В Україні вже сформувалася послідовна судова практика, яка забороняє прирівнювати лізинг транспортних засобів до роялті. Попри це, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній, які орендують повітряні судна у нерезидентів, намагаючись трактувати звичайні лізингові платежі як оплату за користування інтелектуальною власністю. Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що правоохоронці зобовʼязані враховувати судову практику під час своєї діяльності. 

Кримінальні справи БЕБ проти авіабізнесу

Слідчі Бюро економічної безпеки відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.

Такий підхід – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина.

Чітка межа між роялті та лізингом транспорту в судовій практиці

Поки слідчі Бюро економічної безпеки намагаються прирівняти лізинг авіатранспорту до використання інтелектуальної власності і вказують, що за нього потрібно сплачувати роялті, в Україні вже сформувалася стала судова практика щодо цього питання.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року суд прямо зазначив: “Поняття “роялті” передбачає платежі за користування або право на використання об’єктів інтелектуальної власності…”. Судді зробили принциповий висновок: транспортні засоби, навіть якщо йдеться про складну техніку, не відповідають критеріям об’єктів права інтелектуальної власності.

Попри те, що податківці намагалися видати лізинг залізничного транспорту за користування інтелектуальною власністю, суд наголосив, що вагони не визнаються об’єктами інтелектуальної власності, а отже не можуть бути джерелом роялті.

Повітряні судна за своєю юридичною природою також є транспортними засобами. Літак не є патентом, як і не є авторським твором чи торговельною маркою, або ж програмним кодом, чи ноу-хау. Повітряне судно виконує транспортну функцію, так само як залізничний вагон, локомотив чи сільськогосподарська техніка виконують свої виробничі функції.

Тому спроби трактувати міжнародний авіаційний лізинг як використання інтелектуальної власності суперечать не лише міжнародній практиці та українському податковому законодавству, а й уже сформованим підходам українських судів.

Показово, що позиція щодо неможливості прирівнювання транспортного лізингу до роялті формується не одним окремим рішенням, а цілою серією судових рішень, прийнятих у різні роки різними інстанціями.

Наприклад, у 2025 році Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що оренда сільськогосподарської техніки не може вважатися роялті. Аргументація суду була доволі прямою: серійна техніка не є об’єктом права інтелектуальної власності.

Ще раніше, у 2022 році П’ятий апеляційний адміністративний суд розглядав справу щодо оподаткування операцій з оренди залізничних платформ. Тоді контролюючі органи намагалися перекваліфікувати лізингові платежі у роялті та донарахувати податки.

Однак суд не підтримав такий підхід. Судді підтвердили базовий правовий принцип: оренда транспортного засобу є господарською операцією користування майном, а не передачею прав інтелектуальної власності.

Ще одним показовим кейсом став спір ТОВ “Рейл Лоджистік” проти Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Податкова намагалася донарахувати податок на доходи нерезидентів за операціями оперативного лізингу залізничних вагонів у нерезидентів, зокрема компаній з Естонії.

Суд у цій справі також став на бік бізнесу, наголосивши, що транспорт не є інтелектуальною власністю.

Ще раніше аналогічну позицію сформував Вищий адміністративний суд України.

Суд прямо наголошував: роялті стосується використання патентів, торговельних марок, ноу-хау, креслень, технологій та спеціалізованих інноваційних рішень. Натомість звичайні виробничі активи та транспортні засоби до таких категорій не належать.

Таким чином українські суди послідовно проводять чітку межу, що оренда транспорту, яким в тому числі є повітряні судна, це господарська операція, а ліцензійні платежі – це зовсім інша правова природа.

Міжнародні конвенції також спростовують підхід БЕБ

Окремо українські суди в своїх рішеннях вказують на необхідність застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, підписаних Україною з низкою іноземних держав.

Саме ці міжнародні договори визначають, де і яким чином мають оподатковуватися доходи нерезидентів, зокрема й лізингодавців.

Українські суди наголошують, якщо доходи нерезидента виникають у межах орендних відносин і не є роялті, вони повинні оподатковуватись у країні податкового резидентства компанії-лізингодавця.

Водночас у своїх ухвалах суди нагадують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Слідчі зобов’язані враховувати позицію судів

Юрист Ростислав Кравець в коментарі УНН прямо вказує, що правоохоронні органи повинні враховувати попередню судову практику у питанні оподаткування лізингу транспорту.

Вони зобов’язані це робити – наголошує юрист. Водночас він критично оцінює сучасний стан правоохоронної системи. За його словами, після реформ останніх років слідчі отримали надмірну процесуальну автономію.

Слідчі фактично, маючи ніби незалежний статус, зловживають своїми правами – переконаний Ростислав Кравець.

На його думку, наслідком можуть ставати арешти рахунків, блокування роботи підприємств, зрив міжнародних контрактів та репутаційні втрати.

Якщо мова йде про юридичних осіб, то блокувати їм рахунки, підривати їм авторитет, зривати їм контракти, угоди мільйонні, і таким чином фактично домагатись того, щоб особи або давали хабарі, або визнавали свою провину і платили штрафи без реального, так би мовити, позбавлення волі. На жаль, це сучасна правоохоронна система, яка потребує негайного відновлення після усіх цих реформ іноземців – зазначив він.

Особливо небезпечним такий підхід є для авіаційної галузі. Адже українська цивільна авіація вже працює в надскладних умовах: закрите небо, утримання флоту за кордоном, висока вартість операційної діяльності та відсутність системної державної стратегії розвитку.

Додатковий податково-правовий тиск може створити ризики не лише для окремих компаній, а й для цілої галузі.

Тож спроби перекваліфікувати міжнародний транспортний лізинг у роялті виходять далеко за межі податкового спору. Зараз йдеться про принцип правової визначеності.

Якщо суди роками формують підхід, який підтверджує, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а лізинг не є роялті, БЕБ повинен враховувати відповідні судові рішення. Інакше бізнес отримує сигнал, що навіть усталена судова практика і чинне законодавство не гарантують правової передбачуваності.

А це вже питання інвестиційного клімату, міжнародної репутації країни, довіри до держави як надійного партнера та економічної і національної безпеки.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Бюро економічної безпеки (БЕБ) намагається сформувати нову практику, у якій класичні платежі за оренду транспорту українськими компаніями за кордоном намагаються перекваліфікувати у роялті. Така інтерпретація не лише суперечить базовим нормам права, створює ризики подвійного оподаткування, а й може призвести до втрати цілої авіаційної галузі, критично важливої у повоєнному відновленні України.

Бюро економічної безпеки розслідує низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. Слідчі переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Окрім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й в інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо зауважити, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалось і раніше не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Тож обґрунтованих підстав для зміни трактування законодавства у слідчих Бюро економічної безпеки очевидно немає, а ситуація виглядає виключно як тиск на бізнес, який шкодить державі.

Транспортний засіб не об’єкт інтелектуальної власності

Ключова помилка, яка лежить в основі підходів слідчих Бюро економічної безпеки, – це змішування правової природи матеріальних об’єктів, якими є транспорт, і нематеріальних прав.

Відповідно до законодавства, транспортний засіб – це технічний пристрій, призначений для перевезення людей і вантажів. До цієї категорії належать, зокрема, автомобілі, залізничний рухомий склад, морські та річкові судна, а також повітряні судна, як от літаки та вертольоти. Вони є матеріальними об’єктами цивільного обороту, що можуть передаватися у власність або користування, зокрема й у лізинг.

Натомість інтелектуальна власність – це права на результати творчої діяльності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, авторські твори тощо. Вона має нематеріальний характер і охороняє не сам фізичний об’єкт, а ідею, технічне рішення або форму вираження.

Як наголошують юристи, навіть якщо транспортний засіб створено внаслідок інтелектуальної діяльності, це не означає, що сам об’єкт стає інтелектуальною власністю.

“Тобто для того, щоб визнаватися інтелектуальною власністю, конкретний об’єкт має містити нове технічне рішення чи іншу інновацію, яка є відповідно захищеною у передбаченій законом формі, і за загальним правилом транспорт, а особливо той, що є результатом масового виробництва, не є та не може визнаватися таким об’єктом”, – пояснила в коментарі УНН юристка з питань інтелектуальної власності юридичної компанії “ЛОДЖІК” Аліна Пархута.

Лізинг і роялті – різна правова природа

Відповідно до українського податкового та міжнародного права, роялті – це платіж за користування або надання права користування об’єктами інтелектуальної власності. Ідеться про нематеріальні активи: технології, бренди, програмне забезпечення, патенти.

Натомість лізинг є формою майнових відносин, у межах яких одна сторона передає іншій право користування матеріальним обʼєктом, зокрема транспортним засобом, за грошову оплату.

Таким чином, платежі за лізинг літаків або іншого транспорту за своєю економічною суттю є платою за користування майном, а не за використання об’єктів інтелектуальної власності. Будь-яка спроба прирівняти їх до роялті є юридично некоректною, наголошують правники.
Міжнародні конвенції – пріоритет над національним правом

Окремого значення у цьому питанні набуває застосування міжнародних договорів. Україна є стороною близько сотні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які прямо регулюють порядок оподаткування доходів від експлуатації транспортних засобів у міжнародному сполученні.

Оскільки через війну росії проти України небо над нашою державою закрите, то вся діяльність цивільної авіації наразі зосереджена за кордоном – там здійснюються авіаперевезення і обслуговування повітряних суден. Отже й прибутки генеруються за межами України і податки сплачуються теж в іноземних державах.

“Відповідно до Конституції України і процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, які ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – пояснив в ексклюзивному коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Як правило, Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування передбачають, що доходи від експлуатації повітряних суден оподатковуються в країні резидентства компанії-лізингодавця. Саме тому кваліфікація лізингових платежів як роялті фактично нівелює дію цих міжнародних угод.

“Питання оподаткування авіаційного лізингу – це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії – МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші – орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО (конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – ред.): Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті, – це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку – або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни”, – зазначила керуючий партнер LAW GUIDE, експерт з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.

Окрім того, варто враховувати сучасні інструменти міжнародного податкового регулювання, зокрема Multilateral Instrument (MLI) та положення Модельної конвенції ОЕСР, які уточнюють підходи до визначення джерела доходу та розподілу податкових прав між державами.

Подвійне оподаткування як системний ризик

Практичним наслідком перекваліфікації лізингу в роялті у справах, які розслідує БЕБ, стає подвійне оподаткування. Доходи, які вже оподатковуються за кордоном, у юрисдикціях, де зареєстровані лізингодавці або здійснюється діяльність, додатково обкладаються податками в Україні. Що цікаво, така система діє тільки щодо українських компаній, то їх зараз фактично змушують платити таку собі націнку на прапор, чим позбавляють конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

Як зазначають юристи, за умови належного застосування конвенцій цього не повинно відбуватися. Однак у випадку ігнорування міжнародних норм українські компанії опиняються у ситуації, коли один і той самий дохід обкладається податком двічі.

“Питання оподаткування лізингових платежів, що сплачуються на користь нерезидентів, прямо врегульоване пп. 141.4.1 ПКУ і до останнього часу мало відносно сталу практику застосування. Якщо з державою нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то в багатьох випадках щодо оренди рухомого майна застосовувалася стаття про прибутки від підприємницької діяльності, а отже за відсутності постійного представництва нерезидента в Україні оподаткування в Україні не здійснювалося”, – пояснила в коментарі УНН керуюча партнерка Аудиторської компанії “Капітал Плюс”, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів Тетяна Шевцова.

Руйнівні наслідки

Авіаційна галузь є одним із найбільш чутливих секторів в умовах війни. Українські авіакомпанії не мають можливості працювати в Україні, а також фактично не мають альтернативи лізингу, адже це глобальна практика швидкого і більш дешевого формування флоту.

Якщо БЕБ усе ж вдасться відстояти позицію щодо перекваліфікації лізингових платежів у роялті попри міжнародне право та українське законодавство, це призведе до руйнівних наслідків для економіки. При чому постраждають усі сектори, де компанії використовують транспорт у лізинг – авіаційна галузь, залізничний транспорт, а також агропромисловий комплекс.

Зростання операційних витрат компаній, зниження конкурентоспроможності на міжнародному ринку, ризик розірвання контрактів із іноземними лізингодавцями, скорочення валютної виручки, яку генерує авіаційна галузь, і це, за словами експертів, тільки початок.

У ширшому контексті це формує негативний сигнал для іноземних інвесторів щодо передбачуваності податкової політики України та бʼє по іміджу нашої держави як надійного партнера.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Міжнародні договори, ратифіковані Україною, мають вищу юридичну силу порівняно з національним законодавством, однак на практиці це правило не завжди враховується правоохоронними органами, зокрема мова йде про Бюро економічної безпеки. Наприклад, у справах щодо оподаткування авіаційного лізингу БЕБ застосовує підходи, які можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держави.

Подвійне оподаткування лізингу

Слідчі Бюро економічної безпеки намагаються оподатковувати як дохід із джерелом походження з України лізингові платежі за користування повітряними суднами, що беруться авіаперевізниками в оренду у нерезидентів та експлуатуються за межами України. Це суперечить як економічній суті операцій, так і положенням міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Підставою для такого переслідування стала стаття, опублікована Державною податковою службою України ще за часів керівництва Тетяни Кірієнко, яка трактує фінансові лізингові операції як виплати роялті, тобто вважає повітряні судна інтелектуальною власністю.

Через війну росії проти України, небо над нашою державою закрите для цивільної авіації і українські авіаперевізники були змушені повністю перенести свою діяльність за кордон – від перельотів до обслуговування повітряного транспорту. Це означає, що усі доходи та прибутки вони генерують за кордоном і за законодавством податки повинні сплачувати теж за кордоном. Це стосується й лізингу повітряних суден.

Відповідно до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованими між Україною та низкою іноземних держав, податок за лізинг повинен сплачуватися в країні, резидентом якої є компанія-орендодавець.

Так система працювала 30 років. Однак все змінилось у 2024 році, коли колишнє керівництво ДПС, не маючи на це підстав, адже відповідні зміни до податкового законодавства не вносились, вирішило обкласти українські авіакомпанії фактично додатковим збором.

Питання оподаткування авіаційного лізингу – це не абстрактна академічна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю знаходиться за кордоном. Усі українські авіакомпанії – МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші – орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані у юрисдикціях з розгалуженою мережею КПО (конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – ред.): Кіпр, Ірландія, Велика Британія. Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі, кваліфікуючи їх як роялті – це означає зростання операційних витрат авіакомпаній. У підсумку – або дорожчають квитки для пасажирів, або авіакомпанії зазнають збитків, або ж іноземні лізингодавці відмовляються від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден з цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни – зазначила керуючий партнер LAW GUIDE, експерт з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.

Експерти підкреслюють, що за умови правильного застосування конвенцій один і той самий дохід не може оподатковуватися двічі. Якщо авіакомпанія здійснює діяльність за кордоном і сплачує податки у відповідній юрисдикції, Україна або не має права донараховувати податок, або повинна застосовувати обмежені ставки відповідно до міжнародних угод.

Однак це не заважає БЕБ ігнорувати той факт, що міжнародні конвенції мають більшу вагу ніж національне законодавство в тому числі і в питаннях оподаткування та переслідувати авіаційні компанії за начебто несплату податків.

Як повідомляв УНН, від таких підходів слідчих постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній, зокрема, авіакомпанії МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.

Першочерговим є виконання міжнародних конвенцій

Відповідно до Конституції України і процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, в разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, які ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України
– пояснив в ексклюзивному коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Ключову роль у цьому контексті відіграють угоди про уникнення подвійного оподаткування. Саме вони визначають, у якій юрисдикції повинні оподатковуватися доходи та як встановлюється податкове резидентство.

Як наголошує юрист, такі угоди укладені Україною з більшістю країн, де зареєстровані лізингові компанії. У них, зокрема, закріплено загальний підхід: якщо особа перебуває на території держави понад 183 дні, вона визнається її податковим резидентом і сплачує податки саме там.

Що стосується угод про подвійне оподаткування, звичайно, вони саме регулюють питання і податкового резидентства, і регулюють питання оподаткування самих доходів, отриманих в тій чи іншій країні, податковим резидентом якої буде безпосередньо особа. Що стосується самого податкового резидентства, то в Україні укладені угоди майже з усіма країнами, і в усіх угодах, в разі, якщо особа перебуває більш ніж 183 дні в цій країні, вона стає її податковим резидентом, і фактично податки буде сплачувати саме в цій країні – зазначив юрист.

Водночас, за його словами, механізм уникнення подвійного оподаткування передбачає чітку процедуру. Платник податків має отримати відповідну довідку в іншій країні та надати її українським податковим органам. У такому разі Україна не має права повторно оподатковувати той самий дохід у повному обсязі.

Саме тут вступають в гру конвенції, які передбачають уникнення подвійного оподаткування. Документи чітко визначають у якому розмірі та який саме податок повинен сплачуватися.

Попри це, у практиці розслідувань щодо авіаційного бізнесу, за словами експертів ринку, ці норми ігноруються. Зокрема, мова йде про спроби кваліфікувати лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті та донараховувати податки в Україні, навіть якщо операції вже були оподатковані в інших юрисдикціях.

Такий підхід, за оцінками юристів, прямо суперечить міжнародним угодам, які мають пріоритет над національними нормами, і створює ризики подвійного оподаткування та загалом ставить під загрозу функціонування всієї галузі цивільної авіації.

Крім того, ігнорування положень міжнародних конвенцій та спроби їх трактувати на власний розсуд не лише ставить під сумнів правову визначеність, а й формує негативний сигнал для іноземних партнерів та інвесторів. Та й досить вибірковий підхід БЕБ, коли притягують до відповідальності більшість, але залишаються й “недоторкані”, що працюють за такими ж принципами, ставить під сумнів надійність України як партнера.

Таким чином, питання правильного застосування міжнародних договорів виходить за межі суто податкового спору і вже стало фактором, який визначає стабільність функціонування цілої галузі. Без уніфікованої практики та дотримання міжнародних зобов’язань ризики для авіаринку та інвестиційного клімату України лише зростатимуть і в підсумку наша держава може взагалі втратити власний цивільний повітряний флот.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Припускаю, що після звільнення з НАЗК Ситнік очолить БЕБ. Тобто він звільнив посаду, щоб перейти на роботу в інше місце. Однак з приходом нового керівництва НАЗК не почне нормально працювати, бо воно виконує зовсім інші задачі замість боротьби з корупцією. НАЗК створили для того, щоб тиснути для осіб, які з чимось не погодились. Адже наше законодавство побудовано дуже суперечливо», — каже Р. Кравець.

Він підкреслив, що НАЗК є органом з ручним керуванням, який не притягає до відповідальності реальних корупціонерів.

«НАЗК не працює на інтереси України, а виконує завдання осіб, які не знаходяться в Україні», — резюмує Р. Кравець

Нагадаємо, що вчора, 3 червня 2024 року, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник залишив свою посаду.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

“На жаль, у нас призначають на посади некомпетентних та непрофесійних осіб. Поки вони не будуть нести відповідальність за свою роботу, нічого в правоохоронних та антикорупційних органах не зміниться. Іноземці не розуміють українських законів та української мови, тому перезапуски жодним чином не вплинуть на результат роботи БЕБ. Єдине, припускаю, що будуть призначатися лояльні особи до іноземців, які будуть давати їм можливість обходити українське законодавство під прикриттям того, що вони є інвесторами. Адже коли починаєш дивитися на діяльність іноземців в Україні, то стає очевидно, що окрім спекуляції та зароблянні шалених грошей на біді українців, вони нічим іншим більше не займаються”, — каже Р. Кравець.

За його словами, який би перезапуск БЕБ не відбувався, все це не вплине на результат його діяльності.

«Адже з кожним роком діяльність БЕБ тільки погіршується. Ніхто не несе відповідальність за роботу БЕБ. На жаль, перезапуск Бюро економічної безпеки не покращить його роботу. В БЕБ шукають не професіоналів, а лояльних людей, які б покривали їх схеми. Протягом останніх 10 років українці впевнилися, що всі ці конкурси не є ефективними. Це просто витрачання грошей та намагання приховати відмивання коштів, які на цьому робляться», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Верховна Рада у другому читанні проголосувала за законопроєкт № 10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Є дуже багато питань до цієї реформи БЕБ. Бюро було нещодавно створено за допомогою якихось конкурсів, міжнародних стандартів та норм. Наразі БЕБ всіх не влаштовує. Все це свідчить, що ніхто у владі не хоче мати незалежні правоохоронні органи. Вигідно мати залежні правоохоронні органи, на які можна впливати або за допомогою адміністративного ресурсу або за допомогою міжнародних партнерів, які будуть давати вказівки, що робити, а що ні, і кого переслідувати», — каже Р. Кравець.

За його словами, перезавантаження «податкової поліції» та реформа БЕБ не принесе користі для країни, тому що не можна керувати органом у ручному режимі.

” У нас все звикли і бачать, що так можна керувати судами, ДБР та НАБУ. Тож чому не можна буде так само керувати БЕБ? Якщо взяти статистику, то що останній час намагався зробити БЕБ, арештовуючи, повідомляючи про підозри, закриваючи певних осіб у тюрмі, насправді нагадує політичну складову роботи цього органу. Немає жодної об’єктивної складової, яка б допомагала українцям впорядкувати взаємовідносини з податковою та дотримуватися податкового законодавства не під страхом санкцій чи заборон, а саме працювати відкрито без отримання надуманих штрафів. Після чого з’являються кримінальні провадження, щодо переслідування бізнесу, який працює відкрито. Тому будь-яка реформа БЕБ приречена на провал”, — підкреслює адвокат.

На його думку, бізнес повинен боятися не поліції чи БЕБ, а навпаки розвиватися.

«Держава повинна ним опікуватися та його захищати, а не створювати нові та нові органи, які будуть цей бізнес переслідувати та робити статистику — скільки ми «злочинців знайшли замість того, щоб робити статистику, що в нас відсутні злочини в цій сфері. А податкова та держава допомагає підприємцям робити чесний бізнес, сплачувати податки та гарантує всім соціальний захист, який прописано в Конституції. Однак цього не буде, а реформа БЕБ — профанація», — резюмує адвокат.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1539-IX#Text

🔸Про внесення зміни до статті 16 Закону України “Про валюту і валютні операції” у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1524-IX#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Саме звільнення Мельника особливим сюрпризом не стало. Про його звільнення заговорили ще кілька місяців тому. У Раді роботу БЕБ та його керівника визнали незадовільною, також було створено кілька тимчасових комісій щодо розслідувань можливих схем за участю цієї структури.

А після того, як НАДУ почала розкручувати гучну справу проти екс-глави Фонду Держмайна Дмитра Сенніченка, за яким проходить “куратор” і самого Сенніченко, і, як підозрюється, Вадима Мельника Андрій Гмирін, фігура Мельника взагалі стала токсичною для влади.

Розбиралися, що стоїть за зміною керівництва БЕБ і як далі працюватиме ця структура.

“Став занадто токсичним”

Ми вже писали про Бюро економічної безпеки та його голову Вадима Мельника. Саме Бюро було створено у 2021 році під тиском Заходу. Нова структура мала стати головною боротьби з економічними злочинами. Нового керівника обрали на відкритому конкурсі із кількох кандидатів.

Втім, ще на цьому етапі спалахнув скандал – кандидатуру Вадима Мельника критикували як активісти, так і представники профільної спільноти та бізнес.

Мельник до цього очолював Державну податкову службу. У систему податкової він прийшов ще за президентства Януковича, спочатку керував управлінням із розслідування особливо важливих справ, потім був головою слідчого управління кримінальних розслідувань Міністерства доходів та зборів. У цьому відомстві Мельник працював разом із Андрієм Гмиріним, який зараз проходить у справі про створення “злочинного угруповання” на базі Фонду держмайна та державних підприємств, зокрема ОПЗ (нещодавно його оголосили у розшук). У Міндоходів Гмирін очолював відділ головного управління внутрішньої безпеки.

Вже за нової влади Гмирін, як ми вже писали, став своїм серед Зеленського. Тому, коли Мельник отримав крісло головного фіскалу, відразу пішли чутки, що до податкової його “заводить Гмирін”, щоб “контролювати потоки”.

Коли було оголошено конкурс на посаду голови ВЕБ, окрім Мельника, про участь у ньому заявив також Володимир Ткаченко, якого також називають людиною Гмиріна; до цього він очолював головне управління боротьби з фінансовими злочинами ДФС, куди, як кажуть, його також пролобіював Гмирін. Але Ткаченко на другому етапі вилетів із відбору глави ВЕБ. А Мельник лишився.

“Про те, що Мельник стане новим главою ВЕБ, як про факт, що відбувся, заговорили ще за кілька тижнів до оголошення результатів. Я запитав про це у Тимофія Мілованова (на той момент – глава Мінекономіки-Ред), зіткнувшись з ним випадково в одному з ресторанів – невже, правда, призначать Мельника. Але він мене запевнив, що це неправда. А згодом Мельника оголосили переможцем конкурсу”, – згадує бізнесмен Сеяр Куршутов.

Він каже, що “Мельник – це своєрідна реінкарнація Романа Труби (голови ГБР при Порошенку) у системі нової влади. “Нагадаю: сам Труба свого часу погодився бути “фунтом” і щомісяця отримувати свої кілька десятків тисяч доларів зарплати, заплющуючи очі на те, які приходили кадри та як вони крали мільйонами. Фінал цієї історії був дуже цікавим: після зміни влади Труба ініціював обшуки у людей, із якими раніше працював. Тому не виключено, що Зеленський вирішив звільнити Мельника вчасно”, — каже нам бізнесмен Сеяр Куршутов.

Ще під час перебування Мельника головою ДФС у ЗМІ багато писали про те, що податковою фактично “керує Гмирін”, який входить до Офісу президента і “орієнтований на Сергія Шефіра”. З появою БЕБ, як каже джерело, конфігурація дещо змінилася. “Гмирін як посередник залишився, але щільніше курирували нове відомство люди Татарова”, – говорить джерело.

У світлі скандального розслідування щодо Гмиріна він сам, і пов’язані з ним люди стають “надто токсичними” для влади. Це одна з причин, чому вирішили прибрати Мельника. Причому пішли на компроміс, дозволили написати заяву про звільнення за станом здоров’я. Хоча це не гарантує, що через якийсь час не буде підозри, — каже наше джерело.

“Гірше податкової міліції”

Зазначимо, що претензії до роботи БЕБ і при владі, і у бізнесу були фактично з моменту запуску цієї структури, яка], нагадаємо, мала стати головним борцем з економічними злочинами, а також займатися їхньою “профілактикою” – тобто вести аналітичну діяльність і моніторинг, виявляючи та припиняючи різного роду схеми на корені.

Але стати таким органом ВЕБ у результаті так і не змогло.

“Хотіли запустити щось кардинально нове, прямо протилежне податковій міліції. Але БЕБ за підсумком стало навіть гіршим за податкову міліцію. І головне – так і не змогли зосередити розслідування економічних злочинів в одній структурі. Адже спочатку планувалося, що такими справами після запуску БЕБ вже не будуть займатися СБУ. ГБР та ін. Законодавчо Бюро економічної безпеки дали всі необхідні повноваження. Але воно ними чомусь не скористалося”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Про провал “проекту БЕБ” говорить і голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев.

“Рішення про звільнення пана Мельника з посади голови БЕБ не викликає задоволення. Скоріше, викликає смуток. Сум від втрачених двох років не створення державного органу, який мав стати головним органом протидії економічним злочинам. Але не став”, – написав Гетьманцев на своїй. сторінці у Фейсбуці.

Втім, у профільних колах цей факт не викликає подиву. І загалом підтверджує модель управління, під яку брали Мельника.

“Ви ж розумієте, що історія провалу роботи БЕБ, це історія взагалі не про Вадима Мельника, бажання призначати не професійних, а зручних, бажання мати “телефонне право”, право впливу, відкриття та закриття справ тощо. Все це замість незалежності, професіоналізму та ефективності органу, який мав стати зразком аналітичних розслідувань фінансових злочинів. Але, на жаль, став черговою іграшкою чергового радника у ВП”, – написав у Фейсбук журналіст-розслідувач Євген Плінський.

При цьому бізнес не вважає, що БЕБ “нічого не робило”. “Кошмарили бізнес і брали гроші краще податкової поліції”, – каже нам один із столичних підприємців.

Зерно, аміак, такса для бізнесу

Про те, що БЕБ буквально з моменту запуску почав обростати схемами, у бізнес-колах говорять уже давно.

У лютому цього року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною та рекомендував Кабміну зробити “перезавантаження” в строк до 1 квітня цього року.

Один із останніх скандалів щодо БЕБ – розслідування тимчасової слідчої комісії ВР у справі конфіскованих добрив російської Тольяттіазот та білоруського “Белкалія”. На “килим” депутати викликали керівництво БЕБ, АРМА, Одеського припортового заводу, “Укрхімтрансаміак” та ін.

Нардеп Олексій Жмеринецький характеризує цю справу як “можливий дерибан конфіскованих російських та білоруських активів”. Йдеться про 42 тисячі тонн аміаку та 2200 тонн калію.

Ось як описує фабулу цієї справи Жмеренецький.

“До широкомасштабного вторгнення в Україну здійснювалося незаконне ввезення аміаку та калію в промислових масштабах. Війна змусила 5 квітня 2022 року Бюро економічної безпеки відкрити кримінальну справу та заарештувати аміак, який передали на фізичне зберігання Одеському припортовому заводу. У травні 202 Бюро економічної безпеки місяцями не давало можливості звільнити склади та захистити одеситів – лише 13 липня 2022 року вони дозволили Нацагентству АРМА продати аміак, після наради в Офісі президента2, у Ростислава Шурми, якому доручили курирувати це питання

У свою чергу АРМА змогла продати останній аміак лише у березні 2023 року. Сам продаж конфіскату відбувався “для своїх” за заниженою ціною. Так загальний виторг держави від проданого аміаку склав 1,3 млрд гривень – 33 тисячі за тонну. Тоді як на електронній платформі публічних закупівель Prozzorro вартість аналогічного товару була 41 тисяча гривень за тонну (без ПДВ). АРМА намагалася обдурити депутатів, пояснюючи різницю тим, що, крім вартості, покупці заплатили: витрати попереднього зберігання на заводі ОПЗ (найбільша складова), ПДВ 20%, митні платежі 2%. Але, як ми з’ясували, за законом покупці цього аміаку не мали платити за зберігання, деяких, хто не “домовився”, змушували, але більшість “домовлялися”, і не платили. У результаті збитки зі зберігання становили 178 млн гривень. Більше того, ні ПДВ, ні мита не були сплачені взагалі? Надалі цей аміак продавався компаніям з ознаками фіктивності, які перепродували його з націнкою, і, швидше за все, перекривали схемним ПДВ. У результаті “аміачні” збитки держави склали близько 300 млн. гривень”, – зазначає Жмеренецький.

Історія з білоруського калію не менш захоплююча. Після початку війни БЕБ заарештувало 772 вагони з нелегальним калієм та передали його на зберігання “Укрзалізниці”, а потім – АРМА для продажу. Далі пішли за “аміачною схемою” – продавали калій по 17700 за тонну (без ПДВ), тоді як на “Укргазвидобування” реалізовувала калій по 41500 гривень за тонну (з ПДВ). У результаті збитки держави становили 44,6 млн, а загальні втрати на добривах – третина мільярда.

У цій справі знову згадуються схеми на Одеському припортовому, які правоохоронці зараз активно розкручують у справі колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенніченка та його “спільника” Гмиріна, який нібито забезпечував “комунікацію з Офісом президента”. І Сенніченко, і Гмирін оголошено у міжнародний розшук.

“Мельник не лише сам “від Гмиріна”, а й свого часу завів у ВЕБ людей Гмиріна. Зокрема призначив Новачука начальником слідчого відділу по Києву (хоча на той момент проти нього “копало” НАБУ). Ткаченко, друг Гмиріна ще з часів” роботи в міліції, став головним оперативником Бюро”, – каже нам бізнесмен Сеяр Куршутов.

Тому в БЕБ активно практикувалися схеми, які були за іншими “проектами” Гмиріна, наприклад, ОПЗ. Зрозуміло, що з огляду на специфіку Бюро.

“БЕБ щільно сиділо на темі зерна, експорту, повернення ПДВ. Це дуже грошовий напрям, йдеться про мільярди. Щоправда, останнім часом “лавка прикрилася”. Після того, як почав працювати зерновий коридор, експорт почали контролювати наші міжнародні партнери та займатися “беззаконням” стало небезпечно. Але вихід знайшли. У портах справді припинили “косити”. Натомість стали перевіряти старі партії зерна, які вже давно вивезені.

Також останнім часом БЕБ почало практикувати схеми щодо відновлення податкових перевірок (які з початку війни були заборонені) щодо “проведення”. Щоб “вирішити” з перевірки, виставляли таксу у 20-30 тисяч доларів. А перевірок в одній компанії могло бути одразу п’ять, от і рахуйте”, — розповідає джерело в бізнес-колах.

Хто очолить ВЕБ і чи буде “перезавантаження”

Звільнивши Вадима Мельника, Кабмін призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови ВЕБ його першого заступника Едуарда Федорова.

Він з’явився у Бюро лише нещодавно, у 2024 році, а до цього працював начальником управління СБУ у Сумській області, а раніше – на Київській митниці. Кажуть, що Федорова спеціально завели до ВЕБ “на заміну” Мельнику.

Втім, у профільних колах особливих претензій до Федорова поки що немає.

Але Фелоров – кандидатура тимчасова. Принаймні поки що. Нового голову ВЕБ мають обрати на відкритому конкурсі.

“Ця процедура може зайняти до року”, – каже Кравець.

Профільний комітет ВР доручив Кабміну підготувати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства, прописавши участь у конкурсній комісії з відбору найвищого керівництва ВЕБ міжнародних експертів.

Надалі буде повна переатестація всіх співробітників Бюро. Також уряд має розробити чіткий порядок конкурсних відборів, атестації, проведення аудиту та діяльності Ради громадського контролю за БЕБ.

Тобто людей у БЕБ набиратимуть за моделлю, яка вже працює за НАБУ, САП та іншими огранюваннями, за діяльністю яких стежать міжнародні партнери. Тому і потенційні кандидати, як мінімум, не повинні викликати запитань на Заході.

Хто братиме участь у новому конкурсі поки що говорити зарано. “Список кандидатів з’явиться пізніше. Але завдання зберегти БЕБ у президентській вертикалі після всіх кадрових перестановок”, – підсумувало наше джерело.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»