📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Виправдувальний вирок у справі за обвинуваченням за ч.5 ст. 407 КК України – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15950-vipravduvalnij-virok-u-spravi-za-obvinuvachennjam-za-ch5-st-407-kk-ukrayini/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tvзаявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Нардепи дуже втомилися, бо багато років перевищують свої повноваження. Тому такі заяви нардепа Костенка про Офіс призову замість ТЦК — наслідки виснаження та весіннього авітамінозу. Вже змінювали і керівників ТЦК, замість військоматів назвали ТЦК. Змінювали обласні та районі ТЦК, залучали туди поранених та контужених. Віщали їм бодікамери, може ще треба бодікамери повістити з усіх сторін на працівників ТЦК. Однак чомусь ніхто не питає про відео з бодікамер, коли трапляються трагедії», — каже адвокат.

За його словами, всі ці заяви нардепа Костенко об’єктивно можна коментувати з медичної точки зору, а не з юридичної.

«Офіс Призову замість ТЦК — чергова зміна вивіски, яка не вирішить проблем. А можна ще зробити логотип для Офісу призову чи ТЦК, як для Укрпошти, щоб потім раз на різ його перевертати. Це порядки з „однієї грядки“. Об’єктивно нардепу Костенкові порадив би скласти повноваження та на власному прикладі показати, як треба захищати країну. Це було б найкращим рішенням, бо українці побачили б, що народні обранці крім слів, дійсно думають про захист батьківщини», — зазначає адвокат.

На його думку, нардеп Костенко має розробити закон про підвищення зарплати військовим та ротації.

«Про це Костенко розповідає 5 років, але нічого не робить», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що інформацію про те, що законопроєкт про зміни щодо мобілізації вже готовий сьогодні підтвердив секретар Комітету з нацбезпеки Верховної Ради Роман Костенко.

Зокрема, серед обговорюваних ідей — передача частини функцій ТЦК поліції.

«Ми будемо це розглядати. З цим мають прийти до нас, і це буде не тільки комітет розглядати, це буде розглядати вся Верховна Рада, бо там потрібні зміни до законів», — зазначив він в ефірі Радіо NV.

Костенко також каже, що замість ТЦК буде «Офіс призову» чи «Офіс комплектування».

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Суддя-доповідач у справі – Олег Первомайський. 

Стаття 615 Кодексу визначає особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану. Згідно з частиною п’ятою статті 615 Кодексу „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці“.

На думку автора клопотання, оспорюваний припис Кодексу, зокрема, призводить до втрати ефективного судового контролю та можливості ув’язнення особи без дослідження обґрунтованості обвинувачення та ризиків, передбачених Кодексом, дає змогу ухвалювати невмотивовані судові рішення.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.

Суд ухвалив, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.

Крім того, Суд наголосив на необхідності приведення Верховною Радою України нормативного регулювання, установленого частиною пʼятою статті 615 Кодексу, що визнана неконституційною, у відповідність до Конституції України та цього Рішення.

Текст Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Конституційного Суду України 2 квітня ц.р.

Джерело: ccu.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Я сподіваюся, що це відео, як і інші мої матеріали, буде цікавим не лише юристам, а й приверне увагу громадян України, Пропоную подивитись та залишити власну думку у коментарях.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸CASE OF DANILEŢ v. ROMANIA (Application no. 16915/21) – https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-247839%22]}

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Національний банк не розпочав перевірок інкасаторської служби Акордбанку у відповідь на затримання поліцією, прикордонниками та СБУ на місці злочину двох інкасаторів цієї фінустанови та через початок досудового розслідування щодо організації незаконного трансферу спецтранспортом цих інкасаторів і переправлення через кордон військовозобов’язаних. 

Про це “Телеграф” в ексклюзивній відповіді повідомили в Нацбанку.

Кому належить банк

Більша частина Акордбанку належить родині радниці президента Зеленського з питань відбудови України та інвестицій, нашої експосланниці в США Оксани Маркарової: 74,8% акцій Акорду належить її чоловікові Данилу Волинцю. Банкіри нині багато розповідають про турботливість і активні переговори пані Маркарової з цього питання. Розповідають, що вона докладає багато зусиль, щоб запевнити правоохоронні та наглядові органи, що гучний інкасаторський злочин — прикрий поодинокий випадок і аж ніяк не поширене явище в інкасаторській службі Акордбанку. Задіяні всі зв’язки та політико-економічний вплив.

Не виключається сценарій, за яким інцидент з інкасаторами Акордбанку просто “замнуть”.

НБУ відмовився навіть анонсувати перевірку інкасації Акордбанку та зберіг цій фінустанові інкасаторську ліцензію — ця структура може й надалі перевозити гривню, валютні цінності, надавати інші послуги. Окремо Нацбанк зазначив, що не мусить реагувати на звинувачення силових органів.

“Національний банк уважно стежить за перебігом розслідування зазначеного випадку. Водночас додамо, що рішення, у тому числі про заходи впливу, ухвалюються Національним банком за результатами нагляду за діяльністю банків, а не за результатами розслідування правоохоронними органами”, — йдеться в ексклюзивній відповіді НБУ для “Телеграфу”.

Що сталося

Нагадаємо, що понад три тижні тому співробітники Берегівського районного відділу поліції спільно з працівниками 27-го прикордонного загону та СБУ викрили двох працівників Акордбанку (мешканців Львівщини) у незаконному використанні інкасаторського (службового) автомобіля. Працівники банку вивозили в захисній капсулі (де мають перевозити готівку та інші матеріальні цінності) цього транспорту чоловіка призовного віку через державний кордон.

У Нацбанку відмовилися пояснювати своє небажання зараз перевіряти Акордбанк.

Хоча водночас регулятор визнав, що інкасаторська служба Акорду, як і інших установ з відповідною ліцензією, мусить виконувати чіткі вимоги НБУ з перевезення гривні та валютних цінностей. Тобто спецтранспорт не має права за бажанням окремих інкасаторів і без нагляду та звітів роз’їжджати де завгодно з ухилянтами на борту замість готівки чи банківських металів. Функціонування таких авто суворо регламентовано та описано в нацбанківській Інструкції №29.

Перше — інкасаторський спецтранспорт має бути обладнаний пристроями стеження.
Друге — інкасаторські авто не просто відстежуються, але й мають вивід/сповіщення на пульт чи підрозділ контролю. Коли спецтранспорт кудись прямує згідно із затвердженим банком маршрутом, за ним мають стежити. Кожне авто має тривожну кнопку для надзвичайних ситуацій, сигнал з якої надходить у тому числі до правоохоронних органів, приміром, у випадку нападу чи пограбування.
Третє — інкасаторські машини обладнані камерами спостереження (внутрішніми та зовнішніми).
Четверте — дані з систем (стеження, сповіщення тощо), якими облаштований спецтранспорт, мають зберігатися й архівуватися банками щонайменше протягом двох років. У тому числі інформація щодо зміни місцезнаходження цих авто та їх маршрутів.
П’яте — мінімальний склад екіпажу інкасаторів складається з трьох осіб: водій, охоронець, інкасатор.

“Національний банк здійснює контроль за виконанням банками вимог Інструкції №29 під час проведення планових та позапланових перевірок”, — підтвердила пресслужба Нацбанку.

Знали чи ні?

Описаний ретельний контроль у самому банку та з боку регулятора доводить лише одне — жоден інкасаторський автомобіль не може безконтрольно вештатися лісами біля кордону без будь-якого контролю, чи то незаконно транспортуючи людей, чи щось інше.

Саме з цього нині виходить версія про те, що про вивезення ухилянтів через кордон за допомогою інкасаторів знали не тільки в окремій філії/філіях Акордбанку, а й у центральному апараті. “Знали” в цьому випадку означає “покривали”, оскільки йдеться про порушення щонайменше профільної Інструкції Нацбанку №29. Вона передбачає перевезення банківськими інкасаторами лише валютних та інших цінностей, і точно не людей у захисній спецкапсулі, що було зафіксовано правоохоронними органами під час затримання в Закарпатській області.

Та всі інкасаторські порушення мають фіксуватися не тільки силовими органами, а й Національним банком, який, згідно з Інструкцією №29, мусить контролювати “дотримання правил і порядку проведення операцій з інкасації коштів та перевезення валютних цінностей”. Це його прямий обов’язок. Коли НБУ почне буквально виконувати його у випадку з Акордбанком — точно невідомо.

Невідомо також, чи скоювали працівники інкасаторської служби Акорду аналогічні порушення в інших регіонах (окрім Закарпаття). Нацбанк не повідомив про відповідні перевірки Акордбанку з цього боку.

Інспекційні перевірки

НБУ розповів, що протягом повномасштабної війни (2022–2025 років) здійснив планові інспекційні перевірки 11 банків з власними підрозділами інкасації:

2023 рік — Банк ¾;
2024 рік — Приватбанк, Ощадбанк, Банк Восток, Радабанк, Індустріалбанк і згаданий Акордбанк;
2025 рік — Сенс Банк, Укргазбанк, ПУМБ і Банк Південний.

За цей же час було здійснено 12 перевірок небанківських установ, що займаються інкасацією.

Нацбанк здійснює планові перевірки інкасаторів кожного банку щонайменше раз на три роки, а позапланові — коли вважає за потрібне.

“Позапланові перевірки проводяться за наявності обґрунтованих підстав на підставі рішення правління Національного банку, а також за дорученням голови Національного банку, його першого заступника або заступника, який за розподілом функціональних обов’язків здійснює загальне керівництво процесами грошового обігу”, — відповів НБУ, не пояснюючи, що саме вважає “обґрунтованими підставами”.

Про виявлені за останні чотири роки порушення під час інкасаторських перевірок НБУ у жодному випадку не повідомив. Водночас видно, що банки не втрачали інкасаторські ліцензії Нацбанку. На поточний момент їх мають 20 банківських установ із 59 чинних. НБУ надав “Телеграфу” повний список:

Приватбанк;
Ощадбанк;
Сенс Банк;
А-Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк;
Райффайзен Банк;
Акордбанк;
Банк “Кліринговий дім”;
Індустріалбанк;
Банк Південний;
Радабанк;
Банк ¾;
Банк Альянс;
Банк “Грант”;
Кредобанк;
Кристалбанк;
Полтава-Банк;
МТБ Банк;
Банк Восток.

Загальний транспортний парк цих банків складає близько 1,5 тисячі оперативних автомобілів. Ще понад 130 одиниць спецтранспорту мають 11 небанківських установ, що також займаються інкасацією за дозволами Нацбанку.

Тобто, якщо НБУ все ж здійснить перевірку Акордбанку й вирішить позбавити його інкасаторської ліцензії за її результатами, то ринок цих перевезень зможе оперативно перебудуватися й пристосуватися до інших учасників та умов. Жодних прогалин виникнути не має.

Та в об’єктивні інкасаторські перевірки Нацбанку та застосування до Акордбанку заходів у вигляді штрафів чи позбавлення ліцензії — мало хто вірить. У тому числі через політичну впливовість Оксани Маркарової, родина якої володіє Акордом. Навіть під загрозою відповідальності вже самого Національного банку, який нині зволікає з елементарною перевіркою Акордбанку після гучного інциденту.

Коментар юриста

Якщо правоохоронці виявлять повторення зловживань у тому ж Акорді, то керівництво Нацбанку можуть звинуватити за ст. 367 Кримінального кодексу — службова недбалість, що передбачає від 2 до 5 років позбавлення волі.

Водночас і у такий сценарій зараз мало хто вірить.

“Не вірю в об’єктивну реакцію Національного банку на порушення службою інкасації Акордбанку, навіть якщо такі порушення будуть встановлені та доведені правоохоронними органами. У якісь безпристрасні перевірки НБУ, тим паче у відкликання ліцензії з інкасації, теж не вірю. На мою думку, від голови Нацбанку Андрія Пишного можна очікувати лише політично мотивованого рішення, на яке повпливають акціонери Акордбанку, й чогось навіть схожого на справедливість ми не побачимо. Навіть за умови притягнення окремих працівників Акорду до кримінальної відповідальності”, — прокоментував “Телеграфу” ситуацію старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

“Якщо ми говоримо про внутрішні процеси в САП і НАБУ, то побачимо, що відсутня абсолютно (від слова “зовсім”) система контролю за роботою цих органів. САП за результатами останньої реформи, яка була проголосована наприкінці 2023 року, абсолютно відмежувалася від Офісу генерального прокурора. Наслідком цього ми маємо так чи інакше якісь сумнівні рішення, укладені угоди”, – повідомив він. 

Експрокурор нагадав, що за Законом України про прокуратуру передбачений аудит Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який має проводитися один раз на два роки. З 2015 року по сьогоднішнього дня жодного аудиту не відбулось, зазначив він.

За його словами, внаслідок цього в НАБУ та САП є численні порушення. Так, наприклад, коли прокурори не бажають підписувати необґрунтовані підозри, для яких відсутні докази, їх просто звільняють. Або звільняють, коли прокурор веде справу не так, як це бачить його керівництво.

“Немає ніякої незалежності прокурорів в САП. Загалом, керівники САП і НАБУ не хочуть, щоб над ним був здійснений контроль – наприклад, генерального прокурора”, – констатував Броневицький.

У цьому контексті він згадав маніпулятивні та чорно-білі гасла про нібито втрату незалежності НАБУ і САП. У світі, за його даними, немає систем, в яких антикорупційна вертикаль існувала б безконтрольно – повністю незалежно від інших органів державного управління.

Щодо цього експрокурор САП послався на досвід Сінгапуру, де система антикорупційних органів вмонтована в гілку виконавчої влади і є вертикаллю прем’єр-міністра. У Гонконгу створюються спеціальні комісії урядом, куди входять громадськість, експертне середовище, юристи, адвокати тощо. Вони здійснюють контроль за діяльністю цього бюро. У Франції антикорупційні органи вбудовані в систему органів юстиції та фінансів.

“Ніде немає такої антикорупційної екосистеми, яка була б відірвана абсолютно від інших державних структур. Система важелів та противаг має зберігатися. Те, що відбувається зараз, – це повний відрив САП від органів прокуратури”, – повідомив він.

Раніше відомий юрист, адвокат Ростислав Кравець заявив, що європейські суди не довіряють українській антикорупційній вертикалі. Вони констатують відсутність у ній фундаментальних гарантій процесуальної справедливості та захисту прав людини.

Джерело: ukranews.com

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

“Відбулось чергове засідання (5 березня 2025 року – ред.) у справі 86-річного генерального конструктора вертолітної техніки, якого третій рік тримають під вартою без жодної альтернативи. За цей час все його майно було конфісковано без встановлення його вини. Підстава для конфіскації – указ президента України, де навіть його ім’я написали з помилкою”, – зазначив Кравець.

Він повідомив, що його підзахисний майже втратив слух, тому засідання прийшлось перенести.

“Вважаю, що всі судді та прокурори, що причетні до катування та знищення виробництва вертолітної техніки повинні понести відповідальність, разом з представниками Мін’юсту, які в цьому катуванні брали участь. На сьогодні його позбавили навіть пенсії і суд цинічно не дає можливості її оформити”, – заявив юрист.

КОНТЕКСТ

У жовтні 2022 року СБУ повідомила про затримання Богуслаєва. Він обвинувачується за чотирма статтями Кримінального кодексу України. 24 жовтня 2022 року суд відправив Богуслаєва до СІЗО, де він залишається донині.
З моменту затримання та обрання запобіжного заходу В’ячеслав Богуслаєв перебуває під вартою без винесення вироку вже більше 2 років, при цьому його вина досі не доведена в суді.

1 квітня 2023 року президент Володимир Зеленський запровадив санкції проти Богуслаєва. У квітні 2024-го ВАКС задовольнив позов Мін’юсту про застосування санкції щодо Богуслаєва у вигляді стягнення активів.

На початку грудня 2024 року ЄСПЛ відкрив справу за скаргою захисників Богуслаєва. Захист Богуслаєва вважає, що арешт генерального конструктора вертолітної техніки призвів до перерозподілу контролю над одним із стратегічних підприємств України, а вся кримінальна справа про державну зраду “має всі ознаки рейдерства”.

Джерело: podrobnosti.ua

АО «Кравець І Партнери»

Чи мають право працівники ТЦК затримувати людей без поліції — що каже адвокат Ростислав Кравець.

За словами адвоката, представники ТЦК не мають права затримувати людей. Він зазначив, що це можуть робити лише співробітники поліції.

Кравець зауважив, що попри повідомлення про насильницьке затримання громадян представниками Територіальних центрів комплектування, закон таких дій не дозволяє. Водночас він додав, що люди не мають права перешкоджати Збройним силам України, які діють законно.

“На сьогодні у представників ТЦК немає права нікого затримувати. Це може зробити виключно представник Національної поліції. Те, що ми бачимо так звану “бусифікацію”, представникам ТЦК заборонено застосовувати силу, заборонено когось затримувати. Тому насправді в цій справі було б цікаво розібратися, що було пред’явлено представникам ТЦК за незаконне утримання осіб і фактичне перевищення повноважень. Так, дійсно, особа не має права перешкоджати ЗСУ, які діють законно”, — пояснив адвокат.

Раніше ми інформували, що громадянам України потрібно перевіряти під час вручення повістки на вулиці.

Також юрист давав поради щодо того, як протидіяти, коли ТЦК мобілізує людину з відстрочкою.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»