Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Пригадаємо основні правила та порядок набуття статусу біженців та осіб, що потребують тимчасового захисту за кордоном внаслідок воєнних дій на території України.

Органи державної влади як України, так і всіх інших держав, що приймають у себе вимушено переселених осіб з території нашої країни, наголошують на тому, що вимушені переселенці мають можливість обирати, в якому статусі вони бажають оформити та продовжувати своє перебування на території іноземних держав у зв’язку з війною в Україні.

Перш за все, слід наголосити на тому, що існують міжнародно-правові документи, які визначають загальні принципи, основи, що регламентують відповідні правовідносини. Мова йде, зокрема, про такий документ, як «Директива про тимчасовий захист 2001/55/EC», яка була впроваджена для України Рішенням Ради ЄС від 04 березня 2022 року.

Ця Директива раніше не застосовувалась, однак зараз вона дає змогу уникнути складного механізму надання притулку та статусу біженця. Таким чином, починаючи з 04 березня, за допомогою цієї Директиви можна у спрощений спосіб отримати захист в усьому Європейському Союзі.

Тимчасовий захист надається особі строком на один рік, який може бути продовжено на наступний рік в залежності від того, як розвиватиметься ситуація в Україні.

Статус осіб, які користуються тимчасовим захистом, включає в себе, зокрема:

– дозвіл на проживання на період тимчасового захисту;

– доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має), освіти, соціального та медичного забезпечення;

– забезпечення  житлом (поселення у відповідних центрах чи надання засобів для проживання);

– право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;

– можливість отримати статус біженця у майбутньому;

– можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент  і т.д.

Звертаємо особливу увагу на останній пункт, а саме – щодо можливості повернутись додому при наданні тимчасового захисту.

Адже, за даними Державної прикордонної служби України, станом на сьогодні збільшується частка тих громадян України, які, за умови наявності такої змоги, повертаються в Україну.

А тому дуже важливо зважено підходити до прийняття рішення не лише стосовно вибору країни, до якої ви маєте намір мігрувати у зв’язку з воєнними діями, але й стосовно обрання правового статусу й режиму, в якому ви плануєте надалі залишатись за кордоном.

Адже, на відміну від статусу особи, яка отримала тимчасовий захист, особа, яка подала документи для оформлення статусу біженця, надалі, може зіштовхнутись з деякими труднощами, в т.ч. під час зміни попереднього рішення про виїзд з України.

Міністерство закордонних справ України звертає увагу на те, що статус особи, якій може бути надано тимчасовий захист, поширюється на такі категорії осіб:

– громадяни України, які вимушено покинули Україну, починаючи з 24 лютого 2022 року в результаті військового вторгнення Росії;

– особи без громадянства та іноземці, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого;

– члени сімей перших двох категорій, та їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і перебували на їх утриманні;

– іноземці, які легально проживали в Україні до 24 лютого, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни походження.

Все ж слід зауважити, що статус біженця та особи, яка має тимчасовий захист, суттєвим чином відрізняються між собою. Право на тимчасовий захист є своєрідним доповненням до права на звернення за міжнародним захистом, та не виключає права надалі звернутись за набуттям статусу біженця.

Серед міжнародних документів, що регулюють права біженців, найбільш важливими є, зокрема, Женевська Конвенція про статус біженців 1951 року. Ця конвенція залишається одним із базових міжнародних документів, що гарантують біженцеві захист.

Статус біженця – це правовий інститут, створений з метою надання захисту і допомоги людям, яким загрожує переслідування в їхніх країнах проживання. Біженці та особи, що шукають притулок, мають ряд прав, які закріплені в Женевській конвенції та національному законодавстві кожної країни.

Однак Женевська конвенція, так само як і Директива, яку ми аналізували вище, детально не регламентують саму процедуру подання та розгляд клопотання від особи, що шукає притулок та прагне набути статусу біженця. Ці процедури не є універсальними та можуть істотно відрізнятися в різних країнах, у т.ч. всередині Європейського Союзу.

В цьому відношенні достатньо зручною в користуванні є інтерактивна карта на сайті МЗС України за посиланням: https://tripadvisor.mfa.gov.ua, в якій можна знайти інформацію українською мовою, посилання на відповідні веб-сайти та контактні дані в кожній країні, яка готова прийняти вимушених переселенців з України.

Хоча більшість європейських держав ухвалила спеціальні (спрощені) процедури перетину їх кордону для осіб з України, все ж є такі країни, де продовжують діяти або загальні правила (наприклад, це Боснія і Герцеговина), або де ще тільки триває розробка правил імплементації відповідної Директиви щодо українців (мова йде про Нідерланди), тощо.

Підсумовуючи, зазначимо, що дуже важливим є приймати рішення про обрання того чи іншого статусу та країни свого місця перебування лише після того, як ви отримали вичерпну інформацію з офіційних джерел тієї чи іншої країни. Адже конкретні права і обов’язки врегульовані лише у національному законодавстві конкретної держави. Ці правила достатньо динамічно змінюються та можуть відрізнятися.

Аліна Сидор АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»