Від біженців вимагають надати банківську довідку про всі рахунки в Україні з інформацією про рух за останні 12 місяців. Так, європейські соцслужби сподіваються з’ясувати реальний фінансовий стан людей. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «СТРАНА.ua».

“У мене виписку за українським рахунком/рахунками зажадали у жовтні, перед отриманням соцвиплати. Швейцарія щомісяця виплачує мені трохи більше 700 швейцарських франків (майже 1:1 до євро), ще близько 400 франків платить за медичну страховку. Від банку потрібна була довідка. не з залишком за рахунком, а виписка про рух коштів Сказала, що рахунок у мене один, обрала, де грошей менше, і дала дані з “Приват24”, – розповіла Ірина, яка проживає в Швейцарії.

Про аналогічну вимогу повідомили і українки, які зараз живуть в Естонії. У них фінал виявився сумнішим.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Мене попросили розповісти про всі свої заробітки в анкеті та надати виписку за всіма банківськими рахунками в Україні. Чесно дала всі дані по рахунку в “ПриватБанку” та monobank. На одному були непогані обороти: близько 20 тисяч гривень на місяць. Через що мені сказали, що я можу самостійно себе утримувати і без пільг. Мені відмовили у щомісячній соцвиплаті та у пільгах на комунальні послуги, за які тепер доведеться заплатити більше тисячі євро”, – повідомила Анна.

Виписки про стан банківських рахунків почали вимагати й у Німеччині. Однак це поки що не масове явище, там можуть спрацювати відмовки.

“Банківські довідки вимагають ще не у всіх, знаю людей, у яких їх не просили. А ще багато хто заявляв, що втратив карти під час втечі з України і зараз не має доступу до українських рахунків. Поки що це працює, і влада ставиться з розумінням. Хоча сама виписка за рахунком надала, щоб без питань отримувати соцвиплати на себе (450 євро) і на дітей (трохи більше 300 євро), а ще, що важливо, це оплата оренди житла, і дитсадка, і школи, тому намагаємося задовольняти запити влади , Але даю виписку практично порожнім українським рахунком без оборотів”, – повідала свою історію в Німеччині Олена.

Головна порада, яку зараз дають українським біженцям – одержувачам соцвиплат та пільг – не світити рахунки з грошима або з великими оборотами за останній рік (навіть у гаманці не носити віяло банківських карток). А показувати ті рахунки, якими проходять лише дуже невеликі суми.

Не секрет, що багато наших людей в анкетах на соцвиплати вказують, що вони не працюють, проте негласно працюють чи підробляють в Україні на віддаленні. Це почала розуміти і європейська влада, тому й почала вимагати у біженців банківську інформацію, щоб відсіяти потайних працюючих і не платити їм. Юристи вважають, що скоро у них буде більше інформації.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Це легковажний підхід, принаймні з боку тих, хто планує залишатися в Європі. Адже з липня 2023 року запрацював новий закон (№2970-IX), Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про рахунки – Common Reporting Standart (CRS) Зараз запрацював обмін інформацією по юрособах, а з 2024 року наша податкова надішле більш ніж 100 податковим службам світу дані по фізособам. Швейцарія захочуть дізнатися про реальні доходи, що проходять за українськими банківськими рахунками, то вони зможуть це зробити.Це буде політичне рішення, якщо раптом в України з кимось у Європі зіпсуються відносини. ), а другу разом із ними позбавити соцвиплат”, – прокоментував ситуацію “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

Банки закривають очі на проблеми з кредитними портфелями, щоб заощадити кошти акціонерів. Визнати їх зараз – означає змусити власників під час війни інвестувати гроші у покриття збитків. Найяскравіше це видно на прикладі кредитів фізосіб, катастрофічну несплату за якими банки вважають за краще «не помічати». Хоча, за даними юристів, щонайменше 30% вимушених переселенців мають проблеми з поверненням боргів фінустановам, включаючи звичайні споживчі кредити. Мова йде про декілька мільйонів громадян, які зараз з об’єктивних причин не можуть розраховуватися за позиками. Mind дослідив дві сторони проблеми, поспілкувавшись як з банками, так і з позичальниками, та спробував дізнатися, як її можна розв’язати.

Чи були спроби унормувати полегшення вимог до позичальників? Перші кроки щодо підтримки системи масового кредитування були визначені законом № 2120-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Метою закону називалася спроба полегшити ситуацію для українців-позичальників на час війни та післявоєнного відновлення економіки.

«Для цього новий закон передбачає, що на час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань», – зазначали в Національному банку.

Чи вдалися банки до кредитних канікул для своїх клієнтів-фізосіб? У квітні 2022 року НБУ рекомендував банкам надати позичальникам кредитні канікули. «Такі кроки (канікули) з боку фінансових установ дадуть можливість громадянам, які зараз опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим», – йшлося у листі Національного банку.

Як зараз банки працюють із проблемною заборгованістю громадян? Кожен банк проводить реструктуризації кредитів фізичних осіб (зокрема, переселенців) на свій розсуд та організовує її за власними критеріями. Через це інформація, отримувана від банків, щодо цієї теми вкрай різна.

Наприклад, ОТП Банк повідомив Mind, що з початку війни врегульовано майже 40 000 угод на суму близько 1,5 млрд грн. «Усі вимушені переселенці можуть отримати чи відстрочку, чи зменшення платежу за кредитом, але банк може попросити вказати поточні фінансові можливості», – кажуть у банку.

Для порівняння, Ощадбанк провів лише… 800 реструктуризацій. «Діючі програми реструктуризації базуються на індивідуальному підході для кожного позичальника, враховуючи причини виникнення фінансових труднощів та можливість вибору для клієнта зручного способу подання заяви на реструктуризацію до банку», – кажуть в Ощаді.

Чи є «особливі умови» для вимушених переселенців? Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку, розповів Mind, що майже 30% клієнтів, які вийшли на зв’язок із банком, перемістилися в межах України або за кордон. «Ми пропонуємо короткострокові, тобто до 12 місяців, зміни до кредитних угод – подовження терміну дії кредитних договорів, встановлення індивідуального графіку погашення, надання відтермінування по сплаті тіла та відсотків – кредитні канікули. Слід зазначити, що канікули зі сплати відсотків надаються на максимальний строк у три місяці. Завдяки таким інструментам банк реструктуризував майже 10% роздрібного кредитного портфеля», – уточнює Пономарьов.

У Юнекс Банку  окремої статистики по ВПО не ведуть. «Проте всім без винятку переселенцям, які звернулися до банку за реструктуризацією боргу, були запропоновані різні програми та пільгові умови із зменшенням як суми щомісячного платежу, так і розміру відсоткової ставки», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків цього банку.

Член Ради НБУ Василь Фурман нагадує, що хоча на сьогодні законодавством України не передбачено пом’якшення умов кредитних договорів для вимушених переселенців, проте було змінено низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема, й тих, що надають послуги з кредитування. «Штрафи, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані після 24 лютого 2022 року, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню. Тобто, обов’язкові платежі за кредитом є, але у разі їх прострочення штрафи, пені та інші платежі на нараховуються» – каже він.

Кредити фізичним особам, млрд грн

Джерело: НБУ

Що кажуть клієнти? Журналіст Mind дослідив, що розповідають про кредитну політику банків українські біженці. Нагадаємо, що за даними ООН лише до Європи виїхало понад 7 млн українців. Здебільшого це жінки з дітьми та батьками похилого віку.

Наприклад, Інна Звягінцева, яка зараз як біженка проживає в Австрії, розповідає, що monobank нарахував їй повні відсотки за січень та лютий плюс 7000 грн боргу. «Потім вони пообіцяли, що будуть нараховувати за зниженими відсотками. І хоч у формулюванні стоїть «до кінця воєнного стану», фактично із серпня вони нараховують повні відсотки», – розповідає вона.

На подібні ситуації скаржаться і клієнти інших установ. «Ось ПУМБ каже, що кредитні канікули у них закінчилися для всіх ще влітку, і платити по 6000 [грн] на місяць це нормально. Ні на які прохання про реструктуризацію не реагують. Клієнту з восьмирічним стажем прикро, чесно кажучи», – скаржиться переселенка Ярослава.

«Мені Альфа-банк ще й штрафи нараховує за кредитною карткою. І дає «пораду»: домовтеся з вашим орендодавцем, щоб йому не платити, а платити нам», – розповідає інша біженка, Тетяна Мітіна.

Є навіть історії, коли банки не надали реструктуризацію, а навпаки пробують стягувати борги навіть із родин, які є переселенцями з Маріуполя, Скадовська, Мелітополя, знищених районів Харкова, тощо. Тобто, з тих, у кого почасти взагалі нічого не залишилося. А в деяких випадках одразу після закінчення кредитних канікул банки навіть попросили клієнтів доплатити більше, аби покрити недоотримане.

Що кажуть юристи? «Діюче законодавство не надає жодних переваг переселенцям та особам, що втратили житло у зв’язку з агресією росії. Верховна рада поки не розглядала це питання і НБУ цього також не ініціював», – каже юрист Ростислав Кравець.

Юрист Катерина Гутгарц розповідає, що війна є форс-мажором, але у тому випадку, коли вона безпосередньо впливає на неможливість виконання стороною зобов’язань. «Наприклад, боржник перебуває на окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, і фізично не може виконати зобов’язання за договором”, – розповідає юрист. За її словами, «форс-мажор не звільняє від обов’язку виконання, а лише дає відстрочку на час дії обставин непереборної сили та звільняє від відповідальності за прострочення (штраф, пеня…)», – уточнює Гутгарц.

Як юристи радять діяти позичальникам? «Перш за все слід звернутися до кредитора, пояснивши ситуацію. Це не означає, що кредитор неодмінно піде на прощення боргу, тож сплачувати за кредитом все ж доведеться. Але графік погашення, а відтак і щомісячна сума можуть бути дуже суттєво дисконтовані. Так, щоб людина мала змогу все ж платити за кредитом», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків Юнекс Банку.

Ростислав Кравець пояснює, що у разі неможливості сплачувати кредит, потрібно у першу чергу дізнатись про програми банку, які існують щодо прострочення та можливої реструктуризації. «Після цього бажано реально оцінити шанси виконання запропонованих графіків погашення заборгованості. У разі можливості їх виконання, можна підписувати відповідні додаткові угоди. Якщо ж можливості виконання запропонованих програм нема, потрібно запропонувати власне бачення з чітким графіком погашення заборгованості, що виникла», – розповідає Кравець.

За його словами, поки не буде досягнуто саме письмове погодження додаткової угоди з графіком, який влаштує позичальника, погашення заборгованості робити не варто, адже це призводить виключно до її збільшення. «Суми, які сплачуються в цей період у неповному розмірі, направляються на погашення пені та штрафів, а не кредиту», – зазначає юрист.

Як загалом почувається банківська система в такій ситуації? На перший погляд, добра новина – це прибуткова діяльність банків. ПриватБанк відзвітував про майже 14 млрд грн прибутку за вісім місяців 2022 року, Універсал Банк (monobank) показав 0,65 млрд грн прибутку за цей же період.

«Приват» та monobank входять до трійки найбільших банків – кредиторів фізичних осіб. Тобто за вісім місяців війни вони майже не відчули впливу скрутного становища клієнтів та знищення української економіки. Можливо, через прибуткову діяльність банки поки що не розробили єдиного підходу до реструктуризації кредитів.

Яким мав би бути єдиний підхід до реструктуризації та чому він досі не напрацьований? Він має стати результатом спільної роботи Нацбанку та Податкової служби. На жаль, політика останньої не заохочує банки списувати проблемні кредити, бо податківці розглядають такі списання як прибутки банку – навіть якщо предмет застави знищений у Маріуполі. Друге питання – самі акціонери банків не хочуть докапіталізовувати свої установи у скрутний час. Тому банки вважають за краще «не помічати» реальної ситуації з кредитами.

Фінансисти передбачають, що реальну картину ми побачимо за результатами річної аудованої звітності, і вона відкриє всі збитки системи. «Банкам буде необхідно йти назустріч клієнтам та проводити реструктуризації та списання вже зараз. Наразі ми цього не бачимо, але слід дочекайтися результатів 2022 року», – резюмує фінансовий експерт Олена Домуз.

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»