Mind проаналізував тренди, які сформувались у вітчизняному банкінгу протягом 2022 року та які впливатимуть на його роботу в найближчому майбутньому. 

1. Масові проблеми з обслуговуванням кредитів усіх рівнів

Починаючи з ІІІ кварталу банки почали показувати зростання кредитної заборгованості. Цей тренд став очевидним лише зараз, оскільки щодо фізичних осіб до кінця ІІ кварталу діяли кредитні канікули.  Складна, а іноді критична ситуація для більшості підприємств також унеможливлює своєчасне погашення боргів юрособами.

Як відзначає фінансовий аналітик Олена Домуз, значне погіршення якості кредитів відбулося саме у ІІІ кварталі 2022 року. Непрацюючі активи банків за дев’ять місяців зросли у корпоративному секторі кредитування на майже 30 млрд грн. Станом на жовтень їх питома вага складала 37,54%, тоді як на початок року – 36,10% від всіх виданих кредитів.

«Тенденцією поточного року є погіршення якості кредитного портфеля банків, особливо в регіонах, що потерпають від зовнішньої агресії через руйнування і пошкодження активів позичальників чи унеможливлення їхньої операційної діяльності», – каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

За його словами, поточний рівень безнадійних кредитів менший за максимум у 56%, що спостерігався впродовж минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. У той же час банки мають вищі рівні капіталізації і надійності. «Це дозволяє доволі оптимістично оцінювати шанси сектору на стабілізацію і відновлення у найближчому майбутньому», – вважає Печерицин.

Нові кредити, особливо на інвестиційні проєкти, українські банки майже не видають. Цей тренд сформувався в попередні роки, але повномасштабна війна посилила його. «На теперішній час працюють в основному кредитні програми під урядові гарантії та короткострокові споживчі кредити фізичних осіб», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

З ним погоджується  і фінансовий експерт Даніїл Монін: «Війна у 2022 році лише посилила тенденції останніх років. Кредитування реального сектора майже не працювало, крім державної програми «5-7-9», яку фінансує держбюджет».

Серед об’єктивних  причин скорочення кредитування – проблематичність оцінки якості бізнесу та клієнтів. Як раніше писав Mind, з 24 лютого 2022 року нові поліси міжнародного страхування від воєнних ризиків для України не продаються.

«Банкам складно оцінити якість клієнтів, тому у своїй основній діяльності – фінансуванні економіки – банки знаходяться у замороженому стані. Є багато втрат, наслідки яких поки що неможливо осягнути. Ми як аудитор зараз оцінюємо стан клієнтів, ідентифікуємо їх втрати від військових дій  з метою реструктуризації боргів та створення рекавері-плану», – каже Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер компанії Baker Tilly в Україні.

Активи українських банків з 1 січня по 1 листопада 2022 року збільшилися – з 2 трлн грн до 2,227 трлн грн. Але ця позитивна динаміка перестає такою бути, якщо провести корекцію на рівень девальвації, в ході якої    гривня подешевшала по відношенню до долара США з 27,27 грн/$ до 36,56 грн/$ .

Анатолій Дробязко зазначає, що юрособи мінімізують – там, де це можливо – і кошти на рахунках, і кредитну заборгованість. Причина не лише у війні та зупинці кредитування. Але і в застосуванні  норм нового закону «Про Фонд гарантування», через що значно скоротилися обсяги міжбанківських зустрічних кредитних операцій і кредитування під заставу депозиту юридичних та фізичних осіб.

«Якщо є зустрічні однорідні активи, депозит є заставою за кредитом. Проте тепер при введенні тимчасової адміністрації у банк депозит у вкладника-юрособи поставлять у сьому чергу задоволення (на яку нечасто вистачає активів). А за кредитом юрособа лишиться винною із всіма юридичними наслідками», – пояснює поведінку бізнесу Дробязко.

За його словами, зменшення кредитного портфеля логічне і пов’язане з тим, що якісний кредитний портфель погашається, а обсяги нового кредитування в 2022 році не можуть компенсувати зменшення діючого портфеля. Крім того, після збільшення до 25% ставки рефінансування НБУ банком було прийнято рішення погасити всі кредити рефінансування за рахунок вільних коштів та погашених ОВДП.

«У корпоративному бізнесі ми маємо рівень обслуговування кредитів на рівні 85-90%. Кредити погашаються, нові практично не видаються, тому активи скорочуються. Але під час кризових ситуацій в економіці скорочення активів через повернення кредитів – це радше добрі вісті, аніж погані», –  додає Роман Шпек, голова Наглядової ради Альфа Банку Україна.

Топ-5 банків за скороченням активів, млрд грн /$ млрд

Топ-5 банків за збільшенням активів, млрд грн/$ млрд

«Зростання активів зумовлене міграцією, коли клієнти з різних причин переходять до інших банків. Також, зростання активів можуть показувати установи, через які проходять державні інтервенції, кредити за програмою «5-7-9», чи виплати військовим», – пояснює Олександр Почкун.

Пройшовши майже безболісно локдауни COVID-19, банки підтвердили свою суперздатність до виживання протягом усіх місяців війни. «Головна тенденція банківського сектору – це те, що він вистояв в умовах початку бойових дій і зміг зберегти відносну стабільність впродовж цього року», –  вважає Олександр Печерицин з Райффайзен банку.

Ще один чинник, який дозволив вистояти – оперативне реагування Нацбанком на нові ризики з початку війни – додаткові регуляторні обмеження, надання  своєчасного фінансування для підтримки ліквідності банківської системи, тощо.

Банківські установи поки що оцінюють збитки, проте очевидно: багато з них потребуватимуть докапіталізації. Держава гарантовано підтримає чотири державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Міністерство фінансів України вже обережно заявляло про можливу необхідність докапіталізації декількох державних банків.

За словами Романа Шпека, у Альфа Банку Україна сформовано понад 3,8 млрд грн резервів за кредитами, які не обслуговуються. «Десь зруйновано підприємства – і більше не існує застави, десь актуальний фінансовий стан позичальника не дає можливості обслуговувати кредити. Ми в цьому не унікальні. Вся країна має такі проблеми», – каже Роман Шпек. За його словами, попередньо банк бачить потребу в резервах до кінця наступного року розміром $ 600-700 млн.

Експерт Василь Невмержицький вважає, що наступний рік стане випробуванням для невеликих фінустанов. «Це питання до моделі бізнесу банків та до акціонерів – чи будуть вони готові підтримувати свої банки», –  констатує Невмержицький.

Весь рік банки намагаються покращувати якість активів і в деяких випадках домоглися значних успіхів. «Якість активів у нас найвища – понад 90% становлять залишки на рахунку в НБУ, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з погашенням у січні-лютому 2023 року», – зазначає власник банку «Фамільний» Михайло Комісарук.

Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку розповідає, що в  активах та зобов’язаннях банку є значна частка валютної складової, відповідно девальвація на понад 25% призвела до зростання валюти балансу. «Водночас, із початку активної фази війни банк активно здійснював кредитування підприємств критичної інфраструктури та сільгоспвиробників, а також фінансування критичного імпорту, що призвело до зростання кредитного портфеля», – ділиться він.

«У нас є валюта в активах у межах дозволеної довгої позиції. На початку лютого ми повернули субборг близько 49 млн грн в гривневому еквіваленті. Зробили його через непотрібність, оскільки заробили достатньо, щоб виконувати вимоги щодо регулятивного капіталу без субборгу. І, відповідно, потреба у платних ресурсах для виконання нормативів відпала. І до лютого, і після розмір  активів у нас був стабільний або  зростав», – зазначає Михайло Комісарук.

І додає, що зменшення внаслідок повернення субборгу на 49 млн скоротилося на 3/4 за рахунок приросту активів. «І це не переоцінка валюти, якою у нас в активах приблизно на 7 млн грн в еквіваленті. Це приріст гривневих активів за рахунок прибутку та коштів клієнтів», – говорить він.

Те, що для банківської системи не до кінця зробила епідемія COVID-19, закінчила повномасштабна війна. Усі без винятку установи доопрацювали свої мобільні та інтернет-застосунки, були вирішені всі питання з електронно-цифровими підписами, роботою частини державних сервісів онлайн тощо.

Енергетичні проблеми лише підсилюють цей тренд. «З причин безпеки діяльність банків досить сильно змістилась у сегмент онлайн-банкінгу для всіх груп клієнтів», – каже Олександр Печерицин.

Майже всі найбільші гравці забезпечили безпеку транзакцій через роботу з дата-центрами, які мають запасні потужності за кордоном.

Попит на банківські послуги поступово відновлюється. Проте їх прибутковість для фінустанов суттєво знижується.

«Чистий комісійний дохід за перші дев’ять місяців 2022 року скоротився на 16% у порівнянні із зростанням на 28% за аналогічний період минулого року. Клієнти поступово відновлюють попит на банківські послуги, але обсяги комісійних операцій ще набагато нижчі, ніж довоєнні», – каже директор ТОВ «ПроФін консалтинг» Вадим Березовик.

Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери»,  пояснює: скорочення пропозиції банківських послуг компенсується збільшенням вартості обслуговування. «Це робиться через введення нових непотрібних послуг, якими клієнт фактично не користується. Але завдяки так званому розширенню пакета з доступом до нових послуг буде збільшено розмір обслуговування. Це стосується і карткових рахунків, і юридичних, і фізичних осіб», – каже Кравець.

«Є величезна кількість транзакцій фізичних осіб з України за кордон, причому здебільшого у форматі відтоку грошей. Гроші з України йдуть на підтримку людей, які перебувають за кордоном», – погоджується  Олександр Почкун. Нагадаємо: за даними ООН з України від 24 лютого виїхали майже 12 млн громадян, з них майже 7 млн осіб пройшли реєстрацію в Європі.

ТОП банків за комісійними доходами, млрд грн

Фінмоніторинг підвищує свої вимоги до банків. На практиці це означає, що установи дуже прискіпливо вивчають кожну транзакцію, чим дратують бізнес. «Є випадки, коли банки блокують транзакції, які підприємці здійснювали роками. Мотивують це підозрою у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей, і вимагають додаткові документи», – каже Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках це робиться для того, щоб утримати ліквідність фінустанов, тому що вимоги додаткових документів та довідок дозволяють зберігати гроші на рахунках. «Я вважаю, що певні вимоги фінмону не мають нічого спільного з тією метою, з якою вони запроваджуються. В Україні за 30 років не було жодної транзакції з фінансування тероризму чи зброї масового знищення», – каже Ростислав Кравець.

На 1 січня 2022 року майже всі банки отримали прибуток, який загалом по системі складав 77,5 млрд грн. Збитки показували п’ять установ. Це Альпарі Банк (-6 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-28 млн грн), Юнекс Банк (-50 млн грн), БТА (-32 млн грн), Правекс Банк (-266 млн грн). Зауважимо, що останній входить до значної міжнародної групи Intesa Sanpaolo, яка належить до 30 найбільших банків світу.

Основним джерелом прибутку для банків стали цінні папери – депозитні сертифікати НБУ. «Ми бачимо рекордні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати Національного банку», – каже Вадим Березовик.

За словами Даніїла Моніна, основна стратегія банків у війну – вкладати всі доступні кошти в депозитні сертифікати НБУ, які дають прибутковість 23% річних і не вимагають резервів. У результаті обсяг депозитних сертифікатів, випущених НБУ, досяг рекордних розмірів у 325 млрд грн. Експерти попереджають, що це дуже ризикова стратегія – проте на сьогодні вона дає банкам прибутки.

Доходи та прибуток/збиток банків, на 1 листопада 2022 року

Заміть висновку: довіра до банків залишається високою

Добра новина – це фактично незначне скорочення коштів фізичних осіб на рахунках громадян. У національній валюті цей показник взагалі зріс. Причина, зокрема, у виплатах військовим та їх родинам.

Так, кошти українців на рахунках банків збільшилися з 727 млрд грн на початок 2022 року до 869 млрд грн на 1 листопада. У доларах цей показник зменшився з $ 26,6 млрд на 1 січня до $ 23,8 млрд на 1 листопада.

ТОП-5 банків за коштами фізичних осіб, млрд грн /$ млрд

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»

Это данные по 73 банкам-членам Фонда гарантирования вкладов физлиц, то есть по всем структурам, кроме Ощадбанка. Как известно, его депозиты гарантируются людям на 100% из бюджета, и Ощадбанк не входит в ФГВФЛ.

К категории крупных вкладов, которые превалируют в нашей банковской системе, относятся вложения свыше 200 тысяч грн, не гарантируемые государством (держава компенсирует вкладчикам при закрытии банков только до 200 тыс. грн – Ред.).

Нацбанк разделяет их на две группы по таким суммам:

– от 200 тыс. грн до 500 тыс. грн – таких вкладов размещено на 117,3 млрд грн;

– от 500 тыс. грн и выше – на 237,9 млрд грн.

Выходит, что большая часть вложений, то есть ликвидность банковского сектора зависит от меньшинства вкладчиков. Крупных вкладов открыто лишь 556,4 тысячи счетов, и это притом, что всего счетов в 73 банках на 1 декабря 2020 года было открыто 46,4 миллионов. То есть 61% вложений приходится на чуть больше 1% вкладчиков. Или еще на меньшее число владельцев.

“Обычно крупный вкладчик имеет счет не в одном банке. Клиенты такого уровня имеют по нескольку аккаунтов в разных банках”, – подтвердил “Стране” советник председателя правления Кредитвест банка Василий Невмержицкий.

Богачи провоцируют кризисы

Ситуация не очень здоровая, ведь ликвидность и стабильность банковской системы зависит от не очень большого числа людей. Ажиотаж или паника немногочисленной группы вкладчиков может спровоцировать серьезные проблемы для всего финансового рынка. Шесть лет назад такая зависимость провоцировала настоящие кризисы. Только после принятия пять лет назад специального закона (№424-VIII), запрещающего досрочное снятие депозитов, ситуация немного успокоилась.

“Проблем с ликвидностью можно избежать, так как в отличие от предыдущих кризисов введено понятие безотзывных вкладов. Банк не обязан по первому требованию вкладчика вернуть депозит”, – объяснил “Стране” заместитель председателя Ощадбанка Антон Тютюн.

Впрочем, это не значит, что банкиры успокоились и перестали заискивать перед толстосумами, однако они начали лучше справляться с оттоками средств. Например, могут повышать процентную ставку по VIP-депозитам, если нуждаются в средствах. По крупным вложениям обычно платят на 0,5-1% больше, чем по всем остальным.

По состоянию на 11 января 2021 года, средняя доходность по гривневым вкладам на 12 месяцев составляла 8,56% годовых, на 6 месяцев – 8,28%, на 3 месяца – 8,02%.

“Банки могут проводить акции или по отдельным категориям клиентов повышать ставки. Отдельным вкладчикам поднимать проценты не могут. Только для категорий вкладов, конкретных продуктов”, – объяснил Тютюн.

Нацбанк выдал статистику в виде разбивки по видам вкладов, так что можно увидеть, в каких банках богатые украинцы хранят суммы свыше 200 тыс. грн – те, что не гарантируются Фондом гарантирования вкладов. Здесь в основном доминируют госбанки и банки с иностранным капиталом, и лишь 3 банка с украинскими акционерами (ПУМБ Рината Ахметова, Универсалбанк Сергея Тигипко и Банк Пивденный Юрия Родина с партнерами).

Рейтинг крупнейших держателей вкладов от 500 тыс. грн, по данным Нацбанка, выглядит так (по количеству открытых счетов):

Приватбанк – 53,5 тыс. счетов (на них внесено 63,8 млрд грн);

Укрсиббанк – 11,4 тыс. счетов (на 14,9 млрд грн);

Альфа-Банк – 10,4 тыс. счетов (на 24,3 млрд грн);

Райффайзен Банк Аваль – 9,9 тыс. счетов;

Укрэксимбанк – 7,5 тыс. счетов (18,6 млрд грн);

ПУМБ – 6,9 тыс. счетов (на 13,7 млрд грн);

ОТП Банк – 6,7 тыс. счетов (на 14,2 млрд грн);

Укргазбанк – 6,6 тыс. счетов (на 16,2 млрд грн);

Универсалбанк – 4,6 тыс. счетов (на 6,1 млрд грн);

Банк Пивденный – 3,1 тыс. счетов (на 4,9 млрд грн).

Очень похоже выглядит ТОП-10 по концентрации вкладов от 200 тыс. грн до 500 тыс. грн:

Приватбанк – 183,2 тыс. счетов (на 53,2 млрд грн);

Альфа-Банк – 27,9 тыс. счетов (на 7,8 млрд грн);

Укргазбанк – 21,5 тыс. счетов (на 5,8 млрд грн);

Райффайзен Банк Аваль – 20,3 тыс. счетов (на 6,1 млрд грн);

ПУМБ – 18,4 тыс. счетов (на 5,2 млрд грн);

Укрсиббанк – 18 тыс. счетов (на 5,6 млрд грн);

Универсалбанк – 17,7 тыс. счетов (на 4,9 млрд грн);

Укрэксимбанк – 16,4 тыс. счетов (на 4,7 млрд грн);

А-Банк – 9,9 тыс. счетов (на 2,4 млрд грн);

ОТП Банк – 9,2 тыс. счетов (на 2,8 млрд грн).

Нередко крупнейшими вкладчиками являются партнеры и близкие к акционерам и руководителям банков люди. А толстосумов “с улицы” обычно заманивают выгодными, удобными услугами и персональным консьерж-сервисами.

Как простые люди выбирают банки

Опросы банкиров показали, что люди с более скромными вкладами выбирают себе банки по другим критериям:

– Популярность банка среди друзей и знакомых, мода.

– Удобство обслуживания и расположение банка: качество удаленных сервисов (мобильные приложения) и обслуживания в отделениях.

– Процентные ставки по вложениям и тарифы – на открытие счета и услуги (в первую очередь, на перевод средств).

– Надежность банка и его финансовая устойчивость.

Надежность оказалась на последнем месте, поскольку речь идет о вложениях до 200 тысяч гривен. Люди понимают, что смогут получить компенсацию в Фонде гарантирования вкладов, если банк закроют.

Как показал отчет Нацбанка, большинство счетов в Украине открывается для небольших накоплений – от 10 до 100 тыс. грн. Это где-то до $ 3,5 тысяч. Под такие суммы открыто 27,3 млн вкладов из 46,4 млн счетов, имеющихся у людей – почти 59%.

Финансисты условно называют это счетами для рабочего класса. У каждого, конечно, свои условные названия и классификации. Но опрос “Страны” вывел следующие устойчивые названия для разбивки по вкладам, которую сводит НБУ.

С учетом свежих данных получился такой рейтинг (по количеству счетов):

– мертвые счета (с суммами до 10 гривен) – 17,9 млн штук (38,6% общего количества);

– счета нижнего класса (от 10 грн до 100 тыс. грн) – 27,3 млн штук (58,9%);

– счета среднего класса (от 100 тыс. грн до 200 тыс. грн) – 571,9 тыс. штук (1,3%);

– средний + (от 200 тыс. грн до 500 тыс. грн) – 415,2 тыс. штук (0,9%);

– счета богатых (от 500 тыс. грн и больше) – 141,2 тыс. штук (0,3%).

Это по количеству счетов, но если составить рейтинг по объему вложенных средств, то выйдет совсем другая картина:

– мертвые счета (с суммами до 10 гривен) – 22,1 млн грн (0,04% общего объема);

– счета рабочего класса (от 10 грн до 100 тыс. грн) – 144,3 млрд грн (24,8%);

– счета среднего класса (от 100 тыс. грн до 200 тыс. грн) – 82,8 млрд грн (14,4%);

– средний + (от 200 тыс. грн до 500 тыс. грн) – 117,3 млрд грн (20,4%);

– счета богатых (от 500 тыс. грн и больше) – 237,9 млрд грн (40,3%).

Опасность мертвых счетов

Еще один момент, выделяющийся из общей статистики – это так называемые мертвые счета. Счета, на которых меньше 10 гривен. Большинство из них приходится на забытые зарплатные карты. Люди увольняются и забывают закрывать свои зарплатки, а кто-то просто не знает, что должен делать это сам. Не предприятие, а человек. Ведь владельцем счета является именно человек, а не его работодатель, хотя он инициировал его открытие.

Счет не закрыт, значит банк продолжает начислять плату за его обслуживание, но предприятие уже не вносит ее за неработающего у нее человека. А самому клиенту лень идти в банк и закрывать счет или он не знает, что должен это сделать.

“Обычно речь идет об относительно небольших суммах в 5-10-20 грн. Такие счета не закрываются автоматически после увольнения сотрудника. И если новых поступлений на счет нет, то со временем на нем может образоваться задолженность. Опасность заключается в том, что никаких мер по работе с такой задолженностью банки обычно не предпринимают. Особенно, когда речь идет о крупных розничных финучреждениях. Поскольку работа с долгами в пару десятков или даже сотен гривен нерентабельна. Но со временем долг продолжает расти. Нельзя исключить, что с учетом штрафов и пени через несколько лет он не увеличится до таких значений, на которые обращают внимание службы”, – объяснил проблему Василий Невмержицкий.

Ситуации и случаи могут быть разными. За годы простоя (не пополнения/не пользования) зарплатным счетом долг за обслуживание может достигать десятков тысяч гривен, особенно, если банк начинает насчитывать на него пеню и штрафы. Такие случаи и были, и они даже приводили к судебным спорам. После того, как человек с течением жизни возвращался в бывший зарплатный банк.

Распространенная история: украинец перешел на работу в новую компанию и несколько лет обслуживался в другом банке по зарплатному счету, но после новой смены предприятия может получить зарплатку в том же банке, где имел карточки еще в начале своей карьеры и услугами которого не пользовался долгое время. И вот после возвращение в лоно старого зарплатного банка могут начаться серьезные неприятности. Ведь он с первой же новой зарплаты старого должника начнет списывать у него задолженность за обслуживание старого и забытого счета.

“Действительно такие неприятности случались с людьми и дело доходило на судебных исков и споров. Еще 5-6 лет назад это была распространенная ситуация: долги по забытым зарплаткам могли превышать 10 тыс. грн, которые взыскивались у человека автоматически после возвращения в банк, и тот уже по суду требовал вернуть ему средства. Если человек мог доказать нарушения сроков исковой давности со стороны банка (до 3 лет), то ему удавалось вернуть свои деньги, но похлопотать и побегать по судам приходилось. Сейчас банки стали реже насчитывать пени и штрафы на подобную задолженность, и долги уменьшились, но тем не менее взыскиваются банками. Потому советую людям при увольнении всегда закрывать свои зарплатные счета (если не планируют ими пользоваться), чтобы не получать неприятных сюрпризов в будущем”, – сказал “Стране” старший партнер адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Нерабочих или мертвых счетов слишком много – почти 18 млн штук из действующих 46 млн. То есть проблема очень распространенная.

Приват – банк простого народа

Если говорить об общей статистике Нацбанка, то больше всего счетов физлиц в нашей стране размещено в государственном Приватбанке.

ТОП-10 банков, в которых больше всего счетов населения выглядит так:

Приватбанк – 22,5 млн счетов (на них размещено 240,6 млрд грн);

Универсалбанк (известен по проекту Monobank) – 3,1 млн счетов (21,1 млрд грн);

Райффайзен Банк Аваль – 2,4 млн счетов (37,1 млрд грн);

Альфа-Банк – 2,4 млн счетов (42,8 млрд грн);

ПУМБ – 2,37 млн счетов (27,3 млрд грн);

Укргазбанк – 2,28 млн счетов (29,9 млрд грн);

Укрсиббанк 2,25 млн счетов (29,7 млрд грн);

А-Банк – 1,7 млн счетов (6,4 млрд грн);

ОТП Банк – 1,2 млн счетов (20,9 млрд грн);

Банк Пивденный – 0,7 млн счетов (11,1 млрд грн).

Хотя Приватбанк и является абсолютным лидером по количеству счетов, о чем часто заявляет в своих рекламных слоганах, однако их структура вызывает вопросы. Ведь из 22,5 млн счетов госбанка у него 4,5 млн – это мертвые (неиспользуемые/малоиспользуемые) счета, а 17,5 млн – это счета, на которых от 10 гривен до 100 тыс. грн, которые обычно относят в категорию рабочего класса. Только на 0,5 млн счетов Приватбанка находятся суммы свыше 100 тыс. грн.

У других популярных банков ситуация ненамного лучше. Особенно, если оценивать ситуацию мертвыми счетами и вычленять их из общей массы счетов.

Вот лишь некоторые примеры:

Укргазбанк – счетов с остатками до 10 гривен 1,6 млн штук из 2,3 млн (70%);

Универсалбанк – 1,6 млн из 3,1 млн (52%);

Альфа-Банк – 1,6 млн из 2,4 млн (67%);

ПУМБ – 1,57 млн из 2,4 млн (65%);

А-Банк – 1,2 млн из 1,7 млн (71%).

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

— Зараз на депозитах зберігається близько восьми мільярдів доларів. Майже 60 відсотків вкладів знаходяться в державних банках. 2005–2006 чи 2010–2012‑го гарантії можна було відміняти. Бо фінансова система працювала стабільно, — каже фінансовий експерт Олексій Кущ, 43 роки. — Сьогодні такі заяви свідчать, що держава не має достатньо ресурсів для повернення валютних вкладів у випадку кризи. Стільки грошей не надрукуєш.

Криза 2008 року найбільше зачепила банки з іноземним капіталом. 2014–2016 років — фінустанови з українським капіталом. Наступна торкнеться державних банків. Враховуючи інфляцію та знецінення гривні, гарантовану суму навпаки необхідно підвищувати з 200 тисяч гривень до 500–600 тисяч. Для цього достатньо, щоб Нацбанк половину свого прибутку направляв у Фонд гарантування вкладів. Зараз гроші йдуть у держбюджет. Щороку ця сума дорівнює близько 20 мільярдам гривень.

— В українських банках переважають валютні депозити, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 44 роки.

— Фонд гарантування вкладів повинен підвищувати довіру громадян до банківської системи. Подібні заяви керівництва не тільки цьому шкодять, а й підривають економічну безпеку країни. Залучення вкладів від населення дозволить повернути гроші в банківську систему, зменшити відсоткові ставки за кредитами. Без гарантій, люди відмовляться від депозитів.

В Україні потрібно ввести 100‑відсоткове гарантування всіх вкладів — як у гривні, так і валюті. Також впровадити більш жорстку відповідальність для акціонерів банків, чиновників Нацбанку, Фонду гарантування. 90 відсотків фінустанов, що стали неплатоспроможними за останні чотири роки, фактично такими були з 2009‑го. А Нацбанк давав їм кошти, їх виводили за кордон. Це призвело до знецінення гривні, економічної кризи.

Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

— Визначити, надійний банк або ні — важко. Звітність, що фінустанови подають до Нацбанку, часто не відповідає дійсності. Раніше вкладникам радили звертати увагу на невисокі відсотки, відсутність скандалів навколо банку, стабільність фінансової групи. Зараз це не працює. Середні чи низькі відсотки по депозитах не гарантують, що зможете забрати гроші, — говорить 43-річний Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери».

— Нещодавно Нацбанк прийняв нові правила фінансового моніторингу. Вони дозволяють регулятору ввести тимчасову адміністрацію в будь-який банк у будь-який момент.

Частина клієнтів банку «Михайлівського» (визнали неплатоспроможним у травні цього року. Голову правління фін­установи звинувачують у привласненні 870 млн грн. Клієнти кілька разів влаштовували акції протесту, перекривали столичну вул. Хрещатик. — ГПУ) не отримають компенсації від Фонду гарантування вкладів. Люди уклали договори з фінансовими компаніями. Банк виступав як посередник. Це вперше виникла така ситуація?

— Багато банків залучають кошти через фінансові компанії. Але в такій кількості, як у «Михайлівському» — вперше. Цю ситуацію важко назвати аферою. Бо її контролював Нацбанк. Знав про фінансові компанії, що залучали кошти вкладників.

Як діяти постраждалим вкладникам?

— У клієнтів є квитанції про внесення коштів на рахунок банку. Він мав нести зобов’язання. Після банкрутства — Фонд гарантування вкладів. Але останній вирішив не повертати коштів. Це — маніпуляція. Усім вкладникам із депозитами менш як 200 тисяч гривень необхідно подати заяви до Фонду гарантування вкладів із вимогою повернути кошти. Якщо відмовиться включити в перелік вкладників, звертатися до суду. Подавати позови про визнання неправомірними дії чи бездіяльність особи, уповноваженої на ліквідацію банку. Також звертатися з позовами до Нацбанку про бездіяльність регулятора, що призвела до банкрутства банку.

Були випадки, коли банк сам повертав гроші клієнтам?

— Два-три випадки. Це банки, де тимчасову адміністрацію ввели з політичних причин або через порушення фінансового моніторингу. У них було достатньо коштів. Тому гроші фізичним особам повернули. А от юридичні особи навіть тут залишилися ні з чим.

Фінустанова збанкрутувала, а договір вкладника визнали нікчемним. Що робити?

— Люди, які тримали в банку понад 200 тисяч гривень, можуть подати три види позовів. До власників банку, керівництва, Фонду гарантування вкладів. Останній гарантує суму не менш як 200 тисяч гривень, установлено законом. Проте деякі вкладники домоглися судових рішень щодо стягнення більших сум. Також судяться з Нацбанком через неналежний контроль за діяльністю банків.

Які шанси виграти суд у тих, хто хоче повернути більш як 200 тисяч?

— Усі ці справи досі в судах. Декілька позитивних рішень є.

Яка частина клієнтів втрачає гроші після банкрутства банку?

— У всіх установах по-різному. У Дельта банку — до 25 тисяч вкладників із депозитами більш як 200 тисяч гривень. І це тільки фізичні особи. Більшість грошей у банку зазвичай належить юридичним особам. А це — шалені кошти. Вони втрачають 80–85 відсотків.

Назвіть поширені способи, як банки ошукують клієнтів.

— Змінюють в односторонньому порядку будь-які умови договору. Клієнтів не повідомляють. Наприклад, на сайті установи з’являється інформація про підвищення комісії на утримання банківської картки чи зміну обмежень на зняття кредитних грошей. Вважають, що банк повідомив клієнтів. Але як часто люди заходять на сайт?

Анна РОДІЧКІНА, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры