📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Закон України від 9 жовтня 2025 року № 4630-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4630-IX#Text

🔸Бронювання до 01 лютого 2026 року – https://thedigital.gov.ua/news/army/broniuvannia-za-24-hodyny-uriad-tymchasovo-pryshvydshuye-protseduru-dlia-biznesu

🔸Детальну інструкцію бронювання працівника – https://thedigital.gov.ua/news/how-tos/yak-zabronyuvati-pratsivnikiv-cherez-portal-diya-pokrokova-instruktsiya

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №13335 від 30.05.2025 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56499

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №13335 від 30.05.2025 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56499

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Під час подачі необхідних для бронювання документів людина може опинитися в розшуку за лічені години, що відповідно робить неможливою саму процедуру. Про це заявив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact Валерій Боровик на каналі День.LIVE. 

“Документ подали о 9:15, але згодом людину поставили в розшук, і для зняття потрібно платити штрафи”, – каже Боровик.

Для виробника така ситуація незрозуміла, адже мова йде про бронювання працівників оборонного сектору. Боровик додає, що ще однією проблемою є часткове бронювання (50% персоналу). Працівники уникають легального влаштування, оскільки можуть не потрапити в квоти під захист.

Примітно, що кілька днів тому до редакції УНІАН зі схожою історією звернувся киянин на ім’я Дмитро. Він намагався офіційно працевлаштуватися на підприємство з бронюванням, але в процесі лише потрапив в розшук.

“У мене до того був розшук, ще з березня. Дивно, думаю, ніби повісток ніяких не отримував, дані в Резерв+ оновив вчасно. Знайшов роботу з “бронькой”. Але для бронювання треба, аби не було розшуку. Вирішив сплатити штраф. Але і платити не довелось – за строком давності справу закрили, там ніби три місяці тільки, чи щось таке”, – розповідає Дмитро УНІАН.

Але радість чоловіка тривало недовго – далі почалося найцікавіше.

“Подався на бронювання. Потім мені з відділу кадрів: так ти прибрав з “Резерву” розшук чи як? Не можемо тебе забронювати. Заходжу в “Резерв”, а я знову у розшуку! Причому вони закрили перший і одразу ж, тією самою датою, відкрили новий розшук на мене!” – бідкається Дмитро.

Наш співрозмовник божиться, що статусу “в розшуку” в “Резерв+” в нього не було кілька днів, поки він подавав документи, і що у розшуку вдруге він опинився заднім числом. Що тепер робити, чоловік не знає.

“Є варіант, що вони вирішили “струсити” з мене ті гроші, які недоотримали, бо я ж штраф не платив. Але ніхто не гарантує, що далі я заплачу і знову не отримаю те саме. Донатить ТЦК на всі гроші я точно не збираюся. І тепер я точно впевнений, що і перший раз у розшуку я опинився тільки тому, що комусь так захотілося”, – резюмує Дмитро.

Правила бронювання: що важливо знати

Нагадаємо, умови бронювання нещодавно змінилися. Верховна Рада на минулому тижні прийняла закон, за яким бізнес отримав право на бронювання людей у розшуку та без військового квитка.

Раніше підприємства могли забронювати особу, яка відповідає наступним вимогам: перебуває на військовому обліку; працевлаштована офіційно; вчасно уточнила свої військово-облікові дані; не перебуває у розшуку.

Джерело: unian.ua

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Детально про бронювання та права людини в умовах війни.

🔸НАКАЗ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 05.06.2025 №Н-80/11 Перелік юридичних осіб– релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період – https://dess.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/2025.06.06_Perelik.pdf

🔸НАКАЗ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 05.02.2025 №Н-21/11 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних священнослужителів на період мобілізації та на воєнний час – https://ips.ligazakon.net/document/RE43669?an=1

🔸Перелік посад військовозобов’язаних священнослужителів, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0264-25#n4

🔸Висновок від 18.03.2025 №CDL-AD(2025)006-e Венеційської комісії amicus curiae щодо альтернативної (невійськової) служби для Конституційного Суду України – https://www.coe.int/en/web/venice-commission/-/ukraine-amicus-curiae-brief-on-alternative-non-military-service

🔸ст. 35 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Ця надчутлива тема зачіпає майже кожну українську родину, що вимагає від представників правничої професії, що супроводжують мобілізаційні кейси, не аби якої гнучкості та професійності.

Оскільки, з початком повномасштабного вторгнення, держава запроваджує все нові та, не завжди, однозначні правила.

Це стосується в тому числі правил бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, та надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, безперервно зазнає законодавчих змін профільна постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», яка, в свою чергу затверджує:

 – Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;

– Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

Для більшого розуміння доцільно розділити процедуру бронювання на два етапи:

перший – підприємство має отримати статус критично важливого;

другий – безпосереднє бронювання працівників.

В контексті зазначеного варто зауважити, що одними з найрозповсюдженіших проблем, з якими стикаються підприємства є:

• неможливість самостійно визначити чи підпадає підприємство під критерії критичності;
• складнощі у визначенні документальної бази для підтвердження відповідних критеріїв;
• перешкоди в процесі переходу до так званого е-бронювання через портал «Дія»;
• ризик втрати працівника в процесі перебронювання.

Тут на допомогу можна залучити фахівця, що спеціалізується на вказаних питаннях та, який, може захистити інтереси підприємства, шляхом:

• надання консультацій;
• вивчення та аналізу внутрішніх документів підприємства;
• підготовки та подання документів на отримання статусу «критично важливого підприємства» 
• інформаційного супроводу процесу бронювання.

Варто зауважити, що можливість бронювання підприємствами своїх працівників, відіграє значну роль в життєдіяльності такого підприємства, оскільки заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі – відстрочка).

І тут доцільно звернути увагу на проблеми, з якими стикаються працівники в процесі оформлення відстрочки, оскільки на практиці, одного лише факту наявності бронювання недостатньо, важливою умовою завершення цього процесу є перебування такого працівника на спеціальному військовому обліку.

На практиці, на жаль, стаються випадки, коли мобілізують осіб, які мають на руках документи про бронювання, через відсутність їх перебування на спеціальному військовому обліку.

Водночас варто наголосити, що саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов’язок щодо зарахування таких військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

В продовження висвітлення проблематичних питань, пов’язаних із звільненням від мобілізації, варто звернути увагу на Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що визначає перелік категорій військовозобов’язаних, які мають право на отримання відстрочки від призову та постанову КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, якою зокрема регламентовано процедуру надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

На практиці більшість звернень громадян в контексті означеного питання, пов’язані з труднощами клієнтів щодо збору належного пакету документів на підтвердження права на відстрочку.

У такому випадку для отримання позитивного результату ми:

• проводимо аналіз документів військовозобов’язаного на предмет законних підстав для отримання відстрочки;
• у випадку недостатності того чи іншого документу, визначаємо механізми його отримання.

Однак нерідко в свої практиці ми зіштовхуємося з неправомірними рішеннями відповідних комісій ТЦК та СП, що полягають у відмові у наданні відстрочки.

Пунктом 60 постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 передбачено, що рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаному може бути оскаржене у судовому порядку.

Часто нам вдається вирішувати такі ситуації, шляхом направлення відповідних запитів або скарг, однак, іноді це є неефективним і ми змушені шукати справедливості у судових органах.

Тут хотілося б зупинитись на неприємному моменті, який може виникнути в процесі судових тяжб, а саме, можливості мобілізації осіб, які не підтвердили своє право на відстрочку.

Звісно в нашій правовій системі існує інститут забезпечення позову, що є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Реалізувати такі заходи можна зокрема шляхом накладення судом заборони вчиняти дії щодо мобілізації особи, до моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Однак варто зазначити, що судова практика в контексті зазначеного питання є невтішною, оскільки суди посилаючись на недоведеність реальних ризиків для позивача та дискреційні повноваження ТЦК та СП, дуже рідко приймають ухвали, які забороняють мобілізовувати осіб на період розгляду справи в суді.

Крім того, днями суспільство сколихнула позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24), згідно з якою «Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення».

З огляду на викладене варто з великою відповідальністю відноситись до процесу підготовки заяви та відповідних документів для отримання відстрочки від мобілізації, щоб уникнути негативних, а іноді, незворотних наслідків.

Автор статті:

Олександра Жабровець

адвокат АО “Кравець і партнери” 

тел.: +380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

🔸НАКАЗ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 05.02.2025 №Н-21/11 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних священнослужителів на період мобілізації та на воєнний час – https://ips.ligazakon.net/document/RE43669?an=1

🔸Висновок від 18.03.2025 №CDL-AD(2025)006-e Венеційської комісії amicus curiae щодо альтернативної (невійськової) служби для Конституційного Суду України – https://www.coe.int/en/web/venice-commission/-/ukraine-amicus-curiae-brief-on-alternative-non-military-service

🔸ст. 35 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Тобто до дати “Ч” залишилося менше місяця. На той час підприємства мають наново пройти процедуру бронювання: підтвердити статус критичної важливості та подати списки співробітників на бронь. Але у багатьох із цим виникають проблеми.

“Ми не проходимо під загальноукраїнські критерії критичності, оскільки підприємство невелике. Намагаємося отримати статус через обласну адміністрацію (місцевим органам дозволили бронювати важливі для регіону підприємства – Ред. ), але поки що зробити цього не вдалося. Якщо питання не вирішиться до кінця місяця, бронь у наших майстрів просто злетить. Така ситуація у багатьох комунальників, у водоканалу, служб, які займаються вивозом сміття. Але якщо нашим працівникам почнуть масово вручати повістки, хто буде працювати? Хмельницької області Олександр Душенко.

На складнощі скаржаться також аграрії.

“Найбільші проблеми у дрібних господарств. Щоб отримати право бронювати людей, фермер, який обробляє до 100 гектарів, повинен мати не менше 10 найманих працівників. Але з такими площами так багато робітників просто не потрібно, та й по грошах мало хто потягне”, – поскаржився власник невеликого аграрного бізнесу із Полтавської області. Він також побоюється колапсу – не за горами весняна посівна, і незрозуміло, чи взагалі буде кому виходити в поле.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець каже, що після численних нововведень у правила бронювання, які влада анонсувала як спрощення, процедура, навпаки, ускладнилася і стала “менш прозорою”.

У результаті, як вважає Кравець, до 1 березня багато хто втратить броню. Розбиралися, що відбувається з бронюванням і чому бізнес б’є на сполох.

Бронь по-новому

Наприкінці минулого року Кабмін ухвалив постанову №1332, якою вніс зміни до правил бронювання працівників підприємств. Зокрема, були оновлені критерії критичної ваги компаній, які мають право оформляти відстрочки для своїх співробітників: зарплата не нижче 20 тисяч гривень на місяць, сплата податків не менше 1,5 млн гривень на рік, відсутність боргів, важливість для економіки та інше.

Також з’явилася норма про те, що всі відстрочки, оформлені до 1 грудня 2024 року, закінчуються 28 лютого 2025 року, і броню треба робити наново. Для цього підприємства мають знову підтверджувати свою критичність – вже за новими критеріями. І у разі набуття статусу вони можуть подавати списки працівників на отримання відстрочки від мобілізації на рік.

Перебронювати людей обіцяють швидко – протягом 72 годин. Крім того, у “Діє” вже з 22 січня з’явилася можливість бронювати працівників наперед, тобто не чекаючи кінця лютого. Головне – щоб підприємство мало підтверджений статус критичності.

За цією процедурою з’явилися окремі нововведення. Якщо раніше статус критичності підтверджували Мінекономіки та інші органи центральної влади (скажімо, для аграріїв – профільне міністерство), то тепер визнавати підприємства критично важливими можуть також обласні адміністрації. Їм надали право розробляти свої критерії критичності підприємств (щоправда, їх потрібно узгоджувати з Міноборони та Мінекономіки). Це було зроблено для того, щоб люди могли бронювати компанії, які не відповідають загальним критеріям, але важливі для економіки окремих регіонів. Тобто на перший погляд процедуру спростили. Але, як показує практика, це не так, і з роздачею статусів критичності з різних рук виникла додаткова плутанина, до чого ми повернемося трохи згодом.

Вже цього року Кабмін продовжив вносити зміни до правил бронювання. Наприклад, у січні спростили процедуру для працівників операторів газорозподільних мереж: до них дозволили не застосовувати вимогу щодо зарплати щонайменше 20 тисяч гривень за останній квартал. Натомість з’явилася умова, щоб зарплата була не нижчою за середню по регіону за четвертий квартал 2021 року. Нещодавно уряд своїм розпорядженням збільшив квоту із бронювання медиків з 50% до 100% для медустанов державної та комунальної форм власності.

“Чим менше підпишу списків, тим більше людей із 1 березня заберу”

До 28 лютого залишилося не так багато часу. Тому зараз підприємства гарячково намагаються оформити нові відстрочки. Але, як виявилось, зробити це не так просто.

Проблем дещо.

По-перше, із підтвердженням критичності підприємства.

“Ми за загальноукраїнськими критеріями не проходимо – відповідаємо лише двом критеріям, а потрібно не менше трьох. Вирішили оформляти статус через обласну адміністрацію. Але там таких як ми багато, на сьогоднішню комісію ми не потрапили. Доведеться чекати наступного засідання, а час іде. тому ж обов’язково треба подавати завірені військком списки всіх, хто претендує на відстрочку. А він підписує вибірково.

Фермер із Полтавської області каже, що дрібні господарства, що мають в обробці до 100 гектарів землі, набувають статусу критичності виключно через обладміністрації. При цьому критерії однаково досить жорсткі. Як згадувалося вище, потрібно мати щонайменше 10 найманих працівників. Також, за його словами, для дрібних агропідприємств недосяжна планка із зарплати 20 тисяч.

“Тому, швидше за все, багато хто просто не отримає можливості бронювати працівників”, – вважає він.

Аграрні підприємства, що обробляють від 500 гектарів землі, набувають статусу критичності через Мінагрополітики. Але й там виникли проблеми, оскільки раптово до міністерства кинулися тисячі компаній.

“Як нам пояснили, співробітники відомства просто фізично не встигають обробляти заявки”, – розповів керівник агропідприємства з Київської області.

По-друге, роботодавці вже підозрюють фокус із арифметикою.

“Виходить, у нас було заброньовано 50% працівників. Тепер ми подаємося на бронювання по-новому, і можемо знову забронювати 50%, але вже від тих, хто у нас є, тобто фактично відстрочки отримають лише 25% від кількості співробітників, яке ми мали станом на осінь минулого року”, — каже Душенко.

По-третє, є підозри, що броню отримають не всі з поданих списків, а якщо й отримають, то повної гарантії, що людину не мобілізують, уже не буде.

Це підтвердив і член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

Ще минулого місяця він повідомив, що отримав відповідь щодо мобілізації заброньованого співробітника.

“Тепер можна анулювати відстрочку працівників критично важливих підприємств навіть попри те, що вони заброньовані”, — заявив Федієнко. За його словами, такі прецеденти вже є, зокрема, у Миколаївському обласному центрі комплектації, який заявив, що “діє в рамках чинного законодавства”. Федієнко зазначив, що можна поставити зарплату “хоч сто тисяч”, але це не дає гарантії, що працівника не мобілізують.

ТЦК на практиці не завжди вносять дані про заброньований військовозобов’язаний у систему “Оберіг”, через що людині можуть вручити повістку.

“Я так розумію, що розпорядження Мінекономіки для них не є указом”, – додав Федієнко. А розібратися і потім демобілізувати мобілізованого помилково чоловіка практично нереально.

На Львівщині потрібно 50 корів, на Київщині – вже 100

Повернімося до нововведення, яке дозволяє обласним адміністраціям встановлювати свої критерії критичності підприємств. Нагадаємо, що це мало спростити бронювання співробітників для тих компаній, які не дотягують до загальних критеріїв від Кабміну (або, скажімо, відповідають лише деяким з них), але важливі для економіки того чи іншого регіону.

У багатьох областях вже розробили та погодили з Міноборони та Мінекономіки свої критерії.

Скажімо, у Львівській області такими критеріями є вимоги щодо податків (щоб підприємство сплатило за попередній рік 0,5%-1,5% суми бюджету територіальної громади, залежно від громади), спеціалізації (комунальні компанії, що надають послуги тепло- або водопостачання та водовідведення, агропідприємства, що вирощують плодові культури з урожаєм за минулий рік не менше 75 тонн, ягоди з урожаєм не менше 25 тонн, овочі з урожаєм від 150 тонн, зернові з урожаєм від 500 тонн, олійні з урожаєм від 250 тонн, що спеціалізуються на тваринництві що містять не менше 50 корів). Прохідними для броні за львівськими мірками є також компанії, які займаються оптовою торгівлею продуктами харчування (з оборотом від 60 млн. гривень на рік), і ті, хто експортує не менше 30% виробленої продукції.

Критерії Київської обласної адміністрації такі:

• виробництво товарів та виконання робіт, необхідних для забезпечення територіальної громади, у тому числі будівництво, капремонти, ремонти освітніх, медустанов, відновлювальні роботи, що має бути підтверджено чинними договорами;
• наявність щонайменше 10 працівників;
• юрособи, що надають соціальні послуги;
• агропідприємства, що обробляють не менше 15 га під плодові або ягідні культури, або 25 га під овочі, або 50 га під інші культури;
• тваринницькі господарства, які мають не менше 30 тисяч голів птиці або 500 свиней, або 100 корів, овець чи кіз;
• медустанови, які мають договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та ін.

У Івано-Фпанківській області свої критерії. Там на статус критичних можуть претендувати підприємства, у яких працюють не менше 5% учасників бойових дій, людей з інвалідністю (але не менше 30 осіб), обсяг доходів за попередній рік становив не менше 50 млн. гривень (для державних та комунальних підприємств — 20 млн.) ), підтверджена клієнтська база включає не менше 500 позицій, компанія експортує свою продукцію (її обсяги не вказані), сплачує податки на рівні 0,3-0,7% бюджету територіальної громади (цей критерій є набагато нижчим, ніж у Львівській області), вклали у регіон з початку війни інвестицій на суму не менше ніж 150 млн гривень тощо. Примітно, що про аграрії окремо не згадується.

У Рівненській області критерії такі:

• виробництво критично важливих товарів або постачання армії (про яку саме продукцію йдеться, не уточнюється);
• відсутність заборгованості зі сплати ПДФО, а його сума за квартал становить не нижче 75 тисяч гривень;
• підприємство належить до критичної інфраструктури, є експортером, веде аграрний бізнес на площі від 10 до 40 гектарів та має не менше 5 працівників, працює у сферах переробки, збуту агропродукції, постачання добрив, насіння, має договори на будівельні та дорожні роботи в межах області, торгує паливом, є медустановою та має договори з НСЗУ та ін.

Як бачимо, регіональні критерії хоча й схожі, все ж таки мають суттєві відмінності. Так, тваринницьке підприємство із 50 коровами на Львівщині може бронювати працівників, а на Київщині вже немає. Як мінімум, поки не збільшить поголів’я вдвічі. Тобто виходить, що ідентичні підприємства в одному регіоні є прохідними для бронювання працівників, а в іншому – ні.

Кравець каже, що отримання місцевою владою права визначати критичні підприємства “ще більше все заплутав”.

“Раніше були однакові для всіх і чіткі критерії. Якщо відповідаєш – отримуєш статус і бронюєш людей. А ні – залишаєшся без броні. Нині ж обласні адміністрації можуть встановлювати свої критерії, не виключено, що під певні компанії. Виходить, в одному регіоні підприємство критичне, а в іншому таке ж уже не критичне.

У що це виллється на практиці, поки що сказати складно. Але, як розповідають бізнесмени, у деяких регіонах у критерії внесли досить розпливчасті формулювання: скажімо, виробництво критично важливої для регіону продукції, але якої саме й у яких обсягах не уточнюється. І це свого роду лазівка для того, щоб простягнути під критичність бізнес, який зможе домовитися з місцевою владою.

Потонемо у смітті та фекаліях

Керівники підприємств, з якими поспілкувалася “Країна”, із тривогою чекають 1 березня.

“Незрозуміло, скільки людей ми в підсумку зможемо забронювати. Багато хто не вірить, що отримають відстрочку, і або йдуть служити за контрактом, щоб мати хоч якусь можливість вибору, або збираються звільнятися і ховатися вдома. Це сезон ми, звичайно, як -То допрацюємо. Але ось з наступного комунальне господарство чекає справжній колапс.

Схожа ситуація не тільки у теплокомуненерго, а й у інших комунальних служб: водоканалів, служб, що займаються вивозом сміття тощо.

Як розповів нам керівник однієї з таких служб, за останній місяць їхнім працівникам, які постійно перебувають на увазі, бо їздять містом, вручили 16 повісток.

Його колега, керівник комунальної компанії, каже, що місцевий військком чесно попередив, що мобілізуватиме по одному співробітнику на місяць.

“За рік, виходить, 12 забере. А ким я їх заміняти буду? Ринок праці порожній, на наші мізерні зарплати люди не йдуть, жінками слюсарів та сантехніків не заміниш, пенсіонери не справляються”, – нарікає директор.

Асоціація міст України звернулася до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та віце-прем’єра – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеба з проханням бронювати 100% працівників критично важливих підприємств ЖКГ.

“З урахуванням того, що підприємства житлово-комунального господарства мають виконувати роботи, які є вибухонебезпечними, потребують вузької спеціалізації та навіть спеціально сформованих бригад, критично важливі підприємства теплопостачання, водопостачання та водовідведення опинилися в умовах підвищеного ризику зупинення надання життєво необхідних послуг споживачеві”, – йдеться у зверненні Асоціації міст.

Як розповіло наше джерело на ринку ЖКГ, питання збільшення квоти для комунальників розглядалося на рівні профільних відомств, щодо нього “збирали погодження”, але підсумкового рішення досі немає.

“Видно, чекають, поки ми всі почнемо тонути у смітті та фекаліях”, – каже представник одного з комунальних підприємств.

Фермер із Полтавської області теж пророкує складні часи.

“Скоро весна, незрозуміло, чи буде комусь взагалі в поля виходити. Цього року і ціна на зерно є, і з паливом немає проблем, а от людей, судячи з усього, не буде”, – говорить він.

“Представники бізнесу та бізнес-асоціації вважають – є ризик того, що до 28 лютого держапарат не може опрацювати всі заявки та надати відповідний статус усім дійсно критичним підприємствам. Це, зокрема, пов’язано з тим, що на рівні міністерств та місцевих органів влади накопичилося Значна кількість заявок на отримання такого статусу. Крім того, існуючий юридичний пробіл у критеріях та порядку надання критичності в частині подання податкової звітності за 4 квартал 2024 року може стати причиною великої кількості відмов у наданні статусу. два місяці та перенести крайній термін оновлення критичності на 30 квітня, щоб забезпечити безперервний процес бронювання та можливість прогнозувати свою господарську діяльність, а також виключити можливі зловживання та порушення законодавства у цій сфері”, – каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»