Жінка перебувала на обліку в органах соціального захисту й отримувала від держави відразу два види допомоги — як малозабезпечена і як мати-одинак.

За даними верифікації, яку провів департамент соціальної політики міської ради, з’ясувалося, що за 12 місяців перед зверненням по допомогу вона здійснила фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Але цього не зазначила в декларації про доходи. Як наслідок — отримала понад 41 тисячу гривень виплат. Департамент соцполітики повідомив її про порушення і запропонував добровільно повернути надміру виплачені кошти. Однак вона цього не зробила. Тому довелося стягувати гроші через суд.

Під час розгляду судової справи жінка стверджувала, що жодних фінансових операцій з оплати послуг на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, не проводила. Виправдовувалася, що просто повернула борг знайомому — переказала 54 тисячі гривень на його банківську картку. Це підтвердив чоловік, який свого часу нібито позичав їй гроші. Так сталося, що йому терміново треба було погасити кредит, тому скинув реквізити своєї банківської картки жінці на вайбер. А отримавши кошти, боргову розписку порвав.

“Але таких доказів суд не взяв до уваги і поставився до них критично, — коментує Олена Кузменко, прессекретарка Рівненського апеляційного суду. — Ні мати-одиначка, ні свідок, який виступав на її боці, не змогли документально підтвердити факт позички грошей, бо не було розписки. Тим паче, що, за даними банку, жінка переказала не 54 тисячі, як обоє стверджували, а фактично 57 306 гривень”.

Відтак Рівненський міський суд задовольнив позов департаменту і стягнув з матері-одиначки 22 122 гривні надмірно виплаченої допомоги малозабезпеченій сім’ї та 19 046 гривень допомоги на дітей одиноким матерям. Крім того, жінку зобов’язали сплатити 2684 гривні судових витрат. З таким вердиктом вона не погодилася й оскаржила його в апеляції. Однак справу програла.

А от матір-одиначку з Кривого Рогу не тільки зобов’язали повернути надмірно виплачені державою кошти, а й притягли до кримінальної відповідальності. У липні 2021 року жінка звернулася до місцевого відділу соцзахисту щодо призначення соціальної допомоги як малозабезпеченій. На основі поданої декларації про доходи їй призначили 8016,93 гривні на місяць. Однак згодом виявилося, що за пів року перед зверненням по допомогу жінка купила житловий будинок площею 45,2 квадратного метра за 92 486 гривень. Та цього факту в декларації не вказала. І протягом п’яти місяців їй надмірно виплатили 40 084 гривні соціальної допомоги. На судовому засіданні мати-одинак розповіла, що не повідомила про купівлю будинку, бо тоді їй не дали б соцдопомогу. Вироком Жовтневого районного суду жінку визнано винною у шахрайстві, їй призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік. Також вона має повернути всю надмірно сплачену допомогу.

За шахрайство з державною виплатою судили й пенсіонера з Тернопільщини. Наприкінці минулого року чоловік звернувся із заявою про призначення допомоги до Лановецького відділу соцзахисту. Але не задекларував придбання магазину вартістю 80 332 гривні. У підсумку протягом п’яти місяців він незаконно отримав 11 537 гривень державної соціальної допомоги малозабезпеченим. На суді пенсіонер свою вину визнав лише частково. Зазначив, що, заповнюючи декларацію, свідомо не вказав витрати на придбання магазину. Але згодом добровільно повернув неправомірно отриману допомогу від держави. Зважаючи на це, суд призначив пенсіонерові м’якше покарання, ніж передбачене законом, — оштрафував на 11 560 гривень.

— Останнім часом у реєстрі судових рішень помітно зросла кількість справ, у яких надмірно отриману допомогу від держави змушують повертати не тільки одиноких матерів та малозабезпечені сім’ї, а й одержувачів субсидій, — коментує Богдан Горшер, юрист. — Чому так відбувається… За загальним правилом, державна соціальна допомога не виплачується, якщо особи, котрі входять до складу родини, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням здійснили покупку, оплатили послугу або провели іншу фінансову операцію на суму, що перевищує 50 тисяч гривень. Це може бути придбання земельної ділянки, квартири, будинку, транспортного засобу, будівельних матеріалів чи інших товарів довгострокового вжитку.

Дані осіб, які одержують той чи інший вид підтримки, звіряються з реєстрами податкової служби, Пенсійного фонду, центру зайнятості та інших державних органів, проводяться обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Верифікацію та моніторинг виплат, що здійснюються за рахунок коштів держбюджету, проводить Міністерство фінансів за допомогою інформаційно-­аналітичної платформи. Система автоматично порівнює дані отримувачів допомог в електронних ресурсах різноманітних державних служб і банках із документами, наданими для отримання державних виплат. Якщо виявлено розбіжності, то проводиться повторна перевірка. І в разі підтвердження порушення соціальні виплати припиняються, а одержувачів допомоги змушують повернути до бюджету надмірно отримані кошти. Коли ж людина відмовляється добровільно це робити, то органи соцзахисту чи ПФУ звертаються до суду. Однак система перевірки та верифікації потребує вдосконалення. Будь-які недостовірні відомості, порушення чи неточності в заповненні декларацій, на мою думку, повинні виявлятися заздалегідь, ще перед призначенням виплат, а не опісля.

— Часто одинокі матері спеціально не реєструють шлюб з чоловіками, з якими фактично проживають і ведуть спільне господарство, — додає Леся Гродовська, адвокатка. — У документах про народження дитини в графі “батько” ставлять прочерк. Цей статус дозволяє отримувати відразу два види соціальних виплат: допомогу малозабезпеченій родині та на дітей одиноким матерям. А позаяк доходи батька не враховуються, то така сім’я має право ще й на субсидію. Виплати можуть отримувати роками, аж доки факт проживання разом з батьком дитини не виявлять соціальні інспектори. Саме заради отримання щомісячно однієї чи двох тисяч гривень допомоги від держави жінки дедалі частіше відмовляються реєструвати шлюб, кажуть, що це не вигідно. За останніх 15 років в Україні число матерів-одиначок зросло більш ніж у 20 разів! Судячи із судових реєстрів, випадків неправомірного отримання виплат одинокими матерями — тисячі.

— А в якому випадку настає кримінальна відповідальність за неправомірно отримані виплати від держави?

— Якщо людина, звертаючись по соціальну допомогу, навмисно не показала в декларації наявність майна чи здійснення фінансової операції на суму понад 50 тисяч гривень, то є підстави притягнути її не тільки до цивільної відповідальності, а й до кримінальної за шахрайство, — зауважує адвокат Ростислав Кравець, правозахисник. — Але насамперед потрібно з’ясувати, чи є в її діях склад злочину. Загалом за шахрайство з державними допомогами покарання може становити від 34 тисяч гривень штрафу до п’яти років обмеження або трьох років позбавлення волі. Це залежить від суми незаконно отриманих коштів. Але суди зазвичай замість ув’язнення призначають умовне покарання з випробувальним терміном.

Джерело: expres.online

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Гроші в збанкрутілих банках втрачають не лише пересічні вкладники, а й державні компанії. «Залишків коштів державних підприємств, в тому числі державних банків (крім Нацбанку України), фондів соціального страхування, інших органів державної влади і управління в неплатоспроможних банках станом на 1 лютого 2017 року складали близько 19,5 мільярда гривень», — повідомив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який управляє неплатоспроможними банками.

За інформацією ФГВФО, серед близько 90 банків, які збанкрутували за останні три роки, найбільше коштів державних установ було розміщено в банку «Надра» Дмитра Фірташа, «Дельта Банку» Миколи Лагуна та «Фінанси та Кредит» Костянтина Жеваго, а більше за інших втратили грошей літакобудівна корпорація «Антонов», «Нафтогаз України», «Аграрний фонд», конструкторське бюро «Південне», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Зараз ці компанії чекають, коли зможуть отримати назад свої гроші. «Загальна сума депозитів, які нам не повернули банки, складає близько 2,5 мільярда гривень. Для їх повернення ми звернулися до них із заявами про наші вимоги»,- повідомили DW у «Аграрному фонді».

Однією з головних причин таких великих втрат є те, що ніхто не повідомляє про можливе банкрутство якогось банку. Згідно зі законодавством, це є банківською таємницею. Тому вкладники можуть навіть не здогадуватися, що можуть втратити кошти. Ця інформація не розголошується, щоб не викликати паніку вкладників і відтік депозитів. «Зараз у нас п’ять проблемних банків, але вони ще можуть відновити свою нормальну діяльність», — пояснює заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Як державні підприємства самі повертають гроші

Але деякі великі клієнти банків, судячи з усього, володіють інсайдерською інформацією про їхній стан, завдяки якій можуть компенсувати свої втрати. Перед самим банкрутством банку вони домовлялися з ним обміняти свій депозит на кредити, який цей банк надав позичальникам. Таким чином можна отримати платежі за кредитами і заставу за ними.

Як повідомляв Фонд гарантування, так вчинив, зокрема, державний Ощадбанк. Він мав рахунки в Дельта Банку і перед його банкрутством отримав від нього активів на два мільярда гривень. «Договори застав між Ощадбанком і Дельта Банком укладались з метою забезпечення належного виконання Дельта Банком своїх зобов’язань по наших рахунках»,- розповів DW директор департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення Ощадбанку Андрій Пожидаєв.

Аналогічним чином, за даними ФГВФО, зробила і Державна іпотечна установа (ДІУ), яка в обмін на свої кошти отримала від Дельта Банку кредити на 1,4 мільярда гривень. «При введенні тимчасової адміністрації до Дельта Банку, ми не могли розпоряджатися своїми коштами. Але нам вдалось повернути з проблемних банків близько 1 мільярда гривень», — повідомили DW у ДІУ.

Водночас Фонд гарантування не визнає угоди обміну депозитів на кредити, і оскаржує їх у судах. Проблема в тому, що він сам претендує на ці активи, за рахунок яких може повертати кошти вкладникам збанкрутілих банків.

Держава має чекати свої гроші

Іншим державним установам доведеться чекати на повернення свої грошей з банків-банкрутів разом зі звичайними вкладниками. Це відбудеться після того, як Фонд гарантування розпродасть активи і майно банкрутів. Але головна проблема в тому, що в деяких з них майже нічого не залишилось.

У ФГВФО підрахували, що в 70 банках, що ліквідуються, реальних активів залишилось лише на 94 мільярда гривень, що в чотири рази менше за дані, наведені в їхній звітності. На прикладі Дельта Банку, в якому залишилось лише 30 відсотків активів, у Фонді пояснили це так: «Серед причин знецінення було укладення невигідних для Дельта Банку угод, через які з нього виводилися активи».

Позичальники також не поспішають розраховуватися із збанкрутілими банкам — таких бажаючих, за даними ФГВФО, лише 5 відсотків. Крім того, фонд розпродає активи банків-банкрутів досить повільно. Він відзвітував, що в 2015 році їх було продано лише на один мільярд гривень, а в 2016 році — на три мільярда гривень.

У черзі на повернення грошей державні підприємства стоять лише на сьомому місці після виплат громадянам, які мали депозити більше ніж 200 тисяч гривень, Нацбанку та Фонду гарантування. Тому державі доведеться ще довго чекати на свої кошти.

«Потрібна виключно політична воля на те, щоб притягнути акціонерів і топ-менеджерів банків до відповідальності і стягнути виведені кошти. Однак цього в найближчому майбутньому очікувати не варто», — прокоментував DW партнер юридичної компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Олена Губар, DW

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Напередодні відкриття ринку землі AgroPolit.comпоспілкувався із старшим партнером адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростиславом Кравцем про основні корупційні земельні схеми з державними землями та як їх уникнути:

AgroPolit.com: Які страховки потрібно закласти у законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»?

Ростислав Кравець: По-перше, я категорично проти приватизації та надання можливості продажу сільськогосподарських земель в Україні. Тому що ризики, пов’язані з розпродажем земель і загрозою продовольчої безпеки, цілком реальні. Адже земля через складну економічну кризу в Україні коштує досить дешево.

Можна здавати в оренду, обріобляти, але надавати право власності на землі сільськогосподарського призначення — не варто

По-друге, хоч скільки б вона коштувала, її продаж потрібно заборонити Конституцією України. Можна здавати в оренду, обробляти, але надавати право власності на землі сільськогосподарського призначення — не варто. Високий рівень корупції, який влада не намагається змінити, може призвести до того, що землі перейдуть у власність великих комерційних підприємств. Іноземні компанії можуть зробити це дуже швидко, оскільки у вітчизняних господарств немає достатньо кредитних коштів.

Якщо дозволити продаж, то Україна зіткнеться з тим, що першими покупцями стануть китайські чи індійські компанії, у яких питання продовольчої безпеки — пріоритетне. І такий земельний ресурс, як має Україна, для них дуже важливий.

AgroPolit.com: Як цього уникнути?

Ростислав Кравець: Що стосується запобіжників… Навіть якщо заборонити продавати землі іноземцям чи певним чином обмежити купівлю для великих компаній — це нічого не дасть. Адже завжди можна створити схему. Наприклад, тій компанії, яка може брати землі в оренду, надаватимуть кредити, таким чином тримаючи її під постійним контролем…

AgroPolit.com: Тобто ви виступаєте проти відкриття ринку землі?

Ростислав Кравець: Так, я категорично проти. І вважаю, що Україна наразі не готова до вільного ринку землі.

AgroPolit.com: Генпрокуратура розслідує факти зловживання керівництвом Національної академії аграрних наук України (НААН), які призвели до вилучення із державного володіння 4650 га особливо цінних земель вартістю 119,5 млн грн. Наскільки сьогодні актуальна проблема ефективності використання земель аграрною наукою, в тому числі НААН?

Ростислав Кравець: Ця земля фактично не є власністю цього державного підприємства. Її було передано в розпорядження управління як державну власність. Яким чином земля вибула з його володіння? Це вже питання до слідчих органів, яким саме чином були змінені слідчі акти та використання цієї землі. А взагалі нецільове використання «аграрних земель» — це результат відсутності єдиної політики в агропромисловому комплексі. Тому отримуємо такі ситуації. Ніхто не контролює використання цих земель.

Загалом є питання до ефективного використання НААН земель, які пербувають у її користуванні

AgroPolit.com: Чи є місце корупції у використанні земель аграрної науки? Вам доводилось зустрічати такі приклади у своїй юридичній практиці?

Ростислав Кравець: Місце для корупції є всюди. Тим більше, коли йдеться про цінні землі, котрі спеціально оброблялись і готувались для досліджень. Тут питання до тієї ж НААН: яким саме чином було включено використання цих земель і з якою метою? Загалом є питання до ефективного використання НААН земель, які пербувають у її користуванні.

AgroPolit.com: Зараз в Україні піднімається питання, як взагалі бути з державними землями. На вашу думку, як варто їх використовувати?

Ростислав Кравець: Потрібно, щоб НААН та інші державні інститути показали план подальшого використання та розвитку земель, які їм підпорядковуються. І на його базі Мінагрополітики та уряд мають прийняти рішення — чи потрібно ці землі передавати в обробку фермерам. Якщо всі ці землі не оброблятимуться, то фактично будуть знищені.

Знищення «аграрних» земель повинно жорстко каратись у рамках кримінального законодавства

AgroPolit.com: Чи потрібно удосконалювати законодавство для ефективнішого управління державними землями?

Ростислав Кравець: Не потрібно. Необхідно, щоб люди, які управляють цими землями, були відповідальнішими. Знищення «аграрних» земель повинно жорстко каратись у рамках кримінального законодавства.

AgroPolit.com: Що значить знищення земель?

Ростислав Кравець: Можна змінювати цільове призначення чи намагатись розпаювати державні землі. Але просто так відчужувати — ні. Реакція на такі дії має бути жорсткою і каратися з боку держави. Але сьогодні ми бачимо, що у цьому ніхто не зацікавлений. Прокуратура ж за хабарі на це все заплющує очі.

AgroPolit.com: Через які «схеми» найбільше підпільно використовуються державні землі сільськогосподарського призначення, в тому числі й аграрної науки?

Ростислав Кравець: Їх зустрічається небагато. Всі вони заховані «в тіні». Ці землі використовуються для особистого збагачення керівниками державних підприємств. На паперах начебто не засіваються, проте насправді польові роботи відбуваються, збираються врожаї, але в бухгалтерському обліку вони не відображаються.

AgroPolit.com: Нікому контролювати використання державних земель?

Ростислав Кравець: Так би мовити, «всі в долі».

AgroPolit.com: Чи є державний орган, який мав би контролювати ефективність використання державних земель?

Ростислав Кравець: Звичайно. Є управління сільського господарства на місцях, а також міністерство. Вони повинні за цим слідкувати…

AgroPolit.com: Що треба зробити, щоб змінити ситуацію?

Ростислав Кравець: Провести інвентаризацію державних земель та отримати плани їхнього подальшого використання. Завжди можна приїхати на це поле і перевірити, що там вирощують. Це питання не приховати. Очевидно, що багато земель використовуються з метою особистого збагачення.

AgroPolit.com: Чи зустрічали світовий досвід з використання сільськогосподарських земель під наукові досліди?

Ростислав Кравець: Не бачив, і можу сказати, що аграрна наука — це наш пріоритет у технологічних розробках для того, щоб мати продовольчу незалежність. Вона приведе до економічної свободи в країні. Але порядок має бути в усьому, в тому числі й у використанні аграрною наукою земель.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Адвокатская компания Кравец и Партнеры