Раніше трирічний термін подання документів на отримання одноразової грошової допомоги рахувався від дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Це призводило до того, що близькі родичі військових, яких суд оголошував померлими після тривалого періоду відсутності, могли втратити право на допомогу через сплив термінів ще до моменту ухвалення самого судового рішення.

Тепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих захисників та захисниць.

Також Уряд запровадив позачергову виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю І групи. Це зумовлено тим, що такі люди потребують невідкладного та вартісного лікування. Нерідко, через тривалий термін очікування в загальній черзі, вони не встигають отримати допомогу за життя.

Зміни вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Джерело: mod.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Рідним зниклих безвісти, які, відповідно до закону про мобілізацію мають право на відстрочку, почали приходити повістки.

Ще одна юридична колізія

Як пише “Медійна ініціативка за права людини”, в оновленому законі “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію” право на відстрочку надається “жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) зникли безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану”.

Разом із цим законом набула чинності постанова Кабміну № 560 про порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У цьому порядку сказано, що за наявності підстав для відстрочки особа має надати підтвердні документи.

Для тих, у кого близький родич зник безвісти, заявник має надати рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин. Саме ця вимога створює проблеми для отримання відстрочки, наголошують у виданні.

Юристка та координаторка груп родин військовополонених ГО “Медійна ініціатива за права людини” Олена Бєлячкова пояснила, що визнати особу безвісно відсутньою може лише суд. Для цього повинна бути відсутність упродовж року відомостей про місце перебування особи.

Водночас, відповідно по урядової постанови, статус зниклого безвісти людина набуває не за рішенням суду, а відповідно до норм спеціального закону — “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”.

Аби збирати такі відомості створено Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. З моменту внесення до реєстру відомостей про зникнення особи така людина набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин. Моментом, з якого особа вважатиметься зниклою безвісти, є дата подання заяви про зникнення.

ТЦК безпідставно змушують родини звертатися до суду

У Медійній ініціативі за права людини наголошують, що уряд своєю постановою № 560 об’єднав (або переплутав) ці два статуси, тим самим створивши юридичну колізію. Через цю плутанину виникають ситуації, що родичів зниклих безвісти дійсно мобілізовують.

Що випадки мобілізації родичів зниклих безвісти інколи дійсно трапляються ТСН.ua підтвердив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Він запевнив, що КШ вже подав рекомендації до Міноборони і Генштабу щодо врегулювання цієї колізії.

ТЦК не мають права мобілізовувати родичів зниклих безвісти

Відомий український адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua наголосив, що ТЦК не мають права мобілізовувати родичів зниклих безвісти військових.

“Якщо особа має на руках документи, що підтверджують родинні зв’язки (з особою, що зникла безвісти – Ред.), є відповідний акт, який зробив ТЦК чи військова частина, що особа зникла безвісти і здійснються виплати, то дії ТЦК щодо мобілізації таких осіб є неправомірними”, – каже Кравець.

За його словами, такі дії військкомів є перевищенням повноважень, за що для працівників ТЦК передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

“Єдине, що нажаль, ДБР, яке повинне розслідувати такі кримінальні провадження, не звартає на це увагу”, – каже юрист.

Кравець прокоментував, що у ТЦК вимагають для отримання відстрочки постанову суду про визнання особи зниклою безвісти.

“Вони (ТЦК – Ред.) можуть посилатися на що завгодно. Якщоє виплати, якщо є підтвердження, особа може відмовитися офіційно від мобілізаційного розпорядження і наполягати на розгляді її заяви про відстрочку”, – зазначає адвокат.

Що робити, якщо ТЦК хоче мобілізувати близького родича безвісти військового

За словами Кравця, якщо представники ТЦК ігнорують заяву про надання відстрочки, особа може правомірно відмовитися від мобілізації.

У разі якщо цю особу відвозять з ТЦК у військову частину, чоловік повинен негайно повідомити командиру військової частини про ці обставини – що він має право на відстрочку і що представники ТЦК не розглянули його заяву про надання відстрочки.

“Командир частини зобов’язаний цю особу так би мовити провести за межі частини, щоб вона могла спокійно дійстатися додому. Якщо і командир частини це не робить, це також буде вважатися порушенням законодавства. Потрібно захищати свої права і не мовчати. Звичайно, трапляються випадки, коли відбирають телефони, і я би радив одразу звертатися до ДБР і Нацполіції щодо викрадення людини. І наполягати на проведенні розслідування. Щоб представники ТЦК все таки дотримувалися законодавства”, – порадив Кравець.

Чи можна буде отримати відстрочку онлайн

“З огляду на рівень цифровізації країни це потрібно і можливо зробити. Єдине, для цього потрібне політичне рішення, аби припинити зловживання ТЦК”, – вважає юрист Ростислав Кравець.

Раніше заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко обіцяла, що до кінця цього року у застосунку “Резерв+” має з’явитися функція онлайн відстрочки для студентів і багатодітних батьків. Про онлайн відстрочку для близьких родичів військових, що зникли безвісти або потрапили у полон, вона нічого не згадала.

Раніше Олексій Гончаренко повідомив, що зупинився призов обмежено придатних віком з 18 до 25 років. Також він повідомив, що чоловіки від 50 до 60 років, які наразі підлягають мобілізації, в подальшому можуть бути мобілізовані лише у разі розпорядження Генштабу.

Джерело: tsn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Фізична особа, за загальним правилом, з народження наділяється цивільною правоздатністю, тобто здатністю мати цивільні права (майнові, особисті немайнові права) та обов’язки, а припиняється цивільна правоздатність у момент смерті особи. Отже, досить важливим для людей, які втратили зв’язок з близькою людиною, є визначення (встановлення) правового статусу особи, з якою втрачено зв’язок і місцезнаходження якої невідомо.

Порядок визначення (встановлення) правового статусу особи, з якою втрачено зв’язок і місцезнаходження якої невідомо регулюється, зокрема Цивільним кодексом України, Цивільно процесуальним кодексом України, Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» та іншими нормативно-правовими актами.

Коли фізична особа вважається зниклою безвісти та набуває правового статусу такої особи?

Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» визначено, що особою, зниклою безвісти вважається фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.

Особа, яка зникла безвісти в зоні збройного конфлікту під час проходження нею військової служби або за будь-яких інших обставин, що підтверджують факт перебування особи у цій зоні вважається особою, зниклою безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом.

Особа, яка зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей вважається особою, зниклою безвісти за особливих обставин.

Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду (про визнання фізичної особи безвісно відсутньою) та вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку (до встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти).

Куди подається заява про розшук особи, зниклої безвісти та ким вона може бути подана?

Заява про факт зникнення особи безвісти та її розшук подається до Національної поліції України, органу уповноваженого на розшук осіб, зниклих безвісти, зокрема родичем такої особи.

Родичами особи, зниклої безвісти вважаються: батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брати та сестри, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач, усиновлений, опікун, піклувальник, особа, яка перебуває під опікою чи піклуванням, чоловік, дружина та особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Щодо права членів сім’ї особи, зниклої безвісти на соціальний захист.

Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» визначено, що члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, у порядку встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”:

• непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні (незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу);
• діти особи, зниклої безвісти (незалежно від того, чи були вони на утриманні такої особи);
• батьки і чоловік (дружина) особи, зниклої безвісти, які не були на її утриманні (якщо внаслідок такого зникнення вони втратили джерело засобів до існування).

Право на отримання відповідної пенсії виникає через один місяць з дня внесення відповідним територіальним органом Національної поліції України до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про безвісне зникнення особи.

Виплата такого виду пенсії членам сім’ї особи, зниклої безвісти здійснюється за весь час, протягом якого особа, зникла безвісти, зберігає цей правовий статус.

Разом з цим, у разі смерті особи, яка мала статус зниклої безвісти, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку, родичі такої особи мають право на звернення для отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Щодо правових наслідків набуття правового статусу особи, зниклої безвісти.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи, а тому права та інтереси особи, зниклої безвісти, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку (до встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти), або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Права та інтереси особи, зниклої безвісти, які підлягають захисту:

• можливість встановлення опіки (призначення опікуна) над майном такої особи (з моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру досудових розслідувань);
• встановлення, у разі необхідності, опіки/піклування над дитиною (у разі якщо обидва з батьків дитини є особами, зниклими безвісти);
• встановлення, у разі необхідності, опіки над повнолітніми особами, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки (якщо такі особи перебували на утриманні особи, зниклої безвісти);
• сімейний стан такої особи не змінюється (до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою);
• збереження за такою особою місця роботи та займаної посади (але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою). При цьому, якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави (наприклад, державний службовець) зникла безвісти за особливих обставин у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за нею зберігаються місце роботи, займана посада та середній заробіток (але не більш як до моменту оголошення такої особи померлою);
• особам, зниклим безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, надаються гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та іншими законами України.

Фактично, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, при тих чи інших обставинах, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук, однак для реалізації механізму захисту прав та інтересів такої особи, в більшості випадків необхідне рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Тобто, правовий статус «особи, зниклої безвісти» не є тотожним правовому статусу фізичної особи визнаної в судовому порядку «безвісно відсутньою».

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою в судовому порядку.

Фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. Підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність її протягом року за місцем постійного проживання і відсутність відомостей про місце її перебування.

Заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може бути подано заявником (членом сім¢ї, родичем) до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою зазначається мета з якою необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою (наприклад, з метою розірвання шлюбу іншим із подружжя), обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи та долучаються всі наявні у заявника докази (наприклад, підтвердження звернення до правоохоронних органів із заявою про зникнення особи та її розшук).

За наслідками розгляду зави та ухвалення судом рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, зокрема:

– нотаріусом встановлюється опіка над майном такої особи, призначається опікун який управляє майном в інтересах особи, яка визнана безвісно відсутньо, в тому числі надає утримання особам, яких був зобов’язаний утримувати безвісно відсутній за рахунок цього майна;

– інший з подружжя одержує право розірвати шлюб у спрощеному порядку в органах державної реєстрації актів цивільного стану;

– припиняються зобов’язання, нерозривно пов’язані з особою безвісно відсутнього (наприклад, участь у повному товаристві, представництво за довіреністю, договір доручення).

Разом з цим, судом може бути скасовано рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Підставою для скасування рішення є одержання судом заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або відомостей про місцеперебування цієї особи. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або іншою заінтересованою особою до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або до суду за місцеперебуванням особи.

Відповідно, у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою правові наслідки такого визнання втрачають свою силу, а права такої особи мають бути поновлені у встановленому законом порядку.

У підсумку треба зазначити, що з огляду на воєнний стан, вбивства та викрадення громадян України російськими окупантами встановлення юридичного факту безвісно відсутньої особи або набуття статусу особи, зниклої безвісти має дуже важливе значення для близьких цієї особи, а також належного захисту її прав та прав й обов`язків її близьких.

Адвокат Катерина Валенко АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»