Точну статистику регулятор не публікує, є лише оцінки банків та юристів, які можна порівнювати з останнім довоєнним показником: радник, адвокат юрфірми Gracers Лариса Величко повідомила «Мінфіну» про 28,9 тис. випадків успадкування банківських активів за підсумками 2021 року.

«Можна скласти власний рейтинг, де на першому місці у спадкуванні будуть депозити, кошти на карткових рахунках, на другому — цінні папери, на третьому — кредитні зобов’язання та майно в депозитному сейфі», — додала вона.

Коли експерти говорять про ЦП, то найчастіше мають на увазі ОВДП, які українці почали купувати набагато активніше, ніж до повномасштабного вторгнення: з початку війни загальний портфель ОВДП у фізосіб зріс у 2,3 раза та сягнув 58,3 млрд грн.

Опитані банки повідомили «Мінфіну», що не ведуть обліку спадкових справ щодо депозитів клієнтів. А ось передачу ОВДП рахують.

Наприклад, у пресслужбі Ощадбанку навели таку динаміку:

2022 рік — 12 випадків;
2023 рік — 22 випадки;
2024 рік — 8 випадків.

Але й там нам підтвердили, що найчастіше люди успадковують не цінні папери.

«Переважно це кошти на карткових та депозитних рахунках», — зазначили нам у пресслужбі Сенс Банку (Sense Bank).

При цьому українці все частіше користуються послугами посередників.

«Найпоширеніший варіант — спадкоємці виїхали за кордон і, подавши заяву на прийняття спадщини, доручають адвокатам супроводжувати процес отримання свідоцтва та спадщини», — пояснила адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова.

Як відбувається успадкування у банках

У Сенс Банку (Sense Bank) пояснили, що фінустанова дізнається про факт смерті клієнта (вкладника, позичальника) двома способами:

При зверненні родичів із оригіналом свідоцтва про смерть особи (або нотаріально завіреною копією).
При надходженні запиту від нотаріуса/нотаріальної контори щодо наявності коштів померлого.

Нотаріуси допомагають спадкоємцям розшукати активи померлого, адже вони можуть не знати, скільки той мав рахунків, в яких саме банках і які суми там розміщені.

«У разі отримання свідоцтва про смерть клієнта, його рахунки блокуються до моменту звернення спадкоємця (спадкоємців). Будь-які подальші операції заборонені, окрім операцій з видачі готівки (та/або закриття рахунків) спадкоємцям на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину або свідоцтва про право власності, або дозволу нотаріуса на отримання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду», — розповіли «Мінфіну» у пресслужбі ОТП Банку.

Процедура успадкування для всіх банків є єдиною й регулюється Цивільним кодексом (ст. 1228−1233), а також нацбанківською інструкцією про відкриття/закриття рахунків, затвердженою Постановою НБУ № 705. Це ключові документи, хоча є й інші, що їх доповнюють.

«Щоб отримати спадщину, людина має надати банку свідоцтво про смерть вкладника, свідоцтво про право на спадщину, яке можна отримати у нотаріуса, надавши йому заяву про прийняття спадщини, а також документи, що підтверджують її особу та право на спадщину. Банку також потрібно надати паспорт та код спадкоємця. І якщо такі є, додаткові документи. Наприклад, заповіт, договір про спільний депозит тощо», — уточнив нам начальник юридичного управління Unex Bank Ігор Куц.

Усі ці документи потрібно подати до банку протягом 6 місяців після відкриття спадщини.

В Ощадбанку сформулювали черговість кожного етапу:

Банк отримує запит від нотаріуса на наявність коштів на рахунках/цінних паперах на рахунку померлого. А саме: запит + свідоцтво про смерть.
На підставі отриманої інформації від банку нотаріус готує свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець звертається до банку зі свідоцтвом про право на спадщину.
Банк відкриває рахунок спадкоємцю та переказує на нього ЦП/кошти на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо спадкоємець не має рахунку і не хоче його відкривати, він може подати заяву і отримати успадковану суму готівкою через касу.

«Зазвичай процедура успадкування коштів на рахунках та цінних паперах у банку займає від 2 до 4 тижнів», — додав Куц.

Юристи уточнили, що у свідоцтві про право на спадщину зазначаються такі відомості:

• Номер рахунку вкладу. Банк може прийняти свідоцтво без такого номера лише, якщо в нього відкрито один рахунок померлого, або якщо у свідоцтві чітко зазначено, що спадщина поширюється на всі рахунки клієнта.
• Назва банку.
• ПІБ спадкоємця/спадкоємців.
• Дата складання спадщини.
• Якщо гроші на рахунку заповідаються декільком людям, то обов’язково має бути зазначено, як вони розподіляються між ними. Якщо пропорції не зазначені, банк сам ділить кошти на рівні частини. При цьому всім спадкоємцям не обов’язково звертатися до фінустанови одночасно.

Живий чи ні: що знають банки

Фінансові установи можуть не відразу дізнатися про смерть свого клієнта.

«Банки не здійснюють активного та постійного моніторингу життєвого стану своїх клієнтів. Вони покладаються на інформацію, яка надходить від родичів, представників, адвокатів чи державних органів», — пояснила Лариса Величко із Gracers.

Обов’язкове спілкування людини з банком зазвичай відбувається раз на рік, іноді двічі на рік, коли проводиться обов’язковий фінансовий моніторинг. Клієнт повинен прийти до фінустанови з документами (паспорт, податковий код) та актуалізувати свої персональні дані. Якщо людина з будь-якої причини цього не зробить і не зв’яжеться з банком, її рахунок заблокують.

При цьому банк не перевірятиме — чи жива людина, чи ні, воює на фронті чи виїхала за кордон. Це не його функція.

«Банки не зобов’язані самостійно розшукувати близьких родичів вкладника у разі його смерті. Процедура наслідування ініціюється спадкоємцями, які мають звернутися до нотаріуса для відкриття справи про спадщину. Хоча деякі банки можуть здійснювати певні дії для інформування родичів (надсилатимуть листи за місцем проживання клієнта) про наявність грошей на рахунку вкладника.

Якщо банк тривалий час (зазвичай більше року) не отримує звернень від спадкоємців та не отримує інформації про відкриття справи про спадщину, то може звернутися до нотаріуса чи державного органу для з’ясування причин”, — додала Величко.

Самі банкіри визнають, що зазвичай все відбувається інакше: після закінчення терміну депозиту фінустанова автоматично продовжує (пролонгує) її на новий термін, якщо вкладник не з’являється.

Кого точно завжди розшукує банк — це позичальника: коли той припинить платити за кредитом, йому надсилатимуть повідомлення на мобільний телефон та писатимуть листи за місцем проживання. Якщо людина проживала не сама, то інформація швидко дійде до рідних та близьких.

Якщо ж у померлого вкладника немає заповіту, то завданням нотаріуса стане пошук усіх законних спадкоємців та розділ активів між ними. Для цього він може звернутися до державних органів влади (для отримання інформації про родичів), а також до засобів масової інформації з відповідним оголошенням.

Які проблеми виникають у спадкоємців

Хоча процедура успадкування банківських активів і виглядає досить зрозумілою, люди часто мають проблеми з дотриманням усіх правил. Через це вони ризикують втратити спадок. Після опитування банкірів та юристів «Мінфін» зібрав ключові.

Відсутність у спадкоємців повної інформації про банківські активи заповідача. Скільки саме у нього рахунків, у яких саме банках — про це можуть знати далеко не всі. Ці дані збирає нотаріус власноруч: надсилає запити до кожного чинного в Україні банку, яких наразі 62. Таке розслідування може тривати не один тиждень, і оплачуватиметься спадкоємцями.

«Пошук активів може ускладнитись, якщо кошти розміщені ще й в іноземних банках. Тому для ефективної ідентифікації коштів на банківських рахунках/депозитах спадкоємець повинен надати нотаріусу якомога більше інформації про наявність у спадкодавця взаємовідносин із банками (договори, квитанції, листування тощо). Це дозволить звузити коло пошуку та заощадить час, сили та кошти спадкоємців», — сказав «Мінфіну» радник юридичної компанії Asters Юрій Некляєв.

Документи, оформлені з помилками чи не за формою. «Найчастіше стикаємося з некоректно оформленим свідоцтвом на право успадкування, де не перераховані всі рахунки спадкодавця, неправильно вказані імена спадкоємців тощо. У цьому разі працівники банку консультують клієнта щодо внесення змін, згідно з діючим законодавством», — запевнили у пресслужбі Сенс Банку (Sense Bank).

Пропуск терміну для прийняття спадщини. На це потенційний спадкоємець має 6 місяців, і важливо в них вкластися — надати всі документи. «Спадщина не переходить спадкоємцю автоматично. Кожен має реалізувати своє право наслідування. Для цього необхідно протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Заяву можна подати до будь-якого нотаріуса в рамках округу, де знаходилося останнє місце проживання спадкодавця», — уточнив Юрій Некляєв.

Після звернення до нотаріуса, той може підготувати потрібний документ за декілька тижнів, без нього банк грошей не видасть.

«Після закінчення 6 місяців від дня смерті спадкодавця нотаріус має право видавати свідоцтво про право на спадщину. Реально це займає ще 2−4 тижні. Після цього спадкоємець зі своїми документами, що підтверджують особу та право на спадщину, звертається до відділення банку та отримує гроші», — пояснила Олена Воронкова.

Нотаріус спрацює швидше, якщо є офіційно оформлений заповіт (його дуже швидко розшукають у спеціальному реєстрі).

Важливо: багато хто вважає, що під час дії в Україні воєнного стану було продовжено терміни наслідування, проте це не так. Продовжує діяти вимога щодо 6 місяців.

«Під час дії воєнного стану частою помилкою та проблемою є хибний розрахунок термінів. Оскільки у червні 2022 року Кабмін запровадив норму, що перебіг терміну для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на час воєнного стану, але не більш як на 4 місяці. Тобто сумарний термін — 10 місяців, і можна нікуди не поспішати. Однак до Цивільного кодексу відповідних змін не було внесено, там так і залишилися 6 місяців. Тому у січні 2023 року Верховний суд звернув на це увагу, зазначивши, що Цивільний кодекс має вищу юридичну силу, ніж акти Кабміну. А тому коректний термін спадщини — це 6 місяців, а не 10», — пояснила Лариса Величко.

Це дуже важливо, і загрожує подальшими походами у суди, або взагалі позбавленням спадщини.

«Якщо спадкоємець пропустить цей термін, він може втратити право на спадщину, але суд може надати йому додатковий термін, якщо визнає причини пропуску поважними.

Рекомендації в даному випадку: насамперед варто якнайшвидше звернутися до юриста за консультацією щодо успадкування. А після цього зібрати всі необхідні документи, що підтверджують право на спадщину, та подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини”, — зауважив Ігор Куц із Unex Bank.

Арештовані банківські вклади. Неважливо, чому було накладено арешт — порушення правил фінансового моніторингу, заборгованості, які стягуються через суд, чи щось інше. Проте спадкоємці не зможуть отримати доступ до таких вкладів навіть за наявності заповіту.

«За законом, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право спадщини затримується до зняття арешту. У такому разі спадкоємцям потрібно встановити причину накладення арешту та вжити заходів задля його скасування», — пояснив Юрій Некляєв.

Некоректне оформлення спадщини на ОВДП чи інші цінні папери, а також подальше переоформлення. Проблема виникає, коли спадкоємець не один, а декілька.

«Нотаріус у свідоцтві про право на спадщину вказує не кількість штук цінних паперів, а пише ½ або 1/3, а загальна кількість ЦП не ділиться порівну на 2 чи 3. Також складнощі виникають, коли маємо справу з розтягнутим у часі переоформлення спадщини. З моменту надання відповіді нотаріусу до звернення спадкоємця може минути від 1 до 6 місяців, а за цей час ОВДП може бути погашено, гроші підуть на грошовий рахунок померлого, а ЦП спишуться», — описали ситуацію в пресслужбі Ощадбанку.

При цьому інформація про держоблігації має детально виписуватись у справі про спадщину.

«Якщо спадкодавцю з якоїсь причини не були виплачені доходи за ОВДП (відсотковий дохід чи погашення), наприклад, через відсутність коректних реквізитів, заборгованості або з інших причин, то для отримання таких доходів спадкоємцем сума нарахованих, але не сплачених доходів також має бути включена до переліку спадкового майна, яке вказується у свідоцтві про спадщину», — зазначили у пресслужбі ОТП Банку.

Оскаржений заповіт — коли він визнаний недійсним. Зазвичай це відбувається, коли на активи претендують декілька спадкоємців і вони не можуть домовитися про справедливий поділ, переносять свої суперечки до суду.

«Заповіт може бути визнаний недійсним із різних причин, наприклад, якщо він складений під тиском, погрозами, або якщо спадкодавець на момент його складання не був при здоровому глузді. У такому разі спадкування відбуватиметься у законну чергу, тобто спадкоємцями стануть родичі спадкодавця», — уточнив Ігор Куц.

Присвоєння та розтрата частини чи всіх коштів померлої людини з банківських рахунків ще до початку процедури наслідування. Із заповідачем могли проживати як майбутні спадкоємці, так і сторонні люди. Були випадки, коли вони отримували доступ до відповідних банківських карток та паролів, і обнуляли рахунок ще до дій нотаріуса. Тому юристи радять здійснити відповідну перевірку.

«Якщо спадкоємець знає про такий ризик недобросовісної поведінки, то він може звернутися до нотаріуса, який веде справу про спадщину та має право надіслати до банку запит щодо інформації про баланс рахунку станом на день смерті спадкодавця та станом на дату звернення із запитом.

Порівнявши отриману інформацію, можна встановити, чи витрачалися (чи іншим чином використовувалися) кошти спадкодавця після його смерті. Якщо ж банк відмовить нотаріусу у наданні такої інформації за запитом, то її можна витребувати у судовому порядку. У разі доказу факту використання коштів спадкодавця після його загибелі, це буде підставою звернутися до суду та вимагатиме повернення грошей”, — порадив Юрій Некляєв.

Але важливо розуміти, хто саме користувався рахунком. Якщо це чоловік/дружина, вони мають право на спільне користування грошовими активами свого чоловіка/дружини — 50:50. Наслідувати і ділитися згодом між спадкоємцями може лише половина банківських активів.

«У разі смерті спадкодавця іншому подружжю належить половина такого грошового вкладу/рахунку, яка, відповідно, не входить до складу спадщини. Таким чином, використання іншим подружжям своєї половини коштів не є порушенням закону і не свідчитиме про порушення прав спадкоємців», — пояснив Некляєв.

Спадщина — брати чи не брати

До окремої категорії виділяється боргова проблема. Якщо людина за життя не тільки володіла коштами на рахунках, ОВДП тощо, але мала борги за різними видами кредитів, її спадкоємці не зможуть отримати лише активи, їм доведеться також сплатити борги померлого.

«Борги можуть оплачуватися не в повному обсязі, а лише у сумі, в якій обчислюється спадок. Тому дуже важливо правильно порівняти вартість активів/боргів і ухвалити виважене рішення. При цьому потрібно брати до уваги всі супутні витрати — від витрат на переоформлення до суми податків, якщо йдеться не про перший/другий ступінь спорідненості», — наголосив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

До спадкоємців першого та другого ступеня споріднення застосовується нульова податкова ставка — це діти/батьки, чоловік/дружина, а також рідні брати/сестри та бабусі/дідусі. Решта громадян України зобов’язані сплатити зі спадщини 5%-й податок, а іноземці (нерезиденти) — 18%.

Коли нотаріуси збиратимуть інформацію про банківські активи померлого, вони одночасно отримають і всі дані щодо його боргів. Тож спадкоємець матиме всю викладку для ухвалення рішення. Він зобов’язаний приймати спадщину: навіть якщо є єдиним родичем, він може відмовитися.

У 2023 році депутати мали ідею позбавити українців такого права — відмовитися від спадщини боржника. Говорили, що документ лобіюють банки, які мають великі борги через зростання смертності в Україні. Навіть розроблявся відповідний документ. Проте законопроєкт не було розглянуто.

«Якщо у спадок переходить майно, яке важко продати або яке потребує значних витрат на утримання, спадкоємці також можуть відмовитись від нього. Бувають моменти, коли спадкоємці розуміють, що вони не мають фінансових можливостей на утримання майна. Навіть є ситуації, коли люди відмовляються від спадщини, якщо є ще декілька спадкоємців, і це може зайняти дуже багато часу, також можуть виникати суперечки щодо спадку», — розповіла Лариса Величко.

Що робити, коли обкрадають полонених та вбитих

Окремо варто виділити проблему обкрадання українських воїнів на фронті. Міноборони України ще у 2022 році повідомляло, що окупанти грабують не лише наших полонених, а й убитих військовослужбовців — обшукують тіла, витягуючи їхні банківські картки та розкрадають карткові рахунки наших бійців: як особисті накопичення людей, так і кредитні ліміти банків.

«На жаль, це явище є досить поширеним. Стосувалося воно і тих, хто потрапив до полону, і загиблих. Вкрадені суми варіювалися від 10 000 грн до 1 000 000 грн», — повідомила Лариса Величко.

Вона пояснила: коли людина зникає безвісти, її рідні та близькі можуть отримати опіку над майном, у тому числі й банківськими рахунками.

«Опіка над майном може бути встановлена нотаріусом до затвердження судом рішення про визнання людини безвісти відсутньою. Опікун над майном згодом бере на себе виконання цивільних обов’язків: керує майном зниклої людини та погашає борги за рахунок її майна», — уточнила Величко.

Офіційно стати такими майновими опікунами мають право близькі родичі, члени сім’ї.

Опитані «Мінфіном» банки запевнили, що готові йти на поступки, розстрочки та навіть списання частини боргу полоненим військовим, а також родичам — у разі загибелі воїнів. Але все це відбувається не автоматично: потрібно подавати відповідні заяви, надавати документи та вести переговори.

У разі крадіжки грошей із карткових рахунків наших воїнів, юристи радять звертатися до наших правоохоронних органів із відповідними заявами. Також полоненого судом можна визнати тимчасово недієздатним, після чого банк припинить нараховувати йому відсотки за всіма видами кредитів.

Лариса Величко запропонувала такий алгоритм дій, якщо у родичів військових з’явиться інформація про крадіжку грошей із карткових рахунків близького військовослужбовця (полоненого чи загиблого):

Заблокувати банківську картку. Важливо мати доступ до картки та знати всі реквізити (стати опікуном майна або отримати право на спадщину).
Звернутися до банку з письмовою вимогою про надання інформації про подію — щодо крадіжки грошей: місце, спосіб списання, адресати з перерахування коштів, спосіб авторизації та ін.
Звернутися до поліції із заявою про скоєння кримінального правопорушення за ст. 185, чи ст. 190 Кримінального кодексу.

А якщо з рахунку військового було незаконно отримано онлайн-кредит та вкрадено кошти:

Звернутися до Кіберполіції, яка може з’ясувати IP-адресу та номер телефону, який використовували злочинці.
Звернутися до суду з позовом про визнання незаконним договору позики.
Подати клопотання до суду для отримання від мобільного оператора номера, який використовувався для оформлення кредиту, відомостей про його місцезнаходження та роздруківки смс-повідомлень. А також клопотання для отримання інформації про банківську картку, на яку в результаті було перераховано кредитні кошти.
Після визнання кредитного договору недійсним або встановлення факту шахрайства, необхідно звернутися до Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про незаконний кредит.

Куди йдуть незатребувані гроші

Ще одне важливе питання — хто отримує право на гроші на рахунках, якщо за ними не звертаються спадкоємці. Адже завжди були самотні люди, а під час війни ще, на жаль, трапляються трагічні події, коли через бомбардування та атаки гинуть цілі родини.

Юристи дають просту відповідь — кошти йдуть державі.

«Зазвичай банки зберігають гроші на рахунках 3 роки. Але якщо за цей час по них ніхто не звертається (ні власник, ні спадкоємці, то кошти відходять державі Україна, їх перераховують до державного бюджету», — підтвердив «Мінфіну» адвокат Ростислав Кравець.

А якщо банк закриють, то гроші взагалі пропадуть.

«Чисто теоретично, якщо банк буде ліквідовано, вкладники або спадкоємці не подадуть заявку на відшкодування до Фонду гарантування вкладів фізосіб, то цей депозит буде списано», — уточнила Олена Воронкова.

У зв’язку з усім цим, спадкоємцям радять не зволікати, і оформляти спадщину за близькими, що пішли з життя.

АО «Кравець І Партнери»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Крупные вкладчики проблемных банков начали получать свои депозиты у бывших акционеров структур. Шевченковский районный суд г. Киева решением по делу №761/45721/16-ц возложил обязанности по возврату вклада, размещенного в банке «Финансы и Кредит», на его акционера — Константина Жеваго.

«В соответствии с письмом Национального банка №18-0007/54041/ БТ от 8 октября 2018 акционерами ПАО «Банк «Финансы и Кредит» не обеспечено в установленные сроки выполнение мероприятий, предусмотренных программой финансового оздоровления, об увеличении уставного капитала, поддержки ликвидности банка за счет поступлений от продажи непрофильных активов, соблюдения нормативов обязательных резервов на корреспондентском счете в Национальном банке и других экономических нормативов», — говорится о вине акционера в постановлении суда.

Истец/вкладчик банка «Финансы и Кредит» получил в Фонде гарантирования вкладов физлиц компенсацию в размере 200 тыс. грн. И отсуживал у акционера оставшуюся часть депозита с процентами — 710,8 тыс. грн. Чтобы доказать личную вину Константина Жеваго в невозврате этих средств, адвокаты подняли весь фактаж из постановлений Нацбанка при признании банка «Финансы и Кредит» неплатежеспособными, а также из множества других постановлений судов в отношении банка и его акционеров.

У банковского регулятора и правоохранительных структур оказалась масса фактов, доказывающих вину акционера за гибель банковской структуры и утраты клиентами банка своих сбережений.

«Из системного анализа приведенных выше норм следует, что владелец существенного участия банка, который является связанным с банком лицом в соответствии со ст. 52 Закона Украины «О банках и банковской деятельности», несет ответственность по обязательствам банка. Несмотря на то, что договорные отношения возникли между банком и клиентом, так как владелец существенного участия ответственный за принятие своевременных мер по предотвращению наступления неплатежеспособности банка, и именно он, а не клиент банка, должен нести любые негативные последствия от признания банка неплатежеспособным. В противном случае истец терпит грубое нарушение своего права собственности, что влечет лишение его собственных денежных средств, которые были внесены в банк», — говорится в постановлении суда.

Оно было вынесено 15 мая, в заочном режиме. И началось взыскание суммы.

«Решение было заочным, поскольку акционер не явился на слушания и не прислал своих представителей. Это не первый случай, когда наши олигархи, не могут поверить, что суд вынесет решение против них. Потому не отслеживают иски, что сделать довольно просто и не отправляют адвокатов защищать свои права в судах первой инстанции. После того, как постановление суда было отправлено Жеваго и прошло 30 дней на апелляцию, началось взыскание 710,8 тыс. грн. Более того, первые средства уже списаны. Частный судебный исполнитель нашел эту сумму на одном из личных счетов Жеваго и оперативно списал все во исполнение постановления. После этого адвокаты бывшего банковладельца начали оспаривать заочное рассмотрение, и соответствующее рассмотрение намечено на август», — рассказал UBR.ua старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Поиски денег Константина Жеваго будут продолжаться до появления другого постановления суда.

«Пока никто не оспорил постановление Шевченковского суда — оно в силе. Будут подаваться ходатайства об аресте разного имущества Жеваго в обеспечение постановления. Истец имеет право на исполнение решения», — подчеркнул Кравец.

Юрист рассчитывает на то, что этот успех воодушевит и других вкладчиков банка «Финансы и Кредит», а также клиентов других проблемных банков.

«Из практики видно, что можно доказать вину акционера за гибель банка. Хочется верить, что на сторону людей будут становиться не только районные суды и апелляционные — такие случаи уже были. Но еще и Верховный суд. Как только дело дойдет до его положительных решений, бывших владельцев банков просто засыплют исками. Люди и бизнес поймут, что могут вернуть свои деньги, и появится массовая тенденция. Слишком много вкладчиков пострадало от недобросовестных действий акционеров банков», — резюмировал Кравец.

Елена Лысенко, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Ссылка на решение

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Хотите быть в курсе важных изменений в законодательстве Украины? Подписывайтесь на канал и приглашайте друзей.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

— 5 червня 2013 року між особою та «Ощадбанком» було укладено договір банківського вкладу, — розповідає Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії. — Згідно з ним, людина зобов’язалася внести на депозитний рахунок 22 500 євро на 13 місяців. Cво’ю чергою банк зобов’язався повернути депозит 5 липня 2014 року з виплатою 6,5% річних. Але у зазначений строк вкладник не зміг отримати свій депозитний вклад і подав до суду. Своєю чергою державний банк подав зустрічний позов про визнання банківського договору нікчемним.

— Чому? Які аргументи наводив банк?

— «Ощадбанк» посилався на те, що депозитний договір та квитанція не відповідають затвердженим нормативам як «Ощадбанку», так і НБУ. Тобто банк переконував, що зазначений вклад він не приймав і той не обліковувався.

— Чому банк відхрестився від вкладу? Які претензії висували до документів?

— На жаль, про подробиці цієї справи, зокрема, чому саме договір та квитанція не відповідали затвердженим банком вимогам, у рішенні ВСУ не йдеться. Лише сказано — не типовий. Найімовірніше, працівники відділення цього державного банку займалися шахрайством. І, щоб не повертати гроші, — а це досить солідна сума, — державний банк дав задню. Мовляв, якщо квитанція та договір не відповідають нормативам, значить, і грошей не було. Фактично особа втратила свої кошти.

— Може, депозиту справді не було?

— У постанові ВСУ чітко написано, що «під час розгляду справи суди встановили, що 5 червня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено договір банківського вкладу», а «5 червня 2013 року ОСОБА_1 внесла кошти в сумі 22 500 євро на рахунок, відкритий у цьому ж банку». Більше того, 8 липня, 6 серпня, 4 вересня, 9 жовтня, 12 листопада та 9 грудня 2013 вона отримувала відсотки за депозитним вкладом.

— Чи будуть тепер банки оперувати цим рішенням ВСУ і за найменшої описки відмовлятимуться повертати людям вкладені кошти?

— Висновок ВСУ неприємний для всіх вкладників банку. Якщо банк зазначить, що форма депозитного договору, за якою звертається вкладник до суду, не відповідає тій формі, що затверджена банком, то він має право не повертати жодної копійки такому вкладникові. Як показує досвід, більшість квитанцій, які видаються банківськими установами, не відповідають типовим формам. Тобто до всіх квитанцій можна мати претензії. Це небачене поле для шахрайства. Бо жодних зобов’язань щодо розміщення типових форм депозитних договорів, типових форм квитанцій у відділеннях банків, ознайомлення з ними вкладників, в інструкціях Нацбанку не міститься.

— Який договір та квитанція, на думку банку та суду, вважа.ться правильно оформленими?

— Форма вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на депозитний рахунок підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку.

— Що порадите вкладникам?

— Перш, ніж покласти свій депозит у банк, вимагати ознайомлення із типовим договором та типовою квитанцією. Бо, навіть якщо ви й отримаєте виписку з банку, що ваш депозит там, у подальшому банк може відхреститися від неї, якщо договір чи квитанція не типові.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Украинские вкладчики не смогут гарантировано рассчитывать на выплату всей суммы депозита, если после окончания срока банковского договора вклад перечисляется на платежную карту, а не выдается наличными через кассу.

Это следует из постановления Верховного суда по делу №6-1958цс16. Это спор вкладчика с Дельта Банком, в котором человек со ссылкой на закон «О защите прав потребителей» потребовал вернуть ему два своих депозита с процентами, а также 5% пени за каждый день просрочки.

Речь о периоде, когда в горе-банк еще не была введена временная администрация, но он уже всеми правдами и неправдами отказывал людям в фактической выплате депозитов. В конце срока действия договора Дельта перечисляла всю сумму депозита на текущий счет, но обналичить его в кассе отказывалась.

«Людей отправляли в банкоматы, а там к этому моменту уже были введены лимиты: за сутки поначалу выдавали до 1 тыс. грн., а затем и того меньше. То есть на бумаге возврат депозита происходил, но фактически вкладчик не мог вернуть всю сумму. И ходил каждый день к банкомату за крохами. Если бы ВСУ докопался до сути дела и оттолкнулся от того, что человек не получал свои средства на руки, он бы выдал постановление в пользу вкладчика. Тогда бы пострадавший имел право не на 200 тыс. грн. от Фонда гарантирования вкладов, а на весь вклад с пеней — ведь выплата депозита должна была состояться еще до введения временной администрации. Однако Верховный суд решил стать на сторону банкиров-манипуляторов, которые занимаются надувательством людей: оставляют средства у себя на счетах, и лишь на бумаге рисуют выдачу вклада», — объяснил UBR.ua ситуацию старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Выплата депозитов на карточный счет — не изобретение Дельта Банка, а очень распространенная практика в украинской банковской системе. Обычно банкиры выдают пластик бесплатно, и человеку расписывают все его преимущества в красках: карта является платежной и ею можно рассчитывать в торговой сети и снимать средства в банкоматах. И в нормальных условиях так все и работает. Проблемы возникают после того, как у банка возникает дефицит ликвидности. Финучреждение начинает вводить ограничения на снятие наличных в банкоматах, нередко выдавая людям совсем символические суммы — 1-2 тыс. грн. Так что у вкладчиков с крупными суммами могут уходить месяцы на снятие своих средств. Обычно они не успеют опустошить карточный счет до введения временной администрации, а уже после ее появления человек может рассчитывать лишь на пресловутые 200 тыс. грн.

Вышеупомянутое же заключение ВСУ показывает, что судиться с банком впоследствии нет никакого смысла. Суд считает перечисление денег с депозитного на текущий счет выплатой вклада. Ему совершенно безразлично, что человек не получил на руки наличные средства, и не получил их еще до официального отнесения банка в категорию неплатежеспособных.

«Людям в такой ситуации можно дать только один совет. Не открывать депозиты в тех банках, где договоры предусматривают выплату вклада впоследствии на текущий счет. Она должна осуществляться исключительно в кассе наличными. На этом нужно настаивать даже, если доверяете банку. В нашей стране с любым из них может произойти, что угодно, а суд на сторону человека впоследствии не станет. Так что нужно изначально думать о своих интересах», — резюмировал Кравец.

ЕЛЕНА ЛЫСЕНКО, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Предприятием направлены письма в Национальный банк, Фонд гарантирования вкладов физических лиц и временному администратору банка с просьбой обеспечить выполнение ПАО «Платинум Банк» взятых на себя обязательств перед Украэрорухом, которые возникли до введения в нем временной администрации», — сообщила пресс-служба Украэрорух.

Там не уточнили сумму потерянных в банке средств, хотя в СМИ ранее мелькала цифра в 90 млн. грн.

Чтобы вернуть свое, вкладчик даже начал втягиваться в процесс поиска инвесторов для горе-банка. «Предприятие направило запросы в банковские учреждения с просьбой рассмотреть возможность участия в конкурсе ФГВФЛ на поиск предварительно квалифицированных лиц, которые заинтересованы быть привлеченным к выводу неплатежеспособного банка с рынка и включить в перечень обязательств денежные средства Украэроруха, которые хранятся на текущих счетах в ОАО «Платинум Банк», — отметили в пресс-службе Украэроруха.

По слухам, активность госпредприятия вызвана служебным расследованием Минтранса, где до сих пор не выяснили, кто персонально виноват в том, что многомиллионный вклад Украэроруха оставался в банке, о возможном закрытии которого весь финансовый рынок говорил уже больше года. Хотя официально факт служебного расследования не подтверждается, но неофициально чиновники признают, что активно «ищут крайних».

Впрочем, это вряд ли поможет вернуть деньги. По неподтвержденной пока информации, интерес к активам Платинум Банка действительно есть. Однако «брать на поруки» сам банк инвесторы пока не решаются, и говорят лишь о покупке части кредитного портфеля проблемного банка. В финансовых кругах активно обсуждается слух о том, что структуры близкие к Таскомбанку Сергея Тигипко перекупят кредитный портфель Платинума в размере 2 млрд. грн. И уже даже наняли часть бывших работников этого финучреждения для работы с этими займами.

Также активами Платинум Банка интересовался Банк Кредит Днепр, правда, пока неясно, какой объем портфеля ему может достаться, и удастся ли ему вообще договориться с Фондом гарантирования вкладов физлиц. Чиновники пока воздерживаются от комментариев, ссылаясь на сроки проведения конкурса.

«Срок подачи конкурсных предложений потенциальными инвесторами по выводу Платинум Банка с рынка завершился 6 февраля. Рассматриваться они до 9 февраля», — отметил UBR.ua в пресс-службе ФГВФЛ.

Там лишь подтвердили, что доступ к информации Платинум Банка получили два потенциальных инвестора. Но не уточнили, в каком форме они смогут работать с активами финучреждения, если Фонд заключит с ними соглашения.

Неофициально же в ФГВФЛ отметили, что такое сотрудничество с инвесторами не позволит корпоративным вкладчикам, таким как Украэрорух, вернуть даже часть своих депозитов.

Юристы также говорят, что у них нет никаких шансов получить утраченное.

«Согласно действующему законодательству, юрлица стоят седьмыми в очереди на возмещение своих потерь в банке с временной администрацией. На текущий момент в Украине не было ни одного банка, чьи корпоративные клиенты добирались до такой очереди за исключением совсем небольших банков, выведенных с рынка в связи с обвинением их в отмывании средств. Обычно у ликвидируемых банков заканчивались активы после удовлетворения требований Нацбанка и госбюджета», — отметил UBR.ua старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

Он опроверг бытующую версию о том, что юрлицу могут «разморозить» вклад в проблемном банке под налоговые платежи.

«Если предприятие еще до введения временной администрации в неплатежеспособном банке оставляло там платежное поручение на бюджетную проплату, которая не была проведена, можно при помощи прошений или судебных исков добиться лишь неприменения к компании штрафов. То есть ГФС не насчитает штрафы за несвоевременную уплату налогов. Только вот сами налоги не удастся «вытянуть» из проблемного банка, их надо будет уплатить со счетов в рабочем банке», — отметил Кравец.

То, что Украэрорух — государственное предприятие, не поможет ему вернуть свои деньги, уверены юристы.

«К сожалению, статус государственного предприятия никак ни повлияет на тот факт, что с момента принятия НБУ решение об отзыве банковской лицензии и ликвидации Платинум Банка, юридическому лицу, деньги которого размещены на счетах в банке, ни остается ничего другого, как подать заявление о признании его кредитором. Подача вышеуказанного заявления позволит предприятию стать только в 7 очередь акцептированных кредиторов банка. Что, по сути, в сегодняшних экономических реалиях фактически сводит к нулю все шансы юридического лица вернуть принадлежащие средства», — заверил UBR.ua адвокат АФ «Грамацкий и Партнеры» Виталий Тымчук.

При этом предприятия не смогут рассчитывать на поблажки.

«Самое неприятное, для юридических лиц, поспешно принявших решение стать акцептированным кредитором банка, существует вполне осязаемый рискует годами ждать завершение ликвидации банка и не обладать правами, предусмотренными Налоговым кодексом Украины, использовать собственные денежные средства, как безнадежную задолженность с целью последующего списания таких средств и корректировки финансового результата», — подытожил Тымчук.

Елена Лысенко, UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«И стоит отметить, что количество финучреждений, которые сегодня выходят на рынок с новогодними и рождественскими предложениями, значительно сократилось по сравнению с тем, как выглядела ситуация еще два-три года назад», — сказал «Вестям» заместитель председателя правления Банка Кредит Днепр Андрей Мойсеенко.

Количество депозитных предложений к праздникам уменьшилось не только из-за значительного сокращения количества самих финучреждений в стране (их число в 2015-м уменьшилось на треть), но еще и ввиду снижения потребности выживших банков в средствах. Финансисты почти не кредитуют, поэтому и в деньгах нуждаются не очень сильно. Главной задачей большинства сейчас является не столько привлечение значительных сумм на счета, сколько переподписание договоров с вкладчиками на максимально продолжительные сроки. «Вести» проанализировали праздничные предложения банков.

Что продвигают «под елочку»

Всем, кто хочет сейчас получить максимально выгодные условия по своим вложениям, надо сразу спланировать свои доходы и расходы. Раньше срока новогодние депозиты забрать не получится. «В этом году специфика акционных предложений банков по депозитам физических лиц относительно прошлого года несколько изменилась. Большинство банков продвигают срочные депозиты без права досрочного расторжения, которые зачастую имеют максимальную доходность», — отметил «Вестям» начальник отдела депозитов ПУМБ Никита Малясов.

При этом, правда, многие банки подстраиваются под настроения вкладчиков, которые все еще опасаются надолго отказываться от доступа к своим накоплениям, и продолжают угождать людям со сроками. «Максимально выгодные условия банки будут предлагать по вкладам на срок три-шесть месяцев в гривне, которые пользуются наибольшей популярностью среди вкладчиков», — рассказала «Вестям» директор департамента розничного бизнеса Ощадбанка Валерия Малахова.

Вклады со свободным доступом к деньгам (вложения до востребования) — к депозитным и карточным счетам — предлагают немногие. Сошли на нет и программы по авансовым вкладам, которые чаще встречались год назад: предполагают получение человеком дохода по вложению сразу — во время открытия счета.

Почти все банки делают двойные предложения: одновременно для гривневых и валютных счетов. Однако немногие реально рассчитывают на сколько-нибудь существенные привлечения на долларовые и евросчета. Пеняют по-прежнему на действующие ограничения по снятию с валютных счетов не более эквивалента 20 тыс. грн в сутки.

Что предлагают

В рамках предпраздничных акций вкладчиков чаще всего стараются увлечь денежными предложениями — повышенными ставками.

«В основном новогодние депозитные акции направлены на повышение доходности вкладчиков. Например, розыгрыш денежных средств, повышение процентной ставки и прочее. Исходя из нынешней экономической ситуации в стране, последствий финансового кризиса 2014–2015 годов и падения уровня жизни населения, именно денежные сюрпризы сегодня наиболее актуальны и востребованы», — заверил Андрей Мойсеенко.

Обычно «под елочку» прибавляют 1–2% годовых к базовой процентной ставке по гривневым вложениям и 0,5–1% годовых — к валютным. По сути, банки временно возвращают людям те доходности, которые у них были этой весной (на эти 0,5–2% годовых финансисты снизили заработки вкладчиков за последние два квартала).

Средняя новогодняя ставка по вложениям в нацвалюте сейчас составляет 22–23% годовых, в валюте — 8–9% годовых. Максимальные доходности достигают 25% и 12% годовых соответственно.

Эти ставки продержатся недолго. Уже с конца января — начала февраля большинство банков вернутся к снижению процентов. «В 2016 году ожидается дальнейшее постепенное снижение доходности в среднем по рынку: минус 2% по вкладам в гривне и минус 1% — по валютным», — спрогнозировал Никита Малясов.

Одновременно с повышенными процентами банкиры в этом году продвигают еще и скидки. «Хотя в этом году депозитных акций не так много, зато добавились другие акционные предложения — по картам, платежам и другим ежедневным услугам», — сообщила «Вестям» начальник отдела депозитов и сбережений UniCredit Bank Ирина Стрепетова.

За открытый в декабре-январе депозит можно, например, получить бесплатное снятие наличных в банкоматах или перечисление денег со счета на счет без взимания комиссий. Достаточно популярным предложением обещают стать бесплатные коммунальные платежи.

Неизменной рекомендацией при открытии счета в рамках праздничного спецпредложения остается взвешенный выбор программы. «Не гоняйтесь за самыми высокими ставками на рынке: высокие проценты почти всегда означают повышенную вероятность проблем у банка», — заверил «Вести» вице-президент Альфа-Банка Украина Алексей Пузняк.

На что обратить внимание в акционном депозите

Советы банкиров

Напомнили финансисты и об обязательном правиле при изучении договора — без его внимательного прочтения никогда нельзя размещать деньги. А в рамках акций и спецпредложений — особенно: в них финансисты чаще обычного вклинивают всевозможные ловушки. Кстати, по действующему законодательству, сами банкиры обязаны разъяснять условия договоров. «Если какие-то пункты соглашения окажутся непонятными, необходимо обращаться за разъяснениями к работнику банка, который должен объяснить все спорные моменты», — отметила Валерия Малахова.

Ключевой же момент — правильно выбрать банк. Информацию о нем нужно собирать не только в публикациях СМИ и на сайте Нацбанка, но и на форумах вкладчиков, и у знакомых. «Если банк стабильный и проявил себя как надежный в последние годы кризиса, то все условия, указанные в договоре, будут соблюдены», — убеждена Ирина Стрепетова.

Советы юристов

1. Юристы, к которым после возникновения проблем с банками приходят вкладчики после масштабных депозитных акций, в первую очередь рекомендуют людям изучать условия возврата денег. В каждом договоре они могут быть разными: например, банк может требовать от людей за 7–14 дней уведомлять о снятии средств со счета.

«Очень важно в таких случаях контролировать срок уведомления банка о прекращении договора и необходимости получения депозита. Иначе потом будет крайне сложно доказать, что вы выполнили необходимое условие для прекращения договора, и он автоматически продолжит свое действие на такой же период», — объяснил «Вестям» директор ЮК KODEX Станислав Климов.

2. Еще один важный момент — формат выплаты депозита. Он должен быть четко выписан в банковском договоре. И лучше настаивать на выдаче вклада наличными через кассу банка, поскольку истории проблемных банков показали, как финансисты умеют перечислять деньги на карточные счета, а затем вводить лимиты в банкоматах и выдавать накопления по 100 грн в сутки.

«Исключительно характерными для акционных вкладов является нечеткое определение порядка возврата вклада или сложные механизмы получения наличных средств, размещенных в банке», — отметил нам управляющий партнер АО «Suprema Lex» адвокат Мороз Виктор.

3. Обязательно нужно вычитать главу депозитного договора о расчете процентов по вкладу. Следует удостовериться, что повышенный процент, предлагаемый под новогоднюю акцию, применяется на протяжении всего срока депозита. В прошлом году распространенным явлением были предложения по 3–6-месячным вкладам, в которых повышенный процент насчитывали лишь на первый месяц вложения. А после включалась стандартная процентная ставка.

4. Исходя из последних судебных споров и уголовных расследований в отношении банкиров, юристы озвучили и другие предосторожности, о которых нельзя забывать при открытии депозитных счетов.

«Нельзя допустить, чтобы в договоре было написано, что вклад открывается на индивидуальных условиях — в случае введения временной администрации, это станет основанием для Фонда гарантирования вкладов не платить компенсацию. Еще стоит попросить у банка справку на его бланке, что он на момент внесения денег не является проблемным. Также, чтобы потом не иметь проблем с Фондом. Не лишней также будет и справка о том, что внесенный в кассу депозит фактически внесен в систему банка. Ведь было уже не одно уголовное расследование в отношении проворовавшихся финансистов (причем не проблемных банков), которые кидались в бега с деньгами людей. Теми, что взяли из средств вкладчиков, но не внесли в кассу банка и не зачислили ему на баланс. Стоит максимально подстраховаться, чтобы потом получить украденное непосредственно от финучреждения», — отметил в разговоре с «Вестями» старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

5. Стандартным остался базовый совет — не размещать на один счет более 200 тыс. грн. В случае банкротства банка Фонд гарантирования вкладов компенсирует только эту сумму. И, кстати, нужно помнить, что на один паспорт в каждом отдельно взятом банке полагается только одна компенсация. Если вы откроете в одном банке 5 счетов по 200 тыс. грн на общую сумму 1 млн грн, вам выплатят лишь 200 тыс. грн. Потому стоит походить по разным финучреждениям.

Елена Лысенко, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Зачетный вопрос

Органы госвласти пытаются урегулировать вопрос погашения депозитами кредитов в неплатежеспособных банках. С учетом того, что за последние полтора года в Украине обанкротилось уже 60 банков, этот вопрос актуален для многих клиентов. Состоятельные вкладчики, вклады которых не гарантировались законом, «продавали» свои депозиты заемщикам банков. Должники банков требовали зачесть депозит в счет погашения кредита, после чего платили вкладчику компенсацию.

Летом ФГВФЛ прикрыл эту схему. Законом «О системе гарантирования вкладов физлиц» были запрещены любые действия временной администрации с кредитами и депозитами. В ст. 36 закона с 12 августа указано, что в период работы временного администратора запрещено зачисление встречных требований, в том числе однородных, прекращение обязательств по договоренности сторон путем объединения должника и кредитора в одном лице. Однако это оказалось частично возможно на этапе ликвидации банка. Статья 46 закона запрещает после начала ликвидации взаимозачеты, которые возникли «в результате заключения любых сделок с другими лицами», но одобряет их в том случае, если и вкладчиком, и заемщиком выступает одно и то же лицо, а средства на депозитном счету заемщика находились еще на момент введения в банк временной администрации.

Фонд гарантирования вкладов физлиц 21 сентября в своем письме к временным администраторам неплатежеспособных банков № 12-33820/15 напомнил, что зачисление встречных требований во время ликвидации запрещено. Но оно разрешено, если должник банка является его кредитором. Эта норма действует во всех банках, независимо от даты ликвидации. Если у клиента кредит в инвалюте и гривневый депозит, то вклад перед зачетом переводят в валюту по курсу на дату операции.

Судебный спор

Судебные инстанции пока не сошлись во мнениях по этому вопросу. Высший специализированный суд посчитал законным прекращение кредитных обязательств и договора ипотеки на основании совпадения должника и кредитора в одном лице. Но Верховный суд 16 сентября отменил это определение. Он пришел к выводу, что когда должник приобрел право требования к банку, то обязательства между банком и его клиентом не могут прекращаться на основании ст. 606 Гражданского кодекса.

Это было возможно только в соответствии со ст. 601 и 602 ГК (в редакции, которая действовала на момент возникновения спора). Однако в случае зачисления встречных требований действуют ограничения закона «О системе гарантирования вкладов физических лиц» – с 12 августа запрещены такие операции, если их стороной является неплатежеспособный банк. Это значит, что применять ст. 601 и 602 запрещает закон, а ст. 606 касается лишь случаев, когда изначально и кредит, и депозит были оформлены на одно лицо.

Допроблемная переуступка

Открытым остается вопрос переуступки депозита и погашения за счет него кредита еще до введения в банк временной администрации – полгода перед этим банк является проблемным, что побуждает клиентов к использованию этой схемы.

Закон не запрещает такие операции, если они проведены до появления в банке уполномоченного представителя ФГВФЛ. Юристы объясняют, что действие этой нормы не обусловлено дополнительными юридическими фактами, в том числе фактом проведения переуступки до или после введения администрации. «Иными словами, действие нормы не зависит от времени переуступки права требования по депозиту, зачет требований с момента признания банка неплатежеспособным и введения в него администрации запрещен. Подобные предписания с недавних пор имеются и в Гражданском кодексе. В соответствии с п. 41 ч. 1 ст. 602 ГК, недопустимым является зачет встречных требований в обязательствах, стороной которых является неплатежеспособный банк», – поясняет юрист правовой группы «Доминион» Дмитрий Груба.

При этом юристы указывают, что часто возможность переуступки зависит именно от уполномоченного лица ФГВФЛ, который занимается временной администрацией и ликвидацией банка. Ведь он может пересмотреть решения банка, принятые за год до введения администрации. «Если переуступка проведена до введения в банк временной администрации, то, по идее, она должна быть законной. Но во многих случаях Фонд гарантирования сам решает, кому засчитывать взаимозачет, а кому – нет», – говорит старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

Губарь Елена, ФИНКЛУБ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры