Що відомо про впливового топменеджера, яка працювала за п’яти керівників Нацбанку.

Хоча в офіційній відповіді, що її отримав “Телеграф”, відмовляються повідомляти чи то про підвищення чинних топменеджерів, чи то про офіційний конкурс на посаду для залучення сторонніх фахівців. Дещо дивне ставлення за умов давно затверджених процедур.

53-річна Рожкова — старожил Нацбанку й найдосвідченіший заступник з-поміж колег, з понад 10-річним досвідом за п’ятьох голів НБУ, ставлення до якої змінювалося з роками. Від “ляльковика” й справжньої правої руки керівника до розжалуваного топа та утаємниченого агента бозна-кого.

Чинні процедури та інша казуїстика

Завершення контракту Катерини Рожкової 15 червня не призвело до завершення її повноважень. За кілька днів після цієї дати колеги Рожкової отримали внутрішнього листа з повідомленням про подовження її роботи ще на два тижні. Без уточнень — що далі.

Катерина Вікторівна досі є першим заступником голови НБУ, про що вказано на офіційному сайті регулятора.

Водночас 18 червня відбулося засідання Ради Національного банку, на якому в розділі “Різне” щодо першої заступниці був зроблений анонс. Членам Ради дали зрозуміти, що подовжувати контракт Катерини Рожкової на нові 7 років не будуть і вони мають бути готовими зібратися за першої потреби, коли буде оформлене відповідне офіційне подання.

Діяльність Нацбанку регулюється профільним законом, топменеджери там не йдуть з посад просто так. За чинною процедурою, подання про звільнення заступника голови, що автоматично є членом правління НБУ, мусить робити голова Національного банку за 10 днів до розгляду. Це його прямий обов’язок, згідно п. 5 ст. 19 закону про НБУ (№4042-IX). А рішення про звільнення вже ухвалює Рада.

“На практиці матимемо таку ситуацію: термін повноважень закінчився 15 червня 2025 року. З цього моменту голова Національного банку, зважаючи на обов’язок, встановлений у ст. 19 Закону “Про Національний банк України”, та враховуючи положення регламенту Ради, повинен надати пропозицію і документи про звільнення свого заступника голові Ради Національного банку для формування порядку денного за 10 календарних днів до засідання Ради”, — підтвердив у коментарі “Телеграфу” адвокат АФ Pragnum Руслан Рябко.

А ще уточнив, що порядок денний затверджують присутні на засіданні члени Ради. Для чого достатньо простої більшості голосів.

“З огляду на нормативне регулювання є ризик, що питання звільнення заступника можуть довго не включати в порядок денний, що своєю чергою дозволить конкретній особі виконувати обов’язки заступника довше, ніж це встановлено у законодавстві (довше ніж сім років)”, — визнав Рябко.

Закон про Нацбанк був ухвалений в Україні в далекому 1999 році, та після того змінювався понад 80 (!) разів. Ці зміни стосувалися й термінів повноважень голови й заступників голови НБУ, які було подовжено з 5 до 7 років. Катерина Рожкова після тривалого перебування у статусі в.о. заступника голови НБУ була призначена першим заступником тільки у 2018 році: екскерманич Нацбанку Валерія Гонтарева, яка запросила її на роботу, до того мала інших людей на цій позиції: Олександра Писарука (нині голова правління Райффайзен Банку) та Якова Смолія, згодом підвищеного до голови НБУ.

Інші члени правління були призначені пізніше:

Андрій Пишний, голова й член правління — 7 жовтня 2022 року;
Юрій Гелетій, заступник голови — 23 липня 2020 року;
Ярослав Матузка, заступник голови — 17 вересня 2020 року;
Сергій Ніколайчук, заступник голови — 23 липня 2021 року;
Дмитро Олійник, заступник голови — 25 жовтня 2022 року;
Олексій Шабан, заступник голови — 7 серпня 2020 року.

Додаєте сім років і отримуєте термін завершення повноважень, який заступникам законодавчо дозволено подовжувати один раз за поданням голови. За профільним законом (ст. 20), найперша причина звільнення заступника — це саме завершення терміну повноважень. А всього їх вісім:

• Закінчення строку повноважень.
• За заявою про звільнення за власним бажанням.
• Встановлення факту надання недостовірних відомостей при призначенні на посаду.
• Невиконання посадових обов’язків, у тому числі за станом здоров’я, протягом більш як 4 місяці поспіль.
• Виникнення обставин, що призвели до невідповідності особи будь-якій вимозі чи забороні: приміром, з’ясується, що був керівником (членом керівного органу) політичної партії, прямо чи опосередковано володіє акціями (частками, паями) юрособи, що регулює НБУ тощо.
• Порушення вимог Закону “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
• Припинення громадянства України, встановлення факту наявності громадянства (підданства) іноземної держави чи набуття громадянства (підданства) іноземної держави, виїзду за межі України на постійне місце проживання.
• У разі смерті чи визнання особи в установленому порядку безвісно відсутньою.

Де-юре місце заступника голови НБУ не може бути порожнім. За ст. 20 закону про Нацбанк спочатку визначають/призначають наступника, й, допоки цього не відбулось, попередник (за умови фізичної можливості) виконує старі обов’язки чи є інший в.о.

“Зважаючи на це, можемо сказати, що Катерина Рожкова має законне право продовжувати виконувати обов’язки першого заступника голови Національного банку до того моменту, доки на цю посаду не вступить нова особа. Якщо для Катерини Рожкової це перший строк повноважень, то вона також зможе претендувати на повторне призначення ще один раз”, — розтлумачив Руслан Рябко.

Як пояснили “Телеграфу” джерела в НБУ, затвердженого графіка засідань Ради Національного банку немає в умовах відсутності голови Ради Національного банку (попередній звільнений з причини завершення контракту та наступний досі не призначений), тож кожне зібрання відбувається в статусі “позачергове”. А для внесення питання про звільнення першого заступника за регламентом (за 10 днів) відповідне подання має з’явитися в АСКОД (програмне забезпечення системи електронного документообігу, яким користується регулятор) найближчими тижнями. Водночас відомо, що керівник Нацбанку планує довготривале відрядження з кінця червня й братиме участь в нарадах у віддаленому режимі.
Як коментують в Нацбанку й пояснюють KPI

В умовах, коли членів Ради Нацбанку готують до голосування за звільнення пані Рожкової й просять далеко не роз’їжджатися, повторного призначення для неї на нові 7 років ніхто не очікує.

В офіційній відповіді на запит “Телеграфу” директор департаменту комунікацій Нацбанку Юлія Євтушенко прямих відповідей не дає, але недвозначно натякає на майбутню відставку.

“Відповідно до статті 20 Закону України “Про Національний банк України” заступник голови Національного банку, строк повноважень якого закінчився, перебуває на посаді та продовжує виконувати свої обов’язки до вступу на посаду новопризначеного заступника голови”, — зазначила нам Євтушенко.

Та не відповіла, чи буде проводитися конкурс для визначення цього “новопризначеного заступника голови”. Також загалу не відомі ані дати конкурсу, ані його умови, ані плани щодо його проведення в цілому та чи буде він відкритим. Може, голова Нацбанку самостійно визначить обранця із поточних працівників регулятора й ощасливить підвищенням.

По ходу пані Євтушенко додала, що в НБУ не заведено проводити атестації своїх топменеджерів чи встановлювати для них вимоги щодо результативності. Там вважають, що KPI має виконуватися за премію, а не базовий оклад.

“Законом не передбачено проведення атестації/переатестації членів правління Національного банку. Крім того, відповідно до Положення про винагороду (оплату праці) працівників центрального апарату НБУ, затвердженого рішенням правління від 22 червня 2018 року № 354-рш (зі змінами), преміювання за результативність роботи (KPI) голови Національного банку та його заступників не передбачено”, — підкреслила “Телеграфу” Юлія Євтушенко.

Згадане нею рішення виявилось закритим документом (немає у відкритих базах), тож визначити його основні засади не вдалось. Відомо тільки, що в офіційних висновках Рахункової палати у 2019 році є згадки про порушення самим Нацбанком цього документа.

Рожкова та банкопад

В чому немає жодних сумнівів, це в чималому значенні постаті самої Катерини Рожкової. Вона потрапляла до НБУ два рази. Менш визначальним був нетривалий перший раз — припав на 2008—2009 роки за керівництва Володимира Стельмаха, коли вона очолювала нацбанківський департамент безвиїзного банківського нагляду. А після того встигла попрацювати заступником голови правління одеського “Фінбанку” (2010—2013 роки), який у 2017 році визнали неплатоспроможним і поставили на ліквідацію, а після того побувати заступником голови та в.о. голови правління “Платинум Банку”, який закінчив так само — ліквідацією у 2017-му. Та пані Рожкова раніше — у 2015 році — перейшла в Нацбанк на позицію директора департаменту банківського нагляду. Як кажуть, за особистою пропозицією тодішньої очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, й потім ЗМІ полюбляли писати про їх дружні стосунки. Це був другий і більш глобальний захід Катерини Вікторівни у Національний банк.

Як вже згадувалось, близько року Рожкова керувала в НБУ наглядовим департаментом, а з 2016 по 2018 роки перебувала на позиції в. о. заступника голови регулятора. Підвищення до першого заступника просунув вже наступник Гонтаревої — Яків Смолій (коли Валерія Олексіївна пішла у відставку). Пріоритетом Рожкової тоді був наглядовий напрям.

Самі ж 2015—2016 роки були дуже важливими не тільки для самої Рожкової (що вона визнавала у власних дописах), але й для держави й вітчизняної банківської системи в цілому. Саме тоді відбувалось повальне закриття українських банків з різних причин — найбільше за всю історію наших фінансів. Рожкова з Гонтаревою називали цей процес очищенням банківської системи, а в народі казали про тотальний банкопад.

З 2014 по 2016 роки припинили існування 90 банківських структур, на які припадала третина банківських активів та 34% мережі відділень. Фонду гарантування вкладів фізосіб довелось виплатити 1,5 млн постраждалих вкладників понад 88 млрд грн компенсацій і для цього брати рекордні позики в Нацбанку та Міністерства фінансів. Наявних грошей не вистачало, і на настільки величезні відшкодування мало хто розраховував.

Тоді ж був націоналізований найбільший у державі “ПриватБанк”, що вилилось у справжній судовий серіал на багатьох рівнях і відповідні юридичні витрати Нацбанку й держави в цілому. Водночас коштом платників податків відбулася докапіталізація “Привату” до 155 млрд грн — величезні державні вливання, яких не знала наша фінансова система донині.

Наглядовий орган НБУ (Рада) тоді ще мав ознаки незалежності й відкрито називав все, що відбувалося, кризою, наголошуючи на величезних втратах для економіки.

“Прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектору сягнули 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати, понесені під час фінансово-економічної кризи 2008 ‒ 2009 років. Як наслідок, згідно з оцінками Національного банку, загальні втрати економіки від кризи становлять 38% ВВП. “Очищення” банківської системи відбувалося без оголошення Національним банком чіткої програми реформування банківського сектору, що зумовило значну невизначеність у діяльності банківського і реального секторів та населення. Недостатньо обґрунтованими були рішення Національного банку стосовно виведення з ринку платоспроможних банків, зокрема спостерігалися ознаки застосування різних підходів під час проведення очищення банківської системи”, — йдеться у витягу з рішення Ради Нацбанку № 29-рд від 4 липня 2017 року.

Розмов про “недостатньо обґрунтовані рішення НБУ” було дуже багато, а також про корупцію й навіть про насилля з потраплянням деяких нацбанківців до лікарні. Кажуть, що саме це лякало й деяких членів правління Нацбанку, хоча топи мали фізичну охорону, та провокувало кадрові перестановки.

“До Катерини Рожкової як відповідальної за банківський нагляд й до всього правління Нацбанку тоді було дуже багато питань і лишається дотепер. Як щодо тих чи інших банківських ліквідацій, так і щодо виводу грошей з деяких банків вже під контролем НБУ, через що дуже сильно фінансово постраждали вкладники, яким держава не завжди компенсувала усю суму депозиту (тільки на час воєнного стану зараз діє 100% компенсація вкладу) на випадок банкрутства. Люди як могли відстоювали свої права в судах, та далеко не завжди результативно. Намагалися стягнути втрати з менеджменту банків, а потім з відповідальних осіб у НБУ, але, на жаль, питання персональної відповідальності не дуже добре виписано в чинному законодавстві”, — відзначив у розмові з “Телеграфом” старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Він уточнив, що деякі судові справи розглядаються донині, але гальмуються через велику війну.

“Доволі багато топменеджерів і співробітників банків вступили до лав Збройних сил України. Через що розгляд певної кількості справ призупинили на час воєнного стану”, — пояснив Кравець.

Рожкова та програні суди

Судові справи щодо банкопаду наздоганяли й саму Катерину Рожкову, як колишню в.о. голови правління “Платинум Банку”, оскільки позивач зміг довести її дотичність до рішень, що призвели до банкрутства цієї структури. Позивачем став Фонд гарантування вкладів фізосіб, обов’язком якого є стягнення боргів збанкрутілих банків для розрахунку з постраждалими вкладниками.

За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів “Платинум Банку” становив 7,04 млрд грн, оцінна вартість ліквідаційної маси банку — 1,94 млрд грн, тобто не вистачало 5,1 млрд грн. При цьому 1,48 млрд грн Фонд відсудив у колишніх менеджерів банку — Рожкової та 11 її колег (ексголова наглядової ради Григорій Гуртовий, ексголова правління Костянтин Смольський та інші), пройшов всі етапи до Верховного суду, рішення якого вже оскарженню не підлягають. У 2023 році запрацювало виконавче виробництво (процес стягнення грошей), яке, до речі, Катерина Вікторівна теж намагалась оскаржити в суді та програла, тому потрапила до реєстру боржників.
З кінця 2024 року судові виконавці почали розпродавати майно пані Рожкової для виплат, про що у реєстрі НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) звітувала сама чиновниця. Це була нерухомість: паркомісця, садовий будиночок, земельна ділянка.

Та через завелику суму боргу, хоча й на групу осіб, журналісти дедалі активніше запитували голову НБУ Андрія Пишного про виплати Рожковій зарплатні та стягнень з неї. А народні депутати відкрито робили закиди щодо роботи першим заступником голови Нацбанку людини, визнаної судом винною в банкрутстві “Платинум Банку”: 5 липня 2024 року на засіданні фінансового комітету Верховної Ради за участі Пишного це зробив Андрій Ніколаєнко з фракції “Батьківщина”, що можна побачити у відкритій трансляції (з 1:37:00).

Що, звісно, не могло не дратувати як попереднє, так і поточне керівництво Катерини Вікторівни.

Пані Рожковій довелось працювати у Нацбанку за 5 керманичів:

Володимир Стельмах;
Валерія Гонтарева;
Яків Смолій;
Кирило Шевченко;
Андрій Пишний.

За різними спостереженнями, найсприятливіші для неї умови роботи складалися за перших трьох очільників НБУ. Найскладнішим для неї став Кирило Шевченко, який не приховував свого невдоволення.

Пліток з цього приводу було забагато, й фінансова спільнота чекала звільнення Рожкової ще чотири роки тому. Нацбанківці ж переповідали фрази з публічної перепалки Шевченка/Рожкової, які лунали у будівлі на вул. Інститутській. Сварки виносилися й на загал, тому Офісу президента навіть довелось публічно закликати сторони до припинення внутрішніх чвар, примирення та продуктивної роботи.

По факту Кирило Шевченко домігся лише суттєвого скорочення повноважень пані Рожкової, яку згодом колеги за очі почали називати “нацбанківським завгоспом”. Через те, що її в жовтні 2020-го відсторонили від ключового напрямку — банківського нагляду (його голова лишив за собою). Спочатку Рожковій залишили методологічний напрямок, захист прав споживачів, недержавний пенсійний фонд НБУ, а в грудні того ж року додали департамент забезпечення діяльності регулятора, що займається господарством.

Останніми роками нові керманичі Нацбанку на свій смак неодноразово влаштовували перебудови в НБУ.

Імунітет Рожкової та загрози

Пізніше, вже за керівництва Андрія Пишного, першому заступнику нагляд за банками так і не повернули (його контролює Дмитро Олійник), але й господарством вона вже не займалась. Ключовий напрям Рожкової — фінансова стабільність і методологія. Попри те, що нагляд курує Олійник, її вважають дотичною до стрес-тестування банків, під час якого часто сивіє керівництво найбільших банків України. Бо вона має стосунок до відпрацювання критеріїв цього тестування.

Дехто навіть вважає, що поточна тяганина зі звільненням Катерини Рожкової може бути пов’язана саме с горезвісним стрес-тестуванням 21 банку, яке стартувало з початку червня 2025 року й триває досі. Сама Рожкова днями повідомила, що вже завершений перший етап — тестування за сприятливим сценарієм економічного розвитку України. Щойно розпочали другий, тобто найскладніший — за несприятливим сценарієм, щодо якого є великі побоювання в керівництва багатьох банків. В цю модель закладається найгірше, що може бути з інфляцією, девальвацією гривні, ВВП і іншими економічними показниками, такий собі ідеальний шторм. Й не виключається, що значна кількість фінустанов завалить цей іспит і доведеться провадити непрості перемовини з Нацбанком щодо додаткової капіталізації, без якої банки можуть просто закрити. А це значні витрати для акціонерів, з чим можуть бути проблеми у непростий воєнний період. Тож в пригоді будуть видатні якості перемовника, які часто підкреслювали саме у Катерині Рожкової — її вміння домовлятися.

Кажуть, що саме це вміння допомагало їй дістатися крісла першого заступника та втриматися в ньому багато років, попри всі конфлікти й складнощі.

Знавці розповідають, що пані Рожкова змогла отримати не тільки підтримку у фінансовій спільноті, але ще у вищому керівництві держави та в міжнародних фінансових установах. Передусім в американському осередку Міжнародного валютного фонду, який дивним чином завжди був у курсі справ Нацбанку. Іноді здавалось, що члени правління нашого регулятора дізнаються про найактуальніші та найпотаємніші новини НБУ другими, вже після МВФ. При чому у Фонді знають зовсім секретні нюанси, які українська влада, можливо, й не хотіла б виносити аж у Вашингтон.

Потрібні зв’язки у високих ешелонах влади України та США вважають важливим елементом стійкості Катерини Рожкової в Нацбанку. Хтось це навіть називав “владою Рожкової”.

Утім це двосторонній рух, і високим українським чиновникам є чим натиснути на першого заступника НБУ, й для цього є реальні підстави. Завдяки судово доведеним порушенням законодавства Рожкової у справі “Платинум Банку” (суди програні до найвищої ланки) та діяльності вже у самому Нацбанку.

Ще до великої війни було багато неофіційної інформації щодо численних розслідувань правоохоронних органів стосовно діяльності Катерини Рожкової. Та у 2021-му Державне бюро розслідувань вже відкрито повідомило ЗМІ принаймні про одне досудове розслідування кримінальних правопорушень. Всіх деталей тоді не розкривали, та їх пов’язували з нюансами націоналізації “ПриватБанку” та контролю.

Саме карні справи та поточні розслідування, які могли пригальмовуватися чи навіть зупинятися на певний час, вважаються елементом тиску на Катерину Рожкову під час роботи в Нацбанку, та, як очікується, й після завершення її кар’єри там.

“Питань до Катерини Рожкової багато з різних напрямків, та реальне притягнення її до карної відповідальності перебуває не тільки в площині доказів з того чи іншого приводу. Це ще й питання політичної волі. Не дуже віриться, що вона раптом з’явиться за поточної влади, на якісь зміни можна сподіватися хіба що після завершення війни та виборів, якщо за цим відбудеться справедлива перебудова й правоохоронної системи”, — резюмував “Телеграфу” Ростислав Кравець.

У фінансовій спільності нині активно обговорюється подальша доля старожилки Нацбанку. Як її прихильниками, так і відвертими ворогами, які, попри все, визнають певну повагу до Катерини Вікторівни та її довготривалої кар’єри в НБУ. Відомо тільки те, що протягом трьох найближчих років після звільнення з центрального банку вона, згідно з чинним законодавством, не матиме права працювати в банках як їх колишній контролер через конфлікт інтересів. Хоча не виключається позаштатна робота й консультування. Все покаже час.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Згідно з оголошенням ВАКС і повідомленням адвоката Ростислава Кравця у фейсбуці, зазначених осіб, а також колишніх на момент видачі кредиту директорку департаменту банківського нагляду НБУ Світлану Фабер, заступницю начальника Головного управління НБУ в Києві та Київській області Ірину Мєзєнцеву і директора юрдепартаменту НБУ Віктора Новікова звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку зі спливанням строків давності та закриттям кримінального провадження, з майна і коштів знято арешти.

Водночас, як зазначив Кравець, клопотання про звільнення ексвласника виведеного з ринку VAB Банку Олега Бахматюка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності залишено без задоволення.

Згідно із судовим документом, Бахматюк і його сестра Наталія Василюк проходять за іншим кримінальним провадженням, яке було порушено в грудні 2019 року.

Рішення ВАКС від 20 грудня про закриття кримінального провадження наразі відсутнє в базі судових рішень.

Як повідомлялося, детективи НАБУ 11-12 листопада 2019 року повідомили про підозру експершому заступнику голови Нацбанку України Олександру Писаруку, який на той момент очолював правління Райффайзен Банку Аваль, члену ради НБУ Миколі Каленському та ексголові банківського нагляду НБУ Аллі Шульзі в заволодінні грошовими коштами стабілізаційного кредиту VAB Банку на 1,2 млрд грн у жовтні 2014 року. Крім них, про підозру було повідомлено ще п’ятьом особам: голові наглядової ради та заступнику голови правління VAB Банку, а також трьом посадовим особам приватних компаній, пов’язаних із власниками банку.

З 13 до 15 листопада ВАКС ухвалив рішення про домашній арешт Каленського і взяття під варту п’ятьох інших підозрюваних на 60 днів з альтернативою застави. Найбільшу суму застави було визначено для Шульги – 15,368 млн грн, для директора “Станіславської торговельної компанії” – 1,92 млн грн, ексзаступника голови правління VAB Банку – 1,15 млн грн, директора ТОВ “Бізнес-центр “Експертиза” – 0,38 млн грн і засновника одного з товариств – 0,58 млн грн. Писаруку ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді застави 5 млн грн без тримання під вартою.

Наприкінці листопада 2019 року МВС України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі ексвласника VAB Банку Бахматюка та його сестру, гендиректорку”Авангарду” Василюк.

НБУ в листопаді 2014 року через 40 днів після надання стабкредиту визнав ВіЕйБі Банк неплатоспроможним, а 20 березня 2015 року вирішив відкликати його банківську ліцензію і ліквідувати.

Джерело: interfax.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Від біженців вимагають надати банківську довідку про всі рахунки в Україні з інформацією про рух за останні 12 місяців. Так, європейські соцслужби сподіваються з’ясувати реальний фінансовий стан людей. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «СТРАНА.ua».

“У мене виписку за українським рахунком/рахунками зажадали у жовтні, перед отриманням соцвиплати. Швейцарія щомісяця виплачує мені трохи більше 700 швейцарських франків (майже 1:1 до євро), ще близько 400 франків платить за медичну страховку. Від банку потрібна була довідка. не з залишком за рахунком, а виписка про рух коштів Сказала, що рахунок у мене один, обрала, де грошей менше, і дала дані з “Приват24”, – розповіла Ірина, яка проживає в Швейцарії.

Про аналогічну вимогу повідомили і українки, які зараз живуть в Естонії. У них фінал виявився сумнішим.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Мене попросили розповісти про всі свої заробітки в анкеті та надати виписку за всіма банківськими рахунками в Україні. Чесно дала всі дані по рахунку в “ПриватБанку” та monobank. На одному були непогані обороти: близько 20 тисяч гривень на місяць. Через що мені сказали, що я можу самостійно себе утримувати і без пільг. Мені відмовили у щомісячній соцвиплаті та у пільгах на комунальні послуги, за які тепер доведеться заплатити більше тисячі євро”, – повідомила Анна.

Виписки про стан банківських рахунків почали вимагати й у Німеччині. Однак це поки що не масове явище, там можуть спрацювати відмовки.

“Банківські довідки вимагають ще не у всіх, знаю людей, у яких їх не просили. А ще багато хто заявляв, що втратив карти під час втечі з України і зараз не має доступу до українських рахунків. Поки що це працює, і влада ставиться з розумінням. Хоча сама виписка за рахунком надала, щоб без питань отримувати соцвиплати на себе (450 євро) і на дітей (трохи більше 300 євро), а ще, що важливо, це оплата оренди житла, і дитсадка, і школи, тому намагаємося задовольняти запити влади , Але даю виписку практично порожнім українським рахунком без оборотів”, – повідала свою історію в Німеччині Олена.

Головна порада, яку зараз дають українським біженцям – одержувачам соцвиплат та пільг – не світити рахунки з грошима або з великими оборотами за останній рік (навіть у гаманці не носити віяло банківських карток). А показувати ті рахунки, якими проходять лише дуже невеликі суми.

Не секрет, що багато наших людей в анкетах на соцвиплати вказують, що вони не працюють, проте негласно працюють чи підробляють в Україні на віддаленні. Це почала розуміти і європейська влада, тому й почала вимагати у біженців банківську інформацію, щоб відсіяти потайних працюючих і не платити їм. Юристи вважають, що скоро у них буде більше інформації.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Це легковажний підхід, принаймні з боку тих, хто планує залишатися в Європі. Адже з липня 2023 року запрацював новий закон (№2970-IX), Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про рахунки – Common Reporting Standart (CRS) Зараз запрацював обмін інформацією по юрособах, а з 2024 року наша податкова надішле більш ніж 100 податковим службам світу дані по фізособам. Швейцарія захочуть дізнатися про реальні доходи, що проходять за українськими банківськими рахунками, то вони зможуть це зробити.Це буде політичне рішення, якщо раптом в України з кимось у Європі зіпсуються відносини. ), а другу разом із ними позбавити соцвиплат”, – прокоментував ситуацію “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3111-IX#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Крім того, Законом заборонено і примушування працівників до обслуговування у конкретній фінансовій установі. Про свої права Ви дізнаєтесь з цього відео.

🔸ст. 24 ЗУ Про оплату праці – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) заборонив працівникам Айбокс Банку розповідати ЗМІ про те, що відбувається всередині банку. Про це свідчить наказ ліквідатора Андрія Федорченка від 8 березня, текст якого опинився у розпорядженні UBR.ua.

Заборона спілкуватися з журналістами зафіксована у пункті 3 наказу №1, виданого того ж дня, коли у банку було розграбовано двотижневі господарські запаси, які Айбокс Банк закупив напередодні.

“Заборонити з 8.03.2023 року всім працівникам банку давати інтерв’ю, коментарі у будь-якому вигляді засобам масової інформації, розміщувати в мережі Інтернет будь-які повідомлення з питань діяльності банку”, – йдеться у наказі ліквідатора ФГВФО.

Як випливає з обґрунтовної частини тексту наказу, ця заборона видана на підставі рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 7 березня №277 “Про початок процедури ліквідації АТ “Айбокс Банк” та делегування повноважень ліквідатора банку” та відповідно до статей 44 та 46 закону України “Про системі гарантування вкладів фізосіб”.

За ухилення від виконання цього наказу ліквідатор Фонду гарантування Андрій Федорченко загрожує працівникам Айбокс Банку кримінальною та адміністративною відповідальністю, передбаченою ст. 166-7 КУпАП та ст. 342 Кримінального кодексу України.

У той же час норм, які забороняють працівникам банків, що ліквідуються, спілкуватися з журналістами, у зазначених статтях закону немає. Це підтверджують і юристи.

“Такої заборони там немає. Виклад власної думки не може бути заборонено. У нас свобода слова і президент не говорив, що в цьому плані і в цій частині зупинено права громадян. Представники Фонду можуть вимагати будь-що, але я вважаю, що за це особа не може бути притягнута до відповідальності”, – прокоментував UBR.ua старший партнер АО “Кравець та Партнери” Ростислав Кравець.

Він додав, що керівництво чинного банку, яким Айбокс був до 7 березня, справді може забороняти працівникам розголошувати банківську та фінансову інформацію, мотивуючи це збереженням банківської таємниці, необхідної для успішної роботи банку, але у зв’язку з тим, що Національний банк уже відкликав установу банківську ліцензію і ухвалив рішення про його ліквідацію, навіть такі заборони з 8 березня недійсні.

“Ця інформація вже припиняє бути банківською. З моменту оголошення банку неплатоспроможною або запуску процедури ліквідації ця інформація вже втрачає значення банківської таємниці”, – пояснив Ростислав Кравець.

Це підтвердили UBR.ua та учасники ринку, які представляють інші банки.

Нагадаємо, 7 березня Нацбанк ліквідував Айбокс Банк. Після цього протягом двох днів обшуків (8-9 березня) у банку, куди нагрянули співробітники Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізосіб, було пограбовано або винесено двотижневі господарські запаси, у тому числі жіночих гігієнічних прокладок та тампонів, які Айбокс Банк закупив для співробітниць якраз на день ліквідації 7 березня.

UBR.ua

АО «Кравець І Партнери»

Призначені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) керувати Айбокс Банком чиновники масово звільняють працівників цього приватного комерційного банку, причому вони категорично відмовляються звільняти з формулюванням “у зв’язку з ліквідацією банку”. Про це стало відомо від джерела в банку.

За його словами, всі особисті кошти працівників банку заблоковано. Ні зарплата, ні аванси не виплачуються, хоч спочатку ліквідатори обіцяли інше.

“Вони, коли заходили, обіцяли, що всім усі виплатять без затримок, згідно з трудовим та колективним договорами. Нічого не виплачується, навіть ті особисті зарплатні заощадження колег, які заблоковані на картках. У нас 1 та 16 числа за колдоговором мають платити зарплату. Нічого не виплатили. Не приходять навіть СМС про нарахування. Ми не знаємо, чи взагалі нараховується щось”, – прокоментував співрозмовник.

Він зазначив, що членів правління банку, які раніше заявляли , що оскаржуватимуть ліквідацію Нацбанком Айбокс Банку, вже звільнено “новою владою”. І після власників та правління під “репресії” чиновників потрапив уже рядовий персонал банку.

“Всі (члени правління – ред.) вже отримали трудові книжки. Решту змушують звільнятися за “угодою сторін”. Звільняти “за ліквідацією” або “за власним бажанням” відмовляються. Люди Фонду ведуть себе хамськи, ставлення до власних обов’язків байдуже, навіть не можуть накази правильно написати. Це якийсь треш. Розправа”, – розповів співробітник банку.

Позиція правників

UBR.ua звернувся до юристів по роз’яснення дій співробітників державного Фонду гарантування. Нам відповіли, що чиновники не мають права примушувати до звільнення “за згодою сторін”, а викликані такі їхні дії, ймовірно, побоюваннями позовів. Так, співробітникам, які працюють за контрактом, при звільненні з ліквідації можуть належати додаткові виплати. “Простим смертним” теж належать певні пільги.

“У разі ліквідації підприємства ліквідатор, тобто в даному випадку Фонд, зобов’язаний запропонувати їм усі можливі вакансії, які є, зайнятися їх працевлаштуванням. Це і за старим, і за новим законом там не вносилися зміни. Тому вони і хочуть уникнути того, щоб потім люди не зверталися за компенсаціями та неправильним способом пропонують звільнятися за згодою сторін”, – прокоментував UBR.ua старший партнер АО “Кравець та Партнери” Ростислав Кравець.

Щодо небажання чиновників звільняти працівників банку “за власним бажанням”, то в даному випадку йдеться, ймовірно, про “підстрахування” з урахуванням багаторічного досвіду судових позовів проти Фонду працівників банку в минулому.

“Можливо, це “підстраховка”. Якщо “за власним бажанням”, то можна сказати, що тебе змусили звільнитися, а “за згодою сторін” – отже, сам виявив ініціативу та погодився на звільнення. Я думаю, вони “дують на холодне” , Виходячи з того досвіду, який у них, мабуть, був за іншими банками. Для того, щоб максимально зменшити можливість подання позовів до суду” , – припускає юрист.

Як з ліквідації

Звільнення “з ліквідації” об’єктивно незручно для Фонду, оскільки дозволяє колишнім працівникам позиватися до ФГВФО. Тим більше, що, згідно з фінансовими показниками, банк ні формально, ні фактично не є банкрутом, і був, що називається “напханий” грошима. Бездіяльність Фонду з працевлаштування працівників, що “ліквідуються”, може бути витлумачена судом на користь позивача.

“Люди можуть потім подавати позови до суду і вимагати собі виплати ще додаткових компенсацій у зв’язку з тим, що Фонд не здійснив усіх дій для того, щоб їх працевлаштувати. Фонд намагається на даному етапі максимально прибрати велику кількість людей, щоб не було великої кількості позовів”. з трудових спорів та порушень трудових прав”, – вважає Ростислав Кравець.

На уточнююче питання UBR.ua, яким чином Фонд має працевлаштовувати працівників банку, що ліквідується, він відповів, що це “головний біль” самого Фонду.

“Це законом передбачено. Хоча б зробити вигляд, що він щось робить належним чином. Тому що це може потім розтягнутися на тривалі терміни і великі суми. Вони просто хочуть заздалегідь підстрахуватися, щоб не виникали надалі питання зі звільненням”, – пояснює адвокат.

Заблоковані зарплати

Що стосується виплат невиплачених зарплат, обов’язкових надбавок та премій, то, незважаючи на посилення норм трудового законодавства на період військового стану, то в даному випадку і “військові закони” також на стороні працівників банку, а не Фонду, хоча й з посиленням тимчасових рамок.

“Термін оскарження звільнення, якщо особа вважає його незаконною, становить 1 місяць, хоча теоретично можна подаватися 3 місяці. А терміни оскарження із зарплат, які раніше не обмежувалися, сьогодні становить 3 місяці завдяки Третьяковій (голові парламентського комітету соцполітики Галині Третьяковій – ред. ) ”  Були не виплачені премії, відпускні або ще щось – терміни оскарження зараз обмежені до 3 місяців”, – прокоментував UBR.ua Ростислав Кравець.

UBR.ua

АО «Кравець І Партнери»

НБУ ліквідував “Айбокс Банк”, який відомий українцям мережею терміналів самообслуговування. Загалом у країні їх близько 10 тис. і, зі зрозумілих причин, тепер вони не працюють. У СБУ заявляють, що банк було закрито через гральний бізнес. Посадовці під виглядом надання сучасних платіжних послуг відмивали гроші онлайн-казино та букмекерських контор. Однак в офіційні причини ліквідації банку вірять не всі. Фінансисти кажуть, що насправді за цією історією може приховуватися банальна боротьба з конкурентами.

У справжніх підґрунтях закриття Айбокса та його наслідках розбиралися Vesti.ua.

Провалили останнє китайське попередження

У вівторок, 7 березня, про ліквідацію Айбокс Банку заявив НБУ, пославшись на систематичні порушення законодавства. Регулятор звинуватив банк у неодноразовому порушенні правил фінансового моніторингу.

“Без належних перевірок ділових відносин з партнерами, а саме, зі структурами, що організовують змагання зі спортивного покеру; у поганій оцінці ризиків щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом”, – повідомив Нацбанк. Регулятор зазначив, що протягом двох років застосовував до Айбокс Банку штрафи, обмеження на окремі види операцій, усунення посадових осіб та письмові застереження. Водночас НБУ запевняє, що частка фінустанови становить 0,1% від активів платоспроможних банків, тому виведення його з ринку не вплине на стабільність банківського сектора країни.

Як розповіло Ubr.ua джерело в НБУ, у Нацбанку два дні йшла внутрішня боротьба “за” та “проти” виведення з ринку банку. На наглядовому комітеті у понеділок, де також були присутні й представники банку, було ухвалено рішення про його ліквідацію, проте остаточне рішення мало ухвалити правління у вівторок.

“Перевірки направили в “Айбокс” у понеділок. По суті, нічого не знайшли. Сьогодні весь день була метушня. Переносили засідання то на 15.00, то на 17.40, то знову на 15.20. Близько 17.00 ухвалили рішення про відкликання Нацбанком ліцензії в Айбокса“, – пише видання.

Голова правління Айбокс Банку Петро Мельник ще до офіційної заяви регулятора зробив розсилку для партнерів, в якій повідомив, що в суді оскаржуватиме рішення регулятора про відкликання ліцензії. Так робили багато проблемних банків, які прикривав НБУ, однак жодному досі не вдавалося повернутися на ринок.

Економісти та фінансисти не здивувалися рішенню щодо Айбоксу. Кажуть – його неодноразово звинувачували у зловживаннях, тож остаточна ліквідація була вельми очевидною.

“Керівництво банку неодноразово попереджали, що він перебуває за межею неплатоспроможності. Власник не мав можливості провести докапіталізацію, оскільки установа вже давно перебувала на балансі АРМА, агентства з розшуку та менеджменту активів“, – розповідає економіст Олег Пендзин. За його словами, головна проблема – кінцевий бенефіціар Айбокс Банку. За інформацією Пендзина, ним був російський бізнесмен Рустам Таріко – господар банку “Російський стандарт”. Тому, за великим рахунком, банк, по суті, був націоналізований. Як свого часу це зробили з російськими “Сбербанком” та “Промінвестом”.

“Їх гримнули, а 17 млрд грн передали до держбюджету. З точки зору того, що можна отримати з Айбокса, то тут історія трохи інша. Це абсолютно голий та мізерний банк. Взяти з нього просто нічого“, – зазначив експерт. Однак, додає економіст, вкладникам не варто панікувати через новини про ліквідацію банку. Гроші в повному обсязі буде повернено українцям через Фонд гарантування вкладів.

За офіційними даними НБУ, власниками Айбокс Банку є Олена Шевцова (24,98% акцій) та Володимир Дробот (73,92% акцій). На 1 січня 2023 року за розміром активів він посідав 37 місце з 67 банків, що діяли на той момент у країні.

Тіньові ігри та маскування платежів

8 березня з самого ранку в офісах Айбоксу почалися обшуки. Їх проводили співробітники Служби безпеки, НБУ та Бюро економічної безпеки. У СБУ відзвітували, що банк було закрито через гральний бізнес. Посадовці налагодили механізм легалізації грошей неліцензованих онлайн-казино та букмекерських контор під приводом надання інноваційних платіжних послуг. “Отож, банк обслуговував нелегальний гральний бізнес, загальний обіг якого становить 180 млрд грн на рік. Тіньовий прибуток від незаконних фінансових операцій щорічно становив понад 2,5 млрд грн“, – повідомляє СБУ.

Наприкінці лютого НБУ офіційно заявляв про зловживання у банківській сфері з використанням схеми міскодингу азартних ігор. До неї нібито було залучено 9 банків, серед них – і Айбокс. За офіційними послугами установи маскували платежі від азартних ігор. Гральний бізнес виводив “в тінь” 10 млрд грн обороту на місяць, говорили у Верховній Раді. За мінімальними підрахунками річний обіг ринку азартних ігор в Україні становить 180 млрд грн. З цієї суми гравці завдяки використанню банків приховують 54 млрд грн, а державний бюджет щорічно недоотримує 10 млрд грн.

Нічого особистого, тільки бізнес чи переділ потоків

У самопіарі голову НБУ Андрія Пишного звинуватив журналіст Сергій Лямець. За його словами, банкір ліквідував Айбокс банк лише з однією метою – власне просування.

“Якщо НБУ не поводитиметься абсолютно прозоро, то це означатиме інше: що скандал із гральним бізнесом створили спеціально, щоб перерозподілити потоки від грального бізнесу. Викинути “Укргаз” та “Айбокс” та поставити інші банки. Свої“, – написав журналіст у Фейсбук. Лямець заявив, що якби НБУ справді дбав про клієнтів, то перш ніж відкликати ліцензію, мав би вирішити головне питання – з терміналами Айбокс, оскільки це стосується мільйонів українців.

“Якщо НБУ не хоче отримати звинувачення у політичних інтригах, він має назвати всі дев’ять банків, які обслуговували гральний бізнес. А разом із цим – оприлюднити санкції, які наклав НБУ на ці банки” – резюмував Лямець.

“Історія з Айбокс Банком – суто бізнес, нічого особистого, – каже юрист Ростислав Кравець. – Тут суто комерційний інтерес. Все це продовження справи Гонтарєвої щодо знищення українських банків. Все робиться для того, щоб зробити країну залежною від іноземного капіталу. А це означає, що саме Захід диктуватиме нам свої умови. Якщо у вас є питання до банку – відкривайте кримінальну справу та розбирайтеся. Іншого юридично законного виходу тут бути не може“, – поділився адвокат. Кравець переконаний, що ринок цих айбоксів комусь  став дуже цікавим, і найближчим часом ми побачимо нових господарів та нову мережу терміналів під ребрендингом.

Таку думку висловив і голова комітету економістів України Андрій Новак. Каже – ситуація з банком Айбокс виглядає більше не як ліквідація “злочинної” фінансової установи, а боротьба з конкурентом. За словами економіста, всіх вигодонабувачів буде видно, коли країною з’являться нові термінали замість айбоксів.

Закриття “Айбокс Банку” може негативно вплинути на клієнтів іншого банку – Monobank. Річ у тому, що перший обслуговував розгалужену мережу терміналів iBox, які дозволяли поповнювати карти Monobank без комісії. У Monobank вже поінформували своїх клієнтів, що у зв’язку з відкликанням ліцензії в Айбокс Банк компанія ТОВ “МЕТАПЕЙ” (оператор мережі терміналів iBox) тимчасово не приймає поповнення на картки. Компанія шукає можливості укласти угоду з іншим банком-партнером, а на це потрібен час. У цих обставинах Monobank радить поповнювати карти готівкою іншими шляхами. За словами голови комітету економістів України Андрія Новака, історія з ліквідацією Айбоксу змусить Монобанк розпочати розвивати власну мережу терміналів. “Клієнтська база у них дуже велика, вона дозволить економічно обґрунтовано до цього підійти“, – резюмував Новак.

ДЖЕРЕЛО

АО «Кравець І Партнери»

Ощадбанк не перестає “дивувати” своїх клієнтів. Навіть у війну співробітники державного банку в гонитві за виконанням плану не гидують зайвий раз “наколоти” своїх клієнтів, нав’язавши їм абсолютно непотрібні послуги. Часто – шляхом прямого обману та маніпуляцій.

Судячи з відгуків клієнтів, серед новинок банку – відкриття рахунків всупереч волі клієнтів, робот-хам, а також продаж валюти лише застрахованим. UBR.ua розбирався, в чому основні претензії клієнтів до банку і чому НБУ заплющує на це очі.

Гроші лише для застрахованих

Днями бурхливу реакцію українців у Мережі спричинила чергова історія клієнта Ощадбанку, якому в одному з київських відділень на проспекті Перемоги відмовилися продавати валюту, допоки той не оформить страховку.

“Касир, головний спеціаліст, відмовилася продавати валюту без страховки. Сказала, що є розпорядження, згідно з яким жодного обслуговування без придбання страховки”, – написав клієнт на одному з профільних сайтів.

Він також додав, що одразу звернувся на гарячу лінію Ощадбанку, де його запевнили, що таких правил при придбанні валюти немає, тож касиру довелося продати чоловікові валюту.

“Це вже сто перший раз, коли мені нав’язують непотрібну послугу в Ощадбанку. Я зняв депозит, завтра всі гроші заберу та закрию всі картки. Прощавай, Ощад. Слава Богу, більше не буду твоїм клієнтом”, – написав чоловік.

Подібний випадок стався також в Івано-Франківській області. Там співробітники відділення не хотіли видавати жінці грошовий переказ від чеської благодійної організації на суму понад 9 тис. грн, поки та не купить страховку.

“Дозволу або згоди на купівлю страховки я не надавала, але касир все одно забрала 150 грн з грошей переказу та оформила цю страховку, не надавши жодних роз’яснень, що це таке і для чого. Потім підсунула квитанції. Без мого дозволу, без моєї згоди – з грошей, які мені перерахувала благодійна організація, забрали 150 грн“, – пише клієнтка.

Зазначимо, на всі подібні коментарі співробітники банку відповідають шаблонно: “Вибачте за завдані незручності. Ми розберемося”.

Відкрили рахунок без згоди

Водночас такі історії вже не викликають подиву. Українців, які мали справу з Ощадбанком та отримали негативний досвід, довго шукати не довелося. Як розповіла нам киянка Марія, в неї випадок виявився ще цікавішим. Адже їй співробітники столичного відділення відкрили рахунок, на який потім успішно повісили борг, навіть попри відмову від підписання договору в банку.

“Я прийшла до Ощадбанку, щоб отримати “Карту киянина”, за допомогою якої можна без комісії сплачувати комунальні послуги. Прийшовши до відділення, почитавши договір та почувши ставлення до потенційних клієнтів, я відмовилася підписувати документи. Але на мій подив, згодом у поштовій скринці виявила лист від департаменту соціальної політики КМДА, в якому було сказано, що мені відкрили “Карту киянина”, та ще й за програмою ветеран праці з безкоштовною можливістю користуватися транспортом. Хоча я не пенсіонер і не хочу їздити безкоштовно“, – розповідає нам Марія.

Звісно, ​​така ситуація здивувала жінку, тож вона одразу звернулася із заявою до департаменту соціальної політики КМДА, а також до Ощадбанку з питанням: чому без її підпису було відкрито рахунок, а також на яких підставах було відкрито саме рахунок пенсіонера.

“Після довгих розглядів банк визнав свою помилку, але рахунок закривати співробітники банку не захотіли, посилаючись на те, що на карті вже з’явився борг за обслуговування – 120 грн. Будь-які спроби вирішити це питання зі співробітниками банку закінчувалися невдало. А іноді мені просто грубіянили та обзивали “тупою”. Зрозумівши, що вирішувати зі співробітниками банку це питання марно, я звернулася з відповідними заявами до НБУ та Генеральної прокуратури. Лише після цього банк закрив рахунок. А на яких підставах без мого підпису було відкрито цей самий рахунок – нам ще належить розібратися у суді”, – розповіла нам киянка, яка побажала не називати своє прізвище до суду.

До речі, таких історій теж маса. І головною ціллю горе-банкірів здебільшого є пенсіонери.

“Нещодавно мій тато, 79 років, дав мені свою пенсійну картку Ощадбанку, аби я перевірила залишок, було 500 грн, і щоб за можливості ми могли на неї скидати гроші. Після перевірки виявилось, що коштів на карті не було. Спробувавши з’ясувати в оператора, куди списалися кошти, ми отримали відповідь: мовляв, карткою не користуються понад рік, тому щомісяця знімаються кошти – по 100 грн на місяць. Запитую: ви серйозно? З пенсійної картки? З пенсії у 2000 грн? В людини, якій 79 років? І, судячи з СМС, почали знімати, на хвилинку, від березня 2022 року“, – нарікає киянка.

“У вашому банку хамить навіть робот”

Також багато скарг стосуються ставлення банку до своїх клієнтів. На тематичних сайтах обговорень можна часто зустріти розповіді про те, що співробітники банку ображають та навіть принижують своїх клієнтів.

“Моя мама, інвалід, погано бачить, 31.10.2022 вийшла з банку заплаканою та з тремтячими руками… Через те, що самій було важко побачити, де саме завірити документи, касир почала її принижувати. Кидатися документами”, – ділиться жінка досвідом візиту своєї матері до відділення Ощадбанку у місті Веселинове Миколаївської області.

Ще один цікавий випадок стався у відділенні Ощадбанку в місті Прилуки Чернігівської області. Там на запитання пенсіонерки про те, чому їй не надійшла “єДопомога”, жінка отримала відповідь: нехай її годують її діти.

Втім, воно й не дивно. Як зауважив один з клієнтів банку, в Ощадбанку хамить навіть робот-автовідповідач.

“Платежі обробляються банком півдня і не факт, що пройде. Коли дзвониш дізнатися, що з платежем, робот запитує, з якого питання телефонуєте. Кажу: обробка платежу. Потім він запитує: що саме з платежем цікавить. Кажу: обробка… На що робот мені відповідає: будете так розмовляти – покладу слухавку. Ви взагалі цінуєте клієнтів чи думаєте на бюджетних платежах виїхати?” – нарікає клієнт.

Чому влада заплющує очі?

Головне питання – чому уряд та НБУ заплющують очі на всі явні порушення. Адже проблема зловживанням монопольним становищем, як у випадку з оформленням тих самих “Карт киянина”, спостерігається вже дуже давно. Відповідь є досить простою. Як з’ясував UBR.ua, річ в тому, що керівництво банку наперед свідомо ставить співробітникам плани.

“Це може бути план за кредитами, а може бути за страховками, що найчастіше. І якщо, наприклад, співробітник не виконує план, то з нього знімають премію, а можуть ще частини зарплати позбавити. Саме тому співробітникам часто доводиться йти на обман клієнтів“, – розповідає нам колишній співробітник банку.

Водночас, як каже UBR.ua старший партнер АО “Кравець і Партнери” Ростислав Кравець, є найбільш чутливий момент: дуже мало клієнтів готові відстоювати свої права за відносно невеликі суми грошей. Тому й не захищають своїх прав.

“Якщо сталася неприємна історія, коли нав’язали договір страхування, а такі випадки були й раніше, то насамперед необхідно звернутися до банку з вимогою повернути платіж та вказати, що ви не планували страхувати своє життя. Такий самий лист слід направити й до страхової компанії”, – зазначає Кравець.

І у разі, якщо вони не повернуть вам гроші та почнуть розповідати, що ви добровільно застрахувалися, то, за словами експерта, необхідно буде звернутися до НБУ зі скаргою на Ощадбанк і ту страхову компанію, яка нав’язала вам послугу. Крім того, можна звернутися з відповідною скаргою до Антимонопольного комітету. Таким чином, як зазначає адвокат, буде достатньо підстав для того, аби державні органи вплинули на державний Ощадбанк, щоб він повернув гроші постраждалій особі.

Він також зазначив, що іноді керівництво банку може й не знати про подібні махінації. “Я більш ніж впевнений, що обманює не сам банк, а співробітник, який є певним агентом у страхової компанії та отримує комісійні за кожного залученого клієнта. Це може бути керівник відділення або наближена до нього особа. Тож в такому разі вже є всі підстави для порушення кримінальної справи“, – резюмував Кравець.

UBR

АО «Кравец и Партнеры»