Втім, як запевняють правники, через нові норми тисячі чоловіків, які зараз заброньовані, можуть опинитися в розшуку через прострочену ВЛК або взагалі її відсутність. В чому полягає колізія та як не стати порушником.

“Вікно” невизначеності

Змінами до постанови №76 якою і визначається порядок бронювання, Кабмін визначив, що вся чинна критичність підприємств діє лише до 1 вересня. Відповідно, в цей же день “злітає” і вся броня з робітників. Щоб цього не сталося, до осені підприємствам треба перепідтвердити свою критичність і наново забронювати чоловіків. Але! Під час цього перехідного періоду є вірогідність виникнення, так званого, “вікна” без броні.

У своєму роз’ясненні Мінекономіки запевняють, що “вікна” може і не бути: “за умови подання повного і достовірного пакету документів рішення має бути прийняте у строк не більш як 10 робочих днів”. Але це в ідеальному світі.

– Роз’яснення міністерства – це не нормативний акт. Якщо технічна реалізація в системі “ДіЯ” затримається або статус у реєстрі буде змінено раніше підтвердження нового рішення про критичність – “вікно” може виникнути де-факто, навіть якщо де-юре цього не повинно статися, – каже “Телеграфу” адвокат Дмитро Бузанов.

Таким чином, на практиці можливі різні варіанти і саме під час дії такого “вікна” ТЦК можуть звернути посилену увагу на чоловіків критичних підприємств, адже вони обліковані як ніхто інший.

Проблема з ВЛК

Головною проблемою для заброньованих військовозобов’язаних в цей період може стати відсутність актуальної ВЛК. Справа в тому, що згідно з наказом Міноборони №402 під час мобілізації постанова ВЛК дійсна один рік. В теорії це створює обов’язок проходити комісію раз на рік. Але виконувати цей обов’язок, відповідно до того ж таки наказу, треба після повістки, адже “медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП на підставі направлення”.

– Діючі нормативні акти не встановлюють обов’язку заброньованих проходити військово-лікарську комісію з певною регулярністю. Обов’язок проходити медогляд виникає виключно за направленням або повісткою ТЦК, – додає Бузанов.

Такої ж позиції дотримуються і в ТЦК.

– Жоден нормативно-правовий акт не містить вимоги щодо самостійного проходження військовозобов’язаним ВЛК, – пояснює “Телеграфу” начальниця групи комунікацій Рівненського обласного ТЦК та СП, майор ЗСУ Тетяна Камерістова.

Однак заброньованому повістка на ВЛК просто не прийде, адже згідно з роз’ясненням Міноборони, військовозобов’язані з чинною відстрочкою не направляються на ВЛК.

– Крім того, наявність чи відсутність ВЛК не є підставою для того, щоб відмовити людині в бронюванні чи відстрочці, – пояснює виданню адвокат Ростислав Кравець.

Чи “прилетить” розшук?

Відтак, якщо більше року бути на броні, а потім втратити її (нехай і тимчасово) і не мати актуальної ВЛК, то під час дії “вікна” невизначеності можна нарватися на розшук ТЦК. А в такій ситуації перебронюватися буде значно складніше.

У мене були випадки, коли підприємство на деякий час втратило критичність, у працівників не було актуальної ВЛК (вони ж були рік заброньовані), а потім підприємство поновило критичність, але не всіх людей змогло забронювати, бо через неактуальну ВЛК деяких працівників оголосили в розшук, – пояснює в коментарі “Телеграфу” адвокатка Катерина Аніщенко з юридичної компанії “Riyako&Partners”. – З досвіду можна сказати, що і 72 години (стандартний строк опрацювання заяв на бронювання в “ДіЯ”, — ред.) не завжди витримуються і цей процес займає і до тижня часу. І якщо заявка подана, а в цей момент з’являється розшук, то заявка не буде підтверджена.

В ТЦК запевняють, що розшуку за непройдене ВЛК не передбачено.

– Підставами для направлення повідомлення до органів Нацполіції про доставлення громадян до ТЦК та СП з метою складання протоколів про вчинені ними адміністративні правопорушення є порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Непроходження військово-лікарської комісії не є такою підставою, за виключенням випадків, коли така вимога була доведена до відома вказаних осіб ТЦК та СП, – зазначає Тетяна Камерістова.

Те ж саме кажуть і юристи.

– Тому що немає жодного нормативно-правового акту, за яким особу, яка не пройшла ВЛК, могли б оголосити в розшук. Норма, яка передбачає проходити ВЛК раз на рік, обов’язкова лише у випадках, якщо погіршився стан здоров’я, – додає Аніщенко.

Та оскільки “розшук ТЦК” в принципі доволі спірна юридична дефініція, на практиці може трапитись все що завгодно.

– Розшук це виключна вимога ТЦК, щоб людина туди з’явилася. І тут підставою для такого розшуку може бути взагалі будь що: уточнення даних (які і так є у ТЦК), непройдене ВЛК, несвоєчасне подання якоїсь інформації (зміна місця реєстрації, набуття інвалідності, народження дітей, розлучення). Тобто все що завгодно, – пояснює Кравець.

Гра на випередження

Відтак, щоб заброньованому без актуальної ВЛК не стати порушником в момент “вікна” підтвердження критичності, є варіант зіграти на випередження. І тоді ніякого розшуку не буде.

– Військовозобов’язаний може за власною ініціативою пройти ВЛК, самостійно сформувавши направлення в мобільному застосунку Резерв+ або особисто звернувшись до ТЦК та СП, – каже Камерістова.

Але! В такому випадку під час тимчасової втрати бронювання є вірогідність отримати, так звану, бойову повістку (якщо ВЛК вже раніше визнала чоловіка придатним до служби).

– Якщо у заброньованого військовозобов’язаного буде “свіжа” ВЛК і його підприємство втратить статус критичності (а вже можна припустити, що цей статус втратять, зокрема, резиденти Дія.City які по стартапам отримали цю критичність) то ці люди вже можуть отримати бойову повістку. А неявка по бойовій повістці тягне за собою кримінальну відповідальність, – пояснює Катерина Аніщенко.

І в ситуації, коли заброньований працівник в тилу виконує дійсно важливі завдання для обороноздатності держави, його мобілізація може стати проблемою для критичного підприємства.

То ж як правильно вчинити?

– Я б радила все ж пройти ВЛК. Якщо у людини немає ВЛК і вона не в розшуку, її все одно доставляють до ТЦК, а там ВЛК проходять за годину. Тому краще зараз пройти ВЛК і чекати, коли твоє підприємство підтвердить критичність, – резюмувала Катерина Аніщенко.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Закон України від 9 жовтня 2025 року № 4630-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4630-IX#Text

🔸Бронювання до 01 лютого 2026 року – https://thedigital.gov.ua/news/army/broniuvannia-za-24-hodyny-uriad-tymchasovo-pryshvydshuye-protseduru-dlia-biznesu

🔸Детальну інструкцію бронювання працівника – https://thedigital.gov.ua/news/how-tos/yak-zabronyuvati-pratsivnikiv-cherez-portal-diya-pokrokova-instruktsiya

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №13335 від 30.05.2025 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56499

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №13335 від 30.05.2025 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56499

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Під час подачі необхідних для бронювання документів людина може опинитися в розшуку за лічені години, що відповідно робить неможливою саму процедуру. Про це заявив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact Валерій Боровик на каналі День.LIVE. 

“Документ подали о 9:15, але згодом людину поставили в розшук, і для зняття потрібно платити штрафи”, – каже Боровик.

Для виробника така ситуація незрозуміла, адже мова йде про бронювання працівників оборонного сектору. Боровик додає, що ще однією проблемою є часткове бронювання (50% персоналу). Працівники уникають легального влаштування, оскільки можуть не потрапити в квоти під захист.

Примітно, що кілька днів тому до редакції УНІАН зі схожою історією звернувся киянин на ім’я Дмитро. Він намагався офіційно працевлаштуватися на підприємство з бронюванням, але в процесі лише потрапив в розшук.

“У мене до того був розшук, ще з березня. Дивно, думаю, ніби повісток ніяких не отримував, дані в Резерв+ оновив вчасно. Знайшов роботу з “бронькой”. Але для бронювання треба, аби не було розшуку. Вирішив сплатити штраф. Але і платити не довелось – за строком давності справу закрили, там ніби три місяці тільки, чи щось таке”, – розповідає Дмитро УНІАН.

Але радість чоловіка тривало недовго – далі почалося найцікавіше.

“Подався на бронювання. Потім мені з відділу кадрів: так ти прибрав з “Резерву” розшук чи як? Не можемо тебе забронювати. Заходжу в “Резерв”, а я знову у розшуку! Причому вони закрили перший і одразу ж, тією самою датою, відкрили новий розшук на мене!” – бідкається Дмитро.

Наш співрозмовник божиться, що статусу “в розшуку” в “Резерв+” в нього не було кілька днів, поки він подавав документи, і що у розшуку вдруге він опинився заднім числом. Що тепер робити, чоловік не знає.

“Є варіант, що вони вирішили “струсити” з мене ті гроші, які недоотримали, бо я ж штраф не платив. Але ніхто не гарантує, що далі я заплачу і знову не отримаю те саме. Донатить ТЦК на всі гроші я точно не збираюся. І тепер я точно впевнений, що і перший раз у розшуку я опинився тільки тому, що комусь так захотілося”, – резюмує Дмитро.

Правила бронювання: що важливо знати

Нагадаємо, умови бронювання нещодавно змінилися. Верховна Рада на минулому тижні прийняла закон, за яким бізнес отримав право на бронювання людей у розшуку та без військового квитка.

Раніше підприємства могли забронювати особу, яка відповідає наступним вимогам: перебуває на військовому обліку; працевлаштована офіційно; вчасно уточнила свої військово-облікові дані; не перебуває у розшуку.

Джерело: unian.ua

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Детально про бронювання та права людини в умовах війни.

🔸НАКАЗ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 05.06.2025 №Н-80/11 Перелік юридичних осіб– релігійних організацій, які належать до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період – https://dess.gov.ua/wp-content/uploads/2025/06/2025.06.06_Perelik.pdf

🔸НАКАЗ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 05.02.2025 №Н-21/11 Деякі питання бронювання військовозобов’язаних священнослужителів на період мобілізації та на воєнний час – https://ips.ligazakon.net/document/RE43669?an=1

🔸Перелік посад військовозобов’язаних священнослужителів, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0264-25#n4

🔸Висновок від 18.03.2025 №CDL-AD(2025)006-e Венеційської комісії amicus curiae щодо альтернативної (невійськової) служби для Конституційного Суду України – https://www.coe.int/en/web/venice-commission/-/ukraine-amicus-curiae-brief-on-alternative-non-military-service

🔸ст. 35 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Ця надчутлива тема зачіпає майже кожну українську родину, що вимагає від представників правничої професії, що супроводжують мобілізаційні кейси, не аби якої гнучкості та професійності.

Оскільки, з початком повномасштабного вторгнення, держава запроваджує все нові та, не завжди, однозначні правила.

Це стосується в тому числі правил бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, та надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, безперервно зазнає законодавчих змін профільна постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», яка, в свою чергу затверджує:

 – Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;

– Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

Для більшого розуміння доцільно розділити процедуру бронювання на два етапи:

перший – підприємство має отримати статус критично важливого;

другий – безпосереднє бронювання працівників.

В контексті зазначеного варто зауважити, що одними з найрозповсюдженіших проблем, з якими стикаються підприємства є:

• неможливість самостійно визначити чи підпадає підприємство під критерії критичності;
• складнощі у визначенні документальної бази для підтвердження відповідних критеріїв;
• перешкоди в процесі переходу до так званого е-бронювання через портал «Дія»;
• ризик втрати працівника в процесі перебронювання.

Тут на допомогу можна залучити фахівця, що спеціалізується на вказаних питаннях та, який, може захистити інтереси підприємства, шляхом:

• надання консультацій;
• вивчення та аналізу внутрішніх документів підприємства;
• підготовки та подання документів на отримання статусу «критично важливого підприємства» 
• інформаційного супроводу процесу бронювання.

Варто зауважити, що можливість бронювання підприємствами своїх працівників, відіграє значну роль в життєдіяльності такого підприємства, оскільки заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі – відстрочка).

І тут доцільно звернути увагу на проблеми, з якими стикаються працівники в процесі оформлення відстрочки, оскільки на практиці, одного лише факту наявності бронювання недостатньо, важливою умовою завершення цього процесу є перебування такого працівника на спеціальному військовому обліку.

На практиці, на жаль, стаються випадки, коли мобілізують осіб, які мають на руках документи про бронювання, через відсутність їх перебування на спеціальному військовому обліку.

Водночас варто наголосити, що саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов’язок щодо зарахування таких військовозобов’язаних на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

В продовження висвітлення проблематичних питань, пов’язаних із звільненням від мобілізації, варто звернути увагу на Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що визначає перелік категорій військовозобов’язаних, які мають право на отримання відстрочки від призову та постанову КМУ від 16 травня 2024 р. № 560, якою зокрема регламентовано процедуру надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

На практиці більшість звернень громадян в контексті означеного питання, пов’язані з труднощами клієнтів щодо збору належного пакету документів на підтвердження права на відстрочку.

У такому випадку для отримання позитивного результату ми:

• проводимо аналіз документів військовозобов’язаного на предмет законних підстав для отримання відстрочки;
• у випадку недостатності того чи іншого документу, визначаємо механізми його отримання.

Однак нерідко в свої практиці ми зіштовхуємося з неправомірними рішеннями відповідних комісій ТЦК та СП, що полягають у відмові у наданні відстрочки.

Пунктом 60 постанови КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 передбачено, що рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаному може бути оскаржене у судовому порядку.

Часто нам вдається вирішувати такі ситуації, шляхом направлення відповідних запитів або скарг, однак, іноді це є неефективним і ми змушені шукати справедливості у судових органах.

Тут хотілося б зупинитись на неприємному моменті, який може виникнути в процесі судових тяжб, а саме, можливості мобілізації осіб, які не підтвердили своє право на відстрочку.

Звісно в нашій правовій системі існує інститут забезпечення позову, що є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Реалізувати такі заходи можна зокрема шляхом накладення судом заборони вчиняти дії щодо мобілізації особи, до моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Однак варто зазначити, що судова практика в контексті зазначеного питання є невтішною, оскільки суди посилаючись на недоведеність реальних ризиків для позивача та дискреційні повноваження ТЦК та СП, дуже рідко приймають ухвали, які забороняють мобілізовувати осіб на період розгляду справи в суді.

Крім того, днями суспільство сколихнула позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24), згідно з якою «Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, шляхом її звільнення».

З огляду на викладене варто з великою відповідальністю відноситись до процесу підготовки заяви та відповідних документів для отримання відстрочки від мобілізації, щоб уникнути негативних, а іноді, незворотних наслідків.

Автор статті:

Олександра Жабровець

адвокат АО “Кравець і партнери” 

тел.: +380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»