У жовтні поточного року в Україні, згідно з конституційними термінами, мали пройти парламентські вибори. У березні наступного року мають відбутися президентські. Через відкрите російське вторгнення та введений військовий стан, плани змінилися. Верховна Рада вже працює у “напівлегальному режимі”, оскільки, згідно з Конституцією, чинний депутатський корпус складає повноваження лише після обрання нового складу парламенту, а автоматичного продовження президентських повноважень Основний закон не містить у принципі. Такі нюанси на тлі недвозначних “натяків” із боку Заходу та побоювань Офісу президента щодо рейтингів Володимира Зеленського змушують Банкову вже зараз планувати початок виборчої кампанії навесні наступного року. Подробиці читайте у матеріалі “Апострофа”.

Володимир Зеленський у нещодавньому інтерв’ю Associated Press заявив, що готовий проводити президентські вибори в країні, хоча, як зазначає видання, більшість громадян країни виступають проти такої ідеї. При цьому глава держави не уявляє, що в такий непростий для країни момент він може залишити посаду.

Незважаючи на деяку невизначеність, рух у бік виборів все ж таки почався. За інформацією, яку має в своєму розпорядженні редакція “Апострофа”, певна робота в цьому напрямі вже ведеться. У деяких регіонах відбувається обдзвін колишніх членів окружних та територіальних виборчих комісій з явним прицілом на можливу організацію проведення виборів. Згідно з повідомленнями джерел “Апострофа”, робоча дата проведення виборів президента – 31 березня. Парламентські – якщо все піде за цим планом – можуть провести наступної осені.

Президент Зеленський далеко не вперше дає неоднозначну відповідь, чи готова влада проводити вибори наступного року або все ж таки відповідь “швидше, ні”, ніж “так”. Володимир Зеленський заявив у своєму відеозверненні 6 листопада, що зараз не вдалий час для проведення виборів. На його думку, в умовах воєнних дій, коли країна стикається з численними викликами, ініціювати обговорення та проведення виборів є не лише нерозумним, а й безвідповідальним кроком.

Влітку глава держави також висловив скепсис щодо можливості голосування у період воєнних дій, зазначаючи, що тоді спостерігачам доведеться перебувати в окопах.

В інтерв’ю португальському телебаченню Зеленський заявив, що погодиться брати участь у президентських виборах, якщо вони відбудуться до завершення конфлікту. Потім у розмові з італійським телеканалом Sky TG24 президент сказав, що за умови, якщо парламент та уряд знайдуть рішення для всіх викликів, вибори можна провести у період воєнного стану.

“На Банковій були як супротивники, так і прихильники виборів наступного року. Ситуація непроста, але у разі виборів Зеленський має всі шанси переобратися, якщо в гонці не братиме участі Залужний. Інші потенційні претенденти на президентську посаду не мають достатньої підтримки електорату. Тому мета опозиції зараз у тому числі, щоб затягнути головкому ЗСУ в політику, з одного боку, між Зеленським і Залужним є протиріччя, але з іншого, якщо знімати його з посади – значить відкрити йому шлях у політику. Ситуація лишається непростою: опозиція хоче виборів, але не має можливостей, а влада, маючи можливості, побоюється йти на додаткові ризики“, – каже “Апострофу” голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

Жовтневе опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що 81% респондентів вважають, що вибори мають бути проведені після завершення війни, тоді як лише 16% підтримують ідею проведення виборів у нинішніх умовах. За даними Центру Разумкова, станом на вересень 64% респондентів висловилися проти проведення виборів, поки йдуть бойові дії.

Причиною того, що Банкова розглядає варіант із проведенням виборів, може бути і деякий тиск із боку закордонних партнерів. Західні союзники почали обговорення можливості проведення виборів в Україні ще навесні, наголошуючи, що статут Ради Європи зобов’язує країну організувати вибори незважаючи на стан війни, на що зокрема звернув увагу голова Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс.

У серпні ідею виборів, попри війну, підтримав і видний сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Грем. Важливо уточнити, що сенатор Грем уособлює ту частину Республіканської партії, яка з 2014 року неухильно підтримує нашу країну у боротьбі з російською агресією – спочатку “гібридною”, а потім і відкритою.

Глава вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба, реагуючи на такі зауваження західних партнерів, зазначив, що президент Зеленський розглядає можливість проведення виборів навесні 2024 року, але без деталей, до якого саме варіанту схиляється Банкова.

Представники опозиції (особливо “Європейська солідарність” Петра Порошенка, а й не лише вони) наполягають, що Банкова вже доручила розпочати підготовку до виборів, і “тиск” із боку Заходу тут лише формальний привід. При цьому за діями топових опозиціонерів – того ж таки Петра Порошенка чи столичного градоначальника Віталія Кличка – видно, що вони, як мінімум, морально готові до початку передвиборних перегонів. Історія з невдалим виїздом Петра Порошенка до Угорщини та неоднозначні висловлювання Віталія Кличка про те, що Україна рухається до авторитаризму, можуть бути розцінені саме як передвиборний перебіг.

“Як не дивно, але Офісу президента вигідно розпускати чутки про проведення виборів, хоча для суспільства сама ідея проведення голосування в умовах війни є дуже одіозною. У тому числі, щоб опозиціонери побігли попереду паровоза, припустившись купи помилок. Адже навіть якщо Захід наполягає на проведенні виборів, невирішеними залишається безліч питань щодо організації та забезпечення безпеки. Зрозуміло, що окупанти будуть бити по виборчих дільницях. Такі побоювання позначаться на явці. Навіть якщо уявити голосування “по інтернету”, то такі варіанти не користуються довірою і, відповідно, виникнуть питання щодо підрахунку голосів. Західні партнери з демократичних міркувань можуть підштовхувати Київ до виборів, а ми у свою чергу залежимо від їхньої допомоги, тому зрозумілі такі коливання у позиції влади з цього питання”, – каже “Апострофу” політичний експерт Петро Олещук.

Можна чи не можна проводити вибори під час відкритого вторгнення РФ – питання дискусійне і з юридичної точки зору.

Закон “Про режим військового стану” та Виборчий кодекс України забороняють проведення виборів в умовах військового конфлікту, але, судячи з ситуації, для прихильників виборів це не є аргументом. Особливо з огляду на те, що Конституція, яка має більш високий статус ніж закони, безпосередньо не забороняє проведення виборів під час “гарячої фази” військового конфлікту.

В Основному законі відсутня пряма заборона на проведення виборів у період дії режиму воєнного стану. Також Конституція зазначає, що у разі закінчення терміну повноважень парламенту під час війни, ВРУ продовжує свою діяльність в існуючому складі доти, доки не оберуть новий парламент після скасування військового стану. З іншого боку, Основний закон не містить прямих вказівок на те, що повноваження президента можуть бути автоматично продовжені в умовах воєнного стану.

Тобто у будь-якому випадку все спирається на питання, наскільки легітимними будуть вибори та їх результати, якщо проводити під час війни, коли частина території країни окупована, маси людей залишили свої будинки, перебравшись до інших регіонів або навіть за кордон.

“Якщо керуватися Конституцією, то вибори (президентські чи парламентські) під час війни неможливі, але Україна – це країна можливостей. Причому не завжди позитивних можливостей. У керівництві держави за певних обставин можуть піти на вибори, але треба враховувати, що новий склад ВРУ, якщо говорити про парламентські вибори, може мати серйозні проблеми з точки зору легітимності і, відповідно, легітимності законів, які він прийматиме. Нинішній склад парламенту вже працює у “напівлегальному режимі”, але це не так страшно, як коли парламент визнається нелегітимним повністю”, – каже “Апострофу” адвокат Ростислав Кравець.

З формально-юридичного погляду ситуація для влади залишається складною.

“Хороших варіантів у нас немає, тому, якщо вибирати найкраще з найгіршого, то краще залишити як є. Принаймні, у Ради є аргумент, що повноваження нардепів продовжуються, доки не буде обрано склад парламенту. Тому до законів, які вони поки що ухвалюють, менше претензій, ніж до тих, що прийматиме потенційно новий парламент, обраний вже під час відкритого вторгнення Кремля до нашої країни“, – додав Ростислав Кравець.

З виборами президента ситуація ще складніша. Незважаючи на заяви Володимира Зеленського про те, що проведення виборів зараз неактуальне, його позиція щодо відповідності ідеї виборів в умовах війни Конституції залишається неясною. Варіантом виходу із ситуації могло б стати рішення звернутися до Конституційного суду для одержання роз’яснень, чи відповідає ідея провести вибори (парламенту та президента) під час війни Основному закону країни чи ні. Після рішення КСУ можна буде ухвалювати рішення, спираючись на міркування конституційності та безпеки самого голосування.

Враховуючи, що Офіс президента поки що не висловлював намір звернутися до КСУ, зберігаючи таким чином інтригу навколо цього питання, ймовірність проведення парламентських та президентських виборів у 2024 році залишається дуже високою.

“Влада, побоюючись падіння рейтингів, думає про вибори. Вона розуміє, що падіння популярності рано чи пізно виллється в електоральні втрати. “Чи не краще переобратися зараз?”, – приблизно так можуть міркувати прихильники виборів в оточенні президента Зеленського. Але навіть якщо і ” зараз”, то краще йти на вибори на тлі успіхів на фронті, інакше – ризики надто великі. Для опозиції ситуація ще більш підвішена і невизначена, оскільки навіть непроста ситуація на лінії зіткнення не гарантує їм результат, на який вони розраховують“, – резюмував у розмові з “Апострофом” голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко.

Як зазначають джерела “Апострофа”, пов’язані з Офісом президента, остаточне рішення про те, чи йти на політичне рішення щодо виборів чи ні, буде ухвалено до кінця грудня. “Якщо все ж зірки зійдуться, то вже після новорічних свят почнеться активна підготовка“, – говорить поінформоване джерело.

АПОСТРОФ

АО «Кравець І Партнери»

Варто памʼятати, що документ може зробити лише цивільна дієздатна особа від 18 років.

АО «Кравець І Партнери»

Нормальна тривалість робочого часу, відповідно до статті 50 КЗпП, не може перевищувати 40 год на тиждень. Факти ICTV дізнавалися, яка норма робочого часу в Україні у 2023 році.

Норма робочого часу 2023

Робочий час – це певний відрізок календарного часу, протягом якого працівник, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору, повинен виконувати свої обов’язки.

В Україні тривалість робочого часу може регулюватися:

• в централізованому порядку законодавчими актами;
• колективними договорами та угодами на регіональному рівні;
• в індивідуальному порядку в рамках конкретного трудового договору.

Роботодавець не може на власний розсуд встановлювати норми робочого часу, адже держава встановлює “стелю” тривалості робочого часу, яку не можна перевищувати.

Нормальна тривалість робочого часу, відповідно до статті 50 КЗпП, не може перевищувати 40 год на тиждень (пʼять днів на тиждень по 8 год). Це правило поширюється на найманих працівників підприємств усіх форм власності.

До речі, підприємства та організації, при укладанні колективного договору, можуть встановлювати меншу тривалість робочого часу.

Також в Україні є скорочені робочі тижні:

• 36-годинний – він застосовується для вчителів-методистів дошкільних закладів, лікарів, науково-педагогічних працівників (асистентів, доцентів, професорів тощо), наукових працівників, а також на працівників, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, та працівників віком 16-18 років;
• 24-годинний – застосовується для працівників віком від 15-16 років та віком від 14-15 років (це учні, які мають право працювати лише на канікулах).

Однак це ще не всі норми робочого часу, також можуть бути 38,5 та 33 робочі години на тиждень.

Насправді норма робочого часу залежить від багатьох факторів (кількості робочих днів та годин, індивідуальних правил на кожному підприємстві тощо).

Норма тривалості робочого часу в 2023 році, якщо воєнний час діятиме до кінця року – 2 080 год (пʼять днів на тиждень по 8 год). Цей показник не охоплює святкові (офіційно неробочі) дні, оскільки під час дії воєнного стану вони не є вихідними!

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що в період воєнного стану норма робочого часу залишається незмінною – 40 год на тиждень, проте тут є нюанс.

–  Загалом в Україні діє норма восьмигодинного робочого дня пʼять днів на тиждень, однак на період воєнного стану дозволили збільшити кількість робочих годин до 60 год на тиждень. Чи збільшувати кількість робочих годин, має вирішувати кожен роботодавець особисто, – каже Кравець.

Вихідні та святкові дні у 2023 році

До початку повномасштабної війни, відповідно до статті 73 КЗпП, на підприємствах, в установах чи організаціях робота не проводилася у святкові та неробочі дні. Зокрема:

• 1 січня – Новий рік;
• 7 січня – Різдво Христове;
• 8 березня –  Міжнародний жіночий день;
• 16 квітня –  Великдень;
• 1 травня  – День праці;
• 9 травня  – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні;
• 4 червня – Трійця;
• 28 червня – День Конституції України;
• 28 липня — День Української Державності;
• 24 серпня – День Незалежності України;
• 14 жовтня – День захисників і захисниць України;
• 25 грудня –  Різдво Христове.

Зазвичай у випадку, коли святковий чи неробочий день випадає на суботу чи неділю, цей вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого. Це передбачено 3 ч. статті 67 КЗпП.

Проте у період дії воєнного стану правила про вихідні дні та норми робочого часу дещо змінилися! Наприклад, норми статей 71-73 КЗпП про святкові та неробочі дні просто не діють.

– Такі правила (про скасування святкових та неробочих днів, – Ред.) діють лише під час воєнного стану. Тобто після його скасування усі святкові дні знову стануть офіційними вихідними, – каже адвокат.

Відповідно, у 2023 році українцям не передбачені офіційні вихідні чи неробочі дні! При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.

Ба більше, у 2023 році роботодавець може самостійно вирішувати, чи надавати працівникам вихідні на свята та інші події.

Тому під час підрахунку своєї норми робочого часу за конкретний місяць усі свята, які раніше були вихідними, рахуйте як звичайний робочий день!

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Посилення карантинних заходів можуть стосуватися запровадження комендантської години, а тому звичайно цікавить питання, що це таке і які повноваження матимуть органи місцевого самоврядування в таких умовах.

Перш за все слід вказати, що ж таке комендантська година, отже відповідно п.1, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» це заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби.

Звичайно слід не плутати надзвичайний стан і надзвичайну ситуацію, оскільки в Україні було введено лише надзвичайну ситуацію, яка відповідно до Кодексу цивільного захисту України передбачає обстановку на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

Анна Мартиненко

Але для запровадження комендантської години є безумовно необхідним введення надзвичайного або воєнного стану, про що також говориться у ст. 18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», при цьому ця ж стаття передбачає, що комендантська година може бути введена тільки в тих випадках, якщо надзивчайний стан було введено з підстав, зазначених у пунктах 2-7 частини другої статті 4 цього Закону, зокрема:

— здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення;

— виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

— виникнення масових безпорядків, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

— спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

— масового переходу державного кордону з території суміжних держав;

— необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.

Тобто, як ми бачимо п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, який передбачає можливість введення надзвичайного стану при виникненні особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров’ю значних верств населення не входить до переліку підстав, за наявності яких можливе застосування додаткових заходів правового режиму надзвичайного стану, зокрема введення комендантської години.

Тому, навіть під час введення надзвичайного стану, оголошення комендантської години в умовах карантину буде незаконним.

Сергій Хребет

У свою чергу, режим надзвичайної ситуації таких обмежень не передбачає, що також відсутнє у Кодексі цивільного захисту України. Він може лише обмежити доступ в зону надзвичайної ситуації.

Крім цього, статтею 5 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачено, що надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.

Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України. В разі необхідності введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, пропозиції щодо його введення подає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» здійснення заходів по впровадженню і забезпеченню дії надзвичайного стану, передбачених цим Законом, покладається згідно з Указом Президента України на органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та відповідні військові командування. Дані органи мають право видавати, в межах своєї компетенції, обов’язкові до виконання на відповідній території, в тому числі спільні, рішення, розпорядження, накази і директиви з питань забезпечення режиму надзвичайного стану.

Згідно ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінносте віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Тобто, повноваження органів місцевого самоврядування щодо здійснення заходів надзвичайного стану, в тому числі, щодо введення та дотримання комендантської години мають бути визначені в Указі Президента України про введення надзвичайного стану, при цьому вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів також віднесено не до власних, а до делегованих повноважень, тому органи місцевого самоврядування не можуть самостійно прийняти рішення про введення комендантської години.

Таким чином, бережіть своє здоров’я, дбайте про оточуючих, знайте про свої права незалежно від години і її статусу.

Сергій Хребет, юрист АО Кравець і партнери

Анна Мартиненко, адвокат АО Кравець і партнери

Адвокатская компания Кравец и Партнеры