«Ці гроші з банку не йшли. У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку», – зазначив Ігор Коломойський у коментарі сайту ТСН.uа.

Коломойський запевняє, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

«І ще один важливий нюанс, 3 жовтня до «Приватбанку» прийшли 30 співробітників НБУ, на додачу до куратора, який там був і до цього, і компанії, про які йдеться у розслідуванні, обирав Нацбанк. Тобто, другий етап докапіталізації «Привату» проходив за участю, контролем і «чуйним» керівництвом НБУ і особисто пані Рожкової. Тоді ж у «Приватбанку» були і представники Ernst&Yong, які готували документ, на який посилаються журналісти», – заявив він.

Ігор Коломойський прокоментував розслідування лише після його оприлюднення, хоча журналісти «Схем» звертались до нього до моменту публікації матеріалу, але той не захотів давати коментарі.

Наразі Рожкова заяв Коломойського не коментувала, щодо оформлення кредитів напередодні націоналізації «Приватбанку» у коментарі журналістам програми «Схеми» вона заявила, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти, до 1 липня.

«Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – сказала Рожкова.

Втім, юрист Ростислав Кравець, який вивчав схеми виведення грошей зі збанкрутілих банків України, пояснює, що фізично ці гроші з «Приватбанку» у вигляді кредитів таки були виведені на фірми, пов’язані з акціонерами банку, а переоформлення цих боргів на фірми-бульбашки перед націоналізацією – це «спроба кинути кінці в воду».

«Протягом тривалого часу «ПриватБанк» надавав мільярдні позики компаніям, пов’язаним з акціонерами. Потім заборгованість цих фірм була переведена на нових позичальників. Тобто гроші були виведені давно. А на нові фірми лише «повісили» ці борги. Таким чином, фактично дали можливість уникнути відповідальності безпосереднім отримувачам кредитів, дали їм можливість сховати певним чином активи», – сказав старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

У своєму розслідуванні журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») показали, що напередодні націоналізації «ПриватБанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер уже державному «ПриватБанку» від півмільйона до майже п’яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають у статутному капіталі в середньому не більше ніж 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебувають зовсім інші люди. Деякі компанії оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм розташовані вже нові компанії.

За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються.

Матеріали аудиту Ernst&Young, до якого вдалось отримати доступ «Схемам», – це останній перед націоналізацією «ПриватБанку» незалежний звіт, документ датований 22 листопада 2016 року.

Журналісти звернулися до Ernst&Young з проханням підтвердити або спростувати справжність документу і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. У компанії відмовились від коментарів, посилаючись на внутрішню політику організації.

Радио Свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры