<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>держбанків &#8211; Третейський суд</title>
	<atom:link href="https://tretsud.com.ua/tag/derzhbankiv/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<description>Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ»</description>
	<lastBuildDate>Fri, 06 Sep 2024 14:12:23 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://tretsud.com.ua/wp-content/uploads/2020/06/cropped-favicon-32x32.png</url>
	<title>держбанків &#8211; Третейський суд</title>
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Російський слід у банках України: що буде з “дочками” держбанків РФ?</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/rosijskyj-slid-u-bankakh-ukrainy-shcho-bude-z-dochkamy-derzhbankiv-rf/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/rosijskyj-slid-u-bankakh-ukrainy-shcho-bude-z-dochkamy-derzhbankiv-rf/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 06 Sep 2024 14:12:23 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[“дочками”]]></category>
		<category><![CDATA[банках]]></category>
		<category><![CDATA[буде]]></category>
		<category><![CDATA[держбанків]]></category>
		<category><![CDATA[Російський]]></category>
		<category><![CDATA[РФ]]></category>
		<category><![CDATA[слід]]></category>
		<category><![CDATA[України]]></category>
		<category><![CDATA[Що]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/rosijskyj-slid-u-bankakh-ukrainy-shcho-bude-z-dochkamy-derzhbankiv-rf/</guid>

					<description><![CDATA[У розпорядження Mind надійшла ексклюзивна інформація щодо стану дочірніх структур російських державних банків, які працювали в Україні, а після початку повномасштабного вторгнення рф були закриті. На цей момент їхні активи перебувають у розпорядженні Фонду гарантування вкладів. Йдеться про Сбєрбанк Україна, ВТБ Банк (Україна) та Промінвестбанк (належав російському ЗЕБ). До війни вони входили до переліку найбільших &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/rosijskyj-slid-u-bankakh-ukrainy-shcho-bude-z-dochkamy-derzhbankiv-rf/"> <span class="screen-reader-text">Російський слід у банках України: що буде з “дочками” держбанків РФ?</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong>У розпорядження Mind надійшла ексклюзивна інформація щодо стану дочірніх структур російських державних банків, які працювали в Україні, а після початку повномасштабного вторгнення рф були закриті. На цей момент їхні активи перебувають у розпорядженні Фонду гарантування вкладів.</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><span id="more-49212"></span></p>
<p style="text-align: justify;">Йдеться про Сбєрбанк Україна, ВТБ Банк (Україна) та Промінвестбанк (належав російському ЗЕБ). До війни вони входили до переліку найбільших банків України, проте почали поступово згортати свою діяльність із 2014 року.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Які порушення фіксувалися у філіалах російських держбанків в Україні?</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Основні претензії були пов&#8217;язані з російським походженням банків. Після початку війни на Донбасі та анексії Криму держбанки рф продовжували працювати з низкою стратегічних підприємств України. Вважається, що вони також перераховували в материнські структури значні обсяги коштів.</p>
<p style="text-align: justify;">«Після 2014 року НБУ тиснув на них щодо капіталізації, й у 2016 році вони збільшували капітал. При цьому українські державні підприємства припинили платити відсотки за кредитами», – пояснює фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.</p>
<p style="text-align: justify;">Раніше ФГВФО повідомляв, що з 2022 року припинив дію кредитів державним підприємствам України у банках МРБ («Сбєр») та «Промінвест» на суму близько 16 млрд грн.</p>
<p style="text-align: justify;">«Відсутність застосованих до цих банків санкцій чи впливу з боку НБУ, крім виведення з ринку, каже про відсутність порушень саме фінансового законодавства. Підставами для припинення бізнесу була належність до країни агресора», – каже фінансовий юрист, голова адвокатської компанії «Кравець та партнери» <a href="https://t.me/rkravetsUA" rel="nofollow noopener" target="_blank"><strong>адвокат Ростислав Кравець</strong></a>.</p>
<p style="text-align: justify;">І додає: закривати ці установи потрібно було ще 2014 року. Тож постає питання, чому цим банкам дозволили працювати на українському ринку такий тривалий час.</p>
<p style="text-align: justify;">У будь-якому разі «дочки» російських державних банків працювали в Україні після 2014 року з дозволу Національного банку, СБУ, РНБО тощо. Якщо «ВТБ Україна» був виведений із ринку ще у 2018 році, то Сбєрбанк і Промінвестбанк НБУ закрив лише 25 лютого 2022 року.</p>
<p style="text-align: justify;">Відповідний запит Mind направив до Служби безпеки України. «СБУ проводить комплексну роботу з метою блокування активів і застосування інших обмежувальних заходів до іноземних компаній та осіб, які діють на шкоду безпеці нашої держави, у тому числі підконтрольних державі-агресору фінансових установ, – йшлося у відповіді відомства. – В інтересах національної безпеки СБУ не розголошує деталі своєї діяльності. Розголошення інформації з обмеженим доступом про контррозвідувальну діяльність може зашкодити реалізації заходів із запобігання загрозам національній безпеці України».</p>
<p style="text-align: justify;">Проте це не пояснює, чому дочірні структури найбільших російських банків були закриті НБУ лише 2022 року. На момент публікації тексту Національний банк не зміг відповісти на запит Mind.</p>
<p style="text-align: justify;">«Російський банківський сектор навряд чи оцінював ринок України виключно з погляду потенційного прибутку. Входження в корпоративні стратегічні активи, кредитування стратегічних галузей економіки як важіль впливу превалювали над нормою прибутковості», – вважає фінансовий аналітик Станіслав Шлапак.</p>
<p style="text-align: justify;">Тепер розглянемо, як розвивалася діяльність «дочок» російських держбанків в Україні та як вона змінилася після початку повномасштабного вторгнення.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>ВТБ</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Український ВТБ Банк був створений 2006 року шляхом купівлі великого банку «Мрія», який належав бізнесмену та політику Петру Порошенку. «ВТБ і «Сбєр» позиціювали себе як універсальні банки, які працюють із роздрібними клієнтами-фізособами, МСБ та корпоративними клієнтами. При цьому ВТБ намагався бути більш роздрібним, ніж «Сбєр»», – згадує Шлапак.</p>
<p style="text-align: justify;">1 січня 2013 року портфель «ВТБ Україна» сягав 24,4 млрд грн, або $  3 млрд. У 2017 році портфель ВТБ становив 17,4 млрд грн – за курсом 28 грн/$   це було $  680 млн.</p>
<p style="text-align: justify;">ВТБ був віднесений до неплатоспроможних у 2018 році. Банк готувався до виходу з українського ринку з 2014 року, згортаючи портфель.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Промінвестбанк («дочка» російського Внєшекономбанку)</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Промінвестбанк – один із найстаріших банків України, його власником багато років був колишній голова НБУ Володимир Матвієнко. 2008 року, коли у світі та Україні виникла криза ліквідності та десятки банків банкрутували, «Промінвест» зі скандалами був переданий тимчасовому адміністратору. Установу намагалися продати спочатку родині братів Клюєвих – бізнесменів з оточення одіозного президента Віктора Януковича, але потім його придбали росіяни.</p>
<p style="text-align: justify;">«Промінвест» був орієнтований на корпоративних клієнтів і державні монополії, кредитував великі інвестиційні та інфраструктурні проєкти. Вважав пріоритетними стратегічні галузі економіки України та при ухваленні рішень про кредитування вочевидь керувався політичними міркуваннями, представляючи інтереси певних бізнес-груп чи держави-агресора. Банк працював із великими корпораціями, основними державними монополіями. І навіть у сегменті фізосіб – не з мас-маркетом, а із сегментом заможних людей», – пояснює Станіслав Шлапак.</p>
<p style="text-align: justify;">За його словами, у ПіБ доволі давно виникли проблеми з обслуговуванням кредитного портфелю, концентраціями, недостатністю капіталу.</p>
<p style="text-align: justify;">На початок 2013 року кредитний портфель юросіб Промінвестбанку становив понад 31 млрд грн, що за курсом 7,9 грн/$   дорівнює $  3,9 млрд. На початок 2022 року цей показник був 22,9 млрд грн, або близько $  840 млн за курсом 27,27 грн/$  . Тобто бізнес Внєшекономбанку в Україні за 10 років скоротився у 4,6 раза.</p>
<p style="text-align: justify;">Звернемо увагу, що за січень 2022 року, коли всі світові ЗМІ попереджали про майбутній напад рф, російська армія стояла на кордоні Білорусі та України, а американське, британське та інші посольства рекомендували своїм громадянам покинути українську територію, кредити юрособам Промінвестбанку зросли з 22,9 млрд грн до 24,133 млрд грн.</p>
<p style="text-align: justify;">Тобто за передвоєнний місяць банк «спустив» на кредити більш ніж 1,1 млрд грн. Зазвичай у кризових ситуаціях кредитування є одним із механізмів виведення коштів на користь акціонерів і менеджменту фінустанови.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Сбєрбанк Україна</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Сбєрбанк 2007 року придбав українську «дочку» російського Національного резервного банку (НРБ). «Сбєр» мав потужну корпоративну клієнтуру, пропонуючи як банківські продукти, так і інвестиційні», – нагадує Станіслав Шлапак.</p>
<p style="text-align: justify;">Роками здавалося, що основною проблемою Сбєрбанку в Україні є постійні суди з Ощадбанком через бренд. причому в судових розглядах був зацікавлений тодішній голова Ощадбанку, а тепер очільник НБУ Андрій Пишний. Зрештою Ощадбанк переміг у судах. Перед початком великої війни Сбєрбанк Україна перейменувався на Міжнародний резервний банк.</p>
<p style="text-align: justify;">«Сбєрбанк не мав проблем із платоспроможністю, проте був ліквідований як такий, що належав державі-агресору та виступав провідником її інтересів в Україні», – каже Шлапак.</p>
<p style="text-align: justify;">На початок 2013 року Сбєрбанк Україна видав юрособами кредити на 20,6 млрд грн, або $  2,6 млрд. На початок 2022 року цей показник становив 28,4 млрд грн, або ж більш ніж $  1 млрд. Як і у випадку з Промінвестбанком, за січень 2022 року «Сбєр» збільшив кредитний портфель до 29,9 млрд грн, тобто видав майже 1,5 млрд грн.</p>
<p style="text-align: justify;"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-181459" src="https://antiraid.com.ua/wp-content/uploads/2024/09/1725620668.jpg" alt="1725620668" width="750" height="621" title="Російський слід у банках України: що буде з &quot;дочками&quot; держбанків РФ? 2"></p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Як банки гасять свої борги?</strong></p>
<p style="text-align: justify;">За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, всі три банки повністю погасили свої зобов’язання перед кредиторами (вкладниками – фізичними особами). Міжнародний резервний банк (Сбєрбанк), ВТБ та Промінвестбанк входять до 15 банків в управлінні ФГВФО, які на 100% закрили борги перед кредиторами четвертої черги, до якої належать фізособи.</p>
<p style="text-align: justify;">Як розповіли Mind у ФГВФО, станом на 1 серпня 2024 року фонд відшкодував вкладникам ВТБ 839,1 млн грн гарантованих виплат, а вкладникам МРБ – 894,9 млн грн. «Банк задовольняє вимоги непов’язаних із ним кредиторів – фізичних та юридичних осіб усіх черг», – зазначили у Фонді гарантування.</p>
<p style="text-align: justify;">Вкладникам «Промінвесту» ФГВФО виплатив 1,1 млн грн гарантованих виплат. Також по всім банкам або майже повністю, або більшою мірою погашені борги перед сьомою чергою. Нагадаємо: до неї належать вимоги інших вкладників, які не є пов’язаними з банком особами, та юридичних осіб – клієнтів банку, які не є пов’язаними з банком особами.</p>
<p style="text-align: justify;">При цьому, як уточнюють у фонді, відповідно до українського законодавства зараз діє мораторій на проведення будь-яких операцій з особами, пов’язаними з державою-агресором та особами, на яких накладено санкції.</p>
<p>Джерело: <a href="https://mind.ua" target="_blank" rel="noopener nofollow">mind.ua</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/rosijskij-slid-u-bankah-ukraini-shho-bude-z-dochkami-derzhbankiv-rf/" target="_blank">АО «Кравець І Партнери»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/rosijskyj-slid-u-bankakh-ukrainy-shcho-bude-z-dochkamy-derzhbankiv-rf/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
