Призначення платежу — це поле, яке з’являється під час кожного p2p-переказу або перерахування по IBAN, воно розміщується під сумою перерахування. Найчастіше поле так і називається («призначення платежу»), як, скажімо, у ПриватБанку. Але іноді може мати іншу назву, наприклад, monobank це «Коментар», який банк пропонує клієнту заповнити самостійно, залежно про мету платежу.

В останні місяці банки стали пильніше стежити за заповненням цього поля і блокувати людям рахунки, якщо вважали призначення платежу некоректним.

До заборонених слів-тригерів зараз відносять такі:

• за крипту/криптовалюту;
• обмін валют;
• подарунок, коли гроші надсилаються сторонній людині (не родичу);
• переклад чи поповнення;
• зарплата;
• гонорар;
• авансовий платіж;
• повернення боргу, коли йдеться не про разові платежі, а про регулярні перекази (тоді є підозра, що це отримання нелегального доходу);
• за дизайн, за фото та ін., коли гроші йдуть на фізособу, а не фізособу-підприємця
• за товар чи послугу, якщо гроші перераховуються не рахунок ФОП.

«У нас були навіть випадки з вживанням нецензурних слів, на кшталт «подавись ти…», які вже внесені до наших програм – одразу блокуємо такий платіж і можемо заблокувати рахунок відправника коштів. Формулювання «за товар/послуги» заборонені та можуть призводити до блокування рахунків через підозри у незаконній підприємницькій діяльності особи, яка проводиться за рахунок звичайної фізособи (а не ФОП). Те саме стосується слів «зарплата», «гонорар», якщо не йдеться про зарплатну картку, оформлену роботодавцем відповідним чином. Слова «переклад» чи «поповнення» вважаються підозрілими через неповний виклад. Потрібно писати «переказ власних коштів». Потрібно чітко, а не розпливчасто (одним словом) вказувати мету відправлення грошей», — пояснили «Країні» в одному з банків.

Також у призначенні платежу не рекомендують вказувати особисті дані, не пов’язані з суттю перерахування.

«Були різні випадки з цього приводу. Один клієнт вказав у призначенні платежу номер свого телефону, а інший адресу електронної пошти. В обох випадках відбулося блокування, як згодом з’ясувалося, воно було автоматичним через відповідні налаштування банку. Довелося писати пояснювальну та додавати податкову довідку про походження коштів, і лише після цього рахунку було розблоковано», – розповів адвокат юридичної компанії.

Щоб не потрапити під блокування рахунків, рекомендуються чіткі формулювання:

• поповнення особового рахунку;
• фінансова допомога, якщо ви кидаєте кошти родичам;
• для особистого користування дружині/чоловіку;
• для проведення покупок;
• на лікування.

Також рекомендуємо зберігати чеки від великих покупок. Якщо найчастіше проводите сплати на 50-100 грн, то великою сумою буде, наприклад, від 5000 грн, а якщо найчастіше проводите сплати по 3000-20000, то більша сума буде від 40000», — пояснили «Країні» у monobank.

Некоректне заповнення поля призначення платежу — не єдина поширена причина блокування рахунку останнім часом, експерти називають інші.

“Це наявність кримінальних проваджень або нехарактерна активність для фізособи і ще можуть бути скарги тих, хто набуде крипти”, – перерахував “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Під нехарактерну активність зазвичай потрапляють часті платежі, які заходять людям майже щодня (або кілька разів на день), навіть якщо йдеться про невеликі суми 500-1000 грн. Або великі перекази по 40-50 тис. грн і більше, коли раніше за рахунком проходили скромні суми в районі 4-5 тис. грн.

Джерело: ctrana.one

АО «Кравець І Партнери»

Як правильно користуватись своєю карткою і чи можуть ваш рахунок закрити без попередження, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Чи може банк закрити рахунок без пояснення причин?

Так. Ба більше, саме так банки і роблять. Найбільші українські банки, зокрема державний ПриватБанк, зробили частиною своєї політики заборону на оголошення причини розірвання договору. В кращому разі клієнту пояснять, що йдеться про порушення, виявлені під час проведення фінансового моніторингу.

Банки в такому випадку посилаються на умови договору, а також закон про фінансовий моніторинг. OBOZ.UA вивчив умови договорів трьох найбільших українських банків. Зазвичай у договорах вказують, що банк має право з власної ініціативи і письмово попередивши клієнта закрити рахунок, якщо:

• 12 місяців не було жодних операцій (і немає залишку коштів на рахунку);
• після смерті клієнта;
• якщо клієнт порушив свої зобов’язання згідно з Договором (наприклад, не актуалізував дані);
• якщо співпраця може призвести до фінансових збитків, погіршення іміджу банку;
• якщо клієнт обманув банк (надав недостовірні дані);
• якщо клієнт використовує рахунок не для власних потреб;
• якщо діяльність клієнта суперечить законодавству;
• за наявності підстав, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу;
• у разі виникнення у банку підозри або виявлення ознак незаконних операцій із платіжним інструментом.

Окрема група причин є і щодо фінансового моніторингу. Є порогові суми, після яких надання документів, що підтверджують походження коштів, є обов’язковим. Йдеться про 400 тис. грн. Якщо це менша сума, то банки використовують ризик-орієнтований підхід. Ризиковими вважають усі нетипові операції, операції з готівкою, криптовалютою, отримання виграшів від казино, перекази від PEPів (публічних осіб, чиновників, представників влади) тощо.

Ст. 15 закону, що регулює фінансовий моніторинг, встановлено такі причини для розірвання договору з ініціативи банку:

• якщо неможливо провести ідентифікацію та/або верифікацію клієнта;
• встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей;
• подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману;
• якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, є неможливим.

Адвокат Ростислав Кравець, який у суді представляє клієнта, з яким банк розірвав договір з власної ініціативи, розповідає: зазвичай є три причини для розірвання договору. “Може бути операція, яка викликала підозри у банку, банк запросив інформацію, а клієнт нічого не відповів (зазвичай банк надсилає цей запит у застосунок, і його дуже легко пропустити. – Ред). Може бути, що клієнта внесли в санкційні списки або він пов’язаний з особами із санкційних списків”, – розповідає адвокат у коментарі OBOZ.UA. Адвокат впевнений: банк не може закрити рахунок без жодних підстав. Тому в будь-якому разі у клієнта є можливості звертатись до суду.

Про це не знають багато клієнтів: яку інформацію варто перевірити

У реєстрі судових рішень можна знайти десятки рішень про визнання блокування рахунків з ініціативи банку незаконними. Зокрема, у рішенні Хмельницького міськрайонного суду (провадження № 2/686/1805/24) йдеться про те, що блокування карткового рахунку є можливим лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених законом. Ймовірно, йдеться про звернення до правоохоронців щодо можливого порушення клієнтом закону. В цьому рішенні суд визнав блокування рахунку незаконним та зобов’язав банк виплатити клієнту 20 тис. грн компенсації.

Член Ради НБУ Василь Горбаль розповів OBOZ.UA: до нього також звертаються з проханням допомогти розібратись, за що банк розірвав договір з клієнтом. Найчастіше це відбувається через дії самого клієнта, зазначає Горбаль.

“Наприклад, клієнт обирає собі зарплатну картку з відповідним тарифним пакетом. Але крім зарплати у клієнта по цій картці проходять й інші операції (на зарплатну картку має надходити тільки зарплата. Уточніть у банку, який саме тип картки ви маєте. – Ред). Клієнт вважає, що може використовувати рахунок як завгодно. Але це є порушенням умов договору”, – пояснює Горбаль.

Член Ради НБУ погоджується: проблема, зокрема, полягає у відсутності дієвої комунікації. Часто українці відкривають рахунки, заповнюють анкети, проте не звертають увагу на обмеження та призначення картки. Якщо ви вказали розмір своєї зарплати та відкрили зарплатний рахунок, ви не можете використовувати цю картку за іншим призначенням та бути впевненим, що банк не закриє рахунок з власної ініціативи. Звісно, є процедура апеляції: можна писати звернення в банк, звертатись у НБУ чи навіть суд. Проте найкращий спосіб – не допустити блокування рахунку.

Що робити, аби не втратити доступ до своїх карток

Ознайомитись з умовами використання свого рахунку. Перечитайте уважно договір, зверніться до банку та попросіть уточнити умови співпраці. Якщо це зарплатна картка, використовуйте її за призначенням. Намагайтесь дотримуватись умов співпраці з банком.

Бути передбачуваним для банку. Банк може заблокувати ваш рахунок у випадку, якщо ви не можете пояснити походження платежів, переказів.

Платити податки чесно. Якщо ви декларуєте всі свої доходи та отримуєте їх прозоро, ви в будь-який момент зможете пояснити банку свої банківські операції.

Не передавайте свою картку нікому. Важливо, щоб ви самостійно користувались своєю карткою. Не передавайте її стороннім особам. Як раніше писав OBOZ.UA, в Україні існує цілий ринок “мулів”: це клієнти банків, які передають свої картки шахраям за невелику грошову винагороду. Такі “мули” ризикують назавжди опинитись у чорному списку банків і більше не зможуть відкрити рахунок.

Відмовитись від підозрілих операцій. Банки часто блокують рахунки після купівлі криптовалюти, тому намагайтесь уникати тих операцій, які можуть бути підозрілими. Якщо ви плануєте купувати чи продавати криптовалюту, користуйтесь послугами офіційних бірж, які перевіряють своїх клієнтів.

Якщо вам закрили рахунок, а на ньому ще залишися гроші, треба прийти у відділення і вказати інший рахунок, на який будуть перераховані ці кошти. Якщо у вас немає рахунку в іншому банку, треба його відкрити.

OBOZ.UA

АО «Кравець І Партнери»

Другий день активісти блокують роботу «Сбербанку» в Києві, який належить російському державному однойменному банку. Напередодні, в понеділок, 13 березня, представники націоналістичних партій «Національний корпус» і «Правий сектор» заклали вхід в головний офіс банку в центрі Києва бетонними блоками та запалювали фаєри. Крім того, цими днями в кількох областях України невідомі залили монтажною піною банкомати банків, які належать російським структурам.

«Активісти не планують закінчувати акцію, поки у російських банків не відберуть ліцензію, — йдеться в заяві «Національного корпусу». — Тепер власникам російських банків на території України варто подумати, чи треба чекати, поки і під їхніми дверима з’явиться стіна, чи треба самим закритися». Зараз відділення «Сбербанку» в Києві не працює. Як повідомили в цьому банку, відповідаючи на запит DW, «з метою безпеки робота відділення тимчасово припинена».

Паспортний скандал

Такі акції протесту в Україні спричинило рішення президента РФ Володимира Путіна, який своїм указом від 18 лютого легітимізував паспорти «ДНР» та «ЛНР». Минулого тижня стало відомо, що банки в Росії справді почали обслуговувати громадян з паспортами самопроголошених республік. Це підтвердили DW і в центральному офісі «Сбербанку» в Москві. «На сьогоднішній день «Сбербанк» готовий до обслуговування осіб, які звернулися з паспортами ДНР і ЛНР у всіх філіях. Жителям ДНР і ЛНР доступні продукти і послуги банку, які надаються іноземним громадянам і особам без громадянства. Сбербанк працює строго у відповідності до законодавства Російської Федерації і законодавств країн, де присутні його дочірні банки «, — повідомили в російському «Сбербанку».

Водночас українська «донька» російського «Сбербанку» стверджує, що не обслуговує клієнтів з паспортами «ДНР» та «ЛНР». «Банк не обслуговував, не обслуговує і не має наміру обслуговувати фізичних і юридичних осіб на підставі документів, виданих на непідконтрольних української влади територіях, і не здійснює фінансові операції на даних територіях. Банк обслуговує клієнтів виключно на підставі документів, що ідентифікують їх відповідно до вимог українського законодавства»,- повідомили DW в українському «Сбербанку».

Неможливо ухилитися

На відміну від «Сбербанку» в інших російських державних банках не стали коментувати ситуацію, що склалася. Тим часом експерти звертають увагу на те, що вимога обслуговувати громадян за паспортами «ДНР» та «ЛНР» стосується абсолютно всіх банків, які працюють у Росії, в тому числі й кредитно-фінансових інститутів з іноземним капіталом.

«Фактично на території Російської Федерації цей паспорт визнаний документом, що засвідчує особу і відповідно громадянство. Тому банки в Росії повинні приймати цей документ для ідентифікації особи», — пояснив DW партнер юридичної компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець, який спеціалізується на банківському праві.

За даними Національного банку України, зараз одинадцять міжнародних груп мають банки і в Україні, і в Росії. Деякі з них підтвердили DW, що не можуть порушити указ президента РФ. «До теперішнього моменту подібних звернень в кредитну організацію не надходило. При цьому банк здійснює свою діяльність відповідно до законодавства»,- повідомили DW в прес-службі російського «ОТП Банку», який входить до складну міжнародної OTP Group зі штаб-квартирою у Будапешті.

Можливі наслідки

Поки що через ситуацію, що склалась навколо визнання в Росії паспортів «ДНР» і «ЛНР», можуть постраждати лише російські державні банки, але не їхні дочірні підприємства на території України. НБУ вже заявив про намір ініціювати відповідні санкції. Пропонується заборонити українським банкам повертати гроші своїм російським акціонерам. «Ідеться про запобігання виведенню капіталів банками з державним російським капіталом шляхом повернення отриманих від материнських структур позик, сплати відсотків за ними, що дозволить захистити інтереси українських клієнтів», — повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Зараз в Україні працюють дочірні підприємства трьох державних російських банків. «Внешэкономбанк» володіє українським «Промінвестбанком»; «Сбербанк» володіє в Україні «Сбербанком» і «ВіЕс Банком»; ВТБ володіє українським «ВТБ Банком» та БМ Банком. В НБУ запевняють, що їхнім українським «донькам» нічого не загрожує. «Клієнти та вкладники зазначених банків в Україні будуть обслуговуватися в звичайному режимі», — зазначила Катерина Рожкова. За даними НБУ, на 1 січня українські громадяни загалом довірили цим банкам більше 22 мільярдів гривень, а підприємства — 15,5 мільярда гривень.

Олена Губар, DW.COM

Адвокатская компания Кравец и Партнеры