Формально це лише інформаційно-аналітичний документ, який мав би вказувати на можливі ризики, який ґрунтується виключно на припущеннях податківців. Однак на практиці саме такі висновки все частіше стають “зеленим світлом” для Бюро економічної безпеки до відкриття кримінальних справ, проведення обшуків, вилучення документів та блокування господарської діяльності підприємств.

Кримінальні справи проти компаній, які працюють на міжнародних ринках

Про те, що БЕБ активно користується таким інструментом як аналітичні висновки працівників ДПС для відкриття кримінальних проваджень раніше у коментарі УНН розповів старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин.

За його словами, слідчі активно використовують такий інструмент як аналітичні висновки працівників ДПС зокрема у справах, які стосуються спроб подвійного оподаткування. Йдеться про намагання українських податківців обкласти додатковим збором вітчизняні компанії, що працюють на міжнародних ринках і сплачують податки за кордоном.

Це історія, повʼязана ще з тим, що у нас БЕБ тільки починає розгортати діяльність і ці висновки аналітичні, які взагалі ні на чому не базуються, це наразі якась форма тиску – зазначив Черкашин у коментарі УНН.

Він пояснив, що БЕБ може відкривати кримінальне провадження на основі акту податкової перевірки, під час якої були виявлені порушення.

А є ще гірший формат, коли податкова навіть здійснила комплексну перевірку, а БЕБ за аналітичною довідкою, за цими висновками порушує кримінальну справу. Тобто бізнесу дуже важко захищатися у цьому випадку – розповів Черкашин.

За його словами, проблема ускладнюється тим, що подібні висновки фактично неможливо оскаржити на початковому етапі, а компанії змушені захищатися вже в межах кримінального провадження. Це означає ризики обшуків, арештів і блокування діяльності навіть у випадках, коли йдеться лише про різне трактування норм міжнародного оподаткування.

Інструмент існував ще за часів Януковича

Правоохоронці давно користуються таким інструментом як аналітичні висновки працівників ДПС. За словами адвоката, партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвоката Ростислава Кравця, аналітичні висновки для відкриття кримінальних проваджень використовували правоохоронці за часів влади експрезидента Віктора Януковича.

Насправді цей інструмент існував ще з часів злочинної влади, коли потрібно було когось там залякати, якийсь бізнес знищити, відібрати чи отримати хабара – розповів юрист у коментарі УНН.

Після зміни влади, коли у прокуратури забрали більшість функцій, за словами Кравця, ситуація погіршилася.

Після того, як у нас відбулись політичні зміни в країні і, фактично, прийшла демократична влада за підтримки іноземців, українська прокуратура на відміну від всіх прокуратур, які існують у світі, була позбавлена взагалі будь-яких повноважень і на сьогодні вона існує на папері. Від неї нічого не залежить, вона нічого не контролює. І таким чином недобросовісні і недоброчесні правоохоронці, які або керуючись власними інтересами, безпосередньо корупційними чи іншими інтересами, або в інтересах третіх осіб відкривають такі фактові кримінальні провадження, які існують роками – розповів він.

Ще у 2021 році Верховний суд України вивчав це питання і прийшов до висновку, що аналітичні висновки можуть використовуватись виключно в рамках кримінальних проваджень і “самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий висновок, відповідно, не порушує прав останнього”.

За таких обставин Аналітичний висновок є внутрівідомчою службовою кореспонденцією ДФС, яка пов`язана зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами, процесом прийняття рішень і передує публічному обговоренню та/або прийняття рішень та є носієм доказової інформації, який не породжує правових наслідків для платника податків, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків для платника податків, а отже не порушує його права, чинне законодавство передбачає правові підстави для проведення такого аналітичного дослідження фінансово – господарської діяльності платників податків – вважають у Верховному Суді.

Висновки без доказів

Можливо питань би не виникало, якби аналітичні висновки, які лягають в основу кримінальних проваджень БЕБ, ґрунтувалися на конкретних фактах та підтверджувалися конкретними доказами. Але проблема в тому, що у значній частині таких висновків йдеться не про доведений злочин, а лише про припущення.

УНН ознайомився з кількома аналітичними висновками працівників ДПС, які лягли в основу кримінальних проваджень. У самих документах податківці часто використовують формулювання на кшталт “вірогідно”, “ймовірно”, “попередньо”, “можливі втрати бюджету”, “ймовірні порушення”. Тобто, фактично, в документах йдеться не про встановлені обставини, а про гіпотезу та субʼєктивні судження.

Ба більше, у таких висновках нерідко прямо зазначається, що у податкового органу немає достатнього масиву інформації, а сам документ може бути переглянутий у разі отримання нових даних. Втім, навіть цього часто виявляється достатньо, аби слідчі Бюро економічної безпеки відкрили кримінальне провадження.

Особливо абсурдними такі дії виглядають в ситуаціях, коли підприємство вже пройшло повні податкові перевірки, і не отримало жодних претензій з боку податкових органів, або вони були несуттєвими.

Тобто виходить, що з одного боку держава через податковий контроль, фактично, не встановлює серйозних порушень, а з іншого – та сама держава через аналітичний висновок працівника ДПС запускає каральний механізм через порушення податкового законодавства. У результаті бізнес опиняється у правовій пастці: навіть за відсутності доведеного податкового порушення він може роками перебувати під тиском кримінального провадження.

Що кажуть юристи?

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що така практика давно вийшла за межі окремих випадків і перетворилася на системний інструмент тиску на бізнес. За його словами, йдеться не лише про БЕБ, а й про інші правоохоронні органи, які використовують подібну логіку для запуску “фактових” кримінальних проваджень.

Це робить не тільки БЕБ, це робить і НАБУ та інші правоохоронні органи, якщо потрібно відкрити фактову кримінальну справу і під неї вже проводити обшуки, прослуховування і так далі – зазначив він у коментарі.

Фактично, йдеться про підміну логіки кримінального процесу. У нормальній правовій системі кримінальне провадження має бути реакцією на конкретні факти, ознаки злочину та докази, які вже хоча б частково вказують на подію правопорушення. Натомість у випадку з аналітичними висновками ДПС часто спрацьовує інша модель. Спочатку складається документ із припущеннями та гіпотезами, потім на його підставі відкривається провадження, а вже після цього правоохоронці намагаються знайти доказову базу за допомогою слідчих дій.

Саме в цьому, на думку юриста Олега Шрама, і полягає ключова проблема. Він визнає, що аналітичні матеріали самі по собі можуть бути одним із приводів для початку перевірки або відкриття кримінального провадження, однак вони не можуть підміняти собою доказову базу і мають базуватися на конкретних фактах.

Неправильно, коли на підставі таких матеріалів обґрунтовується застосування забезпечення заходів кримінального провадження, а тим більше якісь обшуки й інші слідчі дії, які обмежують конституційні права, в тому числі і право бізнесу на здійснення підприємницької діяльності. Тобто, так, почати можна, але БЕБ нерідко їх (аналітичні висновки ДПС – ред.) використовує вже для обмежень тих чи інших, або втручання в ті чи інші конституційні й інші права, як громадян, так і суб’єктів господарювання – зазначив він у коментарі.

Юрист переконаний, якщо слідчі звертаються до суду за дозволами на обшуки, вилучення документів чи інші процесуальні дії, то в них мають бути не домисли якогось аналітика, які можуть бути помилковими, невиправданими, або складеними умисно, щоб звинуватити представника бізнесу, а конкретні факти, підтверджені доказами, зібраними в межах слідства.

Як показує практика, саме ця грань між аналітикою і доказом в практиці роботи БЕБ майже відсутня. Це створює надзвичайно небезпечну ситуацію, коли будь-яка компанія, яка веде складну зовнішньоекономічну діяльність, потенційно може стати фігурантом кримінального провадження. Не тому, що злочин уже доведений, а тому, що хтось у висновку припустив його можливість, або комусь щось здалося.

Юристи прямо говорять про те, що кримінальні провадження на основі аналітичних висновків нерідко використовуються не для розслідування вже відомого злочину, а для створення інструменту тиску на бізнес.

Здебільшого як відбувається? Склали якийсь аналітичний висновок, побачили якусь діяльність групи компаній, давайте, зараз будемо… і виходить, вони не розслідують злочин, а вони створюють таким чином кримінальне провадження штучне і намагаються щось знайти потім в діяльності – зазначив Шрам.

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що ситуація ускладнюється ще й тим, що сьогодні фактично відсутні ефективні запобіжники проти таких зловживань з боку правоохоронних органів. Він переконаний, що у нинішній системі бізнес не захищений від подібного свавілля правоохоронців, а на кейси з переслідуванням підприємств реагують вже постфактум.

Суть проблеми в тому, що аналітичний висновок ДПС – це лише допоміжний документ, який може сигналізувати про ризики і бути приводом для додаткового вивчення ситуації. Але коли такий документ перетворюють на універсальну підставу для кримінального переслідування, він перестає бути інструментом аналізу і стає інструментом тиску.

У підсумку бізнес опиняється в ситуації, коли сама наявність кримінального провадження вже стає покаранням, навіть якщо в подальшому жодної підозри нікому не оголошують. Провадження може існувати роками, а підприємство весь цей час стикається з репутаційними ризиками, проблемами у роботі з банками, контрагентами, іноземними партнерами, а також із прямим втручанням у господарську діяльність. Особливо небезпечно це для компаній, які працюють на міжнародних ринках, залучають інвестиції або проходять комплаєнс-перевірки, де сам факт наявності кримінального переслідування часто вже сприймається як “червоний прапорець”.

У правовій державі припущення не повинні заміняти факти, а аналітика — докази. Інакше будь-який бізнес, навіть той, що пройшов усі перевірки і не має встановлених порушень, може стати мішенню для кримінального процесу лише тому, що хтось “попередньо” побачив “ймовірні втрати бюджету”. Якщо така практика не буде зупинена, БЕБ і надалі ризикує залишатися не органом економічної безпеки, а ще одним механізмом силового тиску на підприємництво.

Джерело: prcenter.info

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

” є-чек це в першу чергу неефективне використання коштів та надмірне навантаження на банківську систему та торгові мережі, які повинні закупати та встановлювати програмне забезпечення, замість того, щоб допомогати ЗСУ. Тому е- чек не допоможе захистити права споживачів, які були знищені завдяки нардепам. І під час війни є куди витрачати сотні мільярдів гривень, зокрема надавати їх ЗСУ, а не впроваджувати е-чек. Це просто відмивання коштів та не потрібна система, яка суттєво не покращить життя українців та не призведе до принципових змін у захисті прав споживачів”, — каже Р. Кравець.

За його словами, це аналогічно коли світло у світлофорах змінювали на смарагдовий.

Крім того, адвокат підкреслив, що є-чек не гарантує захист персональних даних українців. Вони можуть опинитися де завгодно і у кого завгодно.

«Адже за попередньої та чинної каденції депутатів фактично повністю знищена банківська таємниця», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Запуск «єЧека» запланований на 2026 рік і відбуватиметься поетапно як експериментальний проєкт. Насамперед сервіс тестуватимуть спільно з окремими торговельними мережами та банками.

У відомстві наголосили, що сервіс є добровільним: покупці зможуть обирати між паперовим чеком, електронним або отримувати обидва варіанти одночасно. Запровадження «єЧека» не змінює теперішніх вимог щодо використання РРО чи ПРРО.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Міністр юстиції України Ольга Стефанишин підтвердила кібератаку на держреєстри. Вона пише, що це наймасштабніша атака останнім часом.

«Призупинено роботу єдиних та державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції», — пише Стефанишина.

За її словами, для відновлення перших трьох реєстрів (громадянських прав, юридичних та фізосіб-підприємців, а також реєстру нерухомого майна) потрібно два тижні.

“Насправді нас попередили, що процес може зайняти і місяць”, – сказав нам власник нотаріального бюро в Києві.

Тим часом більшість угод, які не встигли оформити, вже паралізована.

«Неможливо продати та купити квартиру, накласти чи зняти арешт з майна, оформити спадщину, одружитися, розлучитися, записати новонароджену дитину, зареєструвати чи закрити бізнес. Все зупинилося», — каже столичний юрист та рієлтор Ірина Луханіна.

Зупинили частину своїх операцій та українські банки. ЗМІ розбиралися, що сталося з держреєстрами і що це означає для людей та бізнесу.

«Реєстри були дірявими, а зараз усе посипалося»

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець каже, що ще вчора вдень їм не вдалося оформити арешт на майно.

«У ЦПАУ сказали, що реєстр тимчасово не працює, завис. І запропонували зачекати. Ми чекали, але нічого так і не запрацювало, тому просто пішли ні з чим. І лише потім дізнався про масштабну атаку на держреєстри Мін’юсту», – розповів Кравець.

Він також додав, що «підсумок його не здивував, оскільки про ризики масштабної діджиталізації в експертній спільноті попереджали вже давно, як і про слабку захищеність держреєстрів.

«Дивує реакція, точніше її відсутність. Фактично, крім Стафанишина, про це ніхто не говорить. Немає заяв від кіберполіції, Мінцифри, СБУ. Це наводить на думку, що атака могла йти за сценарієм «Київстару», тобто із залученням внутрішніх учасників та глобальним заходом до системи», — вважає Кравець.

«У чаті ріелторів пишуть, що нічого не працює: реєстри нерухомого та рухомого майна, обтяжень – все висить. Угоди не проводять другий день. Ходять чутки, що могла бути атака через працівників Мін’юсту. Про те, що реєстри діркаві, говорили вже давно, щоправда, потім намагалися посилити захист, зокрема, поставили проміжний сервер. Але, очевидно, це не допомогло», — розповів нам партнер інвестиційно-фінансової компанії у передмісті столиці, до структури якої входить будівельний бізнес.

Кравець додав, що Мін’юст періодично «прибирав баги».

«Наприклад, давно вже не було випадків несанкціонованих втручань у систему, скажімо, щоби з об’єкта прибрали кредитні обтяження чи переоформили об’єкт на інших людей. Але уразливості все одно залишалися», — каже Кравець.

За словами Ірини Луханіної, реєстр нерухомості і так працював «через раз».

“Постійно зависав, закривали час від часу на регламентні роботи”, – каже вона.

Зрозуміло, що насправді рівень захисту реєстрів не є повною гарантією, що їх не зламають. Але все ж таки, на думку експертів, «є кореляція з масштабами».

«Зупинилися операції по всій країні»

Наразі, за словами експертів, «ситуація катастрофічна, оскільки зупинилися практично всі угоди по всій країні».

«Не можна відкрити чи закрити бізнес, нічого продати чи купити, навіть одружуватися не можна. На останні 10 днів року традиційного припадає безліч угод: люди намагаються вирішити справи до Нового року. Тому, на мою думку, час для атаки було обрано невипадково», — зазначила Луханіна.

Власник нотаріального бюро у Києві каже, що поки що вони так і не дочекалися внутрішніх роз’яснень від Мін’юсту, як працювати за умови заблокованих реєстрів.

«Ми можемо робити, наприклад, довіреності, особливо якщо людині потрібно терміново їхати за кордон і, скажімо, вивезти дитину. Ця доручення матиме свій номер, який потім потрібно внести до держреєстру. Але хотіли б отримати роз’яснення, яким чином потім усе це синхронізуватиметься — потрібно вручну вносити або автоматично підтягнеться. Загалом, нотаріуси, якщо чесно, шоковані», — каже нам власник нотаріального бюро.

Через кібератаки на держреєстри та зламування баз даних українські банки теж звернули деякі свої операції. Насамперед йдеться про відкриття рахунків та видачу кредитів (відкриття кредитного ліміту) бізнесу. Банкіри пояснюють, що за таких дій потрібні виписки з реєстрів, до яких через злому зараз закрито доступ.

«Обов’язково потрібна виписка з ЄДРПОУ (Єдиного держреєстру підприємств та організацій України — ред.), документи, що підтверджують повноваження директора, та іншу звітність на поточну дату. Це потрібно від бізнесу для відкриття рахунку або виділення кредиту, це ж потрібно і для угод, що нотаріально засвідчуються. До цих даних зараз не дістатися, а банки, звісно, ​​правила порушувати не будуть. Тому просто чекають на відновлення доступу до реєстрів, зупинили операції. Нічого не робимо», – розповіли журналістам в одному з банків.

Базовий перелік документів для бізнесу для банківських операцій є стандартним. Наприклад, у списку державного «Сенс Банку» це в тому числі:

• витяг з ЄДРПОУ (її формує співробітник банку);
• список розпорядників;
• витяги з реєстру платника податку на додану вартість, що діє на дату відкриття рахунку (якщо юридична особа є платником ПДВ).
• копія витягу з реєстру неприбуткових установ та організацій, завірена співробітником банку та ін.

У випадку із простими людьми (фізособами) проблеми виникають із нотаріально завірюваними угодами — наприклад, при видачі кредиту з передачею у заставу, скажімо, нерухомості, транспортних засобів. Для цього потрібний доступ до Реєстру прав на нерухоме або інше майно.

У зв’язку зі збоєм у роботі деяких державних реєстрів сервісні центри МВС з 20 грудня 2024 р. також були змушені призупинити надання окремих реєстраційних послуг з транспортними засобами, пов’язаними зі зміною власника:

• за договором купівлі-продажу, укладеним у сервісному центрі МВС, у суб’єктів господарювання, у нотаріуса, у ЦПАУ та через «Дію»;
• за договором дарування, міни, у спадок;
• за договором лізингу, біржовий угоді;
• вибраковування.

Що означає атака на держреєстри?

Ірина Луханіна каже, що ситуація вплине на всіх учасників процесу.

«Держава під кінець року недоотримає чималі суми. За угодами з нерухомістю з урахуванням нової ставки військового збору з другого-третього продажу це 11-23% податків. Люди, хоч і скаржилися на побори, але платили, угоди йшли», — каже Луханіна.

За її словами, теоретично зараз можна провести підготовчі роботи для оформлення угоди та укласти попередній договір.

Але ми не зможемо перевірити, хто реально прописаний, чи немає арешту, стягнень на майно, претензій з боку податкової. Це ризики для покупців», – каже Луханіна.

За її словами, в «цікавій» ситуації зараз покупці нерухомості за програмою «еселя».

«Там гроші одразу заходять на рахунок продавця, можуть перерахувати ще до оформлення угоди. Тобто, кредит на тобі вже висить, а прав власності ще немає. Люди нервують», – каже Луханіна.

За її словами, не можна також відкрити та закрити ФОП. Тобто навіть якщо бізнес вже фактично не працює, вам все одно нараховуватимуть податки.

«Не можна оформити угоди щодо комерційних об’єктів, землі, там можуть бути великі фінансові ризики у продавців і покупців (тим більше, що зростає курс долара, на який зазвичай орієнтуються сторони — Ред.)», — каже Луханіна.

«Вже з учорашнього дня йдуть відмови щодо реєстрації та перереєстрації транспортних засобів. У сервісних центрах МВС кажуть, що доведеться почекати 2-3 тижні», – зазначив керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Він також сказав, що бізнес не може надати виписки з реєстрів, а це одна з умов для участі у тендерах із держзакупівель.

«Ризики великого хаосу з майном»

Але найбільше людей і бізнес лякають навіть не так зірвані угоди, як те, як триватиме процес відновлення реєстрів і що вони там зрештою побачать.

Чи не виявиться так, що в оновлених реєстрах у вас уже не буде майна, — ось головна страшилка, яку обговорюють у соціальних мережах.

«Пішли чутки, що реєстри не тільки покладені, а й у них можливе спотворення інформації. Ви уявляєте, що буде у разі реалізації такого сценарію по всій країні? У мене майно може зникнути, а у вас з’явитися. І як потім усе впорядкувати, якщо у війну багато хто втратив документи? Та й влада останнім часом заявляла, що паперу немає особливої ​​потреби, адже є цифра», — каже керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Зрозуміло, що майнові права теорії можна відновити (якщо є відповідні документи). Але, як показує попередній досвід рейдерських атак на бізнес (які йшли зокрема із залученням держреєстрів), на це може знадобитися багато часу, і не виключено, що відбивати активи доведеться через суд.

Щоправда, офіційно у Мін’юсті заявили, що витоку даних їхніх держреєстрів немає.

Нагадаємо, що 19 грудня хакери здійснили наймасштабнішу зовнішню кібератаку на держреєстри України. Припинено роботу Єдиних та Державних реєстрів.

Джерело: golos.ua

АО «Кравець І Партнери»

«Ця ініціатива Нацбанку виникла після ініціативи, щодо обмеження перерахування грошових коштів в межах 100 тисяч гривень на місяць. Це заподіє шкоду національній економіці країни. Адже під час війни в будь-якій країні треба підтримувати внутрішні платежі та розвиток бізнесу. Однак Нацбанк спонукає банки до зловживань та блокуванню бізнесу. Тобто тиску та гальмування розвитку бізнесу в Україні», — каже адвокат Ростислав Кравець.

«Не треба цю функцію перекладати на банки, які фактично таким чином остаточно вб’ють малий та середній бізнес та призведуть до повного колапсу та залежності України від іноземних інвестицій. Тому дана ініціатива покликана на те, щоб повністю вбити економіку країни. Все буде переходити в тінь — це все, чого такими діями добивається Нацбанк. Тому СБУ має розібратися, що це за людина проштовхує такі ініціативи», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що НБУ візьметься за масштабну перевірку карткових рахунків.

Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник зазначив, що Національний банк та більшість банків активно борються з «дропами», однак окремі установи не «заважають» таким клієнтам, вважаючи зростання клієнтської бази важливішим за ризики використання банку для відмивання коштів.

«Ми радимо банкам домовитися на рівні асоціації, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, зазначений вказаний в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно по всьому ринку задля уникнення зміни клієнтами одного банку на інший, — зазначив Дмитро Олійник.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Є дуже багато питань до цієї реформи БЕБ. Бюро було нещодавно створено за допомогою якихось конкурсів, міжнародних стандартів та норм. Наразі БЕБ всіх не влаштовує. Все це свідчить, що ніхто у владі не хоче мати незалежні правоохоронні органи. Вигідно мати залежні правоохоронні органи, на які можна впливати або за допомогою адміністративного ресурсу або за допомогою міжнародних партнерів, які будуть давати вказівки, що робити, а що ні, і кого переслідувати», — каже Р. Кравець.

За його словами, перезавантаження «податкової поліції» та реформа БЕБ не принесе користі для країни, тому що не можна керувати органом у ручному режимі.

” У нас все звикли і бачать, що так можна керувати судами, ДБР та НАБУ. Тож чому не можна буде так само керувати БЕБ? Якщо взяти статистику, то що останній час намагався зробити БЕБ, арештовуючи, повідомляючи про підозри, закриваючи певних осіб у тюрмі, насправді нагадує політичну складову роботи цього органу. Немає жодної об’єктивної складової, яка б допомагала українцям впорядкувати взаємовідносини з податковою та дотримуватися податкового законодавства не під страхом санкцій чи заборон, а саме працювати відкрито без отримання надуманих штрафів. Після чого з’являються кримінальні провадження, щодо переслідування бізнесу, який працює відкрито. Тому будь-яка реформа БЕБ приречена на провал”, — підкреслює адвокат.

На його думку, бізнес повинен боятися не поліції чи БЕБ, а навпаки розвиватися.

«Держава повинна ним опікуватися та його захищати, а не створювати нові та нові органи, які будуть цей бізнес переслідувати та робити статистику — скільки ми «злочинців знайшли замість того, щоб робити статистику, що в нас відсутні злочини в цій сфері. А податкова та держава допомагає підприємцям робити чесний бізнес, сплачувати податки та гарантує всім соціальний захист, який прописано в Конституції. Однак цього не буде, а реформа БЕБ — профанація», — резюмує адвокат.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

«Насправді там чітко вказано, що винаймач площі звільняється від сплати оренди у випадку, коли буде доведено, що він не може використовувати її під час карантину. Але це поняття дуже широке і тут можуть виникати колізії. Так, приміром, закритий офісний центр чи кінотеатр, які не можуть використовуватися орендарем, бо це заборонено владою робити саме під час карантину, справді звільняються від сплати за користування площею. А, приміром, будь-який склад, яким дозволено користуватися, не може бути звільнено — він спокійнісінько працює, довозити на роботу своїх людей така компанія може», — зазначає «Урядовому кур’єру» старший партнер юридичної фірми «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

За його словами, є вже десятки випадків, коли орендар та орендодавець в кожному окремому випадку вирішували ці питання тихо та спокійно. Приміром, у столичному «Дрім-Тауні». Як вважає Кравець, у випадку, коли орендар не хоче сплачувати орендну платню, орендодавець може звернутися до суду. Це ж саме може зробити й орендар.

Олег ГРОМОВ, «Урядовий кур’єр»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Під проблемами юридичного характеру у сфері аграрного бізнесу розуміються численні колізії у законодавстві України, які регулюють суспільні відносини у сфері земельного права.

Однак, найбільш поширеними спорами у сфері аграрного бізнесу, які частіше за все не врегульовуються мирним шляхом, а доходять до судового врегулювання спору, являються спори про визнання недійсними договорів оренди землі та спори про визнання недійсними розпоряджень органів владних повноважень про передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Частіше за все сторонами судового розгляду справ про визнання недійсними договорів оренди землі та розпоряджень органів владних повноважень про передачу в оренду земельних ділянок є товариства та інші суб’єкти господарювання, які займаються аграрним бізнесом, а також органи виконавчої влади, які надають у користування землі сільськогосподарського призначення. Крім цього, часто у судовій практиці трапляються спори про визнання недійсним договорів оренди землі, які виникають між суб’єктами господарювання, у зв’язку з тим, що той чи інший суб’єкт мав переважне право на укладення з органом владних повноважень чи фізичною особою договорів оренди землі. Рідше в судовій практиці трапляються спори між суб’єктами господарювання та фізичними особами, які надають у користування свої земельні ділянки останнім з тих підстав, що фізичні особи в подальшому не бажають надавати землі в оренду або продовжувати дію договору оренди землі на інший строк.

Звичайно, для будь-якого суб’єкта господарювання у сфері аграрного бізнесу потрібний фахівець у даній галузі, який знає прогалини права, з якими в подальшому може зіткнутись та матиме змогу скласти договір оренди землі таким чином, щоб в подальшому уникнути наслідків визнання даного договору недійсним.

Для того, щоб не допустити помилок при укладенні договорів оренди земельних ділянок, як з боку суб’єктів господарювання, так і фізичних осіб, які вирішили надати в оренду останнім землю, яка належать їм на праві власності, для ведення аграрного бізнесу, пропоную коротко зупинитися на тих моментах, які можуть в подальшому призвести до визнання недійсними таких договорів в судовому порядку.

Спеціальним законом, який регулює суспільні відносини з приводу укладення договорів оренди земельних ділянок являється Закон України «Про оренду землі». Даним законом регулюється порядок укладення, розірвання та продовження договору оренди землі та визначені істотні умови договору (особливу увагу слід приділити визначенню орендної плати за землю з врахуванням індексації), без врахування положень яких або відсутність таких у договорі, може призвести до визнання його недійсним.

Коротко хочу зупинитися на ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яке регулює порядок поновлення договору оренди землі, оскільки саме з поновленням договору оренди найчастіше і виникають проблеми.

Так, відповідно до вищезазначеної статті, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, законом чітко визначено, що саме орендар повинен повідомити орендодавця про бажання поновити договір оренди землі, не пізніше ніж за місяць до закінчення договору оренди земельної ділянки.

Часто у судовій практиці трапляються такі випадки, що орендарі, через свою необізнаність у нормах законодавства України, а саме, галузі аграрного права не повідомляють орендодавців про бажання продовжити договір оренди у встановлені строки, що призводить до подальшої передачі даної земельної ділянки іншому суб’єкту господарювання. Часто трапляється й таке, що строк договорів оренди закінчується у період визрівання насаджень, а суб’єкт господарювання не встигає зібрати урожай у зв’язку з тим, що договір оренди землі не був продовжений у зазначений строк.

Звертаю увагу також на те, що пропозиція продовження строку користування земельною ділянкою має бути складена орендарем у вигляді листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі та повинна бути обов’язково надіслана на адресу орендодавця разом з проектом додаткової угоди. Надіслання лише листа-повідомлення, без проекту додаткової угоди, не являється належним повідомленням орендодавця про бажання продовжити дію договору.

Також, часто у судовій практиці трапляються випадки, коли орендар бажав продовжити строк користування земельною ділянкою та повідомив про це орендодавця у визначений для цього строк, але не надіслав орендодавцю проекту додаткової угоди, що призвело до того, що після закінчення договору оренди, дана земельна ділянка орендодавцем була передана в оренду іншому товариству. Під час розгляду спору про визнання недійсним договору оренди землі, що був укладений між орендодавцям та новим орендарем, з приводу того, що старий орендар мав переважне право на укладення нового договору оренди, суди, як правило, приходять до висновку про те, що старий орендар не скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди землі, оскільки не направив на адресу орендодавця проект додаткової угоди про продовження договору оренди, а тому, договір оренди, який був укладений між орендодавцям та новим орендарем, не визнається судом недійсним.

Варто також зазначити, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін має розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону та узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності) та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю має бути направлений лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З іншого боку, у ст. 33 Закону України «Про оренду землі» зазначено про те, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

• власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

• уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку.

Таким чином, дана норма законодавства являється суперечливою, оскільки з одного боку законодавець покладає обов’язок повідомлення про намір продовжити термін дії договору оренди землі саме на орендаря, а з іншого боку визначає обов’язок орендодавця повідомити орендаря про небажання в подальшому продовжити строк дії договору.

Саме з цього приводу виникає велика кількість судових спорів, які через такі колізії не мають однозначної судової практики.

Також варто звернути увагу на те, що при надсиланні листа-повідомлення про бажання продовжити дію договору оренди, потрібно перевірити можливого правонаступника, який на час направлення листа-повідомлення з проектом додаткової угоди може бути відмінним від первісного орендодавця, оскільки такий лист-повідомлення з проектом додаткової угоди має направлятися саме йому.

Так, у судовій практиці трапляється багато випадків, коли особа, яка бажає продовжити дію договору, направляє лист-повідомлення з проектом додаткової угоди суб’єкту владних повноважень, з яким укладався договір оренди землі (наприклад з Районною державною адміністрацією), однак, на час укладення додаткової угоди, повноваження про розпорядженню землями сільськогосподарського призначення перейшло до іншого органу владних повноважень (наприклад, до Головного управління Держземагенства). У даному випадку, якщо орендарю не було відомо про зміну орендодавця, у зв’язку з чим останній пропустив строки для продовження договору оренди з новим орендодавцем, орендодавець втратить першочергове право на укладення договору оренди на новий строк.

Крім цього, варто знати й про те, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть також бути оскаржені в суді.

Тому, при укладенні договорів оренди землі, раджу ретельно вивчити та зазначити у майбутньому договорі всі істотні умови договору оренди землі, які визначені у Законі України «Про оренду землі» та які відрізняються від стандартних істотних умов договору, які визначені у Цивільному кодексі України, щоб в подальшому уникнути судових спорів з питань визнання недійсними даних договорів.

Але, все ж таки, якщо вирішення питання про визнання недійсними договорів оренди землі або визнання недійсними розпоряджень органу владних повноважень про надання в оренду земельних ділянок в судовому порядку є неминучим, при зверненні з позовом до суду, раджу звернути особливу увагу підсудності та підвідомчості даної категорії справ.

Так, аналізуючи судову практику розгляду такої категорії справ, як визнання договорів оренди землі недійсними або визнання недійсними розпоряджень органу владних повноважень про надання в оренду земельних ділянок, виявлено, що позивачами часто порушується принцип підвідомчості даної категорії справ, на що не звертають уваги суди перших інстанцій. Водночас, коли розгляд даної категорії справ доходить до Верховного Суду України, виявляється, що дана категорія справ не підвідомча тому чи іншому суду, що призводить до багаторічних судових тяганин.

Тому, для того, щоб наперед правильно подати до суду позовну заяву необхідно знати, що при оскарженні договору оренди земельної ділянки, який був укладений із суб’єктом владних повноважень або визнання недійсними розпоряджень органу владних повноважень про надання в оренду земельних ділянок, даний спір має приватно-правовий, а не публічно правовий характер.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень у разі прийняття суб’єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Чернюк Анастасія Анатоліївна
юрист, Адвокатське об’єднання «Кравець і Партнери» для Юридичної газети

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Нещодавно Верховна Рада таки спромоглася ухвалити важливий та довгоочікуваний Закон №1580 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції)». Його передано на підпис Президентові України Петрові Порошенку.

Новим документом обумовлено спрощення ведення бізнесу шляхом скасування 16 свідоцтв, сертифікатів, висновків та інших засобів державного регулювання. Як вважають фахівці Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у законі всі положення гармонізовані з вимогами ЄС, зменшено адміністративне навантаження на підприємства та знижено корупційні ризики у процедурах, які існують. Цей документ стосується і пересічних українців.

Зміни в АПК та IT-сфері

У яких галузях слід чекати позитивних змін? Чому деякі фахівці критикують цей документ?

За розрахунками Мінекономрозвитку, завдяки цьому закону до 2020 року його економічний ефект може сягнути 40—60 мільярдів гривень. Як зазначає старший юрист юридичної фірми «Лавринович та партнери» Дмитро Савчук, цим законом передбачено ліквідацію дозвільних центрів та передачу функцій видачі дозвільних документів центрам надання адміністративних послуг.

«Згідно з пояснювальною запискою, мета законопроекту — дерегуляція господарської діяльності, що дасть змогу Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business. Тому можна вважати, що ухвалення закону — позитивний момент для бізнесу», — пояснює він.

Водночас посилюватиметься відповідальність адміністратора за невиконання посадових обов’язків.

Якщо цей документ розглядати конкретно за галузями, то великі дерегулятивні зміни очікуються в АПК. Так, закон встановлює, що термін оренди всіх ділянок сільськогосподарських земель не може перевищувати 50 років, а мінімальний строк оренди — не менш як 7 років. Ліквідується також типова форма договору оренди землі, в яку не можна внести зміни. Проте юрист Ростислав Кравець зазначив кореспондентові «УК», що жодного позитиву від цього пересічним людям не буде — їм все одно нав’язуватимуть не такі вже й вигідні умови контрактів.

Цікавою позитивною новиною для всіх бізнесменів стала заборона вилучати сервери IT-компаній. Правоохоронні органи лише можуть копіювати з них інформацію. Хоч фахівець галузі, який побажав залишитися невідомим, зазначив: він не вірить, що таке буде насправді і «маски-шоу» силовиків відбуватимуться й надалі.

Якщо вірити інформації Мінекономрозвитку, бізнес отримає змогу зменшити видатки на офіційні платежі за підготовку документів, буде скорочено і кількість звернень до посередницьких компаній. А харчова промисловість завдяки упорядкуванню цим документом законодавства на ринку виробництва органічної продукції значно збільшить її експорт у країни ЄС.

Корупційні нотки

До речі, напередодні ухвалення закону в другому читанні не обійшлося без казусів. Народний депутат Оксана Продан заявила, що в документі не було враховано 12 пропонованих поправок і закладена корупційна складова у сфері надання адміністративних послуг. Так, депутати чекали, що в документі пропишуть доволі жорсткі правила регламентації строків оформлення дозвільних документів. Проте в остаточній редакції закону надано змогу створення посередницьких структур, які за свої послуги вимагатимуть вищу, ніж у держструктурах, плату. На думку пані Продан, вони можуть бути тісно пов’язаними з державними службовцями.

Проте голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Власюк таки переконав нардепів, і закон проголосували без цих поправок. Він зазначив, що позбавитися такої корупційної схеми можна шляхом ухвалення інших законів. З одного боку, логічно, а з іншого — все це, як кажуть, у старих ритмах.

Чималу увагу у законі також приділено будівельному ринку та житлово-комунальному господарству. Приміром, скасовано вимоги щодо отримання дозволу виконавчих органів влади на переобладнання та перепланування житла. Як зазначив кореспондентові «УК» архітектор Георгій Духовічний, у цьому є великі ризики.

«Під час перепланування можна не лише небезпечно пересунути несучу стіну, а й пошкодити вентиляційні або каналізаційні канали. Таке перепланування на вулиці Червоноармійській у Києві, де ліквідували затяжки, які утримували еркери, повністю зруйнувало частину будинку», — констатує він.

Проте Георгій Духовічний відзначає важливість скорочення часу та бюрократичної тяганини, пов’язаної із видачею дозвільних документів, які регламентовані у законі.

Підсумовуючи короткий аналіз цього, безперечно, важливого закону, треба послатися на думку виконавчого директора Фонду Блейзера Олега Устенка, який вважає, що Україні слід упровадити скандинавський досвід. За його словами, він полягає в тому, що нівелюється законодавство, не дружнє до бізнесу. Тож ухвалювати нові нормативні акти просто не буде потреби.

Олег ГРОМОВ, УК

Адвокатская компания Кравец и Партнеры