Однак, охочих купити нерухомість в окупації або мільярдні борги жителів захопленого міста — небагато. Хоча бувають винятки і борги на 3 мільярди гривень можуть скупити за пару десятків мільйонів. Розбираємося на прикладах: хто та чому продає борги й майно з окупації, та кому і для чого вони можуть знадобитися.

На майданчику “Prozorro.Sale” регулярно публікують лоти з окупованих територій Донецької області. Продають не лише майно, але і борги.

Майже 3 мільярди гривень боргів “ДТЕК СхідЕнерго” з Курахового викупила філія ДТЕК з Дніпра за суму у 117 разів меншу

Серед свіжих аукціонів є приклад від акціонерного товариства “ДТЕК СхідЕнерго”, яке згідно з рішенням суду визнали банкрутом. Компанія територіально розташована у Кураховому.

На майданчику продавали понад 2 млрд 996 млн гривень боргів клієнтів, яким компанія постачала електроенергію. Більша частина суми — борги, строк погашення яких ще не настав.

Лот із боргами “ДТЕК СхідЕнерго” купили представники сусіднього акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі”

“Продали борг своїй же спорідненій структурі. Тепер інший структурний підрозділ буде стягувати заборгованість. Це виключно фінансова операція для того, щоб розчистити баланс, і жодних шахрайських дій тут немає”, — говорить Вільному радіо керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Борги викупили за 17,9 мільйона гривень — це в 117 разів менше за обсяг заборгованості, який сягає майже 3 мільярдів гривень. За словами юриста, така ціна не порушує законів та норм.

“Якщо хтось інший хотів купити дорожче — будь ласка, хай би приходив та подавав заявку. Хоча об’єктивно, тут можуть бути питання, якщо у “ДТЕК СхідЕнерго” є заборгованість перед постачальниками чи іншими підприємствами. Бо це пов’язані структури. Такі дії з продажу самому собі власної заборгованості за копійки можуть розглядатися як фраудаторний правочин з метою ухилення від відповідальності в розрахунках з іншими постачальниками”, — розповідає Ростислав Кравець.

Для довідки:

Фраудаторний правочин — це назва для порушення, так позначають спробу боржника стати неплатоспроможним за документами, щоб не платити свої кредити.

Тобто компанію-постачальника електроенергії з Курахового хочуть остаточно ліквідувати через банкрутство. Але це неможливо зробити, поки на балансі підприємства є борги. Тому їх і продають.

“Можна припустити, що це потрібно для розчищення активів. Наприклад, “ДТЕК СхідЕнерго” хочуть закрити і для цього необхідно повністю вичистити баланс. Баланс має бути чистим — без боргів перед самою компанією і без боргів з її боку. Тому, виключно з бухгалтерською метою триває процес закриття компанії, яка не має ні потужностей, ні можливостей працювати в тому регіоні, де була розташована”, — пояснює юрист.

Охочих купити 7 мільярдів боргу за кредитами профілакторію “Здоров’я” із Маріуполя немає

Стягнення боргів з переселенців через суди можливе після закінчення дії воєнного стану або якщо борг виник за адресою, де не тривають бойові дії, але зустріти можна й аукціони на майно в окупації, яке використовувати наразі можливості немає. Зокрема, у лютому охочим пропонували придбати заставлений по кредиту профілакторій на узбережжі в Маріуполі (кредит на суму 7 мільярдів гривень оформили, заставивши профілакторій “Здоров’я”, площею у 10 160,5 кв.м та цех №132, площею 28 451,2 кв.м).

Санаторій належав “Азовмашу”. З літа 2017 року будівлю орендували Збройні Сили України. У середині квітня 2022 року споруду профілакторію зруйнувала російська армія, а у жовтні того ж року підприємство оголосили банкрутом.

“У моїй практиці були випадки, коли викуповували борги з окупованих територій. Потім наймали колекторів, і до мене приходили люди, з яких колектори намагалися вибити борги. Але зараз це взагалі не має ніякого сенсу. Це борги, які просто списують”, — говорить юрист.

Борг за кредитами вже неодноразово намагалися продати, але поки що охочих немає. І якщо перспектив деокупації тимчасово окупованої частини Донеччини не буде, то охочих і не з’явиться, вважає Ростислав Кравець.

“Якщо йтиметься про повернення тих територій, звичайно, хтось може подумати про придбання майна за копійки. Але поки не побачать теоретичної можливості отримати хоч щось, навіть заморожувати такі великі активи сенсу немає”, — зазначає юрист.

На Донеччині роками марно намагаються продати десятки будинків “Промінвестбанку”

Станом на кінець лютого 2025 року на майданчику “Prozorro.Sale” 28 з 40 активних лотів — це продаж нерухомості та боргів банків, які мали приміщення на окупованій території Донеччини та стали банкрутами. Найчастіше це нерухомість акціонерного товариства “Промінвестбанк”. НБУ відібрав у банку ліцензію та ліквідував його 25 лютого 2022 року.

“Такі випадки трапляються регулярно. Власники просто розуміють, що нічого не можуть зробити з боргами, і намагаються їх продати хоч за щось”, — говорить Ростислав Кравець.

Наприклад, на момент написання матеріалу актуальним був аукціон з продажу будівлі за адресою: Макіївка, вулиця Донецька, будинок 79. Її хотіли продати за 62 мільйони гривень. Будівля належала публічному акціонерному товариству “Промінвестбанк”.

“Виставили на конкурс, але на нього ніхто не прийшов. Тому що прекрасно розуміють, що воно нікому не потрібно”, — зазначає юрист.

Якби йшлося про борги та нерухомість на підконтрольній території, для покупців було б більше мотивації. Наприклад, є випадки, коли борги, які здаються безнадійними, викуповують самі боржники в десятки чи сотні разів дешевше і таким чином “очищають” свій баланс. Однак, в ситуації, коли перспективи деокупації не мають чітких обрисів, на аукціони можуть роками виставляти лоти боргів з окупованих територій, і вони нікого не будуть цікавити, вважає адвокат.

“Коли ми говоримо про активи на окупованих територіях та тих, хто може їх купувати, — є випадки, коли терористичні організації “ДНР” та “ЛНР” примушували виконувати обов’язки перед нібито філіями українських банків, які залишилися на територіях “ДНР” та “ЛНР”. Закони України там не діють, а за законами Росії цю заборгованість можуть використати як привід для привласнення активів. Хоча наразі так звана “влада” на окупованих територіях просто конфіскує активи, і тому ніякого сенсу у придбанні таких активів немає, бо вони зараз нічого не варті”, — пояснює Ростислав Кравець.

Нагадаємо, деякі бахмутяни-підприємці у 2024 році почали отримувати штрафи за несвоєчасно подану звітність у 2022 році. Крім цього, деяким бахмутянам нараховують податки за нерухомість в окупації. Журналісти Вільного радіо розбиралися, коли можна довести форс-мажорні обставини та оскаржити штрафи.

Джерело: freeradio.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова ВП ВС про можливість витребування права вимоги та безпідставність заміни стягувача у разі визнання переуступки боргу нікчемним – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15704-postanova-vp-vs-pro-mozhlivist-vitrebuvannja-prava-vimogi-ta-bezpidstavnist-zamini-stjaguvacha-u-razi-viznannja-pereustupki-borgu-nikchemnim/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Що робити, якщо колектори дзвонять щодо чужого боргу – дізнавалися Факти ICTV.

Чому колектори дзвонять саме вам

Справа в тому, що даючи кредити, фінансові компанії зазвичай просять позичальника дати телефон родича, колеги, друга тощо.

При цьому установи не підписують жодних документів про поруки та не перевіряють справжність контактів.

Натомість фінансова компанія розраховує, що у випадку прострочення кредиту його вдасться стягнути за допомогою колекторів.

Саме тому ви можете отримувати такі небажані дзвінки.

Як захистити себе від колекторів

Юрист Ростислав Кравець зазначає, що така практика доволі поширена. Досить часто люди отримують колекторські дзвінки щодо чужого боргу.

Якщо ви отримали такий дзвінок, першочергово з’ясуйте, що за колекторська компанія вам дзвонить. 

– Ви маєте з’ясувати, з якої колекторської компанії вам телефонують. Сьогодні діє закон про колекторську діяльність. Ви повинні з’ясувати прізвище, ім’я, по батькові особи, яка дзвонить. Також запитайте, щодо якого боргу та до якої людини вони взагалі телефонують, – рекомендує юрист.

Далі юрист радить зв’язатися з представниками колекторської компанії та повідомити як усно, так і письмово, що боржника ви не знаєте, кредит не брали і жодних договорів поруки не підписували.

– Необхідно попросити колекторську компанію більше вас не турбувати. Якщо ж компанія продовжує вам телефонувати чи погрожувати, ви повинні звернутися до Національного банку України з відповідною скаргою про діяльність колекторської компанії, а також до правоохоронних органів, – зазначив Кравець.

Такий алгоритм дій радить використовувати і НБУ. На офіційному сайті банку зазначається, що вам потрібно дізнатися назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують, та попросити не турбувати.

– Якщо вам продовжують телефонувати щодо кредиту, який вас не стосується, зверніться з письмовою скаргою до керівництва колекторської компанії, а також до контакт-центру НБУ за телефоном 0 800 505 240.

Також варто звернутися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду. Адже саме вони контролюють дотримання законодавства про захист персональних даних, – йдеться на сайті НБУ.

Отож, коротко про те, як потрібно діяти:

1. Дізнайтесь назву колекторської компанії та інформацію про колектора, який вам телефонує.
2. З’ясуйте, кому саме вони телефонують та щодо якого боргу.
3. В усній та письмовій формі поясніть компанії ситуацію (що борг не ваш) та попросіть вас більше не турбувати.
4. Якщо дзвінки продовжуються – зверніться зі скаргою до НБУ та правоохоронних органів.

Як в НБУ вирішать питання

Ще з 4 липня 2021 року діяльність колекторських компаній в Україні регулюється законом від 19 березня 2021 № 1349-IX.

Закон обмежує та регулює діяльність колекторів. Зокрема:

• банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору повинні попереджати клієнта про залучення колектора у випадку прострочення за кредитом;
• колектори зобов’язані дотримуватися вимог етичної поведінки;
• Національний банк веде реєстр колекторів;
• банки та фінансові компанії мають контролювати поведінку залучених ними колекторів, а також повинні повідомляти НБУ про укладені угоди з колекторами.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Добровільній служби бути?

У жовтні 2021 року Міністерство оборони видало указ №313. У документі – понад 100 професій, представниці яких були зобов’язані стати на облік військовозобов’язаних. Таким чином, практично всі українки підпадали під норму указу, і, відповідно, мають піти у військкомати (зараз -територіальні центри комплектування та соцдопомоги чи ТЦКСП). Часу стати на облік у Міноборони дали до жовтня 2022 року.

Після валу петицій та скарг, у лютому 2022 року список професій військовозобов’язаних жінок суттєво скоротився: з сотні – до 14 спеціальностей та 7 професій.

У липні чиновники Міноборони вкотре уточнили список спеціальностей, за якими жінок ставитимуть на облік. Наразі він містить 17 пунктів.

Указ було запроваджено майже рік тому, але тільки зараз у соцмережах почали розганяти хвилю про нібито масову мобілізацію та заборону виїзду жінок за кордон. Чиновниця Міноборони Ганна Маляр назвала ці “вкиди” російськими фейками. Зокрема, вона зазначила, що ні з початку повномасштабного вторгнення, ні з 2014 року жодну жінку не мобілізували і станом на даний момент у ЗСУ немає потреби примусової мобілізації жінок. Також Ганна Маляр додала, що жодних пов’язаних із мобілізацією обмежень для перетину кордону щодо жінок немає.

Справді, наразі військові українки служать у ЗСУ добровільно, укладаючи контракти. Згідно зі статистикою, 22% особового складу українського війська – жінки. І, схоже, Генштаб не готовий змінювати підхід до мобілізації українок. 14 липня прес-служба відомства повідомила, що держава не має гострої необхідності в масовому призові жінок. Зазначається, що зараз українки працюють на фронті на посадах медичного персоналу, у підрозділах зв’язку, морально-психологічного забезпечення, діловодами, бухгалтерами та кухарями. В даний час залишається потреба в жінках-фахівців з медицини, радіотехніки та харчових технологій.

“Зважаючи на це, Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України опрацьовано пропозиції щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних лише за їх згодою. Також пропонується розпочати проведення заходів щодо включення жінок до військового обліку не раніше ніж через місяць після завершення особливого періоду в державі”, – йдеться на сайті Генштабу.

У повідомленні зазначають, що відомство лише опрацювало пропозиції щодо внесення змін до списку професій, які підпадають під військовий облік. Інформації про прийняті правки немає – це підтверджує адвокат і автор проекту Трибунал для Путіна Роман Лихачов. Але повідомлення від Генштабу свідчить про те, що питання мобілізації жінок опрацьовують на вищому рівні.

“Ми побачили, що це викликає дуже сильний суспільний резонанс. На сьогоднішній день потреби в жінках в армії не настільки суттєві, що потрібно брати на облік ще 900 тисяч військовозобов’язаних жінок. Це питання виникало ще в грудні минулого року, коли всі дізнались про наявність цього наказу. Тому все свідчить про те, що управління кадрового забезпечення генерального штабу більш детально розібралось з потребою в жінках у збройних силах, і для того, щоб зняти соціальну напругу, і для того, щоб прибрати маніпуляції та зловживання зробили заяву. Нещодавно екс-помічник міністра внутрішніх справ чомусь взяв на себе можливість коментувати питання Генштабу, але він не має відношення ні до генерального штабу, ні до цих питань. Тому для того, щоб не було зловживань – і пропагандою російською, і певними політиками – намагання зробити собі дешеві бали популізма наразі Генштаб забажав вирішити це питання і чітко окреслити. Тобто, наразі розглядається питання, що жінок будуть мобілізувати і ставити на облік виключно за їх згодою. Коли країні загрожує небезпека, то наші громадяни самі приходять до військоматів і стають в чергу для того, щоб боронити країну”, – вважає адвокат Ростислав Кравець.

Які справи з військовим обов’язком зараз

З 1 жовтня 2022 року на військовий облік мали стати жінки зі списку Міноборони. Під час постановки враховувалася як професія, за якою працює людина, так і спеціальність, зазначена у документі про освіту. Однак, якщо нові норми буде прийнято, то для жінок будь-яких професій буде лише добровільна дорога на фронт.

На військовозобов’язаних жінок поширюються ті самі обмеження, що й на чоловіків: виїхати (евакуюватись) за межі держави така особа може лише за спеціальним дозволом військкомату. До речі, всі обмеження та умови давно прописані у статті 23 Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. У цьому документі військовозобов’язаних не ділять за статтю, тобто норми закону стосуються як чоловіків, так і жінок.

Але існує законодавча колізія: доки жінка не стала на облік у ТЦКСП, то вона в жодному разі не військовозобов’язана. Навіть попри те, чи проходить її професія у списку Міноборони.

“У законі написано, з якого числа (1 жовтня – ред.) жінки повинні ставати на облік, але не вказана кінцева дата. Якби було сказано, наприклад, що з 1 по 31 жовтня всі військовозобов’язані жінки повинні стати на облік, інакше буде якась відповідальність – то зараз я чітко такої відповідальності поки не бачу”, – вважає Роман Лихачов.

До того ж на даному етапі не розроблено систему покарань для жінок за відмову ставати на облік.

“Є стаття 210, про порушення призовниками, військовозобв’язаними та резервістами правил військового обліку. Деякі кажуть, що в теорії її можна застосовувати до жінок. Але якщо жінка не стала на військовий облік, вона не є військовозобов’язаною – особа спочатку повинна стати на облік, а вже в подальшому її можна штрафувати. Друге: є невизначене поняття “з 1 жовтня”, і не вказана кінцева дата. Тобто порушення термінів взяття на облік також немає. Третє питання щодо виїзду. Так, у законодавстві сказано, що військовозобов’язані не мають права покидати місця проживання без дозволу, але якщо жінка не стоїть на обліку, то вона й не військовозобов’язана. Таким чином, всі жінки можуть вільно виїздити за кордон, поки не стали на військовий облік”, – каже Роман Лихачов.

Важливо: до законодавства можуть запровадити уточнення чи редагування, тому інформація дійсна станом на сьогоднішній день.

Валерія Шипуля, КОРЕСПОНДЕНТ

АО «Кравец и Партнеры»

— На банки «Надра» та «Дельта» припадає близько двох третин боргу. Було укладено понад 26 тисяч кредитних договорів на суму більш як 44 мільярди гривень.

У які роки брали кредити на житло? Скільки позичальників продовжують платити?

— Обслуговується 2–3 відсотки кредитів. Решта позичальників не платять. Більшість позик на купівлю нерухомості були видані до 2009 року. Майже 90 процентів — в іноземній валюті.

Фонд гарантування запропонував програму зменшення заборгованості за іпотечними кредитами. Хто зможе скористатися новими умовами?

— Розроблені фондом умови реструктуризації будуть єдині для всіх банків, що ліквідуються. Участь у програмі добровільна. Скористатися нею зможуть фізичні особи. Серед ключових переваг — переглянули черговість погашення боргу. У першу чергу позичальник платитиме основну суму кредиту — тіло. Потім — процентну ставку. Вона встановлюється на рівні 0,01 відсотка річних. В останню чергу — комісію банку. (Раніше платили навпаки: комісії, відсотки, тіло кредиту. — ГПУ). Після укладення договору про реструктуризацію позичальнику необхідно буде сплатити не менше ніж 10 відсотків від суми кредитної заборгованості.

Якщо боржник виконає всі умови програми — штрафи і нараховані раніше санкції не застосовуватимуть.

Чим це вигідно боржникам, банкам?

— Для нас важливо було знайти баланс між інтересами позичальників і банків. Переглядати валюту позики, курс, пробачати частину боргу заборонено законодавством про систему гарантування вкладів. Позичальники зможуть відновити співпрацю з банками на більш вигідних умовах, ніж передбачено в кредитному договорі. Зменшиться сума боргу. Це полегшить навантаження на сімейний бюджет. Люди, які не платили кредити, відновлять свою репутацію.

Чому боржники не платять?

— Є дві основні причини. По-перше, фінансові труднощі — втратили роботу або зменшився дохід. Друга причина — люди свідомо не платять. Чекають, що буде з банком. Думають, що не доведеться повертати гроші. Або після ліквідації фінустанови борг пробачать. На жаль, така позиція сприяє збільшенню заборгованості.

Якщо громадянин не звернеться до фонду, права вимоги за кредитом будуть продані?

— Усі кредити будуть виставлені на продаж. Позики тих, хто звернеться до фонду, — в останню чергу.

Позичальник може дізнатися, чи продають його кредит, за номером договору на нашому сайті. Крім того, фонд розсилає листи на поштові адреси, які позичальники зазначали під час укладання договору з банком. Вказується дата, час торгів та початкова ціна. Також можна подзвонити на гарячу лінію. Позичальник та поручитель за кредитом не можуть брати участі в аукціонах. Вони відбуваються в системі «Прозорро. Продажі». З 1 лютого торги проходять за голландською системою. Спочатку продають кредит за 100 відсотків балансової вартості — тіло плюс відсотки. Упродовж дня ціна покроково знижується. З осені минулого року на аукціон було виставлено близько 1800 іпотечних кредитів фізичних осіб.

Знижка може бути 80 відсотків

— На умови, що запропонував Фонд гарантування, погодяться менш як один відсоток позичальників. Бо ця програма не є обов’язковою, — ­говорить адвокат 44-річний Ростислав Кравець.

— Реструктуризація іпотеки вигідна банкам, державі. Для фізичних осіб — ні. Дія більшості кредитних договорів закінчується в 2025–2030 роках. Фонд гарантування може дати розстрочку лише на рік чи два. Позичальники за цей період не погасять заборгованість. Вигідніше зачекати, коли іпотечні кредити виставлять на аукціон. І викупити через посередника. Були випадки, коли знижка становила 70–80 відсотків суми позики.

Проблему з валютними іпотечними кредитами потрібно було вирішити ще 2009-го. Перевести їх у гривню. Тоді експерти наголошували, що держава витратила б на це майже 20 мільярдів гривень. Але керівництво Нац­банку не погодилося. Натомість витратили 200 мільярдів гривень, закрили 60 банків. Фактично зробили банкрутами половину населення. Банкрутство банків не пов’язане з боргами за іпотечними кредитами. Основна причина — не розраховуються корпоративні позичальники. Вони часто пов’язані з власниками фінустанов.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры