Ощадбанк не перестає “дивувати” своїх клієнтів. Навіть у війну співробітники державного банку в гонитві за виконанням плану не гидують зайвий раз “наколоти” своїх клієнтів, нав’язавши їм абсолютно непотрібні послуги. Часто – шляхом прямого обману та маніпуляцій.

Судячи з відгуків клієнтів, серед новинок банку – відкриття рахунків всупереч волі клієнтів, робот-хам, а також продаж валюти лише застрахованим. UBR.ua розбирався, в чому основні претензії клієнтів до банку і чому НБУ заплющує на це очі.

Гроші лише для застрахованих

Днями бурхливу реакцію українців у Мережі спричинила чергова історія клієнта Ощадбанку, якому в одному з київських відділень на проспекті Перемоги відмовилися продавати валюту, допоки той не оформить страховку.

“Касир, головний спеціаліст, відмовилася продавати валюту без страховки. Сказала, що є розпорядження, згідно з яким жодного обслуговування без придбання страховки”, – написав клієнт на одному з профільних сайтів.

Він також додав, що одразу звернувся на гарячу лінію Ощадбанку, де його запевнили, що таких правил при придбанні валюти немає, тож касиру довелося продати чоловікові валюту.

“Це вже сто перший раз, коли мені нав’язують непотрібну послугу в Ощадбанку. Я зняв депозит, завтра всі гроші заберу та закрию всі картки. Прощавай, Ощад. Слава Богу, більше не буду твоїм клієнтом”, – написав чоловік.

Подібний випадок стався також в Івано-Франківській області. Там співробітники відділення не хотіли видавати жінці грошовий переказ від чеської благодійної організації на суму понад 9 тис. грн, поки та не купить страховку.

“Дозволу або згоди на купівлю страховки я не надавала, але касир все одно забрала 150 грн з грошей переказу та оформила цю страховку, не надавши жодних роз’яснень, що це таке і для чого. Потім підсунула квитанції. Без мого дозволу, без моєї згоди – з грошей, які мені перерахувала благодійна організація, забрали 150 грн“, – пише клієнтка.

Зазначимо, на всі подібні коментарі співробітники банку відповідають шаблонно: “Вибачте за завдані незручності. Ми розберемося”.

Відкрили рахунок без згоди

Водночас такі історії вже не викликають подиву. Українців, які мали справу з Ощадбанком та отримали негативний досвід, довго шукати не довелося. Як розповіла нам киянка Марія, в неї випадок виявився ще цікавішим. Адже їй співробітники столичного відділення відкрили рахунок, на який потім успішно повісили борг, навіть попри відмову від підписання договору в банку.

“Я прийшла до Ощадбанку, щоб отримати “Карту киянина”, за допомогою якої можна без комісії сплачувати комунальні послуги. Прийшовши до відділення, почитавши договір та почувши ставлення до потенційних клієнтів, я відмовилася підписувати документи. Але на мій подив, згодом у поштовій скринці виявила лист від департаменту соціальної політики КМДА, в якому було сказано, що мені відкрили “Карту киянина”, та ще й за програмою ветеран праці з безкоштовною можливістю користуватися транспортом. Хоча я не пенсіонер і не хочу їздити безкоштовно“, – розповідає нам Марія.

Звісно, ​​така ситуація здивувала жінку, тож вона одразу звернулася із заявою до департаменту соціальної політики КМДА, а також до Ощадбанку з питанням: чому без її підпису було відкрито рахунок, а також на яких підставах було відкрито саме рахунок пенсіонера.

“Після довгих розглядів банк визнав свою помилку, але рахунок закривати співробітники банку не захотіли, посилаючись на те, що на карті вже з’явився борг за обслуговування – 120 грн. Будь-які спроби вирішити це питання зі співробітниками банку закінчувалися невдало. А іноді мені просто грубіянили та обзивали “тупою”. Зрозумівши, що вирішувати зі співробітниками банку це питання марно, я звернулася з відповідними заявами до НБУ та Генеральної прокуратури. Лише після цього банк закрив рахунок. А на яких підставах без мого підпису було відкрито цей самий рахунок – нам ще належить розібратися у суді”, – розповіла нам киянка, яка побажала не називати своє прізвище до суду.

До речі, таких історій теж маса. І головною ціллю горе-банкірів здебільшого є пенсіонери.

“Нещодавно мій тато, 79 років, дав мені свою пенсійну картку Ощадбанку, аби я перевірила залишок, було 500 грн, і щоб за можливості ми могли на неї скидати гроші. Після перевірки виявилось, що коштів на карті не було. Спробувавши з’ясувати в оператора, куди списалися кошти, ми отримали відповідь: мовляв, карткою не користуються понад рік, тому щомісяця знімаються кошти – по 100 грн на місяць. Запитую: ви серйозно? З пенсійної картки? З пенсії у 2000 грн? В людини, якій 79 років? І, судячи з СМС, почали знімати, на хвилинку, від березня 2022 року“, – нарікає киянка.

“У вашому банку хамить навіть робот”

Також багато скарг стосуються ставлення банку до своїх клієнтів. На тематичних сайтах обговорень можна часто зустріти розповіді про те, що співробітники банку ображають та навіть принижують своїх клієнтів.

“Моя мама, інвалід, погано бачить, 31.10.2022 вийшла з банку заплаканою та з тремтячими руками… Через те, що самій було важко побачити, де саме завірити документи, касир почала її принижувати. Кидатися документами”, – ділиться жінка досвідом візиту своєї матері до відділення Ощадбанку у місті Веселинове Миколаївської області.

Ще один цікавий випадок стався у відділенні Ощадбанку в місті Прилуки Чернігівської області. Там на запитання пенсіонерки про те, чому їй не надійшла “єДопомога”, жінка отримала відповідь: нехай її годують її діти.

Втім, воно й не дивно. Як зауважив один з клієнтів банку, в Ощадбанку хамить навіть робот-автовідповідач.

“Платежі обробляються банком півдня і не факт, що пройде. Коли дзвониш дізнатися, що з платежем, робот запитує, з якого питання телефонуєте. Кажу: обробка платежу. Потім він запитує: що саме з платежем цікавить. Кажу: обробка… На що робот мені відповідає: будете так розмовляти – покладу слухавку. Ви взагалі цінуєте клієнтів чи думаєте на бюджетних платежах виїхати?” – нарікає клієнт.

Чому влада заплющує очі?

Головне питання – чому уряд та НБУ заплющують очі на всі явні порушення. Адже проблема зловживанням монопольним становищем, як у випадку з оформленням тих самих “Карт киянина”, спостерігається вже дуже давно. Відповідь є досить простою. Як з’ясував UBR.ua, річ в тому, що керівництво банку наперед свідомо ставить співробітникам плани.

“Це може бути план за кредитами, а може бути за страховками, що найчастіше. І якщо, наприклад, співробітник не виконує план, то з нього знімають премію, а можуть ще частини зарплати позбавити. Саме тому співробітникам часто доводиться йти на обман клієнтів“, – розповідає нам колишній співробітник банку.

Водночас, як каже UBR.ua старший партнер АО “Кравець і Партнери” Ростислав Кравець, є найбільш чутливий момент: дуже мало клієнтів готові відстоювати свої права за відносно невеликі суми грошей. Тому й не захищають своїх прав.

“Якщо сталася неприємна історія, коли нав’язали договір страхування, а такі випадки були й раніше, то насамперед необхідно звернутися до банку з вимогою повернути платіж та вказати, що ви не планували страхувати своє життя. Такий самий лист слід направити й до страхової компанії”, – зазначає Кравець.

І у разі, якщо вони не повернуть вам гроші та почнуть розповідати, що ви добровільно застрахувалися, то, за словами експерта, необхідно буде звернутися до НБУ зі скаргою на Ощадбанк і ту страхову компанію, яка нав’язала вам послугу. Крім того, можна звернутися з відповідною скаргою до Антимонопольного комітету. Таким чином, як зазначає адвокат, буде достатньо підстав для того, аби державні органи вплинули на державний Ощадбанк, щоб він повернув гроші постраждалій особі.

Він також зазначив, що іноді керівництво банку може й не знати про подібні махінації. “Я більш ніж впевнений, що обманює не сам банк, а співробітник, який є певним агентом у страхової компанії та отримує комісійні за кожного залученого клієнта. Це може бути керівник відділення або наближена до нього особа. Тож в такому разі вже є всі підстави для порушення кримінальної справи“, – резюмував Кравець.

UBR

АО «Кравец и Партнеры»

— 5 червня 2013 року між особою та «Ощадбанком» було укладено договір банківського вкладу, — розповідає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії. — Згідно з ним, людина зобов’язалася внести на депозитний рахунок 22 500 євро на 13 місяців. Cво’ю чергою банк зобов’язався повернути депозит 5 липня 2014 року з виплатою 6,5% річних. Але у зазначений строк вкладник не зміг отримати свій депозитний вклад і подав до суду. Своєю чергою державний банк подав зустрічний позов про визнання банківського договору нікчемним.

— Чому? Які аргументи наводив банк?

— «Ощадбанк» посилався на те, що депозитний договір та квитанція не відповідають затвердженим нормативам як «Ощадбанку», так і НБУ. Тобто банк переконував, що зазначений вклад він не приймав і той не обліковувався.

— Чому банк відхрестився від вкладу? Які претензії висували до документів?

— На жаль, про подробиці цієї справи, зокрема, чому саме договір та квитанція не відповідали затвердженим банком вимогам, у рішенні ВСУ не йдеться. Лише сказано — не типовий. Найімовірніше, працівники відділення цього державного банку займалися шахрайством. І, щоб не повертати гроші, — а це досить солідна сума, — державний банк дав задню. Мовляв, якщо квитанція та договір не відповідають нормативам, значить, і грошей не було. Фактично особа втратила свої кошти.

— Може, депозиту справді не було?

— У постанові ВСУ чітко написано, що «під час розгляду справи суди встановили, що 5 червня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено договір банківського вкладу», а «5 червня 2013 року ОСОБА_1 внесла кошти в сумі 22 500 євро на рахунок, відкритий у цьому ж банку». Більше того, 8 липня, 6 серпня, 4 вересня, 9 жовтня, 12 листопада та 9 грудня 2013 вона отримувала відсотки за депозитним вкладом.

— Чи будуть тепер банки оперувати цим рішенням ВСУ і за найменшої описки відмовлятимуться повертати людям вкладені кошти?

— Висновок ВСУ неприємний для всіх вкладників банку. Якщо банк зазначить, що форма депозитного договору, за якою звертається вкладник до суду, не відповідає тій формі, що затверджена банком, то він має право не повертати жодної копійки такому вкладникові. Як показує досвід, більшість квитанцій, які видаються банківськими установами, не відповідають типовим формам. Тобто до всіх квитанцій можна мати претензії. Це небачене поле для шахрайства. Бо жодних зобов’язань щодо розміщення типових форм депозитних договорів, типових форм квитанцій у відділеннях банків, ознайомлення з ними вкладників, в інструкціях Нацбанку не міститься.

— Який договір та квитанція, на думку банку та суду, вважа.ться правильно оформленими?

— Форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на депозитний рахунок підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку.

— Що порадите вкладникам?

— Перш, ніж покласти свій депозит у банк, вимагати ознайомлення із типовим договором та типовою квитанцією. Бо, навіть якщо ви й отримаєте виписку з банку, що ваш депозит там, у подальшому банк може відхреститися від неї, якщо договір чи квитанція не типові.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Ця iсторiя тягнеться з 2013 року, коли ‘Ощадбанк’ придбав 2 млн облiгацiй ТОВ ‘ЕСУ’ (кiнцевим бенефiцiаром якого є Ринат Ахметов) на 2 млрд гривень. Одна облiгацiя коштувала тодi тисячу гривень. У березнi цього року ‘ЕСУ’ мав погасити облiгацiї на 839 тисяч гривень, однак не зробив цього, мотивуючи фiнансовою скрутою.

‘Ощадбанк’ подав на Ахметова до суду. I ось з’явилося перше рiшення в цiй справi. Через рiк ‘ЕСУ’ повинна виплатити ‘Ощадбанку’ майже мiльярд гривень заборгованостi за облiгацiями, а якщо точнiше — 955 мiльйонiв гривень. Зокрема, 802,4 млн грн — основного боргу, 29,7 млн грн — 3% рiчних та 122,7 млн грн — iнфляцiйних втрат.

Юристи ‘ЕСУ’ подавали клопотання щодо вiдстрочення виконання рiшення на п’ять рокiв, — до липня 2022-го. Суд пiшов назустрiч олiгарховi, але вiдстрочив виплату платежу лише на рiк. До речi, у червнi ‘Укрексмiбанк’ звернувся до того ж Господарського суду Києва з позовом до ТОВ ‘ЕСУ’ щодо стягнення 2,83 млрд грн.

— Чотири роки тому пiд облiгацiї ‘ЕСУ’ пан Ахметов отримав в ‘Ощадбанку’ та ‘Укрексiмбанку’ позику на 4,24 млрд гривень, — розповiдає юрист Ростислав Кравець. — Облiгацiй на 2 млрд гривень купив ‘Ощадбанк’, ‘Укрексiмбанк’ — на 2,24 млрд грн. Власне, за цi грошi олiгарх i придбав ‘Укртелеком’ за дуже заниженою цiною. Як на мене, ситуацiя абсурдна, бо стратегiчне пiдприємство було приватизоване суто за державнi кошти. Тобто пан Ахметов випустив облiгацiї, за них отримав кредит i за цей же кредит викупив у держави державне пiдприємство.

Судячи з матерiалiв справи, ‘ЕСУ’ не дотримався строкiв погашення облiгацiй, тобто пропустив сплату майже 1 млрд гривень. Тому суд ухвалив рiшення стягнути на користь ‘Ощадбанку’ з компанiї Ахметова ‘ЕСУ’ цi грошi.

— Чому Фемiда надала вiдстрочку олiгарховi? I чи можна сподiватися, що ‘Ощадбанк’ таки виб’є цей борг з Ахметова?

— Теоретично Ахметов мiг би погасити свої борги як перед ‘Ощадбанком’, так i перед ‘Укрексiмбанком’. Адже ‘Укртелеком’ — доволi потужна компанiя, має чимало нерухомостi. Перед приватизацiєю ‘Укртелеком’ придбав лiцензiю 3G-зв’язку, яка тодi коштувала 1 млрд гривень. Тобто вартiсть усiх активiв ‘Укртелекому’ набагато вища, нiж сума позики. Але, мабуть, вони теж перебувають у заставi.

Та Ахметов грає за своїми правилами. Як i Коломойський, вiн не любить вiддавати борги. Думаю, так буде й тепер. Ахметов не погасить нi цей мiльярд, нi три iншi. Усi олiгархи успiшно кредитувалися й кредитуються за рахунок державних грошей та звикли перекладати все на плечi платникiв податкiв.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры