Якщо відео Вам сподобалось, буду дуже вдячний за ваші коментарі, поширення та підписку 🔔✊✌️💙💛

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова ВП ВС щодо цивільної юрисдикції для встановлення юридичного факту перебування на утриманні для отримання одноразової грошової допомоги – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16345-postanova-vp-vs-shhodo-civilnoyi-jurisdikciyi-dlja-vstanovlennja-juridichnogo-faktu-perebuvannja-na-utrimanni-dlja-otrimannja-odnorazovoyi-groshovoyi-dopomogi/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Крім того, відсутність у звіті нового Міністра оброни України інформації про кількість СЗЧ свідчить про відсутність бажання вирішити цю нагальну проблему.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Постанова КМУ від 14 листопада 2018 р. № 1024 Про затвердження Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ та переліку пріоритетних електронних інформаційних ресурсів її суб’єктів – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1024-2018-%D0%BF#Text

Наказ МВС від 03.08.2017 № 676 Про затвердження Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1059-17#Text

📌Сайт для отримання юридичних послуг АО Кравець і партнери: https://knpartners.com.ua/

☎️WhatsApp – https://wa.me/380442296950

📧@mail – info@knpartners.com.ua

📣Skype – rkravets

АО «Кравець І Партнери»

🔸 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3633-IX#n1008

🔸Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 563 Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/563-2024-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 17 травня 2024 р. № 565 Про реалізацію експериментального проекту щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2024-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Адже один неоподаткований мінімум доходів громадян є сталою сумою. Факти ICTV дізнавалися, що таке неоподаткований мінімум та який його розмір у 2023 році.

Неоподаткований мінімум 2023: що це та розмір

Це грошова сума розміром у 17 грн, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

– Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, – йдеться у Податковому кодексі України.

Розмір неоподаткованого мінімуму громадян (17 грн) є сталою сумою, проте не завжди. На офіційному порталі Державної податкової служби України зазначають, що є два розміри неоподатковуваного мінімуму. У чому ж різниця?

За словами юриста та адвоката Ростислава Кравця, розмір неоподаткованого мінімуму насправді один – це стала сума 17 грн.

– Грошова сума розміром у 17 грн застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян у законах або інших нормативно-правових актах, але тут є винятки, – каже Кравець.

Винятком тут є норми адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

– Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку, – додають у ДПСУ.

У 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи становить 2 684 грн на місяць. Відповідно, у 2023 році розмір податкової соціальної пільги становить 1 342 грн (2 684 грн ÷ 50% = 1 342 грн).

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум становить 1 342 грн.

В інших випадках неоподаткований мінімум становить 17 грн.

– Тобто для класифікації злочину беруть саме 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а от для вирахування штрафів користуються сталим розміром неоподаткованого мінімуму в 17 грн, – пояснює адвокат.

Наприклад, відповідно до статті 51 КпАП, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто – 268,4 грн. (0,2 × (50% ÷ 2684)). Зверніть увагу, що тут  застосовується розмір податкової соціальної пільги (1 342 грн, а не 17 грн).

Якщо вартість викраденого майна перевищує 268,4 грн, настає кримінальна відповідальність. Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу, таємне викрадення чужого майна карається штрафом від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тут вже НМДГ застосовується у розмірі 17 грн).

Тобто для покарання правопорушення застосовується НМДГ у сталому розмірі 17 грн, а для визначення цього порушення – сума податкової соціальної пільги.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Про це повідомляють на офіційному сайті Кабміну. Постанову про новий порядок військового обліку прийняли 30 грудня 2022 року.

У постанові було порушено питання про призовників, які зараз перебувають за кордоном.

Тому Факти ICTV поспілкувалися з юристом та зʼясували, що чекає на військовозобовʼязаних чоловіків за кордоном, чи прийде їм повістка, та яка відповідальність передбачена, якщо не стати на облік.

Мобілізація чоловіків за кордоном

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що нещодавно прийнята Кабміном постанова зачіпає безпосередньо чоловіків призивного віку, які перебувають за кордоном.

За словами експерта, вагомих змін у постанові немає, адже й до цього дипломатичні представництва України за кордоном вели певний облік українців та сприяли, у разі потреби, поверненню призовників додому.

– Зараз на усі консульські установи покладаються певні обовʼязки: інформування призовників та проведення мобілізації тих осіб, які знаходяться за кордоном, є особами призивного віку. Як це буде відбуватися, наразі невідомо, буде дуже цікаво, – зазначає Кравець.

Кравець додає, що чоловіки, які зараз перебувають за кордоном, повинні зʼявитися в Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в Україні для того, щоб стати чи знятися з військового обліку.

– Зʼявитися до центру комплектування потрібно особисто. Звичайно, якщо ви людина призовного віку і приїдете в Україну, то за кордон вас навряд чи випустять, – додає юрист.

Відповідно, консульська установа повинна проінформувати людей призовного віку, які перебувають на консульському обліку, щодо самого обліку, відстрочки, можливості цієї відстрочки, та сприяти їх поверненню в Україну.

– Також центри комплектації повинні бути проінформовані, де саме знаходяться особи призовного віку, в якій країні. Також у центрах комплектації будуть вести військовий облік з урахуванням того, що ця особа знаходиться за кордоном, – каже Кравець.

Експерт підсумовує, що особи, які зараз перебувають за кордоном на консульському обліку, повинні бути повідомлені про те, що їх в будь-який час можуть залучити до центрів комплектації, чи ці консульські установи можуть надавати відповідні повістки для явлення в Україну до відповідних військкоматів.

Як консульські установи ставитимуть на облік призовників та видаватимуть повістки

Кравець зазначає, що консульські установи мають відповідні таблиці та форми, які заповнюються особистою інформацією про призовників.

– Там зазначається, де ця особа мешкає за кордоном, де вона знаходиться, її телефони, координати і таке інше. Якщо центр комплектації в Україні направить відповідний запит для передання повістки призовнику, то закордонна установа буде надсилати ці повістки українцям, – пояснює експерт.

За словами юриста, українцям за кордоном не варто перейматися, адже такі випадки є малоймовірними.

– Крім того, цей облік та повістки не будуть перешкоджати українцям за кордоном. Наприклад, вони зможуть поновити паспорт чи подати якісь інші документи, – каже юрист.

Про що саме йдеться у постанові

Тепер дипломатичні установи України:

• інформують громадян про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу (тих, що перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу);
• сприяють поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період);
• ведуть військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку. Список зберігається в закордонній дипломатичній установі України протягом п’яти років.

Відповідальність за ігнорування обліку за кордоном

За словами експерта, українці не зобов’язані особисто звертатися до консульської установи, щоб стати на облік.

– Однак, для того, щоб продовжувати отримувати захист від закордонних представництв, чи мати можливість брати участь у виборах, українці повинні стати на цей тимчасовий облік, – каже юрист.

Тобто українцям не загрожує адміністративна чи кримінальна відповідальність.

– Варто нагадати, що українці за кордоном також повинні сплатити консульський збір під час ставання на облік. Це $ 20 або €18, тобто це не безплатно, – підсумовує експерт.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Сьогодні дедалі рідше зустрічається настирлива реклама швидких кредитів без довідок, а обсяг наданих небанківськими установами мікропозик впевнено скорочується. Фокус з’ясував, що відбувається з мікрокредитами в Україні і які компанії ще видають такі позики.

Під час війни в Україні помітно зменшилася активність мікрофінансових організацій (МФО). Згідно з нещодавнім дослідженням Опендатабот, протягом другого кварталу 2022 року сума позик, наданих МФО, впала до 1,3 млрд грн, що більш ніж у 12 разів менше, ніж за той самий період минулого року (16,2 млрд грн).

Не секрет, що під час криз громадяни втрачають значну частину доходів, і тому послуги ломбардів та мікрокредитних організацій стають більш затребуваними. Але в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ склалася інша ситуація. З одного боку, як доводить дослідження кадрового порталу grc.ua, із раптовою бідністю в Україні під час війни іноді стикається навіть середній клас, а кожному третьому українцю грошей до зарплати не вистачає щомісяця. Але фінансові труднощі громадян не призвели до буму мікрокредитування та розквіту ломбардів в Україні.

Не до боргів. Чому зменшилися попит та пропозиція на ринку мікрокредитів

До війни мікрокредитування в Україні переживало справжній бум. Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК), пов’язує злет ринку у 2021 році з активним розвитком фінтеху та вдалою трансформацією після коронакризи. За словами співрозмовниці Фокусу, до війни на початку 2022 року ринок продовжував зростати. Але після 24 лютого ситуація змінилася.

Активні бойові дії спричинили міграцію наших громадян як усередині країни, так і за її кордони. Також через падіння економіки багато українців частково або повністю втратили дохід, що знизило рівень платоспроможності та можливість отримання нових позик. Тобто ризики неповернення позик значно зросли, і мікрофінансові компанії, незважаючи на поступове відновлення кредитування, підвищили свої вимоги до позичальників”, — у відповідь на запит Фокусу пояснили тенденцію в НБУ.

Алла Сав’юк упевнена, що падіння обсягу виданих мікрокредитів викликане виключно війною, оскільки з 24 лютого фінкомпанії призупинили видачу нових позик та роботу щодо стягнення проблемної заборгованості. Також у другому кварталі 2022 року, про який йдеться у вищезгаданому дослідженні, оператори ринку здебільшого аналізували ситуацію, намагалися коригувати свої скорингові моделі, переглядали управління ризиками, але активно послуги клієнтам не надавали.

Особливо постраждали МФО, які працювали на тимчасово окупованій території. Деякі з них стали жертвами мародерів. Наприклад, ЗМІ з посиланням на повідомлення голови поліції Київської області Андрія Небітова розповідали, як пара зловмисників під час бойових дій викрала з ломбардів у Бучі цінності на суму 800 тис. грн.

” Окупована територія та її мешканці випали з можливого пулу для надання фінансових послуг. А фінансові компанії та ломбарди, які надають послуги офлайн, втратили свої відокремлені підрозділи та їх майно, – коментує ситуацію Алла Сав’юк. — У таких умовах кредитувати у звичному режимі було неможливо, та компанії максимально оптимізували витрати, щоб зберегти робочі місця та хоча б якусь ліквідність для відновлення діяльності в майбутньому”.

З іншого боку, адвокат, партнер Pavlenko Legal Group Григорій Павленко пояснює суттєве зменшення обсягу мікрокредитування факторами, які виникли ще у 2021 році, коли було змінено закон “Про споживче кредитування”. Тоді в законі встановили обмеження щодо штрафних санкцій до боржника та заборонили змінювати ставки після виникнення боргу. На думку співрозмовника Фокусу, через такі обмеження мікрокредитування ще тоді частково втратило привабливість для фінансових установ, а пізніше з’явився чинник війни.

У НБУ зазначають, що споживачі останнім часом стали усвідомленіше приймати фінансові рішення. Якщо раніше кредитні договори підписували, навіть не прочитавши, і тим самим погоджувалися на ставки у тисячі та більше відсотків річних, то зараз громадяни стали більш уважними та відповідальними.

“Раніше ми постійно стикалися з проблемою нерозуміння клієнтами фінустанов своїх зобов’язань, особливо при оформленні позик онлайн. Але сприйняття кредитів як безповоротної фінансової допомоги потроху змінюється. Не останню роль тут відіграли досвід використання послуг мікрокредитування і тривалі зусилля Нацбанку з підвищення рівня фінансової грамотності і захисту прав споживачів фінпослуг”, — коментують у НБУ.

Де гроші. Хто під час війни ще продовжує видавати мікропозики українцям

За спостереженнями Нацбанку склад лідерів сфери мікрокредитування під час війни здебільшого не змінився. Проте ринок зміцнюється. У регулятора зазначають, що частка ринку 20 найбільших фінансових компаній збільшилася з 82% (станом на 4 квартал 2021 року) до 91% за 2 квартал 2022 року, а частка ТОП 20 ломбардів – з 82% до 86% відповідно.

Алла Сав’юк також підтверджує тенденцію до більшої концентрації ринку, оскільки саме великі компанії зберегли можливість надавати послуги, раніше відновили кредитування та запропонували споживачеві нові кредитні продукти.

Поступово багато фінансових компаній “виходять з анабіозу”, починаючи активніше залучати клієнтів. Наприклад, деякі співробітники Фокусу в останні пару місяців отримують СМС розсилку з пропозицією оформити 20 тисяч під 0,01% на 30 днів.

Вже зрозуміло, що розташування сил на ринку мікропозик, загалом, відповідає довоєнному. А напередодні війни аналітики YouControl склали наступний ренкінг топових фінкомпаній*:

• Міолан — 2985,8 **
• Манівео швидка фінансова допомога — 2417,9
• Укр кредит фінанс (бренд CreditKasa) — 2227,3
• Споживчий центр (бренд “Швидко Гроші”) — 2222,8
• 1 безпечна агенція необхідних кредитів (бренд MyCredit) — 1907,8
• Авентус Україна (бренд CreditPlus) — 1831,2
• ФК “Є гроші ком” — 1410,1
• Смартівей Укрейн — 880,2
• СС Лоун — 781,4
• Лайм Кепітал (бренд “Ваша готівочка”) — 753,8
• Інстафінанс (бренд Dinero) — 633,4
• ФК Фін2го — 610,5

* Зі списку Фокус виключив компанії, для яких надання мікрокредитів не є основним видом діяльності.

** Офіційні доходи на 01.10.2021 року, млн грн

Кількість гравців на ринку під час війни продовжує скорочуватись. “Як і до війни, ринок залишають учасники, які не надають жодних послуг і не комунікують із регулятором — так звані “сплячі” компанії, які де-юре мають ліцензії, але де-факто не працюють “, — пояснюють тенденцію в НБУ. У регулятора уточнюють, що анулюванню ліцензій та виключенню компаній із реєстрів завжди передує тимчасова зупинка ліцензій з наданням можливості усунути порушення у встановлені терміни та відновити діяльність.

Зокрема, у серпні 2022 року за недотримання вимог законодавства НБУ анулював ліцензії 22 фінансовим компаніям та 13 ломбардам. Восени на сайті регулятора продовжують з’являтися аналогічні повідомлення.

“Складніша ситуація у невеликих гравців ринку, які не можуть швидко адаптуватися до реалій війни та знайти додатковий грошовий ресурс для видачі нових кредитів. Також, Нацбанк запровадив додаткові регуляції для виконання вимог для яких теж потрібні ресурси”, — коментує ситуацію Алла Сав’юк. Співрозмовниця Фокусу додає, що наприкінці року стане зрозуміліше, хто з учасників залишить ринок, а хто зможе відновитися та пристосуватися до нових правил гри.

“Діяльність НБУ з монополізації ринку МФО призвела до того, що ринок мікрокредитування та кредитування під заставу потрапив у тінь. Цьому сприяли й висновки Верховного суду України щодо дозволу приватного кредитування без ліцензій та навіть без реєстрації підприємницької діяльності”, — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”. Співрозмовник Фокусу повідомляє, що під час війни в Україні з’явилися приватні кредитори, які надають кредити, зокрема в інвалюті, як фізичні особи, не отримуючи при цьому жодних ліцензій.

Дорого і мало. Якими стали умови мікропозик під час війни

Як зазначають у НБУ, мікрокредити як були до війни, так і залишилися дорогими, що є головним ризиком цих фінансових продуктів. Припустимо, якщо в одній із великих МФО позичити до зарплати 3 тис. грн на тиждень, доведеться повертати 3411 грн. Тобто номінальна ставка (без комісій та додаткових платежів) становить 1,96% на день або 714% річних. Водночас комісії за видачу та обслуговування кредиту можуть збільшити рівень ставки в рази. І це далеко не гранична ціна швидкого кредиту на ринку.

Скільки насправді коштують мікрокредити

* З урахуванням відсотків, комісій та всіх додаткових платежів

** Сума, яку потрібно повернути з урахуванням відсотків та всіх додаткових платежів від мінімальної до максимальної

Джерело: інформація про суттєві характеристики послуги з надання мікрокредиту, оприлюднення якої вимагає НБУ, кредитні калькулятори

“В умовах війни та значної невизначеності, коли фінансовий стан є досить крихким і нестабільним, висока вартість мікрокредитів стає головною причиною для прийняття усвідомленого рішення користуватися такою послугою чи ні”, — попереджають споживачів у Нацбанку.

Однак МФО, як і раніше, виступають кредитором останньої надії і у клієнтів, які не відповідають критеріям банків, не залишається іншого вибору. Тобто, якщо немає офіційного працевлаштування та підтвердженого стабільного доходу, а торік мали місце прострочення платежів за кредитами та кредитна історія зіпсована — дорога лише до МФО.

За спостереженнями Григорія Павленка, зараз при видачі мікрокредитів перевага надається клієнтам, які можуть повернути кошти швидко – через 1-2 тижні, оскільки довші позики сприймаються фінустановами як ризикові. Те саме стосується й максимальної суми, яка у провідних компаніях значно зменшилась.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»