Для того, щоб знати як себе вести у випадку, коли зупинила поліція з порушення карантину, в першу чергу необхідно знати які заходи карантину передбачені законодавством та на коло яких осіб вони поширюються.

Так, згідно вказаних вище постанов заборонено зокрема для пересічних громадян до 24 квітня 2020 року:

• перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
• переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;
• відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
• відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
• перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
• самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).

Відповідно до ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) віднесено до органів, які мають право скласти адміністративний протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП — порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Перш ніж проводити правовий аналіз слід зазначити, що дотримання правил карантину – це не лише питання Вашого особистого права чи інтересу, це, в тому числі, забезпечення прав інших на безпечне середовище, однак якщо Національна поліція налаштована до Вас агресивно та порушує етичні правила поведінки, то Вам можуть стати в нагоді наступні поради.

Перш за все, Вам треба зафіксувати поведінку працівників Національної поліції, наприклад, за допомогою підручних гаджетів. Забігаючи наперед – під запис повідомте точний час та дату початку перебігу подій.

У випадку, якщо Вам кажуть про необхідність отримання згоди на відеозйомку, то відповідно до ст. 21 ЗУ «Про інформацію» до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Крім того, ст. 307 ЦК України передбачає, що згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Наступним кроком має бути перевірка того чи дійсно перед Вами представник Національної поліції.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Варто звернути увагу, що службове посвідчення поліцейський зобов’язаний пред’явити тільки на вимогу, тому не забувайте це вимагати.

Далі слід пересвідчитися чи вимоги працівника Національної поліції не виходять за межі його повноважень та чи не буде в подальшому зауважень до протоколу. В той же час, це все стосуватиметься правових питань, і якщо особа не має достатнього досвіду чи не володіє відповідною інформацією, то вона має чітко про це повідомити працівникам поліції та заявити, що бажаєте згідно ст. 59 Конституції України користуватися професійною правничою допомогою. Навіть, якщо Вам відмолять, а в цьому, на жаль, є велика вірогідність, бо як правило поліція забезпечує участь адвоката тільки в тих випадках, де його участь є обов’язково, однак відмову в реалізації права на правничу допомогу можна буде використати на Вашу користь під час розгляду провадження про адміністративне правопорушення.

Отже, які повноваження мають працівники поліції.

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, однак таке право у поліцейського виникає виключно при наявності таких умов: якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Тобто, в даному випадку перш ніж пред’явити документи Ви маєте право попросити роз’яснити Вам, по-перше, з яких підстав у Вас вимагають документи, адже ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено аж 6 таких підстав, по-друге, якщо Вам скажуть, що з існує достатньо підстав вважати, що Ви вчинили або має намір вчинити правопорушення, то попросіть пояснити про яке саме правопорушення йдеться, якщо у відповідь Вам повідомлять – за ст. 44-3 КУпАП, то попросіть уточнити за які саме дії.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.

Згідно ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосувати такий превентивний захід як поверхнева перевірка.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

В даному випадку, слід звернути увагу на те, що повноваження у працівника поліції на проведення поверхневої перевірки виникають виключно у випадку наявності у Вас речі, яка є забороненою або несе загрозу, при цьому Ви самі як живий організм не є річчю, оскільки згідно ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Поруч з цим карантинне законодавство не містить переліку речей, які несуть загрозу життю чи здоров’ю. У зв’язку з цим Вам варто поцікавитися наявність яких саме речей у Вас потребує проведення поверхневого огляду, зазначивши про цьому, що у випадку її наявності у Вас можливо Ви надасте її добровільно.

В той же час з аналізу ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», можна дійти висновку, що у випадку, якщо Вас зупинили та вважають, що Ви вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, то поверхневий огляд не є допустимим, оскільки відсутні речі, обіг яких заборонено або які несуть загрозу.

Серед іншого варто звернути увагу на те, що ст. 264 КУпАП також передбачає право органів Національної поліції на проведення особистого огляду та огляду речей.

На відміну від ЗУ «Про Національну поліцію» та передбаченого ним поверхневого огляду, КУпАП не передбачає ні визначення що є «особистим оглядом», ні власне чітких умов його застосування.

З огляду на те, що фактично проведення поверхневого огляду при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не допускається, то власне може мати місце особистий огляд згідно КУпАП, однак при цьому слід пам’ятати про наступне.

Відповідно до ст. 264 КУпАП особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Тобто, за даних обставин вимагайте, щоб Вам чітко повідомити яка процесуальна дія має місце – поверхневий огляд чи особистий огляд, і вже з огляду на вид такої процесуальної дії слідкуйте за правилами її виконання.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

З огляду на те, що мова йде про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, то відповідно і затримання буде розглянуто з точки зору КУпАП.

Згідно ст. 262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) виключно в таких випадках: при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.

Тобто, знову ж таки право на адміністративне затримання працівниками поліції виключно за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не передбачено, однак будьте обережні оскільки таке затримання може відбутися за злісну непокору законній вимозі поліцейського чи його образу.

Якщо ж працівники поліції вирішили застосувати адміністративне затримання, то Вас варто пам’ятати наступне.

По-перше, відповідно до ст. 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

По-друге, відповідно до ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

По-третє, відповідно до ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. При цьому згідно ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання. Саме в цій ситуації Вам стане в нагоді Ваше повідомлення під запис, коли саме розпочалися події, адже Ваше обмеження пересування відбулося саме в момент Вашої зупинки працівниками поліції.

Окрім зазначених вище превентивних заходів відповідно до ст. 42 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція також має право під час виконання повноважень, визначених цим Законом, застосовувати такі заходи примусу: фізичний вплив (сила); застосування спеціальних засобів; застосування вогнепальної зброї.

Як показує практика, найчастіше застосовуються такі заходи примусу як фізичний вплив, тому саме про ці випадки буде йти мова надалі.

Так, ст. 43 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено порядок застосування заходів примусу, зокрема: поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського; поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу; заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Отже, фактично поліція може застосувати фізичну силу до осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, особливо, якщо має місце триваюче правопорушення таке наприклад як перебування на вулиці без засобів особистого захисту або якщо ситуація призвела до необхідності здійснення затримання.

У випадку, якщо відбулося застосування сили – обов’язково вимагайте надання невідкладної медичної допомоги, оскільки необхідно зафіксувати і факт і тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, бо відсутність цих документів призведе до безкарності тих поліцейських, які зловживають такими своїми повноваженнями, на жаль, в недалекому минулому вся країна в цьому пересвідчилась.

Серед іншого вважаємо за необхідне надати пораду, про яку не напишуть в жодному нормативному акті, — збережіть свої сили і здоров’я та не сперечайтеся поліцейськими щодо нераціональності обмеження Ваших прав карантинним законодавством, але вимагайте дотримання Ваших прав при вчиненні будь-яких процесуальних дій відносно Вас.

На жаль, у нашій країні, з точки зору власних оціночних суджень, поки склалося так, що переважна більшість поліцейських бачать лише завчені свої прав та сліпо не бачать застережень щодо їх умов реалізації, а тим більше не хочуть ні бачити, ні чути про права громадян, тому збережіть свої сили та здоров’я для суду та притягнення поліцейських до відповідальності за перевищення своїх повноважень, хоч це й не легка справа, але вода камінь точить.

І на завершення — знайте свої права, відстоюйте їх в рамках раціонального, бережіть своє здоров’я та змінюйте світ на краще!

Автор статті: Анна Мартиненко

Адвокат, АО Кравець і партнери для Протокол

Адвокатская компания Кравец и Партнеры