<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>держави &#8211; Третейський суд</title>
	<atom:link href="https://tretsud.com.ua/tag/derzhavy/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<description>Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ»</description>
	<lastBuildDate>Thu, 20 Nov 2025 15:23:55 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://tretsud.com.ua/wp-content/uploads/2020/06/cropped-favicon-32x32.png</url>
	<title>держави &#8211; Третейський суд</title>
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Тисяча від держави: українців застерегли щодо важливої умови отримання</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/tysiacha-vid-derzhavy-ukraintsiv-zasterehly-shchodo-vazhlyvoi-umovy-otrymannia/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/tysiacha-vid-derzhavy-ukraintsiv-zasterehly-shchodo-vazhlyvoi-umovy-otrymannia/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 20 Nov 2025 15:23:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[важливої]]></category>
		<category><![CDATA[від]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[застерегли]]></category>
		<category><![CDATA[отримання]]></category>
		<category><![CDATA[Тисяча]]></category>
		<category><![CDATA[українців]]></category>
		<category><![CDATA[умови]]></category>
		<category><![CDATA[щодо]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/tysiacha-vid-derzhavy-ukraintsiv-zasterehly-shchodo-vazhlyvoi-umovy-otrymannia/</guid>

					<description><![CDATA[В Україні до 24 грудня 2026 року триватиме реєстрація на виплату грошової допомоги в 1 тисячу гривень за програмою &#8220;Зимова підтримка&#8221;.  Про це розповів на своєму Youtube-каналі адвокат Ростислав Кравець.  Гроші отримають усі українці, які залишаються в країні, однак громадянам потрібно знати важливий нюанс про виплату цієї допомоги.  &#8220;Зимова підтримка&#8221; на картку &#8220;Національний кешбек&#8221; Як &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/tysiacha-vid-derzhavy-ukraintsiv-zasterehly-shchodo-vazhlyvoi-umovy-otrymannia/"> <span class="screen-reader-text">Тисяча від держави: українців застерегли щодо важливої умови отримання</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong>В Україні до 24 грудня 2026 року триватиме реєстрація на виплату грошової допомоги в 1 тисячу гривень за програмою &#8220;Зимова підтримка&#8221;. </strong></p>
<p style="text-align: justify;"><span id="more-60416"></span></p>
<p style="text-align: justify;">Про це розповів на своєму Youtube-каналі <a href="https://t.me/rkravetsUA" rel="nofollow noopener" target="_blank"><strong>адвокат Ростислав Кравець</strong></a>. </p>
<p style="text-align: justify;">Гроші отримають усі українці, які залишаються в країні, однак громадянам потрібно знати важливий нюанс про виплату цієї допомоги. </p>
<h4 style="text-align: justify;">&#8220;Зимова підтримка&#8221; на картку &#8220;Національний кешбек&#8221;</h4>
<p style="text-align: justify;">Як пояснив адвокат, як і торік, громадяни, які вирішать отримати держдопомогу, мають відкрити окрему картку &#8220;Національний кешбек&#8221; — це можна зробити через Дію або у додатку свого банку. У цьому, за словами Ростислава Кравця, й полягає основна проблема.</p>
<p style="text-align: justify;">&#8220;Єдине питання полягає у тому, що коли ви відкриваєте таку картку, то погоджуєтеся з великою кількістю безальтернативних дій. Надалі банки, наприклад, зможуть змінювати відсоткову ставку, як відбувалося торік&#8221;, — розповів чоловік.</p>
<h4 style="text-align: justify;">Що робити українцям</h4>
<p style="text-align: justify;"><strong>По-перше, адвокат радить дуже уважно читати умови відкриття картки &#8220;Національний кешбек&#8221;та звертати увагу на:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li>що саме банки від вас вимагають;</li>
<li>що саме ви маєте підтвердити.</li>
</ul>
<p style="text-align: justify;">По-друге, оскільки в Україні наразі не існує захисту персональних даних, то невідомо, як ті ж банки захищають та обмінюються інформацією. Зважаючи на це, людям варто подумати, чи не краще буде не оформлювати 1 тисячу гривень допомоги, а залишити їх у держбюджеті.</p>
<p style="text-align: justify;">&#8220;Ці гроші можуть піти на підтримку ЗСУ, на виплати військовим, сім&#8217;ям загиблих&#8221;, — пояснив Ростислав Кравець.</p>
<h4 style="text-align: justify;">Про що ще мають знати українці</h4>
<p style="text-align: justify;"><strong>Нагадаємо, що громадяни, які отримуватимуть тисячу гривень у відділеннях Укрпошти, зможуть витратити допомогу на:</strong></p>
<ul style="text-align: justify;">
<li>оплату комунальних послуг;</li>
<li>благодійні внески на підтримку ЗСУ;</li>
<li>оформлення передплати на газети та журнали;</li>
<li>оплату поштових відправлень і послуг;</li>
<li>українські товари у відділеннях Укрпошти.</li>
</ul>
<p style="text-align: justify;">Водночас якщо гроші прийдуть на картку, то розрахуватися нею можна в аптеках, у супермаркетах та продуктових магазинах, у магазинах друкованої продукції й так далі.</p>
<p style="text-align: justify;">Раніше ми розповідали, що реєстрація на виплати за програмою &#8220;Зимова підтримка&#8221; почалася 15 листопада. Однак гроші українцям нараховують не одразу. Також ми писали, що UNHCR Ukraine надасть фінансову допомогу жителям одного з українських міст. Розмір виплат становитиме майже 11 тис. грн.</p>
<p style="text-align: justify;">Джерело: <a href="https://novyny.live/" target="_blank" rel="noopener nofollow">novyny.live</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/tisjacha-vid-derzhavi-ukrainciv-zasteregli-shhodo-vazhlivoi-umovi-otrimannja/" target="_blank">АО «Кравець І Партнери»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/tysiacha-vid-derzhavy-ukraintsiv-zasterehly-shchodo-vazhlyvoi-umovy-otrymannia/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Адвокат: запровадження податку на перекази є спробою держави розширити фіскальний тиск на громадян</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/advokat-zaprovadzhennia-podatku-na-perekazy-ie-sproboiu-derzhavy-rozshyryty-fiskalnyj-tysk-na-hromadian/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/advokat-zaprovadzhennia-podatku-na-perekazy-ie-sproboiu-derzhavy-rozshyryty-fiskalnyj-tysk-na-hromadian/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 May 2025 17:27:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Адвокат]]></category>
		<category><![CDATA[громадян]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[Запровадження]]></category>
		<category><![CDATA[на]]></category>
		<category><![CDATA[перекази]]></category>
		<category><![CDATA[податку]]></category>
		<category><![CDATA[розширити]]></category>
		<category><![CDATA[спробою]]></category>
		<category><![CDATA[тиск]]></category>
		<category><![CDATA[фіскальний]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/advokat-zaprovadzhennia-podatku-na-perekazy-ie-sproboiu-derzhavy-rozshyryty-fiskalnyj-tysk-na-hromadian/</guid>

					<description><![CDATA[На всіх ключових постах знаходяться неспроможні «фахівці», які крім постів у фейсбуці більше нічого не вміють робити.  Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. «Це зробили для того, щоб перевірити реакцію суспільства на подібні законопроєкти. Звичайно, вона буде негативною. Тому треба дивитися на інтенсивність цієї негативної реакції. Об’єктивно адміністрування цих податків буде значно &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/advokat-zaprovadzhennia-podatku-na-perekazy-ie-sproboiu-derzhavy-rozshyryty-fiskalnyj-tysk-na-hromadian/"> <span class="screen-reader-text">Адвокат: запровадження податку на перекази є спробою держави розширити фіскальний тиск на громадян</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong>На всіх ключових постах знаходяться неспроможні «фахівці», які крім постів у фейсбуці більше нічого не вміють робити. </strong></p>
<p style="text-align: justify;"><span id="more-56367"></span></p>
<p style="text-align: justify;">Про це в коментарі i-ua.tv заявив <a href="https://t.me/rkravetsUA" rel="nofollow noopener" target="_blank"><strong>адвокат Ростислав Кравець</strong></a>.</p>
<p style="text-align: justify;">«Це зробили для того, щоб перевірити реакцію суспільства на подібні законопроєкти. Звичайно, вона буде негативною. Тому треба дивитися на інтенсивність цієї негативної реакції. Об’єктивно адміністрування цих податків буде значно більше, ніж надходження від цих податків. І це всі прекрасно розуміють. Аналогічна ситуація була з посилками. Все прекрасно розуміли, що це нічого не дасть, лише нашкодить малому бізнесу та економіці. Те ж саме стосується введення податків на карткові перекази та продаж з маркетплейсів. Скоріш за все нардепи дивляться на реакцію суспільства. Все це чергове підтвердження повної некомпетентності осіб, яким немає більше чим зайнятися, ніж обговорювати ці копійки. Замість того, щоб розбудовувати країну та шукати можливості для закладання інвестицій, а не намагатися глибше і глибше залізти в кишеню українцям», — каже Р. Кравець.</p>
<p style="text-align: justify;">На його думку, нардепи хочуть показати іноземцям, що будуть обкладати всіх податками.</p>
<p style="text-align: justify;">«Це просто намагання замилити партнерам очі, що хтось щось робить, насправді ж об’єктивно втрачена можливість це зробити. Адже на всіх ключових постах знаходяться неспроможні „фахівці“, які крім постів у фейсбуці більше нічого не вміють робити. Сусіпілсьву лише залишається звертатися до нардепів і казати їм, що цей абсурдний законопроєкт не можна приймати», — резюмує Р. Кравець.</p>
<p style="text-align: justify;">Нагадаємо, що через проблеми з наповненням бюджету пересічних українців можуть зобов&#8217;язати сплачувати податки навіть з переказів на картки та продаж вживаних речей. Про це в етері заявила депутатка ВР Ніна Южаніна.</p>
<p>Джерело: <a href="https://i-ua.tv/" target="_blank" rel="noopener nofollow">i-ua.tv</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/advokat-zaprovadzhennja-podatku-na-perekazi-ie-sproboju-derzhavi-rozshiriti-fiskalnij-tisk-na-gromadjan/" target="_blank">АО «Кравець І Партнери»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/advokat-zaprovadzhennia-podatku-na-perekazy-ie-sproboiu-derzhavy-rozshyryty-fiskalnyj-tysk-na-hromadian/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Стягнення шкоди з Держави за незаконне притягнення до адмінвідповідальності</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/stiahnennia-shkody-z-derzhavy-za-nezakonne-prytiahnennia-do-adminvidpovidalnosti/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/stiahnennia-shkody-z-derzhavy-za-nezakonne-prytiahnennia-do-adminvidpovidalnosti/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 27 Feb 2025 12:21:02 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[адмінвідповідальності]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[до]]></category>
		<category><![CDATA[за]]></category>
		<category><![CDATA[Незаконне]]></category>
		<category><![CDATA[притягнення]]></category>
		<category><![CDATA[стягнення]]></category>
		<category><![CDATA[шкоди]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/stiahnennia-shkody-z-derzhavy-za-nezakonne-prytiahnennia-do-adminvidpovidalnosti/</guid>

					<description><![CDATA[Яким чином і на яких підставах можливо стягнути з держави шкоду завдану незаконним притягненням до адміністративної відповідальності патрульною поліцією. 🔸Постанова ВП ВС про підстави відшкодування шкоди Державою за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності патрульною поліцією &#8211; https://forum.antiraid.com.ua/topic/15805-postanova-vp-vs-pro-pidstavi-vidshkoduvannja-shkodi-derzhavoju-za-nezakonne-pritjagnennja-do-administrativnoju-vidpovidalnosti-patrulnoju-policijeju/ ✔️Не забудьте підписати петицію про мобілізацію активістів, що ховаються за іноземцями &#8211; https://t.me/rkravetsUA/15749 🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/stiahnennia-shkody-z-derzhavy-za-nezakonne-prytiahnennia-do-adminvidpovidalnosti/"> <span class="screen-reader-text">Стягнення шкоди з Держави за незаконне притягнення до адмінвідповідальності</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong>Яким чином і на яких підставах можливо стягнути з держави шкоду завдану незаконним притягненням до адміністративної відповідальності патрульною поліцією.</strong></p>
<p><span id="more-54089"></span></p>
<p><div class="ast-oembed-container" style="height: 100%;"><iframe title="Стягнення шкоди з Держави за незаконне притягнення до адмінвідповідальності" width="1300" height="731" src="https://www.youtube.com/embed/3J1Yfim-Nck?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></div>
</p>
<p>🔸Постанова ВП ВС про підстави відшкодування шкоди Державою за незаконне притягнення до адміністративної відповідальності патрульною поліцією &#8211; https://forum.antiraid.com.ua/topic/15805-postanova-vp-vs-pro-pidstavi-vidshkoduvannja-shkodi-derzhavoju-za-nezakonne-pritjagnennja-do-administrativnoju-vidpovidalnosti-patrulnoju-policijeju/</p>
<p>✔️Не забудьте підписати петицію про мобілізацію активістів, що ховаються за іноземцями &#8211; https://t.me/rkravetsUA/15749</p>
<p>🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️</p>
<p>⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA</p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/stjagnennja-shkodi-z-derzhavi-za-nezakonne-pritjagnennja-do-adminvidpovidalnosti/" target="_blank">АО «Кравець І Партнери»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/stiahnennia-shkody-z-derzhavy-za-nezakonne-prytiahnennia-do-adminvidpovidalnosti/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Наявність подвійного громадянства в осіб уповноважених на виконання функцій держави — коментар адвоката</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/naiavnist-podvijnoho-hromadianstva-v-osib-upovnovazhenykh-na-vykonannia-funktsij-derzhavy-komentar-advokata/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/naiavnist-podvijnoho-hromadianstva-v-osib-upovnovazhenykh-na-vykonannia-funktsij-derzhavy-komentar-advokata/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 11 Dec 2023 23:14:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[адвоката]]></category>
		<category><![CDATA[виконання]]></category>
		<category><![CDATA[громадянства]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[коментар]]></category>
		<category><![CDATA[на]]></category>
		<category><![CDATA[Наявність]]></category>
		<category><![CDATA[осiб]]></category>
		<category><![CDATA[подвійного]]></category>
		<category><![CDATA[уповноважених]]></category>
		<category><![CDATA[функцій]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/naiavnist-podvijnoho-hromadianstva-v-osib-upovnovazhenykh-na-vykonannia-funktsij-derzhavy-komentar-advokata/</guid>

					<description><![CDATA[Наявність іншого громадянства у особи, яка уповноважена виконувати обов’язки помічника голови МВД є підставою для звільнення. Тут можна ставити питання про держзраду. Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. «Міністрами та заступниками міністрів можуть бути призначені виключно громадяни України. Вони не мають права мати інше громадянство. Тому наявність іншого громадянства в особи, яка &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/naiavnist-podvijnoho-hromadianstva-v-osib-upovnovazhenykh-na-vykonannia-funktsij-derzhavy-komentar-advokata/"> <span class="screen-reader-text">Наявність подвійного громадянства в осіб уповноважених на виконання функцій держави — коментар адвоката</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Наявність іншого громадянства у особи, яка уповноважена виконувати обов’язки помічника голови МВД є підставою для звільнення. Тут можна ставити питання про держзраду.</strong><span id="more-43243"></span></p>
<p>Про це в коментарі i-ua.tv заявив <strong><a href="https://t.me/rkravetsUA" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">адвокат Ростислав Кравець</a></strong>.</p>
<blockquote>
<p>«Міністрами та заступниками міністрів можуть бути призначені виключно громадяни України. Вони не мають права мати інше громадянство. Тому наявність іншого громадянства в особи, яка уповноважена виконувати обов’язки помічника голови МВД є підставою для звільнення. Адже при прийнятті на роботу вона про це не повідомила. У зв’язку з тим, що особа ввела в оману уповноважені органи, це є підставою для звільнення. Тому має відбутися досудове розслідування. Якщо у заступника глави Нацполіції Дмитра Тишлека також виявлять паспорт рф, як і у його дружини, то в такому випадку має бути порушена кримінальна справа за підробку документів. Тим більше, що посади міністрів, взагалі віднесені до політичних посад. А громадянин іншої держави, не може займати іншу посаду в Україні. Тут можна ставити питання про держзраду», — каже адвокат.</p>
</blockquote>
<p>За його словами, органи мають ретельно перевірити на наявність паспортів рф у працівників МВС.</p>
<p>Нагадаємо, що комісія МВС перевіряє інформацію ЗМІ про можливу наявність російського паспорта у дружини заступника глави Нацполіції Дмитра Тишлека. Про це заявив глава МВС Ігор Клименко, який зазначив, що навіть де-юре, наявність навіть російського паспорта не є підставою для звільнення.</p>
<p>Джерело: <a href="https://i-ua.tv/news/84138-advokat-prokomentuvav-skandal-z-pasportom-rf-zastupnika-golovi-natspolitsiji-tishleka" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">i-ua.tv</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/najavnist-podvijnogo-gromadjanstva-v-osib-upovnovazhenih-na-vikonannja-funkcij-derzhavi-komentar-advokata/" target="_blank">АО «Кравець І Партнери»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/naiavnist-podvijnoho-hromadianstva-v-osib-upovnovazhenykh-na-vykonannia-funktsij-derzhavy-komentar-advokata/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави?</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/ponad-2-4-mln-ukraintsiv-vtratyly-domivku-shcho-z-obitsianym-zhytlom-vid-derzhavy/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/ponad-2-4-mln-ukraintsiv-vtratyly-domivku-shcho-z-obitsianym-zhytlom-vid-derzhavy/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 15 Nov 2022 10:12:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[від]]></category>
		<category><![CDATA[втратили]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[домівку]]></category>
		<category><![CDATA[житлом]]></category>
		<category><![CDATA[млн]]></category>
		<category><![CDATA[обіцяним]]></category>
		<category><![CDATA[понад]]></category>
		<category><![CDATA[українців]]></category>
		<category><![CDATA[Що]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/ponad-2-4-mln-ukraintsiv-vtratyly-domivku-shcho-z-obitsianym-zhytlom-vid-derzhavy/</guid>

					<description><![CDATA[Окупанти продовжують руйнувати цивільні об’єкти. Через агресію росії мільйони громадян втратили дах над головою. У результаті чисельних ракетних обстрілів, кількість заявок про відшкодування житла через Дію наблизилася до 300 тисяч. Одразу після повномасштабного вторгнення росії президент України прийняв важливе політичне рішення — усе зруйноване житло має бути компенсовано. Влада обіцяла побудувати для переселенців тисячі квартир &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/ponad-2-4-mln-ukraintsiv-vtratyly-domivku-shcho-z-obitsianym-zhytlom-vid-derzhavy/"> <span class="screen-reader-text">Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави?</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Окупанти продовжують руйнувати цивільні об’єкти.</strong><span id="more-20124"></span></p>
<p>Через агресію росії мільйони громадян втратили дах над головою. У результаті чисельних ракетних обстрілів, кількість заявок про відшкодування житла через Дію наблизилася до 300 тисяч. Одразу після повномасштабного вторгнення росії президент України прийняв важливе політичне рішення — усе зруйноване житло має бути компенсовано. Влада обіцяла побудувати для переселенців тисячі квартир за півроку. Втім, початковий план &#8220;великої відбудови&#8221; не був реалізований. Сьогодні &#8220;Телеграф&#8221; пропонує розібратися, у чому причина цієї затримки та коли очікувати на відшкодування житла.</p>
<h2 class="ql-align-center text-center">Скільки цивільного житла знищили окупанти?</h2>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/c/da/ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/c/da/398d78d9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/c/da/a41a95cc-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/c/da/398d78d9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/c/da/a41a95cc-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/c/da/398d78d9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/c/da/a41a95cc-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/c/da/398d78d9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/c/da/a41a95cc-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/da/d5adf1f9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/da/91d70a21-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/da/d5adf1f9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/da/91d70a21-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.webp?v=9898_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/da/d5adf1f9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/da/91d70a21-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/da/d5adf1f9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/da/91d70a21-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/da/d5adf1f9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/da/91d70a21-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 2x" alt="Фото зруйнованого будинку в Україні" width="700" height="459" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/da/d5adf1f9-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/da/91d70a21-ea713098af5b1212efcf0ccb4a63bdac.jpg?v=9898_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 8"></picture></a></figure>
<p>За попередніми підрахунками аналітиків, на які <a href="https://www.minregion.gov.ua/about/" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">спирається </a>Міністерство розвитку громад і територій, понад 2,4 мільйона українців мешкали в зруйнованому або суттєво пошкодженому житлі. Оскільки в нинішніх умовах дуже важко порахувати реальні цифри, то дані не є цілковито фактичними та остаточними.</p>
<p>За відомостями обласних військових адміністрацій станом на 18 жовтня, серед пошкоджених об&#8217;єктів нерухомості значна частина має <em>ступінь руйнування більший за 50%.</em> Враховуючи тільки ті території, де можливі підрахунки.</p>
<p>За <a href="https://t.me/CenterCounteringDisinformation/2238" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">даними</a> Центру протидії дезінформації при РНБО тільки на 6 місяць великої війни понад 3,5 мільйона осіб втратили власне житло. Загалом війська рф атакували цивільні об’єкти у 60 разів частіше, ніж військові. Найбільше від обстрілів потерпає інфраструктура прифронтових міст.</p>
<h2 class="ql-align-center text-center">Що обіцяли зробити?</h2>
<p>У квітні заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко, який був куратором &#8220;Великого будівництва&#8221; і зараз координує процеси відновлення інфраструктури, <a href="https://forbes.ua/inside/potribno-pobuduvati-desyatki-tisyach-kvartir-zastupnik-golovi-ofisu-prezidenta-pro-vidnovlennya-zruynovanikh-mist-zhitlo-dlya-bizhentsiv-ta-pobudovu-novoi-kraini-11042022-5373" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">заявив</a>, що влада до зими 2022 року забезпечить житлом тих, хто цього найбільше потребує. План полягав у підготовці <strong>53,4 тис. квартир</strong> для 186 тис. українців.</p>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/7/63/ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/7/63/bf1f276b-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/7/63/1a52d8d4-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/7/63/bf1f276b-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/7/63/1a52d8d4-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/7/63/bf1f276b-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/7/63/1a52d8d4-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/7/63/bf1f276b-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/7/63/1a52d8d4-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/7/63/68eabf03-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/7/63/c848e7e5-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/7/63/68eabf03-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/7/63/c848e7e5-ed79a526523d59df0828101ed3891637.webp?v=9934_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/7/63/68eabf03-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/7/63/c848e7e5-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/7/63/68eabf03-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/7/63/c848e7e5-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/7/63/68eabf03-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/7/63/c848e7e5-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 2x" alt="Фото зруйнованого будинку на Київщині" width="700" height="467" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/7/63/68eabf03-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/7/63/c848e7e5-ed79a526523d59df0828101ed3891637.jpg?v=9934_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 9"></picture></a></figure>
<p><em>&#8220;Наше завдання – житло для переміщених осіб. Ми побудуємо для них не якісь модульні тимчасові споруди, а нормальні домівки в 10 регіонах. Ми вибрали проєкти, які можна втілити за три місяці. Це будуть саме квартири – в більшості двокімнатні. Після того, як ми відновимо домівки переселенців в містах, де вони жили до війни, – вони переїдуть, а ці квартири будуть віддані військовим і всім іншим, хто стояв у чергах.&#8221;</em> — коментував тоді Тимошенко.</p>
<p>Фінансування мало проводитися з державного бюджету, а загальна сума видатків на реалізацію плану у 2022 році мала становити 65,9 млрд гривень. Втім, пізніше стало зрозуміло, що коштів у держави бракує. Адже дефіцит загального фонду нашої країни <a href="https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_veresni_2022_roku_do_zagalnogo_fondu_derzhavnogo_biudzhetu_nadiishlo_1561_mlrd_griven-3634" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">становить </a><strong>493,4 млрд грн, у тому числі загального фонду – 495,3 млрд грн</strong>.</p>
<p>У серпні Тимошенко презентував програму відновлення житла західним політикам та дипломатам у рамках Fast Recovery Plan. Про це він <a href="https://t.me/tymoshenko_kyrylo/1271" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">повідомив</a> у своєму Telegram.</p>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/d/f6/1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/d/f6/c68fd1a3-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/d/f6/04b08580-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/d/f6/c68fd1a3-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/d/f6/04b08580-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/d/f6/c68fd1a3-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/d/f6/04b08580-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/d/f6/c68fd1a3-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/d/f6/04b08580-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/f6/a9950933-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/d/f6/ff3f226a-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/f6/a9950933-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/d/f6/ff3f226a-1129309d127f9480465dde5722545f6d.webp?v=0001_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/f6/a9950933-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/d/f6/ff3f226a-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/f6/a9950933-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/d/f6/ff3f226a-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/f6/a9950933-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/d/f6/ff3f226a-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 2x" alt="Фото Кирила Тимошенка" width="700" height="357" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/f6/a9950933-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/d/f6/ff3f226a-1129309d127f9480465dde5722545f6d.jpg?v=0001_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 10"></picture></a></figure>
<p>За планом Офісу президента, тепер кошти на будівництво житла для внутрішньопереміщених осіб мали надходити від країн-партнерів. Наразі регулярно проводяться зустрічі для обговорення плану, але про чіткі терміни будівництва поки не йшлося.</p>
<p><em>&#8220;Триває наша робота з залучення партнерів до проєктів відновлення зруйнованої інфраструктури в Україні. Ми маємо загальний план відновлення, а також регіональні плани. Крім того, передбачили що зацікавлені країни можуть брати участь у відновленні конкретних об’єктів, наприклад, шкіл.&#8221;</em> — звітується Кирило Тимошенко.</p>
<p>Втім, реалізувати плани буде вкрай важко, навіть за наявності фінансування. Київська ОВА розраховувала, що собівартість квадратного метра типового будинку на три кімнати площею 90 кв. м не буде перевищувати 14 000 грн. Та мінімальна собівартість за наявним курсом долара – не менше 25 000 грн за кв. м. Про це розповіли у Конфедерації будівельників України.</p>
<p>Ще одна перепона – бюрократія. Місцева влада не має права фінансувати проєкти нового будівництва, оскільки їх не пропускає казначейство, каже Вадим Табакера, заступник директора департаменту економічної політики Львівської ОДА.</p>
<p>Директор будівельної компанії &#8220;Сервус&#8221; Олег Якимів у інтерв’ю Forbes говорить, що з цієї причини він не отримав передплату за проєкт будівництва двоповерхового будинку на 12 квартир для переселенців у Дрогобичі. Компанія продовжує будувати будинок, але не береться за нові проєкти, поки проблема не буде вирішена.</p>
<p>Ще 1 квітня депутати прийняли у першому читанні <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39283" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">законопроєкт</a> про державну компенсацію за втрачене чи пошкоджене нерухоме майно під час війни. Усі кроки — від подачі заяви до вибору житла можна зробити через додаток або портал Дія. Пріоритетне право на отримання компенсації мають багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю I та II груп, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, ветерани війни. Для решти громадян компенсація надаватиметься у порядку черговості.</p>
<p>Проєкт передбачає два варіанти компенсацій за пошкоджене житло:</p>
<ul>
<li>не підлягає відновленню – фінансується нове будівництво;</li>
<li>підлягає відновленню – власнику надаються кошти на відновлення або фінансуються необхідні будівельні роботи.</li>
</ul>
<p>Серед джерел фінансування відбудови – міжнародна донорська допомога, конфісковані активи, а в перспективі – репарації від РФ, каже заступниця голови парламентського Комітету з питань місцевого самоврядування та регіонального розвитку Олена Шуляк.</p>
<h2 class="ql-align-center text-center">Що встигли відбудувати або купити?</h2>
<p>У квітні уряд ухвалив <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/495-2022-%D0%BF#n16" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">постанову</a>, якою дозволив будувати або купувати житло для ВПО. Розпоряджатися коштами для цих цілей доручили Мінрегіону. А для отримання грошей, громади мали виділити вільну земельну ділянку.</p>
<p>Місцеві адміністрації не забарилися. Таким чином, у громадах <a href="https://www.facebook.com/CVoda/videos/1483529992065067" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">Буковини</a> визначили понад 60 ділянок площею 200 га. У <a href="https://www.youtube.com/watch?v=F4Fwevv8Z44&amp;ab_channel=%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">Полтаві </a>затвердили три земельних ділянки загальною площею 11,5 га землі. На <a href="https://www.facebook.com/kirovohradskaODA/posts/103131889083275" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">Кіровоградщині</a> виділили 179 га для будівництва двадцяти п’ятиповерхівок на дві тисячі квартир. <a href="https://t.me/kozytskyy_maksym_official/2229" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">Львівська облдержадміністрація</a> затвердила будівничу програму для ВПО на суму 50 мільйонів гривень. Під будівництво нового житла виділено 95 ділянок, з них 20 мають необхідні комунікації.</p>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/a/b4/4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/a/b4/d1874d1c-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/a/b4/50df7547-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/a/b4/d1874d1c-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/a/b4/50df7547-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/a/b4/d1874d1c-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/a/b4/50df7547-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/a/b4/d1874d1c-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/a/b4/50df7547-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/b4/32051e07-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/a/b4/b2eb67f9-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/b4/32051e07-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/a/b4/b2eb67f9-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.webp?v=0059_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/b4/32051e07-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/a/b4/b2eb67f9-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/b4/32051e07-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/a/b4/b2eb67f9-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/b4/32051e07-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/a/b4/b2eb67f9-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 2x" alt="Фото виділеної ділянки під будівництво" width="700" height="455" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/a/b4/32051e07-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/a/b4/b2eb67f9-4e643b187d740d86ef1263bb8fcd6b4a.jpg?v=0059_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 11"></picture></a><figcaption class="s-content__figure-caption">Виділена земля під будівництво у Полтаві</figcaption></figure>
<p>У жовтні Київська міська рада виділила 2 млрд грн департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА і комунальному підприємству &#8220;Фінансова компанія &#8220;Житло-інвест&#8221;. Ці гроші підуть на придбання 1 тис. квартир, які здаватимуться в оренду переселенцям.</p>
<p>Водночас на думку <a href="https://mind.ua/publications/20247430-zhitlo-dlya-pereselenciv-kiyiv-mae-namir-vikupiti-tisyachu-kvartir-ale-yih-na-vsih-ne-vistachit" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">опитаних</a> експертів, тисячі квартир буде замало, а тобто проблема не буде вирішена.</p>
<p><em>&#8220;Запитань до програми, яка має розв&#8217;язати проблему переселенців, справді багато. Немає вимог до житла, саму програму також не презентують. Хвилює і відсутність механізмів розрахунку орендної плати. Якщо місто планує купити тисячу квартир за 2 млрд грн, то середня вартість апартаментів становитиме $  50 000. За такі гроші в Києві можна придбати хіба що однокімнатну квартиру.&#8221;,</em> — визнає старший партнер <a href="https://knpartners.com.ua/" rel="nofollow noopener" target="_blank">адвокатської компанії &#8220;Кравець та партнери&#8221;</a> <strong><a href="https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">Ростислав Кравець</a></strong>.</p>
<p>Бентежить і питання розподілу таких квартир, що може виявитися непрозорим. Як визначити, кому віддати перевагу, а тобто кому муніципальна квартира потрібніша? Це можуть бути люди, які втратили роботу та житло, чи багатодітні сім&#8217;ї.</p>
<h2 class="ql-align-center text-center">Можливість отримати тимчасове житло для ВПО</h2>
<p>Щоб хоча б частково забезпечити українців тимчасовим житлом, держава встановлює модульні містечка, розраховані на проживання до одного року. Частину з них безоплатно передала Польща.</p>
<p>Частину переселенців розселили у мережі санаторіїв. Усього в Україні приблизно 200 таких закладів, які здатні прийняти понад 30 000 осіб.</p>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/2/07/0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/2/07/68ed744b-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/2/07/82b839c4-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/2/07/68ed744b-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/2/07/82b839c4-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/2/07/68ed744b-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/2/07/82b839c4-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/2/07/68ed744b-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/2/07/82b839c4-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/07/90b92b21-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/2/07/cc0f22bc-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/07/90b92b21-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/2/07/cc0f22bc-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.webp?v=0210_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/07/90b92b21-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/2/07/cc0f22bc-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/07/90b92b21-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/2/07/cc0f22bc-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/07/90b92b21-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/2/07/cc0f22bc-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 2x" alt="Фото модульних містечок" width="700" height="467" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/07/90b92b21-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/2/07/cc0f22bc-0ea773d7aa1886138b07e5a411791072.jpeg?v=0210_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 12"></picture></a><figcaption class="s-content__figure-caption">Модульне містечко на Львівщині</figcaption></figure>
<p>Загалом мережа польських модульних містечок і санаторіїв дозволить прихистити приблизно 40 000 українців, тобто приблизно 1,5% від потреби. Ще частина помешкань будується коштами меценатів.</p>
<p>За рахунок благодійників реалізуються проєкти у Львівський області. У селі Бортятин Яворівського району побудували модульне містечко для 40 осіб із розширенням на 240 осіб. Проєкт профінансували донори з Австралії, Нової Зеландії та США.</p>
<p>Деякі переселенці самостійно розв&#8217;язують проблему, орендуючи житло, купуючи нове або переїжджаючи до родичів. Крім того, у березні була запроваджена соціальна <a href="https://prykhystok.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener nofollow noreferrer">програма</a> &#8220;Прихисток&#8221;. У її рамках особи, що безкоштовно прихистили ВПО з тимчасово окупованих територій, отримують 450 грн на місяць за особу. В опалювальний сезон виплата подвоюється.</p>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/5/3c/b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/5/3c/6e1c442c-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/5/3c/5aa801be-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/5/3c/6e1c442c-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/5/3c/5aa801be-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/5/3c/6e1c442c-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/5/3c/5aa801be-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/5/3c/6e1c442c-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/5/3c/5aa801be-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/3c/ebbde9a8-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/3c/c6acaea3-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/3c/ebbde9a8-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/3c/c6acaea3-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.webp?v=0258_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/3c/ebbde9a8-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/3c/c6acaea3-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/3c/ebbde9a8-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/3c/c6acaea3-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/3c/ebbde9a8-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/3c/c6acaea3-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 2x" alt="Фото українських біженців" width="700" height="394" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/3c/ebbde9a8-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/3c/c6acaea3-b642bcaaf3f0f4ecf3dcf641fe8e63c5.jpg?v=0258_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 13"></picture></a></figure>
<p>До кінця жовтня в рамках цієї програми вдалося розмістити 682,3 тис. внутрішньопереміщених осіб. Раніше компенсація за прихисток ВПО надавалася за кошти держбюджету та міжнародних благодійних організацій. З 1 жовтня програму фінансує лише Товариство червоного хреста в Україні.</p>
<p>Та Існує категорія внутрішніх переселенців , яким так і не вдалося знайти де жити. Такими людьми опікується держава. Наразі владою розроблено механізм надання безоплатної тимчасової оселі. За даними Мінрегіону, до кінця жовтня вдалося організувати 163 тис. місць, у яких тимчасово розмістили 1,69 млн українців. Мова йде про приміщення державної, комунальної та приватної власності.</p>
<p>Для отримання житла на певний термін потрібно стати на облік, звернувшись до місцевого центру надання адміністративних послуг або органу соціального захисту населення. У випадку відсутності такого центру на території, де людина проживає треба звернутися до відповідної військово-цивільної адміністрації.</p>
<h2 class="ql-align-center text-center">Ініціатива волонтерів, які відбудовують зруйноване житло шукають прихисток</h2>
<figure class="s-content__figure js-lightbox "><a class="s-content__figure-inner s-content__figure-inner--link" href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/b/d4/6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank"><picture class="s-content__figure-img u-img"><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/b/d4/82197202-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/b/d4/293c1d9e-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 2x" type="image/webp" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/b/d4/82197202-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/b/d4/293c1d9e-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/b/d4/82197202-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/b/d4/293c1d9e-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 2x" type="image/jpeg" media="(min-width: 429px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/700-*/b/d4/82197202-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/1400-*/b/d4/293c1d9e-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/d4/95027911-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/b/d4/7e2b4435-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 2x" type="image/webp" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/d4/95027911-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/b/d4/7e2b4435-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.webp?v=0319_1 2x" data-ll-status="entered" /><source class="js-lazy entered exited" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/d4/95027911-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/b/d4/7e2b4435-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 2x" type="image/jpeg" media="(max-width: 428px)" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/d4/95027911-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 1x, https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/b/d4/7e2b4435-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 2x" data-ll-status="entered" /><img decoding="async" loading="lazy" class="js-lazy entered loaded" src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/d4/95027911-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/b/d4/7e2b4435-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 2x" alt="Фото українських волонтерів, що відбудовують житло" width="700" height="378" data-src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/b/d4/95027911-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1" data-srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/b/d4/7e2b4435-6b9eb703fc5bdf614afa100ab4d24d4b.jpg?v=0319_1 2x" data-ll-status="loaded" data- title="Понад 2,4 млн українців втратили домівку: що з обіцяним житлом від держави? 14"></picture></a></figure>
<p>Повномасштабна війна змусила багатьох людей опинитись у скрутній ситуації. Окрім допомоги держави, на поміч прийшли волонтери. Відтак сотні тисяч людей приєдналися до волонтерського руху: допомагають у гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, закуповують амуніцію тощо.</p>
<p>Добровольці з України розбирають завали зруйнованих будинків та дають можливість людям повертатися до своїх осель. Одна з таких організацій є БУР (&#8220;Будуємо Україну разом&#8221;). Це молодіжний рух, що існує вже 8 років. Волонтери ремонтують занедбані парки, дворики, житло для тих, хто цього потребує. А також відновлюють те, що зруйнувала війна та облаштовують оселі для переселенців. Нині вони ремонтують гуртожиток медичного коледжу, в який влучила ракета. Долучитися або звернутися до них може кожен, написавши до їх <a href="https://bur.ukredu.org/" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">сайту</a>.</p>
<p>Ще одним благодійним <a href="https://www.instagram.com/youkraine__/" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">фондом</a> є &#8220;YOUkraine — Ти є країна&#8221;. Учасники регулярно влаштовують збори, допомагають знайти житло в Україні або з переїздом за кордон, реалізовують проєкти по будівництву та багато іншого. Нещодавно вони знайшли будинок для багатодітної родини з Маріуполя. У Давидових 10 дітей, їхнє житло зруйноване, а батько на фронті.</p>
<p><em>&#8220;Вони мають одну власну дитину і взяли ще 9 дітей на виховання. І мені хотілося, щоб вони мали умови кращі, ніж мали до того&#8221;,</em> — розповідає засновник і голова БФ &#8220;YOUkraine — Ти є країна&#8221; Данило Холявко.</p>
<p>Загалом українці можуть знайти прихисток як в Україні, так і за кордоном завдяки численним організаціям та застосункам, створеними на волонтерських засадах. Ви можете знайти благодійну організацію у своєму місті за пошуковими запитами в інтернеті. Крім того, варто опублікувати своє звернення у мережі та попросити про поширення.</p>
<p><a href="https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2022-11-14/5722812-ponad-24-mln-ukraintsiv-vtratili-domivku-shcho-z-obitsyanim-zhitlom-vid-derzhavi" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">ТЕЛЕГРАФ</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/ponad-2-4-mln-ukrainciv-vtratili-domivku-shho-z-obicjanim-zhitlom-vid-derzhavi/" target="_blank">АО «Кравец и Партнеры»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/ponad-2-4-mln-ukraintsiv-vtratyly-domivku-shcho-z-obitsianym-zhytlom-vid-derzhavy/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Незаконне масове кредитування в Україні через фізичних осіб під прикриттям держави</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/nezakonne-masove-kredytuvannia-v-ukraini-cherez-fizychnykh-osib-pid-prykryttiam-derzhavy/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/nezakonne-masove-kredytuvannia-v-ukraini-cherez-fizychnykh-osib-pid-prykryttiam-derzhavy/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 20 Oct 2022 20:39:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[кредитування]]></category>
		<category><![CDATA[масове]]></category>
		<category><![CDATA[Незаконне]]></category>
		<category><![CDATA[осiб]]></category>
		<category><![CDATA[під]]></category>
		<category><![CDATA[прикриттям]]></category>
		<category><![CDATA[Україні]]></category>
		<category><![CDATA[фiзичних]]></category>
		<category><![CDATA[через]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/nezakonne-masove-kredytuvannia-v-ukraini-cherez-fizychnykh-osib-pid-prykryttiam-derzhavy/</guid>

					<description><![CDATA[‼️🇺🇦 Ціленаправлене знищення системи захисту прав споживачів було здійснено з єдиною метою &#8211; відмивання грошей та шалених прибутків, які під час війни тільки зростають. Хто за цим стоїть і як не потрапити у пастку Ви дізнаєтесь із відео. Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy 🇺🇦✌️Важлива &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/nezakonne-masove-kredytuvannia-v-ukraini-cherez-fizychnykh-osib-pid-prykryttiam-derzhavy/"> <span class="screen-reader-text">Незаконне масове кредитування в Україні через фізичних осіб під прикриттям держави</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>‼️🇺🇦 Ціленаправлене знищення системи захисту прав споживачів було здійснено з єдиною метою &#8211; відмивання грошей та шалених прибутків, які під час війни тільки зростають. Хто за цим стоїть і як не потрапити у пастку Ви дізнаєтесь із відео.</strong><span id="more-19947"></span></p>
<div class="ast-oembed-container"><iframe loading="lazy" title="Незаконне масове кредитування в Україні через фізичних осіб під прикриттям держави" width="1300" height="731" src="https://www.youtube.com/embed/uwviR9XdGlw?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe></div>
<p>Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:<br /> <a href="https://bit.ly/2G12dHy" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">https://bit.ly/2G12dHy</a></p>
<p>🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️</p>
<p>➡️ Підписатись <a href="https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/nezakonne-masove-kredituvannja-v-ukraini-cherez-fizichnih-osib-pid-prikrittjam-derzhavi/" target="_blank">АО «Кравец и Партнеры»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/nezakonne-masove-kredytuvannia-v-ukraini-cherez-fizychnykh-osib-pid-prykryttiam-derzhavy/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>“Сумнівна” експертиза НАБУ в справі Труханова: юрист заявив, що мер може вимагати компенсацію від держави</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/sumnivna-ekspertyza-nabu-v-spravi-trukhanova-iuryst-zaiavyv-shcho-mer-mozhe-vymahaty-kompensatsiiu-vid-derzhavy/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/sumnivna-ekspertyza-nabu-v-spravi-trukhanova-iuryst-zaiavyv-shcho-mer-mozhe-vymahaty-kompensatsiiu-vid-derzhavy/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 26 Oct 2021 05:13:14 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[“Сумнівна”]]></category>
		<category><![CDATA[вимагати]]></category>
		<category><![CDATA[від]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[експертиза]]></category>
		<category><![CDATA[заявив]]></category>
		<category><![CDATA[компенсацію]]></category>
		<category><![CDATA[мер]]></category>
		<category><![CDATA[може]]></category>
		<category><![CDATA[НАБУ]]></category>
		<category><![CDATA[справі]]></category>
		<category><![CDATA[Труханова]]></category>
		<category><![CDATA[Що]]></category>
		<category><![CDATA[юрист]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/sumnivna-ekspertyza-nabu-v-spravi-trukhanova-iuryst-zaiavyv-shcho-mer-mozhe-vymahaty-kompensatsiiu-vid-derzhavy/</guid>

					<description><![CDATA[Мер Одеси Генадій Труханов може вимагати матеріальну компенсацію від держави, якщо експертиза НАБУ виявиться неналежною, про що вже заявили його адвокати. Про це у коментарі УНН повідомив юрист Ростислав Кравець. Цитата &#8220;Особа (Труханов &#8211; ред.), яку незаконно притягнули на підставі таких документів до відповідальності, і до якої застосовували запобіжні заходи, буде мати право на отримання компенсацій від &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/sumnivna-ekspertyza-nabu-v-spravi-trukhanova-iuryst-zaiavyv-shcho-mer-mozhe-vymahaty-kompensatsiiu-vid-derzhavy/"> <span class="screen-reader-text">“Сумнівна” експертиза НАБУ в справі Труханова: юрист заявив, що мер може вимагати компенсацію від держави</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Мер Одеси Генадій Труханов може вимагати матеріальну компенсацію від держави, якщо експертиза НАБУ виявиться неналежною, про що вже заявили його адвокати. Про це у коментарі <strong>УНН</strong> повідомив <strong><a href="https://t.me/joinchat/AAAAAFIOXCJh_Q3scb07VA" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">юрист Ростислав Кравець</a></strong>.<span id="more-16866"></span></p>
<p><strong>Цитата</strong></p>
<p>&#8220;Особа (Труханов &#8211; ред.), яку незаконно притягнули на підставі таких документів до відповідальності, і до якої застосовували запобіжні заходи, буде мати право на отримання компенсацій від держави&#8221;, &#8211; сказав він.</p>
<p>Мова про судову експертизу у справі Труханова, яка нібито встановила збиток одеській громаді у розмірі 689 млн грн внаслідок відчуження земельних ділянок. Оцінку земель проводило на замовлення НАБУ ТОВ &#8220;Міжнародна експертно-правова група&#8221;, яка відповідно до своїх КВЕДів може проводити астрологічні і спіритичні сеанси, але <a href="https://www.unn.com.ua/uk/news/1947712-sprava-trukhanova-sudovu-ekspertizu-dlya-nabu-robila-privatna-yuridichna-kontora-bez-prava-zaymatisya-takoyu-diyalnistyu" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">оцінювати нерухомість не може</a>.</p>
<p>Коментуючи таку експертизу, Кравець зазначив, що залучення &#8220;сумнівних&#8221; експертів до розслідування гучних справ є звичною практикою для НАБУ.</p>
<p>&#8220;Такі ситуації в нашій практиці трапляються дуже часто. Дуже часто НАБУ наймає незрозумілих експертів, аби ті підтвердити якісь вигадані збитки. В подальшому виявляється, що ані компанія ані її експерти не мали на це відповідних дозволів.<br /> Самі ж експерти в таких випадках грають роль тих, хто виконує забаганки НАБУ у судових засіданнях&#8221;, &#8211; додає юрист.</p>
<p>Такий механізм дає право НАБУ легко і швидко посадити підозрюваного за грати, пояснює Кравець.</p>
<p>&#8220;А не розслідувати провадження, як того вимагає від них законодавство&#8221;, &#8211; резюмував він.</p>
<p><strong>Контекст</strong></p>
<p>Вчора, 11 жовтня ВАКС відмовив прокурору САП у задоволенні клопотання щодо обрання Труханову міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою заставою у 120 млн грн. Доводи САП виявилися недостатніми і суддя визначила заставу у 30 млн грн.</p>
<p>6 жовтня детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили про підозру 16 особам в незаконному заволодінні активами територіальної громади Одеси і легалізації незаконно отриманих доходів. Серед них і мер Одеси. Їм інкримінують збитки громаді обсягом 689 млн грн. Однак, як з&#8217;ясувалося в суді, експертизу проводила не державна установа, а приватний судовий експерт.</p>
<p><strong>До слова</strong></p>
<p>Незадовго до висунення підозри <a href="https://od.vgorode.ua/news/sobytyia/a1178062-v-odesse-khotjat-zastroit-dva-sanatorija" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">Труханов виступив</a> з публічною критикою забудовника Аднана Ківана і його компанії Kadorr, яка має намір забудувати санаторії Одеси.</p>
<p>Ківана, свою чергою, називали спонсором Міхеіла Саакашвілі, коли той був губернатором Одеської області. З місцевих ЗМІ відомо, що Саакашвілі став власником квартири в одній з багатоповерхівок Кадорр в Одесі, землю під будівництво якої виділив своїм же розпорядженням.</p>
<p>Саакашвілі при цьому найближчий соратник першого заступника директора НАБУ Гізо Углави, з яким вони разом приїхали в Україну з Грузії.</p>
<div class="b-news-source">Джерело: <a href="https://www.unn.com.ua/uk/news/1947919-sumnivna-ekspertiza-nabu-v-spravi-trukhanova-yurist-zayaviv-scho-mer-mozhe-vimagati-kompensatsiyu-vid-derzhavi?fbclid=IwAR18r6tsfr-Jrxc6oc2mlIXOrf68TxJnf47GILFmS8dVwrVgSsjVGlxkLQ4" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">УНН</a></div>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/sumnivna-ekspertiza-nabu-v-spravi-truhanova-jurist-zajaviv-shho-mer-mozhe-vimagati-kompensaciju-vid-derzhavi/" target="_blank">АО «Кравец и Партнеры»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/sumnivna-ekspertyza-nabu-v-spravi-trukhanova-iuryst-zaiavyv-shcho-mer-mozhe-vymahaty-kompensatsiiu-vid-derzhavy/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Страхування врожаю в Україні та участь у ньому держави</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/strakhuvannia-vrozhaiu-v-ukraini-ta-uchast/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/strakhuvannia-vrozhaiu-v-ukraini-ta-uchast/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 19 Nov 2019 19:43:45 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[врожаю]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[ньому]]></category>
		<category><![CDATA[Страхування]]></category>
		<category><![CDATA[та]]></category>
		<category><![CDATA[Україні]]></category>
		<category><![CDATA[участь]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%85%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%b6%d0%b0%d1%8e-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96-%d1%82%d0%b0-%d1%83%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82/</guid>

					<description><![CDATA[Немає жодних сумнівів у тому, що аграрний сектор економіки України – це дуже важлива її частина і страхування ризиків аграріїв від можливих  збитків є завжди актуальним питанням, адже даний сектор економіки забезпечує населення продуктами харчування, робочими місцями, сировиною для промисловості, але й вимагає постійного інвестування в техніку, трудові та енергетичні витрати, насіння, добрива, засоби захисту &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/strakhuvannia-vrozhaiu-v-ukraini-ta-uchast/"> <span class="screen-reader-text">Страхування врожаю в Україні та участь у ньому держави</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Немає жодних сумнівів у тому, що аграрний сектор економіки України – це дуже важлива її частина і страхування ризиків аграріїв від можливих  збитків є завжди актуальним питанням, адже даний сектор економіки забезпечує населення продуктами харчування, робочими місцями, сировиною для промисловості, але й вимагає постійного інвестування в техніку, трудові та енергетичні витрати, насіння, добрива, засоби захисту рослин від шкідників і все це на фоні високої залежності від непередбачуваних погодних та інших природних умов (стихійні лиха, шкідники, надлишок або недостатність тепла і вологи, град тощо).</p>
<p>Діяльність в аграрному виробництві має надзвичайно багато ризиків і законодавча врегульованість страхування врожаю фактично відсутня і це теж є додатковим ризиком, який негативно впливає на функціонування аграрного сектору в цілому.</p>
<p>Цей вид страхування передбачає обов&#8217;язок страховика за встановлену договором страхування плату здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування шляхом відшкодування страхувальнику збитку, понесеного ними у зв&#8217;язку з пошкодженням, загибеллю чи втратою урожаю.</p>
<p>Отже, головна мета страхування сільськогосподарських ризиків – компенсація страхувальнику часткової або повної втрати врожаю.</p>
<p>Наскільки цей вид страхування в Україні виконує свою основну мету, як працює страхування врожаю та яка участь держави в цьому процесі? Спробуємо проаналізувати дані питання та дати на них відповідь.</p>
<p><strong><em>Умови договорів страхування</em></strong></p>
<p>Предметом договору страхування врожаю є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов&#8217;язані з відшкодуванням фінансових збитків, понесених страхувальником при вирощуванні та збиранні врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.</p>
<p>Відповідно до п. 22 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», страхування сільськогосподарської продукції віднесено до добровільних видів страхування.</p>
<p>Істотними умовами договору страхування є: предмет договору, розмір страхового платежу (вартість страхування) та страхової суми (очікувана вартість урожаю), застраховані ризики, страховий випадок, строк дії договору та порядок виплати страхового відшкодування.</p>
<p>Договори страхування сільськогосподарської продукції укладаються на один сезон вирощування сільськогосподарської культури і строк дії договору не може бути довшим терміну збирання застрахованого врожаю.</p>
<p>Відразу слід наголосити на тому, що при укладенні договору страхування врожаю землевласник бере на себе, додаткові зобов’язання перед страховиком. Ці зобов’язання зазвичай полягають в більш високих вимогах до догляду за посівами та зобов’язують страховика періодично обстежувати посіви і своєчасно повідомляти страховика про зміни, які можуть вплинути на врожай, своєчасно вносити необхідні пестициди та добриво, вчасно здійснювати меліорацію земель (цілеспрямоване покращення властивостей ґрунту з метою оптимального використання його потенціалу, наприклад, осушення, зрошування, закріплення ярів, регулювання стоків вод і т.д.), виконувати норми/, стандарти та правила вирощування врожаю. Крім того, страхувальник бере на себе обов’язок при зміні обставин, які впливають на ступінь ризиків страхування своєчасно повідомляти страховика про таку зміну (тут також, як правило, передбачається необхідність проведення додаткових оглядів і фіксація стану землі та посівів відповідними актами)</p>
<p>Строки страхування, зазвичай, розділяють на три групи: на весь період вирощування; на період перезимівлі; на весняно-літній період.</p>
<p>Як правило, договір страхування набирає чинності з дня внесення страхового платежу на поточний рахунок страховика, і, наприклад, при страхуванні посівів на період перезимівлі діє до 20 квітня наступного року, але не пізніше дозрівання рослин застрахованої сільгоспкультури у відповідному регіоні навесні.</p>
<p><strong><em>Страхові ризики</em></strong></p>
<p>Як вже зазначалось, страхування врожаю є дуже ризиковим і здійснюється від таких ризиків, як:</p>
<ul>
<li>надлишкові опади;</li>
<li>град;</li>
<li>вогонь;</li>
<li>удар блискавки;</li>
<li>буря, ураган;</li>
<li>землетрус, зсув;</li>
<li>заморозки;</li>
<li>крижана кірка, вимерзання;</li>
<li>посуха чи зневоднення на землях, що підлягають зрошенню;</li>
<li>розвиток хвороб рослин, розмноження шкідників;</li>
<li>земельні чи земельно-водні селеві потоки;</li>
<li>злива, повінь, паводки;</li>
<li>протиправні дії третіх осіб.</li>
</ul>
<p>Цей перелік є орієнтовним, оскільки існують різні види програм страхування. Наприклад, при страхуванні посівів на період перезимівлі врожай страхують на випадок загибелі внаслідок вимерзання, випрівання, випирання, льодової кірки, вимокання, зимової посухи, протиправних дій третіх осіб тощо.</p>
<p>Існують навіть програми страхування, за якими страхують від ризику зниження цін на врожай після його збирання. Звичайно, кількість ризиків прямо впливає і на вартість страхування (розмір страхового платежу), тому це потрібно враховувати при укладенні договору.</p>
<p><strong><em>Страховий платіж та страхова сума</em></strong></p>
<p>Розмір страхового платежу при страхуванні сільськогосподарських культур залежить від наявності багатьох факторів, що впливають на ступінь ризиків: розміру страхової суми, кількості застрахованих ризиків, стану посівів, виду сільськогосподарської культури, розміру франшизи, середньої врожайності за останні роки, сертифікатів якості посівного матеріалу, результатів оглядів та аналізів стану земель та інших факторів.</p>
<p>Наразі в мережі Інтернет існують сайти, де можна порахувати розмір страхового платежу для конкретного випадку. Зручний калькулятор знаходиться, наприклад, за посиланням: <a href="http://grainsurance.com/uk/%d0%be%d1%82%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d1%86%d1%96%d0%bd%d1%83-%d0%bd%d0%b0-%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%85%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f/" rel="nofollow noopener" target="_blank">http://grainsurance.com/uk/отримати-ціну-на-страхування/</a>. Крім того, на даному сайті є хороший шаблон договору, зручно подана інформація про погодні умови для врожаю.</p>
<p>Розміри франшизи можуть коливатись в діапазоні 20% – 50% від страхової суми (та близько 10% при страхуванні багаторічних насаджень).</p>
<p>Страхова сума при страхуванні врожаїв встановлюється у розмірі вартості майбутнього врожаю і визначається шляхом проведення таких розрахунків: середня врожайність за останні 3-5 років в даному господарстві або районі множиться на площу посівного поля, яке буде страхуватися і множиться на вартість одиниці врожаю.</p>
<p><strong><em>Страховий випадок і сума страхового відшкодування</em></strong></p>
<p>Збитками при страхуванні врожаю є втрати землевласника від недобору врожаю у результаті його повної або часткової загибелі, або від втрати врожаю при настанні страхового випадку внаслідок застрахованих договором ризиків.</p>
<p>При цьому недобором вважається різниця між застрахованою вартістю врожаю, яка зазначена в договорі страхування та вартістю фактично отриманого врожаю після настання страхового випадку.</p>
<p>Як правило, повною загибеллю врожаю вважається пошкодження або знищення більше ніж 70% рослин на застрахованій площі. При страхуванні посівів на час перезимівлі, загибеллю вважаються зменшення густоти стояння рослин, які не можуть відновити вегетацію навесні, більше ніж на 50 %.</p>
<p>Загибель врожаю фіксується після здійснення його огляду сторонами договору страхування шляхом підписання акту.</p>
<p>Якщо відбулась часткова чи повна загибель врожаю на ранньому періоді його дозрівання і є можливість здійснити підсів або пересівання, то землевласник зобов’язаний це зробити за власний рахунок і лише після складення відповідного акту обстеження, який підписується обома сторонами договору страхування страхова компанія буде здійснювати пов’язані з підсівом чи пересіванням витрати. Якщо страхувальник цього не виконає, то при настанні страхового випадку страховик відніме від загальної суми збитку вартість врожаю, який міг би додатково вирости.</p>
<p>Про факт настання страхового ризику аграрій зобов’язаний невідкладно повідомити страхову компанію шляхом направлення заяви про настання страхового випадку, після отримання якої сторони договору здійснюють огляд посівів і страховик виносить акт про настання страхового випадку, який є підставою для виплати страхового відшкодування. Сам факт настання страхового випадку може бути підтверджений компетентними органами, наприклад, Українським Гідрометцентром, підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій, Державною службою рятування, Службою захисту рослин.</p>
<p>Не вважається страховим випадком загибель врожаю, яка настала у разі:</p>
<ul>
<li>подій, які не передбачені договором страхування.</li>
<li>грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних чи інших вимог, дотримання яких передбачено договором страхування.</li>
<li>навмисних дій або бездіяльності страхувальника, що призвели до втрати чи загибелі культур.</li>
</ul>
<p><strong><em>Державна підтримка в агрострахуванні</em></strong></p>
<p>Страхувати агарні ризики складно та часто не вигідно, тому в жодній з розвинених країнах цей вид страхування не розвивається без підтримки держави, яка найчастіше полягає у частковому відшкодуванні (до 90%) аграріям витрат на страхування. Така форма підтримки все частіше замінює звичні форми прямих субсидій аграріям.</p>
<p>Однак механізм надання державної підтримки в страхуванні сільськогосподарської продукції  має бути прозорим та дієвим і з метою запровадження цієї підтримки у 2012 році було прийнято Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який був спрямований на забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві.</p>
<p>Цей закон передбачав, що державна підтримка полягає в наданні сільськогосподарському товаровиробнику з державного бюджету грошових коштів у вигляді субсидій для оплати частини страхового платежу. Однак встановлювався ряд передумов, які мали бути дотримані сторонами договору страхування. Наприклад, передбачалось, що вони повинні використовувати тільки стандартні договори страхування, тобто договори, які за своїм змістом відповідають всім критеріям, що встановлені цим законом.</p>
<p>Страховиків, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, законом зобов’язано вести облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених законодавством.</p>
<p>Також закон передбачав граничні розміри, структуру, порядок застосування страхових тарифів; порядок визначення збитку у разі настання страхового випадку; порядок повідомлення про страховий випадок та оформлення страхового акту; порядок виплати страхового відшкодування і загалом встановлював жорстке централізоване державне регулювання (в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України) умов страхових договорів та взаємовідносин страховика і страхувальника. Передбачалось, що страховики, які мають ліцензію на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов’язані утворити Аграрний страховий пул, що є юридичною особою, неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів страховиків.</p>
<p>Закон було прийнято, Аграрний страховий пул було створено, однак схема державної підтримки так і не запрацювала. По-перше, в державному бюджеті не передбачалось виділення коштів на компенсацію сплачених аграріями страхових внесків; по-друге, Кабміном так і не було затверджено перелік культур та види страхових ризиків, на які поширюється дія державної підтримки.</p>
<p>Отже, доводиться констатувати, що отримати компенсацію за страхування врожаю на даний момент не вдасться. За таких умов аграрії продовжують страхувати урожай, як правило, на вимогу банків чи інших фінансових установ, які надають їм доступ до фінансових ресурсів і не часто роблять це за власною ініціативою.</p>
<p>Отже, з викладеного можна зробити висновок про те, що в Україні аграрне страхування перебуває на стадії становлення і функціонує в умовах відсутності належного нормативно-правового регулювання. Хоча загалом сільськогосподарська галузь розвивається швидкими темпами, проте обсяги застрахованого врожаю лишаються мізерними – близько 5%.</p>
<p>Створення системи та відслідковування усіх ризиків агрострахування є масштабним та складним завданням.</p>
<p>Страхування врожаю має розвиватись шляхом вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює даний вид страхування та обов’язкового надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки при страхуванні; покращення спроможності держави здійснювати свої функції у сфера агрострахування (зокрема, шляхом передбачення в державному бюджеті витрат на компенсацію витрат на страхування); розробка дієвих механізмів та правил державної підтримки страхування; стимулювання сільгоспвиробників до участі у страхуванні; затвердження типових форм договорів страхування та інших потрібних нормативно-правових документів; встановлення ефективної системи моніторингу застрахованого врожаю. Без здійснення цих завдань система ефективного страхування в Україні буде відсутня.</p>
<p><em><strong>Юрій Бабенко</strong></em></p>
<p><em><strong><a href="https://knpartners.com.ua/" rel="nofollow noopener" target="_blank">Адвокатське об`єднання Кравець і партнери</a> для Юридичної газети</strong></em></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/strahuvannya-vrozhayu-v-ukrayini-ta-uchast-u-nomu-derzhavi/" target="_blank">Адвокатская компания Кравец и Партнеры</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/strakhuvannia-vrozhaiu-v-ukraini-ta-uchast/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Закриття банків — відповідальність держави і власників</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/zakryttia-bankiv-vidpovidalnist-d/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/zakryttia-bankiv-vidpovidalnist-d/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 23 Oct 2016 04:38:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[банків]]></category>
		<category><![CDATA[Відповідальність]]></category>
		<category><![CDATA[власників»]]></category>
		<category><![CDATA[держави]]></category>
		<category><![CDATA[Закриття]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d1%80%d0%b8%d1%82%d1%82%d1%8f-%d0%b1%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%96%d0%b2-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c-%d0%b4/</guid>

					<description><![CDATA[Безперервний банкопад в Україні триває вже другий рік і схоже в цьому році зусиллями НБУ буде знищено ще два десятка банків. Подібні дії НБУ призвели до втрат не тільки самого НБУ, який роздає багатомільярдні рефінансування, що призвело до обвалу курсу гривні з 8 до майже 25 за один долар, але і до багатомільярдних втрат населення. &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/zakryttia-bankiv-vidpovidalnist-d/"> <span class="screen-reader-text">Закриття банків — відповідальність держави і власників</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Безперервний банкопад в Україні триває вже другий рік і схоже в цьому році зусиллями НБУ буде знищено ще два десятка банків.</p>
<p>Подібні дії НБУ призвели до втрат не тільки самого НБУ, який роздає багатомільярдні рефінансування, що призвело до обвалу курсу гривні з 8 до майже 25 за один долар, але і до багатомільярдних втрат населення.</p>
<p>При цьому постраждали не тільки юридичні особи за рахунок яких тримається економіка України, а й фізичні особи, котрі довірили свої заощадження банківським установам. Запевнення ж керівництва НБУ про те, що 90% вкладників отримають свої заощадження в повному обсязі, на практиці виявилося неправдою, як і більшість із заяв НБУ що стосуються збереження коштів в українських банківських установах та наявності гарантій збереження коштів.</p>
<p>Фонд гарантування вкладів, створений з метою компенсації коштів вкладникам і підвищення довіри до банківської системи перетворився в бездонну бочку яка поглинає активи банків і бюджетні кошти. При цьому кредити, отримані Фондом від НБУ і Мінфіну, а також власні кошти не дозволяють йому своєчасно і в повному обсязі здійснити навіть ті мізерні виплати, які він зобов’язаний робити.</p>
<p>У той же час мільярди гривень сплачених Фондом відсотків за отриманими кредитами НБУ та Мінфіну, роблять практично неможливим повернення коштів клієнтам банків в повному обсязі. Робота ж Фонду з проблемними активами як і виплата відсотків за отриманими кредитами від НБУ і Мінфіну, на практиці перетворилася в абсурд.</p>
<p>За весь час, Фонд через процедуру перехідного банку продав тільки один банк &#8212; Терра банк, перевівши всі ліквідні активи в Кристал банк, а борги залишивши в Терра банку, вкладники</p>
<p>якого не отримають свої кошти. При цьому власником Кристал банку стали особи афілійовані з ліквідованим Терра банком, але на це ніхто не звертає увагу.</p>
<p>На сьогодні реалізація активів неплатоспроможних банків відбувається за значно заниженими цінами. Найчастіше кредити продаються за ціною на 50-70% нижче вартості застав по ним.</p>
<p>На фоні цього клієнтам банків не залишається нічого окрім як самостійно намагатися повернути свої кошти. Варіантів є декілька. В основному це:</p>
<p>&#8212; стягнення коштів з НБУ за неналежний контроль за банком і бездіяльність яка призвела до неплатоспроможності банку і втрати клієнтами коштів;</p>
<p>&#8212; стягнення коштів з Фонду на підставі ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в якій прямо зазначено що сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути менше 200 000 гривень;</p>
<p>&#8212; стягнення коштів безпосередньо з топ-менеджменту та акціонерів банку на підставі ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність».</p>
<p>Перший з існуючих способів повернення коштів вже має позитивні результати. Клієнтам Брокбізнесбанку та Укргазпромбанку в суді вдалося дове-сти бездіяльність НБУ що призвела до втрати ними коштів, і зараз вони стягують їх безпосередньо з НБУ.</p>
<p>Спори про стягнення коштів з Фонду гарантування також розглядаються в судах і вже є позитивні рішення, але вони ще не вступили в законну силу.</p>
<p>Що ж стосується стягнення безпосередньо з топ-менеджменту та акціонерів банків, то це здійснюється згідно зі ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в якій зазначено, що власники істотної участі зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.</p>
<p>Пов’язані з банком особи за порушення вимог законодавства, в тому числі нормативно правових а тів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку або доведення банку до неплатоспроможності несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.</p>
<p>Крім того, пов’язані з банком особи, дії або бездіяльність яких призвели до завдання банку збитків з його вини, несуть відповідальність своїм майном. Якщо в результаті дій або бездіяльності пов’язаної з банком особи банку завдано збитків, а інша пов’язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або побічно отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за заподіяні банку збитки.</p>
<p>Таким чином законодавством передбачена пряма можливість стягнути збитки безпосередньо з власників і топ-менеджменту банку.</p>
<p>А судячи з даних кримінальних проваджень розміщених в єдиному державному реєстрі судових рішень, що стосуються розслідування кримінальних справ пов’язаних з рефінансуванням, виведенням коштів, фіктивним кредитуванням банків, доказової бази цілком достатньо для залучення пов’язаних з банком осіб до відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності та стягнення коштів безпосередньо з них.</p>
<p>Варто також відзначити що виведення коштів з банків часто пов’язано з бездіяльністю НБУ, який добре обізнаний про всі процеси що відбуваються в банку і часто навіть допомагає це робити, видаючи рефінансування під неіснуючі або значно переоцінені застави, а також не «контролюючи» подальший рух отриманих банком коштів.</p>
<p>У той же час, повертаючись до відповідальності безпосередньо власників банків, як було зазначено вище, відповідно до чинного законодавства вони несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.</p>
<p>Цивільно-правова відповідальність, &#8212; це можливість стягнення коштів безпосередньо з осіб, пов’язаних збанком, в разі наявності їх вини в доведенні банку до неплатоспроможності. Подібні суперечки в досить великій кількості вже розглядаються в українських судах. Підставами для таких позовів служать самі постанови НБУ про визнання банків неплатоспроможними, в яких прямо встановлена вина власників які своєчасно не здійснили дії для приведення діяльності фінансової установи до норм чинного законодавства.</p>
<p>Крім цього в зв’язку з визнанням банку неплатоспроможним та нанесення шкоди його клієнтам і НБУ, пов’язані з неповерненням коштів, правоохоронні органи відкривають кримінальні провадження за цілою низкою статей кримінального кодексу, починаючи від банального шахрайства і закінчуючи підробкою документів. Клієнти таких банків можуть подати відповідні заяви</p>
<p>і бути визнані потерпілими в рамках таких кримінальних справ. Однак,як показує практика, наші правоохоронці не дуже успішно, і відверто кажучи не дуже старанно розслідують такі правопорушення. Як показує практика прирозслідуванні таких справ з’являються факти що вказують на співучасть НБУ та інших високопоставлених осіб держави в доведенні банків до неплатоспроможності.</p>
<p>Яскравим прикладом може служити справа колишнього глави правління банку Надра – Гіленко І.В., кримінальне провадження щодо якого було закрито на початку 2014 року і тільки після низки скарг відкрито знову, проте дана справа так і не розслідується, слідчі дії практично не проводяться.</p>
<p>Подібне відбувається і з іншими горе-банкірами. Тому на сьогодні єдиним шансом повернути кошти розміщені в українських банках, на мій погляд, є позов до НБУ, який своєю бездіяльністю допустив неплатоспроможність банків і втрату вкладниками коштів.</p>
<p><em><strong>Ростислав Кравець</strong></em><br /><em><strong>Адвокат, старший партнер</strong></em><br /><em><strong><a href="http://knpartners.com.ua/" target="_blank" rel="nofollow noopener">Адвокатської компанії «Кравець і партнери»</a></strong></em></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="http://knpartners.com.ua/zakrittya-bankiv-vidpovidalnist-derzhavi-i-vlasnikiv/" target="_blank">Адвокатская компания Кравец и Партнеры</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/zakryttia-bankiv-vidpovidalnist-d/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
