“Країна” вже докладно писала про цю атаку , в результаті якої в один момент стали недоступними більшість електронних реєстрів, у тому числі, демографічний, актів цивільного стану, юридичних осіб та фізосіб-підприємців, прав не нерухоме майно та ін. Але довгий час інформації, зокрема офіційної, було вкрай мало. Лише майже через добу з моменту атаки пішли заяви з цього приводу і роз’яснення, що робити далі.

На сьогодні українці не можуть здійснити угоди з продажу житла чи бізнесу, переоформити авто, зареєструвати шлюб чи новонароджену дитину.

Але це далеко не повний перелік. Фактично зараз неможливо отримати закордонний паспорт, а також оформити відстрочку від мобілізації, що поставило під питання бронювання людей за підприємствами, зокрема стратегічними.

При цьому все ще не зрозуміло, що буде далі. Влада обіцяє відновити роботу реєстрів протягом двох тижнів, і запевняє, що жодного витоку даних не сталося. Але українців вже лякають страшилками про те, що можуть бути різного роду “сюрпризи”, наприклад, “плутанина” у даних, коли, наприклад, вашу власність “перепишуть” на інших людей.

Зналися, що стало зрозуміло на другий день після атаки на держреєстри Мін’юсту.

Поставили на стоп усі угоди, але можна оформити заповіт

Ще вдень, 19 грудня, багато українців зіткнулися з проблемами при отриманні послуг, пов’язаних з доступом до держреєстрів. Наприклад, керівник громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич розповів нам, що не зміг переоформити авто, а голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець – про те, що не вдалося оформити арешт на майно в рамках справи, яку ведуть юристи компанії. “У ЦНАПі сказали, що реєстр “завис” і запропонували почекати. Але ми так і не дочекалися і змушені були піти ні з чим”, – каже Кравець.

Також припинили працювати електронні сервіси “Дії”. На початку “Дія” заявила, що проблема виникла нібито через “оновлення держреєстрів”. І лише пізніше Мін’юст підтвердив потужну кібератаку , назвавши її наймасштабнішою за останній час. Саме з цієї причини було зупинено роботу реєстрів, які перебувають у віданні міністерства юстиції. Як заявила глава цього відомства Стефанишина, для відновлення реєстрів цивільних прав, юридичних осіб та фізосіб-підприємців та реєстру нерухомого майна буде потрібно два тижні. Але, як сказав нам власник одного з київських нотаріальних бюро, їх попередили, що цей процес може зайняти і місяць. Цей термін назвав і експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.

Почалися проблеми і в інших секторах, які безпосередньо з Мін’юстом не пов’язані.

Зокрема, стало недоступним оформлення відстрочки через реєстр Резерв+ (хоча його займається Міобороною, а не Мін’юстом). Також банки зупинили бізнесу та людям деякі операції, перш за все йдеться про відкриття рахунків та видачу кредитів (відкриття кредитних лімітів). Банкіри пояснили, що для таких дій потрібні витяги з реєстрів, до яких через зламування закрито доступ.

Крім того, МВС заявило, що не зможе вести перереєстрацію авто. Сервісні центри призупинили надання послуг, пов’язаних із зміною власника за договором купівлі-продажу, за договором дарування, міни, у спадок, лізинг, біржову угоду та ін.

Лише у другій половині дня 20 грудня Мін’юст пояснив нотаріусам, як працювати в нових умовах. внесенням до них відповідних відомостей. внесення даних продовжується на підтверджений підприємством Національні інформаційні системи час, доки реєстри не будуть повністю відновлені.

Також громадяни можуть звертатися до нотаріусів за послугами, не пов’язаними з перевіркою даних, які містяться у реєстрах:

1. посвідчення заповіту та довіреності;
2. Видання дублікатів нотаріальних документів;
3. Засвідченням правильності копій (фотокопій) документів та витягів з них;
4. Засвідченням правильності перекладу документів іноземними мовами;
5. Запевненням достовірності підпису на документах, у тому числі на згоді на виїзд дитини за кордон у супроводі одного з батьків тощо

Тобто, як бачимо з цього переліку, українцям доступні лише “дрібні” нотаріальні послуги.

Приймають документи, але не видають паспорта

Цікава ситуація із закордонними паспортами.

Вони “прив’язані” до Державного демографічного реєстру, тому очевидно, що з оформлення нових паспортів також можуть бути складності.

Але насправді проблеми із закордонними паспортами та ID-картами почалися ще до атаки на реєстри Мін’юсту.

На сайті “Паспортного сервісу” ДП “Документи” ще 12 грудня з’явилося повідомлення про те, що з 13 грудня з 16:30 розпочнуться планові технічні роботи з обслуговування обладнання, що забезпечує роботу Єдиного державного демографічного реєстру. І у зв’язку з цим оформлення закордонних паспортів та ID-карток та видача вже готових документів з 16.00 13 грудня проводиться не будуть.

У “Паспортному сервісі” назвали термін поновлення надання цих послуг – 16 грудня. Але зауважили, що про поновлення роботи поінформують додатково.

Втім, ні 16 грудня, ні в наступні дні жодної “відмашки” за документами так і не з’явилося.

“Можливо, вже на момент початку “регламентних робіт” вже було зафіксовано спроби якогось втручання, і з цієї причини роботу обмежили”, – припустив експерт з телекомунікацій Роман Химич.

Ми спробували записатися в електронну чергу на подання документів на закордонний паспорт чи ID-картку. Сам запис відкритий в онлайн-режимі. Але, наприклад, у підрозділ на вулиці Бажана у Києві вже не можна записатися – система не пропонує доступних дат та часу. Вказано, що наразі всі місця в електронній черзі зайняті. Але до підрозділу на проспекті Степана Бандери вдалося записатися на найближчий понеділок (було вільно більше десяти місць).

Тобто податися на оформлення документів можна, хоча місця у черзі швидко йдуть. До відновлення нормальної роботи реєстрів, швидше за все, сформуються великі масиви вже поданих документів та чималий відкладений попит. Що загрожує ажіотажем і збільшенням термінів виготовлення паспортів, навіть після того, як демографічний реєстр повністю відновлять.

Для громадян це означає, що багато хто фактично стає невиїзним на якийсь час. Йдеться про українців, у яких закінчився або добігає кінця термін дії старого закордонного паспорта.

“Фора для ТЦК”

Є нюанси також щодо бронювання військовозобов’язаних.

20 грудня заступник міністра оборони Катерина Чорногоренко заявила, що після атаки на держреєстри Мін’юсту тимчасово зупинено та отримання відстрочок від мобілізації через “Резерв плюс”.

При цьому послуги Міноборони, за її словами, працюють без збоїв.

“Електронні рапорти та військово-облікові документи залишаються доступними. Але зараз є велика кількість запитів у черзі, тому очікування документа в Резерв+ може тривати трохи більше, ніж зазвичай. Єдине тимчасове обмеження – через відновлювальні роботи в державних реєстрах Міністерства юстиції України ми змушені були призупинити одержання відстрочок через Резерв+”, – сказала Чорногоренко. При цьому всі вже оформлені відстрочки, за її словами, залишаються дійсними та коректно відображаються у Резерв+.

Фактичну зупинку бронювання військовозобов’язаних нам підтвердив голова концерну “Ярослав” Олександр Барсук. “Бронювати людей вже не можна. Ми встигли і вже зробили броню, але тепер усе зупинилося”, – каже він.

Представники бізнесу кажуть, що обіцяють розблокувати оформлення броні за тиждень. Щоправда, з цього приводу підприємці мають сумніви.

“Не впевнений, що за тиждень все відновлять. Тут все як на замовлення сталося. Спочатку довгий час броні не оформляли, потім запустили “за спрощеною формою”, але встигли далеко не всі, бо склався величезний відкладений попит. Тепер знову “тимчасова” Але зрозуміло, що якщо я свого водія не забронюю сьогодні, завтра йому можуть вручити повістку. “Ось-ось повинні забронювати” представників ТЦК навряд чи сильно вразять. , – каже нам керівник одного із столичних підприємств.

“Не час для цифри”

Тим часом, в експертних колах продовжують обговорювати як така потужна атака, яка поклала більшість ключових держреєстрів, взагалі стала можливою, і які в неї будуть наслідки.

У СБУ заявили, що за атакою на реєстри Мін’юсту може стояти хакерське угруповання ГРУ росії.

“Основна версія, яку розглядає СБУ, полягає в тому, що за цією кібератакою стоять спецслужби СБУ, зокрема хакерське угруповання ГРУ Генштабу РФ”, – сказав в.о. керівника департаменту кібербезпеки СБУ Володимир Карастельов.

Зазначимо, що майже рік тому хакери угруповання SandWorm, яке вважається підрозділом ГУР РФ, атакували великого українського мобільного оператора “Київстар”.

“Але по тій атаці досі немає загальнодоступних результатів розслідування, і залишається багато питань. Наприклад, навіщо її взагалі здійснили, адже значних військово-політичних наслідків, які могли б бути вигідними Росії, так і не було. Натомість сам “Київстар” , А через нього і материнська компанія Veon сильно впали в ціні, що у світлі останніх даних про те, що на Veon та “Київстар” претендує якийсь пул іноземних інвесторів, а українська влада їм, нібито, всіляко сприяє, викликає запитання. “). Немає також жодних публічних даних щодо інших кібератаків – наприклад, на “Дію” незадовго до повномасштабного вторгнення або, ще раніше, на систему електронного здоров’я e-Helsy. Нам, фактично безальтернативно, дали “держава в смартфоні”, хоча ніхто точно не розуміє, як вона працює і наскільки захищена вся система. суто здогади і результати, отримані досвідченим шляхом (не секрет, що раніше в роботі резервів траплялися збої). Але ж ніхто не знає, що відбувається насправді. Усьому ставку зробили не на формування паралельної “паперової” системи, а на посилення “цифри” До чого це призвело, ми зараз можемо спостерігати”, – каже. джерело на ринку телекомунікацій.

Головне питання – що буде з реєстрами далі. По ринку вже гуляють “страшилки” про витік інформації, хвилю шахрайств і “плутанину” в даних, коли, наприклад, вашу квартиру чи бізнес можуть “переписати” на когось іншого. І потім все доведеться поновлювати, можливо, через суди.

У СБУ заявили, що йде розслідування, тому там не змогли спростувати інформацію про можливий витік даних із держреєстрів. Водночас Стефанишина, посилаючись на Держслужбу спецзв’язку, каже, що витік даних не підтверджується. Втім, російські паблики вже публікують сторінки, нібито, злитої з реєстрів інформації. Фейк це чи ні – поки що неясно.

“Можливо, що завгодно, і витік інформації (інакше – навіщо організовувати кібератаку), і “плутанина” в даних (крім короткострокової дестабілізації функцій держави до відновлення роботи реєстрів). Для росіян інформація з реєстрів може бути цікава в тому числі, в розрізі прав власності, який у нас, як відомо, багато в чому, не публічний навіть у публічних осіб. можуть бути використані як для шантажу, розробок “потрібних” осіб, так і для різних інформаційних кампаній, “викриттів” та “розслідувань” щодо не лише відомих українських політиків та топ-чиновників, а й військових Мета таких інформкампаній очевидна – внести додатковий розкол в українське суспільство та налаштувати проти України та допомоги їй західне суспільство”, – підсумував Роман Химич.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Міністр юстиції України Ольга Стефанишин підтвердила кібератаку на держреєстри. Вона пише, що це наймасштабніша атака останнім часом.

«Призупинено роботу єдиних та державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції», — пише Стефанишина.

За її словами, для відновлення перших трьох реєстрів (громадянських прав, юридичних та фізосіб-підприємців, а також реєстру нерухомого майна) потрібно два тижні.

“Насправді нас попередили, що процес може зайняти і місяць”, – сказав нам власник нотаріального бюро в Києві.

Тим часом більшість угод, які не встигли оформити, вже паралізована.

«Неможливо продати та купити квартиру, накласти чи зняти арешт з майна, оформити спадщину, одружитися, розлучитися, записати новонароджену дитину, зареєструвати чи закрити бізнес. Все зупинилося», — каже столичний юрист та рієлтор Ірина Луханіна.

Зупинили частину своїх операцій та українські банки. ЗМІ розбиралися, що сталося з держреєстрами і що це означає для людей та бізнесу.

«Реєстри були дірявими, а зараз усе посипалося»

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець каже, що ще вчора вдень їм не вдалося оформити арешт на майно.

«У ЦПАУ сказали, що реєстр тимчасово не працює, завис. І запропонували зачекати. Ми чекали, але нічого так і не запрацювало, тому просто пішли ні з чим. І лише потім дізнався про масштабну атаку на держреєстри Мін’юсту», – розповів Кравець.

Він також додав, що «підсумок його не здивував, оскільки про ризики масштабної діджиталізації в експертній спільноті попереджали вже давно, як і про слабку захищеність держреєстрів.

«Дивує реакція, точніше її відсутність. Фактично, крім Стафанишина, про це ніхто не говорить. Немає заяв від кіберполіції, Мінцифри, СБУ. Це наводить на думку, що атака могла йти за сценарієм «Київстару», тобто із залученням внутрішніх учасників та глобальним заходом до системи», — вважає Кравець.

«У чаті ріелторів пишуть, що нічого не працює: реєстри нерухомого та рухомого майна, обтяжень – все висить. Угоди не проводять другий день. Ходять чутки, що могла бути атака через працівників Мін’юсту. Про те, що реєстри діркаві, говорили вже давно, щоправда, потім намагалися посилити захист, зокрема, поставили проміжний сервер. Але, очевидно, це не допомогло», — розповів нам партнер інвестиційно-фінансової компанії у передмісті столиці, до структури якої входить будівельний бізнес.

Кравець додав, що Мін’юст періодично «прибирав баги».

«Наприклад, давно вже не було випадків несанкціонованих втручань у систему, скажімо, щоби з об’єкта прибрали кредитні обтяження чи переоформили об’єкт на інших людей. Але уразливості все одно залишалися», — каже Кравець.

За словами Ірини Луханіної, реєстр нерухомості і так працював «через раз».

“Постійно зависав, закривали час від часу на регламентні роботи”, – каже вона.

Зрозуміло, що насправді рівень захисту реєстрів не є повною гарантією, що їх не зламають. Але все ж таки, на думку експертів, «є кореляція з масштабами».

«Зупинилися операції по всій країні»

Наразі, за словами експертів, «ситуація катастрофічна, оскільки зупинилися практично всі угоди по всій країні».

«Не можна відкрити чи закрити бізнес, нічого продати чи купити, навіть одружуватися не можна. На останні 10 днів року традиційного припадає безліч угод: люди намагаються вирішити справи до Нового року. Тому, на мою думку, час для атаки було обрано невипадково», — зазначила Луханіна.

Власник нотаріального бюро у Києві каже, що поки що вони так і не дочекалися внутрішніх роз’яснень від Мін’юсту, як працювати за умови заблокованих реєстрів.

«Ми можемо робити, наприклад, довіреності, особливо якщо людині потрібно терміново їхати за кордон і, скажімо, вивезти дитину. Ця доручення матиме свій номер, який потім потрібно внести до держреєстру. Але хотіли б отримати роз’яснення, яким чином потім усе це синхронізуватиметься — потрібно вручну вносити або автоматично підтягнеться. Загалом, нотаріуси, якщо чесно, шоковані», — каже нам власник нотаріального бюро.

Через кібератаки на держреєстри та зламування баз даних українські банки теж звернули деякі свої операції. Насамперед йдеться про відкриття рахунків та видачу кредитів (відкриття кредитного ліміту) бізнесу. Банкіри пояснюють, що за таких дій потрібні виписки з реєстрів, до яких через злому зараз закрито доступ.

«Обов’язково потрібна виписка з ЄДРПОУ (Єдиного держреєстру підприємств та організацій України — ред.), документи, що підтверджують повноваження директора, та іншу звітність на поточну дату. Це потрібно від бізнесу для відкриття рахунку або виділення кредиту, це ж потрібно і для угод, що нотаріально засвідчуються. До цих даних зараз не дістатися, а банки, звісно, ​​правила порушувати не будуть. Тому просто чекають на відновлення доступу до реєстрів, зупинили операції. Нічого не робимо», – розповіли журналістам в одному з банків.

Базовий перелік документів для бізнесу для банківських операцій є стандартним. Наприклад, у списку державного «Сенс Банку» це в тому числі:

• витяг з ЄДРПОУ (її формує співробітник банку);
• список розпорядників;
• витяги з реєстру платника податку на додану вартість, що діє на дату відкриття рахунку (якщо юридична особа є платником ПДВ).
• копія витягу з реєстру неприбуткових установ та організацій, завірена співробітником банку та ін.

У випадку із простими людьми (фізособами) проблеми виникають із нотаріально завірюваними угодами — наприклад, при видачі кредиту з передачею у заставу, скажімо, нерухомості, транспортних засобів. Для цього потрібний доступ до Реєстру прав на нерухоме або інше майно.

У зв’язку зі збоєм у роботі деяких державних реєстрів сервісні центри МВС з 20 грудня 2024 р. також були змушені призупинити надання окремих реєстраційних послуг з транспортними засобами, пов’язаними зі зміною власника:

• за договором купівлі-продажу, укладеним у сервісному центрі МВС, у суб’єктів господарювання, у нотаріуса, у ЦПАУ та через «Дію»;
• за договором дарування, міни, у спадок;
• за договором лізингу, біржовий угоді;
• вибраковування.

Що означає атака на держреєстри?

Ірина Луханіна каже, що ситуація вплине на всіх учасників процесу.

«Держава під кінець року недоотримає чималі суми. За угодами з нерухомістю з урахуванням нової ставки військового збору з другого-третього продажу це 11-23% податків. Люди, хоч і скаржилися на побори, але платили, угоди йшли», — каже Луханіна.

За її словами, теоретично зараз можна провести підготовчі роботи для оформлення угоди та укласти попередній договір.

Але ми не зможемо перевірити, хто реально прописаний, чи немає арешту, стягнень на майно, претензій з боку податкової. Це ризики для покупців», – каже Луханіна.

За її словами, в «цікавій» ситуації зараз покупці нерухомості за програмою «еселя».

«Там гроші одразу заходять на рахунок продавця, можуть перерахувати ще до оформлення угоди. Тобто, кредит на тобі вже висить, а прав власності ще немає. Люди нервують», – каже Луханіна.

За її словами, не можна також відкрити та закрити ФОП. Тобто навіть якщо бізнес вже фактично не працює, вам все одно нараховуватимуть податки.

«Не можна оформити угоди щодо комерційних об’єктів, землі, там можуть бути великі фінансові ризики у продавців і покупців (тим більше, що зростає курс долара, на який зазвичай орієнтуються сторони — Ред.)», — каже Луханіна.

«Вже з учорашнього дня йдуть відмови щодо реєстрації та перереєстрації транспортних засобів. У сервісних центрах МВС кажуть, що доведеться почекати 2-3 тижні», – зазначив керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Він також сказав, що бізнес не може надати виписки з реєстрів, а це одна з умов для участі у тендерах із держзакупівель.

«Ризики великого хаосу з майном»

Але найбільше людей і бізнес лякають навіть не так зірвані угоди, як те, як триватиме процес відновлення реєстрів і що вони там зрештою побачать.

Чи не виявиться так, що в оновлених реєстрах у вас уже не буде майна, — ось головна страшилка, яку обговорюють у соціальних мережах.

«Пішли чутки, що реєстри не тільки покладені, а й у них можливе спотворення інформації. Ви уявляєте, що буде у разі реалізації такого сценарію по всій країні? У мене майно може зникнути, а у вас з’явитися. І як потім усе впорядкувати, якщо у війну багато хто втратив документи? Та й влада останнім часом заявляла, що паперу немає особливої ​​потреби, адже є цифра», — каже керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Зрозуміло, що майнові права теорії можна відновити (якщо є відповідні документи). Але, як показує попередній досвід рейдерських атак на бізнес (які йшли зокрема із залученням держреєстрів), на це може знадобитися багато часу, і не виключено, що відбивати активи доведеться через суд.

Щоправда, офіційно у Мін’юсті заявили, що витоку даних їхніх держреєстрів немає.

Нагадаємо, що 19 грудня хакери здійснили наймасштабнішу зовнішню кібератаку на держреєстри України. Припинено роботу Єдиних та Державних реєстрів.

Джерело: golos.ua

АО «Кравець І Партнери»