червня &#8211; Третейський суд

Нові обмеження на перекази з 01 червня

Max — Mon, 02 Jun 2025 08:11:33 +0000

Нові обмеження на перекази з 01 червня.

Відеоогляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 червня по 05 липня 2024 року

Max — Tue, 09 Jul 2024 19:36:00 +0000

‼️🇷🇼З огляду на останні події та активність Бідось з Поганцями випадкові люди почали здогадуватись, що їх неправосудні рішення скоро найняті іноземцями 20-річні “експерти” почнуть використовувати проти них самих і ймовірно вирішили продемонструвати, що рішення за законом теж можливо приймати, але з огляду на це огляд, не всі. Знову ту нещасну сову натягнули на глобус аби врятувати НБУ.

В огляд увійшло декілька тематичних оглядів щодо захисту прав інвесторів в податкових спорах та захисту прав військовослужбовців, практика ЄСПЛ, низка рішень про скасування штрафів ТЦК та СП, практика оскарження рішень ВРП та ВККСУ, стягнення штрафів, повернення судового збору, захисту від участі громадян України у медичному експерименті, юрисдикція спорів з ВКДКА й багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/ohliad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsia-shcho-opublikovana-z-29-chervnia-po-05-lypnia-2024-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про можливість і після 10 років переглянути рішення, встановлення адміністративної юрисдикції для оскарження рішень КДКА та ВКДКА

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 червня по 05 липня 2024 року

Max — Mon, 08 Jul 2024 12:08:09 +0000

З огляду на останні події та активність Бідось з Поганцями випадкові люди почали здогадуватись, що їх неправосудні рішення скоро найняті іноземцями 20-річні “експерти” почнуть використовувати проти них самих і ймовірно вирішили продемонструвати, що рішення за законом теж можливо приймати, але з огляду на це огляд, не всі. Знову ту нещасну сову натягнули на глобус аби врятувати НБУ.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 2-а-460/08/2704

Велика палата замість самостійного скасування постанови ВАСУ й направлення справи на новий розгляд вчергове самоусунулась, але все ж розглянула справу поза межами 10-річного присічного строку. Суд зазначив:

6.58. Аналіз мети створення та кола повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури дає підстави виснувати, що вона наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

6.59. У постанові Верховного Суду України від 27.01.2016 (справа № 6-2750цс15) зроблено правовий висновок, що суспільний інтерес, а тому і публічно-правовий характер правовідносин випливають з повноти реалізації функцій адвокатури із захисту прав невизначеного кола осіб. З огляду на це спір у справі за позовом адвоката до ВКДКА про визнання рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю протиправними є публічно-правовим, оскільки стосується позбавлення особи права на зайняття адвокатською діяльністю.

6.61. Ураховуючи наведене вище, КДКА та ВККА наділені владними управлінськими функціями відносно позивача, тому спір має публічно-правовий характер і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

6.69. Оскільки Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 20.04.2012 не перевірив правильність висновку судів попередніх інстанцій щодо підстави закриття провадження у справі, а лише вирішив питання про предметну юрисдикцію справи, закрив провадження у ній на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС та вказав, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства, що власне і констатовано ЄСПЛ в рішенні «Копчинський проти України» як порушення конвенційних вимог в аспекті цієї справи, Велика Палата Верховного Суду висновує, що порушені права позивача не можна виправити інакше, ніж як у спосіб скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.04.2012 та повторного розгляду справи зі стадії касаційного перегляду за касаційною скаргою ОСОБА1 на ухвалу Нахімовського районного суду міста Севастополя від 26.12.2008 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011.

Постанова ВП ВС про скасування рішення ВРП про залишення без змін рішення Третьої ДП ВРП про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності

Справа № 990SCGC/2/24

Це наша справа. В цій справі Велика палата звернула увагу, що процесуальні порушення не можуть кваліфікуватись, як підстави для звільнення. Дуже шкода, що тільки зараз це вдалось довести, бо суддів, які було звільнено за помилки дуже багато і вважаю це незаконним і несправедливим. Суд зазначив:

153. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ВРП безпідставно ототожнила порушення суддею процесуальних норм під час ухвалення судового рішення з поведінкою, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, та безпідставно кваліфікувала дії судді за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

154. Дисциплінарний орган кваліфікував дії судді ОСОБА1 за сукупністю дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «б» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, наслідком чого стало застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

155. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП та її Дисциплінарної палати лише в частині, а саме щодо наявності в діях судді ОСОБА1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1статті 106 Закону № 1402-VIII, та не погоджується з висновком про можливість кваліфікувати дій судді ОСОБА1 при постановленні ним як слідчим суддею процесуальних ухвал за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої цієї статті.

156. Отже, рішення ВРП від 14 грудня 2023 року № 1321/0/15-23 про залишення без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 22 червня 2020 року № 1916/2дп/15-20 про притягнення судді Синельниківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА1 до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «б» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, не може вважатися вмотивованим, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

Постанова ВП ВС щодо визнання протиправним та скасувати рішення ВККСУ в частині щодо визначення порядку набрання ним чинності

Справа № 9901/198/20

Це те саме скандальне рішення за яке 20-річні “експерти та експертки”, що фінансуються іноземцями підняли гвалт та почали скулити й стогнати. Велика палата нарешті прочитала Закон, а не фантазії гадалок й зробила відповідний висновок:

107. Так, відповідно до підпункту 58.17 Регламенту в зазначеній редакції Комісія у пленарному складі ухвалює, зокрема, рішення про відповідність судді займаній посаді, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що такий суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. Підпункт 60.3 пункту 60 Регламенту доповнено реченням такого змісту: «У разі ухвалення Колегією рішення про невідповідність судді займаній посаді одночасно ухвалюється рішення щодо внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення судді з посади».

108. Системний аналіз положень Закону № 1402-VIII, зокрема пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону як до так і після внесення до нього змін, Регламенту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та після внесення до нього змін відповідними рішеннями Комісії, переконують Велику Палату Верховного Суду в тому, що до набрання чинності Законом № 3511-ІХ оцінювання судді на відповідність займаній посаді та ухвалення остаточного рішення із цього питання належало до виключних повноважень колегії ВККС. Вирішення зазначеного питання ВККС у пленарному складі суперечить пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, приписи якого мають імперативний характер і не підлягають розширеному тлумаченню.

109. Водночас, якщо після 30 грудня 2023 року (дня, коли набрали чинності зміни до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, внесені Законом № 3511-ІХ) колегія ВККС ухвалила рішення про відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, то за наявності щодо такого судді негативного висновку ГРД саме пленарний склад Комісії за правилами, передбаченими статтею 88 Закону № 1402-VIII, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді.

110. З урахуванням висновків, викладених вище, які ґрунтуються, зокрема, і на зміні правового регулювання зазначених питань, Велика Палата Верховного Суду змінює раніше застосований підхід до вирішення справ щодо оскарження рішень ВККС за наслідками оцінювання судді на відповідність займаній посаді, ухвалених до набрання чинності змінами до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, внесеними Законом № 3511-ІХ.

Якщо бути відвертими, то це не дуже допоможе, бо далі все це буде розглядати ще й ВРП, яке на себе перебирає функції ВККСУ та фактично нівелює всі ці висновки.

Завідомо незаконна постанова ВП ВС щодо строку настання зобов’язань у раз віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації

Справа № 522/179/16

Задля врятування НБУ у зв’язку з пропуском строків Велика палата вирішила натягнути сову на глобус вчергове. Суд зазначив:

143. У частині другій статті 554 ЦК України передбачено принцип відповідальності поручителя перед кредитором у тому ж обсязі, що і основний боржник.Водночас обсяг відповідальності неплатоспроможного банку, який є боржником із особливим правовим режимом, тобто таким, управління активами та пасивами якого є зовнішнім із залученням уповноваженої особи Фонду, можливо достеменно встановити лише по завершенню тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації після дотримання кредитором процедури звернення до уповноваженої особи Фонду з метою перевірки чинності (дійсності) вимог кредитора та їх включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

144. З урахуванням акцесорного характеру поруки лише після завершення тимчасової адміністрації й початку ліквідації банку та з моменту визнання (акцептування) Фондом вимог кредитора такі вимоги можуть бути пред’явлені до поручителя неплатоспроможного банку. Тому передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк на звернення кредитора до поручителя неплатоспроможного банку з позовною вимогою про погашення заборгованості підлягає обрахунку саме з моменту акцептування Фондом кредиторських вимог за основним зобов’язанням (прийняття рішення виконавчої дирекції Фонду про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів).

145. Приписи пункту 3 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI про те, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов’язань банку вважається таким, що настав, треба розуміти так, що після здійснення тимчасової адміністрації та переходу до ліквідаційної процедури банку кредитор набуває права на заявлення всіх своїх вимог до боржника шляхом звернення до уповноваженої особи Фонду. Водночас усі подальші важелі цивільно-правового впливу на боржника (неплатоспроможний банк), зокрема із застосуванням механізму акцесорних зобов’язань, кредитор має можливість реалізувати після визнання Фондом таких вимог та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, а не під час тимчасової адміністрації чи відразу з початком ліквідації банку.

146. Висновки, викладені в цій постанові, застосовні виключно до подібних правовідносин поруки, які склалися в процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку та характеризуються наявністю специфічного суб’єктного складу. Учасниками таких правовідносин є: НБУ як кредитор останньої інстанції за законом та публічний регулятор; банк, що отримав кредит рефінансування від НБУ та в подальшому був визнаний неплатоспроможним, а також особа, яка виступила поручителем за виконання банком зобов’язань перед НБУ за кредитом рефінансування.

Постанова ВП ВС про стягнення штрафних санкцій у господарських взаємовідносинах, можливість встановлення строку нарахування пені до виконання рішення суду, а також стягнення витрат на правову допомогу за додаткове рішення

Справа № 910/14524/22

Суддя, що оформлював цю постанову, фундаментально попрацював. Суд дійшов наступних висновків:

Велика Палата Верховного Суду, врахувавши усталену практику суду касаційної інстанції, виснувала, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у виді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законодавець прямо виключає (через імперативну альтернативність нарахування або відсотків, або пені) одночасність стягнення відсотків і пені. Повноваження суду не можна тлумачити розширювально. Під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, не допускається зазначати в рішенні про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду врахувала, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід’ємною складовою частиною. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення. Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п’ятій статті 126 та частині п’ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат навіть у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Постанова ВП ВС щодо повернення судового збору у разі закриття провадження на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України

Справа № 760/30077/19

Чергова зміна правової позиції шляхом уточнення:

126. Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо питання повернення судового збору в разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України з огляду на її висновки, викладені у цій постанові, відступає від висновку, сформульованого в її ухвалі від 12 травня 2020 року у справі № 464/104/16 шляхом його конкретизації:

– у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України у випадку, коли сторона не звернулася із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією в межах строку, встановленого цим Кодексом, за її заявою слід здійснити розподіл судових витрат, повернути судовий збір з державного бюджету.

– у разі закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України (за наявності заяви позивача про направлення справи для продовження розгляду за встановленою юрисдикцією) розгляд такої справи не закінчується, а може бути продовженим компетентним судом, за результатом якого і буде здійснено розподіл судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Тематичний огляд судової практики ВС-КАС щодо захисту інвесторів у податкових спорах за період 2019 – 05.2024 року

В цьому огляді показано роль адміністративних судів у підтриманні стабільної та прогнозованої національної системи права в контексті інвестиційної діяльності. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо:

✅ оподаткування інвестиційного прибутку;

✅ захисту підприємств з іноземними інвестиціями.

Огляд судової практики ВС-КЦС за травень 2024 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅ у спорах щодо захисту особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, зазначено, що використання імені фізичної особи без її дозволу в творі, який висвітлює не лише об’єктивні події, а й включає в себе домисел авторів, є неправомірним та може свідчити про порушення особистого немайнового права такої особи на використання власного імені. У такому випадку фізична особа має право вимагати зупинення порушення її прав і відшкодування моральної шкоди. Підставою для захисту такого порушеного права є сам факт використання імені фізичної особи незалежно від характеру поширеної при цьому інформації про особу;

✅ у спорах, що виникають із питань захисту прав інтелектуальної власності, наголошено, що встановлення факту використання винаходу (корисної моделі) чи визнання патенту залежним від іншого патенту безпосередньо не відновлює порушене право інтелектуальної власності та не присікає порушення права інтелектуальної власності, а може бути лише передумовою для застосування інших способів захисту (наприклад, компенсації чи припинення порушення);

✅ у спорах, що виникають із виконання / невиконання договірних / недоговірних зобов’язань, вказано, що за обставин наявності беззаперечних доказів підробки підпису позичальника в договорі позики та в документах, поданих до третейського суду та апеляційного суду, щодо визнання боргу померлим позичальником, а також обізнаності його за життя про розгляд третейським судом справи щодо стягнення з нього заборгованості за вказаним договором, після смерті позичальника права його правонаступника можуть бути захищені шляхом визнання відсутніми зобов’язань за таким договором;

✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що якщо працівник не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, а також відсутнє рішення про його відсторонення від посади, прийняте слідчим суддею під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження, то наказ роботодавця про відсторонення такого працівника від роботи є незаконним;

✅ у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, зазначено, що ЦК України як основний регулятор спадкових відносин не містить жодних обмежень чи заборон, щоб суб’єктом права на обов’язкову частку у спадщині був іноземець. При з’ясуванні, чи належить іноземець до кола осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, необхідно враховувати, що непрацездатність такої особи має підтверджуватися відповідними документами, зокрема виданими в країні, громадянином якої є іноземець;

✅ щодо застосування норм процесуального права вказано, що у разі звернення прокурора, який діє в інтересах держави в особі відповідних органів державної влади, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за відсутності доказів направлення місцевим судом повісток на адресу одного з таких органів та незалучення до участі у справі другого органу, немає підстав для застосування апеляційним судом річного присічного строку, оскільки зазначені обставини становлять виключний випадок, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Огляд рішень ЄСПЛ за квітень 2024 року

В цьому огляді, зокрема, висвітлено низку рішень ЄСПЛ, об’єднаних питаннями щодо відповідальності Договірних Держав за зміну клімату, нинішні й майбутні її наслідки.

Йдеться про:

✅ значуще рішення ЄСПЛ у справі VEREIN KLIMASENIORINNEN SCHWEIZ AND OTHERS v. Switzerland GC щодо зміни клімату. Справа стосувалася відповідальності Швейцарії як Договірної Держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод за своїми зобов’язаннями щодо вжиття дієвих заходів для боротьби з наслідками глобального потепління, що призвело до погіршення умов життя та здоров’я заявників. ЄСПЛ вирішив, що право осіб на ефективний захист держави від серйозного несприятливого впливу зміни клімату на їхнє життя, здоров’я, добробут і якість життя охоплюється ст. 8 Конвенції. З’ясувавши, що Швейцарія не виконала своїх позитивних зобов’язань зі зниження рівня викидів парникових газів, не діяла вчасно та в такий спосіб, щоб розробити і впровадити відповідне законодавство й потрібні заходи, ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції;

✅ ухвалу про неприйнятність заяв у справі DUARTE AGOSTINHO AND OTHERS v. Portugal and 32 others GC стосовно відповідальності, на думку заявників – громадян Португалії, всіх Договірних Держав за Конвенцією за нинішні та майбутні наслідки зміни клімату. ЄСПЛ наголосив, що варто відмежовувати питання юрисдикції від питання відповідальності Держав, і зазначив, що кожна Держава має власну частку відповідальності за вжиття заходів для боротьби зі зміною клімату і що вжиття цих заходів не визначається будь-якими конкретними діями (або бездіяльністю) будь-якої іншої Держави. Стосовно екстериторіальної юрисдикції ЄСПЛ не побачив підстав для її розширення в такий спосіб, про який просили заявники, і встановив територіальну юрисдикцію лише стосовно Португалії. Проте скарга заявників проти Португалії не мала успіху, адже заявники не використали жодного засобу правового захисту щодо своїх скарг стосовно довкілля;

✅ ухвалу про неприйнятність заяв у справі CARÊME v. France GC, що стосувалася скарги заявника від свого імені та від імені його як мера муніципалітету на невжиття Францією достатніх заходів для зміни клімату, де ЄСПЛ нагадав про «урядові організації», що не мають правоздатності подавати заяви до Суду на підставі ст. 34 Конвенції.

✅ Цікавою в контексті пропорційності заборони в’їзду на територію держави з міркувань забезпечення національної безпеки є ухвала про визнання неприйнятною заяви у справі KIRKOROV v. Lithuania, у якій заявнику – відомому співаку – було заборонено в’їзд на територію Литви з міркувань охорони національної безпеки через його відкриту підтримку політики агресії російської федерації; ЄСПЛ не побачив у цій справі підстав вважати інакше, аніж національні суди.

Тематичний огляд судової практики ВС-КАС щодо соціального захисту і пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей за період 2019 – 06.2024 року

В умовах збройної боротьби України за суверенітет, територіальну цілісність і незалежність висвітлені в огляді рішення сприятимуть гарантуванню конституційних прав і свобод військовослужбовців та членів їх сімей у контексті дотримання принципу верховенства права.

В огляді представлено рішення у спорах щодо:

✅ правового статусу цих категорій осіб;

✅ порядку отримання одноразової грошової допомоги;

✅ захисту права на житло;

✅ призначення та перерахунку пенсії за вислугу років;

✅ індексації соціальних та пенсійних виплат тощо.

Огляд судової практики ВС-КГС за травень 2024 року

В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✅ Так, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️ покладення солідарної відповідальності на керівника боржника;

▪️ недійсності правочинів купівлі-продажу цінних паперів за позовом особи, що не є стороною цих правочинів, у межах справи про банкрутство боржника;

▪️ правомірності переходу у справі про неплатоспроможність до процедури погашення боргів та визнання банкрутом фізичної особи – боржника.

✅ У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством наведено висновки стосовно:

▪️ визнання позначення загальновживаним;

▪️ предмета та кола доказування у справі про зобов’язання виконати рішення АМКУ.

✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:

▪️ арешт корпоративних прав як спосіб забезпечення позову до їхнього бенефіціарного власника. Підняття корпоративної завіси;

▪️ відсутність у звільненого директора права представляти інтереси підприємства шляхом подання позову про визнання незаконним рішення обласної ради про припинення підприємства;

▪️ визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) часток у статутному капіталі ТОВ, укладеного одним із подружжя без згоди іншого з подружжя;

▪️ порушення органами ОСББ права співвласника на отримання інформації.

✅ У постанові у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно:

▪️ набуття державними лісогосподарськими підприємствами права постійного користування земельними ділянками.

✅ У постановах у спорах, що виникають із правочинів, зроблено висновки щодо:

▪️ застосування підпункту 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану»;

▪️ права на притримання, зокрема, у правовідносинах, пов’язаних з поверненням речі на вимогу поклажодавця за договором зберігання.

Постанова ВС-КЦС про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від посади КНУ ім. Тараса Шевченка, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу

Справа № 761/4727/22

Це наша справа. На відміну від інших суддів, судді у цій справі захистили права людини і пам’ятають ще присягу, яку вони давали громадянам України. Суди зазначили:

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач не довів правомірності відсторонення позивачки від роботи. ОСОБА1 , працюючи на посаді асистента кафедри механіки суцільних середовищ механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, не створювала загроз, які вимагали б вжиття до неї такого суворого заходу втручання у право на повагу до приватного життя, як відсторонення від роботи, який позбавляв її і так мінімальної заробітної плати. Відповідач не врахував, що була можливість досягнути поставленої мети шляхом застосування менш суворих заходів, ніж відсторонення працівника від роботи, зокрема шляхом впровадження дистанційного навчання.

Суд також вказав, що позивач помилково пред’явив позовні вимоги до відповідача – начальника відділу кадрів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іванченка О. Г. як до автора оспорюваного наказу, оскільки суд встановив, що вказаний наказ він не підписував, начальник відділу кадрів лише підписав відповідний витяг.

Рішення Ленінського райсуду Миколаєва про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (не повідомлення про зміну облікових даних)

Справа №489/4119/24

Бездіяльність посадових осіб ТЦК та СП й намагання перекласти відповідальність на громадян України в цьому випадку не вдалась, але дерутати роблять все можливе аби повністю зняти відповідальність з посадових осіб ТЦК та СП за свою бездіяльність. Суд зазначив:

Згідно п. 8 Додатку 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, позивач був зобов’язаний в семиденний строк з моменту одруження, народження дітей, зміну місця роботи повідомити про це орган, де він перебував на військовому обліку.

Проте, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр) – інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», інформацію, яку не обновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.

Твердження представника відповідача про те, що при перевірці інформації в базах, до яких має доступ база «Оберіг» (єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів), було встановлено, що інформація про місце роботи позивача в електронних базах відсутня, судом не береться до уваги, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

Рішення Верховинського райсуду Івано-Франківської області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП

Справа №938/387/24

Чергове намагання перекласти відповідальність за бездіяльність посадових осіб ТЦК та СП на громадян України не вдалась. Суд зазначив:

Посилання відповідача на те, що факт не перебування позивача на військовому обліку було встановлено за допомогою інформаційної системи «Оберіг», не підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд критично оцінює долучений відповідачем витяг системи «Оберіг» в якому зазначено, що ОСОБА1 взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ10 06.05.2024, оскільки із такого витягу неможливо встановити, звідки саме отримані зазначені в ньому дані, чи дійсно він отриманий із системи «Оберіг».

Більше того, відповідачем не надано суду жодних даних, щодо порядку функціонування системи «Оберіг», інформації про те, які відомості містить чи повинна містити така система, хто саме наповнює таку систему.

Оскаржувана постанова не містить даних про те, на підставі чого було встановлено, що ОСОБА1 не перебуває на військовому обліку.

Твердження відповідача про те, що після винесення оскаржуваної постанови, ІНФОРМАЦІЯ5 була вручена Позивачу повістка на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ6 для уточнення військово-облікових даних, не підтверджені жодними доказами.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», в Україні функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, як інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є зокрема ідентифікація призовників, військовозобов’язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Посилань на інформаційну систему «Оберіг» вказаний закон не містить.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Огляд судової практики ВС-ККС за травень 2024 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 22 по 28 червня 2024 року

Max — Mon, 01 Jul 2024 12:20:32 +0000

Велика палата за цей тиждень не опублікувала жодного рішення, як суд касаційної інстанції. Поки там випадкові люди зайняті справами, щодо розправ над суддями. Єдиний маленький позитив, що майже у кожній справі є окремі думки. Хоча вони ні на що й не впливають, але хоч дають надію, що ще не все втрачено.

До огляду увійшла практика ВС-ККС, наші справи: постанова ВС-КАС про звільнення з військової служби, постанова ВС-КЦС щодо припинення іпотеки, рішення про відмову прокурору у припинені права власності на земельну ділянку. Й дуже важлива на сьогодні справа про можливість отримання відстрочки без особистого відвідування ТЦК й багато іншого.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

В огляді відображено найважливіші правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, серед яких слід виокремити такі.

✅ У сфері кримінального права:

▪️ акцентовано на тому, що неправомірну вигоду належить визнавати одержаною за попередньою змовою групою осіб, якщо на момент передачі неправомірної вигоди між співучасниками вже була досягнута змова на її одержання;

▪️ встановлено, що оскільки медико-соціальна експертна комісія є спеціальним закладом системи охорони здоров’я, покликаним здійснювати функції держави в частині встановлення інвалідності певній особі, то як голова, так і члени медико-соціальних експертних комісій, приймаючи рішення від імені такої комісії, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні примітки до ст. 369-2 КК України;

▪️ вказано, що проходження військовозобов’язаним, який не належить до жодних релігійних організацій, строкової військової служби у збройних силах впродовж 5 місяців після формування в останнього, з його слів, релігійних переконань не може свідчити про наявність в особи глибокого й непереборного внутрішнього конфлікту між зазначеними переконаннями і військовим обов’язком.

✅ У сфері кримінального процесуального права:

▪️ констатовано, що ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають;

▪️ зазначено, що КПК України імперативно не встановлює заборону судді апеляційного суду розглядати кримінальне провадження та справу про адміністративне правопорушення стосовно однієї й тієї ж особи;

▪️ акцентовано на тому, що, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.

Упродовж травня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Постанова ВС-КАС про зобов’язання військової частини звільнити військовослужбовця у зв’язку з інвалідністю дружини ІІІ групи

Справа №420/23353/23

Це наша справа. Перша інстанція відмовила, але суд апеляційної інстанції скасував це рішення і позов задовільнив, в суд касаційної інстанції залишив постанову апеляції в силі.

Касація підтвердила, що основним критерієм для звільнення з військової служби є сам факт інвалідності у дружини або чоловіка, а не конкретна група інвалідності, або наявність/відсутність опікунів, піклувальників, шлюбних відносин, тощо.

Відповідно, військовослужбовець, дружина якого має інвалідність, має право на звільнення з лав ЗСУ на підставі абз.5 пп. «г» п.2 ч.4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», незалежно від групи інвалідності та наявності чи відсутності необхідності здійснення за нею постійного догляду.

Тобто, сам факт наявності дружини з числа осіб з інвалідністю вже є достатньою підставою для звільнення з військової служби.

І дуже важливим у рішенні є те, що касація зазначила відмінності догляду та постійного догляду:

43. Отже, підстави звільнення військовослужбовця з військової служби як: (1) необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), а також особами з інвалідністю І групи (2) чи ІІ групи (3) є самостійними і не стосуються (не пов’язані) з такою підставою як: у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю.

Тому відповідач, кажучи про те, що надані позивачем документи не підтверджують необхідність догляду за його дружиною, яка має ІІІ групу інвалідності, підміняє одну підставу звільнення, передбачену підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, іншою, які є самостійними.

Постанова ВС-КЦС про припинення іпотеки у зв’язку зі смертю боржника відмінного від іпотекодавця й відсутністю згоди на заміну боржника

Справа № 756/15167/18

Це наша справа. Якихось шість років знадобилось аби довести очевидні речі. За цей час навіть Великій палаті прийшлось визнати, що земля кругла і зобов’язання припиняються зі смертю. Шкода, що випадкові люди, які потрапили до найвищої інстанції, замість підвищення рівня знань та досвіду поступово не рухались сходами, а відразу спливли й зараз тренуються на життях українців. Хоча суд і не визнав кредит припиненим у зв’язку зі смертю позичальника, що дуже дивно, але іпотеки врешті припинив.

Суд зазначив:

Таким чином, незалежно від того, чи прийнято спадщину після смерті ОСОБА2 , для визнання іпотеки припиненою відповідно до положень частини першої статті 523 ЦК України врахуванню підлягає те, що іпотекодавець не надала згоди відповідати за виконання зобов’язання іншою особою ніж померлою ОСОБА2 .

У справі, яка переглядається у касаційному порядку, апеляційний суд правомірно констатував про наявність підстав для припинення іпотеки відповідно до статті 523 ЦК України у зв’язку з тим, що доказів надання ОСОБА1 згоди на забезпечення виконання основного зобов’язання новими боржниками матеріали справи не містять.

Встановивши підстави для визнання зобов’язання за іпотечним договором припиненим, апеляційний суд обґрунтовано скасував записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження іпотекою та заборону відчуження нерухомого майна – квартири АДРЕСА1 , оскільки такі вимоги є похідними від припинення іпотеки.

Постанова 5ААС про можливість подання заяви про відстрочку від мобілізації засобами поштового зв’язку, а не виключно особистого прибуття до ТЦК

Справа № 420/840/24

Як суд першої інстанції, так і апеляційний суд правильно зазначили, що в той же час, обов’язок «особисто повідомити» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах. При цьому, відповідачем не ставиться під сумнів, що заява позивача була направлена ним особисто.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ІНФОРМАЦІЯ2 , як суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від ОСОБА1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.

Рішення Деснянського районного суду Києва про відмову прокурору у скасуванні реєстрації оренди та закритті провадження в частині припинення володіння, права власності та повернення земельної ділянки

Справа №754/488/22

Це наша справа. Суд зазначив:

Скасування державної реєстрації прав та визнання недійсними оспорюваних правочинів, на підставі яких ТОВ «Рись Інвест Груп» набуло право власності на нежитлові будівлі літера «А» площею 296 кв.м та гаража № НОМЕР4 площею 28 кв.м, які розташовані на комунальній земельній ділянці по АДРЕСА1 , не відновить прав Київської міської ради, в чиїх інтересах прокурор пред’явив позов.

Належним способом захисту у даному випадку є звернення до суду з позовом до ТОВ «Рись Інвест Груп» з вимогою про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно чи вимога про витребування спірного майна, за наявності для цього підстав.

З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА5 , ОСОБА2 , ОСОБА6 , Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів інвалідів, пенсіонерів та учасників бойових дій Деснянського району міста Києва «НІКА СЕРВІС» про скасування рішень про державну реєстрацію та визнання недійсними правочинів слід відмовити у зв’язку з обранням прокурором неналежного способу захисту.

Оскільки вимоги про припинення володіння правом власності товариства та зобов’язання товариства повернути земельну ділянку, заявлені першим заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСЬ ІНВЕСТ ГРУП», відносяться до юрисдикції господарських судів, то провадження в цій частині слід закрити на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Відеоогляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 15 по 21 червня 2024 року

Max — Wed, 26 Jun 2024 01:14:28 +0000

‼️🇷🇼Велика палата на цьому тижні виправила чергову помилку допущену раніше володарем нагороди Золота малина паном Дмитром Гудимою з огляду на відсутність практичного досвіду та нездорові амбіції, як на мене. Пан Гудима заплутався у питанні, хто ж може залишати без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, що призвело до помилкового застосування цієї норми у близько 800 рішеннях. Чи турбує це пана Гудиму, думаю наврядчи. ЄСПЛ вже його дії визнавав порушенням, Велика палата вже другий раз виправляє його у застосуванні норм права. Думаю це ще не кінець. Єдине, що може його виправити це робота у першій інстанції, як і інших активістів без досвіду, що потрапили у незаконно зареєстрований Верховний суд.

Також до огляду увійшла практика ВС-КАС, останнє рішення КСУ щодо запобіжного заходу, тематичний огляд розгляду справ ВС-КГС під час дії воєнного стану та постанова щодо незаконного відсторонення особи яка відмовилась ставити під загрозу власне здоров’я й брати участь в медичному експерименті й багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/ohliad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsia-shcho-opublikovana-z-15-po-21-chervnia-2024-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

Постанов ВП ВС про повернення права місцевому суду залишати заяву про перегляд заочного рішення без розгляду у зв’язку з пропущенням строків і відсутності поважних причин його поновлення

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 15 по 21 червня 2024 року

Max — Tue, 25 Jun 2024 04:15:41 +0000

Велика палата на цьому тижні виправила чергову помилку допущену раніше володарем нагороди Золота малина паном Дмитром Гудимою з огляду на відсутність практичного досвіду та нездорові амбіції, як на мене. Пан Гудима заплутався у питанні, хто ж може залишати без розгляду заяву про перегляд заочного рішення, що призвело до помилкового застосування цієї норми у близько 800 рішеннях. Чи турбує це пана Гудиму, думаю наврядчи. ЄСПЛ вже його дії визнавав порушенням, Велика палата вже другий раз виправляє його у застосуванні норм права. Думаю це ще не кінець. Єдине, що може його виправити це робота у першій інстанції, як і інших активістів без досвіду, що потрапили у незаконно зареєстрований Верховний суд.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 756/11081/20

Велика палата вчергове виправила позицію володаря почесної нагороди для суддів Золота малина та улюбленця проросійських журнашлюшек з КАК (кишенькових активістів) пана Дмитра Гудими і зазначила, що не варто вигадувати не існуючи норми заради хворих амбіцій та незнання Закону. ЄСПЛ вже також неодноразово виправляв цього професора, що без суддівського досвіду потрапив до Верховного суду (не України)та висновував протиправні рішення.

Велика палата зазначила:

96. З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

– передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

– оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

124. Наведене узгоджується з принципом римського права «знання закону презюмується», згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього. Зворотнім боком презумпції знання закону виступає загальновизнаний принцип права «незнання закону не звільняє від відповідальності», що часто позначається за допомогою латинської формули ignorantia legis non excusat. Ignorantia juris non excusat або ignorantia legis neminem excusat (з латинської – «незнання закону не є виправданням ні для кого») – це правовий принцип, згідно з яким людина, яка не знає певного закону, не може уникнути відповідальності за порушення такого закону лише тому, що вона не знала про нього.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 7-р(ІІ)/2024 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 176 КПК України

Суд вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 Кодексу, маючи намір посилити захист суверенітету територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану.

Суд зазначив, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.

Тож під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м’який запобіжний захід.

Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Огляд судової практики ВС-КАС за травень 2024 року

В огляді відображено правові позиції Верховного Суду судових палат і колегій суддів Касаційного адміністративного суду, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:

✅ оподаткування суми знижки від звичайної вартості товару як додаткового блага фізичної особи;

✅ виконання обов’язку реєстрації в Єдиному державному реєстрі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

✅ відповідальності декларанта, який ввозить транспортний засіб особистого користування;

✅ анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника;

✅ реалізації права дитини загиблого військовослужбовця, яка народилася після його смерті, на отримання одноразової грошової допомоги;

✅ реалізації права дитини репресованих осіб, яка народилася під час перебування репресованої особи на засланні, на підвищення пенсії на 25 процентів мінімальної пенсії за віком;

✅ виконання обов’язку власником нерухомого майна – щойно виявленого об’єкта культурної спадщини укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини на такий об’єкт;

✅ визначення обставин настання нещасного випадку в період проходження служби поліцейським, які є пов’язаними з виконанням ним своїх службових обов’язків.

Упродовж травня 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

Тематичний огляд судової практики ВС-КГС в умовах воєнного стану, за червень 2022 року – березень 2024 року

З початком повномасштабного вторгнення перед судовою системою та учасниками господарського процесу постали нові виклики, пов’язані із застосуванням як законодавчих змін, так і чинних норм законодавства, а також із здійсненням правосуддя в умовах воєнного стану. Зважаючи на важливість формування єдиної судової практики, в тематичному огляді систематизовано ключові правові позиції ВС у господарських спорах, зокрема щодо:

✅ застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» у формі «alter ego», якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу російської федерації;

✅ примусового вилучення / відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану;

✅ застосування постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації»;

✅ зміни, розірвання, продовження дії та особливостей виконання договорів в умовах воєнного стану;

✅ захисту інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану;

✅ застосування норм ГПК України в умовах воєнного стану;

✅ особливостей здійснення виконавчого провадження в умовах воєнного стану та ін.

Видання стане в пригоді всім, хто цікавиться питаннями вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану.

Постанова КАС про залишення в силі рішення Печерського суду про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Справа №758/2254/22

Це наша справа. Чергове рішення та судді, які не зрадили присязі та захистили права людини. Суд зазначив:

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2021 року начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Слободяником В.Д. видано наказ № 414 о/с «Про відсторонення від роботи співробітників, що відмовились (ухиляються) від вакцинації проти COVID-19», яким відсторонено ОСОБА1 . провідного фахівця відділу соціально- гуманітарної роботи центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як таку, що відмовилась (ухиляється) від профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, обов’язковість яких встановлена, з 23 грудня 2021 року до проходження вакцинації. На час відсторонення за працівником зберігається місце роботи (посада). (т. 1 а.с. 13).

Застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи, не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов’язків, зокрема, об’єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, неможливість встановлення позивачу дистанційної/надомної форми організації праці.

Відповідачем як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так під час розгляду в суді апеляційної інстанції, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надано суду доказів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Відеоогляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 08 по 14 червня 2024 року

Max — Thu, 20 Jun 2024 03:39:00 +0000

‼️🇷🇼Випадкові люди замість захисту прав людини знову проявили креативне мислення та ігнорування прямих норм Закону та здорового глузду. Надання незрілим громадянам вільно трактувати прямі норми Закону призводить до постійної зміни судової практики та повної втрати правової визначеності. У справах за цей тиждень саме так і відбулось, тому чекаємо на скору зміну практики, а вірніше, як вони вигадали, щоб не здаватись профанами — уточнення позиції.

Зп цей тиждень Велика палата визначила підстави для визнання права нового кредитора, одночасно не визнаючі його, визначилась зі строками дії контракту для тимчасово виконуючих обов’язки таким чином, що ця посада стає своєрідним попередженням про звільнення, також до огляду увійшли дві тематичні підбірки по корупційним правопорушенням та визначенню добросовісності залежно від обставин й багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/ohliad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsia-shcho-opublikovana-z-08-po-14-chervnia-2024-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

Постанова ВП ВС щодо збереження іпотеки у разі її не дооформлення при переуступці та неможливості окремої передачі вимоги по кредиту з іпотекою різним особам та відступлення іпотеки без кредиту

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 08 по 14 червня 2024 року

Max — Wed, 19 Jun 2024 01:26:01 +0000

Випадкові люди замість захисту прав людини знову проявили креативне мислення та ігнорування прямих норм Закону та здорового глузду. Надання незрілим громадянам вільно трактувати прямі норми Закону призводить до постійної зміни судової практики та повної втрати правової визначеності. У справах за цей тиждень саме так і відбулось, тому чекаємо на скору зміну практики, а вірніше, як вони вигадали, щоб не здаватись профанами — уточнення позиції.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Справа № 754/8750/19

По суті рішення вірне, але в деяких моментах задля захисту інтересів банків та порушення ними Закону просто в чергове натягнуто на глобус та досить довільно протрактовано ст. 517 ЦК де зазначено, що первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Випадкові люди чомусь вважають, що мова не йде про оригінали документів, але й про копії тут теж мови немає. З таким трактуванням документом може вважатись будь який туалетний папірець.

При цьому сам банк у зв’язку з ліквідацією вже не може оформити передачу прав іпотеки за іпотечним договором, тому іпотека припинена, але це суд відмовився сором’язливо встановити. Тобто настала ситуація, коли договору іпотеки оформленого належним чином немає, а іпотека є. Схоже до дна ми ще не дішли, але рухаємось саме в ту сторону з шаленою швидкістю.

Суд зробив наступні висновки:

224. Іпотекодержателем завжди є кредитор, тому «абстрактну іпотеку» (без зв’язку із належним кредиторові основним зобов’язанням) закон не передбачає.

225. Відступлення права вимоги за іпотечним договором, за загальним правилом, має відбуватися одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором. Права вимоги за основним зобов’язанням та права вимоги за іпотечним зобов’язанням як забезпечувальним до такого основного не можуть бути одночасно відступлені кредитором на користь різних осіб.

226. Приписи частини першої статті 24 Закону № 898-IV щодо відступлення права вимоги за договором іпотеки за умови одночасного відступлення права вимоги за основним зобов’язанням спрямовані на уникнення ситуації, за якої відступлення права вимоги за іпотечним договором передує відступленню права вимоги за основним зобов’язанням. Тому договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором може укладатися як у той самий день, що й договір про відступлення права вимоги за основним зобов’язанням, так і через певний проміжок часу після такого відступлення, але не раніше.

227. Порушення порядку переходу права іпотеки до його набувача, в результаті чого виникла така аномалія, як «абстрактна іпотека», за змістом статті 17 Закону № 898-IV не припиняє іпотеку.

228. Враховуючи фактичні обставини цієї конкретної справи, саме лише нездійснення нотаріального посвідчення правочину, укладеного за результатами проведення торгів з продажу майна (активів) банку, що ліквідується, які були проведені з дотриманням вимог законодавства, не може свідчити про нікчемність торгів загалом, а фактично є недооформленням договірних відносин між банком та переможцем торгів. Це не припиняє іпотеку і не позбавляє первинного іпотекодержателя (первісного кредитора), в разі виконання рішення суду, яким підтверджено його право іпотекодержателя, та внесення запису до державного реєстру про право іпотеки, права завершити процедуру торгів – дооформити договірні відносини, укласти нотаріально посвідчений договір та внести відомості про відступлення права вимоги за іпотечним договором до певного державного реєстру.

Постанова ВП ВС щодо строку дії трудового договору у разі покладання виконання обов’язків керівника підприємства за вакантною посадою

Справа № 366/3222/21

Велика палата зазначила:

85. Правила Порядку № 777 свідчать про те, що цим Порядком визначена процедура призначення керівника державного підприємства або шляхом укладення контракту з переможцем конкурсного відбору (1), або шляхом призначення в. о. керівника підприємства, про що уповноваженим органом видається відповідний наказ (2).

Трудові відносини з працівником, на якого покладено виконання обов’язків керівника підприємства за вакантною посадою керівника такого підприємства, завжди мають характер строкових, тому такий працівник може бути звільнений на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.

Формулювання змісту наказу про призначення в. о. керівника підприємства закріплюють у письмовій формі взаємне волевиявлення сторін при укладені трудового договору про строк його дії.

Умови наказу в частині «до призначення керівника в установленому законодавством порядку» потрібно тлумачити у широкому сенсі, а саме як до призначення керівника за результатами проведеного конкурсу шляхом укладення з ним контракту, так і призначення іншої особи, на яку покладається виконання обов’язків керівника підприємства шляхом видачі відповідного наказу.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Тематичний огляд судової практики Верховного Суду у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень за 2023 рік

Це видання підготовлено за результатами проведеного узагальнення судової практики касаційної інстанції відповідно до підпункту 3.3.1.3.1 п. 3.3.1.3 очікуваного стратегічного результату проблеми 3.3.1 підрозд. 3.3 «Кримінальна відповідальність» розд. 3 «Забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію» Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 року № 220.

В огляді зібрано ключові висновки ККС ВС з кримінального та кримінального процесуального права щодо корупційних правопорушень.

Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування принципу доброї совісті та доктрини venire contra factum proprium у цивільних спорах

Впродовж своєї діяльності Верховний Суд послідовно напрацьовував орієнтири в застосуванні принципу доброї совісті в судовій практиці. Матеріал демонструє комплексне бачення Верховного Суду щодо розуміння та значення принципу доброї совісті й такого його прояву, як доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), у різних категоріях спорів.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, напрацьовані ВП ВС та КЦС ВС, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Серед них – висновки щодо:

✅ застосування принципу добросовісності при визнанні недійсним договору, укладеного одним із подружжя без згоди другого;

✅ значення добросовісності при недійсності правочину за участю юридичної особи;

✅ порушення добросовісності та «інтервенції» в чужі договірні відносини;

✅ застосування принципу добросовісності при набутті прав на нерухоме майно;

✅ особливостей застосування доктрини venire contra factum proprium у земельних спорах;

✅ значення доктрини venire contra factum proprium у сфері спадкування тощо.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Відеоогляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 01 по 07 червня 2024 року

Max — Wed, 12 Jun 2024 01:37:32 +0000

‼️🇷🇼Об’єднання випадкових людей продовжує знищувати права людини в Україні, вигадування неіснуючих норм, ігнорування діючих, відмова від захисту порушеного права, підтримка свавілля державних інституцій виходить на запланований при створенні цієї недієздатної структури рівень.

До огляду включено позиції щодо зарплат членів ВРП, зразкова справа щодо перерахунку пенсій, позиція щодо позбавлення права на оскарження висновку комісії про встановлення нещасного випадку на виробництві, огляд практики ЄСПЛ та ВС-КЦС й рішення щодо незаконності мобілізації та багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/ohliad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsia-shcho-opublikovana-z-01-po-07-chervnia-2024-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA