Вже 30 вересня відбудеться перший етап обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами за міжнародним стандартом звітності. Це означає, що і українські податківці, і їхні зарубіжні колеги матимуть доступ до даних про гроші своїх резидентів у ЄС та в Україні відповідно (до резидентів країн ЄС віднедавна можна віднести і наших біженців у Європі).

Щодо наслідків такого обміну вже давно поширюється чимало тривожних чуток.

“Українські біженці ризикую опинитися між двома вогнями. З одного боку, наша фіскальна служба отримає доступ до даних про їхні доходи в Європі і може нарахувати на них податки. З іншого – європейські податківці дізнаються про заробітки та активи наших біженців в Україні, а це загрожує серйозними наслідками. Якщо український біженець сидить у безкоштовному житлі та на посібнику, наприклад, у Німеччині і при цьому працює на віддаленні на українську компанію, отримуючи зарплату, то його можуть не тільки змусити повернути соціальні виплати та позбавити оплачуваного житла, а й “пустити” “За кримінальною статтею. Адже наявність прихованих доходів в іншій країні можуть розцінити як шахрайство”, – каже голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Втім, багато юристів вважають, що тим, хто має на рахунках порівняно невеликі суми, боятися нічого. Розбиралися, як буде насправді та що змінює початок обміну податковою інформацією.

Що станеться 30 вересня

Нагадаємо коротко, у чому суть.

Ще в березні 2023 року парламент ухвалив закон, яким запроваджується автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та країнами-учасницями глобальної угоди CRS (їх близько 120).

У документі прописані подробиці такого обміну:

з 1 липня 2023 року – старт збору податкових даних ДПС;
30 вересня 2024 року – перший обмін даними про нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року та великі рахунки (від 1 мільйона доларів);
30 вересня 2025 року – обмін даними про рахунки, на яких зберігаються суми від 250 тисяч доларів.

Йдеться про такі дані:

• ім’я та прізвище власника банківського рахунку;
• дата та рік народження та місце реєстрації;
• податковий номер;
• найменування фінансової установи, в якій відкрито рахунок;
• залишок коштів на рахунку наприкінці звітного року чи вартості активів.

Якщо рахунок великий (більше мільйона доларів), то передаватиметься інформація про рух коштів за ним, наявність довіреності на управління тощо.

За меншими рахунками обмінюватимуться лише персональною інформацією – дані про власника та місце проживання (для визначення резидентства).

Інформація передаватиметься закордонним фіскальним органам у країнах податкового резидентства власників банківських рахунків.

Натомість українські податківці отримають аналогічні дані щодо активів за кордоном своїх резидентів.

За стандартами CRS, країни обмінюються податковими даними лише щодо нерезидентів. Тобто Україна повідомляє про активи “чужих” резидентів та отримує інформацію про рахунки своїх резидентів у закордонних банках.

Тобто ключовим є питання податкового резидентства.

Хто чий резидент

Якби не було війни, переважну більшість українців податковий обмін взагалі не торкнувся б, оскільки вони були резидентами своєї країни.

Але з початку війни за кордон, насамперед до Європи, виїхали мільйони наших громадян, отримавши там статус тимчасового захисту, соціальну допомогу та безкоштовне житло, а багато хто вже працює в країнах ЄС.

За даними НБУ, лише з початку цього року до ЄС виїхало ще 400 тисяч українців. Таким чином, їхня загальна кількість у європейських країнах зросла до 6,7 млн. Є прогнози, що на хвилі блекаутів і через складну зиму біженцями можуть стати ще до 500 тисяч українців.

Як пояснив голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, якщо людина живе у тій чи іншій країні більше 183 днів на рік, має там роботу чи інші джерела доходу, її вже можна вважати податковим резидентом цієї держави. За цими критеріями мільйони українців можна зарахувати до резидентів інших країн. А це означає, що Україна буде зобов’язана надати цим країнам дані щодо банківських рахунків у наших фінансових установах.

Проте у питанні податкового резидентства є чимало нюансів. Скажімо, навіть якщо людина живе в іншій країні понад 183 дні на рік, але має “центр життєвих інтересів” в Україні, вона може зберегти статус українського податкового резидента.

Під “центром життєвих інтересів” мається на увазі наявність у країні родичів, а також житла. Крім того, сам факт резидентства на підставі знаходження наших громадян в інших країнах є дискусійним, адже люди втекли від війни, коли б не сталося, вони досі жили б і працювали на батьківщині.

Тому із питанням податкового резидентства багатьом доведеться визначатися самостійно. Водночас, якщо людина вже працює в Європі та сплачує там податки, швидше за все, за нею закріплять статус податкового резидента тієї країни, де вона заробляє кошти.

У цьому випадку податківці України мають ділитися даними про банківські рахунки такої особи в українських банках.

Якщо український біженець просто довго перебуває в Європі та отримує там допомогу, він все одно може залишатися податковим резидентом України, особливо якщо працює на віддаленні на місцеву компанію. У цьому випадку вже українські податківці отримуватимуть дані від своїх закордонних колег щодо активів такої людини у країні перебування.

Чи доведеться платити податки в Україні

Важливе питання – як податківці (наші та іноземні) розпоряджатимуться отриманою інформацією.

Іншими словами, чи означає старт податкового обміну, що українські фіскали можуть нараховувати людям податки на доходи, отримані за кордоном (у тому числі соціальну допомогу), а їхні іноземні колеги – на доходи, які отримують українські біженці в Україні.

Теоретично, на закордонні доходи можуть нарахувати 18% ПДФО, 1,5% військового збору (або 5%, якщо буде прийнято відповідний законопроект, а шанси дуже високі) та 25% штрафів за несвоєчасну сплату податків.

Але, як пояснив податковий консультант Олександр Зарайський, сама наявність коштів на іноземному рахунку не є підставою для нарахування на них податків в Україні.

“Адже це можуть бути доходи, отримані в Україні, які громадянин просто переказав на закордонний рахунок. Скажімо, мова може йти про доходи фізособи-підприємця або зарплату, отриману від українського роботодавця, або заощадження, накопичені за минулі роки”, – зазначив Зарайський. .

З таких коштів, швидше за все, в Україні свого часу вже було сплачено податки, а отже, донарахувати їх не можуть.

Та й загалом, за рахунками, на яких загалом менше 250 тисяч доларів, навіть отримавши інформацію, податківці не можуть нараховувати податки – відповідну норму прописано у законі. І свого часу експерти висловлювали думку, що таким чином парламентарі “захистили” свої кошти та гроші своїх родичів.

Окреме питання – чи можуть нараховувати податки на соціальну допомогу, отриману за кордоном (які там ніякими податками не оподатковуються). З одного боку – це дохід українських громадян. Причому, за українськими мірками, чималий. Скажімо, у тій самій Німеччині – 500 євро на місяць, що майже відповідає середній зарплаті в Україні. З іншого – це питання суто політичне – чи наважиться Україна вимагати частину грошей із допомоги, яку європейські країни платять нашим біженцям за рахунок власних платників податків, – каже Кравець.

Але ситуація змінюється, якщо у податкової служби постає питання про походження коштів українців на закордонних рахунках. Спочатку ДПС направить листа на ім’я громадянина з проханням надати пояснення – що за гроші, та документи, що підтверджують ці роз’яснення.

“І лише у разі, якщо запит повернеться до податкової без вручення громадянину, або ж він не відповість на запитання, а також якщо відповіді не влаштують фіскальну службу, остання отримає право призначити перевірку та нарахувати податки”, – каже Зарайський.

Але тут можуть бути свої нюанси. Скажімо, листи з проханням пояснити походження коштів, податкова надсилатиме за адресою, яка у неї зафіксована. У податковій службі точно зафіксовано місце проживання, на момент, коли ви отримували ідентифікаційний код. Якщо з того часу ви змінили місце проживання, але не повідомили про це податківців, – проблеми ваші.

Навіть якщо лист повернеться без вручення, за Податковим кодексом він все одно вважатиметься врученим.

“Тобто навіть якщо ви не отримаєте листа від податкової, тому що колись змінили адресу, але забули повідомити про це, не варто потім дивуватися, що ваше майно опиниться під арештом, а вам заборонять виїзд за кордон, після того, як вам нарахують додаткові податки, ви про це не дізнаєтесь і нічого не заплатите, і за рішенням суду виконавча служба накладе арешт на всі активи в Україні”, – додав Зарайський.

За його словами, щоб перестрахуватися від подібних сюрпризів, краще вже зараз зайти до електронного кабінету на сайті ДПС України та перевірити вашу адресу. Якщо він недійсний, можна заповнити заяву та змінити адресу.

У разі, якщо лист із податкової до вас все ж таки дійде, варто відповідати на нього швидко або хоча б звернутися до податківців з уточнювальними питаннями.

За словами Зарайського, якщо ви не хочете, щоб українські податківці отримали доступ до інформації про ваші закордонні рахунки, варто звернутися до іноземного банку та переконати його, що ви є місцевим резидентом. Для цього достатньо надати місцевий податковий номер, адресу, телефон та ін. При цьому навіть якщо на момент відкриття рахунку в іноземному банку ви були резидентом України, але вчасно зміните резидентство, дані не підлягатимуть податковому обміну, – каже Зарайський. За його словами, така схема спрацює навіть якщо Україна продовжує вважати вас своїм резидентом.

“Важливо, щоб ви вважалися резидентом тієї країни, в якій перебуваєте, у відповідності до її законодавства”, – додав він.

Керівник практики податкового права юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Іван Маринюк каже, що власникам іноземних рахунків варто:

• визначитись зі своїм податковим резидентством;
• перевірити задекларовані доходи та, у разі потреби, подати уточнюючі декларації, щоб мінімізувати ризики донарахування податків та фінансових санкцій;
• підготувати пояснення щодо джерел походження коштів на закордонних рахунках.

Чи змусять наших біженців з’їжджати з безкоштовних квартир та повертати допомогу

Розглянемо тепер протилежну ситуацію. Ви вважаєте себе податковим резидентом України, але живете та отримуєте виплати в Європі. Чи європейські фіскали можуть нарахувати податки на доходи, які проходять за вашими рахунками в українських банках?

За словами Василя Воскобойника, наші біженці в Європі зобов’язані надавати дані про свої доходи до місцевих соціальних та податкових служб. Йдеться, зокрема, про доходи, одержувані в інших країнах, наприклад, про зарплату від українського роботодавця, доходи з депозитів тощо.

Якщо такі дані ви не повідомили, то цей факт у Європі можуть розцінити як приховування доходів і навіть шахрайство з метою одержання неправомірних виплат (той самої соціальної допомоги або допомоги на дітей).

“Тому, виявивши такі доходи, можуть змусити повернути всю суму отриманої допомоги, виплат на житло та комунальні послуги. У гіршому випадку – нарахують ще й штрафи, які можуть сягати кількох тисяч євро, або навіть порушать справу про шахрайство”, – зазначив Воскобойник.

При цьому наші біженці в Європі розповідають, що подібні прецеденти – коли місцеві податкові та соціальні служби дізнавалися про українські доходи наших людей – уже були.

І таких громадян змушували написати відмови від допомоги у зв’язку з наявністю доходу чи роботи за межами ЄС.

Наші біженка Тетяна, яка зараз живе у Лейпцигу, каже, що з такою проблемою зіткнулася її знайома, яка продовжує працювати на українську фірму, та отримує непогану зарплату (близько 1,5 тисячі євро).

“Свого часу вона не повідомила про наявність додаткового доходу. Але якимось чином ця інформація спливла. Жінка підозрює, що її “здала” куратору з Джоб-центру знайома співвітчизниця. У результаті її змусили написати відмову від соціальної допомоги та безкоштовного житла та навіть повернути виплати за кілька місяців, щоправда, як виняток погодились надати розстрочку. – каже Тетяна.

Чи стануть такі випадки масовими після запуску податкового обміну – поки що неясно.

Адже йдеться про додаткове адміністрування отриманої про мільйони біженців інформації. До того ж, часто доходи, що отримуються в Україні, за європейськими мірками не такі великі, і не факт, що в Європі їх взагалі “помітять”. Але високі доходи (хоча б кілька тисяч євро на місяць) європейські податківці все ж таки можуть взяти на олівець, – припустили юристи.

Особливо в тому випадку, якщо людина продовжить їх отримувати та приховувати від місцевих служб навіть після старту податкового обміну.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

А також видаватиме своїм закордонним колегам аналогічні дані про резидентів інших держав, до яких віднедавна можна віднести багатьох біженців, які мають статус тимчасового захисту в Європі.

Тобто втілиться в реальність страшилка, якому українських біженців лякають уже більше року, – відколи було остаточно вирішено питання про приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією, яка об’єднує 115 країн, у тому числі всі держави ЄС.

“Українські біженці ризикують опинитися між двома вогнями. З одного боку, наші фіскали отримають доступ до інформації про їхні доходи в Європі і зможуть нараховувати на них податки. З іншого – європейським податківцям стануть доступні дані про заробітки та активи наших біженців в Україні, що загрожує серйозними наслідками. Тобто якщо, наприклад, біженець сидить на посібнику в Німеччині, але продовжує працювати на українську компанію на віддаленні та отримує зарплату, його можуть не лише змусити повернути соціальну допомогу та позбавити сплаченого житла, а й пустити за кримінальною статтею, розцінивши приховування. доходів як шахрайство”, – каже голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Щоправда, до закону було внесено одну лазівку – якщо на момент обміну податковими даними на рахунку громадянина України в іноземному банку баланс не перевищує 250 тисяч доларів, то додатковими податками ця сума не оподатковується. Однак від декларування це все одно не звільняє.

Розбиралися, що змінить обмін податковою інформацією та як українцям до нього підготуватися.

Великий податковий обмін

Ще в березні 2023 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №8131 , яким запроваджується автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та країнами – членами глобальної угоди CRS.

У законі прописано етапи приєднання нашої країни до системи обміну інформацією. Так, збирання податкових даних мало розпочатися з 1 липня 2023 року, а перший обмін — з осені 2024 року.

Українські податківці чітко дотримуються цього графіку. Наприкінці червня Мінфін повідомив, що Державна податкова служба (ДПС) отримала підтвердження глобального форуму Організації економічного співробітництва (ОЕСР) щодо готовності української податкової системи до обміну.

А нардеп та екс-глава парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Ніна Южаніна заявила, що перший обмін податковою інформацією про фінансові рахунки відповідно до загального стандарту звітності CRS відбудеться восени цього року. Точної дати вона не назвала.

Якою інформацією обмінюватимуться податкові органи?

У законі прописано, що можна обмінюватися даними про фінансові рахунки іноземців в Україні і, відповідно, українців за кордоном. Місцеві фіскальні органи мають передавати таку інформацію до країни податкового резидентства власників рахунків.

Йдеться про такі дані:

• ім’я та прізвище власника банківського рахунку;
• дата народження та місце реєстрації;
• Податковий номер;
• номер рахунку;
• найменування фінансової установи, в якій відкрито рахунок;
• залишок коштів на рахунку на кінець звітного року чи вартість активів.

Однак, набір даних для обміну буде залежати від суми на рахунку.

Якщо баланс не перевищує мільйон доларів (або еквівалент у місцевій валюті), то такий рахунок вважається рахунком низької вартості. По ньому передаватиметься інформація про місце проживання власника для визначення резидентства та персональних даних.

Якщо на рахунку більше мільйона доларів, додатково обмінюватимуться даними про рух коштів на рахунку, наявність довіреностей на керування ним та інше.

У рамках першого обміну Україна має передати інформацію за період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, та отримає аналогічні дані від закордонних колег. Тобто йдеться про період з початку збору податкових даних і до кінця звітного періоду.

Надалі обміни включатимуть дані за попередній рік. Тобто 2025 року податківці звітують про стан рахунків нерезидентів за 2024 рік тощо.

Зазначимо, що обмінюватимуться інформацією саме про нерезидентів. Тому податковий статус у цьому питанні є дуже важливим. Але повернемося до цього нюансу згодом.

Щодо схеми обміну, то її механізм наступний: спочатку банки мають звітувати про рахунки своїх клієнтів до місцевої податкової служби. Та внесе інформацію до бази автоматичного обміну, що зробить її доступною для всіх країн – учасниць угоди CRS, пояснив податковий консультант Богдан Янків.

Чий ви резидент

Повернемось до питання податкового резиденства.

Стандарти CRS передбачають, що обмін податковою інформацією стосується лише нерезидентів країн, які видають дані. Тобто Україна має повідомляти інші держави про фінансові рахунки їхніх резидентів в українських банках. І, відповідно, не зобов’язана надавати таку інформацію про своїх резидентів.

Значить, якби не було війни, такий обмін взагалі не торкнувся б більшості наших громадян.

Але зараз ситуація інша. Мільйони українців виїхали за кордон і отримали там статус тимчасового захисту, який надає право на роботу.

“Фактично, якщо людина живе в тій чи іншій країні більше 183 днів на рік плюс має там роботу чи інші джерела доходу, її вже можна вважати податковим резидентом цієї країни. Тобто фактично такий статус можна присвоїти більшості наших біженців у Європі”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Статус податкового резидента іншої країни означає, що Україна буде зобов’язана видавати дані щодо фінансових рахунків в українських банках такої людини. Але у питанні присвоєння резидентства є багато нюансів.

“Наприклад, якщо людина живе понад 183 дні на рік в одній країні, але має центр життєвих інтересів в іншій, то вона може бути визнаною резидентом останньої”, – зазначив Кравець.

Під центром життєвих інтересів мається на увазі наявність житла, родичі та ін.

З огляду на обставини, які зробили мільйони українців вимушеними мігрантами, питання резидентства стає ще спірнішим, адже люди тікали від війни.

Тому наші біженці в Європі, хоч і живуть там постійно вже понад два роки, мають право залишатися в податковому резиденстві України. І в цьому випадку вже податківці європейських країн будуть зобов’язані ділитися з українськими фіскальними органами інформацією про рахунки наших громадян.

Керівник практики податкового права юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Іван Маринюк радить громадянам визначитися зі своїм резиденством, зокрема уточнити, чи є у податкових органів підстави вважати вас резидентом України.

Можна самому обрати резидентство будь-якої країни (якщо ви, звісно, ​​маєте право). Для цього слід звернутися до місцевої податкової служби. В цьому випадку ви хоча б точно знатимете, яка з країн стане вас посилено перевіряти.

Побоювання біженців

Українські біженці вже давно сидять на пороховій бочці, побоюючись обміну податковою інформацією.

Серед біженців мусуються різні страшилки. Одна з них про те, що українські податківці нараховуватимуть біженцям податки на допомогу, отриману за кордоном. Інша — що податківці тих країн, де люди знайшли тимчасовий притулок, зацікавляться їхніми доходами в Україні. Мовляв, якщо хтось працює на віддаленні на українську компанію або, скажімо, здає квартиру в Україні, то на ці суми можуть нарахувати податки в країні перебування.

Наскільки такі побоювання обґрунтовані?

Іван Маринюк каже, що якщо податківці за місцем резидентства платника в ході обміну інформацією виявлять невідповідність з даними податкових реєстрів щодо джерел походження доходів та сплачених податків, то таким особам можуть направити запити з вимогою пояснити такі розбіжності.

Цей алгоритм застосовуватимуть і українські, і іноземні податківці.

Якщо не буде відповіді на запит або він не задовольнить фіскалів, то вам можуть донарахувати податки плюс виписати штрафи за їхню несвоєчасну сплату, каже Маринюк.

Так, якщо вас визнають податковим резидентом України, то можуть нарахувати 18% ПДФО, 1,5% військового збору та 25% штрафу на виявлені за кордоном доходи, уточнює Маринюк.

Тобто йдеться про донарахування майже 45% від суми доходів.

“Але незрозуміло, що може бути визнано такими доходами. Якщо зарплати наших біженців за місцем роботи в Європі, то з них уже сплачуються податки в країні перебування. А оскільки Україна має угоди з більшістю європейських країн щодо уникнення подвійного оподаткування, то жодних донарахувань уже не буде. Залишається хіба що соціальна допомога, яка за місцем отримання, в Європі не оподатковується. І тут її можна вважати доходом. за рахунок своїх платників податків”, – каже Кравець.

Василь Воскобойник зазначає, що українська влада зараз будь-якими шляхами намагається розширити базу для оподаткування, тож очікувати можна всього.

“Так, наші люди отримують у тій же Німеччині по 500 євро допомоги на місяць. І Україна не має до цих грошей жодного стосунку. Але хто про це думатиме, якщо бюджет порожній?” — каже Воскобійник.

При цьому на час військового стану рахунки українців за кордоном, на балансі яких менше 250 тисяч доларів, не вважаються податковою інформацією і не можуть бути використані для донарахування податків.

“З приводу цього пункту свого часу точилися суперечки. Була думка, що таким чином депутати хочуть захистити самі себе, прибравши відповідальність за рахунки в іноземних банках. Але в результаті його все ж таки залишили. У законі зазначено, що якщо на момент обміну податковими даними на рахунку громадянина України в іноземному банку баланс не перевищує 250 тисяч доларів, додатковими податками ця сума не оподатковується. Формально ця “пільга” стосується всіх українців, зокрема наших біженців у Європі. у тому числі отримані за кордоном”, – пояснив Ростислав Кравець

Зазначимо, що минулого року вже порушувалося питання подання декларацій про доходи нашими біженцями до ДПС, які отримують допомогу. Але в останній момент податкова служба дала задній хід та заявила, що для одержувачів біженців жодних декларацій подавати не потрібно. Втім, тоді були роз’яснення ДПС щодо поточної ситуації. Як складуться цьогорічні обставини, незрозуміло.

Тому Іван Маринюк радить все ж таки перевірити вже задекларовані доходи і в разі потреби подати коригуючі декларації, щоб уникнути штрафних санкцій.

Чи є ризики, що донараховувати податки та виписувати штрафи українцям за їхні прибутки в Україні будуть європейські фіскали?

За словами Василя Воскобойника, якщо наш біженець отримує допомогу, допомогу на дитину, компенсації за проживання та інші соціальні пільги за кордоном, але при цьому паралельно заробляє на стороні (наприклад, працює на українського роботодавця на віддаленні), то він має повідомити про такі додаткові доходи до місцевої соціальної служби.

Якщо ж ви цього не зробили, це можуть розцінити як приховування доходів і навіть шахрайство з метою незаконно отримувати соціальну допомогу.

“Тому можуть змусити повернути неправомірно отриману соціальну допомогу: допомога, допомога на дитину, кошти за оплату житла та комуналки. І це в кращому разі. У гіршому додадуть ще й штрафи, які можуть сягати кількох тисяч євро, а то й кримінальну статтю за шахрайство “, – зазначив Воскобійник.

Біженці, з якими поспілкувалася “Країна”, кажуть, що багато залежить від країни перебування.

Скажімо, Ольга, яка мешкає у передмісті Флоренції в Італії та працює на місцевій швейній фабриці, каже, що жодних податкових обмінів не боїться.

“Я отримую 1100 євро зарплати, з неї знімають податки в Італії, з якою Україна має угоду про уникнення подвійного оподаткування”, – наголошує Ольга.

Водночас Тетяна, яка мешкає з початку війни у ​​Лейпцигу (Німеччина), каже, що переживає щодо ситуації.

“У Німеччині я ніде не працюю, отримую допомогу. Але час від часу підробляю на українських замовників: даю бухгалтерські консультації. В анкеті, яку заповнювала у джоб-центрі, про це нічого не написала. Замовники кидають мені оплату на українську банківську картку. Суми невеликі, але загалом за місяць набігає до 400-500 євро.

Вона також навела приклад однієї зі своїх знайомих, яка працювала на віддаленні на українську фірму, доки про це якимось чином не стало відомо німецькому куратору із джоб-центру.

“Він змусив написати відмову від отримання матеріальної допомоги у зв’язку з наявністю роботи та доходу”, – зазначає Тетяна.

Тому жінка побоюється, що з початком обміну податковою інформацією такі випадки стануть масовими.

Втім, як каже Кравець, перевірки мільйонів біженців вимагатимуть від європейців додаткового адміністрування. А враховуючи, що додаткові “ліві” доходи наших громадян не такі вже й великі за європейськими мірками, їх взагалі можуть не помітити. Зрозуміло, що не йдеться про великі суми – за них доведеться відповісти, підсумував Кравець.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-20#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В українських біженців можуть виникнути додаткові витрати. Йдеться про те, що вони за умови прибуття на батьківщину повинні до 1 травня 2023 року подати відповідні декларації у податкові органи і до 1 серпня 2023 року сплатити податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%).

Біженці, які ще лишаються у різних європейських країнах та інших материках планети, однозначно сприйняли цю звістку як доволі негативну. Це зрозуміло, адже багатьом з них і так на чужині живеться не так уже й солодко: чимало з них вже почали самі винаймати собі житло, харчуватися за свої кревні тощо. А розміри допомоги у різних країнах світу є практично символічним. До того ж, чимало біженців вже почали сплачувати податки до казни тих країн, де вони перебувають. Однак з прибуттям в Україну вони теж можуть зіткнутися з тим, що потраплять під так зване подвійне оподаткування: повинні будуть сплатити кошти і рідній країні.

Главред вирішив розібратися у цьому питанні та надати відповіді нашим біженцям, як воно має бути і яким чином треба сплачувати податки.

Заковики щодо подвійного оподаткування

Як вважає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова, наше національне податкове законодавство дійсно на сьогодні є доволі проблематичним: “На момент складання окремих норм Податкового кодексу України (ПКУ) його автори і гадки не мали, що колись взагалі з’являться такі громадяни, які стануть біженцями, тим більше в іноземних країнах і отримуватимуть там соціальну допомогу. Тому ПКУ нічого такого в цьому розумінні і не прописує”.

А як рекомендує Іван Маринюк, юрист ЮФ “Ілляшев та Партнери”, при розв’язанні питання виникнення податкового обов’язку в українських біженців за 2022 рік першочергово треба визначити їхню податкову резидентність.

Для цього необхідно звернутися до правил податкової резидентності країни перебування, а у разі існування між Україною та країною перебування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування — до положень останньої.

У пригоді також можуть стати офіційні роз’яснення місцевих податкових органів. Разом з цим, необхідно враховувати наявність житла для проживання в Україні та за кордоном, місцезнаходження сім’ї та роботи, а також інших соціально-економічних зав’язків особи.

“Після розв’язання цього питання треба розібратись, які доходи та який їхній розмір підлягають оподаткуванню в тій чи іншій країні. За загальним правилом, допомога у вигляді коштів від іноземних урядів за законодавством України може вважатися іноземним доходом. У разі наявності податкової резидентності України, особа має задекларувати такий дохід та сплатити відповідні податки на батьківщині. Водночас для зменшення “напруги” щодо цього питання та проставлення крапки в цій історії, доцільно на законодавчому рівні визначити механізм звільнення такого роду допомоги від оподаткування в Україні. Це буде позитивним сигналом держави, яка зацікавлена в поверненні своїх громадян”, — зазначає він.

Щоб уникнути суєти вдома, сплачуватимуть по “другому колу”

Спершу зазначимо важливу деталь: якщо офіційні біженці знаходяться у будь-якій країні, яка їх люб’язно прийняла у себе, то вони після 183 діб перебування, стають автоматично резидентами цієї держави і на них розповсюджується й практика сплати податків також.

Керівний партнер адвокатської фірми “Кравець та партнери” Ростислав Кравець зазначає, що проблем начебто не повинно бути: адже, за його словами, практично всі країни Європи підписали між ними та Україною Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування і отже, якщо біженці сплатять податки у цих державах, то за умови повернення на батьківщину, такого вони однозначно не повинні робити – сплачувати знову – і все буде законно.

Але інші юристи та фахівці вважають, що все не так просто.

В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації вважає, що європейські країни повинні цей процес чітко визначити, хто є біженцями, хто стає резидентами і які сплачуватимуть вони податки: “Ці всі документи повинні ратифікуватися парламентами відповідних країн і тоді питання буде вирішено. Але ви ж самі розумієте, що процес такий не короткий. Можливо ЄС ухвалить якусь спільну директиву, тоді питання також може бути вирішено у ближній перспективі. А ухвалити можуть все: або сплачувати податки в Європі, або вже в Україні”.

Однак аналітик впевнений в тому, що і в цьому випадку буде чимало проблем, адже якщо, приміром, людина сплатила всі податки в Європі, вона повинна привезти в Україну з собою довідки, потім легалізувати ці документи вдома (перевести їх українською мовою та завірити правильність), потім подавати декларацію. Як бачимо, цей процес є дуже довгим в часі та потребуватиме чимало нервів: тому В’ячеслав Черкашин впевнений у тому, що аби уникнути всієї цієї суєти, чимало людей просто відмовлятимуться від цього та другий раз сплачуватимуть податки і в Україні.

Податківці мають мало інформації та інструментів

Як зазначають деякі експерти, українські податківці не мають інструментів, за допомогою яких вони могли б дізнатися про отримання біженцями коштів за кордоном. Вже не кажучи про те, що в низці країн такі виплати здійснюються або готівкою, або чеками на покупку тих чи інших товарів. Автоматичний обмін податковою інформацією з Європою запрацює не раніше 2024 року, тобто в найкращому разі податківці зможуть отримати дані за 2023 рік.

Як можуть отримати інформацію про допомогу біженцям за кордоном податківці?

Інформацію про отриману грошову допомогу дійсно дуже складно отримати, оскільки у нас відсутня єдина система з іншими країнами, яка б дозволила безперешкодно та швидко отримувати зазначену інформацію.

“Проте, Державна податкова служба України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки або до так званої Багатосторонньої угоди CRS. З метою імплементації цієї угоди, Міністерство фінансів нещодавно презентувало проєкт змін до ПКУ щодо запровадження норм CRS і відповідно до нього перший обмін інформацією за 2023 рік планується здійснити у 2024 році. Проте, навіть за умови здійснення цього обміну інформації в майбутньому, невідомо, яким чином податкова зможе відстежувати готівкові виплати, які отримали українці”, — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Проте, враховуючи те, що система запрацює лише з 2024 року, наразі інформацію щодо фінансових надходжень українських біженців від урядів іноземних держав, податкова служба зможе отримати тільки двома способами:

1. З декларації, яку українці мають подати до 1 травня 2023 року щодо доходів, отриманих у 2022 році, де українці можуть самостійно зазначити суму допомоги, отриманої від іноземних держав.

2. Шляхом надсилання офіційних запитів до інших країн щодо виплати фінансової допомоги окремим особам. При цьому, враховуючи кількість українців, які отримали допомогу та відповідно кількість запитів, яку доведеться складати, цей спосіб отримання інформації виглядає надзвичайно складним. Поза тим, навряд чи за його використання вдасться охопити та перевірити усіх осіб, які хоч раз отримали фінансову допомогу від іншої держави.

Як бачимо, зараз поки що дуже складно сказати про те, яким чином ці питання буде вирішено в Європі та в Україні і чи не будуть двічі сплачувати податки українці по приїзду додому.

Треба розуміти і українську владу, адже їй, як і всім нам, є дуже вигідним, щоби податки біженці сплачували не в Європі, а вдома – гроші підуть на розвиток української оборони та економіки. А вони чималі: за підрахунками фахівців, лише з одного податку на доходи фізичних осіб з іноземної допомоги Україна за умови повернення назад біженців, може отримати в казну до 9,5 мільярда гривень. Але, щоби не було подвійного оподаткування та інших проблем, Вікторія Тютюнникова однозначно впевнена, що українське законодавство треба змінювати.

“Як на мене, треба внести зміни до ПКУ, які дозволять вважати фінансову допомогу від іноземних урядів доходами, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та, відповідно, звільнити біженців, що отримали цю допомогу, від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором в Україні”, — наголошує вона.

А, як впевнений Іван Маринюк, навіть, з фіскальної точки зору, повернення громадян в Україну може згенерувати більше податків для бюджету, ніж разова перспектива обкладення податками незначної суми допомоги, отриманої переселенцями.

ГЛАВРЕД

АО «Кравец и Партнеры»

Так, щоб не наразити себе на ризики щодо притягнення до відповідальності за порушення податкових вимог, то перш за все треба з’ясувати чи є між Україною та країною перебування домовленість про уникнення подвійного оподаткування.

На сайті Міністерства фінансів України є перелік країн та тексти угод, що укладені Україною для уникнення подвійного оподаткування.

Саме в цих угодах, визначають особливості оподаткування осіб, які мають доходи одночасно в Україні та іншій країні, врегульовуючи при цьому питання подвійного оподаткування. Якщо такої угоди не має, то особа повинна сплачувати податки з доходів як відповідно до законодавства України, так і відповідно до законодавства країни перебування, що не виключає можливість подвійної сплати податків з одного й того ж самого доходу.

Слід зазначити, що кожна угода про уникнення подвійного оподаткування має визначення «резидент», з яким власне і пов’язано визначення вибору місця та способу оподаткування, за загальним правилом, це пов’язано з фактичним постійним місцем перебування, розташуванням «центру життєвих інтересів» (має постійне житло, тісні особисті й економічні зв’язки).

Крім того, такі угоди окремо визначають види доходів (наприклад, дивіденди, відсотки, роялті, доходи від підприємницької діяльності, доходи від нерухомості тощо) та відповідно спосіб їх оподаткування чи то за вибором резидента, чи то виключно в тій країні, яка визначена угодою.

Так, стаття 103 Податкового кодексу України визначає, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента.

Своєю чергою, саме ці угоди про уникнення подвійного оподаткування визначають компетентні органи для обох країн, які мають право видавати документи, які підтверджують резидентство та/або сплату податків на їх території, адже саме ці документи будуть гарантією безпеки для особи щодо дотримання податкового контролю.

Отже, перебуваючи за кордоном та отримуючи доходи, треба в будь-якому випадку визначитись із законодавством щодо оподаткування, у випадку наявності угоди про подвійне оподаткування, звернутися до компетентних органів для отримання довідки про сплату податків, аби вберегти себе від неприємностей. В будь-якому випадку, при отриманні доходу за кордоном, коли особа вже плануватиме повертатися в Україну варто отримати довідку про сплату податків, адже в разі виникнення питань в Україні щодо оподаткування легше буде пред’явити вже існуючу довідку, чим в судовому порядку потім скасовувати податкову вимогу.

Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування, податковий резидент України повинен підтвердити статус податкового резидента України і платника податків в Україні. Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України може отримати юридична чи фізична особа, що підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті. Обов’язково потрібно зазначити у заяві для якої країни необхідно надати довідку.

Адвокат Анна Мартиненко, АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»