робота ДСА України неможлива без тісної плідної взаємодії з усіма органами влади, тому дуже важливо знаходити нейтральний баланс. Треба також розуміти вплив Вищої ради правосуддя, члени якої навіть між собою не завжди знаходять порозуміння, Ради суддів України, міжнародних організацій, які функціонують за грантові кошти.

Чи був пов’язаний цей тиск із вимогами щодо ліквідації Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК)? Як саме він намагався вплинути на це рішення?

На мене здійснювався постійно тиск щодо проведення термінової роботи щодо ліквідації ОАСКу.

Ліквідація ОАСКу – це політичне питання. І тут питання не в Голові ОАСКу або його суддях, тут питання щодо встановлення на мою думку контролю над цією юстицією. Щоб це питання довести до кінця, треба було звинуватити конкретних суддів задля його ліквідації, але тут питання набагато глибше, чим те, що на поверхні.

Чи вважаєте ви, що вимоги щодо ліквідації ОАСК були обґрунтованими з точки зору правосуддя, чи це був політичний тиск під виглядом «реформи»?

Для формування негативного образу ОАСКу було витрачено дуже багато коштів платників податків інших держав. Створення нового суду потребує додаткових фінансових затрат в країні, яка воює. Я не чув, щоб десь була позитивна практика щоб під час війни повністю ліквідувати якусь установу мотивуючи тим, що не подобаються її працівники.

Давайте повернемося до Вашої справи. В суді Ви заявили про порушення авторозподілу у Вищому антикорупційному суді. Поясніть читачам, це означає?

Журналіст Дмитро Гордон та адвокат Ростислав Кравець опублікували аналіз, з якого вбачається що мало місце втручання в автоматизований розподіл моєї кримінальної справи. Ми подали в Апеляційній палаті ВАКСу заяву щодо втручання в авторозподіл, просили запросити фахівця ДСА для перевірки, але нам було відмовлено.

Ще перебуваючи на посаді голови ДСА я отримував звернення щодо втручання в авторозподіл у ВАКСі.

Але як тільки мною порушувалось питання про проведення перевірки ситуації з авторозподілом справ у ВАКСі, одразу на мою адресу надходили наполегливі сигнали від керівництва ВАКС нічого не робити і не «лізти» з натяком на негативні наслідки для мене.

Потім, ще надходили офіційні листи від голови ВАКСу що втручання в аторозподіл не було і дисциплінарні провадження щодо працівників ВАКСу не відкривались

Тому я вважаю, що потрібно провести комплексну перевірку по усім фактам за якими були заяви з боку осіб справи яких розглядали у ВАКСі.

Якщо все добре, то це дозволить показати відкритість ВАКСу та об’єктивність розгляду.

ДСА проводить перевірки авторозподілу у всіх судах України. ВАКС – єдиний суд, де нам провести перевірку не давали змоги, тому що це закрита організація.

Аналізуючи зараз всі обставини після публікацій щодо можливого втручання в авторозподіл щодо моєї справи та згадуючи ситуації з закриттям дисциплінарних проваджень на цю тему коли я ще перебував на посаді голови ДСА для мене дуже дивно чому Михайленко не заявила самовідвід від розгляду моєї справи.

Що цікаво, саме Голова ВАКС Михайленко була головуючим у колегії суддів ВАКС у справі щодо мене.

Думаю що все це дуже дивно виглядає для стороннього спостерігача, оскільки саме вона і перебувала зі мною в «комунікації» щодо закриття тих дисциплінарних проваджень

Які наслідки несанкціонованого авторозподілу? Як це впливає на незалежність судового процесу та об’єктивність рішень?

По-перше, наслідком є притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які брали у цьому участь. Крім того, є необхідним встановити мотиви таких дій;

По-друге, це тягне за собою визнання такого розгляду справ як таких, що розглянуті неуповноваженим судом, що є підставою для скасування прийнятих рішень;

По-третє, не можна говорити про неупередженість розгляду цих справ в принципі та довіри до відповідних судових інституцій з боку суспільства.

Озираючись на весь цей досвід – кримінальну справу, тиск, системні порушення – який головний висновок ви для себе зробили щодо стану судової влади в Україні?

Вважаю, що відбувається фактичне знищення судової системи та заміна її на іншу, але чи зможе ця система викликати довіру людей – відкрите питання.

Стосовно моєї кримінальної справи, хочу ще раз підкреслити: мені наполегливо натякали на підписання угоди, за це обіцяли не садити за грати, але мені необхідно було публічно зізнатися у скоєнні тяжких злочинів, яких я не вчиняв. Тоді б це виглядало як чергова перемога у боротьбі з корупцією, а по факту – засудження невинної людини та взяття під контроль роботи важливого державного органу через “агентів змін”.

Ще раз акцентую увагу на тому, що жодної справи я не вирішував у будь-якому суді, шахрайських дій не вчиняв, ні до кого ні з якими пропозиціями не звертався, а кошти, які передбачалися для придбання автомобіля для ЗСУ, були вкрадені самим агентом НАБУ Гончарем і це встановлено судом, хоча це зовсім нікому не цікаво, навіть НАБУ, які на цю провокацію виділили кошти платників податків України.

Не вчиняючи жодного кримінального правопорушення я у рекордні строки від ВАКС та АП ВАКС отримав 3 роки позбавлення волі. Громадські активісти святкують перемогу і чекають наступних траншів на боротьбу з корупцією та перезавантаження судової системи України, а замовники цього злочину намагаються взяти під контроль судову владу. На жаль, саме так виглядає приклад класичної реформи, яка втілюється в Україні.

Не зважаючи на вирок, який виніс ВАКС та засилала його Апеляційна палата , я заявляю , що не визнавав та не визнаю себе винуватим у висунутому мені обвинуваченні і ми будемо це доводити далі, якщо потрібно то і у Європейському суді з прав людини.

Хто, на вашу думку, є головною перешкодою для справжніх судових реформ сьогодні?

Ми бачимо, що на сьогодні всі судові реформи відбуваються за рахунок громадських активістів, які не мають певного досвіду, але мають кошти та вплив. Громадськість використовують як меч, та не завжди на користь суспільству.

Які ваші подальші кроки? Ви будете боротися за відновлення справедливості у своїй справі? Чи звертались ви до ЄСПЛ з будь-яких питань щодо свої справи?

Система, яка протидіє проти мене, має не тільки мільярдні ресурси, а й великі людські, ЗМІ та інше.

Не дивлячись на все це, я продовжу доводити свою невинуватість та боротись за встановлення справедливості в суді, в тому числі в Європейському суді з прав людини, хоча мені сумно навіть від самого формулювання “Сальніков проти України”. Тому що майже все своє свідоме життя я віддав державній службі в цій країні. Тож, сподіваюсь, що наша судова система спроможна розібратися з цією справою та винести законне справедливе рішення без політичного впливу та тиску заінтересованих осіб, керуючись верховенством права, а не політичною доцільністю або необхідністю висвітлення в ЗМІ великих досягнень антикорупційних інституцій.

Джерело: sud.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Відомий юрист і адвокат Ростислав Кравець заявив у коментарі УНН, що антикорупційні органи України – зокрема НАБУ та САП – чинять системний тиск на адвокатуру, порушують права людини та діють за методами тоталітарного режиму.

За його словами, адвокатура сьогодні — остання інституція, що реально захищає права громадян, тоді як антикорупційний блок перетворився на інструмент репресій і зовнішнього впливу, з паралельним правосуддям.

Однією з головних загроз він назвав ініціативи, які просуваються через лояльні до НАБУ ЗМІ, — створення спеціального реєстру “перевірених” адвокатів, обмеження доступу до справ до вручення підозри, а також позбавлення адвокатського свідоцтва без рішення суду.

Це звучить як абсурд і повернення до 1937 року. До часів, коли адвокатів у політичних справах просто усували від професії. Сьогодні такі ж методи намагаються втілити так звані активісти з сумнівною освітою. І за всім цим, очевидно, стоять наші “партнери”, які бачать в адвокатурі загрозу своїм планам по знищенню незалежності України
– заявив Кравець.

Він також згадав про випадки незаконного прослуховування адвокатів у справах НАБУ. Зокрема, про встановлення підслуховуючої апаратури в офісах захисників, що працювали у справах Всеволода Князєва та в історії, яку умовно називають “НАБУгейт”.

Це пряме порушення адвокатської таємниці та Конституції України. Але ніхто з правоохоронців або суддів досі не поніс за це відповідальності
– наголосив він.

Кравець також прокоментував спроби НАБУ виправдати провали у гучних справах, посилаючись на участь у процесах адвокатів.

Це спроба перекласти власну непрофесійність на адвокатів. Ми ж пам’ятаємо і “акваріумні плівки” Холодницького, і витоки інформації, і те, як справи тягнуться роками. Приходять з обшуками через п’ять років, підозри намагаються вручати через сім, а в результаті – справи виявляються порожніми. Це ще раз доводить: ці органи неефективні. Їх треба розформувати
– зазначив Кравець.

Адвокат також звернув увагу на відсутність покарання у скандальних випадках всередині самих антикорупційних структур — зокрема історію з криптогаманцями та справу ексзаступника директора НАБУ Гізо Углави.

Маємо справу з паралельною вертикаллю влади, яка не підпорядковується державі, а звітує перед іноземцями. Поки не буде політичного рішення, жоден із них відповідальності не понесе
– переконаний він.

У контексті можливих змін у зовнішній політиці США, зокрема риториці Дональда Трампа, Кравець висловив сподівання на перегляд фінансування антикорупційної системи в Україні.

Сьогодні вся ця структура живе за рахунок зовнішньої допомоги. Якщо її скоротять — саме ці органи мають бути першими на ліквідацію. Мільярди витрачаються в нікуди, результату – нуль
– наголошує він.

НАБУ вже поруч із Банковою

Паралельно з критикою з боку адвокатської спільноти, антикорупційна вертикаль дедалі активніше концентрує увагу на найближчому оточенні Президента Володимира Зеленського. На днях стало відомо про нову підозру колишньому заступнику керівника Офісу Президента Андрію Смирнову.

Йому інкримінують незаконне збагачення, легалізацію доходів та отримання неправомірної вигоди. Активісти з орбіти НАБУ тим часом розповсюдили меседжі про те, що учасниками справи є люди з близького кола Володимира Зеленського — згадували “подругу сім’ї з Кривого Рогу”, “доньку викладача Зеленського” і керівництво італійської компанії, на яку нібито оформлено віллу президента у Форте-дей-Мармі.

Ці події вкладаються у загальну тенденцію: останніми роками НАБУ, САП і ВАКС сформували окремий антикорупційний блок із надзвичайно високим рівнем автономії. Фактичне поєднання слідчих, прокурорських і судових функцій дозволяє їм не лише вести розслідування, а й формувати політичний порядок денний, паралельне правосуддя.

У минулорічному міжнародному аудиті діяльності НАБУ прямо рекомендувалося активізувати розслідування щодо представників Офісу Президента. Тоді наголошувалося, що таких справ на момент звіту не існувало, і що підслідність НАБУ слід розширити саме в цьому напрямку.

Політична напруга перед виборами

Аналітики попереджають: у контексті обговорення виборів Президента України і можливої втрати підтримки США, антикорупційна система може стати інструментом політичного тиску. Заяви близьких до антикорупційного середовища активістів про “мінне поле” навколо чинного Президента лише підтверджують це.

Все це — від атаки на адвокатуру до фокусування на керівництві держави — свідчить про трансформацію антикорупційної інфраструктури у політичного гравця, здатного впливати на майбутнє країни. Без чітких стримувань і противаг така система не лише знецінює правосуддя, а й загрожує політичною нестабільністю в критичний для України період.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Закон України Про іпотеку – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n564

✔️Не забудьте підписати петицію – https://t.me/rkravetsUA/15749

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Інцидент стався на початку липня минулого року. Світловодець продав товар в інтернеті, покупець справно переказав за нього 5350 гривень. Але у місцевому відділенні “Укрпошти” чоловіку не видали грошового переказу, бо для підтвердження особи він пред’явив електронний паспорт у застосунку “Дія”. Іншого документа при собі не мав.

Наступного дня свідловодець прийшов до відділення зі своєю ID-карткою. Але і цього разу співробітники пошти поставили додаткову вимогу — надати ще й паперову копію паспорта. Обурений клієнт зателефонував на гарячу лінію національного оператора. Там лише продублювали вимоги працівників відділення. Тоді чоловік звернувся до генерального директора “Укрпошти” з письмовою вимогою притягти до відповідальності керівника відділення за неправомірні дії і виплатити гроші. Однак відповіді не дістав. Тож подав позов до суду.

На судовому засіданні працівники “Укрпошти” стверджували, буцімто клієнт надав скан-фото електронного паспорта, а сформувати QR-код документа в застосунку “Дія” відмовився (хоча позивач стверджував, що QR-код сформував, проте така форма верифікації не задовольнила працівників пошти. — Авт.).

Світловодський міськрайонний суд визнав дії співробітників “Укрпошти” неправомірними і стягнув з оператора зв’язку на користь клієнта 5300 гривень грошового переказу, 2000 гривень моральної шкоди та 1211 гривню судових витрат.

— Електронні документи в “Дії” мають в Україні однакову юридичну силу з паперовими аналогами, — наголошує адвокат Ростислав Кравець. — Згідно з Положенням про здійснення установами фінансового моніторингу, оператор зобов’язаний провести верифікацію клієнта в його присутності одним із таких способів: виготовити паперові чи електронні копії з оригіналу документа; зчитати ідентифікаційні дані з безконтактного електронного носія, імплантованого до ID-картки. Тобто клієнт не зобов’язаний самостійно виготовляти копії своїх документів.

— То що робити, коли в тій чи тій установі відмовляються приймати електронний документ?

— Зауважу, що такі ситуації трапляються дуже рідко і переважно — через людський фактор. Але якщо таке стається, то насамперед потрібно звернутися до безпосереднього керівника підрозділу установи, а якщо це не допоможе, — поскаржитися керівництву центрального офісу. Також варто написати про інцидент у службу підтримки “Дії”, її фахівці зв’яжуться з компанією, щоб владнати проблему. Зрештою можна звернутися до суду. Як бачимо, Феміда в таких випадках стає на бік позивачів.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Дуже складно сказати для чого це запроваджують під час війни. Податки історично підняли, а всі роздають по 1000 грн, а молоді по 908 грн. Однак це не вплине на підтримку українських виробників. Адже це не є підтримкою українських виробників. Отримають зиск з цього великі торговельні мережі. В більшості випадків вони є монополістами, а їх господарі — іноземні. На мій погляд ідея з додатковими витратами з бюджету на книги є абсолютно необґрунтованою. Навпаки треба підтримувати грошима не українців, а видавництва та типографії, які видають українські книги та літературу. Це нові робочі місця. А якщо ця література буде цікавою, а видавництво якісним, то українці знайдуть гроші на книги», — каже адвокат.

На його думку, держава має підтримувати україномовних літераторів та видавничу галузь.

«Тоді це буде значно краще для розвитку, ніж давати гроші на купівлю книг, які друкуються за кордоном. А гроші йдуть не на розвиток типографської галузі, а невідомо куди. Хоча в першу чергу кошти з бюджету мають йти на дрони та на закупівлю озброєння для ЗСУ, а не давати кошти особам, які перепродають книги — заробляти гроші. Тобто фактично зараз ідея роздати кошти з бюджету на єКнигу — це підтримка продавців та видавців. Це хибна історія та неправильний підхід», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що молоді українці, яким у 2024 році виповнилося 18 років, зможуть отримати фінансову допомогу від держави «єКнига» на придбання книжок. Подати заявку на участь у програмі можна через застосунок «Дія». Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації.

Допомогу надаватимуть у розмірі 908 гривень. 5 грудня стало відомо, що уряд ухвалив відповідну постанову.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Постанова КМУ від 22 листопада 2024 р. № 1332 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-broniuvannia-viiskovozoboviazanykh-na-period-mobilizatsii-ta-na-voiennyi-chas-i221124-1332

Важлива та перевірена інформація від адвоката Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець:

«Корупційні скандали у нас відбуваються постійно через розвал правоохоронної системи. Адже понад 30 років ведуться цілеспрямовані дії для розвалу правоохоронної системи для можливості зростання корупції. Також йде прикривання боротьби з корупцією за участю таких інституцій, як НАБУ та САП й ВАКС і так далі. Коли ж справа доходить до реальності та треба навести лад в певній галузі, то ми бачимо, як все це зупиняється. Так ж митниця про яку всі говорили, а зараз вирішили реформувати аби нічого не робити. Тому вважаю, що історія з корупційними складовими пов’язана з тим, що немає політичної волі», — каже Р. Кравець.

На його думку, якби була політична воля для наведення ладу на митниці, у самоврядуванні, це б було давно зроблено.

«Все, що намагаються зробити — змінити грошові потоки. І під цим приводом проводять реформи, змінюють очільників, проводять конкурси і врешті решт, як з тим же Фондом держмайна, який начебто не бере хабарі — виявилося, що особи, які його підтримували, планували захопити одеський припортовий завод та ним керувати. Ось і вся боротьба з корупцією. Бачимо, що майже за 10 років існування НАБУ, жодного разу не проводився його аудит. Зараз проводиться аудит за останні пару років. А те, що там відбувалося з 2015 року — чомусь всі мовчать. Чим агенція займалася та яку інформацію збирала — невідомо. При тому що витрати на їх утримання складали близько 1 млрд грн на рік. І так всюди. Тож поки не буде політичної волі, нічого не зміниться. Тобто поки перша особа не буде давати приклад, нічого не зміниться», — зазначає Р. Кравець.

Він підкреслив, що українців грабували і до війни і під час війни, і продовжують це робити, якщо суспільство не зробить висновки.

«Ми бачимо того ж Мустафу Наєма, який незрозуміло куди подівся, замість того, щоб відповісти, чому не захищена енергоструктура. Ми бачимо страшні корупційні схеми у Укравтодорі та Укрзалізниці. Туди призначають іноземців у наглядові ради, після чого ці підприємства ще більше наносять шкоду державі та несуть збитки. Всі ці кошти можна було перевести на ЗСУ, але з розумом. А не просто закупати все, що непотрібно. Крім того, ми чуємо від військових, що деякі речі закупаються у 3−4 рази дорожче, а буває і в сотні раз дорожче», — підкреслює адвокат.

Він ще раз підкреслив, що лад не можуть навести через брак політичної волі.

«Поки її немає, а люди на своїх посадах відчувають, що вони тимчасово їх займають — нічого не зміниться. Люди приходять на посади, щоб пограбувати державу та втекти з України. І це відбувається десятки років. Тому треба ходити на вибори та обирати тих осіб, які дійсно мають відповідний фаховий досвід, яким ви довіряєте. Вони хочуть жити в Україні, хочуть бачити своє майбутнє, щоб їх діти вчилися та лікувалися в нашій країні, інакше нічого не змінити», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що журналісти-розслідувачі Bihus.Info виявили у родини заступника мера Києва Володимира Прокопіва значну кількість нерухомості у столиці, зокрема оформлену на його дружину Віру Прокопів.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Помилки найчастіше спливають у свідоцтвах про народження та паспортах. При цьому у паперових варіантах документів, зазвичай, все гаразд.

Якими можуть бути наслідки таких «друкарських помилок»? Адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко каже: оскільки в Україні електронні версії документів у реєстрах та додатку «Дія» прирівняні до паперових, будь-які помилки можуть суттєво ускладнити життя власникам.

«Наприклад, можуть виникнути проблеми при обслуговуванні в банках, оформленні відстрочки від мобілізації, виїзді за кордон та й загалом під час здійснення будь-яких операцій, що вимагають документальної ідентифікації клієнта. Тому, якщо ви виявили помилку в документах, наприклад, у „Дії“, краще не зволікати з її виправленням», — зазначила Аніщенко.

«Владислава стала юнаком Владиславом. Тепер на повістку чекати?»

У додатку «Дія» постійно розширюється функціонал, підтягуються все нові документи. Скажімо, нещодавно почали відображатися свідоцтва про народження, шлюб, дипломи тощо. У міру того, як розширюється перелік документів, українці виявляють дедалі більше помилок.

«У свідоцтві про народження, яке підтяглося у „Дію“, з подивом побачила, що, виявляється, у мене чоловіча стать. При цьому всі інші дані, зокрема, ім’я, відображаються коректно», — розповіла «Мінфіну» киянка Марина.

Мешканка столиці Тетяна каже, що у свідоцтві про народження її доньки Владислави змінили не лише стать — з жіночої на чоловічу, а й ім’я — дівчина стала «Владиславом».

«З огляду на воєнний стан, такі помилки не здаються кумедними. Тепер як? — на повістку чекати», — обурюється Тетяна.

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець розповів, що вони у своїй практиці стикаються з різними неточностями в електронних версіях документів досить часто.

«З останніх випадків — людина у паспорті в „Дії“ мала помилку у прізвищі. Тому її не змогли затримати, хоч вона була у розшуку. Ще один „кейс“ — до добропорядного громадянина нагрянули з обшуком через нібито неправильно вказану адресу в документах із електронного реєстру», — розповідає Кравець.

За словами Катерини Аніщенко, вони не змогли оформити броню для свого клієнта, хоча для її отримання були всі підстави. «У „Реєстр плюс“ було допущено помилку у по батькові чоловіка, тому в ТЦК сказали, що не можуть оформити відстрочку, оскільки людина взагалі вважається померлою», — каже адвокат.

Є випадки, коли помилки спрацьовують для людини в плюс. Киянин Артур, який має двох неповнолітніх дітей від другого шлюбу, а дитина від попереднього шлюбу декілька років тому померла, з початку війни вільно виїжджав за кордон як «багатодітний батько», а нещодавно зміг залишити країну і переїхати до Франції.

«У реєстрах, які перевіряли на кордоні, не було вказівок про смерть третьої дитини», — розповів нам Артур.

Чому виникають помилки у «Дії»

«Мінфін» звернувся до Мінцифри із запитанням: чому з’являються помилки у «Дії».

Валерія Ткач, заступниця директора Директорату розвитку електронних послуг Міністерства цифрової трансформації, пояснила, що помилки в документах, які користувачі можуть бачити в додатку «Дія», здебільшого виникають через те, що є неточності або некоректні дані в державних реєстрах, із якими інтегровано застосунок.

«Дія» не створює та не змінює ці дані, а лише відображає інформацію, яка вже є у реєстрах. Часто помилки можуть з’являтися у таких документах, як свідоцтво про народження, паспорт, ідентифікаційний код тощо. Це може бути пов’язано з технічними збоями чи неточностями при первинному внесенні даних чи невідповідностями між різними державними базами”, — пояснила Валерія Ткач.

«Основних причин дві — «людський фактор», коли помилки припустилися при первинному внесенні документів, а воно відбувалося власноруч, або технічний збій. Але ключова — саме перша. При формуванні реєстрів до них вносили величезний масив даних, не завжди їх коректність перевіряли.

Тому й так багато помилок. Теоретично, всі випадки таких «друкарських помилок» повинні ретельно розслідуватися — хто, коли і на якому етапі припустився помилки. Та чи не мало місце навмисне внесення неправильної інформації за «замовленням» власника документів”, — вважає Кравець.

Наслідки «друкарських помилок» у документах

За словами Катерини Аніщенко, оскільки електронні версії документів у державних реєстрах та «Дії» законодавчо прирівняні до паперових, різного роду помилки та неточності можуть суттєво ускладнити життя власнику.

«Наприклад, людині можуть відмовити в обслуговуванні в банку або не випустити за кордон», — говорить Аніщенко. Загалом, за її словами, можуть виникнути проблеми під час будь-якої процедури, пов’язаної з пред’явленням документів, включаючи оформлення соцдопомоги, угоди купівлі-продажу тощо.

Навіть якщо людина має при собі паперові версії документів, але вони не збігаються з даними в електронних варіантах із реєстрів, операції чи угоди можуть поставити на «стоп» — до з’ясування обставин.

Найсерйозніші наслідки — при виявленні помилок у паспортах, оскільки саме ці документи потрібно пред’являти в різних інстанціях найчастіше.

Якщо «друкарська помилка», наприклад, у свідоцтві про народження, то для повнолітнього українця вона не є такою проблемною, оскільки основним документом все ж таки є паспорт. Але ось, скажімо, при оформленні дозволу на виїзд за кордон дитини можуть виникнути складнощі.

Щодо банківського обслуговування, то в пресслужбі «Глобус банку» «Мінфіну» сказали: «Дія» не замінює оригінальні (паперові) документи, хоча задум спочатку і був частково саме таким. Усі банківські продукти потребують оригіналів документів. Тому проблем із обслуговуванням за наявності оригіналів документів бути не повинно”. Але там все ж таки порадили — якщо помилку в електронних версіях документів буде виявлено, краще не тягнути з її виправленням.

Аніщенко також каже, що будь-які неточності, виявлені в електронних документах у «Дії» чи реєстрах, краще оперативно виправляти. «Інакше, можуть виникнути проблеми при ідентифікації та верифікації, навіть якщо у вас є при собі „правильні“ версії паперових документів», — додав Кравець.

Як виправити помилки у «Дії»

За словами Валерії Ткач, для виправлення помилок та неточностей людині потрібно звернутися до органу, відповідального за ведення відповідного реєстру, наприклад, до відділу реєстрації актів цивільного стану або іншої держустанови (Мін’юст та його територіальні органи, виконкоми сільських, селищних, міських рад, районні держадміністрації, Центри надання адміністративних послуг за місцем проживання). «Там можуть допомогти перевірити та виправити дані у реєстрі. Після того, як внесуть зміни, коректна інформація автоматично відобразиться у додатку «Дія», — уточнює вона.

У «Дії» дають такий алгоритм:

У разі виявлення у відомостях Єдиного державного реєстру помилки (описки, граматичної, арифметичної тощо), допущеної суб’єктом державної реєстрації, заявник має повідомити про це суб’єкт держреєстрації. Він перевіряє відповідність відомостей ЄДР інформації, що міститься у документах, на підставі яких внесли інформацію.

Для цього потрібно подати письмову заяву про виявлення помилки та оригінальний документ.

Якщо факт невідповідності підтверджено, суб’єкт державної реєстрації безоплатно виправляє допущену помилку у день отримання заявки.
Якщо помилку допущено не з вини суб’єкта державної реєстрації, заявник сплачує 30% від адміністративного збору, передбаченого частиною першою статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (87,6 грн). У цьому випадку до письмової заявки на виправлення помилки варто додати ще й документ, що підтверджує внесення плати. Якщо такий не надано, у виправленні помилки можуть відмовити.
Якщо у виправленні помилки вам відмовили, можна подати скаргу до Мін’юсту чи Окружного адміністративного суду.

Основна проблема, з якою стикаються українці, які намагаються виправити помилки в електронних документах, — черги у держорганах. Скажімо, киянка Тетяна, яка виправляла помилки у свідоцтві про народження доньки, провела у РАГСі декілька годин.

«Сама процедура виправлення була швидкою. Я написала заяву і надала „правильне“ паперове свідоцтво. Але щоб потрапити до кабінету, довелося почекати декілька годин», — розповідає Тетяна.

Для виправлення помилок можна звернутися і безпосередньо до служби підтримки «Дії», хоча там подібні заявки й не надто вітаються.

«Ми скрізь комунікуємо, говоримо про те, що „Дія“ не зберігає дані, а підтягує їх із реєстрів», — пояснила Ткач.

Водночас киянка Марина, яка звернулася до служби підтримки «Дії» безпосередньо, змогла виправити помилку у свідоцтві про народження.

Для цього вона подала заявку, надіслала копії паспорта та оригіналу свідоцтва про народження, а також ідентифікаційний код. Після цього їй повідомили, що самі подали звернення до Державного відділу реєстрації актів цивільного стану. Того ж дня помилку виправили, хоча спочатку попереджали, що процес може тривати до трьох днів. При цьому всі питання вдалося вирішити в електронному режимі — нікуди ходити не довелося.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Відносно нещодавно були внесені зміни в закон про реєстр військовозобов’язаних, де було передбачено, що суб’єкти персональних даних фактично не можуть заборонити використовувати їх персональні дані для мети цього реєстру. Тому норма, яка була внесена, суперечить закону про захист персональних даних та конституції. Адже тільки суб’єкт персональних даних має право розпоряджатися персональними даними. А те, що наразі народні обранці таким чином намагаються зняти відповідальність з працівників ТЦК, які десятки років не виконували свої обов’язки та обов’язки, щодо здійснення належного військового обліку, то все це призводить до грубих порушень прав людини та Конституції», — зазначає адвокат.

За його словами, дані не використовуються належним чином для мобілізації та військового обліку.

«Таке враження складається, що це просто збір персональних даних, які будуть використовуватися надалі незрозуміло з якою метою незрозуміло ким. І ніхто не буде відповідати за їх витік, або якщо вони потраплять до рук ворогів. Ми побачили на прикладі 2022 року, коли 13 млн персональних даних з системи Дія потрапили до рук ворога. Про це не було повідомлено українцям. Тому вважаю, що це злочин. Сподіваюся, що за нього рано чи пізно понесуть відповідальність розробники та ті, хто впроваджували систему Дія. Адже викрадення персональних даних — це злочин. Причому це сталося напередодні війни з рф. Така ж ситуація може статися з Оберігом. Чомусь у нас не враховують всі фактори, як це було з Київстаром. Те ж саме буде і з Оберігом. Сподіваюся, що нардепи, які проголосували за те, що персональні дані всіх українських чоловіків з 16 до 60 років вноситимуть до реєстру „Оберіг“, понесуть відповідальність», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів схвалив експериментальний проект з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Згідно з новим порядком, персональні дані всіх українських чоловіків з 16 до 60 років вноситимуть до реєстру «Оберіг».

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»